Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет»



Скачати 483,92 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації10.08.2017
Розмір483,92 Kb.
ТипРішення
  1   2

Інтерактивне навчання на уроках світової літератури як засіб формування креативної особистості / З досвіду роботи Л.Л.Вовк, вчителя російської мови та світової літератури Рудківської ЗОШ І-ІІ ступенів

Затверджено рішенням науково-методичної ради КЗ «Районний методичний кабінет» Царичанської районної ради протокол № 4 від 15 січня 2014 року.



У досвіді викладено шляхи впровадження в практику роботи вчителя світової літератури разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій, як одного із кроків підвищення ефективності сучасного уроку. Висвітлено питання активного використання інтерактивних видів та форм робіт, що створює умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, реалізації індивідуального та диференційованого підходів на уроках, розвитку інтелектуальних, творчих здібностей учнів.605c0c0faea7.png75c2a26bb04324007ace62fca750de4a.jpg75c2a26bb04324007ace62fca750de4a.jpg

Рудківська загальноосвітня школа І-ІІ ступені

Адреса: 51031 вул.. Шкільна, 1, с.Рудка,

Царичанський район, Дніпропетровська область

Тел./факс: (05690) 6-41-38

E-mail: rudka.school@mail.ru





ВІДДІЛ ОСВІТИ ЦАРИЧАНСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ”

ЦАРИЧАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

 





Інтерактивне навчання на уроках світової літератури як засіб формування креативної особистості



Досвід роботи вчителя російської мови та світової літератури

Рудківської ЗОШ І-ІІ ступенів

Вовк Л.Л.

ПЕРЕДМОВА
Уроки світової літератури – це науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Одним із кроків підвищення ефективності уроку літератури є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання. Саме так вважає автор роботи «Інтерактивне навчання на уроках світової літератури як засіб формування креативної особистості» Вовк Лариса Леонідівна.

У даній роботі автор з’ясовує загальну суть інтерактивного навчання; розкриває шляхи вдосконалення сучасного уроку світової літератури; ділиться досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних технологій навчання.

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………………………………….3


Розділ 1

СУТЬ ІНТЕРАКТИВНОГО НАЧАННЯ………………………………..........5


Розділ 2

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………………………………………………………….10


Література
Додаток1. Фотоколаж фрагментів уроків світової літератури із застосуванням різних форм інтерактивного навчання………………………...................................18

Додаток 2. Практичне використання технологій

інтерактивного навчання……………………………………………...22

Однією з істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу книги. Школа – це насамперед книга. Виховання – насамперед слова, живі людські відносини. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна, книга часом вирішує долю людини.

В.О.Сухомлинський

Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності уроку літератури є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання. Ефективними вважають уроки з використання інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно-зорієнтованого навчання й унеможливлюють домінування одного учасника навчального процесу над іншим.

Сучасний урок світової літератури – це особливо організована, науково обгрунтована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Актуальність досвіду:


  1. інтенсифікація та оптимізації навчального процесу;

  2. підвищення ефективності уроку як основної одиниці навчально-виховної діяльності;

  3. активізації навчальної діяльності учнів на уроках світової літератури, підвищення інтересу до предмета та читацької активності;

  4. можливість розвитку навичок самостійної та спільної діяльності;

  5. забезпечення оптимізації соціально - особистісного росту школяра, формування готовності до подолання труднощів навчання та життя, стійкості до стресів і життєвих негараздів;

  6. формування компетентної дієздатної особистості;

  7. підвищення мотивації навчання.

Урок світової літератури вимагає переосмислення приорітету методів, прийомів та видів навчальної діяльності, розширення їхньої методичної палітри. Без інтерактивних видів та форм роботи тут не обійтись.

Досліджуючи проблему «Інтерактивне навчання на уроках світової літератури як засіб формування креативної особистості» я переконалася в тому, що потрібно намагатися створити такі умови, за яких був би ефективним обмін знаннями, ідеями, способами діяльності між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки на такому уроці обов’язкова. Впевнилася, що використання інтерактивних прийомів на уроках світової літератури передбачає спільне розв’язання навчальної проблеми на основі аналізу художнього твору.

Зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від учителя до учня перестає бути основним завданням навчального процесу. Формуються сучасні уявлення про фундаментальність освіти, отримавши яку, людина здатна самостійно працювати, вчитися і переучуватися.

Теоретична база досвіду

Вчені-дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми.

Тому для науковців і вчителів актуальним залишається питання, як викладати і навчати, як вчити і вчитися, щоб зробити ефективним процес навчання?

Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність представленого педагогічного досвіду, спираюся на праці таких видатних педагогів та науковців, як О.Пометун, Л.Пироженко, Л.Занков, К.Левін, О.Уварова, Т.Вольфовська, Г.Сазоненко, О.Савченко .

Вищевказані науковці стверджують, що методи активного та інтерактивного навчання мають між собою багато спільних рис, але методи інтерактивного навчання можна розглядати як найбільш сучасну форму активних методів навчання.

Клас — це навчальний колектив, — зазначав Л. Занков, — де за умови правильно організованої роботи кожен учень вносить у загальне життя щось своє, оригінальне. Тому формування класу тільки зі слабких учнів позбавляє їх того багатства, яке приносить робота пліч-о-пліч з сильними дітьми, сприяє розвитку у них «почуття неповноцінності», «почуття провини». Для сильних дітей відокремлення від слабких також шкідливе: вони не мають можливості оцінювати себе на будь-якому іншому тлі, крім собі подібних.

Одним з принципів гуманної педагогіки є принцип розвитку усіх учнів — і сильних, і слабких, що є можливим за умов співпраці дітей, різних за рівнем розвитку.

Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний робить у цей процес свій особливий індивідуальний внесок, що іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливої і взаємної підтримки, що не тільки дає змогу отримувати нові знання, а й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми кооперації та співпраці. «Легше змінити індивідів, зібраних в групі, ніж змінити кожного з них окремо», — писав К. Левін.

На думку О. Уварова, актуальність технологій співпраці визначається двома причинами. По-перше, спільна діяльність є основою розвитку демократичного суспільства, до життя в якому необхідно готувати людину з дитячих років. По-друге, технологізація суспільства, розвиток інформаційних засобів відсунули на другий (а, можливо, і третій) план такі звичні для дитини види діяльності, як ігри з однолітками, участь у гуртках, де вона могла отримати соціальний досвід життя. Саме тому школа стала основним джерелом для набуття дитиною молодшого шкільного віку інтерактивних вмінь.

Т. Вольфовська підкреслює значення інтерактивних вмінь як таких, що забезпечують гармонійне і творче входження особистості у суспільне життя. З огляду на роль інтерактивних умінь для розвитку особистості, їх можна об'єднати у дві групи. Перша група характеризує людину з точки зору її відповідальної особистісної автономії і охоплює самоконтроль, самооцінку, самопрезентацію, орієнтацію на власну систему оцінювання різних ситуацій. Друга група інтерактивних умінь визначає соціально-перцептивні та операційно-технологічні компоненти взаємодії особистості: здатність до контакту, налаштованість на згоду і толерантність, здатність конструювати різні моделі поведінки й користуватися ними, вміння бути лідером і підпорядковуватись, вміння підтримувати дружні стосунки (кооперативні вміння) тощо.

Г. Сазоненко визначає інтерактивне (кооперативне) навчання як багатомірне явище, оскільки «воно розв'язує одночасно три завдання: навчально-пізнавальне (конкретна дидактична мета), комунікативно-розвивальне (пов'язане з загальним емоційно-інтелектуальним фоном процесу пізнання) і соціально-орієнтаційне (результати якого проявляються за межами навчального часу і простору)».

Суть інтерактивного навчання

Інтерактивне навчання — це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.

Воно передбачає:



  • постійну, активну взаємодію, взаєморозуміння учителя та всіх учнів класу — учасників процесу навчання;

  • вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань, проблем;

  • рівноправність учителя й учнів як суб'єктів навчального процесу.

Інтерактивне навчання має на меті:

  • створення умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання;

  • формування у молодших школярів як предметних, так і загально-
    навчальних умінь та навичок;

  • надання можливості кожному учню розуміти і рефлексувати з
    приводу того, що він знає і думає;

  • вироблення життєвих цінностей;

  • створення атмосфери співпраці, взаємодії;

  • розвиток комунікативних якостей і здібностей;

  • створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного учня відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості.

Інтерактивне навчання передбачає:

  • моделювання життєвих ситуацій;

  • вирішення творчих завдань;

  • використання розминок (енергізаторів);

  • використання рольових ігор;

  • спільне розв'язання проблем тощо.

Що ж дає впровадження методів інтерактивного навчання різним суб'єктам навчального процесу?

Для кожного конкретного учня:

  • усвідомлення залучення до спільної праці;

  • розвиток особистісної рефлексії;

  • становлення активної, суб'єктної позиції у навчальній (чи іншій діяльності).

Для навчальної мікрогрупи:

  • розвиток навичок спілкування і взаємодії у малій групі;

  • формування ціннісно-орієнтаційної єдності групи;

  • заохочення до гнучкої зміни соціальних ролей залежно від ситуації;

  • прийняття морально-етичних норм і правил спільної діяльності.

Для учнівського класу:

  • формування класного колективу як групової спільноти;

  • підвищення пізнавальної активності учнів класу;

  • розвиток навичок аналізу і самоаналізу в процесі групової рефлексії.

Для зв'язку «клас учитель»:

  • нестандартна побудова навчального процесу;

  • багатомірне засвоєння навчального матеріалу;

  • формування мотиваційної готовності до міжособистісної взаємодії у навчальних та позанавчальних ситуаціях.

Професійна позиція вчителя

Використання інтерактивної стратегії змінює роль і функції вчителя — він перестає бути центральною фігурою і лише регулює навчально-виховний процес, займається його загальною організацією, визначає загальний напрям (готує до уроку необхідні завдання, формулює питання для обговорення у групах, контролює час і порядок виконання наміченого завдання, дає консультації, допомагає в разі серйозних утруднень).

У ході інтерактивного навчання вчитель не повідомляє дітям готові істини, рішення, висновки, а організовує навчальний процес таким чином, щоб учні в ході самостійного пошуку ідей та їх обговорення навчали один одного; допомагає створити атмосферу підтримки, взаєморозуміння, терпимості, дружелюбності. Не менш важливою є роль позиції вчителя. Учні мають відчувати його доступність, відкритість у спілкуванні, віру у здібності кожного, довір'я, уміння поставити себе на місце учня і побачити ситуацію його очима, співпереживання, співчуття.

Використання інтерактивних методів навчання вимагає певної зміни в житті класу, а також часу для підготовки, як від учнів, так і від учителя. Разом з тим, потрібно розуміти, що використання інтерактивних методів не є самоціллю. Це лише засіб, який сприяє створенню на уроці атмосфери співпраці, взаєморозуміння.

Як зазначає О. Савченко, «не варто шукати універсальні методи, ефективні для будь-яких ситуацій уроку». Продовжуючи її думку, підкреслюю, що, по-перше, жодний метод не є універсальним, оскільки має свої плюси і мінуси. А, по-друге, ефективність методу визначається не його назвою, а такими факторами, як:


  • правильність добору методу (за принципом: у потрібному місці — в потрібний час);

  • дотриманням методики його проведення.

Для ефективного застосування інтерактивних методів, з метою охоплення всього необхідного обсягу матеріалу і глибокого його засвоєння, педагог має ретельно планувати свою роботу:

  • використовувати методи, адекватні вікові учнів і їхньому досвідові роботи з інтерактивними методами;

  • давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;

  • добирати для заняття таку інтерактивну вправу, яка давала б учням «ключ» до засвоєння теми;

  • упродовж інтерактивної вправи давати учням час для обмірковування завдання, щоб вони сприйняли його серйозно, а не виконали механічно;

  • враховувати темп роботи кожного учня і його здібності;

  • на одному занятті використовувати один-два (максимум) інтерактивних методи, а не їх калейдоскоп;

  • проводити неквапливе обговорення за підсумками виконання інтерактивної вправи, у тому числі актуалізуючи раніше вивчений матеріал;

  • можна акцентувати увагу й на іншому матеріалі теми, якого інтерактивна вправа прямо не торкається;

  • проводити експрес-опитування, самостійні роботи з різних тем, що не розглядалися в інтерактивному завданні.

Класифікація інтерактивних методів навчання

В основу класифікації інтерактивних методів навчання науковцями покладені ті чи інші ознаки цих методів.



Так, М. Кларін класифікує інтерактивні методи навчання за принципом активності:

  • фізична (зміна робочого місця, виконання записів, малювання тощо);

  • соціальна (ставлення запитань, формулювання відповідей тощо);

  • пізнавальна (доповнення відповідей, виступ, самостійний пошук розв'язання проблеми тощо).

О. Пометун і Л. Пироженко об'єднують форми інтерактивного навчання у чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

  • кооперативне навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

  • колективно-групове навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, «навчаючи — вчуся», «ажурна пилка» та ін.);

  • ситуативне моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація та ін.);

  • опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, «займи позицію», «дискусія» тощо).

М. Скрипник у свою класифікацію інтерактивних методів навчання поклала такий принцип навчання, як взаємодія — діалог. Дослідниця визначає наступні інтерактивні методи навчання:

  • інформаційні («Моє ім'я», «Весела Віра», «Перше знайомство», «Хвилина мого життя», «Паперові літаки», «Мені подобається...», «Іменні жетони»);

  • пізнавальні («Від А до Я»);

  • мотиваційні («Мої очікування», «Лист до самого себе», «Самооцінка», «Інтерв'ю»);


Будуючи свої уроки світової літератури, насамперед:

  • передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемними запитаннями, усне малювання, обговорення іншого фіналу твору;

  • ураховую вікові особливості учнів і послідовно ускладнюю форми роботи;

  • залучаю до роботи на уроці всіх учнів, забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;

  • використовую інтерактивні види та форми роботи: засідання прес-клубу, створення реклами за прочитаним твором, дискусія, семінар, рольова гра, літературна подорож, шкільна лекція в старших класах;

  • ставлю учня у позицію творця.

Для застосування інтерактивного навчання:

  • даю завдання учням для попередньої підготовки, випереджальні домашні завдання: прочитати, продумати, вибрати, виконати самостійно підготовлені завдання ( ілюстрації, вікторини, кросворди);

  • ретельно відбираю до уроків такі інтерактивні прийоми, які дають учням ключ до освоєння теми;

  • під час інтерактивних вправ даю учням час подумати над завданням, сприйняти його серйозно;

  • спокійно й глибоко обговорюємо підсумки виконання інтерактивних вправ;

  • практикую експрес-опитування з метою виявлення інтерактивних вправ, які найбільше подобаються учням.



ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Найуживанішими в практиці моєї роботи є наступні інтерактивні види та форми робіт.

Учні із задоволенням працюють над «Гронуванням» або складанням «Асоціативних кущів», «Асоціативних рядів», «Сенканами» , «Кубуванням». Так у 9 класі урок-образ, присвячений творчості Е.А.Т.Гофмана, мав назву «Карнавал у Гофмана». Саме незвичайність світу письменника-декоратора дала право використати стихію карнавалу як ключ до розуміння світу автора й організувати урок-фантазію. Уже на початку уроку починає «працювати» прийом «Гронування» , допомагаючи учням відповісти на запитання: «Яким ми бачимо карнавал?». Учнівські асоціації , уявлення, бачення записуються на дошці та в зошитах – і створюється схема. «Гронування» вимагає простої геометричної схеми, учні середнього шкільного віку здатні впоратись з ним, створюючи різні художні варіанти: це і справжнє гроно винограду (багаторівневе гроно), і зоряне небо, і пелюстки квітки, і частинки будівлі. Ефективним є складання «Асоціативних рядів» при короткій характеристиці головних героїв твору. Так, наприклад, учні 5 класу складають «Асоціативний ряд» до образу Тома Сойєра .

Асоціативне гроно ефективно використовується на етапі актуалізації та усвідомлення знань.

З метою розвитку критичного мислення учнів використовую прийом «кубування», який дає змогу зрозуміти явище (предмет) у шести площинах.

Пропоную учням відповісти на шість запитань:

1.Опиши це

2.Підбери асоціаціації

3.Порівняй це

4.Проаналізуй це

5.Застосуй це

6.Знайди аргументи «за» і «проти»

Так у 5 класі, підсумовуючи роботу над образом Снігової королеви, наші спостереження «Таємниці Снігової королеви» оформляємо за допомогою «кубування»:



Наприклад:

Снігова королева – це загадкова героїня казки Г.К.Андерсена.

Снігова королева – віхола – холод – морозне вікно – самотність – байдужість – крига – зірка – політ – сніжинки.

Наче таємнича мелодія зимової віхоли.

Із білого снігу, льоду, заметілі, шепоту сніжинок, зимової тиші.

«За» - збагачує сприйняття зимової природи таємничістю, вишуканістю. «Проти» - це холодна краса, яка живе лише за гармонією і правильністю, але не для любові, добра і тепла людських стосунків.

Збагатити уяву «наблизитись до таємниць зими, до розуміння зовнішньої і внутрішньої краси.

Дану методику можна застосувати на етапі усвідомлення, закріплення та контролю знань.

Пробудити пізнавальний інтерес учнів мені краще вдається шляхом постановки проблемних запитань або проведенням «мозкового штурму» проблеми. Дані прийоми спонукають учнів виявляти творчу увагу, дають їм можливість вільно висловлювати свої думки, генерувати ідеї. Для цього заохочую кожну оригінальну думку, допомагаю учням вільно висловлюватись, не поспішаючи з висновками, хоча в кінці проблемного обговорення обов’язково слід підбивати підсумки. Наприклад, оглядовий урок з теми «Доба Середньовіччя як етап розвитку світової культури» починаю із проблемного запитання:

«Часто до терміна «Середньовіччя» додають епітет «темне». Чи доречний тут цей епітет?».

Найкращим «інструментом», щоб спонукати учня до розмірковування над темою є прийом «сенкан», п’ятирядковий неримований вірш, який будується за певним алгоритмом:

1 рядок – одне слово-тема (іменник)

2 рядок – два слова (прикметники, означення теми)

3 рядок – три слова (дієслова, активність, дія)

4 рядок – чотири слова (фраза, якою висловлюється розуміння теми)

5 рядок – одне слово (іменник – синонім, асоціація до теми)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconРішенням методичної ради комунального закладу «Районний методичний кабінет Немирівської районної ради»

Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconКнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Наказ відділу освіти П’ятихатської рда від 19. 06. 2015 №136 «Про підсумки науково-методичної роботи в закладах освіти району в 2014/2015...
Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconМетодичні рекомендації щодо змісту І форм проведення Друкується за рішенням науково-методичної ради

Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconТехнології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
Комунальна установа «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради Дніпропетровської області
Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconРеалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку
Комунальна установа «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради Дніпропетровської області
Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconВідділ освіти Криворізької районної державної адміністрації ку «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради
Персонажі як на долоні. – Укл. Петросян-Чиркінян І. А.– с. Красіне: Красінська зош І-ІІІ ступенів, 2016. – 36 с
Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconУправління освіти Луцької міської ради Міський методичний кабінет Робота над науково – методичною проблемою як засіб успішного функціонування днз
Матеріали роботи методичного об’єднання «Інноваційні підходи в системі методичної роботи днз» вихователів – методистів м. Луцька
Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconЧемеровецька районна державна адміністрація Чемеровецький районний відділ освіти Районний методичний кабінет

Рішенням науково-методичної ради кз «Районний методичний кабінет» iconІнформаційно-методичний
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка