Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних



Скачати 280,39 Kb.
Дата конвертації18.05.2017
Розмір280,39 Kb.
ТипРобоча програма

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ
Галузь знань 0302 Міжнародні відносини

Спеціальність 8.03020101 Міжнародні відносини

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання


Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0302 Міжнародні відносини



Вибіркова

Спеціальність

8.03020101 Міжнародні відносини



Модулів – 3

Спеціальність (професійне

спрямування): Міжнародні відносини



рік підготовки

Змістових модулів – 2




V-й:

Загальна кількість годин – 108




III-й

Лекції




Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр





4 год.

Практичні, семінарські




4 год.

Лабораторні







Самостійна робота



100 год.

Вид контролю: залік



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу оптимізація навчального процесу шляхом форму­вання у студентів уявлення про систему регіональних міжнародних відносин і механізм вироблення зовнішньої політики держави; розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, закономірностей і особливостей утворення сучасної політичної карти світу; ознайомлення студентів із найважливішими питаннями міжна­родної діяльності провідних країн Близькосхідного регіону. Визначення студентами специфіки суспільно-політичного, релігійного та культурно-громадського життя країн Близькосхідного регіону для більш детального розуміння зовнішньополітичних процесів, їх ролі в політиці світових лідерів та впливу на розвиток світової політико-економічної системи.

Основними завданнями, яку ставить навчальна дисципліна є:

- ознайомити студентів з понятійно-категоріальним апаратом навчального курсу «Актуальні проблеми міжнародних відносин на Близькому Сході»;

- висвітлити історію міжнародних відносин даного регіону;

- вивчення геополітичних, культурно-цивілізаційних, історич­них, суспільно-економічних і політико-правових особливостей формування актуальних питань зовнішньої політики країн Близькосхідного регіону та щодо країн Близького Сходу;

- використання міждисциплінарних знань та вміння їх застосувати в даному курсі для більш повного уявлення про систему міжнародних відносин різного хронологічного відтинку, а зокрема про зовнішньополітичні курси країн Близького Сходу.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати:

- друковані, електронні та мультимедійні джерела зовнішньополітичної інформації;

- навчатися вільно інтерпретувати та аналізувати на основі знань події та явища міжнародного життя означеного регіону;

- особливості системного і комплексного підходу в дослідженнях зовнішньополітичної діяльності країн і регіонів;

- дефініції держави, країни, їх роль у міжнародних відносинах;

- загальну структуру зовнішньополітичних досліджень;

- визначати місце держави в міжнародних відносинах регіону й частини світу;

- добирати, систематизувати й аналізувати зовнішньополітичну інформацію;

- будувати загальну схему характеристики міжнародної діяль­ності країни регіону;

- застосовувати системний підхід при побудові схеми зовнішньо­політичних досліджень;

- використовувати системний (геосистемний і геокомплексоло­гічний) підхід при характеристиці міжнародного становища країни чи держави.

вміти:


  • вільно орієнтуватися в специфіці міжнародних відносин близькосхідного регіону;

  • аналізувати головні проблеми, особливості, шляхи вирішення близькосхідного проблеми;

  • визначати та прогнозувати роль та вплив провідних держав регіону на політику світових лідерів та на розвиток світової політико-економічної системи.


3. Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль № 1. Актуальні проблеми близькосхідного регіону ХХ ст.
Тема 1. Криза світової колоніальної системи на Близькому Сході та Середньому Сході після І св. війни

Підсумки І св. війни на Близькому та Середньому Сході; проголошення Турецької республіки; зародження палестинської проблеми; створення Іраку, Трансйорданії й Саудівської Аравії.



Тема 2. Завершення деколонізації Близького Сходу після ІІ Світової війни.

Здобуття незалежності Сирією і Ліваном; створення Ліги арабських держав; деколонізація британських володінь на Аравійському півострові й міжнародне врегулювання громадянської війни в Північному Ємені 1962 – 1970 рр.


Тема 3. Основні напрямки зовнішньої політики Туреччини та Ірану в сер. 40-х-наприкінці 70 рр. ХХ ст.

Міжнародне становище Туреччини та Ірану після ІІ Світової війни; зовнішньополітичні орієнтації Турецької республіки та Ірану.


Тема 4. Міжнародне становище та зовнішня політика Туреччини та Ірану у 80-ті рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.

Вплив ісламського фактора на специфіку міжнародних відносин Ірану; близькосхідний напрям політики Турецької Республіки; міжнародні відносини Туреччини та Ірану з СРСР, а згодом з країнами СНД.


Тема 5. Міжнародне становище і зовнішня політика Афганістану після ІІ Світової війни.

Міжнародне становище Афганістану в сер. 40-их на поч. 70-их рр.; саурська революція 1978 р. і радянська військова інтервенція; «Антитерористична операція» 2001 р. в Афганістані та її міжнародні наслідки.



Змістовний модуль №2. Особливості зовнішньополітичних доктрин арабського Сходу
Тема 6. Зовнішня політика республіканських режимів Арабського Сходу.

Особливості міжнародних відносин Арабської республіки Єгипет; Республіка Ірак в міжнародних відносинах ХХ – поч. ХХІ ст.; зовнішньополітичні інтереси наддержав в регіоні.


Тема 7. Актуальні проблеми міжнародних відносин монархій Машрику.

Зовнішня політика Саудівської Аравії та держав Перської затоки; актуальні питання міжнародного становища та зовнішньої політики Йорданського Хашимітського Королівства.


Тема 8. Близькосхідний конфлікт у другій половині 40-х – наприкінці 60 рр. ХХ ст.

Витоки й причини палестино-ізраїльських конфліктів та їх міжнародно-правові наслідки; розстановка політичних сил в Ізраїлі та Палестинській автономії; позиції наддержав в розпалюванні та врегулюванні близькосхідного конфлікту.


Тема 9. Шляхи пошуку розв’язання конфлікту на Близькому Сході (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.).

«Війна Судного дня» 1973 р. та її міжнародні наслідки; операція «Мир для Галілеї» та її результати; Палестинська проблема у 80-их рр. «Інтифада»; Ізраїльсько-палестинське врегулювання кін. ХХ – поч. ХХІ ст.




4. Структура навчальної дисципліни





Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

У тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Актуальні проблеми близькосхідного регіону ХХ ст.

Тема 1. Криза світової колоніальної системи на Близькому Сході на Середньому Сході після І св. війни



















10

2

-







8

Тема 2. Завершення деколонізації Близького Сходу після ІІ Світової війни.



















10

-

2







8

Тема 3. Основні напрямки зовнішньої політики Туреччини та Ірану в сер. 40-х – наприкінці 70-их рр. ХХ ст.




















8

-

-







8

Тема 4. Міжнародне становище та зовнішня політика Туреччини та Ірану у 80-ті рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.


















8

-

-







8

Тема 5. Міжнародне становище і зовнішня політика Афганістану після ІІ Світової війни.



















8

-

-







8


Проміжний модуль №1



















8

-

-







8

Разом за змістовим модулем 1



















52

2

2







48

Змістовий модуль 2. Особливості зовнішньополітичних доктрин арабського Сходу

Тема 6. Зовнішня політика республіканських режимів Арабського Сходу



















8

-

-







8

Тема 7. Актуальні проблеми міжнародних відносин монархій Машрику



















10

-

2







8

Тема 8. Близькосхідний конфлікт у другій половині 40-х – наприкінці 60 рр. ХХ ст.



















8

-

-







8

Тема 9. Шляхи пошуку розв’язання конфлікту на Близькому Сході (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.)



















11

2

-







9

Проміжний модульний контроль № 2



















9

-

-







9

ПМК



















10

-

-







10

Разом за змістовим модулем 2



















56

2

2







52

Усього годин




















108

4

4







100


5.Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кіл-ть

годин


1.

Завершення деколонізації Близького Сходу після ІІ Світової війни.

1. Проголошення незалежності Сирії та Лівану;

2. Інтереси наддержав в регіоні (специфіка та особливості зовнішньополітичних доктрин Великобританії, США, СРСР, Франції);

3. Конфлікти в країнах Близького Сходу та їх врегулювання.



2

2.

Роль нафтового фактору в міжнародних відносинах Близького Сходу ХХІ ст.

1.Вплив нафтового фактору на сучасні міжнародні відносини;

2. Діяльність організації ОПЕК. Посилення позицій арабських держав на міжнародній арені;

3. Забезпечення національної енергетичної політики США;

4. Конфлікти на Близькому Сході і їх вплив на світовий енергетичний сектор.


2

6. Методи навчання:

читання лекцій із застосуванням технічних засобів навчання, аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародних відносин на Близькому Сході, з врахуванням ролі та впливу держав регіону на розвиток світової політики, а також інтересами наддержав в Близькосхідному регіоні; застосовуються тематичні відеоматеріали та інтернет-ресурси.


7. Методи контролю:

поточне оцінювання, проміжний модульний контроль, підсумковий модульний контроль.




Модуль 1

Модуль 2

Проміжний модульний контроль №1

Проміжний модульний контроль №2

Підсумковий модульний контроль

Сума

Т1

Т2














20

20

10

10

40

100



ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ, ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
1. Участь Османської імперії в Першій світовій війні.

2. Мудроське перемир’я 30 жовтня 1918 р. і розпад Османської імперії.

3. Підписання Севрського мирного договору 10 серпня 1920 р. та його наслідки.

4. Договори про дружбу і братерство між націоналістичною Туреччиною й РСФРР та УСРР.

5. Лозаннська мирна конференція 1922–1923 рр. та її рішення щодо

територіальних меж Туреччини й режиму Чорноморських проток.

6. Зовнішня політика Турецької Республіки у 20–30-ті роки ХХ ст.

7. Зовнішня політика Турецької Республіки під час Другої світової війни.

8. Міжнародне становище Персії після Першої світової війни.

9. Персько-російський договір 26 лютого 1921 р. та його значення.

10. Зовнішня політика Рези Шаха у 20–30-ті роки ХХ ст.

11. Іран у Другій світовій війні.

12. Відновлення міжнародного суверенітету Афганістану й підписання

афгансько-російського Договору про дружбу 28 лютого 1921 р.

13. Зовнішня політика Афганістану у 20-ті — середині 40-х років ХХ ст.

14. Встановлення французького мандату над Сирією й Ліваном.

15. Декларація Артура Бальфура 1917 р.

16. Встановлення британського мандату над Палестиною.

17. Активізація сіоністського руху на початку 20-х років ХХ ст. і загострення арабо-єврейського конфлікту в Палестині.

18. Комісія лорда Вільяма Піла та її проект урегулювання палестинської проблеми.

19. Друга “Біла книга” британського уряду щодо політики на Близькому Сході 1939 р.

20. Міжнародне становище Палестини під час Другої світової війни.

21. Створення емірату Трансйорданія та його міжнародно-правове становище.

22. Створення Королівства Ірак і його міжнародно-правове становище.

23. Проголошення незалежності Іраку та його зовнішня політика на початку 30-х — середини 40-х років ХХ ст.

24. Об’єднання Аравійського півострова під владою Саудитів.

25. Зовнішня політика Саудівської Аравії у 30-ті — середині 40-х років. ХХ ст.

26. Відновлення міжнародного суверенітету Єгипту 1922 р.

27. Зовнішня політика Королівства Єгипет у 20-ті — середині 40-х роках ХХ ст.

28. Міжнародне становище Турецької Республіки після завершення Другої світової війни.

29. Реалізація “Доктрини Трумена” в Туреччині.

30. Вступ Турецької Республіки в НАТО та її зближення зі США.

31. Участь Турецької Республіки в євроінтеграційному процесі.

32. Турецько-грецькі відносини після Другої світової війни.

33. Відносини Туреччини з СРСР і країнами радянського блоку.

34. Кіпрська проблема і перспективи її вирішення.

35. Близькосхідна політика Туреччини після Другої світової війни.

36. Зносини Турецької Республіки з учасниками СНД.

37. Перспективи вступу Туреччини до ЄС.

38. Турецько-українські відносини на сучасному етапі.

39. Міжнародне становище Ірану після завершення Другої світової війни.

40. Націоналізація “Англо-іранської нафтової компанії” 1951 р. та її міжнародні наслідки.

41. Зовнішня політика Ірану за правління Мохаммеда Рези Пехлеві.

42. Особливості зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран.

43. Іраксько-іранська війна 1980–1988 рр. та її міжнародні наслідки.

44. Іранська ядерна програма і регіональна стабільність.

45. Зносини Ірану з учасниками СНД.

46. Курдська проблема в системі міжнародних відносин Близького й Середнього Сходу.

47. Міжнародне становище і зовнішня політика Афганістану в середині 40-х — середині 70-х років ХХ ст.

48. Ліворадикальний переворот у Кабулі 27 квітня 1978 р. і погіршення міжнародного становища Афганістану.

49. Окупація Афганістану радянськими військами та її міжнародні наслідки.

50. Пошуки мирного урегулювання Афганської проблеми і підписання Женевських угод 1988 р.

51. Міжнародне становище Афганістану в 90-ті роки ХХ ст. і дипломатична ізоляція режиму “Талібану”.

52. “Антитерористична операція” США і Великої Британії в Афганістані 2001 р. та її міжнародні наслідки.

53. Здобуття незалежності Сирією та її міжнародне становище в середині 40-х — середині 50-х років ХХ ст.

54. Спроба створення Об’єднаної Арабської Республіки 1958 р. і причини її невдачі.

55. Зовнішня політика сирійських урядів Партії арабського соціалістичного відродження і режиму Хафеза Асада.

56. Сучасне міжнародне становище і зовнішня політика Сирійської Арабської Республіки.

57. Здобуття незалежності Ліваном і його міжнародне становище в

середині 40-х — середині 50-х років ХХ ст.

58. “Доктрина Ейзенхауера-Даллеса” і Ліванська Республіка.

59. Міжнародні аспекти Громадянської війни 1975–1990 рр. у Лівані.

60. Сучасне міжнародне становище і зовнішня політика Ліванської Республіки.

61. Зовнішня політика Королівства Ірак після Другої світової війни і укладення Багдадського пакту 24 лютого 1955 р.

62. Антимонархічна революція 1958 р. в Іраку і зміна зовнішньополітичного курсу країни.

63. Зовнішня політика іракських урядів Партії арабського соціалістичного відродження і режиму Саддама Хусейна.

64. Міжнародно-правові аспекти операції “Буря в пустелі” 1991 р.

65. Міжнародно-правові аспекти операції “Шок і тремтіння” (“Свобода для Іраку”) 2003 р.

66. Міжнародне становище і зовнішня політика Королівства Єгипет після Другої світової війни.

67. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті й зміна зовнішньополітичного курсу країни.

68. Зовнішня політика режиму Гамаля Абдель Насера.

69. Політика “відкритих дверей” (“інфітах”) режиму Анвара Садата.

70. Сучасне міжнародне становище і зовнішня політика Арабської Республіки Єгипет.

71. Проголошення Єменської Арабської Республіки і проблема її міжнародного визнання.

72. Деколонізація південно-західного узбережжя Аравійського півострова і створення Народної Демократичної Республіки Ємен.

73. Вирішення проблеми єменської державної єдності.

74. Республіка Судан у регіональних міжнародних відносинах.

75. Особливості зовнішньої політики Йорданського Хашимітського Королівства.

76. Особливості зовнішньої політики Саудівської Аравії після Другої світової війни.

77. Деколонізація арабських монархій Перської затоки.

78. Створення, розвиток і діяльність Ради співробітництва арабських держав Перської затоки.

79. Міжнародно-правові обставини проголошення Держави Ізраїль.

80. Особливості вироблення і реалізації зовнішньої політики Держави Ізраїль.

81. Ізраїльська ядерна програма і міжнародний режим нерозповсюдження ядерної зброї.

82. Перша арабо-ізраїльська війна 1948–1949 рр. та її міжнародні наслідки.

83. Суецька криза 1956 р. та її урегулювання.

84. Третя арабо-ізраїльська війна 1967 р. та її міжнародно-правові наслідки.

85. “Війна на виснаження” між Єгиптом та Ізраїлем 1967–1970 рр. і перехід до пошуків мирного урегулювання.

86. Четверта арабо-ізраїльська війна 1973 р. та її міжнародні наслідки.

87. Кемп-Девідські мирні угоди й підписання Єгипетсько-ізраїльського мирного договору 1979 р.

88. Інтервенція Ізраїлю в Ліван 1982 р. (п’ята арабо-ізраїльська війна) та її міжнародні наслідки.

89. Близькосхідне мирне урегулювання 90-х роках ХХ ст.: здобутки і перешкоди.

90. Сучасний стан і перспективи урегулювання Близькосхідного конфлікту.
Методичні рекомендації до написання

проміжних модульних контролів
Проміжний модуль №1

Мета: перевiрити засвоєння студентами теми «Криза світової колоніальної системи на Близькому та Середньому Сході після І св. війни», яка є однiєю iз важливих тем курсу «Актуальні проблеми міжнародних відносин на Близь­кому Сході», вступає в міжпредметні зв’язки з іншими політологічними дисциплінами, достатньо забезпечена літературою і тому виноситься на самостійне опрацювання.

Пакет складається iз 2 варiантiв. У кожному варiантi по 2 завдання, на які відводиться по 40 хв. та оцінюється у 10 балів.

Кількiсть варiантiв повнiстю забезпечує необхiдну самостійнiсть кожного студента при одночасному контролi однiєї академiчної групи.
Орієнтовні завдання:

1. Участь Османської імперії в Першій світовій війні.

2. Мудроське перемир’я 30 жовтня 1918 р. і розпад Османської імперії.

3. Підписання Севрського мирного договору 10 серпня 1920 р. та його наслідки.

4. Договори про дружбу і братерство між націоналістичною Туреччиною й РСФРР та УСРР.

5. Лозаннська мирна конференція 1922–1923 рр. та її рішення щодо територіальних меж Туреччини й режиму Чорноморських проток.

6. Зовнішня політика Турецької Республіки у 20–30-ті роки ХХ ст.

7. Зовнішня політика Турецької Республіки під час Другої світової війни.

8. Міжнародне становище Персії після Першої світової війни.

9. Персько-російський договір 26 лютого 1921 р. та його значення.

10. Зовнішня політика Рези Шаха у 20–30-ті роки ХХ ст.

11. Відновлення міжнародного суверенітету Афганістану й підписання афгансько-російського Договору про дружбу 28 лютого 1921 р.

12. Зовнішня політика Афганістану у 20-ті – середині 40-х років ХХ ст.

13. Встановлення французького мандату над Сирією й Ліваном.

14. Декларація Артура Бальфура 1917 р.

15. Встановлення британського мандату над Палестиною.

16. Активізація сіоністського руху на початку 20-х років ХХ ст. і загострення арабо-єврейського конфлікту в Палестині.

17. Комісія лорда Вільяма Піла та її проект урегулювання палестинської проблеми.

18. Друга “Біла книга” британського уряду щодо політики на Близькому Сході 1939 р.

20. Створення емірату Трансйорданія та його міжнародно-правове становище.

21. Створення Королівства Ірак і його міжнародно-правове становище.

22. Проголошення незалежності Іраку та його зовнішня політика на початку 30-х — середини 40-х років ХХ ст.

23. Об’єднання Аравійського півострова під владою Саудитів.

24. Зовнішня політика Саудівської Аравії у 30-ті — середині 40-х років. ХХ ст.

25. Відновлення міжнародного суверенітету Єгипту 1922 р.

26. Зовнішня політика Королівства Єгипет у 20-ті — середині 40-х роках ХХ ст.


8. Шкала оцінювання


Підсумковий рейтинговий бал

Підсумкова оцінка за шкалою ECTS

Підсумкова оцінка за

4-бальною шкалою

91-100

A

5 (відмінно)

83-90,9

B

4 (добре)

76-82,9

C

(4 добре)

68-75,9

D

3 (задовільно)

61-67,9

E

3 (задовільно)

20-60,9

FX

2 (незадовільно з можливістю повторного складання)

0-19,9

F

2 (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу)


Оцінка «відмінно» ставиться студенту за таких умов:

– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

– високого рівня теоретичної та практичної підготовки, прояву впевненості, творчості, ініціативності, організованості;

– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт.



Оцінка «добре» ставиться студенту за таких умов:

– виконання повного обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

– чітких і логічних відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;

– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності.



Оцінка «задовільно» ставиться студенту за таких умов:

– нечітких відповідей на практичних заняттях і під час модульних контрольних робіт;

– у разі недостатнього рівня аналізу, творчості, ініціативності

– виконання програми курсу та індивідуальних завдань;



Оцінка «незадовільно» ставиться студенту за таких умов:

  • невиконання обсягу програми курсу та індивідуальних завдань;

  • невчасного виконання завдань передбачених курсом без поважних причин.


9. Методичне забезпечення:

опорні конспекти лекцій, ілюстративні матеріали, відеоматеріали, інтернет-ресурси.


10. Рекомендована література:

  1. Агаев С. Л. Иран: внешняя политика и проблема независимости (1925 – 1941). – М., 1971.

  2. Агаев С. Л. Рухолла Мусави Хомейни // Вопросы истории. – 1989. – № 6.

  3. Алек Д. Эпштейн. Войны и дипломатия. Арабо-израильский конфликт в ХХ веке. – К., 2003.

  4. Александров И. А. Монархии Персидского залива: этапы модернизации. – М., 2000.

  5. Апдайк Р. Дж. Саддам Хусейн. Политическая биография. – Ростов н/Д, 1999.

  6. Арабаджян З. А. Иран: власть, реформы, революция (ХІХ – ХХ вв.). – М., 1991.

  7. Ататюрк Мустафа Кемаль. Избранные произведения, речи, выступления. – М., 1966.

  8. Афганистан: проблемы войны и мира. – М., 1996.

  9. Африка: Энцикл. справ.: В 2 т. / Гл. ред. А. Громыко. – М., 1986; 1987.

  10. Бар-Зохар М. Бен-Гурион. – Ростов н/Д, 1998.

  11. Беляев И. П., Примаков Е. М. Египет: время президента Насера. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 1981.

  12. Борисов А. Б. Роль ислама во внутренней и внешней политике Египта (ХХ век). – М., 1991.

  13. Валькова Л. В. Саудовская Аравия: Нефть. Ислам. Политика. – М., 1987.

  14. Варбанець П. Політичний іслам у Туреччині: між фантомом і реальністю // Людина і політика. – 2003. – № 4.

  15. Варбанець П. Режим шаріату країні не загрожує. Іслам у турецькій політиці // Політика і час. – 2002. – № 10.

  16. Варбанець П. У повітрі запахло змінами. Регіональні пріоритети зовнішньої політики Туреччини // Політика і час. – 2003. – № 7.

  17. Васильев А. М. История Саудовской Аравии. – М., 1999.

  18. Васильев Л. С. История Востока: В 2 т. – М., 1998.

  19. Веселовський А. Об’єкт суперництва – водні ресурси. Екологічні проблеми Східного Середземномор’я // Політика і час. – 2001. – № 8.

  20. Веселовський А. У світлі ісламської альтернативи. Східне Середземномор’я: регіональна система підвищеної небезпечності // Політика і час. – 2003. – № 3; 4.

  21. Волович О. Між Сходом і Заходом. Туреччина на європейськоазіатському роздоріжжі // Політика і час. – 1998. – № 8.

  22. Вся Азия: Географ. справ. / Авт.-сост.: Б. А. Алексеев, Н. Н. Алексеева, А. И. Даньшин, И. С. Зонн и др. – М., 2003.

  23. Государство Израиль: Справочник. – М., 1986.

  24. Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты: Пер. с англ. О. Суворов. – М., 1999.

  25. Гура В. Арабський світ: політичний іслам і суспільство // Нова політика. – 2001. – № 1.

  26. Гура В. Момент істини. “Війни 11 вересня”: Афганістан, Ірак ... // Політика і час. – 2003. – № 4.

  27. Гусаков В. Афганська квітнева революція 1978 р.: невдала спроба реформ у відсталій країні та в умовах іноземного військового втручання // Людина і політика. – 2004. – № 1.

  28. Гусаков В. Еволюція визначальних чинників зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран // Людина і політика. – 2002. – № 4.

  29. Гусаков В. Ізраїльсько-єгипетський та ізраїльсько-палестинський досвід врегулювання близькосхідного конфлікту (Історія та перспективи) // Людина і політика. – 2003. – № 1.

  30. Давыдов А. Д. Афганистан: войны могло не быть. Крестьяне и реформа. – М., 1993.

  31. Давыдов А. Д. Афганский конфликт и проблемы его урегулирования // Региональные конфликты в Азии и Северной Америке. – М., 1997.

  32. Данилов В. И. Турция 80-х: от военного режима до “ограниченной демократии”. – М., 1991.

  33. Денчев К. Нефтегазовый фактор в международных отношениях // Полития. – 1999. – №3 (13)

  34. Долгов І., Зварич В. “Передова країна” у пошуку своєї ідентичності. Проект США “шир. Близький Схід”: перспективи для Туреччини // Політика і час. – 2004. – № 7; 8.

  35. Егорин А. З. Война за мир на Ближнем Востоке. – М., 1995.

  36. Жангожа Р., Негель Л. Гострі кути українсько-російсько-турецького трикутника // Віче. – 1999. – № 11.

  37. Зінько С. Іслам у світових геополітичних і геоекономічних процесах // Людина і політика. – 2004. – № 1.

  38. Ивашов Л.Г. Что стоит за планами войны США против Ирака // Журнал теории и практики Евразийства. – 2003. – №22.

  39. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. – Чернівці, 2004.

  40. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2 кн.: Пер. с англ. – М., 2000.

  41. Кириченко В. П. Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки. – К., 2002.

  42. Киселев В. И. Палестинская проблема в международных отношениях: региональный аспект. – М., 1988.

  43. Кірпенко П., Шпакова Н. Великі інтереси й великі обов’язки. До питання про близькосхідну політику США // Політика і час. – 2003. – № 4.

  44. Князев А. Г. Египет после Насера: (1970–1981). – М., 1986.

  45. Коваль В. Ворота на Близький Схід // Політика і час. – 2004. – № 12.

  46. Козицький А. Новітня історія країн Азії та Африки: Посіб. для студ. історич. і гуманітар. ф-тів ун-тів. – Львів, 2004.

  47. Коломієць П. Нова буря увірвалася в пустелю. Війна в Іраку: огляд версій // Політика і час. – 2003. – № 4.

  48. Концельман Г. Ясир Арафат: от террориста к человеку мира. – Ростов н/Д, 1997.

  49. Коппель О. А. Перська затока: проблеми безпеки (80–90-ті роки). – К., 1998.

  50. Корниенко Г. М. Как принимались решения о вводе советских войск в Афганистан // Новая и новейшая история. – 1993. – № 3.

  51. Корнієвський О., Шиманський В. У світ, де не спалахують конфлікти. Доктрина розширення демократії: геополітичні аспекти політики США // Політика і час. – 2005. – № 1.

  52. Коровиков А. В. Исламский экстремизм в арабских странах. – М., 1990.

  53. Ксьондзик Н. З батьківщиною, але без держави. Курдське питання на межі тисячоліть // Політика і час. – 2002. – № 3.

  54. Кувейт. Государство и границы. – М., 1999.

  55. Кудрявцев А. В. Исламский мир и палестинская проблема. – М., 1990.

  56. Лосев С. А., Тыссовский Ю. К. Ближневосточный кризис: нефть и политика: Новые политико-экономические факторы и их влияние на расстановку сил в регионе. – М., 1980.

  57. Лялькіна Г. Динаміт. Війна Лоуренса і створення сучасного Близького Сходу // Дзеркало тижня. – 2001. – 8 верес.

  58. Ляховский А. А., Забродин В. М. Тайны афганской войны. – М., 1991.

  59. Магда Є. Близькосхідна криза: ретроспектива та прогноз // Нова політика. – 2001. – № 4.

  60. Майдан І. Г. Інститути державної влади в Ісламській Республіці Іран (ІРІ) // Наук. вісн. Дипломатичної академії України. – К., 2001. – Вип. 5.

  61. Маначинський О. Близький Схід, озброєний і небезпечний // Політика і час. – 2004. – № 10.

  62. Маначинський О. У болотах Месопотамії. Операція “Свобода Іраку” та її наслідки // Політика і час. – 2004. – № 9.

  63. Медведко Л. И. …Этот Ближний бурлящий Восток: Док. повествование. – М., 1985.

  64. Медведко Л. И. К востоку и западу от Суэца: Закат колониализма и маневры неоколониализма на Арабском Востоке. – М., 1980.

  65. Меир Голда. Моя жизнь. – М., 1998.

  66. Меркулов К. А. Ислам в мировой политике и международных отношениях. – М., 1982.

  67. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945–70-ті роки): Підручник / В. А. Манжола, М. М. Білоусов, Л. Ф. Гайдуков та ін. – К., 1999.

  68. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980–2000 роки): Підручник / Л. Ф. Гайдуков, В. Г. Кремень, Л. В. Губерський та ін. – К., 2001.

  69. Млечин Л. Зачем Сталин создал Израиль? – М., 2005.

  70. Млечин Л. Кто взорвал Америку? Империя террора: от “Красных бригад” до “Исламского джихада”. – М., 2002.

  71. Млечин Л. Путин, Буш и война в Ираке. – М., 2005.

  72. Млечин Л. М. Моссад. Тайная война. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 2004.

  73. Новейшая история стран Азии и Африки, ХХ век: Учебник для студ. высш. учеб. заведений: В 3 ч. / Под ред. А. М. Родригеса. – М., 2001.

  74. Перес Ш. Новый Ближний Восток: Пер. с англ. – М., 1994.

  75. Попов М. П. Тридцать семь лет на Ближнем Востоке: Записки дипломата. – М., 2002.

  76. Поцхверия Б. М. Турция между двумя мировыми войнами: Очерки внешней политики. – М., 1992.

  77. Примаков Е. М. Анатомия ближневосточного конфликта. – М., 1978.

  78. Пророченко Н. Самої нафти вже не досить. Країни Аравійського півострова: економіка, суспільство і проблеми регіональної інтеграції // Політика і час. – 2001. – № 7.

  79. Пророченко Н. Сила ісламських традицій. Політичні традиції й демократизація у державах Аравійського півострова // Політика і час. – 2003. – № 8.

  80. Розалиев Ю. Н. Мустафа Кемаль Ататюрк // Вопросы истории. – 1995. – № 8.

  81. Самохвалов В. Конфлікти – кроки до безодні. Греко-турецькі суперечності й фактор НАТО у відносинах двох країн // Політика і час. – 2001.

  82. Сергійчук І. М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – кінець ХХ ст.). – Суми, 2002.

  83. Скляров Л. Е. Иран 60–80-х годов: Традиционализм против современности. Революция и контрреволюция. – М., 1993.

  84. Смирнов А. Арабо-израильские войны. – М., 2003.

  85. Стрижов Ю. СССР и создание Государства Израиль // Международная жизнь. – 1995. – № 11; 12.

  86. Тарасенко В. Біля витоків створення Держави Ізраїль // Політика і час. – 1997. – № 5; 6.

  1. Тарасенко В. В останні хвилини перед голосуванням. Біля витоків створення Держави Ізраїль // Політика і час. – 1997. – № 1.

  2. Теплинский Л. Б. История советско-афганских отношений, 1919– 1987. – М., 1988.

  3. Трошин Ю. А. История стран Азии и Африки в новейшее время (1918–2000). – М., 2004.

  4. Федченко Є. Інтифада нового зразка. Ізраїльсько-палестинський конфлікт у вимірі етноконфесійних уявлень про політичну раціональність // Політика і час. – 2000. – № 11; 12.

  5. Федченко Є. Політика у погонах. Ізраїль: суспільство, влада, армія // Політика і час. – 2002. – № 2.

  6. Федченко Є. Сіонізм проти постсіонізму // Політика і час. – 2001. – № 2.

  7. Федченко Є. Що видно у вікно можливостей? Близькосхідна політика Ізраїлю та США після війни в Іраку // Політика і час. – 2004. – № 2.

  8. Філіпенко Л. Н. Друзі і вороги революційної Туреччини (1918– 1922). – К., 1968.

  9. Чувахин Д. С. Записки советского посла в Израиле. 1964–1967 // Новая и новейшая история. – 1996. – № 5.

  10. Шишкіна В. Всупереч традиційному погляду. Історико-політичні підстави українсько-турецького партнерства // Політика і час. – 2005. – № 5.

  11. Шишкіна В. Чорноморський вектор зовнішньої політики Туреччини: історична ретроспектива і сучасність // Людина і політика. – 2004. – № 1.

  12. Шумов С. А., Андреев А. Р. История Афганистана: Документальное исследование. – М., 2002.

Каталог: doc
doc -> Адам міцкевич (1798—1855)
doc -> Урок позакласного читання в 2 класі за повістю-казкою В. Нестайка
doc -> Дубовенко Ірина Володимирівна, Скремінська Світлана Миколаївна, класні керівники днз «Житомирське вище професійне технологічне училище»
doc -> Конспект уроку української літератури у 9 класі Мистецтво бачити слово. Візуальна (зорова) поезія сьогодні
doc -> Куп’янська гімназія №1 Куп’янської міської ради Харківської області мій рідний край – моя земля
doc -> Остроградський Михайло Васильович


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни соціологічні методи в дослідженні міжнародних відносин
Соціологічні методи в дослідженні міжнародних відносин Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за спеціальністю 055....
Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни всмпп 16 психологіяіміджу
Робоча програма навчальної дисципліни «Психологія іміджу» для студентів спеціальності 03050501 «Управління персоналом та економіка...
Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни історія філософії 19-20 ст
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 4 курсу філософського факультету, які навчаються за напрямом підготовки 020301...
Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни вв. 03 – Біогеографія
Робоча програма навчальної дисципліни «Біогеографія» для студентів за напрямом підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього...
Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни фпн. 09 Філософія психології
Філософія психології. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 – соціально-політичні науки,...
Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 040301 «Прикладна математика», спеціальністю 60403 «Прикладна...
Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни історія міжнародних відносин для студентів IV курсу історичного факультету
Розробник: кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії Страшнюк С. Ю
Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література
...
Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних iconРобоча програма навчальної дисципліни історія України напряму підготовки 030301 Журналістика для спеціальностей
Робоча програма навчальної дисципліни Історія України для студентів І курсу факультету журналістики


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка