Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво



Сторінка1/2
Дата конвертації01.08.2017
Розмір0.6 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ КОЛЕДЖ

КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Циклова комісія викладачів музики і хореографії

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-методичної

та навчальної роботи

________________О.Б.Жильцов
«___» ______________2016 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




СВІТОВА МУЗИЧНА ЛІТЕРАТУРА
галузі знань 0202 Мистецтво

спеціальності 5.02020401 Музичне мистецтво


Київ

2016 рік

Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 5.02020401 Музичне мистецтво

«___» ________ 2016 року – 55 с.

Розробник: Білоус Ольга Олегівна,

викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка

Робоча програма затверджена на засіданні циклової комісії музики і хореографії.


Протокол від « » серпня 2016 р. № 1
Голова циклової комісії ____________ Романова Т.В.

Розподіл годин звірено з робочим навчальним планом, структура типова

Заступник директора

з навчальної роботи __________ (С.І. Дем’яненко)

Заступник директора

з навчально-методичної роботи __________ (З.Л. Гейхман)


Схвалено Методичною радою Університетського коледжу

Київського університету імені Бориса Грінченка

Протокол від « » вересня 2016 року № _


“_____”______________ 2016 року Голова __________ (М.В. Братко)


ЗМІСТ




Мета та завдання навчальної дисципліни …………………………….

4

Структура програми навчальної дисципліни




І. Опис предмета навчальної дисципліни……………………………….

6

II. Тематичний план навчальної дисципліни……………………………

8

III. Програма дисципліни «Світова музична література»……………..

10

IV. Плани семінарських занять………………………………………….

V. Плани практичних занять…………………………………………….

VI. Навчально-методична карта дисципліни……………………………


20

25
28



VII. Завдання для самостійної роботи………………………………......

VIII. Індивідуальна науково-дослідна робота………………………..33

IX. Система поточного та підсумкового контролю…………………34


30



X. Методи навчання……………………………………………………..

37

XI. Методичне забезпечення курсу……………………………………..

37

XII. Рекомендована література…………………………………………..

38









МЕТА І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Світова музична література – навчальна дисципліна, яка подає широкий огляд розвитку світової культури. Крізь призму різноманітних явищ (історичних, політичних, культурно-мистецьких розкриває шлях створення різних національних композиторських шкіл. Світова музична література включає вивчення життя та творчості видатних зарубіжних композиторів від старовини до сучасності у хронологічному порядку.

У вищому навчальному закладі ця дисципліна є інтегрованою – вона поєднує у собі завдання музичної літератури та історії музики.

Мета курсу – формування у студентів професійного світогляду, художньої культури, формування естетичного смаку на основі вивчення багатьох художніх напрямків, різноманітних творчих стилів композиторів багатьох національних шкіл.

Завдання курсу:


  • ознайомити студентів із кращими зразками зарубіжного музичного мистецтва – народного, професійного класичного і сучасного;

  • дати поняття про життя та творчість найвидатніших композиторів минулого і сучасності;

  • вивчення історичного процесу розвитку музичної культури;

  • надати знання, підкріплені естетичними уявленнями і ґрунтовним ознайомленням із кращими зразками зарубіжного музичного мистецтва;

  • вивчення стилів, боротьби напрямів, ідейно-естетичних принципів.

Принципи роботи

Вивчення світової музичної літератури ґрунтується на загально- дидактичних і спеціальних музичних принципах навчання:



  • поєднання і взаємозв'язок освітнього і виховного процесів;

  • поступовість і послідовність в навчанні;

  • індивідуальний підхід до кожного студента.

Зміст курсу

Навчальна дисципліна «Світова музична література» охоплює вивчення творчості видатних зарубіжних композиторів від старовини до сучасності у хронологічному порядку, що формує у студентів історичний світогляд, особливий підхід до явищ світової культури і розвиває у них логічне, асоціативне мислення.



Вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни:

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

- основні етапи творчості кращих представників різних композиторських шкіл;

- напрямки в історії розвитку музичної культури;

- засоби музичної виразності;

- жанри, стилі, форми творів та їх художню цінність;



вміти :

  • слухати і аналізувати музику, сприймати як окремі її елементи, так і художній твір в цілому;

  • визначати стильові особливості творів;

  • виявляти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, суспільно-історичними подіями, національними традиціями та побутом народу.

У студента мають бути сформовані такі предметні компетентності:

  • володіння термінологічним тезаурусом з метою його практичного застосування у процесі педагогічної діяльності;

  • здатність опрацьовувати навчально-методичну, музикознавчу, довідкову літературу ;

  • здійснення музично-теоретичного, історико-стильового, технічно-виконавського аналізу творів світової класики;

  • розуміння національних особливостей різних композиторських шкіл;

  • розуміння ідейно-естетичних принципів побудови творів різних епох;

  • розуміння та диференціація принципів побудови різних музичних форм;

  • здатність співвіднести біографічні факти і явища з художнім відображенням дійсності композитора;

  • здатність аналізувати поєднання композиторського та інтерпретаторського змісту музичного твору;

  • здійснення художньо-естетичної оцінки творів мистецтва;

  • усвідомлення місця творів світової класики у музичній та художній культурі свого часу.


СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



  1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




Курс


Галузь, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів, відповідних ECTS:

6 кредити
Загальний обсяг дисципліни (години):

204 години
II курс – 2 кредити

III курс – 4 кредити


Шифр та назва галузі знань

0202”Мистецтво”


Шифр та назва спеціальності

5.02020401 „Музичне мистецтво”


Освітньо-кваліфікаційний рівень

„молодший спеціаліст”



Нормативна
Рік підготовки: II-III
Cеместр: 3,4,5,6

Лекції - 44 години

Практичні заняття -

12 годин

Індивідуальні заняття –



24 години

Семінарські заняття –



28 годин

Підсумковий модульний контроль - 12 годин

Самостійна робота -

96 годин
Cеместр: 3

Аудиторні заняття: 20 годин, з них:

Лекції: 8 годин

Семінарські заняття: 6 години

Індивідуальні заняття: 4 години

Самостійна робота: 10 годин

Підсумковий модульний контроль:

2 години
Cеместр: 4

Аудиторні заняття: 20 годин, з них:

Лекції: 8 годин

Семінарські заняття: 6 години

Індивідуальні заняття: 4 години

Самостійна робота: 10 годин

Підсумковий модульний контроль:

2 години
Cеместр: 5

Аудиторні заняття: 40 годин, з них:

Лекції: 14 годин

Семінарські заняття: 8 години

Практичні: 6 годин

Індивідуальні заняття: 8 години

Самостійна робота: 32 години

Підсумковий модульний контроль:



4 години
Cеместр: 6

Аудиторні заняття: 40 годин, з них:

Лекції: 14 годин

Семінарські заняття: 8 години

Практичні: 6 годин

Індивідуальні заняття: 8 години

Самостійна робота: 32 годин

Підсумковий модульний контроль:



4 години
Вид підсумкового контролю -

екзамен - VI семестр





II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



п/п

Назви

модулів і тем



Всього

Види занять

розподіл годин



Форма
контролю

Лек

Сем

Інд

МКР

С/р

Семестр III

Модуль I. Зарубіжна музична культура до ХІХст.

1.1.

Музичні культури стародавнього світу і середньовіччя

4

2













Опитув.

1.2.

Тенденції розвитку музичної культури XIV- XVI ст.

4

2













Опитув.

1.3.

Музично-історичні процеси XVII- XVIII ст.

6




2







2

Опитув.


1.4.

Жанр опери та вокально-хорова
музика XVII- XVIII ст.

6

2




2




2

Опитув.

1.5.

Інструментальна музика XVII-XVIII ст.

4




2







2

Опитув.

1.6.

Оперні реформи К. В. Глюка та В. А. Моцарта

6

2




2




2

Опитув.

1.7.

Сонатно-симфонічні форми у
творчості композиторів Віденської
класичної школи

4




2







2

Опитув.



















2




МКР




Всього

30

8

6

4

2

10

-

Семестр IV

Модуль II. Зарубіжна музична культура XIX ст.

2.1.

Вокально хорова музика ХVІІ-ХVІІІ ст. Й.С.Бах

6

2










2

Опитув.

2.2.

Розвиток національних європейських
композиторських шкіл XIX ст.
Австро-німецька композиторська
школа.

9

2

2






4

Опитув.

2.4.

М. Глінка – основоположник російська композиторської школи.

9

2

2

2




2

Опитув.

2.5.

Нові національні композиторські
школи. Ф.Шопен-основоположник
польської музичної класики

6

2

2







2

Опитув.


















2





МКР




Всього

36

8

6

4

2

10







Разом

60

16

12

8

4

20





II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



п/п

Назви

модулів і тем



Всього




Види занять

розподіл годин



Форма
контролю

Лек

Сем

Практ

Інд

МКР

С/р




Семестр V

Модуль I. Зарубіжна музична культура другої половини ХІХ ст.

1.1.

Романтизм як художній стиль. Музична культура Угорщини.

8

2

2










4

Опитув.

1.2.

Музична культура Норвегії.

10

2




2

2




4

Опитув.

1.3.

Музична культура Німеччини.

8

2

2










4

Опитув.

1.4.

Музична культура Франції.

10

2




2




2

4

Опитув.

1.5.

Музична культура Італії.

10

2

2




2




4

Опитув.

1.6.

Музична культура Росії.

16

4




2

2




8

Опитув.

1.7.

Музична культура Чехії.

8




2




2




4

Опитув.






















2










Всього

72

14

8

6

8

4

32

-

Семестр VI

Модуль II. Зарубіжна музична культура ХХ ст.

2.1.

Імпресіонізм у творчості К. Дебюссі та М. Равеля.

10

2

2




2




4

Опитув.

2.2.

Оперна реформа Д. Пуччіні.

6

2













4

Опитув.

2.3.

Російська музична культура кінця XIX ст. – поч. ХХ ст.

8

2




2







4

Опитув.


2.4.

Шляхи розвитку зарубіжного музичного мистецтва ХХ ст.

4

2













2

Опитув.

2.5.

Музична культура Австрії Г. Малер.

8

2

2







2

2

Опитув.

2.6.

Російська музична культура міжвоєнного та повоєнного періодів. С. Прокоф’єв, Д. Шостакович.

10

2

2




2




4

Опитув.

2.7.

К. Орф та його музичний театр.

6







2

2




2

Опитув.

2.8.

Французька „Шістка” та її представники.

6

2













4

Опитув.

2.9.

Загальний огляд російської музики кінця ХХ ст.

8




2




2




4

Опитув.

2.10

Музична субкультура (блюз, джаз, рок)

6







2




2

2

Опитув.




Всього

72

14

8

6

8

4

32







Разом

108

28

16

12

16

8

64

Іспит

III. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «СВІТОВА МУЗИЧНА ЛІТЕРАТУРА»
Модуль I. Зарубіжна музична культура до ХІХст.
Лекція 1.1.Музичні культури Стародавнього світу і Середньовіччя

Музична культура часів родоплемінного суспільства. Ранні форми музичного мистецтва. Музична культура часів рабовласницького ладу. Розгалуження музики на вокальну та інструментальну. Основні напрями розвитку мистецтва – церковне, народне, світське. Народні музиканти – жонглери, міми, шпільмани. Представники світської музики в Західній Європі – трувери, трубадури, міннезінгери.


Лекція 1.2. Тенденції розвитку музичної культури XIV- XVI ст.

Західноєвропейське мистецтво XIV- XVI ст. як мистецтво доби Відродження. Формування національних композиторських шкіл. Нідерландська композиторська школа (Ж. Депре, О. Лассо).

Д. Палестріна – класик італійського «старого стилю». Розвиток багатоголосся, реформа нотного запису, нотодрукування. Розвиток інструментальної музики. Розквіт хорової поліфонії. Поліфонічні жанри мадригалу, мотету, меси.
Лекція 1.3. Жанр опери та вокально-хорова музика XVII - XVIII ст.

Італія - батьківщина опери. Діяльність флорентійської камерати і перші опери. Орієнтація творців перших опер та античний театр (міфологічні сюжети, коментуюча роль хору, мелодекламаційний характер мелодики та ін.).Розвиток жанру у творчості К.Монтеверді (перша оперна увертюра, оперний дует, включення до оперного оркестру скрипки як постійного інструменту та ін.). Опера "Орфей" К.Монтеверді. Неаполітанська оперна школа та її видатний представник А.Скарлатті. Формування вокального стилю бельканто, подальший розвиток оперних форм: арій, дуетів, ансамблів, речитативу-секко.

Жанрові типи опер XVIII ст. - опера-трагедія і опера-комедія, їх національні різновиди. Протистояння між прибічниками цих типів опери
("війна буффонів та антибуффонів").
Лекція 1.4. Оперні реформи К.-В. Глюка та В.-А. Моцарта

Оперна реформа К.-В.Глюка - реформа опери-серіа: підпорядкування


всіх компонентів оперної вистави меті правдивого розкриття змісту твору (відмова від дивертисментної ролі хору та балету, надання їм значення
характеристик учасників дії, створення мелодизованного речитативу, посилення ролі оркестру, трактування увертюри як попереднього огляду
змісту вистави). Реформаторські опери К.-В.Глюка "Орфей", "Альцеста",
"Іфігенія в Авліді", "Іфігенія в Тавриді".

Оперна реформа В.-А.Моцарта. Розширення жанрових меж німецького


зінгшпилю в операх "Викрадення із Сералю", "Чарівна флейта", італійських
опери-буффа в операх "Бастісн та Бастієна", "Весілля Фігаро" та опери-серіа у творі "Милосердя Тита" через синтез особливостей різних жанрових типів
опери, позбавлення від усталених стереотипів. Подолання класистського
розмежування трагедії та комедії в опері "Дон Жуан". Індивідуалізація
оперних характерів, привнесення принципів симфонізму в оперну драматургію - створення розгорнутих ансамблевих сцен із наскрізним розвитком, застосування сонатної форми в структурі арій тощо.

Опери В.-А.Моцарта - найвище досягнення оперної драматургії XVIIIст.


МОДУЛЬ П. ЗАРУБІЖНА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА XIX ст.

Лекція 2.1. Й.С. Бах. Вокально-хорова музика XVII – XVIII ст.

Зародження на початку XVII ст. та розвиток ораторії і кантати як жанрів духовної і світської музики. Вокально-хорові твори Г.-Ф.Генделя (ораторії «Месія», «Самсон», «Іуда Маккавей»), Й.-С.Баха (ораторії «Страждання за Матфієм», «Страждання за Іоанном», Меса сі мінор), Й. Гайдна (ораторії «Створення світу», «Пори року»), В.-А.Моцарта («Реквіем») – шедеври світової музичної культури.



Лекція 2.2. Розвиток національних композиторських шкіл у XIX ст.

Австро-німецька композиторська школа.

Огляд творчих здобутків композиторів першої половини XIX ст.


Австро-німецькі композитори Ф.Шуберт, Р.Шуман, Ф.Мендельсон, К.-
М. Вебер як перше покоління композиторів-романгиків. Відтворення
засадничих принципів романтизму у вокальних циклах Ф.Шуберта «Зимовий
шлях», «Прекрасна мирошниця», «Незакінчена» симфонія у програмних
циклах для фортепіано Р.Шумана, Ф.Мендельсона. Виникнення німецької
романтичної опери. Жанрово-побутові га фантастичні образи в опері К.-
М.Вебера «Чарівний стрілець».

Лекція 2.3. М. Глінка – основоположник російської композиторської школи

М. І. Глінка (1804-1857) - основоположник російської композиторської класики, який підсумував усіх попередніх досягнень російського музичного мистецтва. Значення Глінки як основоположника реалістичних принципів музичної драматургії, російського симфонізму, російського класичного романсу, національної музичної мови. Опери „Іван Сусанін”, „Руслан і Людмила”. Симфонічна творчість. Психологічна глибина, реалізм образів і життєствердний характер романсів М.І. Глінки.

О.С. Даргомижський (1813-1869) – сучасник і послідовник М.І. Глінки, представник критичного реалізму в російській музиці. Опера „Русалка”. Вокальна творчість. Романси на вірші О.С. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова. Симфонічні твори „Український козачок”, „Баба Яга”.
Лекція 2.4. Нові національні композиторські школи. Ф. Шопен - основоположник польської музичної класики

Зв'язок Ф.Шопена з польською культурою. Фортепіанна музика основа композиторської та виконавської діяльності митця. Переважаючі героїко-драмаїичні та ліричні романтичні концепції у творах Ф.Шопена. Творче переосмислення, героїзація та опоетизування танцювальних жанрів полонезу, мазурки, польки, вальсу. Ф. Шопен як основоположник жанру фортепіанної балади. Оновлення жанрів прелюдії та етюду. Трактування прелюдії як самостійної п'єси, наповнення високохудожнім змістом навчально-віртуозної


п'єси - етюду. Новації Ф.ІІІопена в галузі гармонічної мови, музичної форми.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
Дати відповідь на питання:
1. Система нотного запису Середньовіччя.

2. Музичні інструменти часів родоплемінного суспільства.

3. Д. Палестріна - видатний представник італійського Відродження.

4. Творчість А. Вівальді.

5.Творчість Й.С.Баха.

6. Французькі композитори ХVІІ-ХVІІІ ст.

7. Клавірна музика Й.-С. Баха.

8. "Музика на воді" Г.-Ф. Генделя.

9. Сюїта у творчості Й.-С.Баха та Г.-Ф.Генделя.

10.Кончерто гроссо у творчості композиторів XVII - XVIII ст.

11. Лондонські симфонії Й.Гайдна.

12 .Фортепіанні сонати Л.-В.Бетховена.

13.Класицизм як творчий напрям у мистецтві ХVІІ-поч.ХІХ ст.

14.Загально-художні принципи класицизму у творчості композиторів Віденської школи.

15. Дати визначення мистецькому напряму “барокко”.

16. Дати визначення мистецькому напряму “рококо”.

17. Музичне мистецтво стародавньої Греції.

18. Реформаторські опери К.-В. Глюка.

19. Оперна спадщина В.А. Моцарта.

20. Охарактеризувати типові особливості опери-буффа.


МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2
Дати відповідь на питання:

1. Вокальна творчість XVII-XVIII cт. Загальна характеристика.

2. Ораторія, як жанр професійної музики.

3. Ораторія „Пори року” Й. Гайдна.

4. Назвати відомі опери К.-В.Глюка.

5. Історичне значення опермої реформи К.-В. Глюка.

6. „Реквієм” В.А. Моцарта.

7. Меса сі мінор Й.С.Баха.

8. Нові художні напрями – романтизм та реалізм.

9. Стильові особливості романтизму.

10. Обробки народних танців у творчості західноєвропейських композиторів

XIX ст.


11. ІІояснити значення поняття „звукозображальність в музиці" та навести
приклали цього явища в музичній літературі XIX ст.

12. Назвати видатних композиторів австро-німецької композиторської школи.

12. Фортепіанна музика Ф. Мендельсона.

13. Вокальна творчість Ф. Шуберта.

14. „Пісні без слів” Ф. Мендельсона.

15. Сюїта для фортепіано „Карнавал” Р. Шумана.

16. Значення творчості М. Глінки в російській музичній культурі.

17. Оперна творчість М. Глінки.

18. Творчий портрет О. Даргомижського.

19. Ф. Шопен – основоположник польської композиторської школи.

20. Стильові ознаки творчості Ф. Шопена.

21. Зміст та значення опери „Іван Сусанін” М. Глінки.




V СЕМЕСТР

МОДУЛЬ I. ЗАРУБІЖНА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.
Лекція 1.1. Романтизм як художній стиль. Музична культура Угорщини

Романтизм – ідейний і художній напрямок у європейській культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Фольклорна спадщина угорської музичної культури: історичні, куруцькі, ліричні пісні. Вербункош. Народні танці. Угорська міська музика.

Вплив циганської музичної культури на формування угорської музичної культури.

Ф. Ліст – видатний композитор XIX ст., геніальний новатор-піаніст та диригент, класик угорської музики.
Лекція 1.2. Музична культура Норвегії

Е. Гріг – основоположник норвезької музичної класики. Зв’язок його творчості з прогресивними суспільними та художніми течіями. Фортепіанні п’єси («Ліричні зошити») – образна та жанрова сфери.

Фортепіанний концерт a-moll op.16 (1868) – особливості драматургії та побудови твору.

Музика до п’єси Г. Ібсена «Пер Гюнт» ор. 23 (1874 – 1875) – музична характеристика персонажів твору, розвиток драматургії, літературні джерела.


Лекція 1.3. Музична культура Німеччини

Загально-політичне та культурне становище Німеччини у другій половині XIX ст. Протиріччя у розвитку німецької музики. Напружена боротьба представників веймарської та лейпцігської шкіл.

Значення особистості Р. Вагнера в історії світової музичної культури. Творчий портрет композитора. Опери «Тангейзер», «Лоенгрін», «Тристан та Ізольда» - загальна характеристика.

Й. Брамс. Стиль та образна сфера композитора. Фортепіанна, камерно-інструментальна та симфонічна творчість композитора.


Лекція 1.4. Музична культура Франції

Французька музична культура в період Другої імперії. Криза «великої» та комічної опер. Історичне значення Паризької комуни. Яскраві представники французької опери: Ш. Гуно, Ж. Бізе. Опера «Кармен».

С. Франк – видатний французький композитор, органіст, піаніст. Загальна характеристика творчості.

К. Сен-Санс. Інструментальні твори. Цикл «Карнавал тварин». Концерт №5 для фортепіано з оркестром.



Лекція 1.5. Музична культура Італії

Стан італійського музичного театру в першій половині XIX ст. Народно-визвольний рух у галузі культури та мистецтва «Рісоржименто».

Дж. Верді – творчий портрет композитора. Відродження жанру опери, нові ідеї та принципи драматургії. Опера «Ріголетто», «Травіата».
Лекція 1.6. Музична культура Росії

Російська музична культура 60-70-х років XIX ст. - загальна характеристика стану музичної культури. Значення діяльності А. Рубінштейна.

«Могутня купка» - передовий демократичний напрямок у російській музиці 60-х років. Творчість Мілія Балакірєва, Олександра Бородіна, Цезаря Кюі, Модеста Мусоргского, Микола Римского-Корсакова. Основні принципи творчості композиторів.

Творчий портрет П.І. Чайковського (Симфонічна творчість композитора, оперна творчість, балети).



VI СЕМЕСТР

МОДУЛЬ II. ЗАРУБІЖНА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА XX ст.
Лекція 2.1. Імпресіонізм у творчості К. Дебюссі та М. Равеля

Імпресіонізм як художній стиль. К. Дебюссі – основоположник музичного імпресіонізму. Новаторські риси у фортепіанній та симфонічній творчості. «Післяполуденний відпочинок фавна».

Послідовник імпресіонізму – М. Равель. Традиційні та новаторські риси стилю. Видатні музичні твори композитора : «Павана», «Болеро».
Лекція 2.2. Оперна реформа Д. Пуччіні

Дж. Пуччіні – композитор-психолог. Вплив інших композиторів на творчість Пуччіні. Образ жінки в операх композитора.

Оперна спадщина композитора («Тоска», «Мадам Батерфляй», «Турандот»). Тематичні особливості – вокальний тип тематизму, який проникає в оркестр.
Лекція 2.3. Російська музична культура кінця XIX ст. – поч. ХХ ст.

Особливості суспільного і культурного життя в Росії в кінці XIX ст. – поч. ХХ ст.Стан музичної освіти. Педагогічна, критична і творча робота композиторів Петербурга і Москви: О. Глазунова, А. Лядова, С. Танєєва, А. Аренського.

С. Рахманінов – композитор, диригент, піаніст світової слави. Вокальна творчість, фортепіанна творчість.

О. Скрябін – композитор-філософ, передовий митець. Фортепіанні мініатюри. «Музика світла» у симфонічній творчості («Поема екстазу», «Поема вогню» - новаторські риси творів).


Лекція 2.4. Шляхи розвитку зарубіжного музичного мистецтва ХХ ст.

Мистецтво XX ст. багатообразно і точно відобразило складну картину


сучасної людини і суспільства. Так, до кінця 1900 - х років формуються
ознаки нового художнього напрямку - експресіонізму. Цей стиль склався на австро - німецькому грунті в творчості композиторів " Нової віденської школи" - А. Шенберга, А. Берга і А. Веберна.Музичний експрессіонізм виробив послідовну і досконалу систему художнього вираження.
Ще один важливий стилістичний напрям музичного мистецтва ХХст. -
неофольклоризм (І. Стравінський "Весна священна" 1913, Б. Барток А11еgrо bаrbаrо, 1911). Нефольклоризм як і експрессіонізм являлися провісниками майбутніх катаклізмів, що пророкували про кінець старого світу.
Багато європейських композиторів, перш за все французьких, а також І.
Стравинський, сильно захопились джазовою музикою, що надовго зберегла свій вплив.
Лекція 2.5. Музична культура Австрії Г. Малер.

У другій половині XIX ст. - початку XX ст. Відень продовжував залишатисьодним із найкрупніших культурних центрів Європи. У Відні на рубежі двох століть розквітало і музичне виконавське мистецтво – багаточисленні професійні хори, камерно - інструментальні ансамблі. В Відні працювали видатні піаністи: Т. Лешетицький, Л. Годовський, скрипаль Ф. Крейслер.

Віденська преса і музична критика того часу особово виділяла Густава
Малера як видатного симфонічного та видатного диригента. Малер виразив
світосприйняття людини нової епохи і призначив важливіші тенденції
становлення мистецтва ХХстоліття. Симфонічна творчість Малера.
Лекція 2.6. Російська музична культура міжвоєнного та повоєнного періодів. С. Прокоф’єв, Д. Шостакович
Нові принципи сучасного мистецтва, новаторська система засобів виразності у творчості С. Прокоф’єва. Життєвий та творчий шлях (дитячі роки в Україні, навчання в класі Римського-Корсакова та А. Лядова, роки життя за кордоном, роки життя в Москві). Всесвітнє значення творчості Прокоф’єва, вплив його музики на мистецтво XX ст. Балет «Ромео і Джульєтта» за В. Шекспіром, симфонічна казка «Петрик і вовк», кантата «Олександр Невський».

Д. Шостакович – відомий композитор, піаніст, педагог. Залишив шедеври майже в усіх основних жанрах творчості. Роль поліфонії у системі засобів музичної виразності композитора, ідеї експресіонізму. Інструментальна музика, вокальна творчість, симфонічна музика.



Лекція 2.7. Французька „Шістка” та її представники

Французька "Шістка" або група шести ( 1917 - 1923) - виключно


композиторське угрупування. Ф. Пуленк, Д. Мійо, А. Онегер - лідери групи,
а ще туди входили Луї Дюрель, Жорж Порік, Жермена Гайсфер. На рубежі
XIX і ХХст. У Франції зароджуються нові тенденції, що заперечують
імпресіонізм як "в'ялий" стиль, який позбавлений реального життя. В моді
ексцентрика, буффонада, епатаж. Літератор, сценарист Жак Кокто та
композитор Е. Саті шокують новизною своїх опусів. Саті залишився сам
собою, експерементуючи зі всіма стилями. Композитор Саті не без підстав вважався старшим товаришем та ідейним натхненником "Шістки.'ТІерш за все представники цієї групи заявляли про черезмірну відвертість емоційних висловлювань романтичної музики, їх лякали та відштовхувалиграндіозні масштаби та гучність музики Р. Вагнера.Імпрессіонізм їх теж не влаштовував. їх цікавило повсякденне життя великого міста, урбаністична романтика. Ідеальною для них була енергічна мелодична музика з чітким ритмом та ясною гармонією. В 1921 році був опублікований " Альбом Шістки" - це збірник п'єс для фортепіано соло, куди входили твори всіх шести композиторів.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
Дати відповідь на питання:

  1. Загальна характеристика Романтизму як художнього напряму європейської музичної культури.

  2. Е. Гріг. Фортепіанна творчість.

  3. Ф. Ліст – творчий портрет.

  4. Загальна характеристика музичної культури Німеччини у другій половині XIX ст.

  5. Ф. Ліст. Угорська рапсодія №2 – музична характеристика.

  6. Музична культура Франції.

  7. Р. Вагнер – творчий портрет композитора.

  8. Загальна характеристика музичної культури Норвегії.

  9. Музична культура Угорщини. Жанр народної музики – вербункош.

  10. К. Сен-Санс. Концерт №5 для фортепіано з оркестром (муз. характеристика твору).

  11. Оперна спадщина Р. Вагнера.

  12. Е. Гріг. Сюїта „Пер Гюнт”.

  13. Музична культура Угорщини. Загальна характеристика.

  14. Й. Брамс. Творчий портрет.

  15. К. Сен-Санс. Сюїта „Карнавал тварин”. Музична характеристика твору.

  16. Загальна характеристика музичної культури Норвегії.

  17. Фольклорна спадщина угорської музичної культури.

  18. Ж. Бізе. Опера „Кармен”.

  19. Концерт для фортепіано з оркестром ля мінор Е. Гріга.

  20. Симфонічна творчість Й. Брамса.



МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2
Дати відповідь на питання:


  1. Музична культура Італії.

  2. Діяльність композиторів «Могутньої купки»

  3. Оперна спадщина Дж. Верді.

  4. Творчість П.І. Чайковського.

  5. Російська музична культура 60-70-х років XIX ст.

  6. Творчий портрет А. Дворжака.

  7. Зміст опери „Травіата” Дж. Верді.

  8. Творчий портрет М. Балакірєва.

  9. Творчий портрет О. Бородіна. Опера „Князь Ігор”.

  10. Музична культура Чехії.

  11. М. Мусогський. Опера „Борис Годунов”.

  12. Творчість Б. Сметани.

  13. Основні принципи творчості композиторів «Могутньої кучки».

  14. Оперна спадщина М. Римського-Корсакова.

  15. Творчий портрет М. Мусоргського.

  16. Музична культура Італії.

  17. Зміст опери „Травіата” Дж. Верді.

  18. М. Мусогський. Цикл „Картинки з виставки”.

  19. Російська музична культура 60-70-х років XIX ст.

  20. Творчий портрет А. Дворжака.



МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3

Тест


  1. Художні напрямки, що виникають в XX ст?

а) романтизм; г) бароко;

б) експресіонізм; д) імпресіонізм;

в) неофольклоризм; е) джаз.

2. Привести у відповідність:

1. імпресіонізм 1. А. Шенберг, А. Берг, А. Веберн

2. експресіонізм 2. М. Равель, К. Дебюссі

3. неофольклоризм 3. Б. Барток, частк. І. Стравінський
3. В якій країні зародився імпресіонізм?

а) Італія в) Німеччина

б) США г) Франція

4. Предаставник угорської композиторської школи XX ст?

а) Ф. Шопен в) Г. Малер

б) Б. Барток г) К. Дебюссі.

5. Назвати основні опери Дж. Пуччіні.

а)„Замок герцога Синя Борода” г) „Мадам Баттерфляй”

б) „Богема” д) „Орфей”

в) „Тоска” е) „Турандот”

6. Автор творів „Гра води”, „Болеро”?

а) Б. Барток в) К. Дебюссі

б) М. Равель г) Дж. Гершвін

7. Нові принципи написання музики XX ст. – атональність,…



МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4
Дати відповідь на питання:


  1. Російська музична культура кінця ХХ ст.

  2. Симфонічна творчість Г. Малера.

  3. Діяльність радянських композиторів-авангардистів.

  4. К. Орф „Карміна Бурана” музична характеристика.

  5. Виникнення та розвиток стилю „джаз”

  6. Перша симфонія Г. Малера.

  7. Дж. Гершвін. Творчий портрет.

  8. Французька „Шістка” та її представники.

  9. С. Прокоф’єв „Петрик і Вовк” музична характеристика.

  10. Д. Кабалевський. Творчий портрет.

  11. Музичні субкультури.

  12. К. Орф та його музичний театр.

  13. Симфонія №7 Д. Шостакович.

  14. Загальний огляд російської музики кінця ХХ ст.

  15. А. Онегер „Пасифік 231” ,музична характеристика твору.

  16. П. Хіндеміт „Ludus Tonalis

  17. Діяльність радянських композиторів-авангардистів.

  18. С. Прокоф’єв. Творчий портрет.

  19. Симфонічна творчість Г. Малера.

  20. Г. Свірідов. Характеристика творчості.

  21. Дати визначення поняттю «алеаторика», «додекафонія».

IV. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Модуль I. Зарубіжна музична культура до ХІХст.
CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1


  1. Ранні форми музичного мистецтва.

  2. Основні напрями розвитку мистецтва – церковне, народне, світське.

  3. Музична культура XIV-XVI ст., розвиток поліфонічної музики (Мадригал, мотет, меса).

  4. Характеристика музично-історичного процесу XVII-XVIII ст.

  5. Зародження жанру опери, типи опер.

  6. Жанр опери у творчості К. Монтеверді.

  7. Неаполітанська оперна школа. А. Скарлатті.

  8. Жанрові типи опер XVIII cт.

  9. Формування вокального стилю бельканто.

CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2


  1. Епоха бароко в музиці (загальностильові ознаки).

  2. Класицизм у музиці (загальностильові ознаки).

  3. Становлення та розвиток жанру ораторії.

  4. Становлення та розвиток жанру опери.

  5. Життя та творчість Й.С. Баха.

  6. Життя та творчість Г.Ф. Генделя.

  7. Життя та творчість А. Вівальді.

  8. Основні тенденції розвитку інструментальної музики XVII-XVIII ст.

  9. Кончерто гроссо у творчості А. Вівальді та Г.Ф. Генделя.

  10. Інструментальні жанри та розвиток фуги у творчості Й.С. Баха.


CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №3


  1. Виникнення та розвиток сонатно-симфонічних форм.

  2. Сонатно-симфонічні форми у творчості композиторів віденської класичної школи.

  3. Загально-художні принципи класицизму у творчості композиторів віденської класичної школи.

  4. Сонатно-симфонічні формиу творчості Й. Гайдна.

  5. Камерно-інструментальна музика В.-А. Моцарта.

  6. Творчість Л.-В. Бетховена як новий етап віденського симфонізму.

  7. Оперні реформи К.-В. Глюка та В.-А. Моцарта.

  8. Принципи оперної реформи в „Орфеї” та „Альцесті”.

  9. Оперна творчість В.-А. Моцарта.


Модуль II. Зарубіжна музична культура XIX ст.
CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №4


  1. Нові художні напрями епохи – романтизм і реалізм (провідні ознаки).

  2. Життя та творчість Ф. Шуберта.

  3. Вокальна музика – провідний жанр мистецької спадщини.

  4. Вокальні цикли «Зимовий шлях», «Прекрасна мірошниця».

  5. Творчий портрет Р. Шумана.

  6. Життя та творчість Ф. Мендельсона.

  7. Фортепіанна музика Ф. Мендельсона.

  8. Виникнення німецької романтичної опери.

  9. Творчий портрет К.-М. Вебера.

  10. Опера «Чарівний стрілець» К.-М. Вебера.



CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №5


  1. Життя та творчість Аляб'єва О.О.

  2. Характеристика романсів Аляб'єва О.О.

  3. Життя та творчість Варламова О.Є.

  4. Характеристика романсів Варламова О.Є.

  5. Життя та творчість Гурільова О.Л.

  6. Характеристика романсів Гурільова О.Л.

  7. Життя та творчість М. І. Глинки.

  8. Романсова лірика М. І. Глинки.

  9. Опера «Іван Сусанін» М. І. Глинки.

  10. Опера «Руслан і Людмила» М. І. Глинки.

  11. Життя та творчість О. Даргомижського.



CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №6


  1. Життя та творчість Ф. Шопена.

  2. Жанри фортепіанної музики Ф. Шопена.

  3. Мазурки (характерні риси, використання національних танців).

  4. Полонези.

  5. Балади.

  6. Етюди (багатство різноманітних образів, роль віртуозної техніки).

  7. Ноктюрни. Характеристика жанру.

Семестр V

Модуль I. Зарубіжна музична культура другої половини ХІХ ст.
CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1


  1. Стародавня музична культура Угорщини.

  2. Новий міський стиль народної музики «вербункош».

  3. Народні танці та музичні інструменти.

  4. Ф. Ліст – основні риси стилю композитора.

  5. Веймарський період у творчості Ф. Ліста.

  6. Загальна характеристика фортепіанної творчості Ф. Ліста.

  7. «Угорська рапсодія» №2. Історія виникнення твору та музична характеристика.

  8. Соната сі мінор. Історія створення та образно-музична характеристика.

  9. Другий Веймарський період у творчості Ф. Ліста.

  10. Ф. Ліст в Україні. Концертне життя та творча діяльність.



CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2


  1. Загальна характеристика музичної культури Німеччини другої половини XIX ст.

  2. Життя та творчість Р. Вагнера.

  3. Оперна реформа Р. Вагнера.

  4. Оркестр Р. Вагнера.

  5. Художі ідеї тетралогії «Кільце Нібелунга».

  6. Життя та творчість Й. Брамса.

  7. Фортепіанна музика Й. Брамса.

  8. Симфонічна творчість Й. Брамса.

  9. Художні ідеї та музична характеристика «Німецького реквієму».



CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №3


  1. Музичне життя Італії у другій половині XIX ст.

  2. Культурний та мистецький рух «Рісоржименто».

  3. Життя та творчість Дж. Верді.

  4. Стильові особливості творчості Дж. Верді.

  5. Оперна спадщина Дж. Верді.

  6. Опера «Ріголетто» Дж. Верді.

  7. Зміст та ідея опери «Травіата» Дж. Верді.

CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №4


  1. Бедржих Сметана – основоположник чеської класики.

  2. Симфонічний цикл «Моя батьківщина» Б. Сметани.

  3. Фортепіанний цикл «Чеські танці» Б. Сметани.

  4. Життя та творчість А. Дворжака.

  5. «Слов’янські танці» А. Дворжака.

  6. Опера «Русалка» А. Дворжака.

  7. Творчий портрет Зденека Фібіха.



Семестр VI

Модуль II. Зарубіжна музична культура ХХ ст.
CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №5


  1. Імпресіонізм як художній напрямок.

  2. Особливості формування стилю К. Дебюссі.

  3. Фортепіанні твори К. Дебюссі: образна сфера, новаторські засоби музичної виразності.

  4. Симфонічна творчість К. Дебюссі – новий етап європейського симфонізму.

  5. Музично-естетичні погляди К. Дебюссі

  6. М. Равель. Творчий портрет.

  7. «Павана» - образна та жанрова характеристика твору.

  8. «Болеро» - традиційні та новаторські риси твору.


CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №6


  1. Музичне та культурне життя Австрії на початку XX ст.

  2. Густав Малер. Творчий портрет.

  3. Основні риси стилю та жанрова сфера музичних творів Г. Малера.

  4. Диригентська діяльність Г. Малера.

  5. Віденський період у творчому житті Г. Малера.

  6. Симфонічна творчість Г. Малера.

  7. Симфонія №1. Філософська концепція та драматургія твору.

  8. Симфонія №1. Характеристика музичних образів твору.



CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №7



  1. С. Прокоф’єв. Життя та творчість.

  2. Балет «Ромео і Джульєтта» . Характеристика героїв опери.

  3. Симфонічна казка «Петрик і вовк». Ідейне значення твору.

  4. Симфонічна казка «Петрик і вовк». Характеристика персонажів твору.

  5. Д. Шостакович. Життя та творчість.

  6. Риси стилю Д. Шостаковича.

  7. Інструметальна музика Д. Шостаковича.

  8. Симфонічна творчість Д. Шостаковича.


CЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №8


  1. Загальна характеристика російської музики кінця ХХ ст.

  2. Д. Кабалевський – видатний радянський композитор, педагог.

  3. Г. Свірідов. Романсова лірика у творчості композитора.

  4. Р. Щедрін. Творчий портрет.

  5. А. Шнітке. Новаторські риси творчості.

  6. Діяльність радянських композиторів-авангардистів.


V. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Семестр V

Модуль I. Зарубіжна музична культура другої половини ХІХ ст.
Практичне заняття 1.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconПрограма вступних випробувань на здобуття освітньо ступеня «Магістр» Галузь знань 02 «Культура І мистецтво»
На дану спеціальність приймаються особи, які мають вищу освіту за освітнім ступенем «Бакалавр» 020204 «Музичне мистецтво», 020104...
Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconКультури І мистецтв
«Бакалавр» 020204 «Музичне мистецтво», 020104 «Народна художня творчість» та освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» 02020401...
Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconКонкурсу за обраним фахом Галузь знань 02 «Культура і мистецтво» Спеціальність 025 «Музичне мистецтво»
Творчий конкурс з фаху «Музичне мистецтво» складають абітурієнти, які вступають на спеціальність «Музичне мистецтво», спеціалізації:...
Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconРобоча програма блоку навчальних дисциплін світова література напрям 020303 Філологія
Робоча програма блоку навчальних дисциплін «Світова література» для студентів напряму підготовки 020303 Філологія (мова І література...
Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconРобоча програма навчальної дисципліни оперний клас рівень вищої освіти перший Ступінь вищої освіти бакалавр
Робоча програма «Оперний клас» для студентів спеціальності 025 «Музичне мистецтво»
Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconМ. Глінки Кафедра спеціального фортепіано
Робоча програма навчальної дисципліни «Виконавський аналіз музичних творів». Підготовка магістерської програми для студентів спеціальності...
Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconМетодичні рекомендації для вивчення, організації самостійної роботи студентів та практичних модулів з дисципліни «Історія хорової музики»
«Культура і мистецтво» спеціальності 025 «Музичне мистецтво», фахове спрямування «Диригування»
Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconШипунов Геннадій Володимирович робоча програма
України. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки спеціальності 030104...
Робоча програма «Світова музична література» для студентів галузі знань 0202 Мистецтво, спеціальності 02020401 Музичне мистецтво iconРобоча програма блоку навчальних дисциплін світова література
Робоча програма блоку навчальних дисциплін «Світова література» для студентів напряму підготовки 020303 Філологія


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка