Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування



Скачати 289.83 Kb.
Дата конвертації21.03.2018
Розмір289.83 Kb.
ТипРобоча програма

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра політології
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчально-педагогічної роботи


___________________________

“______” серпня 2012 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ПОЛІТИЧНИЙ АНАЛІЗ І ПРОГНОЗУВАННЯ
галузь знань 0301 – соціально-політичні науки
напрям підготовки 6.030104 – політологія
факультет філософський_

Львів – 2012
Робоча програма “Політична влада” для студентів галузі знань 0301 “Соціально-політичні науки” напряму підготовки 6.030104 “Політологія”. “31” серпня 2012. – __ с.

Розробник: Скочиляс Любомир Степанович, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри політології філософського факультету (Протокол від “31” серпня 2012 р № 1.)

Завідувач кафедри політології


_____________________ (доц.Поліщук М.В.)

“31” серпня 2012 року

Схвалено Вченою радою філософського факультету.

Протокол від “___” __________ 2012 року № _____

“ ” 2012 року Голова ________________ (проф.Мельник В.П.)

 Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012.

Скочиляс Л.С., 2012.



  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 5

Галузь знань

0301 “Соціально-політичні науки”




Нормативна


Напрям підготовки

6.030104 “Політологія”




Модулів – 2




Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

немає


Семестр

Загальна кількість годин - 180

7-8-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 3


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

“бакалавр”



39 год.

Практичні, семінарські

39 год.

Лабораторні

год.

Самостійна робота

102 год.

Індивідуальні завдання: 0 год.

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 1/1,3 год.




  1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Метою курусу "Політичний аналіз і прогнозування" є вивчення студентами сутності прикладного аналізу політичних явищ, процесів та ситуацій, оволюдіння навиками практичного аналізу та прогнозування політики за домомогою широкого арсеналу дослідницького на аналітичного інструментарію.


Завданнями курсу є:


  • Зясування сутності політичного аналізу і його місця у структурі політичної науки.

  • Розгляд типів, рівнів, алгоритму політичного аналізу та його етапів.

  • Ознайомлення з принципами та процедурами первинної обробки інформації, складовими емпіричної бази політичного аналізу.

  • Формування прикладних аналітичних навиків і організація оптимальної системи аналітичної роботи.

  • Визначення залежності вибору методів політичного аналізу від об’єкта аналізу.

  • Вивчення сутності та оволодіння практичними навиками застосування методів та методик політичного аналізу.

У процесі вивчення курсу студент повинен



знати:

  • Що таке політичний аналіз і яке його місце у структурі політичної науки.

  • Типи, рівні, алгоритм політичного аналізу та його етапи.

  • Принципи та процедури первинної обробки інформації.

  • Особливості вибору методів політичного аналізу від об’єкта аналізу.

  • Основні методи і методики, що застосовуються у політичному аналізі.

  • Сутність і принципи політичного прогнозування

  • Види політичних прогнозів і їх особливості

  • Специфіку прогнозування процесів і явищ у різних сферах політики


уміти:


  • здійснювати первинну обробку інформації, формувати емпіричну базу для політичного аналізу

  • здійснювати прикладний політичний аналіз відповідно до чітких алгоритмів і процедур

  • застосовувати різні методи і методики для аналізу політики

  • формулювати висновки та рекомендації за результатами аналізу політичних проблем

  • прогнозувати політичні явища і процеси



3. ПРОГРАМА КУРСУ
Змістовий модуль 1. СУТНІСТЬ І СПЕЦИФІКА ПОЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ.

Тема 1. Теоретична та прикладна політологія.

Розмежування теоретичної та прикладної політології. Проблеми методологічної унікальності прикладних та теоретичних політичних досліджень. Основні групи методів, які використовуються в політології. Домінантні політологічні підходи до розуміння терміну “політичний аналіз”. Тлумачення політичного аналізу як використання логічного аналізу в політичних дослідженнях, а також як теоретичного та прикладного політичного аналізу. Обгрунтування достовірності розуміння політичного аналізу як аналізу прикладного.


Тема 2. Предмет політичного аналізу. Політичний аналіз в структурі політичної науки.
Політична ситуація як предмет політичного аналізу. Базові категорії практичної політики і категоріальний апарат політичного аналізу. Критерії розмежування фундамен-тальної і прикладної сфер політичної науки. Методика використання фундаментальних законів політики в процесі аналізу конкретних політичних ситуацій. Cтруктура політичного аналізу.
Тема 3. Типи та методи політичного аналізу.
Науково-аналітичний та науково-теоретичний рівні політичного аналізу. Використання загальнонаукових методів. Типи конкретно-аналітичних методів: порівняльний, узагальнення, аналогій, математичний, та ін. Міждисциплінарність дослідницького підходу. Метод групового інтелекту як протидія суб’єктивним факторам.

Тема 4. Процес політичного аналізу та його етапи.
Визначення об’єкта політичного аналізу. Технологія політичного аналізу. Формування емпіричної бази і вибір джерел. Нагромадження та структуризація інформації. Океслення попередніх аналітичних результатів і їх синтез. Підготовка рекомендацій та проностичне моделювання ситуацій.
Тема 5. Суб’єкти політичного аналізу
Поняття політичного експерта. Розмежування політичних експертів і політиків. Політична експертиза та її парадокси. Еволюція політичної експертизи. Причини та фактори бурхливого розвитку політичних експертних знань у ХХ – ХХІ ст. Класифікація суб’єктів політичного аналізу. Секторна класифікація Л.Пала. Трьохсегментна класифікація Д.Веймера та А.Вайнінга. Стан політичної експертизи в сучасній Україні. Розвиток політичних аналітичних центрів і аналітичних служб.
Тема 6. Первинна обробка інформації, складові емпіричної бази політичного аналізу.

Методика збору інформації, типи та характер інформації. Структурованість і систематизованість процесу збору та первинної обробки інформації. Види первинної обробки інформації: бази даних, моніторинги. Версії баз даних та моніторингів.


Тема 7. Формування прикладних аналітичних навиків і організація оптимальної системи аналітичної роботи.
Навики збору і первинної обробки інформації. Осмислення емпіричного матеріалу, формулювання висновків. Моделювання ситуацій. Розробка рекомендацій. З’ясування основних характеристик аналізованої проблеми. Визначення дискурсу клієнта як суб’єкта аналізованої ситуації. Врахування ресурсів і потенціалу політичних сил.
Тема 8. Об’єкт політичного аналізу, залежність вибору методів політичного аналізу від об’єкта аналізу.
Проблемно-тематична верифікація об’єктів політичного аналізу: електоральні ситуації, партійна діяльність, зовнішня політика, соціальна напруженість тощо. Залежність вибору методів аналізу від характеру аналізованих ситуацій.
Тема 9. Аналіз політичної ситуації.
Поняття політичної ситуації. Еволюція ситуаційного аналізу. Протоформи ситуаційного аналізу. Основні та необхідні риси сучасного ситуаційного аналізу. Основні види аналізу політичної ситуації. Вертикальний тип загального аналізу політичної ситуації. Горизонтальний тип загального аналізу політичної ситуації. Фрагментарний аналіз політичної ситуації. Проблемний і діагностичний ситуаційний аналіз.
Змістовий модуль 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРИКЛАДНОГО ПОЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ І ПРОГНОЗУВАННЯ
Тема 10. Метод узагальнення (аналіз подій, івент-аналіз)
Узагальнення як технологія опису і систематизації зібраної первинної інформації. Дескриптивне узагальнення. Структурування політичної події в процесі узагальнення. Регресивний, кореляційний і детермінантний аналіз під час застосуання методу узагальнення.
Тема 11. Порівняльний метод і метод аналогій
Суть порівняльного методу. Рівень коректності методу. Співставлення однотипних політичних ситуацій. Визначення закономірностей і особливостей. Конструювання теоретичних схем з суміжних сфер, як основа методу аналогій. Превалювання дедуктивного підходу в методі екстраполяції. Найпоширеніші види аналогій, що застосовуються в політчиному аналізі. Формальна та проностична екстраполяція. Екстраполяція та інтерполяція в політичному аналізі.
Тема 12. Спеціальні політологічні методи і їх використання в процесі політичного ана­лізу.
Використання якісних і кількісних методів в політичному аналізі. Регресивний, кореляційний та детермінаційний аналіз. Мозковий штурм, імітаційні ігри та фокус-групи. Багатомірний статистичний аналіз та моделювання. Сингулярні математичні і комплексні методи. Морфологічний метод та метод кваліметрії.
Тема 13. Теорія ігор і матричний метод
Основи теорії ігор, її формування та розвиток. Поняття платіжної матриці та її види. Односуб’єктні платіжні матриці. Багатосуб’єктні платіжні матриці. Принципи використання платіжних матриць у політичному аналізі. Приклади платіжних матриць і прийняття політичних рішень на їх основі.
Тема 14. Очні методи групових експертних оцінок
Основні види групових експертних оцінок. Методи, спрямовані на розкриття творчого потенціалу учасників обговорення. Методи на основі простого обміну думками з приводу конкретної політичної проблеми.

Нарада як найпопулярніший спосіб здійснення групових експертних оцінок: переваги та недоліки. Семінар як низькоефективний спосіб організації роботи експертів.

Брейнстомінг як методика, спрямована на розкриття творчої активності експертів. Основні принципи та етапи брейнстомінгу. Склад експертної групи в мозковому штурмі. Феномен групового мислення. Роль ведучого в брейнстомінгу.
Тема 15. Залучення аналітичних підходів з інших галузей знань до аналізу політичних ситуацій.
Соціологічний інструментарій в політичному аналізі. Філософські методи осмислення політики. Історичні аналогії (уроки історії) і їх врахування в дослідженні сучасних політичних процесів. Психологічні та етнопсихологічні фактори сучасних політичних процесів ЗМІ і політики в сучасних умовах. Економіка і політика. Правові аспекти аналізу політики. Релігія і політика.
Тема 16. Обмеження на використання в політичному аналізі раціональних технік
Специфіка розуміння політологами різних країн і наукових напрямків об’єкту політичного аналізу. Межі визначення та тлумачення об’єкту політичної аналітики.

Обмеженість застосування формальних методів у політичному аналізі. Неможливість використання низки економічних технік у політичному аналізі. Специфіка формальних аналітичних прийомів. Теорія раціонального вибору та спроби її модифікації в неоінституціональній економічній теорії. Спроби модифікації моделі раціональної поведінки людини.

Причини обмеженості застосування раціональних технік у політичному аналізі. Бази знань і експертні системи: проблеми їх використання у політичному аналізі.
Тема 17. Сфери використання даних політичного аналізу.
Проблемно-тематична верифікація сфер. Сфери використання аналізу за призначенням. Аналіз для підготовки політичних рішень. Аналітична розробка політичних технологій. Осмислення політчиного сьогодення для підготовки матеріалів популяризаторського, рекламного характеру та медіаматеріалів. Оцінка соціально-політичних ризиків. Діагностика розташування і співвідношення політичних сил. Експертна оцінка документів. Розробка стратегії і тактики суб’єктів політики.
Тема 18. Політичне прогнозування
Поняття політичного прогнозу. Відмінності політичних прогнозів і політичних проектів.

Класифікація політичних прогнозів за різними критеріями. Пошукові та нормативні прогнози. Активні та пасивні прогнози. Прогнози, які збуваються самі та які самопровіряються. Період випередження прогнозів. Оперативні, короткотермінові та середньотермінові політичні прогнози.


Тема 19. Політичне моделювання

Поняття моделі. Види моделей, які використовуються в політичному аналізі. Основні приклади політичних моделей – модель політичного простору, модель фальсифікації виборів, модель адміністративного ринку. Організаційна схема політичних структур (наприклад, Верховної Ради, адміністрації Президента тощо). Схема політичного простору П.Бурдьє. Структурно-логічна схема політичної системи суспільства. Модель “входів” і “виходів” Д.Істона. Графічна модель перевірки фальсифікації виборів.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

КСП.03.04. СУТНІСТЬ І СПЕЦИФІКА ПОЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ

Тема 1. Теоретична та прикладна політологія.

9

2

2







5

Тема 2. Предмет політичного аналізу. Політичний аналіз в структурі політичної науки.

9

2

2







5

Тема 3. Типи та методи політичного аналізу.

9

2

2







5

Тема 4. Процес політичного аналізу та його етапи.

9

2

2







5

Тема 5. Суб’єкти політичного аналізу

9

2

2







5

Тема 6. Первинна обробка інформації, складові емпіричної бази політичного аналізу.

10

2

2







6

Тема 7. Формування прикладних аналітичних навиків і організація оптимальної системи аналітичної роботи.

10

2

2







6

Тема 8. Об’єкт політичного аналізу, залежність вибору методів політичного аналізу від об’єкта аналізу.

10

2

2







6

Тема 9. Аналіз політичної ситуації.

11

3

3







5

Разом – зм. модуль1

86

19

19







48

КСП.03.05. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРИКЛАДНОГО ПОЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ І ПРОГНОЗУВАННЯ

Тема 10. Метод узагальнення (аналіз подій, івент-аналіз)

9

2

2







5

Тема 11. Порівняльний метод і метод аналогій

9

2

2







5

Тема 12. Спеціальні політологічні методи і їх використання в процесі політичного ана­лізу.

10

2

2







6

Тема 13. Теорія ігор і матричний метод

9

2

2







5

Тема 14. Очні методи групових експертних оцінок


9

2

2







5

Тема 15. Залучення аналітичних підходів з інших галузей знань до аналізу політичних ситуацій.


9

2

2







5

Тема 16. Обмеження на використання в політичному аналізі раціональних технік

9

2

2







5

Тема 17. Сфери використання даних політичного аналізу.

10

2

2







6

Тема 18. Політичне прогнозування

10

2

2







6

Тема 19. Політичне моделювання

10

2

2







6

Разом – зм. модуль 2

94

20

20







54

РАЗОМ

180

39

39







102



5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин




Теоретична та прикладна політологія.

2



Предмет політичного аналізу. Політичний аналіз в структурі політичної науки.

2



Типи та методи політичного аналізу.

2



Процес політичного аналізу та його етапи.

2



Суб’єкти політичного аналізу

2



Первинна обробка інформації, складові емпіричної бази політичного аналізу.

2



Формування прикладних аналітичних навиків і організація оптимальної системи аналітичної роботи.

2



Об’єкт політичного аналізу, залежність вибору методів політичного аналізу від об’єкта аналізу.

2



Аналіз політичної ситуації.

3



Метод узагальнення (аналіз подій, івент-аналіз)

2



Порівняльний метод і метод аналогій

2



Спеціальні політологічні методи і їх використання в процесі політичного ана­лізу.

2



Теорія ігор і матричний метод

2



Очні методи групових експертних оцінок

2



Залучення аналітичних підходів з інших галузей знань до аналізу політичних ситуацій.

2



Обмеження на використання в політичному аналізі раціональних технік

2



Сфери використання даних політичного аналізу.

2



Політичне прогнозування

2



Політичне моделювання

2




Разом

39


6. Теми практичних занять

Практичні заняття не передбачені навчальною програмою.


7. Теми лабораторних занять

Лабораторні заняття не передбачені навчальною програмою.



8. Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

годин




Теоретична та прикладна політологія.

5



Предмет політичного аналізу. Політичний аналіз в структурі політичної науки.

5



Типи та методи політичного аналізу.

5



Процес політичного аналізу та його етапи.

5



Суб’єкти політичного аналізу

5



Первинна обробка інформації, складові емпіричної бази політичного аналізу.

6



Формування прикладних аналітичних навиків і організація оптимальної системи аналітичної роботи.

6



Об’єкт політичного аналізу, залежність вибору методів політичного аналізу від об’єкта аналізу.

6



Аналіз політичної ситуації.

5



Метод узагальнення (аналіз подій, івент-аналіз)

5



Порівняльний метод і метод аналогій

5



Спеціальні політологічні методи і їх використання в процесі політичного ана­лізу.

6



Теорія ігор і матричний метод

5



Очні методи групових експертних оцінок

5



Залучення аналітичних підходів з інших галузей знань до аналізу політичних ситуацій.

5



Обмеження на використання в політичному аналізі раціональних технік

5



Сфери використання даних політичного аналізу.

6



Політичне прогнозування

6



Політичне моделювання

6



Разом

102



9. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання не передбачені навчальною програмою.


9. Методи навчання

Навчальний процес здійснюється за традиційною технологією: лекції, практичні заняття, самостійна робота.

На лекційних заняттях використовуються: словесні методи (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, діалог); наочні та практичні методи (ілюстрація, демонстрація); метод синтезу, аналізу, індукції, дедукції тощо.

Семінарські заняття: дискусія, репродуктивний, проблемно-пошуковий, інтерактивний тощо.

Дослідницькі методи.
10. Методи контролю

Оцінка знань, умінь та практичних навичок студента з навчальної дисципліни “Політичний аналіз і прогнозування” здійснюється за 100-бальною шкалою.

Оцінювання знань студентів відбувається на основі результатів


  • поточного контролю знань - 50 балів;

  • підсумкового контролю знань (іспиту) - 50 балів.

Поточний контроль знань студентів проводять за двома складовими:

  • контроль систематичності та активності роботи студента впродовж семестру;

  • контроль за виконанням модульних завдань.

При контролі систематичності та активності роботи студента оцінці підлягають:

  • самостійна робота студентів;

  • активність на семінарських заняттях;

  • рівень засвоєння знань програмного матеріалу;

  • оцінювання есе.

Іспит з навчальної дисципліни проводиться в усній формі. Він передбачає теоретичні завдання. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати на іспиті – 50.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з навчальної дисципліни “Політичний аналіз і прогнозування”, становить за поточну успішність 50 балів, на іспиті студент може отримати – 50 балів.



Поточне тестування та самостійна робота

Підсумк. тест

(іспит)


Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2










Т
1

Т

2


Т

3


Т

4


Т

5


Т

6


Т

7


Т

8


Т

9


Т
10

Т
11

Т
12

Т
13

Т
14

Т
15

Т
16

Т
17

Т
18

Т
19

50

100

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів

При оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.



Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Національна шкала

Рейтингова шкала

Оцінка за шкалою ЕСТS

Пояснення

5 (відмінно)

90-100

А

Відмінно

4 (добре)

81-89

В

Дуже добре

71-80

С

Добре

3 (задовільно)

61-70

D

Задовільно

51-60

Е

Достатньо

2 (незадовільно)



1-50



Незадовільно


13. Методичне забезпечення

1. Програма нормативної навчальної дисципліни “Політичний аналіз і прогнозування”.

2. Робоча програма навчальної дисципліни “Політичний аналіз і прогнозування”.

3. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять.

4. Методичні вказівки до самостійної роботи.

5. Контрольні завдання та тести.



6. Перелік питань до іспиту.
14. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Базова


  1. Ахременко А.С. Политический анализ и прогнозирование. Учебное пособие. - М.: Гардарики, 2006.

  2. Туронок С.Г. Политический анализ: Курс лекций. – М.:Дело, 2005.

  3. Вишнев С. Основы комплексного прогнозирования. – М., 1977.

  4. Двадцать шесть основных понятий политического анализа // Полис. – 1993. – № 1.

  5. Каракозова Э. Моделирование в общественных науках. – М., 1986.

  6. Катышев М.В. Новейшие тенденции в организации информационно-аналитической работы компаний за рубежом. – М., 1999.

  7. Романов В., Рудік О., Брус Т. Вступ до аналізу державної політики: Навч. посібник. – К., 2001.

  8. Сидельников Ю. Теория и организация экспертного прогнозирования. – М., 1990.

  9. Симонов К.В. Политический анализ: Учебное пособие. – М., 2002.

  10. Скочиляс Л.С. Політичний аналіз як навчальна дисципліна і як сфера діяльності / Вісник Львівського університету Серія: філософські науки. 2005. ­– С. 212-221.

  11. Соловьев А.И. Политология: Политическая теория, политические технологии: Учебник. – М., 2000.

  12. Телешун С.О., Баронін А.С. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації: Курс лекцій. – К., 2001.

  13. Хогвуд Б., Ганн Л. Политическое прогнозирование // Вестник МГУ. Серия социально-политические исследования. – 1994. – № 6.

  14. Хрусталев М. Теория политики и политический анализ. – М., 1992.

  15. Шутов А.Ю. Прикладная политология: попытка систематизации // Вестник МГУ. – Сер. 12. – 1994. – № 3.


Додаткова


  1. Ахременко А. С. Количественный анализ политической динамики: статистический и детерминистический подходы // Вестник Московского государственного университета, 2009 , №2

  2. Ахременко А.С. Политическое прогнозирование на российском фоне // Вестник МГУ. Сер. 12. Политические науки. 1999. № 1.

  3. Бир Ст., Эшби У.-Р. Принципы самоорганизации / Отв. ред. А.Я. Лернер. – М.: Мир, 1966.

  4. Боришполец К.П. Методы политических исследований: Учеб. пособие для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2005.

  5. Давыдов А.А., Чураков А.Н. Модульный анализ и моделирование социума.-М.:УРСС, 2000.

  6. Истон Д. Категории системного анализа политики // Антология мировой политической мысли: В 5 т. М., 1997. С.629-642.

  7. Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал. 1993. №8.

  8. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего / Изд. 3-е. - М.: URSS, 2003.

  9. Каракозова Э. Моделирование в общественных науках. – М.:Высшая школа, 1986.

  10. Компьютерное моделирование социально-политических процессов / Под. общ. ред. О.Ф. Шаброва.- М.:Высшая школа, 1994.

  11. Кондратьев Н.Д  Избранные сочинения. / Отв. ред. В.Ю. Григорьев, Е.И. Винокурова. Вступит статья Л.И. Абалкина, Ю.В.Яковца. – М.: Экономика, 1983.

  12. Кузык Б.Н.,Кушлин В.И., Яковец Ю.В. Прогнозирование, стратегическое планирование и национальное программирование. Учебник - М.: Экономика, 2009.

  13. Малинецкий Г.Г., Потапов А.Б. Нелинейная динамика и хаос. Основные понятия / Учебное пособие. - М.: КомКнига, 2006.

  14. Малкин Е., Сучков Е. Основы избирательных технологий. - М.: SPSL – Русская панорама, 2002.

  15. Мангейм Д. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования  - М.: Весь мир, 1997.

  16. Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие организации. – М.: Инфра-М, 2006.

  17. Матвеев Р.Ф. Аналитическая политология. – Саратов.: Изд-во Сарат. ун-та, 2002.

  18. Методические подходы политологического исследования и метатеоретические основы политической теории. Комментированное введение. -М.: Российская политическая энциклопедия, 2004.

  19. Ожиганов Э.Н. Моделирование и анализ политических процессов. М.: РУДН, 2006.

  20. Плотинский Ю.М. Модели социальных процессов: Учебное пособие для высших учебных заведений. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - M.: Логос. 2001

  21. Политическая наука: новые направления/Пер. с англ. под ред. Р. Гудина и Х.-Д. Клингеманна.- М.: Вече, 1999.

  22. Политический процесс: основные аспекты и способы анализа: Сборник учебных материалов / Под ред. Мелешкиной Е.Ю. – М.: Издательский дом «ИНФРА-М», Издательство «Весь Мир», 2001.

  23. Политический риск: анализ, оценка, прогнозирование, управление / Под ред. Ш.З. Султанова. – М. КомКнига, 1992.

  24. Пушкарева Г.В. Политический менеджмент.- М.: Вече, 2002.

  25. Рейджин Ч., Берг Шлоссер Д. Политическая методология: качественные методы // Политическая наука. Новые направления. М.: Вече, 1999. – 816 с.

  26. Тернер Р. Контент-анализ биографий // Сравнительная социология. Избранные переводы. М.: Academia, 1995

  27. Тихомиров Н.П., Райцин В.Я., Спиридонов Ю.В. Моделирование социальных процессов. – М.:Высшая школа, 1993.

  28. Фукс-Хайнритц В. Биографический метод // Биографический метод. История. Методология. Практика.- М.:Прогресс-Традиция, 1994.

  29. Цудин А.А. Применение методов количественного анализа в социально-политических исследованиях и прогнозировании.-  М.: Высшая школа, 1984.

  30. Яковлев И.Я. Проблемы политического анализа на основе компьютерных технологий. - М.:Высшая школа, 1997.







Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни всмпп 16 психологіяіміджу
Робоча програма навчальної дисципліни «Психологія іміджу» для студентів спеціальності 03050501 «Управління персоналом та економіка...
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни історія філософії 19-20 ст
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 4 курсу філософського факультету, які навчаються за напрямом підготовки 020301...
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни вв. 03 – Біогеографія
Робоча програма навчальної дисципліни «Біогеографія» для студентів за напрямом підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього...
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни фпн. 09 Філософія психології
Філософія психології. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 – соціально-політичні науки,...
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 040301 «Прикладна математика», спеціальністю 60403 «Прикладна...
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література
...
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни історія України напряму підготовки 030301 Журналістика для спеціальностей
Робоча програма навчальної дисципліни Історія України для студентів І курсу факультету журналістики
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни історія політичної думки україни
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки, напряму підготовки 030104 політологія,...
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни «Іноземна мова
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри “Соціально-гуманітарних дисциплін
Робоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування iconРобоча програма навчальної дисципліни
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) радіомовлення І телебачення


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка