Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Сторінка2/2
Дата конвертації20.12.2019
Розмір0,56 Mb.
ТипПрограма
1   2

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Зарубіжна література

напрям підготовки 6.030301 Журналістика

галузь знань 0303 Журналістика та інформація


Гуманітарний інститут

2015-2016 н. р.

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни «Зарубіжна література» для студентів ІІ курсу, за напрямом підготовки 6.030301 Журналістика

галузь знань 0303 Журналістика та інформація

К.: Київській університет імені Бориса Грінченка, 2015. – 30 с.
Розробник: Ковбасенко Юрій Іванович, професор, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри світової літератури

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри світової літератури


Протокол від “02 ” вересня 2015 року № 1
Завідувач кафедри світової літератури
___________________ (Ковбасенко Ю.І.)

Програма на перезатвердження.

Години відповідають робочому навчальному плану
Заступник директора ГІ
_______________________ (Єременко О.В.)
Схвалено Вченою радою Гуманітарного інституту

Протокол від “______” ____________________ 20___ року № _______


Вчений секретар _________________ (Т. Л. Видайчук)




К 72 Зарубіжна література: Програма навчальної дисципліни. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2011. – 30 с.

Укладач: Юрій Іванович Ковбасенко, професор, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри світової літератури.

Рецензенти:

Єременко Олена Володимирівна, доктор філологічних наук, професор, заступник директора Гуманітарного Київського університету імені Бориса Грінченка.

Киченко Олександр Семенович, доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького.

ББК 74.580

© Київський університет

імені Бориса Грінченка, 2015 р.

ЗМІСТ

Пояснювальна записка. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Структура програми навчальної дисципліни

І. Опис предмета навчальної дисципліни . . . . ….. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

ІІ. Тематичний план навчальної дисципліни. . . . . . ….. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

ІІІ. Програма:



Змістовий модуль І. Зарубіжний літературний процес від архаїки до 17 ст. . . .... . . . . . 10

Змістовий модуль ІІ. Зарубіжний літературний процес від 18 століття до поч. 21 ст. . . 11

ІV. Навчально-методична карта дисципліни «Історія зарубіжної літератури» . . … . . . 22

V. Система поточного і підсумкового контролю навчальних досягнень студентів………..23

VІ. Методи навчання. . . . . . . . . . . . . . . . . . …. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . ... ... . . . . .25

VII. Методичне забезпечення курсу . . . ... . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . … . . . . . . 27

VIII. Підсумковий моніторинг. . . . . . . . . . … . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . … . . . . . . .26

IХ. Рекомендована література…..…………………………………………....…………… 28


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Робоча навчальна програма дисципліни «Зарубіжна література» є нормативним документом Київського університету імені Бориса Грінченка, який розроблено на кафедрі теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів відповідно до навчального плану для спеціальності «Журналістика» денної форми навчання.

Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України (лист № 1/9-736 від 06.12.2007 р.) «Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, бакалавра», а також інших чинних нормативних документів.



Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Програма визначає обсяги знань, що їх повинен опанувати бакалавр відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ), алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Зарубіжна література», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентів.

Дисципліна «Зарубіжна література» є нормативною навчальною дисципліною циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, яка дозволяє студентам осмислити найпомітніші явища світової літератури від античності до початку ХХI століття.



Мета навчальної дисципліни – вивчення історії окремих національних літератур у широкому культурному контексті шляхом розгляду кожного художнього явища як складової загальнокультурного процесу; сприяння розвиткові мислення студента, набуття ним свідомості, яка могла б умістити цілі століття, епохи, культури; установлення зв’язку літератури з духовним розвитком суспільства та усвідомлення ролі літератури як могутнього засобу виховання «людини культури».

Головні завдання курсу:



  • репрезентація світового літературного (культурного) процесу від доби Античності до початку ХХІ століття;

  • аналіз та інтерпретація провідних тенденцій і знакових творів світової літератури;

  • підготовка студентів-журналістів до застосування ними фахових і загальнокультурних компетентностей, набутих ними у процесі опанування дисципліни «Зарубіжна література», в їхній фаховій діяльності.


Результати навчання – набуття студентами сукупності знань про головні досягнення світового письменства; уміння аналізувати явища та процеси, встановлювати зв’язки між ними; творчо застосовувати відкриття світового письменства у власній журналістській роботі.

Попередні вимоги:

студент повинен знати:


  • основні етапи світового літературного процесу;

  • особливості творчого шляху найвизначніших майстрів слова, їхній внесок у розвиток світової літератури;

  • засадничі принципи й головні методи аналізу художнього тексту;

  • провідні художні методи та напрями літератури певних періодів;

  • загальний літературно-художній контекст минулого, що забезпечить органічне входження до сучасного мистецького життя.

  • студент повинен уміти:

  • аналізувати літературні твори як художні феномени, тексти культури.

  • творчо застосовувати набуті знання у своїй журналістській практиці.


Методи викладання – словесні , наочні, експериментальні та практичні.

Мова викладання – українська (з дидактично вмотивованими інтерполяціями мови оригіналу художніх текстів).

У процесі семінарських занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти опановують уміння та навички:



  1. Сприймати явища зарубіжної літератури в контексті світового літературного і культурного процесу.

  2. Аналізувати та інтерпретувати художні тексти в синхронічному і діахронічному аспектах у літературному та культурологічному контексті.

  3. Здійснювати аналіз та інтерпретацію знакових літературних творів, простежувати їхнє літературне та культурне відлуння (в т. ч. і в українському літературному процесі).

  4. Опрацьовувати фахову літературу та інформаційні джерела (у т. ч. Інтернетні ресурси).

  5. Усвідомлювати роль літературного процесу у виникненні та розвитку журналістики.



Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни «Зарубіжна література», становить 72 год., із них 16 год. – лекції, 12 год. – семінарські заняття, 40 год. – самостійна робота студентів, 4 год. – модульний контроль; ПМК

Вивчення бакалаврами навчальної дисципліни «Зарубіжна література» завершується складанням заліку.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
І. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет: процес вивчення студентами вищого навчального закладу в умовах реформування та модернізації системи вищої освіти в Україні світового літературного процесу від доби Античності до початку ХХІ століття, формування особистості фахівця вищої кваліфікації.



Курс:



Напрям,

спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний рівень



Характеристика

навчальної дисципліни

Кількість кредитів, відповідних ЕСТS:

2 кредити
Змістові модулі:

2 модулі
Загальний обсяг дисципліни (години):

72 години
Тижневих годин:

2 години


Галузь знань
0303 «Журналістика

та інформація»

Напрям підготовки:



6.030301 Журналістика

Освітньо-кваліфікаційний

рівень

"бакалавр"


Нормативна
Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Аудиторні заняття: 28 годин, з них:

Лекції (теоретична підготовка): 16 годин


Семінарські заняття

12 годин


Самостійна робота: 40 годин
Модульний контроль:

4 години
Вид контролю: ПМК


ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




п/п





Назви теоретичних розділів

Кількість годин

Разом

Аудиторних

Лекцій

Практичних

Семінарських




Самостійна

робота

Модульний

контроль


Змістовий модуль І.

Зарубіжний літературний процес від архаїки до 17 ст.


1.

Вступ. Антична література







2




2




4




2.

Література Середньовіччя







2




2




4




3.

Література Відродження







2











4




4.

Література 17 ст.







2










4




5.

Література Відродження. Бароко. Класицизм.













2




4

2

Разом

36

24

8




6




20

2


Змістовий модуль ІІ.

Зарубіжний літературний процес від 18 століття до поч. 21 ст.


6.

Література доби Просвітництва. Романтизм.







2




2




4




7.

Література реалізму та раннього модернізму







2




2




4




8.

Література 20 ст.







2










6




9.

Постмодернізм. Література початку 21 ст.







2




2




6

2

Разом

34

16

8




6




20

2


Разом за навчальним планом


72


28



16





12




40


4

ІІІ. ПРОГРАМА1
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Зарубіжний літературний процес від архаїки до 17 ст.
Лекція 1. Вступ. Антична література (2 год.)

Антична (давньогрецька і давньоримська літератури) література – вихідна основа європей­ських літератур, її хронотоп, періоди та домінантні риси.



Давньогрецька (еллінська) література, її найвидатніші постаті (Гомер, Гесіод, Тіртей, Архілох, Алкей, Сапфо, Анакреонт, Есхіл, Софокл, Еврипід, Арістофан, Менандр, Лонг).

Давньоримська література, її найвидатніші постаті (Плавт, Теренцій, Катулл, Вергілій, Горацій, Овідій, Апулей).

Уплив античної літератури на розвиток світової культури.



Основні поняття теми: «антична література», «еллінська література», «римська література».
Семінар. Антична література (2 год.)

План

  • Періодизація античної літератури.

  • Еллінський епос (героїчний, дидактичний, пародійний).

  • Еллінська лірика.

  • Еллінська драма.

  • Римська драма.

  • Римський епос.

  • Римська лірика.

  • Пізній античний роман.

  • Культурне відлуння античної літератури.


Практичне завдання студентам: підготувати мультимедійну презентацію «Антична література та світова художня культура.

Лекція. Література Середньовіччя (2 год.)

Середньовічна література, її хронотоп, періоди, домінантні риси та найвидатніші постаті.



Далекосхідний культурний регіон. Естетична довершеність та специфічна метафорика творчості китайських ліриків Лі Бо, Ду Фу.

Близькосхідний культурний регіон. Алегорична багатозначність та тематичне розмаїття персько-таджицької лірики (Рудакі, Омар Хайям, Гафіз).

Західноєвропейський культурний регіон. Героїчний епос. Рицарська лірика. Особливості творчості провансальських трубадурів (Джауфре Рюдель, Бертран де Борн). Специфіка творчості вагантів.

Творчість Данте. Поема «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної культури.



Основні поняття теми: «доба Середньовіччя», «далекосхідний культурний регіон», «близькосхідний культурний регіон», «західноєвропейський культурний регіон».
Семінар. Література Середньовіччя (2 год.)

План

  • Періодизація та основні регіони розвитку середньовічної літератури та культури

  • Далекосхідний культурний регіон. Творчість Лі Бо, Ду Фу.

  • Близькосхідний культурний регіон. Творчість Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза.

  • Західноєвропейський культурний регіон. Героїчний епос. Рицарська лірика. Творчість вагантів.

  • Поема Данте «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної культури.

  • Культурне відлуння середньовічної літератури.


Практичне завдання студентам: підготувати мультимедійну презентацію «Середньовічна література та світова художня культура».
Лекція. Література Відродження (2 год.)

Література доби Відродження, її хронотоп, періоди, домінантні риси та найвидатніші постаті.

Ідейний рух гуманізму. Роль античності в становленні культури Відродження. Франческо Петрарка (1304–1374) – видатний італійський поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в «Книзі пісень».

Джованні Боккаччо (1313–1375) як зачинатель нової європейської про­зи. Збірка новел «Декамерон», її композиція та тема­тичне багатство.

Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). Роман «Дон Кіхот» як пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя.

Вільям Шекспір (1564–1616) – геніальний англійський письменник доби Відродження. Багатогранність шекспірівських характерів. Трагедії В. Шекспіра їхні філософсько-моральні мотиви. Заглиблення в людську психологію, поетизація людини та краси її почут­тів, оспівування кохання і дружби в сонетах Шекспіра.


Основні поняття теми: «доба Відродження», «гуманізм».
Лекція. Література 17 ст. (2 год.)

Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям, його засадничі принципи і провідні художні засоби. Дж. Марино та маринізм.

Педро Кальдерон (1600–1681) – видатний драматург і поет іспанського бароко. Драма «Життя – це сон» як утілення світоглядних і художніх принципів бароко. Бароко в Україні.



Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне під­ґрунтя класицизму. Основні правила класицизму. Трагедії П. Корнеля і Ж. Расіна. Мольєр (1622–1673). Утілення в комедії «Міщанин-шляхтич» рис класицистичної драми.

Основні поняття теми: «бароко», «класицизм»
Семінар. Література Відродження. Бароко. Класицизм. (2 год.)

План

  • Хронологічні межі та основні регіони розвитку літератури та культури Відродження.

  • Франческо Петрарка (1304–1374). Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в «Книзі пісень».

  • Джованні Боккаччо (1313–1375). Збірка новел «Декамерон», її композиція та тема­тичне багатство.

  • Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). Роман «Дон Кіхот» як пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя.

  • Вільям Шекспір (1564–1616). Трагедія «Гамлет», її філософсько-моральні мотиви.

  • Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям: основні ідейно-естетичні параметри.

  • Драма П.Кальдерона «Життя – це сон» як утілення світоглядних і художніх принципів бароко.

  • Класицизм як художній напрям: основні ідейно-естетичні параметри.

  • Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич»: як утілення та відступи від світоглядних і художніх принципів класицизму.

  • Культурне відлуння літератури Відродження, бароко й класицизму.

Практичне завдання студентам: підготувати мультимедійну презентацію «Література Відродження, бароко й класицизму та світова художня культура».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
Зарубіжний літературний процес від 18 століття до поч. 21 ст.

Лекція. Література Просвітництва. Романтизм (2 год.)

Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнен­ня (сентименталізм) та розвиток (класи­цизм, реалізм) художніх напря­мів, нових жанрів (філософська повість та ін.).

Просвітництво в Англії. Творчість Д. Дефо Дж. Свіфта як утілення ідей Просвітництва

Просвітництво у Франції. Творчість Д.Дідро. Енциклопедисти. Вольтер (1694–1778). Ідейний зміст, художня структура та сенс назви філософської повісті «Простак».

Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749–1832). Трагедія «Фауст» – вершина його творчості і один із найвидатніших творів світової літератури.

Йоганн Крістоф Фрідріх Шіллер (1759–1805). Народна драма «Вільгельм Телль», поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості.

Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи. Специфіка ро­мантичного світосприйняття. Багатство і розмаїття літератури романтизму, її художні відкриття і найвидатніші представники. «Кульор локаль» (місцевий колорит) як художнє відкриття романтизму.

Ернст-Теодóр-Амадéй ГÓФМАН (1776–1822) “Малюк Цахес” – шедевр романтичної каз­ки-новели Специфіка романтизму Гофмана: переплетін­ня реальності та нестримної фантазії, контраст висо­кого, прекрасного і заземлено-буденного, потвор­ного.

Генріх Гейне (1797–1856) – німецький поет-романтик. «Книга пісень» – видатне явище німецького ро­мантизму.

Джордж Нóел Гóрдон Байрон (1788–1824) – англійський поет-романтик, фундатор течії байронізму. Провідні мотиви і домінуючі настрої його творчості Байронічний герой і настрої “світової скорботи” у віршах поета. Поема «Мазепа».

Творчість Адама Міцкевича (1798–1855) як апогей польського романтизму. Перебування в Росії й Україні, відбиття в його поезії (цикл “Кримські сонети”). Мотив єдності природи й людини. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій “Кримських сонетів”.

Віктор-Марі Гюго (1802–1885) як центральна постать літератури французького романтизму. «Собор Паризької Богоматері» – романтичний історичний роман, його проблематика. Образ собору як композиційний стрижень твору і місткий символ перехідної епохи.

Основні поняття теми: «просвітництво», «природна людина», «романтизм», «кульор локаль», «байронічний герой», «світова скорбота».

Семінар. Література Просвітництва. Романтизм (2 год.)

План


  • Особливості Просвітництва як літературної епохи. Розмаїття виявів літературного життя: виникнен­ня (сентименталізм) та розвиток (класи­цизм, реалізм) художніх напря­мів, розробка нових жанрів (філософська повість та ін.).

  • Просвітництво у Франції. Творчість Вольтера.

  • Просвітництво у Німеччині. Творчість Й.В.Гете та Ф. Шіллера.

  • Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні засади.

  • Романтизм у Німеччині. Творчість Е.Гофмана і Г. Гейне.

  • Романтизм у Англії. Творчість Дж. Байрона. Образ Мазепи в однойменній поемі.

  • Творчість Адама Міцкевича (1798–1855) як апогей польського романтизму.

  • Романтизм у Франції. Творчість Віктор-Марі Гюго.

  • Культурне відлуння літератури Просвітництва і романтизму.


Практичне завдання студентам: підготувати мультимедійну презентацію «Література Просвітництва і романтизму та світова художня культура».

Лекція. Література реалізму та раннього модернізму (2 год.)

Від романтизму до реалізму. Олександр Пушкін (1799–1837) – великий російський поет. Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна «Євгеній Онєгін» – соціально-психологічний роман у віршах, його ідейно-художні особливості.

Моти­ви свободи і самотності, песимізм поезій Михайла Лермонтова (1814–1841). «Герой нашого часу» – морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабризму. Особливості композиції і її роль в розкритті характеру Печоріна.

Микóла Гоголь (1809–1852) – видатний російський і український пи­сьменник. Вплив української культури на розвиток його творчості. Високий гуманізм письменника у зображенні в повісті “Шинель” трагічної долі “маленької людини”. Поєднання в творі елементів романтизму і реалізму.

Онорé де Бальзак (1799–1850) – видатний французький письменник, за­чинатель соціального реалістичного роману. Поєд­нання реалістичних і романтичних елементів у його художній системі. “Людська комедія” – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст. Проблематика і структура “Людської коме­дії”.

Творчість Федора Достоєвського (1821–1881) як одна з вершин ро­сійської і всесвітньої літератури. Філософські, етич­ні й естетичні погляди письменника та їхнє вираження в романі «Злочин і кара».

Творчість Льва Толстого (1828–1910) як найповніший вияв можли­востей реалістичної літератури. Духовні й творчі шукання та здобутки письменника та їхнє втілення в романі «Анна Кареніна». Образи-характери роману, пластичність змалюван­ня і психологічна глибина.

Емíль Золя (1840 – 1902) – видатний французький письменник, теоретик натуралізму. Цикл романів Золя “Ругон-Маккари” – “природнича й соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії”. Роман “Кар’єра Ругонів” як інтродукція циклу, визначення в ньому її провідних тем і мотивів.

Генрік Ібсен (1828–1906) – норвезький письменник, зачинатель європейської “нової драматургії”. “Ляльковий дім” як соціально-психологічна дра­ма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі. Аналітична композиція п’єси. Новаторство Ібсена-драматурга.

Антóн Чехов (1860–1904) – російський письменник, його еволюція, імпресіонізм пізньої прози і драматургії. Чехов і Ібсен. “Чайка” – перша п’єса російської нової драма­тургії. Життєва мета та сенс мистецтва як головні проблеми твору.

«Теат­ральна революція» англійського драматурга Джордж Бéрнарда Шоу (1856–1950), його “драми ідей”. Шоу й “ібсенізм”. Комедія “Пігмаліон”, її міфологічна основа. Динамізм дії і парадоксаль­ність як невід’ємні риси творчості Шоу. Проблема­тика й художні особливості твору, його “філологічний конфлікт” і соціально-виховна спрямованість.

Модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ст. Шарль Бодлер (1821–1867) – французький поет другої по­ловини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка «Квіти зла». Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки.

Символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне нова­торство символістів. Поняття про символ як основ­ний засіб поетичного самовираження, його потрак­тування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, “підказу­вання” смислів і простір для відгадування. Сугестія (навіювання) як важливий художній засіб симво­лістської поезії. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.

Здобутки поезії французького символізму. Поль Верлен (1844–1896). “Забуті арієти”, “Так тихо серце плаче...”, “Тихе небо понад дахом”, “Поетичне мистецтво”. Артюр Рембо (1854–1891). “Відчуття”, “Моя циганерія”, “П’яний корабель”, “Голосівки”, “Рожево плакала зірниця…”, “Вороння”. Стефáн Малларме (1842–1898). “Дар поезії”, “Блакить”, “Лебідь”.

Óскар Уайльд (1854 –1900) – письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю. “Портрет Доріана Грея” як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману.



Основні поняття теми: «реалізм», «ранній модернізм», «натуралізм», «символізм».
Семінар. Література реалізму та раннього модернізму (2 год.)

План

  • Від романтизму до реалізму: творчість О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Гоголя, О. Бальзака.

  • Російський реалізм. Творчість Ф. Достоєвського, Л. Толстого.

  • Французький натуралізм. Цикл романів Е. Золя «Ругон-Маккари» як «природнича й соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії».

  • «Нова драма». Г. Ібсен, А. Чехов, Дж. Б. Шоу.

  • Модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ст. Шарль Бодлер (1821–1867) як пізній романтик і «апостол модернізму».

  • Французький символізм: П. Верлен, А. Рембо, С.Малларме.

  • Культурне відлуння літератури реалізму та раннього модернізму.

Практичне завдання студентам: підготувати мультимедійну презентацію «Література реалізму та раннього модернізму та світова художня культура».
Лекція 7. Література 20 ст. (2 год.)

Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. (Перша світова війна, революції, тоталітарні режими, Друга світова війна), його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом. Зміна світоглядних та естетичних систем. Складність і неоднозначність художнього процесу І пол. ХХ ст. Глибокий структурний переворот в естетичній свідомості та художній творчості, формування нових принципів і структур естетико-художнього мислення та нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів.

Модернізм як некласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту ХХ ст. Кардинальні зрушення у світогляді, філософсько-науковому мисленні, формі та змісті творів. Прагнення до витворення нової «художньої мови», адекватної ментальності ХХ ст. Авангардизм 1910-20-их років і здійснювана ним «революція в мистецтві», його основні течії (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм). Співвідношення модернізму та авангардизму, їхня естетико-художня спорідненість і специфічні риси.

Доля реалізму в літературі І пол. ХХ ст., його еволюція та модифікації, пошуки нових засобів і форм художнього вираження. Елітарна та масова культура.

Франц КÁФКА (1883–1924). Життєвий і творчий шлях письменника, особливості їхнього взаємозв’язку. Кафка – австрійський письменник-модерніст, його світоглядні та естетичні позиції. Відчуження людини і дегуманізація світу – провідна тема творчості письменника. Міфологізм Кафки як літературна міфотворчість.

Джеймс ДЖОЙС (1882–1941). Життєвий і творчий шлях письменника. Джойс – ірландський письменник-модерніст, його світоглядні та естетичні позиції. Становлення Джойса («Дублінці», «Портрет художника замолоду»). Джойс та Ірландія, складність позиції письменника.

Харак­терні риси поетики модерністських творів Джойса: «потік свідомості», елемент пародійності та іронічності, яскраво виражена інтертекстуальність. Інтелектуальний характер текстів Джойса, їхня насиченість ремінісценціями та алюзіями (натяками).

Тóмас МАНН (1875–1955). «Маріо і чарівник». Життєвий і творчий шлях письменника. Т.Манн – німецький письменник, його світоглядні та естетичні позиції. Ранній роман «Будденброки», його реалістичний характер та структура. Оповідання про митців, трактування в них теми мистецтва і митця. Рух до модерністської літератури (роман «Чарівна гора» та ін.).

Михáйло БУЛГÁКОВ (1891–1940). «Майстер і Маргарита». Життєвий і творчий шлях російського письменника Михайла Булгакова. Булгаков і Київ. Творчий шлях письменника до «внутрішньої еміграції».

Роман «Майстер і Маргарита» як вершина його творчості. Проблематика і система образів твору. Особистість і влада, різні аспекти потрактування проблеми їхніх взаємовідносин. Трагізм долі митця (майстра). «Майстер і Маргарита» як роман-міф, його джерела, трансформація міфічних мотивів. Поєднання реальності та фантастики в романі. «Московські» та «єршалаїмську» розділи твору та художні засоби їхнього зв’язку. Особливості композиції твору Булгакова – «роман у романі».

Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.

Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875–1926). «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...». Життєвий і творчий шлях письменника. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р.М.Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом. Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості.

ҐІЙÓМ Аполлінéр (1880–1918). «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограї». Життєвий і творчий шлях письменника. Шлях французького поета Ґійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його вираження «прямим словом». Зміна позиції щодо життя, ствердження активно-творчого ставлення до нього

Тóмас Стернз ÉЛІОТ (1888 – 1965). «Ранок біля вікна», «Суїні серед солов’їв», «Порожні люди». Життєвий і творчий шлях письменника. Еліот – видатний англійський і американський поет, його роль у розвитку модернізму в англомовних літературах.

Еволюція від авангардизму до нео­класицизму. Зміщення акценту в пізній поезії на пошуки позитивних начал і цінностей, на протидію хаосу і абсурдності буття.

Федерíко Гарсíа ЛÓРКА (1898–1936) «Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть», «Касида про сон під зорями»

Життєвий і творчий шлях іспанського поета Гарсіа Лорки, його міфопоетика. Синтез у творах міфології і фольклору з поетикою модернізму. Персоніфікація природних сил і стихій

Срібна доба» російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії (символізм,­ акмеїзм, футуризм). Поети поза літературними угрупованнями. Трагічні долі митців «срібної доби.

Олексáндр БЛОК (1880–1921). «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи. Життєвий і творчий шлях письменника. Своєрідність символізму в російській поезії. О.Блок – найвидатніший поет російського символізму

Áнна АХМÁТОВА (1889–1966). «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», «Реквієм». Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової. Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у її твор­чості. Пізня поезія Ахматової («Реквієм»). Анна Ахматова і Україна

Футуризм як авангардистська літературна течія, його естетичні засади. Епатажність, радикальний розрив із літературною традицією, сміливий формальний експеримент, пошуки нових засобів художньої виразності як характерні риси поезії футуризму

Володúмир МАЯКÓВСЬКИЙ (1893–1930). «А ви змогли б?», «Послухайте!», «Лілічко! Замість листа». Життєвий і творчий шлях письменника. Маяковський – лідер російського футуризму, його непересічна поетична обдарованість. Трагічна доля поета.

Борúс ПАСТЕРНÁК (1890–1960). «Визначення поезії», «По стіні збігали стрілки...», «Зимова ніч». Життєвий і творчий шлях письменника. Пастернак і російський футуризм, неоднозначність стосунків поета з футуризмом. Еволюція поезії Пастернака.

Двополюсність світу після Другої світової війни та її зв’язки із розвитком культурного і літературного процесу. Поява «країн соціалістичної співдружності» та їхніх літератур; запровадження в них «соціалістичного реалізму» та опір йому в польській, угорській, чеській та інших літературах.

Література Західної Європи і США. Тема Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття. Поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду.

Активізація літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману й поезії Латинської Америки. Художня література в Японії.

Нові явища та тенденції в світовій літературі 1960-70-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози (роману-параболи, роману-міфу, роману-есе, роману-діалогу та ін.), а також поезії і драматургії; розквіт різних жанрів (роману-біографії, роману-репортажу, роману-щоденника, роману-розслідування та ін.) «літератури факту» (non-fiction) та її вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики та антиутопії.

Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.

Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). «Життя Галілея». Життєвий і творчий шлях письменника. Еволюція світогляду й творчості письменника. Рання поезія і драматургія, їх співвідношення з експресіонізмом. Світоглядний перелам 2 пол. 1920-х рр., прихід до комуністичної партії. Політична ангажованість творчості Брехта та її авангардистський характер.

«Епічний театр» та його теоретичні принципи, спрямовані на пробудження активного ставлення глядача до зображуваного

Альбéр KAMЮ (1913–1960). «Чума». Життєвий і творчий шлях письменника. Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзис­тенціалізм. Інтелектуальна проза Камю: есе, романи, драматургія, їх внутрішня спорідненість. Відчуження людини й абсурдність буття як провідні мотиви творчості.

Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899–1961). «Старий і море». Життєвий і творчий шлях американського письмен­ника, лауреата Нобелівської премії Хемінгуея, особливості його поетики й стилю. Хемінгуей як письменник «втраченої генерації» («Фієста», «Прощавай, зброє!»). Творча криза 1 пол. 1930-х рр. і нове піднесення в 2 пол. десятиліття. Роман «По кому подзвін» і тема трагізму історії, що втілився в іспанській громадянській війні.

КАВАБÁТА Ясунáрі (1899–1972). «Тисяча журавлів». Своєрідність японської літератури ХХ ст. Засвоєння здобутків європейського письменства і збереження національної культури і літературної традиції. Творчість Кавабати Ясунарі як завершене втілення своєрідності японської літератури. Життєвий і творчий шлях письменника. Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі – «красою Японії народже­ний».

Габріéль Гарсíа МÁРКЕС (нар. 1928). «Сто років самотності». Життєвий і творчий шлях письменника. Гарсіа Маркес – відомий колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси «магічного реалізму» в романі Гарсіа Маркеса «Сто років самотності». Міфопоетика твору: циклічність часу, яка закріплюється сюжетними повторами й прямим перетіканням минулого в майбутнє, розімкнення простору і його незмінність, анахронічність

Лекція 8. Постмодернізм. Література початку 21 ст. (2 год.)

Постмодернізм як одне з найяскравіших літературних явищ другої половини ХХ ст., його тео­ретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи постмодерністської поетики. Найяскравіші представники постмодерністської прози (У.Еко, Дж.Фаулз, Дж.Барт, Дж.Хеллер, І.Кальвіно, П.Зюскінд, К.Рансмайр, М.Кундера, М.Павич та ін.). Постмодерністське мистецтво, його стосунки з елітарною та масовою культурою.

Мúлорад ПÁвич (1929-2009). «Дамаскин»2. «Перший письменник третього тисячоліття» серб М.Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його «перехрестях» (в т.ч. на комп’ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Інтенсивне використання фактів візантійської та поствізантійської культури («віртуальний історизм») як характерна ознака творчості М.Павича


Пáтрік Зюскінд. «Запахи, або Історія одного вбивці»

Життєвий і творчий шлях письменника. Риси постмодернізму в повісті «Запахи, або Історія одного вбивці»: «віртуальний історизм» («імітація» світогляду Франції доби Просвітництва); захоплюючий детективний сюжет, можливість багатьох варіантів інтерпретації тощо. Образ Гренуя та його літературні прототипи (крихітка Цахес, персонажі Ч.Діккенса і т.д.).

Співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. «Утеча культури на університетські кафедри», виживання і конкуренція художньої літератури з «відео», «мультимедіа», Інтернетом та іншими реаліями сучасності: «від Інтернету до Гуттенберга» (У.Еко)

Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Патріка Зюскінда, Паоло Коельо, Італо Кальвіно, Мілана Кундери, Харукі Муракамі, Януша Вишневського та ін.

Пріоритети сучасного світового книжкового ринку. Глобалізація як важливий чинник сучасного літературного процесу. Література і мас-медіа. Література і кіно. Література і комп’ютерні технології. Основні тенденції в сучасній літературі. Осмислення досвіду різних генерацій другої половини ХХ ст., культурної пам’яті, пошуків ідентичності, гендерних стосунків та ін. провідні теми сучасного літературного процесу


Семінар 5. Постмодернізм. Література початку 21 ст. (2 год.) – за окремим планом

ІV. Навчально-методична карта дисципліни «Історія зарубіжної літератури»

Разом: 72 год., із них: 16 год. – лекції, 12 год. – семінарські заняття, 40 год. – самостійна робота, 4 год. – модульний модульний контроль.

Модулі

Змістовий модуль І

Змістовий модуль ІІ

Назва

модуля


Зарубіжний літературний процес від архаїки до 17 ст.


Зарубіжний літературний процес від 18 століття до поч. 21 ст.


Кількість балів за модуль

82 балів

82 балів

Лекції

1-2

3-4

5-6

7-8

Теми


лекцій


Вступ. Антична література Література Середньовіччя

(2 бали)


Література Відродження Література 17 століття

(2 бали)


Література доби Просвітництва

Романтизм

(2 бали)


Література реалізму та раннього романтизму

(2бал)

Теми семінарських

занять


Антична література
(1 бали + 10 балів)

Література Середньовіччя

Література Відродження

(1 бали + 10 балів)


Бароко. Класицизм

(1 бал + 10 балів)



Література доби Просвітництва
(1 бали + 10 балів)

Література романтизму

(1 бал + 10 балів)




Література постмодернізму

(1 бал + 10 балів)



Самостійна робота

Тема 1

(10 балів)


Тема 2

(10 балів)


Тема 3

(10 балів)


Тема 4

(10 балів)


Види поточного контролю

Модульна контрольна робота 1

(25 балів)



Модульна контрольна робота 2

(25 балів)



Підсумковий контроль

ПМК

Разом – 164 бали (коефіцієнт – 1,64)

VІІІ. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ



Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Зарубіжна література» оцінюються за модульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види й терміни контролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 8.1, табл. 8.2.


Таблиця 8.1

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю




п/п


Вид діяльності

Кількість балів

за одиницю

Кількість

одиниць до розрахунку

Всього

1.

Відвідування лекцій

1

8

8

2.

Відвідування семінарів

1

6

6

3.

Виконання завдання із самостійної роботи

1

40

40

4.

Робота на семінарському занятті

10

6

60

6.

Модульна контрольна робота

25

2

50

Максимальна кількість балів – 164, коефіцієнт – 1,64


















  1. У процесі оцінювання навчальних досягнень бакалаврів застосовуються такі методи:



  • Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен.

  • Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, звіт, реферат, есе.

  • Комп’ютерного контролю: тестові програми.

  • Методи самоконтролю: умін­ня самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Максимальну кількість балів 106, набрану бакалавром, за допомогою коефіцієнта 1,6 переводимо в рейтингові показники успішності (до 100 балів), а потім в оцінку за шкалою ECTS.

Таблиця 8.2



Порядок переведення рейтингових показників успішності у оцінки ECTS

Підсумкова кількість балів (max – 100)

Оцінка за 4-бальною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS


1 – 34

35 – 59


«незадовільно»

(з обов’язковим повтор. курсом)



«незадовільно»

(з можливістю повторного складання)



F

FX


60 – 74

«задовільно»

ED

75 – 89

«добре»

CB

90 – 100

«відмінно»

A

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень



Оцінка

Критерії оцінювання

«відмінно»

ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ­мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.

«добре»

ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.

«задовільно»

ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.

«незадовільно»

виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на семінарських, практичних заняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.

Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики або з використанням роздрукованих завдань.

Реферативні дослідження та есе, які виконує студент за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях (див. п. «Захист творчих проектів»).

Модульний контроль знань студентів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.


Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи залежить від дотримання таких вимог:

  • своєчасність виконання навчальних завдань;

  • повний обсяг їх виконання;

  • якість виконання навчальних завдань;

  • самостійність виконання;

  • творчий підхід у виконанні завдань;

  • ініціативність у навчальній діяльності.


ІХ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

  • Словесні: лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – Презентація), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.

  • Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

  • Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

1) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).

Х. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ


  • опорні конспекти лекцій з мультимедійними презентаціями;

  • навчальні посібники;

  • робоча навчальна програма;

  • збірка тестових і контрольних завдань для тематичного (модульного) оцінювання навчальних досягнень студентів;

  • засоби контролю (2 комплекти друкованих завдань для модульної контрольної роботи).


ХІ. ПІДСУМКОВИЙ Моніторинг
Орієнтовні питання до КУРСУ
Античність

  1. Загальна характеристика та періодизація античної літератури.

  2. Гомер. «Іліада»: історична основа, проблематика, система образів, художні особливості. Гомерівське питання.

  3. Еллінська лірика, її провідні жанри, особливості творчості одного з ліриків (за вибором студента).

  4. Батько трагедії» Есхіл. Проблематика, система образів, літературне відлуння трагедії «Прометей прикутий».

  5. Вергілій. «Енеїда»: творча історія, проблематика, система образів, літературне відлуння (Котляревський). Вергілій і Гомер.


Середньовіччя

  1. Загальна характеристика французького героїчного епосу «Пісня про Роланда».

  2. Лицарський роман як жанр середньовічної літератури. Художні особливості «Роману про Трістана та Ізольду», його літературне відлуння.

  3. Загальна характеристика європейської середньовічної лірики (трубадури, мінезингери, ваганти).

  4. Поема Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» - філософсько-художній синтез середньовічної культури.


Відродження

  1. Роман Сервантеса «Дон Кіхот» як пародія на лицарські романи та трагікомічна епопея іспанського життя. Значення твору для розвитку нової європейської прози.

  2. Жанрові різновиди драматургії В. Шекспіра. Ідейно-художня своєрідність трагедії «Гамлет» (або іншої – за вибором студента).


17ст

  1. Загальна характеристика бароко як літературного напряму ХУІІ ст. (на прикладі філософської драми Кальдерона «Життя – це сон»).

  2. Загальна характеристика класицизму як літературного напряму ХУІІ ст. (на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»).

  3. Шахрайський роман і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі.

  4. Утілення художньо-естетичних принципів класицизму в творчості драматургів (на прикладі творів П. Корнеля «Сид» або Ж. Расіна «Федра»).


18 ст

  1. Просвітництво як ідейний рух, комплекс його ідей і загальна характеристика всесвітньої літератури цієї доби.

  2. «Робінзон Крузо» Д. Дефо як реалістичний просвітницький роман.

  3. Творча історія, проблематика та система образів сатирико-алегоричного роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера».

  4. Ідейно-художні особливості творчості Вольтера. Загальна характеристика філософської повісті «Простак».

  5. Загальна характеристика драматургії Ф. Шіллера (на матеріалі творів «Вільгельм Телль» або «Розбійники»).

  6. Творча історія, проблематика та система образів філософської трагедії Й.Гете «Фауст».



19 ст. Романтизм

  1. Загальна характеристика літератури романтизму, її основні течії.

  2. Особливості творчості Е.Т.А. Гофмана (на матеріалі конкретних творів)

  3. Загальна характеристика творчості Дж. Байрона (на матеріалі творів «Паломництво Чайльд-Гарольда» або «Мазепа»).

  4. Історичний роман як жанр літератури романтизму (на матеріалі роману В.Скотта «Айвенго» або В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»).

  5. Російська література доби романтизму (на матеріалі творів О.Пушкіна, М.Гоголя, або М.Лермонтова).

Реалізм

  1. Загальна характеристика реалізму як літературного напряму ХІX століття.

  2. Провідні жанри і проблеми французької прози ХІХ століття.

  3. Ідейно-художня своєрідність французького реалістичного роману (на прикладі творів Стендаля або О. де Бальзака за вибором студента).

  4. Історія задуму і створення «Людської комедії» О. де Бальзака, своєрідність структурної побудови, ключові твори.

  5. Специфіка англійського реалізму та її втілення у творчості Ч.Діккенса (на матеріалі конкретних творів).

  6. Проблема «зайвої людини» в творчості І.С. Тургенєва.

  7. Ідейно-художня своєрідність російського реалістичного роману (на матеріалі творів Л.Толстого або Ф.Достоєвського).

  8. Специфіка американського реалізму та її втілення в творчості Марка Твена (на матеріалі романів «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна».

  9. Поняття про символізм у європейській літературі кінця ХІХ століття та його філософсько-естетичні засади.

  10. Творчі пошуки та новаторські відкриття в драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст. (на матеріалі одного з творів Г.Ібсена, Б.Шоу або А.П.Чехова).

  11. Трансформація давньогрецького міфу в комедії Б. Шоу «Пігмаліон», її проблематика. Новаторські відкриття Б. Шоу-драматурга.


20-21 ст.

  1. Модерністські напрями і течії в поезії кінця ХІХ – початку ХХ століття.

  2. Авангардистські течії у мистецтві й літературі ХХ століття.

  3. Загальна характеристика «срібної доби» російської поезії, її провідних напрямів, течії та художніх здобутків.

  4. Поняття про футуризм, його естетичні засади та експериментаторство у царині поезії.

  5. Поняття про акмеїзм, його естетичні засади та художні здобутки представників цієї течії (на матеріалі творчості А. Ахматової).

  6. Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі ХХ століття. «Потік свідомості» творчості М.Пруста і Дж. Джойса.

  7. Своєрідність світобачення та його художнє вираження в оповіданні Ф. Кафки «Перевтілення».

  8. Проблематика роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита», традиції світової літератури у творі.

  9. Бертольт Брехт: теорія «епічного театру» та її основні положення (на прикладі однієї з драм Б. Брехта за вибором студента).

  10. Філософія екзистенціалізму та її вплив на розвиток світової літератури. Проблеми вибору в творах Сартра та А. Камю.

  11. Людина та її обов’язок у концепції роману Камю «Чума».

  12. Символіка змісту та образів філософської повісті-притчі Е. Хемінгуея «Старий і море».

  13. Латиноамериканський роман. Генеза та особливості поетики. Творчість Г.Гарсіа Маркеса.

  14. Постмодернізм як явище світової літератури.

  15. Сучасний літературний процес: у пошуках мейнстриму.



ХІІ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. – М.: Художественная литература, 1975. – 502 с.

  2. Бондарева О.Є. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання. Монографія. – К.: Четверта хвиля, 2006. – 512 с.

  3. Борев Ю. Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов / Ю.Б. Борев. – М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 575, [1] с.

  4. Денисова Т. Н. Феномен постмодернізму: Контури й орієнтири / Тамара Денисова // Слово і час. – 1995. – № 2. – С. 18–27.

  5. Енциклопедія постмодернізму / [ред. Ч. Е. Вінквіст, В. Е. Тейлор; пер. з англ. Віктор Шовкун]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с.

  6. Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм: Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств: От сочинений Умберто Эко до пророка Екклесиастра. – Харьков: Фолио; М.: ООО “Издательство АСТ”, 2000. – 255 с.

  7. Ильин И. Постструктурализм, деконструктивизм, постмодернизм. – М., 1996. – 256 с.

  8. Ковбасенко Ю. І. Література постмодерну: по той бік різних боків // Заруб. л-ра в шк. Укр. – 2002. – № 5. – с. 2 – 12.

  9. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Жан-Франсуа Лиотар ; [пер. с франц. Н. А. Шматко]. – М. : Институт экспериментальной социологии, Спб. : Алетейя, 1998. – 160 с.

  10. Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – СПб.: Алетейя, 2000. – 334 с.

  11. Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман // Слово і час. – 2002. – № 11. – С.76 – 80.

  12. Hassan I. The Dismemberment of Orpheus. – Madison, Wis: The Univ. of Wisconsis Press, 1982. – xv, 315 p.

  13. Jenks C. Death of Modern Architecture / Charles Jenks // From Modernism to Postmodernism : [An Anthology / ed. by Lawrence E. Cahoone]. – Malden, Mass; Oxford : Blackwell Publishing, 2003. – P. 457‑464.

  14. Kubler G. The Shape of Time. Remarks on the History of Things.– New Haven, 1962.


Робоча програма навчального курсу

«зарубіжна література»
Укладач: Ковбасенко Юрій Іванович, професор, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка
____________________________

К 72 Зарубіжна література: Програма навчальної дисципліни / Укладач Ю. І. Ковбасенко. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. – 30 с.


1 За необхідності деякі із репрезентованих тем можуть об’єднуватися в межах тематичних блоків без порушення логіки подачі навчального матеріалу.

2 За бажання викладача замість оповідання «Дамаскин» може вивчатися «Хозарський словник» або інший твір М.Павича.

Каталог: eprint
eprint -> Становлення та розвиток комунального господарства й комунально
eprint -> Г. В. Стадник історія мистецтва, архітектури та містобудування ХVІІ – XIX ст
eprint -> Методичні вказівки з української мови професійного спілкування
eprint -> Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи
eprint -> Вулиця дарвіна. Архітектурно-історичний довідник харків–хнамг-2012
eprint -> Утворення національної держави в Німеччині. Німеччина у 50 60-ті роки XIX століття


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2

Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconПрограма з дисципліни "Зарубіжна література" для спеціальностей
Робоча навчальна програма складена викладачем Матійчук О. М. на основі навчальної програми для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів...
Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconРобоча програма навчальної дисципліни всмпп 16 психологіяіміджу
Робоча програма навчальної дисципліни «Психологія іміджу» для студентів спеціальності 03050501 «Управління персоналом та економіка...
Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconРобоча програма навчальної дисципліни історія філософії 19-20 ст
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 4 курсу філософського факультету, які навчаються за напрямом підготовки 020301...
Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconРобоча програма навчальної дисципліни вв. 03 – Біогеографія
Робоча програма навчальної дисципліни «Біогеографія» для студентів за напрямом підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього...
Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconРобоча програма навчальної дисципліни історія англійської літератури ХХ століття напрям підготовки 020303
Робоча програма нормативної навчальної дисципліни «Історія англійської літератури ХХ століття» для студентів за напрямом підготовки...
Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconРобоча програма навчальної дисципліни фпн. 09 Філософія психології
Філософія психології. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 – соціально-політичні науки,...
Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconРобоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 040301 «Прикладна математика», спеціальністю 60403 «Прикладна...
Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconН. І. Василькова «28» серпня 2017 р
...
Робоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література iconН. І. Василькова «31» серпня 2016 р
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка