Різдвяний гість Бібліотеки



Сторінка1/11
Дата конвертації04.07.2017
Розмір1,59 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Різдвяний гість Бібліотеки

11 січня Бібліотеку української літератури в Москві відвідав відомий поет і драматург, лауреат Державної премії Росії Анатолій Парпара.



Він виявив зацікавлення станом справ у Бібліотеці, яка, на його погляд, посідає важливе місце в ознайомленні росіян з культурою, історією, красним письменством України і служить реальним, одним із небагатьох сьогодні, каналом спілкування наших літератур.

Сам Анатолій Анатолійович чимало зусиль віддав розвитку українсько-російських літературних контактів, за що здобув вдячну приязнь від своїх колег з Києва та Львова, Чернігова та Ужгорода, Донеччини та Поділля. Документальне свідченням тому — й зворушливі автографи українських майстрів слова на книгах, подарованих ними російському побратимові.

Колекція таких раритетних видань з багатої домашньої книгозбірні поета й стала його щедрим різдвяним подарунком нашій Бібліотеці. Серед них — книги лауреатів Шевченківської премії Володимира Забаштанського, Дмитра Іванова, а також Володимира Коломійця, Володимира Бровченка, Світлани Йовенко…

Гість ознайомився з книжково-ілюстративними виставками, з роботою абонементу та читального залу, де його увагу, зокрема, привернула щедро представлена в бібліотеці літературно-художня періодика України, висловив сподівання на майбутні зустрічі в Літературній вітальні БУЛ з українськими письменниками та їх російськими колегами, перекладачами.

А.А. Парпара висловив стурбованість некоректними випадами й наклепами щодо бібліотеки з боку окремих ЗМІ та інтернетних борзописців-недоброзичливців, які сублімують особисті образи та комплекси в поширювані ними несусвітні обвинувачення єдиному в Російській федерації державному закладу української культури, й своєю провокаційною діяльністю, по суті, чинять протиправні перешкоди нормальній діяльності БУЛ.

Як відомо, занепокоєння знаного російського письменника та громадського діяча поділяють чимало його колег, бажаючи Бібліотеці щасливого Нового року та Різдва.

Навзаєм бажаємо того ж усім друзям та симпатикам української книги!



Прес-служба Бібліотеки української літератури у Москві


Подорож до степової Еллади...

У літературній вітальні московської Бібліотеки української літератури відбулася чергова зустріч поетесою Ганною-Бакановою Подурец, яка творить українською і російською мовами, Й цього разу вона також стала своєрідним творчим звітом про її нещодавню поїздку в рідну Кіровоградську область.


Читати статтю повністю
Фото

ЛЕВ ТОЛСТОЙ І УКРАЇНА

У московській Бібліотеці української літератури вшанували пам'ять великого російського письменника
Тут відбулися літературні читання, присвячені 100-річчю від дня смерті Л.М. Толстого.
У підготовленому бібліотекою повідомленні-дайджесті відзначалося, що Лев Миколайович із особливою симпатією ставився до українського народу. Він не раз бував в Україні, 1879 р. відвідав Києво-Печерську лавру, Софійський і Михайлівський собори, духовну академію, ознайомився з археологічним музеєм. Ті київські враження знайшли відображені в його праці "Дослідження догматичного богослов'я". В 1884 p. Толстой відвідав стародавній Чернігів, гостював у художника М. Ге на хуторі Іванівському (тепер с. Шевченко). У листах до Олександра ІІІ та Миколи ІІ й публіцистичних творах з обуренням писав про жорстокі репресії проти учасників селянських заворушень у Харківській і Полтавській губерніях. Толстой знав поезію Тараса Шевченка, особливо високо цінував його "Наймичку". Близьким йому було вчення українського філософа Григорія Сковороди, якого він називав мудрецем.
Читати статтю повністю
Фото


Чехов у Москві

Сумські музейники у первопрестольній.


18 листопада в Москві у рамках театрально-художнього проекту «Чехов», що його здійснює з нагоди 150-річчя від дня народження письменника державний центральний музей імені Бахрушина, відбувся День Будинку-Музею А.П. Чехова в Сумах.
Численні шанувальники творчості письменника зібралися у одній із зал Музею сучасної історії на вул. Тверській, де відбувається велика ювілейна виставка, для зустрічі з представниками сумського музею — його завідуючою Людмилою Миколаївною Євдокимчик та науковим працівником Ганною Аркадієвною Кожевниковою.
Читати статтю повністю
Фото

Прес-служба Бібліотеки української літератури у Москві


Козацькому роду нема переводу… Святковий вечір у Бібліотеці української літератури в Москві

День українського козацтва відзначили в Москві у Бібліотеці української літератури. У конференц-залі відбулося представлення чималої колекції видань з історії козацтва, а також фольклорних збірників, музичних записів та фільмів, що розповідають про славних лицарів України. З інтересом переглянули гості БУЛ, зокрема, фрагмента «Думи про Тараса Бульбу», створеної нещодавно українськими кінематографістами за участю народного артиста України Михайла Голубовича в головній ролі. (Повний показ цього фільму відбудеться 13 листопада 2010 h/, поч.. о 15.00).


Читати статтю повністю

Прес-служба Бібліотеки української літератури у Москві


Володимир Забаштанський. З криниці пам`яті. ПЕРЕМОГА СЕРЦЕМ

Про свого літературного наставника згадує відомий український поет Василь Герасим`юк.


Весна 1975 року. До фіналу століття і тисячоліття ще далеко, але саме 1975-го в Києві була перша безсніжна зима. А потому — моя друга київська весна, наприкінці якої скрізь і всюди чути буде “этот дым победы”, але для мене вона найбільш пам’ятна тим, що я познайомився з Володимиром Забаштанським.
Про поета, який втратив очі й руки, я, зрозуміло, вже знав, але враження від зустрічі з ним — приголомшило: переді мною була людина абсолютного зору, яка на все реагувала повнокровно і повносило. По-юнацьки переконливо подумалось тоді: іншого такого чоловіка на цій землі немає.
Читати статтю повністю

В. Крикуненко


"Далекосхідна хвиля" у Москві

Напередодні Дня незалежності України в московській Бібліотеці української літератури одразу ж услід за відкриттям святкової книжково-ілюстративної виставки "Є така країна - Україна" відбулася перша зустріч у рамках нового циклу "Українські письменники Росії", де презентуватиметься творчість авторів з Москви та інших регіонів РФ, що пишуть українською мовою , а також діючих тут перекладачів, дослідників, видавців і популяризаторів української літератури.

Мабуть, символічно, що початок цій традиції - "бо ж сонце устає - на Сході!" - поклала яскрава зустріч із самобутнім далекосхідним прозаїком, поетом, журналістом, видавцем і головним редактором журналу"Далекосхідна хвиля" , що видається в Хабаровську, — Олександром Лозиковим.

Уродженець Донбасу, Олександр Олександрович ще замолоду поєднав свою долю спочатку з Тихоокеанським флотом, куди був призваний на військову службу, а потім з Комсомольський-на-Амурі, де працював на комсомольських ударних будовах, з Хабаровськом і всім Далеким Сходом, який щедро обдарував його, талановитого журналіста й письменника, темами та сюжетами для сотень нарисів і репортажів, десятків оповідань, повістей, романів, багатьох віршів і поем.

Тут, на російській землі, до нього прийшло літературне визнання, він став членом Спілки письменників Росії. А непроминуща любов до рідної України, почуття сердечної прихильності до материнської мови, зворушливі зустрічі із земляками та українцями, що народилися вже тут, на далекосхідній землі й ревно бережуть пам'ять про батьківщину своїх предків - все це будило в нього бажання писати й українською , а потім і подвигло на вчинок воістину відважний і жертовний: услід за публікацією окремих українських матеріалів в альманасі "Эйкумена" А.А. Лозиков 2007 р. започаткував видання літературно-художнього й публіцистичного журналу "Далекосхідна хвиля".

Слід сказати, що це перша в історії вдала спроба випуску україномовного періодичного літературно-художнього видання поза Україною на теренах всього колишнього СРСР. Та й ті, що з'являлися іноді й ненадовго в давній минувшині, такі журнали й альманахи можна перелічити на пальцях: "Основа" (Санкт-Петербург), "Новим шляхом" (Ростову-на-Дону), "Ленінським шляхом" (Саратов), "Нео-Ліф" (Москва)...

Великий овальний стіл конференц-зали Бібліотеки української літератури, де проходила зустріч, перетворився в імпровізовану виставку видань, привезених сюди хабаровським гостем. Тут - і всі чотирнадцять випусків згаданого журналу, і також редагований ним альманах «Эйкумена", і укладена Олександром Лозиковим "Антологія далекосхідної української лірики", що представляє твори 45 авторів - від Камчатки до Амуру, і книги нашого гостя, видані в далекому Хабаровську українською: його "Поетичні твори" (2007), і "Вибране" (2010), автобіографічна повість "Дванадцять стежок дитинства" (2009), "Роман завдовжки з життя. Шляхами Івана Багряного" (2009), романи "Покликаний до помсти" (2009), "У свічаді долі" (2010); книги російською мовою : "Сказочник Мухена", "Красные листья клёнов", " Наказание любовью","Избранное"...

Всі ці видання автор передав у дарунок Бібліотеці української літератури, що, за його словами, виконує незамінну місію в збереженні таких необхідних і нині й завжди духовних зв'язків між народами України та Росії, в ознайомленні росіян з українським письменством, культурою, історією.

О.О. Лозиков поділився непростим досвідом створення українського журналу, розповів про свій творчий шлях у літературі, про інших далекосхідних авторів, які пишуть українською мовою . Виявляється, що серед них - не тільки ті, хто приїхав туди з України, але й народжені в Примор'ї та Приамур'ї - у місцях історичного розселення українців, названих ще Зеленим Клином. Видається чудом, що, не маючи можливості вивчати українську мову в школі, там, за тисячі й тисячі кілометрів від землі предків - України, вони змогли зберегти материнську мову, і всупереч всім обставинам відродили в собі дарований Богом талан творити нею... Марія Зварич, Антоніна Лупиніс, Валентин Рудомін, Валентина Красношапка, Анатолій Криль, Едіта Познякова й інші автори "Антології далекосхідної української лірики", напевно могли б підписатися під вистражданими рядками сонета Олександра Лозикова:

Надією живу оволодіти словом Джерельним, молодим, щоб сяяло й гуло, Заблуканих братів скликаючи до мови, До рідних берегів тримаючи кермо.

Як релігійний жрець, покликаний на лови Людських сердець, бо опліч ми йдемо, До рідних берегів тримаючи кермо, Та чуючи здаля батьків загиблих зови.

О, мово рідна, що ти робиш з нами, Коли життя загонить нас за брами, Де спогади дитинства оживуть, Як ми жили без страху і догани, Зриваючи з сердець своїх кайдани, Та творячи свій особистий путь.

Хочеться вірити, що витворений письменником і видавцем О.О. Лозиковим "особистий шлях" не стане винятково його "особистою справою", але й знайде необхідну підтримку з боку всіх, хто з обов'язку служби й за покликом серця причетний до вирішення завдань підтримки національних культур у Росії, збереження та розвитку зароджених тут вогнищ української культури. Адже вони своєю присутністю в багатонаціональній російській культурі збагачують її новими барвами й настільки необхідними всім нам взаємозв'язками з духовним світом самої України.

Представники письменницького співтовариства Москви, що прийшли на зустріч із посланцем далекосхідних українців, а також читачі БУЛ виявили готовність співпрацювати з "Далекосхідною хвилею" і, за пропозицією головного редактора, відразу представили на його суд зразки власної літературної творчості. Свої вірші й переклади українських поетів як заявку на участь у чергових випусках журналу прочитали члени Спілки письменників Росії Володимир Артюх, Володимир Лісовий, перекладачі Олег Храбан, Фотіна Морозова, Михайло Дупик та ін. Таким чином, видавець зміг наочно переконатися в наявності непоганого авторського резерву й на московському напрямку.

Є сподівання, що українські видання, які надійшли до БУЛ з Хабаровська не будуть обійдені також і увагою вдумливої доброзичливої літературної критики. Зрозуміло, не все в публікаціях "Далекосхідної хвилі" однаково рівноцінне, не позбавлене видання відомих труднощів росту, даються взнаки і прояви "юнацького максималізму", тож, напевно, чимало залежатиме від залучення до співпраці з журналом нових талановитих і зрілих авторів. Як показала зустріч у БУЛ, головний редактор запрошує до такої співпраці й Москву, і Київ - отже, слід сподіватися, "Далекосхідна хвиля" примножить свою енергію й творчу висоту.

В. Крикуненко


День солодкого читання в БУЛ

У Бібліотеці української літератури відбулася незвичайна виставка "Український мед, медяники та цукерки", відвідувачі якої змогли одержати не тільки духовний хліб — ознайомитися із широким вибором книг про українські солодощі, секрети народної кухні, але також і буквально насолодитися високоякісними кондитерськими виробами.

Підготовлена бібліотекарями експозиція була присвячена Дню пасічника, що, починаючи з 1997 р., щорічно відзначається в Україні 19 серпня, і містила в собі понад тридцять книжкових видань, що розповідають про традиції виробництва меду, розкривають кулінарні секрети безлічі солодких рецептів.

Органічним доповненням до книжкової виставки став солодкий стіл, щедро сервірований продукцією міжнародної кондитерської корпорації "РОШЕН".

Московське представництво цієї відомої компанії охоче відгукнулося на ідею щодо проведення спільної акції, гостями якої стали багатодітні родини.

Працівники бібліотеки постаралися зацікавити дітей і їхніх батьків також багатим вибором літератури для дитячого читання, відеоматеріалами з фонду БУЛ. Після перегляду виставки та частування для них у великій залі був улаштований показ українських мультфільмів, що в них, ясна річ, теж не обійшлося без теми солодощів і пов'язаного з нею бджолиної працьовитості.

Бібліотека пропонує всім бажаючої продовжити це веселе свято. Книги, які допоможуть зробити це в кожній родині, кожній ініціативній домогосподарці, — завжди до послуг наших читачів.

А найсмачніші цукерки та інші солодощі від фірми "РОШЕН", безсумнівно, додадуть вашому столу особливий шик і неповторний "український смак".




Наближення до Володимира Винниченка

17 серпня в Бібліотеці української літератури м. Москви выдбулись заходи, присвячені 130-й річниці від дня народження В. К. Винниченка — українського прозаїка, драматурга, художника, державного діяча, чиї твори колись у великій кількості перекладалися російською мовою й читалися по всій Росії, а п'єси ставилися в театрах Москви та Петербурга, Берліна та Парижа...

У залі абонемента була відкрита книжкова експозиція, що охоплює численні видання творів видатного майстра слова, а також літературознавчі праці про його життя й творчість, що побачили світ в Україні, Канаді, США.

А потім у конференц-залі відбулося представлення текстів "Щоденників" Володимира Винниченко в перекладі російською О.О. Руденко-Десняка. Будучи одним із провідних перекладачів української літератури в Росії, головним редактором журналу "Дружба народів", Олександр Олексійович багато зробив для ознайомлення російського читача із творчістю таких корифеїв української прози ХХ століття як Микола Хвильовий і Володимир Винниченко.

Присутній на зустрічі син письменника Олексій Руденко поділився спогадами про роботу батька над розкриттям так званих "білих плям" в історії української літератури, про його поїздки за океан, де О.О. Руденко-Десняк знайомився з архівами, що зберігаються там в університетських сховищах. До речі, величезний корпус текстів "Щоденників" Володимира Винниченко усе ще чекає на своїх дослідників і публікаторів. В Росії перший крок у цьому напрямку був зроблений саме О. О. Руденком-Десняком. Перекладені ним російською мовою фрагменти "Із щоденників. 1920 рік" (усього 76 сторінок машинопису), які Олександр Олексійович передав незадовго до своєї смерті для опублікування в журналі "Український огляд", і були представлені на зустрічі в БУЛ. Ці щоденникові записи, зроблені 90 років тому в Москві під час перебування тут Володимира Винниченко, цікаві ще й тим, що відбивають його суперечливу іпостась політика, дипломата в непростих переговорах з тодішніми керівниками Радянської Росії - Зинов'євим, Каменєвим, Троцким та ін.

Розширити уявлення про Винниченка-романіста учасникам бібліотечної зустрічі допомогло знайомство з фільмом українського телебачення "Сонячна машина", що розповідає про перший в українській літературі фантастичний роман з такою же назвою. БУЛ має в своєму фонді цей та багато інших творів класика, і запрошує читачів до докладнішого знайомства з його творчістю. А фрагменти "Із щоденників. 1920 р." у перекладі О.О. Руденка-Десняка будуть опубліковані в черговому випуску сторінок альманаху "Бібліотека української літератури" (електронне видання БУЛ).

На фото: О.О. Руденко-Десняк; син письменника — Олексій Руденко — в гостях у БУЛ


«ВСЯ ДУША МОЯ НА ЛУЦІ…»

10 серпня в читальный залі московської Бібліотеки української літератури відкрилася експозиція, присвячена перебуванню Антона Павловича Чехова в Сумах, точніше на мальовничій околиці цього українського міста — Луці, де письменник двічі —1888 р. і 1889 р. — щоліта жив і працював, знімаючи для всієї своєї родини затишний будиночок побіля Псла в гостинній садибі українських поміщиків Линтварьовх. Виставка влаштована в рамках проекту "Представляємо музей у бібліотеці", тож активну участь у її підготовці взяли працівники Дому-музею А.П. Чехова в Сумах, матеріали якого загалом і склали чималу експозицію. Тут — не тільки книги, буклети та інші видання, що розкривають фонди сумського музею, але й багато фотографій, копій документів, люб'язно наданих сумчанами нашій бібліотеці. З них постають образ цього куточка української землі, що так полюбився Чехову, тамтешнє оточення письменника.

Зокрема, відвідувач виставки побачить тут кольорові репродукції картин сестри письменника Марії та брата Михайла, на яких зображені красоти Луки, портретну галерею тодішніх гостей Чехова, серед яких — відомий російський поет О. Плещеєв, найбільший видавець О. Суворін, письменник Г. Потапенко та інші його приятелі, що також залишили в своїх листах і спогадах зворушливі відгуки про перебування на сумській землі.

Мабуть, центральне місце в експозиції посідає книга сумського краєзнавця й історика Павла Андрійовича Сапухіна "А.П. Чехов и Сумщина" (Суми, 1993 р.), що є підсумком, мабуть, найбільш повного на сьогоднішні дослідження сумских періодів життя та творчості російського класика.

Матеріали виставки показують історію зв'язків Антона Павловича з Лукою та її мешканцями.

Будучи поєднаним з Україною й своїм родовими корінням, Чехов, який іноді з добрим жартом взивав себе "хохлом", любив її ніжною, проникливою любов'ю. Виникла вона в нього ще на зорі юності й не вгасала до самої смерті, що так рано обірвала прекрасне життя письменника, — відзначав один із найбільш проникливих дослідників українських сторінок чеховської біографії П. А. Сапухін. — Подібно до маленького Єгорчика, героя його повісті "Степ", він ще в дитинстві зазнав принадність південних просторів своєї батьківщини й уже ніколи не міг забути першого захвату, навіяного близькістю до рідної природи, спілкуванням з мешканцями цієї землі.

Думка про те, щоб оселитися або, принаймні, пожити в Україні, надила Чехова з молодих років. Поділяв цю думку і його батько, Павло Єгорович, дитячі спогади якого зв'язувалися з Острогозьким повітом, що входив колись до Слобідської України. Відомо, що на старість Павло Єгорович, "упадаючи в лірику", заявляв про своє бажання "попрощатися з рідними місцями". Євгенія Яківна, мати письменника, гаряче підтримувала свого чоловіка.

Тож на одній із сімейних рад на початку 1888 р. в родині Чехових одностайно вирішили провести літо в Україні. І, скориставшись з рекомендацією друга сім`ї музиканта-флейтиста Олександра Гнатовича Іваненка, який народився в Глибному поблизу Сум, віддали перевагу затишній садибі поміщиків Линтварьових на березі Псла, в селі Лука, що прилягало до Сум. Минуле цієї садиби нерозривно пов'язане з історією міста. Як центр громадського й культурного життя вона була відома далеко за межами тодішньої Харківської губернії. Її відвідували багато відомих діячів культури й науки того часу. Гостями поміщиків Линтварьовх ще до приїзду Чехова були професор М. Котляревський, історик і етнограф О. Єфименко, теоретик ліберального народництва В. Воронцов, лікар О. Архангельська, художники М. Маковський і К. Трутовський та ін. Долю та діяльність цієї родини багато в чому визначило бажання бути корисним своєму народові. "Родина, гідна вивчення..." - напише про Линтварьових А. П. Чехов.

Лука, де оселилася велика дружня сім`я - "мила Чехія", як називав її поет А.Н. Плещеєв, відразу зачарувала письменника. Тут Антон Павлович працював так само багато, як і завжди. "Працювати й мати вигляд працюючої людини в проміжки від дев'яти годин ранку до обіду й від вечірнього чаю до сну ввійшло в мене у звичку, і щодо цього я чиновник", — писав Чехов в одному зі своїх лучанських листів. Цей чарівний куточок Сумщини подарував йому нові твори, серед яких — повість "Життєвий дріб'язок", "Красуні", "Іменини", а потім, уже 1889 року, — тут створюються водевіль "Трагік мимоволі", повість "Нудна історія", "Розповідь невідомої людини". Працював у Сумах Антон Павлович і над новою своєю п'єсою "Лісовик", що пізніше виникла в новому варіанті як "Дядя Ваня". Там же зароджувалися задуманий ним роман, що "охоплює цілий повіт (дворянський і земський)...", а також задум чудового шедевра "Учитель словесності", з'являлася безліч замальовок нових образів і творчих ідей, що потім знайшли втілення на сторінках повісті "У яру", в п'єсі "Вишневий сад".

А. П. Чехов тепло згадував своє перебування на Луці, де мав можливість глибше познайомитися з життям і побутом українського народу: "Крім природи, ніщо не вражає мене так в Україні, як загальний достаток, народне здоров'я, високий ступінь розвитку тутешнього мужика, що і розумний, і релігійний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий та ситий", — писав він у одному з листів із Луки. Письменник часто спілкувався з місцевими селянами та робітниками цукрозаводчика І. Г. Харитоненка, рибалив з ними, надавав безкоштовну медичну допомогу.

Живучи на Луці, Чехов багато подорожував. Величезне враження справили на нього поїздки на Полтавщину — батьківщину його улюбленого письменника М. В. Гоголя. Маршрут цієї подорожі проходив мальовничими місцевостями: Суми - Шпилівка - Межиріч - Лебедин - Пристайлово - Веприк - Гадяч - Сари - Рашівка - Бакумівка - Хомутець - Миргород - Сорочинці, про які Чехов писав: "Був я в Лебедині, Гадячі, у Сорочинцях і багатьох прославлених Гоголем місцях. Що за місця! Я напрочуд зачарований". Поміж експонатів музею А. П. Чехова в Сумах малюнки його брата — чудового російського художника Миколи Чехова, який, тяжко хворіючи на сухоти, помер на Луці й похований там на місцевому цвинтарі. На виставці в БУЛ представлений чудовий альбом вибраних творів "Художник Николай Чехов", укладений московським дослідником О. М. Подорольським. Тут же — фотографії кімнати Миколи Чехова в Домі-музеї на Луці, доглянутої сумчанами могили на місцевому кладовищі.

Пам'ять про прекрасного художника російського слова дбайливо зберігається на українській землі, і чергова присвячена 150-річчю від дня народження А.П. Чехова виставка в БУЛ — яскраве тому свідчення.

У день відкриття цієї експозиції публіці був представлений і черговий (другий) ілюстрований випуск тематичного дайджесту "А.П. Чехов і Україна: "Вся душа моя на Луці...", що розповідає про сумські сторінки життя та творчості письменника (див. на сайті).

Телебачення Центрального адміністративного округу столиці підготувало репортаж про відкриття виставки та презентацію дайджесту, що буде показаний у програмі "Доверие".



В. Григоренко




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Різдвяний гість Бібліотеки iconТ. Г. Шевченка м. Вознесенськ 2013 Шановні колеги! Рекомендуємо вам використовувати традиційні та інноваційні форми масової роботи в бібліотеках. Бенефіс бібліотеки театралізована програма
Лізована програма вшанування бібліотеки з метою виховання дбайливого відношення до кращих традицій бібліотеки та привертання уваги...
Різдвяний гість Бібліотеки iconПрограма 9 вересня, середа
Спеціальний гість – Ірена Кожмінська, президент фундації «Вся Польща Читає Дітям» за підтримки Польського інституту у м. Київ
Різдвяний гість Бібліотеки iconТема. Оксана Лущевська. Різдвяний детектив Дивні химерики, або
Таємниця старовинної скриньки. Незвичайна подорож Лялі з друзями до театрального вертепу
Різдвяний гість Бібліотеки iconЕлемент успіху в роботі сільської бібліотеки: з досвіду роботи бібліотек Кіровоградщини Ніна Расторгуєва
Але багато що вона може зробити. Все залежить від особистості фахівця, його бажання працювати творчо, змінити роботу бібліотеки на...
Різдвяний гість Бібліотеки iconУрок позакласного читання у 5 класі за твором сучасного українського письменника
Оксана Лущевська. Різдвяний детектив «Дивні химерики, або Таємниця старовинної скриньки». Значення дружби, допитливості та допомоги...
Різдвяний гість Бібліотеки iconЗвіт про роботу бібліотеки ім. В. Маяковського цбс дніпровського району за 2004 рік зміст І. Персонал бібліотеки. Друзі бібліотеки. П. Наші читачі. Ш. Бібліотека читачам
В рамках професійного спілкування, ціль якого – поглиблення професіоналізму, розширення світогляду, а також колективне обговорення...
Різдвяний гість Бібліотеки iconНайвідоміші бібліотеки України
Сучасні бібліотечні колекції Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Різдвяний гість Бібліотеки iconЧарльз діккенс англійський письменник -романіст
Обладнання: портрет Ч. Діккенса, виставка його книг; тексти «Різдвяної пісні у прозі» в перекладі О. Кривинюк, різдвяний віночок,...
Різдвяний гість Бібліотеки iconПоль Верлен Чи гість минулих я століть, Чи того віку, що прибуде ?- але востаннє, добрі люди
Паризькою Комуною І пошуками Бога, радощами богеми І безпритульного злидарювання. Пристрасний І неврівноважений, чутливий І надзвичайно...
Різдвяний гість Бібліотеки iconБібліотеки Дніпропетровщини
Бібліотеки Дніпропетровщини: літопис подій 2012 [Текст]: Інформаційний бюлетень. — Вип. 8/ Упоряд. І. Луньова, І. Білоус. — Дніпропетровськ:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка