Робоча програма навчальної дисципліни



Дата конвертації17.06.2017
Розмір251 Kb.
ТипРобоча програма


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384



Форма № Н - 3.04

Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка______________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра (циклова комісія)_гуманітарних дисциплін______________________________


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
________________________________

“______”_______________20___ року



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




Філософія творчості

Галузь знань 0202 Мистецтво

(шифр і найменування)
напрям підготовки 6.020204 Музичне мистецтво

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціалізація фортепіано, оркестрові інструменти, музикознавство,

етномузикознавство, композиція, диригування, сольний спів
факультет фортепіанний, теоретико-композиторський,

оркестровий, вокальний, диригентський


2016 – 2017 рік

Робоча програма __з філософії творчості____________для аспірантів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки музикознавство_________________, спеціальністю ________________. „___” ________, 20__ року- __ с.

________________________________________________________

Розробники: (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

Професор, доктор філософських наук Кашуба Марія Василівна

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (предметної комісії)_________

________гуманітарних дисциплін___________________________________________________
Протокол від. “12 ”_ квітня_____2016__ року № 3___
Завідувач кафедри (циклової, предметної комісії)________________________
_______________________ (__Кашуба М.В._)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від. “____”________________20___ року № ___
“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік




Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –4

Галузь знань

0202 Мистецтво_______________

(шифр і назва)


Нормативна

(за вибором)




Напрям підготовки

6.020204 Музичне мистецтво_______________

(шифр і назва)


Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

музикознавство_______________


Рік підготовки:

Змістових модулів –1

1-й



Індивідуальне науково-дослідне завдання ______

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин - 100

1-й

2-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 6


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

аспірант


25 год.

год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

75 год.

год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:3

для заочної форми навчання –




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета - ознайомити слухачів із закономірностями та засобами формування уявлень про джерело творчості та творчий процес, особливостями їх розвитку на різних етапах історії філософії, з’ясувати сутнісні відмінності у трактуванні джерела творчості та творчого процесу мислителями різних епох, пов’язаність таких трактувань з культурами народів, їх творчий характер. Визначити найголовніші напрямки розвитку уявлень про творчий процес, виділити найвизначніших діячів культури, чиї думки та ідеї позначилися на розвитку філософії творчості.

Завдання курсу: навчити слухачів вільно оперувати поняттями сучасної філософії творчості та широким фактичним матеріалом, розпізнавати у джерелах з духовної культури різних епох ідеї філософії творчості за їх характерними ознаками.


В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні поняття курсу філософії творчості;

дві парадигми трактування джерела творчості;

світоглядні особливості трактування творчого процесу;

основні етапи формування уявлень про джерело творчості;

сутність уявлень про творчий процес різних мислителів.

вміти: аналізувати праці мислителів стосовно розуміння творчості;

оцінювати значення внеску мислителя у розробку проблеми

філософії творчості;

узагальнювати висновки про особливості трактування

джерела творчості;

розрізняти особливості трактування творчого процесу;

виділяти особливості східної й західної парадигми

трактування джерела творчості й творчого процесу.




  1. Програма навчальної дисципліни

Поняття творчості. Особливості східної й західної парадигми трактування творчості.

Тема 1. Поняття творчості. Спроби визначення творчості.

Актуальність проблеми творчості у ХХ і ХХІ ст. Спроба визначення творчості, полісемантичність категорії «творчість». Парадокси при описі феномена творчості. М.Бердяєв та С.Франк про феномен творчості. Теоретико-наукові виміри творчості. Психологічні, релігійні та наукові тлумачення творчості. Філософські підходи до вивчення творчості: онтологічний, гносеологічний, метафізичний, антропологічний, соціокультурний та соціологічний, їх особливості. Важливість філософського аналізу творчості. Самотворчість людини як творчої особистості. Основні умови самотворчості.



Тема 2 Трактування джерела творчості й творчого процесу у східній культурі

Особливості східного світогляду й менталітету, залежність від нього трактування людини, сенсу її життя й призначення творчості. Інтровертність східної парадигми творчості. Індійські мудреці про джерело творчості. Наголос на самовдосконаленні як самотворчості. Абсолютна свобода й самотворчість як мистецтво виконання дхарми. Орієнтація на поєднання людини і неба в китайській культурі. Акцент на самовдосконаленні й само творчості, принцип духовного вдосконалення людини. Концепція досконалої людини в суфізмі Тема 3. Джерело творчості та творчий процес в античній



філософії

Особливості західного менталітету, світогляд стародавніх греків. Трактування творчості у поемах Гомера, піфагорійців, Геракліта, інших представників грецької натурфілософії. Концепція джерела творчості й творчого процесу в Демокріта. Сократ і Платон про творчість і творців. Аристотель, спроба визначити правила і норми творчого процесу. Творчість як людська діяльність. Поняття мімезіса й катарсиса. Перші думки про суспільне значення творчості, її вплив на людину. Формування двох основних парадигм розуміння джерела творчості й творчого процесу в античну епоху.



Тема 4. Трактування джерела творчості й творчого процесу в епоху Середньовіччя

Креаціонізм як світоглядна парадигма Середньовіччя, його вплив на розуміння творчості. Відкриття духовного світу людини. Творчий процес як шлях до спасіння й трансцендування. Бог як джерело творчості і творець всього розмаїття світу. Три етапи творчого процесу у творі «Сповідь» Августина Блаженного: задум, конкретне втілення ідеї та оцінка створеного. Три умови, які визначають можливість творчості: натура (дар, талант), мистецтво (знання і навик, техніка), користь (мета, плід). Прагнення навчатися як прояв гордині. Ідея осяяння у візантійській патристиці. Ідея фантазії у Ф.Студита та Г.Палами. Трактати про творчий процес як мистецтво в пізньому Середньовіччі, спроби створення теорії живопису («Твір про різні мистецтва» монаха Теофіла, «Книга рисунків» Віллара де Оннекура, «Про живопис» Ченіно Ченніні тощо).


Тема 5. Гуманістичні засади трактування творчості в добу Відродження

Особливості ренесансного гуманізму, усвідомлення величі людини-митця. Трактат «Про гідність людини» Піко делла Мірандоли, його вплив на розуміння призначення людини. Акцент на проблемі самотворчості, поява нового жанру – біографії митця. Трактати про виховання людини-митця. Увага до гуманітарних студій. Принцип насолоди як мети творчості. Мистецтво як творчість у трактуванні Миколи Кузанського. Принцип доповнення й виправлення природи людиною-митцем. Ідея наслідування природи. Твір Джордано Бруно «Про героїчний ентузіазм», його ідея про перевагу творчості над наслідуванням. Трактування поетичної творчості як виразу духовного світу митця. Світоглядні принципи маньєризму, трактування творчого процесу як самовиразу митця. Спроби розкрити таємничий механізм творчого процесу через інтерес до почуттів і афектів людини в епоху бароко. Теорія дотепності і завдання покращення природи митцем.



Теми 6 і 7. Осмислення творчості в добу Нового часу

(епоха Просвітництва й Романтизму)

Особливості світоглядних тенденцій епохи. Культт розуму й «передбаченої гармонії». Праця Ніколя Буало «Мистецтво поетичне», її вплив на розуміння джерела творчості й творчого процесу в Новий час. Раціоналістична ідея гармонії як регулятивний принцип творчості. Нові обов»язки й завдання митця – виховання громадянина. Логіка, чіткість, врівноваженість і гармонія – основні принципи естетики класицизму. Ідеї англійських просвітників про творчий процес (Френсіс Бекон, Томас Гоббс. Джошуа Рейнольдс, Ентоні Шефтсбері, Едмунд Йорк). Культ розуму в трактуванні творчого процесу французькими просвітниками.. Жан Батист Дюбо про потреби душі як витоки творчого процесу, проблема змісту й мети творчості. Поняття генія у Дюбо, Гельвеція. Художній смак як природні здібності людини-митця у французькому Просвітництві. Проблема виховання смаку і виховання громадянина. «Парадокс про актора» Дідро, його трактування мистецтва акторської гри.

Внесок німецьких просвітників у розуміння творчого процесу. А.Баумгартен, Й.Вінкельман. про особливості творчого процесу як наслідування природи. Оригінальність концепції наслідування природи у трактуванні мистецтва Г.-Е.Лессінга. Нове розуміння джерела творчості й творчого процесу німецькими мислителями - провісниками Романтизму: Гаман, Форстер, Гердер. Оригінальне трактування походження творчості та перших проявів мистецтва людини. Виділення національних особливостей мистецтва як творчості. Поняття «дух народу» в усній народній творчості.

Трактування творчого процесу в новітню добу

Тема 8. Джерело творчості й творчий процес у німецькій класичній філософії
Імануїл Кант про джерело творчості й особливості творчого процесу. Геній як особливий тип обдарованості і джерело творчості, абсолютне творче начало. Теорія «мистецтва для мистецтва». Відмінність мистецтва від ремесла. Кант про можливість генія в мистецтві як художній творчості і неможливість його прояву в науці. Творчість генія як мистецтво – це гра, свобода, а ремесло – вимушене, підневільне.

Творчий процес і його мета в розумінні Ф.Шіллера і Й.Фіхте. Розвиток вчення І.Канта про свободу творчості. Ідея Й.Фіхте про творчу сутність пізнавального процесу, розмежування мистецтва, науки й моралі. Романтики і Ф.Шеллінг про творчий процес та його джерело. Природа й людське суспільство як прояв творчого потенціалу Духа, Абсолюта. Мистецтво – розкриття творчої сутності природи за посередництвом людини. Геній як наявність в людині божественного Духа. Творчий процес – не наслідування природи, а її переживання. Гете про значення фантазії митця.

Гегель про творчий процес як саморозгортання Абсолютної ідеї, як розвиток. Мистецький твір як плід діяльності Духу. Мета творчого процесу – чуттєве відображення ідеї, створення її матеріального образу. Дух споглядає себе в образах – це мистецтво. Художня творчість – це втілення Абсолюту в чуттєвій формі. Джерело творчості – в царстві Духа, в творах мистецтва – найзмістовніші внутрішні переживання народів.

Тема 9.Розуміння творчого процесу в ірраціоналістичній

філософії

Волюнтаристичне розуміння творчого процесу в працях Артура Шопенгауера. Світ ідей як посередник об»єктивації Абсолютної волі і джерело творчості. Ідеї як об»єкти й первообрази справжнього мистецтва, доступні геніям. Види мистецтва як «сходинки» - ступені об»активації Волі. Музика як аналог світу, втілення самої Волі. Мистецтво як спосіб втечі від життя.

Сьорен Кіркегор про самотворчість людини-особистості, Самотнього, три стадії життєвого шляху людини як втілення свого призначення.

Творчість як сенс людського існування в філософії Ф.Ніцше. Творчий процес як поєднання діонісійного й аполонівського начал, їх особливості.

Філософія надлюдини як втілення творчого духу. Ніцше про три стадії перетворення людини: верблюда, лева і дитини. Творчість як визволення від страждань. О.Шпенглер про ідею долі як джерело творчості.

Позитивізм про художню творчість як допоміжну ланку в популяризації природничо-наукового знання, як складову суспільного життя.


Тема 10 - 11. Школа психоаналізу та інтуїтивізм про джерело творчості і творчий процес

Філософія несвідомого Едуарда Гартмана. Творчість як особлива галузь духовного досвіду людини, миттєве осягнення істини. Зиґмунд Фройд про особисте й надособисте несвідоме як джерело творчості. «Воно» як джерело творчості, його енергія – лібідо, поняття сублімації. Сновидіння як джерело творчості. Дослідження символіки творів митців як прояв сили несвідомого у творчому процесі. Архетипи як формальні зразки поведінки і символічні образи у трактуванні Карла-Густава Юнга. Альфред Адлер про соціальні мотивації творчості як волю до влади. Еріх Фром про потребу творчості. Абрахам Маслоу про потребу самовиразу через творчість як одну з основних потреб людини.

Інтуїтивізм про особливості інтуїції, її структуру і види. Анрі Бергсон про переваги інтуїції над розумом.

Тема 12. Феномен творчості в персоналізмі

Аналіз творчості через особистість митця в філософії ХХ ст.Мартін Гайдеггер про вільне самовизначення людини й реалізацію власних можливостей. Мистецтво як засіб ввести людину в первісний вимір єдності буття і світу, розуміння «первісних істин» буття. Творчість як можливість людини підтримувати свій людський статус в абсурдному світі (Альбер Камю).

Персоналізм про особистість людини як прояв космічної енергії, що надихає в людині все геніальне і творить світ. Бог як джерело духовного багатства особистості, це творча сутність людини. Людина як можливість втілення Божої могутності. Процес творчої самореалізації – це шлях людини до царства Божого. Трансцендентність людини як поєднаність з вищим буттям. Художня творчість – вид самовияву людини. Сновидіння й містична уява як справжня основа мистецтва (Альбер Берген). Художня творчість як контакт між реальністю й несвідомим, містичним світом.

Тема 13. Розуміння творчого процесу і джерела творчості

в українській філософії

Особливості українського менталітету, чуттєвість і ірраціоналізм як визначальні чинники ставлення людини до світу. Традиція ретроспективності в епоху Середньовіччя. Іконографічність як творчий метод українських митців. Дидактизм, учительність і наставництво як провідний мотив творчості українських мислителів. Вимогливість до себе й прагнення до самовдосконалення. Бог як джерело творчості – панівна думка епохи Середньовіччя.

Перші теорії творчого процесу в курсах поетики професорів Києво-Могилягської академії. Міркування про джерело творчості й творчий процес у розділах «Натурфілософії» Т.Прокоповича й Г.Кониського. Подібність тверджень Київських професорів до думок європейських просвітників. Оригінальне тлумачення джерела творчості й творчого процесу у вченні Г.Сковороди, його наближеність до ідей Просвітництва. Трактування мистецтва й художньої творчості як мови митця українськими романтиками. Мова як вид творчості у трактуванні О.Потебні.

Іван Франко про психічні основи творчості, його думки про походження народних пісень. Розмежування «тенденційної» та «ідейної» поетичної творчості. Концепція І.Франка про виникнення епічної поезії, про національний характер творчості.



Тема 14. Творча особистість

Загальні передумови появи творчої особистості. Дві лінії пояснення обдарованості митця. Тлумачення умов появи геніальних особистостей від античності до сьогодення. Теорія про спадковість обдарованості – думки «за» і «проти». Генна інженерія про спадковість. Теорія Ренана про економію духовної енергії широких мас, накопичення її у небагатьох вибраних. Теорія про особливу обдарованість певних рас людей, про особливі місцевості (зони), де народжуються генії тощо.



Твердження про зв’язок обдарування з відхиленнями від норми, з безумством та іншими психічними розладами (Моро де Тур, Ч. Ломброзо, Е. Кречмер, Маньян, Штекель та ін.) Переконання, що творчість – це здоров’я, а не відхилення від норми. Натхнення – природне продовження несвідомих процесів. Обдаровані люди – сіль землі. Психіка талановитих завжди підкорена розумові.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13




Поняття творчості. Особливості східної й західної парадигми трактування творчості

Тема 1.Поняття творчості.Спроби його визначення. Самотворчість

2

2










6



















Тема 2. Трактування джерела творчості в східній культурі

2

2










6



















Тема 3. Джерело творчості та творчий процес в ант. філософії

Тема 4. Творчий процес в епоху Середньовіччя


Тема 5. Гуманістичні засади трактув. тв-сті в добу Відродження

Тема 6-7. Осмислення творчості в добу Нового часу




2

2


2
4

2

2


2
4










6

6


6
12




















Тема 8. Джерело тв-ті і тв-чий процес у нім. класичній ф-ії

2

2










6



















Тема 9.Розуміння тв-ого процесу в ірраціоналіст.ф-ії
Тема 10.Школа психоаналізу та інтуїтивізм про творчий процес
Тема 11.Феномен творчості в персоналізмі
Тема 12. Розуміння джерела творчості і творчого процесу в укр.. філ-ії
Тема 13.Творча особистість



2

2










6
























































Усього годин


25

25










75






































































































































10. Методи навчання

У процесі навчання використовуються насамперед новітні філософські методи: феноменологічний, герменевтичний та комунікативної раціональності. Феноменологія передбачає, що у свідомості людини закладені певні стереотипи, стандартні погляди й звички. Завдання викладання дисципліни полягає в «очищенні» сприйнятого конкретного феномена від усього зайвого, побічного, стандартного, сприйняття його в усій різноманітності проявів при концентрації уваги на певному феномені. Герменевтичний метод полягає у тлумаченні чи роз»ясенні сутності та властивостей феномена чи окремих понять, зіставленні явища з епохою та особистістю творця. Метод комунікативної раціональності акцентує на комунікації як невід»ємній властивості суспільного буття. Значущість комунікації досягається відкритим широким обговоренням проблем під час семінарських занять, всебічною аргументацією думок, концепцій і підходів, раціональним обґрунтуванням висновків усіма учасниками дискусії чи обговорення.



11. Методи контролю

У процесі навчання використовується прийом семестрового контролю знань. Аспіранти після прослухання лекцій та самостійного опрацювання обраної із рекомендованого списку праці пишуть реферати або есе на певну уподобану ними тему, і виставлена викладачем оцінка враховується при екзамені. Планується обговорення найцікавіших творчих робіт. Протягом курсу заплановано проведення кількох таких обговорень як підсумків контролю знань.



12. Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

100

6

6

6

6

6

6

6

6

6

Т1, Т2 ... Т9 – теми занять. Усі інші теми оцінюються так само.

Приклад для екзамену



Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2


Змістовий модуль

3





100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12





































Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів.

Приклад за виконання курсового проекту (роботи)



Пояснювальна записка

Ілюстративна частина

Захист роботи

Сума

до ___

до ___

до ___

100

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


13. Методичне забезпечення

1. Кашуба М. Іван Франко – дослідник жартівливих народних пісень// Дока. Зб.наук. пр. з філософії та філології.-Одеса, 2006.-С.188-194.

2. Кашуба Марія. Поняття джерела художньої творчості у трактуванні Івана Франка// Вісник ЛНУ. Серія мистецтвознавство.-Вип.6. –Львів,2006.-С.107-113.

3.Кашуба Марія. Творчість Тараса Шевченка в контексті психоаналізу// Філософські науки. Вісник нац. Ун-ту «Львівська політехніка».-№ 550.-Львів. 2006.-С.89-94.

4.Кашуба Марія. Розуміння творчості в філософії Григорія Сковороди/\ Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності.-Зб.наук. пр.-Кн.2.-К.,2007.-С.62-70.

5. Кашуба Марія. Параметри розуміння творчості в українській філософії// Духовність.Культура. Нація.-Зб.наук.пр.-Вип.4.-Львів,2009.-С.113-124.

6. Кашуба Марія. Самотворчість особистості як філософська проблема// Людина та її ідентичність у добу глобалізації.- Матер. Між нар. Конф.- Львів,2010.-С.179-181.

7.Кашуба Марія. Розуміння джерела творчості українськими мислителями// Мистецтвознавство України.-Зб.наук. пр. Спецвипуск.- Львів,2011.-С.23-35.




14. Рекомендована література

Базова

1. Бердяєв Н.А.Смысл творчества //Бердяєв Н.А. Философия свободы.- М.,1989.

2.Бердяев Н.А. О назначении человека.- М.,1993.

3.Батищев Г.С. Введение в диалектику творчества.- М.,1997.

4. Розин В.М. Мышление и творчество.- М.,2006.

5. Пронкин Д.Д.,Пронкина С.В. Одиссея творчества. – Спб.,2005.

6. Станиславский К.С. Работа актера над собой в творческом процессе воплощения.- Спб.,2011.

7.Горальський Анджей. Теорія творчості.-Львів, 2002.

8. Новиков Б.В. Творчість і філософія.- К.,1989.

9. Новиков Б.В. Творчість як спосіб здійснення гуманізму.- К.,2005.

10.Роменець В.А. Психологія творчості.- К.,2001.

11. Петрушенко В.Л. Как возможно творчество?// Петрушенко В.Л. Иов, или о человеческом самостоянии (исследования, эссе, размышления).- Львов,2008.-С.258-267.

12. Басин Е.Я. Творческая личность художника.- М.,1988.

13.Гончаренко Н.В. Гений в искусстве и науке.-М.,1991.

14. Жигота В.Э. Концепция творчества в философии живой этики: синтез восточной и западной традиции трансцендентализма// Труды Объединенного научного Центра проблем космического мышления.-Т.1.- М.,2007.

15. Дубова О.Б. Мимезис и Поезис: античная концепция подражания и зарождение европейской теории художественного творчества.- М.,2001.

16. Яковлєв В.А. Философия творчества в диалогах Платона // Вопросы философии.- №6.-2003.-С.142-154.


Допоміжна
1. Буало Ніколя. Мистецтво поетичне. – К.,1964.

2.Вінкельман Й. Про художній ідеал прекрасного.- К.,1990.

3. Дідро Дені. Парадокс про актора. – К.,1966.

4.Гердер Й. Идеи философии к истории человечества. –М.,1977.

5.Лессінг Готгольд-Ефраїм. Лаокоон, або про межі живопису й поезії.- К.,1968.

6.Хогарт У. Аналіз краси.- К.,1986.

7. Дюбо Ж.-Б. Критические разышления о поэзии и живописи.- М.,1976.

8. Французькі класики ХУП ст..- К.-Харків, 1931.

9. Мислителі німецького романтизму.- Івано-Франківськ, 2003.

10. Шеллинг Ф. Философия искусства.- М.,1966.

11. Тэн И. Философия искусства.- М.,1996.

12. Бергсон Анрі. Творча еволюція. – К.,2010.

13.Левчук Л. Психоанализ и художественное творчество. –К.,1980.

14. Юнг К.-Г. Архетип и символ.- М.,1991.

15. Юнг К.-Г. Архетип і колективне несвідоме.- Львів,2013.

16. Фрейд З. Толкование сновидений. - К.,1991.

17. Мунье Э. Манифест персонализма. – М.,1999.

18. Кречмер Э. Гениальные люди.- М.,1999.

19.Ломброзо Чезаре. Гениальность и помешательство.- К.,2000.

18. Гальтон Ф. Наследственность таланта: законы и последствия.-М.,1996.

19.Клименко В.В. Как воспитать вундеркінда.- Харьков, 1996.

20. Мелхорн Г.,Мелхорн Х.-Г. Гениями не рождаются.- М.,1998.


Питання для контролю
1. Поняття творчості.

2. Трактування поняття «дух» у філософії.

3. Парадигми визначення джерела творчості.

4. Творчість як самотворчість.

5. Основні умови самотворчості.

6. Трактування джерела творчості у східній культурі.

7. Розуміння джерела творчості в античній філософії.

8. Життя людини як самотворення.

9. Думки Демокріта про джерело творчості і творчий процес.

10. Вчення Платона про натхнення.

11. Ідеї Аристотеля про творчість.

12.Вплив художньої творчості на людину(Платон, Аристотель).

13. Джерело творчості в теоцентричній філософії.

14. Ретроспективність та іконографічність творчого процесу в Середньовіччі.

15. Філософський зміст гасла «Ареопагітик»: «краса пізнається не розумом, а любов’ю».

16. Творчий процес як рух від необхідності до насолоди (Гуго Сен-Вікторіанський).

17. Твір «Про різні мистецтва» монаха Теофіла (ХІ ст.)

18. «Книга рисунків» Віллара де Оннекура.

19. Ченніно Ченніні. «Трактат про живопис» (ХІУ ст.)

20. Вчення про фантазію візантійських мислителів (Палама, Студит).

21. Візантійська патристика про багатозначність художнього образу.

22. «Studia humanitas» як засіб самотворчості в епоху Відродження.

23. Гасло Відродження «людина-митець».

24. Мистецтво як творчість у розумінні М.Кузанського.

25. Творчість як вдосконалення природи у добу Відродження.

26. Творчість як вираз духовного світу митця (маньєризм).

27. Природа – учитель митця у розумінні Леонардо да Вінчі.

28. Теоретики епохи бароко про природу творчості.

29. Трактат Н.Буало «Мистецтво поетичне».

30. Теоретики класицизму про джерело творчості.

31. Вольтер про художній смак і його виховання.

32. Думки Д. Дідро про творчий процес.

33. Твір Д.Дідро «Парадокс про актора».

34. Руссо про смак як основу мистецтва.

35. Ф. Бекон про джерела поезії, науки й філософії.

36.Проблема асоціацій у трактатах Е.Бйорка.

37. Концепція генія і походження мистецтва Ж.-Б. Дюбо.

38. Концепція походження мистецтва К.Гельвеція.

39. Внесок А. Баумгартена в філософію творчості.

40. Сутність мистецтва за Й.Вінкельманом.

41. Г.Лессінг про особливості поетичного та образотворчого мистецтва.

42. Й.Гердер про джерело творчості.

43. Поняття «дух народу» як джерело мистецтва.

44. Поняття генія у філософії І.Канта.

45. І.Кант про відмінність мистецтва і ремесла.

46. І.Кант про геніальність у науці й мистецтві.

47. Трактування мистецтва у Ф.Шеллінга.

48. Г.Гегель про джерело творчості й творчий процес.

49. Поняття джерела творчості у А.Шопенгауера.

50. Процес самотворчості людини у С.Кіркегора.

51. Концепція творчої людини у філософії Ф.Ніцше.

52. Джерело творчості та творчий процес у вченні З.Фройда.

53. Вчення К.-Г. Юнга про архетипи.

54. Інтуїтивізм про джерело творчості й природу інтуїції.

55. Концепція творчої особистості в персоналізмі.

56. Мислителі Княжої доби в Україні про творчий процес.

57. Розуміння творчого процесу професорами КМА.

58. Джерело творчості й творчий процес у вченні Г.Сковороди.

59. Іван Франко про джерело художньої творчості.

60. І.Франко про джерело усної народної творчості.

61. Поняття геніальності творчої особистості.

62. Різні концепції появи геніальних людей.

63. Спадковість творчої обдарованості.

64. Ознаки творчої обдарованості.



65. Основні думки про геніальність як відхилення від норми.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Зарубіжна література
2015 -> Тест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
2015 -> Озповідає про своє життя Рим 1996 Генеральний Дім Дочок Милосердя Каносіянок Via Stazione Ottavia, 70 00135 Roma Назва оригіналу
2015 -> Ю. О. Матвієнко, С. В. Матвієнко еміль крепелін. До 160-річчя з дня народження
2015 -> FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]
2015 -> Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України
2015 -> Програма всеукраїнської наукової конференції " історія степової україни XVII хх століття"


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни всмпп 16 психологіяіміджу
Робоча програма навчальної дисципліни «Психологія іміджу» для студентів спеціальності 03050501 «Управління персоналом та економіка...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни історія філософії 19-20 ст
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 4 курсу філософського факультету, які навчаються за напрямом підготовки 020301...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни вв. 03 – Біогеографія
Робоча програма навчальної дисципліни «Біогеографія» для студентів за напрямом підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни фпн. 09 Філософія психології
Філософія психології. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 – соціально-політичні науки,...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 040301 «Прикладна математика», спеціальністю 60403 «Прикладна...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література
...
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни історія України напряму підготовки 030301 Журналістика для спеціальностей
Робоча програма навчальної дисципліни Історія України для студентів І курсу факультету журналістики
Робоча програма навчальної дисципліни iconРобоча програма навчальної дисципліни історія політичної думки україни
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки, напряму підготовки 030104 політологія,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка