Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія



Сторінка1/8
Дата конвертації12.05.2017
Розмір0.8 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4   5   6   7   8


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Кафедра сходознавства

Кафедра світової літератури


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-методичної

та навчальної роботи
_________________ О. Б. Жильцов

«______» ________________2015 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА БЛОКУ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН



СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА
Напрям 6.020303 Філологія
(мова і література українська)

(освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)


Гуманітарний інститут

2015-2016 р.

Робоча програма блоку навчальних дисциплін «Світова література» для студентів напряму підготовки 6.020303 Філологія (мова і література українська) галузі знань 0203 Гуманітарні науки, 2015. – 50 с.
Розробники:

Ковбасенко Юрій Іванович, канд. філол. наук, професор, завідувач кафедри світової літератури;

Луцюк Микола Володимирович, канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри сходознавства

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри



світової літератури

Протокол № ___ від «___» вересня 2015 р.

Завідувач кафедри світової літератури

____________________ (Ю.І. Ковбасенко)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри

сходознавства

Протокол № ___ від «___» вересня 2015 р.

Завідувач кафедри сходознавства

____________________ (І.В. Семеніст)


Структура програми типова.

Години відповідають робочому навчальному плану.

Заступник директора Гуманітарного інституту з науково-методичної

та навчальної роботи

_______________________ (О. В Єременко)

 КУБГ, 2015 рік

 Ковбасенко Ю.І., 2015 рік

 Луцюк М.В., 2015 рік

ЗМІСТ
Пояснювальна записка……………………………………………...............4

Структура програми блоку навчальних дисциплін «Світова література»…………………………………………………………………..8

І. Опис предмета блоку навчальних дисциплін «Світова література»…..8

ІІ. Тематичний план блоку навчальних дисциплін «Світова література»…………………………………………………………………..9

ІІІ. Програма блоку дисциплін «Світова література»…………………...11

Програма змістового модуля «Література Стародавнього Сходу»…..11

Програма змістового модуля «Історія зарубіжної літератури»………14

ІV. Навчально-методичні карти модулів блоку дисциплін «Світова література» …………………………………………………………………17

V. Плани семінарських занять…………………………………………….19

VІ. Завдання для самостійної роботи. Карти самостійної роботи студента…………………………………………………………………….36

VІІ. Система поточного та підсумкового контролю………………………...38

VІIІ. Методи навчання…………………………………………………….42

ІХ. Методичне забезпечення……..……………………………………….42

Х. Контрольні питання…………………………………………………….43

ХІ. Рекомендована література…………………………………………….46

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Робоча навчальна програма з дисципліни «Світова література» є нормативним документом Київського університету імені Бориса Грінченка, який розроблено кафедрами української літератури і компаративістики, сходознавства та світової літератури на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів відповідно до навчального плану для цієї спеціальності денної форми навчання, орієнтованого на формування загальних і фахових компетентностей випускника.

Цикл дисциплін «Світова література» покликаний надати студентові цілісну картину формування світового літературного простору, закласти теоретичну базу філолога, прищепити навички історичного мислення, здатність аналізувати літературні тексти та особливості хронотопу різних епох, визначати специфіку літературних жанрів, співвідносити літературні твори з історичною епохою та її особливостями, вміння застосовувати знання з теорії літератури у практиці інтерпретації художнього тексту. Рівнопартнерські, суб’єктно-субєктні відносини викладача і студента, які реалізує дана програма, покликані сприяти адаптації першокурсників до умов навчання у вищому закладі освіти, свідомому й активному їх включенню до самостійної навчальної, наукової та соціо-культурної діяльності.



Метою вивчення курсу «Світова література» є набуття бакалаврами філології – майбутніми учителями зарубіжної літератури – фахових компетентностей з історії світового літературного процесу, фундаментальних знань професійної підготовки фахівця-філолога вищої кваліфікації, практичного оволодіння ключовими методиками літературного аналізу художнього тексту, основами подальшої системної навчальної діяльності.

Перспективним завданням курсу є розкриття перед студентами шляхів оволодіння професійною діяльністю філолога, формування засад творчого пошуку нових стратегій і тактик інтерпретації тексту з огляду на новітні методології літературознавчих досліджень.

Програма вивчення нормативної дисципліни «Світова література» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки студентів ОКР «бакалавр» й орієнтована на формування загальних і ключових фахових компетентностей випускника.

Курс «Світова література» складається з двох змістових модулів – навчальних дисциплін – «Література Стародавнього Сходу», «Історія зарубіжної літератури».

Програма кожного змістового модуля конкретизує обсяги знань, які мають опанувати студенти відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу блоку дисциплін «Світова література», необхідне методичне забезпечення, складові й критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.

Вивчення студентами навчальної дисципліни «Світова література» завершується підсумковим контролем – за результатами засвоєння двох змістових модулів – заліком («Література Стародавнього Сходу») і ПМК («Історія зарубіжної літератури»).
Модуль «Література Стародавнього Сходу» покликаний формувати теоретичну базу філолога, тому метою його вивчення є набуття цілісної системи знань з історії літератур Стародавнього Сходу та навичок історичного мислення, вмінь аналізувати літературний текст та особливості літературного процесу давніх епох і народів, специфіку літературних жанрів початкового етапу розвитку літературної творчості, співвідносити літературні твори з історичною епохою та її особливостями., ознайомлення з елементами теорії літератури.

Завдання модуля:

- оволодіння студентами на базі сучасних досягнень літературознавчої теорії та практики закономірностями літературного процесу давніх літератур;

- удосконалення та подальший розвиток набутих у школі знань, навичок та вмінь прочитання та аналізу літературних текстів в межах тем, зазначених програмою;

- оволодіння методами мовно-літературного аналізу художнього твору;

- дослідження специфіки авторського стилю художнього твору.

- ознайомлення з основними естетичними принципами та художніми канонами літературної творчості давньосхідних культур.

Під час семінарських занять та самостійної роботи студенти набувають уміння та навички:



Студент повинен знати :

  • давньосхідні міфічні уявлення, зокрема космогонічні, антропогонічні та етиологічні міфи;

  • систему релігійних вірувань та пантеон народів Давнього Сходу, (дихотомію: політеїзм – монотеїзм);

  • специфіку давніх літературних жанрів, засоби побудови художнього твору давніх літератур (паралелізм, симетрію).

Студент повинен вміти:

  • аналізувати міфи з точки зору їхньої типології, символіки та образної системи;

  • співвідносити архетипові сюжети та образи різних регіонів;

  • співвідносити літературні твори з історичною епохою та її особливостями.

Студент повинен володіти навичками

  1. літературного аналізу і вміти застосовувати отримані теоретичні знання у галузі історії давньосхідного літературного процесу щодо його впливу на формування естетичних засад світової літератури;

  2. історичного мислення при висвітленні окремих питань, історичного коментування та тлумачення художнього тексту;

  3. від студента вимагається добре володіння термінологічним апаратом, уміння застосовувати його під час аналізу літературного тексту.

Для засвоєння змістового модуля «Література Стародавнього Сходу» у межах блоку «Світова література» навчальним планом підготовки бакалаврів передбачено 2 кредити ECTS. Кількість годин, відведених навчальним планом на втвчення дисципліни, становить 60 год., із них 14 год. – лекції, 14 год. – семінарські заняття, 28 год. – самостійна робота, МК – 4 год.


Модуль «Історія зарубіжної літератури» має за мету дати бакалаврам необхідний обсяг фахових компетентностей для опанування ними курсу «Історія зарубіжної літератури».

Завдання курсу:

  1. репрезентація літературного і культурного процесу доби Античності;

  2. аналіз та інтерпретація знакових творів давньогрецької (еллінської) і давньоримської літератур;

  3. фахова підготовка студентів до викладання навчальної дисципліни «Зарубіжна література» (період – доба Античності) у навчальних закладах різного типу.

У процесі опанування навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» студенти опановують уміння та навички:

- сприймати явища античної літератури в контексті світового літературного і культурного процесу.

- аналізувати та інтерпретувати архаїчні художні тексти в синхронічному і діахронічному аспектах у літературному та культурологічному контексті.

- здійснювати аналіз античних літературних творів, простежувати їхнє літературне та культурне відлуння (в т. ч. і в українському літературному процесі).

- опрацьовувати фахову літературу та інформаційні джерела (у т. ч. Інтернетні ресурси) з античної літератури.

- аналізувати та давати експертну оцінку підручникам і навчаль­ним посібникам із античної літератури та культурології.


Для засвоєння змістового модуля «Історія зарубіжної літератури» у межах блоку «Світова література» навчальним планом відведено 60 год., із них 14 год. – лекції, 14 год. – семінарські заняття, 28 год. – самостійна робота студентів, 4 год. – модульний контроль.
Міжпредметні зв’язки. Курс «Світова література» пов’язаний з такими курсами як історія, культурологія, філософія, залучає поняття естетики; пропедевтична філологічна складова курсу «Світова література» готує студентів до засвоєння дисциплін «Теорія літератури», «Методологія і методи літературознавчих досліджень», «Філологічний аналіз тексту».
Блок навчальних дисциплін «Світова література» розрахований на 6 кредитів ECTS. Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни, становить 120 год., із них 28 год. – лекції, 28 год. – семінарські заняття, 56 год. – самостійна робота, 8 год. – модульні контрольні роботи. Форма контролю – ПМК, залік.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ БЛОКУ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

«СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА»


І. ОПИС ПРЕДМЕТА БЛОКУ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Предмет: дописемний етап розвитку літератури; міфічна свідомість; давня література середземноморського регіону (Месопотамія, Єгипет, Палестина, Іран); давня ліература азійського регіону (Індія, Китай); літературний процес доби Античності



Курс:



Напрям,

спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний рівень



Характеристика

навчальної дисципліни

Кількість кредитів, відповідних ECTS: 4 кредити

Змістових модулів:



Література Стародавнього Сходу – 2 кредити (60 год.);

Історія зарубіжної літератури – 2 кредити (60 год.).
Загальна кількість годин: 120
Тижневих годин: 4



Шифр та

назва напряму



0203 Гуманітарні науки

Шифр та назва спеціальності:

6. 6.020302 Філологія (мова і література українська)
Освітньо-кваліфікаційний

рівень


«бакалавр»


Нормативна
Рік підготовки: 1.
Семестр: 1.
Аудиторні заняття: 56 годин, з них:

Лекції (теоретична підготовка): 28 годин
Семінарські заняття

28 годин




Модульні контрольні

роботи: 8 годин
Самостійна робота: 56 годин
Вид контролю: залік



ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН МОДУЛІВ БЛОКУ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН «СВІТОВА ЛІТЕАТУРА»
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН МОДУЛЯ

«ЛІТЕРАТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ»



за п




Назви теоретичних розділів

Разом

Аудиторних

Лекцій

Семінарських

Самостійна

робота


Підсумковий

контроль



Змістовий модуль І

Стародавня література присередземноморського регіону


1

Дописемний етап розвитку літератури.

Стародавній Схід – колиска світової

Літератури








2




4




2

Література Месопотамії

(шумерська та аккадська)









2

2

4




3

Давньоєгипетська література







2

2

2




4-5

Давньоєврейська література







4

4

4







Модульна контрольна робота
















2

Разом

34

20

10

8

14

2


Змістовий модуль ІІ

Стародавня література азійського регіону



6

Давньоіндійська література







2

2

4




7

Давньокитайська література







2

2

4




8

Давньоіранська література










2

6







Модульна контрольна робота
















2

Разом

26

12

4

6

14

2

Разом за навчальним планом

60

32

14

14

28

4



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН МОДУЛЯ

«ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ»




п/п





Назви теоретичних розділів

Кількість годин

Разом

Аудиторних

Лекцій

Практичних

Семінарських

Самостійна

робота


Модульний

контроль



Змістовий модуль І.

Література Стародавньої Греції


1.

Вступ. Загальна характеристика і періодизація

античної літератури. Давньогрецький епос









4







2




2.

Давньогрецький епос













4

4




3-

4


Давньогрецька лірика

Давньогрецька драма. Література доби

римського панування








4








4




5-

6


Давньогрецька трагедія

Давньогрецька комедія















4


4




Разом

32

16

8




8

14

2


Змістовий модуль ІІ.

Література Стародавнього Риму

7-

8


Загальна характеристика давньоримської

літератури. Римська драма.

Давньоримська лірика. Вергілій








2



2


6




9.

Вергілій. «Енеїда».







2




2

4




10.

Підсумок. Античний роман. Антична література

та світовий культурний процес









2




2

4




Разом

28

12

6




6

14

2

Разом за навчальним планом

60

28

14




14

28

4



ІІІ. ПРОГРАМА БЛОКУ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

«СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА»
«ЛІТЕРАТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ»
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Стародавня література присередземноморського регіону
Тема 1. ДОПИСЕМНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ. СТАРОДАВНІЙ СХІД – КОЛИСКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ (2 год.)

Дописемний етап функціонування літератури. Основні реалії етапу: міф, усна народнопоетична творчість, героїчний епос. Ієрархічна система реалій. Специфіка міфу. Визначення поняття «Стародавній Схід». Соціально-світоглядні основи літератури Стародавнього Сходу. Головні культурно-історичні зони (регіони) формування найдавніших високорозвинених міських цивілізацій, в яких зародилась писемність і література. Характеристика Присередземноморської (Європейсько-африкансько-азійської), Південно-азійської (середньосхідної) та Східно-азійської (далекосхідної) зон.



Тема 2. ЛІТЕРАТУРА МЕСОПОТАМІЇ (ШУМЕРСЬКА ТА АККАДСЬКА) (2 год.)

Шумерська міфологія. Космогонічні та етиологічні оповіді. Міфологічні оповіді про Інанну та Думузі. Перша легенда про райський сад. Міф про створення людини. Специфіка шумерських текстів та принципи їх класифікації. Героїчний епос. Зародження героїчного епосу (перші оповіді про Гільгамеша). Ліричні жанри (гімни, плачі, замовляння, любовна лірика). «Гімн богові Енлілю». Дидактична література (тексти еддуби).

Особливості аккадської міфології. Космогонічна поема «Енума еліш». Оповіді про нещастя людей і загибель Всесвіту. Епос про Гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури, розгорнута філософська притча по пошуки істини і сенсу життя. Лірика (гімни, покутні молитви-псалми, замовляння, любовні пісні). Дидактика, афористика, історичні написи.

Семінар 1. ЛІТЕРАТУРА МЕСОПОТАМІЇ
Тема 3. ЄГИПЕТСЬКА ЛІТЕРАТУРА (2 год.)

Єгипетська ієрогліфіка. Особливості єгипетської міфології (консервативний характер, зооморфність, солярність). Геліопольська енеада. Космогонічні та антропогонічні міфи. Цикл міфів про Осиріса.

Література Давнього царства (III тис. до н.е.): Тексти пірамід, повчання (моральні та філософські сентенції, Повчання Птахотепа).

Література Середнього царства (XXII–XVI ст. до н.е.): зміцнення реалістичних тенденцій («Розповідь Сінухе»), казки як синтез авантюрного та чарівного мотивів, гімнографія («Гімн Хапі»), філософська лірика та її опозиція офіційно-релігійним поглядам («Бесіда розчарованого зі своєю душею», «Пісня арфіста»).

Література Нового царства (XVI–VIII ст. до н.е.): монотеїстична реформа Аменхотепа IV (Ехнатона) та її наслідки. «Гімн Атону». Ритуально-магічна поезія (Книга мертвих), розвиток жанру казки в бік алегоричності («Правда та Кривда»), неможливість запобігти долі («Казка про приреченого царевича»). Світська любовна лірика (стилізована під народну пісню та «салонна»).

Семінар 2. ЄГИПЕТСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Тема 4-5. ДАВНЬОЄВРЕЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА (4 год.)

Структура та жанровий склад ТаНаХу (Старого Завіту). Світоглядні основи давньоєврейської літератури. Історичні умови формування текстів біблійного канону. ТаНаХ як синтез історичного досвіду єврейського народу. Фольклорні основи ТаНаХу. Особливості віршування.

Тора (П’ятикнижжя Мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос. Космогонія та антропогонія Книги Буття. Історія патріархів у Книзі Буття – історія Завіту й Обіцяння. Епос про Вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі Завіту.

Епічні книги розділу «Невиїм» («Пророки»). Книга Єшуа бен Нуна (Ісуса Навина) як зразок біблійного воєнного епосу. Героїчні образи Книги Шофтим (Суддів). Особистість та історія в Книгах Самуїла і 1-ій Книзі царів (1-й – 3-й Царів). Колізія «пророк і цар» у Книгах царів (3-й і 4-й Царів). Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги. Мрія світової гармонії: Книга пророка Єшаяху (Ісаї). Єрміяху (Єремія) – поет скорботи і втіхи. Видіння Слави Божої: Книга пророка Єхезкеля (Єзекіля).

Ліричні жанри у складі ТаНаХу. Поетика Книги Похвал (Псалтир). Поетика Пісні над Піснями.

Філософська притчова традиція. Поетика Книги Притчів Соломона. Книга Йова: проблема теодицеї і своєрідність її художнього вирішення. Кохелет (Еклезіаст): філософський сенс і художня своєрідність. Притчова повчальна повість (Книга Рут, Книга Йони, Книга Естер).

Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі. Морально-філософський сенс Книги Даніеля (Даниїла) та її жанрова специфіка.

Семінар 3. ДАВНЬОЄВРЕЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА. ТОРА

Семінар 4. ДАВНЬОЄВРЕЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА. НЕВИЇМ, КТУВИМ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Стародавня література азійського регіону
Тема 6. ДАВНЬОІНДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА (2 год.)

Тексти протоіндійської цивілізації Харапі і Мохенджо-Даро. П’ять першоелементів світу: небо, повітря, вогонь, вода, земля – подальша основа світосприйняття в індуїзмі.

«Веди» як два типи текстів – сакральні тексти шруті (почуте) і позасакральні смріті (запам’ятовуване). Шруті як синтез чотирьох самхіт (збірок): Рігведа (веда гімнів), Самаведа (веда пісень), Яджурведа (веда жертовних виразів), Атхарваведа (веда заклинань), а також брахманів (теологічні тексти, що пояснюють зміст вед та ритуалу), араньяк («лісові книги» для пустельників) і упанішад (дидактичні настанови). Смріті: веданги (частини вед), що складаються з сутр (сутра – нитка, коротке правило) – афоризмів.

«Махабхарата» (X–IV ст. до н.е.; записана бл. IV ст. до н. е) – велична героїчна поема фольклорного походження про нащадків Бхарати. «Бхагават-гіта» («Книга про того, хто має всі скарби»).

«Рамаяна» (бл. II ст. до н.е.) – героїчна поема про долю Рами як одного з аватар (втілень) бога Вішну. Проблема авторства.

Буддійський канон. «Трипітака» («Три корзини») – V–II ст. до н.е. Жанри високої (вченої) поезії та жанри поезії для неосвячених. Суттапітака: жанр сутри, «Тхерагатха» («Пісні монахів») та «Тхерігатха» («Пісні монахинь»). «Джатаки» та «Джаммапада».



Семінар 5. ДАВНЬОІНДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Тема 7. ДАВНЬОКИТАЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА. ДАВНЬОІРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (2 год.)

Міфологія та культи давніх китайців (міф про хаос, про потоп). Уявлення про міфічні події як про історичні. Уявлення про світ як втілення рівноваги, взаємодії ян та інь. Відсутність антропоцентризму – головна причина відсутності в давньокитайській літературі епосу. Прекрасне як гармонія природи і суспільства.

«Ши Цзин» («Книга пісень»): обрядова, храмова та одична поезія.

Конфуціанський канон (Тринадцятизаконня, або Ши сань цзин). «Лунь юй» («Бесіди і судження») як діалогічний жанр. Жанр фу (ханської оди). Жанр біографії.

Даоський канон. Дао де цзин. Концепція недіяння, злиття з природою. Чжуан-Цзи.

Сима Цянь та його «Історичні нотатки» («Ши Цзин»).

Лірика: Цюй Юань (бл. 340–278 до н.е.). Цао Пі (187– 226). Лу Цзи (261–303).

Іранська міфологія давнього періоду. Близькі відповідності до ведійської міфології: загальні сюжети та подібність пантеону. Зороастризм. Особистість Заратуштри, його вчення. Дуалістичність догматики: Добро і Зло (Ахура-Мазда і Ангро-Манью). Вчення про рай і пекло. Есхатологія зороастризму.

Авеста: Ясна (Гати), Вісперед, Вендідад (Відевдат), Яшти.

Семінар 6. ДАВНЬОКИТАЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Семінар 7. ДАВНЬОіранська ЛІТЕРАТУРА
«ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ»
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Література СТАРОДавньої Греції
Лекція 1-2. Вступ. Загальна характеристика і періодизація античної літератури. Давньогрецький епос (4 год.)

Антична література: хронотоп, періоди, домінантні риси, головні постаті. Загальна характеристика та періодизація давньогрецької літератури.

Еллінський фольклор і міфотворчість. Основні цикли (кікли) еллінських міфів та їхній вплив на літературу.

Загальна характеристика архаїчного періоду еллінської літератури. «Гомерівське питання». Гомер. «Іліада»: історична та міфологічна основи, проблематика, система образів, художні особливості. Гомер. «Одіссея»: проблематика, система образів, художні особливості.

Дидактичний епос. Гесіод. Поема «Роботи і дні»: проблематика, система образів, художні особливості.

Езоп – легендарний античний байкар. Його роль у розвитку жанру байки у всесвітній літературі.

Пародійний епос. «Батрахоміомахія» як пародійна паралель до «Іліади». Питання про авторство та час створення «Батрахоміомахії».

Основні поняття теми: «антична література», «еллінська література», «елліністичний період еллінської літератури», «аттичний період античної літератури», «міфологічний кікл», «гомерівське питання», «формульний стиль», «ретардація»; «дидактичний епос», «езопова мова» і дидактичний епос, «пародійний епос».

Семінар 1. Давньогрецький епос (2 год.)
Лекція 3-4. Давньогрецька лірика та драма (4 год.)

Еллінська лірика, її провідні жанри та найголовніші представники.

Особливості творчості Сапфо. Особливості творчості Алкея. Особливості творчості Архілоха. Особливості творчості Тіртея. Особливості творчості Алкмана. Особливості творчості Анакреонта.

Основні поняття теми: «мелос», «монодична лірика», «сольна лірика», «хорова лірика», «ямби», «елегія», «ембатерія», «пеан», «дифірамб».

Походження та особливості еллінської драми. «Поетика» Арістотеля і теорія драми (зокрема – поняття «кáтарсис», «мíмезис»).

Еллінська трагедія. «Батько трагедії» Есхіл. Проблематика, система образів, літературне відлуння трагедії «Прометей прикутий» («Перси», або трилогії «Орестея» – одного твору за вибором студента).

Софокл. Проблематика, система образів, літературне відлуння трагедії «Едіп-цар/тиран» (або «Антігона» – за вибором студента).

Еврипід. Проблематика, композиція, система образів, літературне відлуння трагедії «Медея» (або «Іпполіт» – за вибором студента).

Еллінська комедія: джерела та особливості. Найвидатніші еллінські комедіографи та їхні найвідоміші твори.

Рання («політична») аттична комедія. Арістофан. Проблематика, система образів комедії «Лісістрата» (або «Хмари», «Жаби», «Вершники» – однієї, за вибором студента).

Пізня («сімейно-побутова») аттична комедія. Менандр. Загальна характеристика комедії «Третейський суд» (або «Відлюдник» - за вибором студента).

Еллінська література доби римського панування. Плутарх. Нарис життя та особливості творчості. Загальна характеристика «Порівняльних життєписів».

Основні поняття теми: «драма», «катарсис», «мімезис», «трагедія», «комедія», «рання аттична комедія», «пізня аттична комедія», «буколіка».

Семінар 2. Давньогрецькі трагедія та комедія (2 год.)
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Література СТАРОДавнього Риму
Лекція 1-2 (5-6) Загальна характеристика давньоримської літератури. Римська драма. Давньоримська лірика. Вергілій (4 год.)

Особливості та періодизація давньоримської літератури. Вплив на неї еллінської культури.

Тит Макцій Плавт. Композиція, проблематика та система образів комедії «Скарб». Особливості конфлікту комедії «Псевдол».

Публій Теренцій Афр. Композиція, проблематика та система образів комедії «Свекруха». Специфіка образної системи комедії «Брати».



Основні поняття теми: «тогата», «паліата», «контамінація».

Загальна характеристика римської літератури кінця Республіки. Діяльність гуртка неотериків. Особливості творчості Гая Валерія Катулла.

Період становлення Імперії або «доба Августа» - «золота доба» давньоримської літератури. Діяльність гуртка Мецената.

Публій Овідій Назон. Нарис життя та особливості творчості. Лірика. Поеми. Художні особливості «Метаморфоз».

Квінт Горацій Флакк. Нарис життя та особливості творчості. «Послання до Пізонів» та ода «До Мельпомени» («Пам’ятник»), їхнє відлуння в світовій літературі.

Публій Вергілій Марон. Нарис життя та особливості творчості. «Буколіки», «Георгіки»: загальна характери­стика. «Енеїда»: творча історія, проблематика, система образів, літературне відлуння. Вергілій і Гомер. Концепція Вергілія та її втілення у «Енеїді» (книга 6, уривок від слів «Інші зуміють…» до слів «…мечем підкорять гордовитих»). Питання про головного героя «Енеїди».

«Енеїда» Вергілія і «Вергилиева «Энеида, на малороссийский язык перелицованная» І.Котляревського: компаративний аналіз.

Причини травестування І.Котляревським Вергілієвої „Енеїди” (контекст і підтекст).



Основні поняття теми: «літературне запозичення», «заангажована література», «літературне відлуння», «травестія», «бурлеск»; «неотерики», «неготіум», «отіум», «меценатство», «art poetica».

Семінар 1 (7) Вергілій. «Енеїда» (2 год.)
Лекція 3 (7). Античний роман. Підсумок. Антична література і світовий літературний процес (2 год.)

Пізня антична література. Античний роман. Лонг. Психологічний пасторальний (буколістичний) роман «Дафніс і Хлоя»: стилістичні особливості, проблематика, система образів.

Апулей. Роман «Метаморфози» («Золотий віслюк»): загальна характеристика, метафоричній підтекст.

Загальна характеристика античної літератури, її історичне значення. Найвидатніші українські перекладачі античних авторів.



Основні поняття теми: «буколіка», «пастораль», «літературні впливи та запозичення», «культурне відлуння», «література-донор», «література-реципієнт».

ІV. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ КАРТИ

МОДУЛІВ БЛОКУ ДИСЦИПЛІН «СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА»
Навчально-методична карта змістового модуля

«Література Стародавнього Сходу»
Разом: 60 год.,: лекції – 14 год., семінарські заняття – 14 год.,

самостійна робота – 28 год., МК – 4 год..




Тиждень

І

ІІ

ІІІ

ІV

V



VІІ

Модулі

Змістовий модуль І

Змістовий модуль ІІ

Назва

модуля


Стародавня література

присередземноморського регіону


стародавняя література

азійського регіону


Кількість балів за модуль

104 балів


80 балів


Лекції

1

2

3

4-5

6

7

Теми


лекцій

Дописемний етап

розвитку літератури. Стародавній Схід –

колиска світової

літератури (1 бал)



Література

Месопотамії

(1 бал)


Література Стародавнього Єгипту

(1 бал)


Давньоєврейська

Література

(2 бали)


Давньоіндійська література

(1 бал)


Давньокитайська література.

Давньоіранська література

(1 бал)

Теми семінарських

занять





Література Месопотамії

(11 балів)



Література Стародавнього Єгипту (11 балів)

Давньоєврейська література

(22 балів)


Давньоіндійська література

(11 балів)


Давньокитайська література

(11 балів)



Давньоіранська література

(11 балів)



Самостійна робота

Табл. 6.1

(10 балів)



Табл. 6.1

(5 балів)



Табл. 6.1

(5 балів)



Табл. 6.1

(10 балів)



Табл. 6.1

(10 балів)



Табл. 6.1

(10 балів)



Види поточного контролю

Модульна контрольна робота 1

(25 балів)



Модульна контрольна робота 2

(25 балів)



Підсумковий контроль

ПМК



Навчально-методична карта змістового модуля

«Історія зарубіжної літератури»
Разом: 60 год.: лекції – 14 год., семінарські заняття – 14 год.,

самостійна робота – 28 год., МК – 4 год.




Тиждень

І

ІІ

ІІІ

ІV

V



VІІ

VІІІ

ІХ

Х

ХІ

Модулі

Змістовий модуль І

Змістовий модуль ІІ

Назва

модуля


Література Давньої Греції

Література Давнього Риму

Кількість балів за модуль

87 балів

75 балів

Лекції

1-2

3-4

5-6

7

Дати












Теми


лекцій


Вступ. Загальна характеристика та періодизація античної літератури

Давньогрецький епос

(2 бали)


Давньогрецька лірика.

Давньогрецька драма.

(2 бали)


Загальна хара

Характеристика давньоримської літератури.

Римська драма.

Давньоримська лірика.


(2 бали)

.


Підсумок.

Античний роман.

Антична література і світовий культурний процес

(1бал)


Теми семінарських

занять


Давньогрецький епос.

Давньогрецька лірика

(2 бали + 20 балів)


Давньогрецькі трагедія та комедія.

(2 бали + 20 балів)




Вергілій.

«Енеїда»
(2 бали + 20 балів)

Горацій. Овідій

(1 бал + 10 балів)


Самостійна робота

Тема 1

(7 балів)




Тема 2

(7 балів)




Тема 3

(7 балів)




Тема 4

(7 балів)




Види поточного контролю

Модульна контрольна робота 1

(25 балів)



Модульна контрольна робота 2

(25 балів)




V. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ БЛОКУ

НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН «СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА»
«ЛІТЕРАТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ»

Змістовий модуль І

Стародавня література присередземноморського регіону
Семінар 1. Література Месопотамії

1. Охарактеризуйте шумерсько-аккадський міфічний епос. Проаналізуйте космогонію та антропогонію в поемі «Енума еліш…». Образ Мардука.

2. Охарактеризуйте шумерсько-вавилонський героїчний епос. Розкрийте еволюцію

образу головного героя в «Поемі про Гільгамеша».

3. Наведіть приклади ліричних жанрів в шумерсько-аккадській поезії. Проаналізуйте художні засоби текстів.

4. Розкрийте основні теми дидактики й афористика в месопотамській літературі.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconРобоча програма блоку навчальних дисциплін світова література
Робоча програма блоку навчальних дисциплін «Світова література» для студентів напряму підготовки 020303 Філологія
Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconРобоча програма навчальної дисципліни історія англійської літератури ХХ століття напрям підготовки 020303
Робоча програма нормативної навчальної дисципліни «Історія англійської літератури ХХ століття» для студентів за напрямом підготовки...
Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconРобоча програма навчальної дисципліни
Філологія*. Мова (англійська) та література; 020303 Філологія*. Мова (німецька) та література
Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconКушнір Анна Олегівна викладач кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології ку ім. Бориса Грінченка, робоча програма
Робоча програма Практика усного І писемного мовлення для студентів за напрямом підготовки 020303 Філологія. Мова І література (англійська),...
Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconМетодика викладання
Робоча програма з «Методики викладання зарубіжної літератури в школі» для студентів за напрямом підготовки 020303 Філологія. Мова...
Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconУкраїна І європейський світ (українсько-англійські історичні зв’язки)
Напрям підготовки 020303 Філологія* Мова І література
Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профілі – іноземна філологія, історико-філологічний);...
Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconПрограма вибіркової навчальної дисципліни
Обговорено та схвалено науково-методичною комісією за спеціальностями 014. 01 – Середня освіта (українська мова І література), 020303...
Робоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія iconГалета Олена Ігорівна робоча програма
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0203 «Філологія», спеціальністю 02030305 «Літературна...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка