Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича



Скачати 121.6 Kb.
Дата конвертації09.03.2018
Розмір121.6 Kb.


Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва

Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника

Інформаційно-бібліографічний відділ

Бібліотека ім. Т. Шевченка





Родом з України:

Київські адреси

Казимира Малевича

Бібліографічний нарис

Київ-2008



Шановні читачі!

Представляємо Вашій увазі бібліографічний нарис « Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича»,присвячений Казимиру Малевичу –художнику і теоретику зі світовим ім’ям, піонеру абстрактного мистецтва.

Мало кому відомо, що він саме український авангардист, який не тільки народився на околиці Києва, а ще й пишався тим, що він є українцем.

Сьогодні Україна поступово збирає свій культурний спадок і привчає світ визначати належні їй здобутки. Одним із кроків на цьому шляху має стати повернення імені Казимира Малевича.

Нарис підготовлено на матеріалах ЦРБ ім. Є. Плужника, бібліотеки ім. Т. Шевченко, відділів мистецтв Публічної бібліотеки ім. Л. Українки та Міської молодіжної бібліотеки “ Молода гвардія”. Бібліографія літератури подана в абетковому порядку.

Видання адресовано учням, студентам, бібліотекарям, широкому загалу читачів, а також на всіх, хто цікавиться історією мистецтва та особистістю К. Малевича.

Укладач- Н. Гребельник

Комп’ютерний набір та

художнє оформлення- М. Божко
Довідки за телефоном: 278-30-49

ЦРБ ім. Є. Плужника



«Каждая форма есть мир»

(К. Малевич, 1915 г.)

Ім’я Казимира Малевича - всесвітньовідоме. Його «Чорний квадрат» став образотворчим знаком найновітнішого мислення в мистецтві. У ньому все - фарби, форми, структури - зведено до нуля, і художник, як деміург, починає творити нові світи з цього «ніщо».

Як засновник супрематизму К. Малевич у 1922 р. визначив мету нового мистецтва : «Мій новий живопис не належить виключно до землі… У свідомості людини є потреба опанувати простір, є тяжіння відірватися від планети Земля».

Казимир Северинович Малевич народився 11 (23) лютого 1878 року в Києві в будинку Марії Оржеховської, своєї тітки і хрещеної матері, по вул. Боженка, 15 (колишня Костьольна) в польській сім’ї.



В цьому ж будинку провів і перші роки життя. Сам будинок не зберігся. Зараз на цьому місці корпус інституту електрозварювання ім. Є. Патона. Хрестили майбутнього художника в костьолі св. Олександра.д

Батько працював керуючим на заводах цукрової імперії Терещенків. До 17 років Казимир разом з батьками постійно переїжджав з містечка до містечка, де містилися цукроварні. У своєму синові батько бачив продовжувача своєї справи. Але кольорова палітра всього того, що оточувало юного Казимира, була солодшою за цукор.

У плантаціях цукрового буряка, у робітницях він бачив лише колірність. Хлопчик більше любив селян, ніж заводчан з простої причини: перші жили і працювали серед чарівної природи. Та ще й з піснею. Та до того ж малювали-розписуючи посуд, розфарбовуючи печі, вишиваючи візерунки. На рушниках і сорочках.

Між іншим, Казимиру настільки подобалася вишивка, що він навчився в матері вишивати і в’язати гачком. На все життя залишилася у нього сільська звичка натирати скоринку хліба часником, їсти сало, беручи його руками, бігати босоніж і не любити черевики.

Бажання малювати, як згадує митець, вперше усвідомлено виникло під час подорожі з батьком до Києва. Раз на рік цукрові заводи влаштовували в Києві виставку - ярмарок своєї продукції. Одного разу, потрапивши на такий ярмарок вже підлітком, Малевич побачив, що у вітринах магазинів виставлено картини. Розглядання їх стало для нього священнодійством. «Я не знав, що є школи, де вчать малювати картини, але думав, що і ці картини так само малюють, як селяни квіти, конячок і півників - без будь - якої освіти та школи».

Тоді мати Казиміра купила йому набір фарб, пензликів, папір, навіть полотно.. І він намалював першу картину, відніс господарю того магазину, в якому йому купили знаряддя для малювання. Той охоче взяв роботу, виставив у вітрині. Незабаром картину купили, а Малевич узявся малювати наступну.

Творчий шлях Малевича протягом життя був пов’язаний з Києвом та Україною. Через кілька років, після навчання в 5-класному земському астрономічному училищі в с. Пархомівна Харківської губернії К. Малевич переїжджає до Києва (1895-1896 рр) і вступає до Київської художньої школи( вул. Володимирська, 47), де в художника М. Пимоненка, автора картин на сільську тематику) бере перші справжні уроки малювання. Тема села і селянської праці залишиться однією з провідних в творчості К. Малевича. Потім буде Курськ і знайомство з російською школою живопису «передвижників», і де Малевич організував художній гурток.

У Курську Малевич одружився на доньці місцевого лікаря. У них народилося двоє дітей, і щоб годувати сім’ю, художник влаштувався на службу в управління Курсько - Московської залізниці. Але мріяв учитися живопису. І в 1905 році вирушає до Москви, де живе в художній комуні в Лефортово. Тричі намагається вступити до училища живопису, але його не приймають, і Малевич починає брати приватні уроки в школі - студії Ф. Рерберга (1865- 1938 рр). Десятки його картин, які брали участь у виставках Московського товариства художників – нині надбання найвідомих галерей Європи і Америки.

В грудні 1905 р. К. Малевич бере участь у барикадних боях у Москві, був поранений.

Але живопис, пошук нових образотворчих форм стали сенсом його життя. Нестача грошей була хронічною. Друзі часом висилали гроші на проїзд із Москви на виставки до Петербурга. Інколи коштів не вистачало на полотно - і тоді він використовує меблі. Так, три полиці звичайної етажерки знайшли безсмертя, ставши трьома картинами К. Малевича :«Туалетна скринька», «Станція без зупинки», «Корова та скрипка» мають однакові розміри, а по кутках замазані круглі отвори, через які колись проходили стойки, що їх з’єднували.

З 1907 по 1919 роки К. Малевич експонує свої роботи на виставках Московського товариства художників (1907), об’єднання «Бубновий валет» (1910), Петербурзької групи «Союз молодёжи» (1911), «Ослиный хвост» (1919), «Мишень» (1913). В 1914 р. Виставляє декілька своїх робіт в Салоні Незалежних в Парижі. В цей час Малевич веде активну творчу діяльність: ілюструє книги, читає лекції, береться за режисуру, проектує костюми та декорації для футуристичної опери «Перемога над сонцем».

Великі зміни у К. Малевича і в особистому житті. В 1919р., зломлена постійною скрутою та безвихіддю, від художника йде дружина, залишивши йому дітей - сина Анатолія та доньку Галину. Восени того ж року його стає відома на той час дитяча поетеса і письменниця Софія Рафалович.

В грудні на пітерській виставці під назвою «О,10», задекларованій як «остання футуристична виставка», з’являється «Чорний квадрат на білому тлі». Художник розмістив його на чолі своєї експозиції з 39 картин. «Чорний квадрат» знаменував чистий акт творіння і став початком нового напрямку безпредметного мистецтва - супрематизму.
Революцію 1917 р. художник зустрічає з ентузіазмом. В Петрограді, Москві та інших містах виникають незалежні художні майстерні. В 1920 р. на запрошення Марка Шагала, тодішнього комісара з питань культури в Вітебську, Малевич переїжджає до цього міста і стає викладачем Народного художнього училища. Він з ентузіазмом починає втілювати в життя свою викладацьку методику, засновану на «вивільненні творчої енергії, захованої в кожному учні».

У 20- ті роки, ще до сталінського «перевиховання» авангардистів, К. Малевич отримує призначення на посаду директора Інституту художньої культури. Однак після тріумфальної виставки в Берліні (1927), в його трудовій книжці дедалі частіше змінювалися записи про місця служби.

Тому він охоче відгукнувся на запрошення Київського художнього інституту, де він працює поруч з київськими митцями О. Богомазовим та В. Пальмовим (1928- 1930 рр). У Києві К. Малевич створив нову серію яскравих, барвистих малюнків, до його картин знову увірвався український строкатий пейзаж. Коли в Ленінграді і Москві вже відмовлялися друкувати його статті, у Києві та Харкові Малевич дістав повне сприяння. Але в 1929 р. почалася боротьба з буржуазними інтелігентами. Художника заарештували як німецького шпигуна. Друзям вдалося визволити художника. Він жив у Москві, намагався повернути із Києва свої роботи, які залишилися там після персональної виставки.

У житті Малевича було три персональні виставки. Перша (1919) відбулася у Москві під назвою "Казимир Малевич. Його шлях від імпресіонізму до супрематизму". Друга, була присвячена 25-річчю творчої діяльності художника. А третя (1930) відбулася вже у Києві, оскільки останній сплеск творчої активності автора, безпосередньо пов'язаний з Україною. Нажаль в Україні не зберіглося жодної картини Малевича.

В 1933 р. художник важко захворює, і 15 травня 1935 р. помирає від раку. Згідно із заповітом прах художника в супрематичній труні поховали у чистім полі біля села Немчинівка під Москвою. На надгробку К. Малевича - «Чорний квадрат», виконаний одним із його учнів.



Бібліографія:
Український авангард 1910-1930 років [Ізоматеріал] : альбом / автор і упоряд. Д. О. Горбачов. - К. : Мистецтво, 1996. - 400 с. : іл.

Малевич, К. Собрание починений : в 5 т / К. Малевич. - М. : Гилея, 1995-2004.

Горбачов, Д. О.«Він та я були українці» / Д. О. Горбачов. – К. : Сім студія, 2006. - 456 с.
Егоров, И. М. Казимир Малевич / И. М. Егоров. - М. : Знание, 1990. - 56 с. : ил.
Малевич : Художник и теоретик / автор- сост. Е. Петрова и др. - М. : Сов. художник, 1990. - 239 с., ил.
Малевич о себе. Современники о Малевиче. Письма. Документы. Воспоминания. Критика : в 2 т. / [авторы-составители И. А. Вакар, Т. Н. Михиенко]. - М. : RA, 2004.
Русские художники от «А» до «Я». - М., 1996.-524с.

Про К. Малевича.-С.116.


Сарабьянов, Д. Казимир Малевич: Живопись. Теория. / Д. Сарабьянов, А. Шатских. - М., 1993. - 414 с. : ил.
Сто знаменитых художников XIX –XX вв. – Харьков : Фолио, 2006. - 511 с.

Про К. Малевича.- С.238-245.


100 найвідоміших українців. - К. : Орфей, 2002. - 584 с.

Про К. Малевича.-С.438-444.


Шмагало, Р. Словник митців - педагогів України та з України у світі (1850-1950) / Р. Шмагало. – Львів : Укр. технології, 2002. - С. 144.

Про К. Малевича.- С.62.



Боулт, Д. Э. Малевич Казимир Северинович / Боулт Д. Э. // Художники русского театра 1880 – 1930 / Боулт Д. Э. - М., 1994. - С. 192-196.
Горбачов, Д. О «Згадували Україну. Він та я були українці : (К. Малевич) // Українознавство. - 2003. - К., 2002.- С. 206-207.
Горбачов, Д. О. Казимир Малевич і Україна / Д. О. Горбачов // Український модернізм 1910 -1930 / Д. О. Горбачов . - Хмельницький, 2006. - С. 63-68.
Халтурин, Ю. О технике живописи К. Малевича: от примитивизма к супрематизму / Ю. О. Халтурин // Русский авангард 1910- 1920 годов и проблема экспрессионизма : сборник / Ю. О. Халтурин. - М., 2003. - С. 369-386.
Шатских, А. Малевич и кино / А. Шатских // Русский авангард в кругу европейской культуры : междунар. конференция. - М., 1993. - С. 55- 57.
Яковлев Е. Г. Поиски духовного в искусстве :

(Василий Кандинский и Казимир Малевич) / Е. Г. Яковлев // Эстетика / Е. Г. Яковлев. - М., 1999. - С. 154-159.



Білокінь С. Голодомор і становлення соцреалізму / С. Білокінь // Сучасність. - 2003. - № 7-8. - С. 107.
Вежбовська Л. Таємниця “ Чорного квадрата” як альтернатива посмішці Джоконди : До 125- річчя від дня народження К. Малевича / Л. Вежбовська // Україна молода. - 2003. - 4 березня. - С. 13.
Велигоцкая Н. Дорогами Малевича: Остановка: Автор “ Чёрного квадрата” начинал как украинский самодеятельный / Н. Велигоцкая // Кіев. телеграфъ. - 2005. - № 10. - С. 18.
Головлёва Г. Остались без шедевров земляки / Г.Головлёва // Киев. ведомости. - 2005. - 19 мая. - С. 8-9.
Дикун Л. Нові факти біографії Малевича / Л. Дикун // Образотворче мистецтво. - 2001. - № 4. - С. 15.
Залишилися без шедеврів земляка : (Доля картин К. Малевича в Україні) // Київ. відомості. - 2005. - 3-9 червня. - С. 10-11.
Казимир Малевич (1872- 1935) // Великие художники. - 2005. - ч. 101.
Малевич К. Жнива, 1912 р. // Мистецтво та освіта. - 2005. - № 2. - кольор. вкл.
Малевич К. Розділи з автобіографії художника / К. Малевич // Хроніка 2000. - 1993. - вип. 3-4. - С. 241- 247.
Михиенко Т. Пути супрематизма: (О художнике «круга Малевича» Кинстантине Рождественском) / Т. Михиенко // Искусство. - 2006. - № 6. - С. 54- 61.
Найден О., Горбачов Д. Малевич Мужицький / О. Найден, Д. Горбачов // Хроніка 2000. - 1993. - Вип. 3-4. - С. 210- 230.
Новикова О. Хто ви, Казимире Малевич? / О. Новикова // Дзеркало тижня. - 2005. - № 26. - С. 16.
Папета О. Невідомий Малевич / О. Папета // День. - 2004. - 20 лютого. - С. 8.
Петрова О. Дещо з архіву та з сучасного мистецтва України / О. Петрова // Сучасність. - 2000. - № 12. - С. 119-133.

Про К. Малевича.- С.120-121.


Петрова О. “ Напівобрази” Казимира Малевича / О.П етрова // Сучасність. - 1995. - № 6. - С. 166- 168.

Скляренко Г. Федір Тетянич: останній політ: (Проект «Діалоги» в експозиції «Малевич- Тетянич: Полетіли») / Г. Скляренко // Образотворче мистецтво. - 2007. - № 12.- С. 14-17.


Траф’як М. Внесок східної української діаспори в розвиток російської та світової культур / М. Траф’як // Сучасність. - 2000. - № 10. - С. 86-95.

Про К. Малевича.- С.93.


Шатских А. Малевич глазами американских современников / А. Шатских // Пинакотека. - 2006. - № 1 -2. - С. 156- 162.
Щербанська Д. Малевич і Далі поділяють людей на ангелів та демонів / Д. Щербинська // Україна молода. - 2005. - 21 липня. - С. 13.

Глосарій:

Авангардизм - загальна назва різних напрямків у мистецтві 20 ст., для яких характерні розрив із традиціями реалізму, пошуки нових засобів вираження і формальної структури твору.

Експресіонізм - напрям у мистецтві та літературі, що проголосив єдиною реальністю суб'єктивний духовний світ людини та мав за основну мету його вираження.

Імпресіонізм - напрям у мистецтві й літературі, що виник наприкінці 19 ст. і прагнув відтворити найтонші суб'єктивні відчуття й переживання художника, письменника.

Кубізм - у західноєвропейському мистецтві початку 20 ст. – формалістичний напрям, представники якого зображували предмети реального світу у вигляді геометричних фігур (куба, конуса тощо).

Модернізм - напрям у мистецтві, якому притаманний відхід від естетичних критеріїв і традицій класичного мистецтва.
Примітивізм - напрям в образотворчому мистецтві кінця 19 – 20 ст., що використовує прийоми первісної, народної та дитячої творчості.
Супрематизм - [ від латинського supremus – найвищий]- різновид абстрактного мистецтва ХХ ст.: поєднання забарвлених найпростіших геометричних фігур.
Малевич в музеях світу

Франція

Париж



- Національний музей сучасного мистецтва

Голландія

Амстердам



- Державний музей

Німеччина

Кельн
Людвигхавен


- Музей Людвіг


- Музей Вил лем Хаке

Росія

Горки
Краснодар
Москва
Санкт – Петербург
Саратов


- Музей мистецтв
- Державний музей образотворчого мистецтва

- Третьяковська галерея – Музей сучасного мистецтва

- Державний Руський музей
- Державний музей мистецтв

США

Нью–Хейвен
Нью-Йорк



- Галерея мистецтв Йельського університету

- Музей сучасного мистецтва

Великобританія

Лондон



- Галерея Тейт


ДЛЯ НОТАТОК





Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconУрок 9 Тема: Модернізм у пошуках нового: зламані стереотипи. Живопис. Унікальність творчості Пабло Пікассо, Василя Кандинського, Казимира Малевича та інших
...
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconПлан проведення тижня «Вернісаж мистецтв» Понеділок Відкриття тижня Вступне слово вчителя «Абетка мистецтв»
Екскурсія на батьківщину Казимира Малевича до Пархомівського історико-художнього музею
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconКиївські неокласики
Тема: «Київські «неокласики». М. Зеров. Життєвий І творчий шлях, тематика, проблематика, основні мотиви творчості»
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconПошук інформації в мережі
Введіть запропоновані адреси сторінок веб-ресурсів в рядку адреси вашого браузера. Після того як сторінка відкриється, зробіть копію...
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconУрок №5 Тема уроку. Київські «неокласики»
Тема уроку. Київські «неокласики». Микола зеров. Різногранний творчий шлях митця. «Київ — традиція». Філософічність, афористичність...
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconАхматова Анна Андріївна Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна»
Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної...
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconАхма́това А́нна Андрі́ївна (Горе́нко) (23 червня 1889 (11 червня старого стилю)-5 березня 1966) російська поетеса, родом з України, дружина Миколи Гумільова, представниця акмеїзму
Ахма́това А́нна Андрі́ївна (Горе́нко) (23 червня 1889 (11 червня старого стилю)—5 березня 1966) — російська поетеса, родом з України,...
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconКиївські “ неокласики ”. Микола Зеров. “ Київ – традиція ”, “ Чистий четвер ”. Різногранний творчий шлях М. Зерова
Київські " неокласики ". Микола Зеров. " Київ традиція ", " Чистий четвер ". Різногранний творчий шлях М. Зерова
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconЛауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна» (Італія, 1962). Почесний доктор літератури Оксфордського університету
Ахма́това А́нна Андрі́ївна (Го́ренко) (11 (23) червня 889, Одеса † березня 1966) російська поетеса, родом з України, дружина Миколи...
Родом з України: Київські адреси Казимира Малевича iconМетодичні рекомендації для виконання самостійних робіт з дисципліни «Інтернет-технології»
Найпоширенішої є запис ip-адреси у вигляді чотирьох чисел, розділених крапками, кожне з яких представляє значення байта в десятковій...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка