Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів



Скачати 278.39 Kb.
Дата конвертації17.03.2018
Розмір278.39 Kb.

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Криворізької районної державної адміністрації



Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів

Автор методичної розробки:

учитель історії

КНЗ «Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1

імені Т.Г.Шевченка»

Ворона Ольга Григорівна

2015р.


Укладач

Ворона О.Г.

учитель історії, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель» Комунального навчального закладу «Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка»





Рецензенти


Лось Ж.В.


Лещенко Т.Г.


методист Комунальної установи «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради
учитель історії, спеціаліст вищої категорії, «учитель-методист» Комунального навчального закладу «Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка»

Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів. Практико-орієнтований посібник. – село Лозуватка, Криворізький район, 2015 р., 20 с


В посібнику подано розробки окремих уроків з історії України, позаурочних заходів з історії рідного краю в шкільній музейній кімнаті бойової слави. Визначені в них структура, прийоми та методи передбачають різноманітну організацію активної пізнавальної діяльності учнів, сприяють формуванню соціально активної особистості, патріота і громадянина.

Посібник може бути використаний на уроках історії, факультативних заняттях вчителями, керівниками гуртків, класними керівниками, учнями загальноосвітніх навчальних закладів.

Схвалено науково-методичною радою Криворізького районного науково-методичного кабінету

Протокол №______від__________________



Зміст

Передмова………………………………………………………………………….…....4

Музейні уроки…………………………………………………………………………..5

1. Використання музейних експонатів в навчально-виховному процесі………….10

2. Пошуково-дослідницька діяльність……………………………………….............12

3. Позакласна робота: екскурсії, презентації, Інтернет - естафети до ювілейних

дат…………………………………………………………………………………....14

Висновки………………………………………………………………………….…....16

Список використаних джерел………………………………………………….……..17

Додатки


Передмова

Актуальність громадянсько-патріотичного виховання на сучасному етапі зумовлена тим фактом, що в сучасній Україні спостерігається духовна криза. Найбільш вираженим різновидом кризи є різке зменшення суспільної моралі, девальвація найважливіших соціально-економічних цінностей, переважання негативних, асоціальних мотивів у поведінці, пристосування до життєвих умов, що змінились, перш за все в матеріальному плані, і нерідко протиправним шляхом, та, як наслідок, відсутність спільних орієнтирів, які об’єднують суспільство.

Духовні та культурні цінності є основними аспектами патріотичного виховання, які сприяють розумінню патріотизму. Виховання цієї риси в середній школі має величезне значення, оскільки мова йде про долі сьогоднішнього і майбутнього поколінь, оскільки наші молоді сучасники повинні не тільки володіти належним об’ємом знань, але вони повинні стати інтелектуально і духовно зрілими.

Чинними програмами з історії України передбачено вивчення історії рідного краю. Але цього недостатньо. Важливе місце в даному процесі відіграють факультативні заняття з курсу «Рідний край», шкільні музеї.

Головними аспектами музейного виховання в школі є:


  • виховання на тому, що поруч, що досяжне, не на героїзмі взагалі, а на справах своїх земляків, чия бойова і трудова слава сягнула далеко за межі села, міста чи області;

  • найбільш ефективне засвоєння шкільної програми за допомогою експонатів музею;

  • створення умов для виховання історичної свідомості через зв’язок часів;

Вони сприяють формуванню в учнів потреби пізнання світу і людини в ньому, становленню учня як громадянина, патріота своєї Батьківщини – і «малої» і «великої».

Музейні уроки сприяють формуванню не лише знань, а й таких незаперечних цінностей як патріотизм, соціальна справедливість, духовність, життєлюбство, вихованню у дитини власного «Я» та гуманної, творчої соціально-активної особистості.

І. Музейні уроки
Шкільний музей має бути інтегрований у навчально-виховний процес і пов’язаний з викладанням історії.

Урок №1

Тема: Наш край у 1917-1920рр.

Мета: узагальнити знання учнів з теми «Українська революція» на місцевому матеріалі проаналізувати процес розвитку української революції та національно-визвольних змагань. Розвивати логічне мислення учнів, вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки між історичними подіями та процесами, вміння робити аргументовані висновки. Виховувати інтерес до минулого краю, до малої Батьківщини.

Тип уроку:урок-лекція з лабораторними дослідженнями та елементами рольової гри.

Місце проведення: шкільна музейна кімната.
Хід уроку:

І. Вступне слово вчителя.

В історії України ХХ століття чимало незабутніх сторінок, важливих періодів, трагічних подій. Події 1917-1920рр. належать до найважливіших.



ІІ. Актуалізація опорних знань.

  • Як можна назвати події 1917-1920рр. в історії країни?

  • Чому цей період ще називають громадянською війною?

  • Назвіть етапи національно-визвольної боротьби українського народу в 1917-1920 рр.

Вчитель: Цікаво знати, а що в цей період відбувалося у нашому краї?

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку – спільний пошук вирішення навчальної проблеми:

Визначити особливості національно-визвольного руху в краї у 1917-1920рр.



ІV.Вивчення нового матеріалу:

Розповідь учителя.

Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії, повалення царської влади піднесли на високий рівень і революційну боротьбу на Катеринославщині. Сильними пролетарськими центрами були м. Катеринослав більше 50 тисяч робітників та Кривий Ріг – 24 тисяч.

До складу більшовицької організації Катеринославщини входили вихідці з робітників – Петровський, Каверін, Валявко, Сиволап та інші. Відгуком на лютневі петроградські події були мітинги, збори та демонстрації. Органи старої царської влади були ліквідовані. А замість них виникли нові. Які?

Виступи учнів про утворення Центральної Ради, її 4 Універсали, лідера М.С. Грушевського.



Бесіда:

  • Чи відомо про це було в нашому краї?

  • Які фактори, на вашу думку, визначили швидку перемогу більшовиків у краї?

Вчитель:

Радянська влада хотіла відділити від Центральної Ради промислові центри. Виникла навіть ідея про утворення на Катеринославщині Донецько-Криворізької республіки. Радянська влада в містах проводила націоналізацію підприємств, боролася з безробіттям, в селах втілювався в життя Декрет про землю.



  • Які подальші дії Центральної Ради?

Для боротьби з більшовиками Центральна Рада запросила війська Німеччини та Австро-Угорщини.

(лабораторне дослідження)

Из донесения Екатеринославского губернского старосты в особый отдел департамента государственнойстражи о расстрелах, грабежах, чинимых австро-венгерскими войсками в селах губернии.

29 июня 1918 года

«Хлебное положение в городе катастрофическое. Хлеб в количестве 41 вагона, вывезен из города австрийскими властями без ведома хлебного бюро. В австрийском пакгаузе находится 5000 пудов муки…»



Вчитель:

Захопивши село Лозуватка, окупанти почали репресії протии населення. Понад 50 активних учасників революції були розстріляні або повішені.



Інсценізація:

На майдані села Лозуватка проходить екзекуція активістів Соколовського П.П., Крикуна С.В., Тимофієва О.П.Готують окупанти повісити цих людей. Селяни обступили майдан, кричать, але австрійські солдати штиками відганяють їх.



Вчитель:

Про встановлення радянської влади 3 січня 1918 року червоноармійські загони Кращенка П.М. з боями ввійшли в село Лозуватку. Їм допомагали місцеві партизани М.Ганзіна.. Першим головою комітету бідноти був П.Т.Соколовський.

Проти більшовиків виступили і прихильники царської влади – білогвардійці. На зміну гетьманському ряду – Директорія.

З 1917 по 1920 рік на Україні діяло шість армій, влада в деяких районах змінювалась по двічі на день. Населення, залякане війною, знесилене голодом, постійними грабежами було втягнуте в затяжну війну.



Виступ групи учнів «махновці».

Вони характеризують Махна, як анархіста, противника і прихильника більшовиків у боротьбі з білогвардійцями, приводять факти про дії його РПА і перебування на Криворіжжі.



Вчитель:

Боротьбу з білогвардійцями на фронті вели загони Червоної армії, стрілецькі дивізії, кавалерійські бригади. Одна з них – 46-а стрілецька була сформована у січні 1920 року. Місцем формування бригади було наше село Лозуватка.



Виступ групи «котовців»:

Вони повідомляють про приїзд в Лозуватку бригади Котовського, вступ загону Ганзіна до складу бригади, та від’їзд на фронт, використовуючи фотодокументи музею.



Завдання учням:

  • Як ви думаєте, хто вніс більший внесок у розгром денікінців та Врангеля більшовики чи махновці?

Вчитель:

На основі вивченого матеріалу спробуємо вирішити логічне завдання, поставлене на початку уроку.



У чому особливості національно-визвольної боротьби 1917-1920рр?

  1. Незначна роль національних збройних сил Центральної Ради, Гетьманату, Директорії.

  2. Більшовики мали сильні позиції на Катеринославщині і захищали інтереси робітників, інтереси ж селян не враховували.

  3. Не дивлячись на активний організований опір селян політиці

окупантів (австро-угорців, денікінців, більшовиків), їм не вдалося відстояти свої інтереси.

  1. Жителі краю винесли більш тяжкий тягар громадянської війни.

Зв’язок з сучасними подіями в Україні і нашому краї.

Події на сході України – теж війна, в якій гинуть чи зазнають каліцтва наші земляки. Війну можна припинити всім разом, щоб не втратити мир на нашій землі.



V. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання:

Користуючись конспектом, скласти розгорнутий план теми, або написати свої враження від уроку проведеного в музеї.


Урок №2

Тема: Наш край у 1921-1939 роках.

Мета: Ознайомлення з подіями, що проходили в цей чса на Криворіжжі, індустріалізацією, колективізацією, культурною революцією, громадським життям, політичними репресіями. Вчити учнів аналізувати події через призму сучасного бачення історії. Виховувати почуття національної самосвідомості.

Тип уроку:семінарське заняття.

Обладнання: музейний матеріал по темі: «колективізація», спогади Дяченка І.Г., Соколовського О.Р., Орел М.М., Стрибайло М.А.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Період 1921- 1939 років в історії нашої країни був і експериментальним, і утверджуючим. Це був час утвердження ленінської та сталінської ідеї соціалізму,що експериментувалася на радянських людях з приміненням сили,тиску правоохоронних і партійних органів.Це був час,коли одні по справжньому раділи рівності,братерству,справедливості,а інші з болем у серці сприймали ці слова як гасла. В ті роки становлення радянської держави люди вперше зіткнулися з докорінними змінами в промисловості,сільському господарстві,способі життя,способі мислення. В масштабі нашої історії це мало назву ленінського непу,сталінської індустріалізації,колективізації,простими людьми. Як через кожного громадянина нової радянської держави пройшли ці процеси? Цьому присвячується семінарське заняття.



III. Оголошення теми уроку.

IV. Опрацювання нового матеріалу.

Семінар – практикум.

План:

1.Змичка міста і села.

2.Криворіжжя в роки індустріалізації.

3.Колективізація краю.

4.Артіль «Червоний плуг».

5.Культурне оновлення.

6.Режим комуністичного ідеалу.

Виступи учнів за ролями – голова артілі,перший тракторист,член районної ради по питанню колективізації,головний інженер заводу Криворіжсталь, вчитель школи,директор театру,редактор газети «Сталінець Криворіжжя»,працівник органів НКВД. Попередньо доповіді (виступи на 1-2 хвилини) учні готують з використанням матеріалів музею, спогадів односельців. Під час прослуховування виступів,інші учні занотовують головне в конспекти,можуть задавати запитання для роз’яснення



V. Закріплення знань учнів.

Завдання:

Співставити події 1921 – 1939 рр. по країні в цілому з подіями на місцях. У формі гри «Дві опори». У грі беруть участь дві команди по три учні в кожній. Одна команда визначає опори по країні,інша проводить паралель по рідному краю


Будівництво заводів – гігантів; Побудували Криворіжсталь

Створили комуни,артілі; 1926 комуна в Мар`янівці

Пізніше колгоспи. А потім Лозуватці перша

артіль «Костянтинівське

господарство».

IV.Домашнє завдання.

Написати лист до Сталіна від імені (або робітника,або колгоспника,або вчителя,або вченого).


Урок №3

Тема: Наш край в роки Другої світової війни.

Мета уроку: Проаналізувати події,що відбувалися в нашому краї в роки війни. Розкрити героїзм мешканців нашого краю. Вчити учнів співставляти факти,порівнювати події,робити висновки на місцевому матеріалі. Виховувати учнів у дусі патріотизму,національної свідомості та гідності.

Тип уроку:урок - екскурсія.

Місце проведення:музейна кімната бойової слави.

Обладнання:музейні експонати, документи спогади.
Хід уроку:

I.Організаційний момент.

II.Мотивація навчальної діяльності учнів.

«Вся велика історія вміщається в малесенькому селі,всі великі плани втілюються на території мого маленького села,» - так говорив в роки війни наш земляк І.Л. Нежигай, бо йому довелося пройти фронтами війни,а Лозуватка пережила ті ж події. Сьогодні ми спробуємо заново «пережити війну»,але не за підручниками,а за фотографіями і спогадами односельчан – фронтовиків у цьому музеї. Згадаймо ті страшні дні і тих,хто подарував нам життя.



III. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення проводиться за експозиціями та експонатами музею:



  • Початок війни:

Вчитель:Зачитує спогади:

1.Орел М.М. про останній випускний вечір в Лозуватській школі 21 червня 1941 року.

2.Стрибайло М.А. про евакуацію з Лозуватки людей та худоби.

Повідомлення учнів про евакуацію заводів з міста Кривого Рогу.

Криворіжжя за часів окупації:

Розповідь учня по експозиції про прихід фашистів умісто Кривий Ріг,перші екзекуції місцевого населення,організацію підпільної роботи,зокрема про підпільну організацію Миколи Решетняка.



Зачитуємо спогади: Сухини Л.Ф., Зав`ялової Г.Ф., Дубини Г.Р.

1. Про прихід в Лозуватку фашистів.

2. «Новий порядок» коменданта Лока;

- облави в селі;

- підпільні п’ятірки;

- тимчасовий концтабір;

- прихід в село партизан;

- робота в колгоспах;

- в німецьких концтаборах.

Зачитуємо прізвища лозуватців,що були вивезені до фашистських концтаборів.

Слухаємо розповідь – спогади Кудіна А.А., Василевської С.Г., Соколовський О.А..

Лозуватці на фронтах.

Розповіді учнів про тих односельчан,які воювали в роки війни на різних фронтах:

Трюхан В.Г. – оборона Севастополя;

Дикий Д.Г. – штурм Рейхстагу;

Сушко А.М. – оборона Ленінграда;

Орел М.С. – визволь ний похід в Європу.



Лозуватці – Герої Радянського Союзу.

Опис подвигів Дерев’янка О.Я. та Нежигай І.Л. з використанням музейних експонатів.

Визволення Лозуватки і Криворіжжя.

Прес – конференція з командиром 228 стрілецької дивізії,командиром 1-ї повітрянодесантної дивізії,командиром 10 повітряної дивізії, Героєм Радянського Союзу Базаровим І.Ф.

Учні задають запитання,а умовні визволителі відповідають:



  • Скільки разів визволяли Лозуватку?

  • Які фронти та армії вели визволення?

  • Звідки йшло визволення?

  • Як довго визволялась Лозуватка,Кривий Ріг?

  • Чи важкими були бої?

IV. Закріплення основних тез в ігровій формі.

Гра «Розумники» і «Розумниці».

3 учасника займають по 3 доріжки. Кожному учневі готуються по 3 запитання. Кожна доріжка має свої особливості:

Перша – запитання на порівняння;

Друга – на узагальнення;

Третя – на доведення.



V. Домашнє завдання. Підготувати есе за темами: «В окупованій Лозуватці», «Вони визволяли Криворіжжя».

II. Використання музейних експонатів в навчально-виховному процесі.

Прагматика музейного виховання в середній школі наступна:

- використання освітнього аспекту шкільного музею для формування у дітей та підлітків активної життєвої позиції;

- формування гордості за своє село,місто;

- формування відчуття незалежності рідної землі, народу і утвердження почуття патріотизму,відданості у служінні Батьківщині. - популяризація музею за допомогою навчальних екскурсій.

Навчальна екскурсія – це форма навчання, яка полягає в розкритті окремої теми шкільної програми за допомогою музейних матеріалів. Шкільні музеї орієнтовані на широку взаємодію учнів з учителем,одне з одним та на домінування активності учнів у процесі навчання. Навчання молодого покоління історії вимагає більше спиратися на зорові сприйняття, ширше організовувати спостереження учнів за дійсністю,яка їх безпосередньо оточує,вчити їх не лише по книзі, по документам, а й самим життям, застосовувати набуті знання у практичній діяльності, а значить розвивати активну пізнавальну діяльність, формувати і розкривати дослідницькі здібності.

Вирішення цього завдання можливе за умови дотримання таких принципів:



  • Діяльність має не репродуктивний, а творчий характер;

  • Вона відповідає принципам розвиваючого навчання, орієнтуючись на ті компоненти здібностей, які формуються під впливом такого навчання.

Діяльність має бути:

  • Позитивно-мотивована,і школяр має відчувати задоволення від неї;

  • Учень чітко розуміє недоліки у своїй діяльності, не доопрацювання, бачить результати виконаних завдань,усвідомлює й оцінює своє просування на кожному етапі, успіхи й досягнення.

Навчальна програма в п`ятому класі передбачає вивчення теми: «Речові історичні джерела. Музеї.»

Такий урок я проводжу у формі навчальної екскурсії з використанням матеріалів музейної кімнати бойової слави.



Підсумок екскурсії – бесіда за запитаннями:

  • Який музей ви відвідували? Які враження на вас справило відвідування музею?

  • Яку роль відіграє музей в дослідженні минулого?

Краще всього учень розуміє і запам`ятовує те, що йому цікаво, що є результатом його власних досліджень, пошуку, що проходить через його особисті почуття.

На підсумковому уроці з історії України в 11-му класі по темі «Відлига» Україна в умовах дестанілінізації (1956-1964р.р.)» можна використати краєзнавчий матеріал знайдений самими учнями, які на уроці виступають у ролі «економістів», «політологів», «міжнародників». Формою проведення такого уроку є «круглий стіл», учасники якого презентують результати своїх досліджень у вигляді таблиць статистичних даних, свідчень очевидців.




Спроба реалізації хрущовських «над програм» в селі Лозуватка.

«М`ясна кампанія»

Колгосп

«Шлях Леніна»



М’ясо

Молоко


яйця

1957

1958

1964

600ц

910ц


700ц

2220ц

16500ц


105т

Колгосп «Україна»

М’ясо

молоко


480ц

860ц


580ц

910ц











Зросла на 100ц

Зросла на 1500ц


«Кукурудзяна епопея»

Колгосп «Шлях Леніна»

Зерно

кукурудза



1957

1958

1964

20 тис.

76886ц

10591ц

Зросла на 5000ц

спад


Інтерв`ю.

Свідчення Скляр О.П. та Скляр В.С.

Після поїздки Хрущова до США і запозичення їхнього фермерського досвіду, він видав наказ засівати поля кукурудзою, але в колгоспах не було техніки для роботи. Тому кукурудзу сіяли в ручну жінки кукурудзо – саджалками гніздовим способом. Кожній робочій потрібно засіяти 1 га за робочий день. Дещо пізніше з`явилися кукурудзосівалки, які працювали теж гніздовим способом,але з допомогою дроту. Урожай був настільки великий, що його збирали до початку весни. На кожному стеблі було по 3-4 великих качана. Збирали урожай також вручну. У той час мало було білого хліба, тому купували сірий. Але до сірого хліба почали добавляти кукурудзяну муку. Багато людей страждали на шлункові хвороби. Цим людям видавали довідки в лікарнях і заносили їх у списки при магазинах. І лише їм продавали білий хліб. Люди працювали в колгоспах з п`ятої ранку до пізнього вечора. Тому в школі дітям продавали білий хліб по 26 копійок, дешевий хліб.



ІІІ. Пошуково-дослідницька діяльність.
При музейній кімнаті бойової слави здійснюється пошуково-краєзнавча робота, в результаті якої в учнів формуються такі риси:

  • Допитливість;

  • Цілеспрямованість;

  • Наполегливість;

  • Ініціативність;

  • Оригінальність;

  • Уникнення шаблонів;

  • Вимогливість;

  • Прагнення не задовольнятися приблизними відомостями, а уточнювати їх, добиратися до суті, враховувати думку фахівців.

Пошук захоплює! Пошукова робота, пізнання історії рідного краю приносить насолоду, викликає гордість за історичне минуле лозуватців.
Методичний паспорт науково-дослідницької роботи.

Тема роботи: Лозуватка: від визволення до перемоги

Автор: Клименко Максим Сергійович

Клас: 10-А

Дослідження даної теми є актуальним, оскільки крім наукового має ще практичне значення.



Мета і завдання:

  • Дослідити хід воєнних дій на території Криворіжжя і Лозуватки під час визволення;

  • Встановити, які саме радянські частини і з`єднання брали участь у боях за рідне село;

  • Описати подвиг героїв-земляків на основі документальних свідчень, спогадів сучасників, односельців;

  • Розглянути процес відбудови, його темпи і методи.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з жовтня 1943р.(початок визволення) до 1945 р..

Очікувані результати:

  • Дослідження обраної теми допоможуть розширити і поглибити відомості про хід визвольних боїв на території Лозуватки та сільського Криворіжжя.

  • Проаналізувати бойовий шлях Першої повітрянодесантної дивізій, 228-ї стрілецької та 95-ї дивізій, полків і батальйонів, які звільнили наше село від нацистських окупантів.

  • Пізнати нові імена ти людей, які пережили окупацію, були учасниками бойових дій.

  • Сподіваюсь, що робота буде корисною для сучасної молоді, може використовуватись на уроках історії рідного краю.

  • Результати досліджень стануть символом духовної єдності з фронтовиками, глибокої вдячності солдатам війни.

Початок роботи – характеристика передумов визволення:

1943 рік. Після Курської битви почалося вигнання окупантів з України. Радянські війська провели 27 успішних визвольних операцій. Із них найбільш значущі – битва за Дніпро, Нікопольсько-Криворізька операція, які сприяли визволенню від ворога територій Криворізького району і села Лозуватки.

Бої точилися кровопролитні. Наше село звільняли двічі від німецьких загарбників. Першого разу – у жовтні 1943 року, а вдруге і остаточно – 8 березня 1944 року. Детальна хроніка подій дає можливість уявити всю запеклість визвольних боїв від атак міцних оборонних укріплень ворога до успішного нічного штурму. Особлива увага приділяється 4 бійцям Червоної Армії – Героям Радянського Союзу – С.К. Остапенку, І.Ф. Базарову, О.Я.Дерев`янку, І.Л. Нежигаю. До речі, два з них – І.Л.Нежигай та О.Я.Дерев`янко – вихованці нашої школи.

Масовий героїзм виявили також і наш земляк В.Ф. Остапенко – кулеметник, М.М.Пєтухов – командуючий мінометним взводом, М.С.Варченко – танкіст, Г.А.Фуголь – мінер саперної роти, І.А.Нежигай – водій, та інші. Автор присвячує всім героям війни свої поетичні рядки:

Усі вони здійснили подвиг,

Який достойно треба оцінить.

Вклоняюсь щиро їм у ноги,

Вони ж дали нам всім можливість жити.


Методичний паспорт пошуково-дослідницької роботи

Тема: Політичний портрет Івана Сірка

Автор: Соколовська Анастасія Олегівна

Клас: 9 - Б

Об`єктом наукової роботи є Дніпропетровщина,на території якої існувало 5 січей,зокрема Чортомлицька Січ.

Предмет дослідження – діяльність кошового отамана Івана Сірка.



Стислий опис: З давніх–давен людям відомо: «дерево життя» - це гілочка,на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу ,другий – сучасного,а третій – майбутнього. Зображення «дерева життя» - символізує нерозривний зв`язок минулого сучасного і майбутнього. Робота спрямована на дослідження політичного портрету Івана Сірка. Завдання,що поставлені:

  • Дослідити життєвий шлях кошового отамана;

  • Відшукати достовірні найновіші факти його біографії;

  • Проаналізувати політичну діяльність козацького ватажка;

  • Охарактеризувати його походи на турків і татар;

  • З`ясувати, звідки у нього магічна сила;

  • Встановити чи існував лист запорожців турецькому султану в дійсності;

  • Визначити роль Сірка в історії України;

  • Чому І.Сірка можна назвати патріотом України?

Очікувані результати:

  • Навчитися самостійно знаходити та аналізувати інформацію,вибирати головне;

  • Створювати презентацію.

Іван Сірко легендарна особистість,простий козак,який зажив слави,увібравши найкращі риси запорожців.

Народився в містечку Мурафа на Поділлі.

Чоловік він був хоробрий,відважний,завзятий. Віруючий в рідну православну віру – бо був характерником.

Вінницький полковник.

12 разів обирався кошовим отаманом.

1654 – 1680 рр. найвідоміший полководець України.



Політик – орієнтація якого постійно змінювалась.

Брав участь у Чигиринських походах.

Займався дипломатичною діяльністю (мав контакти з Москвою,Річчю Посполитою,Туреччиною).

Помер у 1680 році в Україні.

Великий талант полководця,особиста хоробрість,мужність і відвага поєднувалися в ньому з безмежною відданістю народній справі.


IV.Позакласна робота з історії
Історія – це учитель, який допомагає розуміти дійсність, шукати гідні приклади не тільки у минулому, але і в сьогоденні, учитель, що збагачує душу та насичує оточуючий світ, учитель, який допомагає виховати не просто громадянина , а справжнього патріота своєї Батьківщини.

А кожен навіть маленький експонат шкільного музею несе історичну пам`ять.

Тому можливості музейної кімнати бойової слави використовуються і в позакласній гуртковій роботі.

Учасники гуртка «Пошук» ведуть пошукову діяльність, проводять оглядові, тематичні, виїзні екскурсії. Додаток (фото 1,2). З метою пізнання героїчних і трагічних сторінок рідного краю та вшанування пам’яті героїв війни проводяться дослідження, створюються родинні літописи, презентації. Додатки (3, 4, 5), а також вело екскурсії «Шляхами подвигу і слави» Додаток 6.


Тематична екскурсія

Тема: Битва за Дніпро – початок вигнання нацистських окупантів з України присвячена 70 – річчю битви за Дніпро.

Мета:

1.Виховання поваги до подвигу тих, хто захищав нашу Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни, шанобливого ставлення до ветеранів.

2.На основі експозиції «70 років битви за Дніпро», свідчень учасників форсування річки дати можливість дітям емоційно сприйняти той період.

Вступне слово керівника музейної кімнати:

Діти, сьогодні ми перенесемось в минуле, ті далекі роки, коли ваші дідусі і бабусі були дуже молодими. Закінчили школу, мріяли про мирну працю і про чисте небо Але в червні 1941 року в їх життя увірвалась сувора, жорстока війна…

Довгі дні і ночі,важкі фронтові шляхи і, нарешті, довгоочікуване визволення, початком якого стала битва за Дніпро.

1 .Екскурсовод:

Битва за Дніпро – одна з наймасштабніших і найкривавіших воєнних операцій Радянського Союзу проти нацистської Німеччини.У боях за Дніпро з обох сторін було задіяно близько 4 млн. чоловік. Лінія фронту становила1400 км. Кількість загиблих до 1,7 млн. чоловік.

(Використання експозиції 70 років битви за Дніпро.)

2 .Екскурсовод

…Йшов 1943 рік.

Одержавши блискучу перемогу у битві на Курській дузі , звільнивши Харків і Донбас,радянські війська вийшли до Дніпра. Нацистське командування прийняло рішення:

- перейти до оборони та розпочати будівництво «Східного валу»

- стратегічного оборонного рубежу вздовж річки Дніпро та Молочна.

Оборонна лінія складалася з протитанкових ровів, колючого дроту в 4 – 6 рядів ,глибоких траншей, ходів сполучення бліндажів , мінних смуг, дотів і дзотів.

Радянське ж командування видало указ, за яким 4 Українські фронти понині

були сходу форсувати річку і захопити плацдарми на правому березі між Дніпропетровськом та Запоріжжям.



4.Екскурсовод:

4 місяці велися жорстокі бої.

Горіла земля, кипіла Дніпровська вода, а ще в небі літали німецькі « юнкерси»

і бомбили озброєні війська на переправах.

Усі спроби форсувати річку закінчувались провалом.

У вересні – жовтні радянські передові загони долали Дніпровські водні рубежі

на підручних понтонних засобах, риболовецьких човнах і саморобних паромах.

5.Екскурсовод:

Від ворожих снарядів гинули люди, за борт звалювалась зброя.Мінометники,розвідники,проводили штурмові заходи. Кулеметники й автоматники « гасили» ворожі контратаки.Сапери під ворожим вогнем мінували танконебезпечні напрямки. На невеликих плотах на плацдарми доставляли зброю, а зворотнім рейсом провозили поранених

6.Екскурсовод:

В траншеях першої лінії велися рукопашні бої . Вони не припинялися ні вдень, ні вночі.В порівнянні з 10 – річною Афганською війною,при форсуванні Дніпракожен день клали в землю і поглинали під воду 2,5 Афганістані.


Керівник музейної кімнати:

Битва за Дніпро стала рідкісним в історії воєн прикладом такого масштабного і швидкого форсування широкої водної перешкоди при запеклому опорі потужних сил противника,яка принесла довгоочікуване визволення 25 жовтня 1943 року було визволено місто Дніпропетровськ від гітлерівських окупантів,



6 листопада - місто Київ,22 лютого тільки вже 1944 року – місто Кривий Ріг, а 8 березня1944 року – наше село Лозуватку.В пам`яті народній назавжди залишаться імена наших співвітчизників, воїнів, які винесли на собі всі труднощі війни, і які виконали свій обов`язок перед Батьківщиною.

Висновки
Участь юних краєзнавців в роботі шкільного музею є надзвичайно корисною і доречною. Відбувається процес накопичення та систематизації документальних пам’яток і речових доказів, які не завжди знаходять своє місце у державних фондосховищах. Позитивним є те, що учні бачать плоди своєї роботи, у них створюється особливий настрій, важливий для емоційного сприйняття і морального виховання. Поняття «патріотизм» включає в себе любов до вітчизни, до землі, де народився і виріс, гордість за історичні здобутки народу. Найбільш важливо, якою буде людина майбутнього, у якій мірі вона засвоїть дві важливі соціальні ролі – роль громадянина і роль патріота. Нам є чим пишатися, є про що розповідати дітям. Тому особливе місце в патріотичному вихованні займає музейне виховання.

Список використаних джерел:

  1. Пометун О.І., Пироженко Л.В. «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання». Київ, АСК, 2004, 192 с.

  2. Журнал «Історія в сучасній школі», лютий 2013р., 30-41 с.

  3. «Розвиток творчих здібностей учнів під час музейних уроків та пошукової роботи», журнал «Завуч» №15, травень 2006р.


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconКонкурс „Парк педагогічної майстерності " Номінація „ Галерея інноваційного пошуку "
Система роботи з формування та розвитку патріотичних почуттів учнів на уроках математики та фізики засобами національно-патріотичного...
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconФормування національно-патріотичних почуттів учнів на уроках української мови та літератури шляхом упровадження сучасних педагогічних технологій Актуальність обраної теми
Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для...
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconГлобинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3 Розвиток індивідуальних інтелектуальних та творчих здібностей учнів у умовах особистісно зорієнтованого навчання
Розвиток індивідуальних інтелектуальних та творчих здібностей учнів у умовах особистісно зорієнтованого навчання
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconЗірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
...
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconІнтелектуальна гра для учнів 11 класів Мета: систематизувати знання учнів з теми «Олександр Довженко»
«Олександр Довженко», з’ясувати рівень знань біографії письменника та його творів, сприяти формуванню та розвитку інтелектуальних...
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів icon«Щоб козацькому роду не було переводу, присягаєм на вірність Вітчизні й народу!»
Мета заходу: прийом учнів 2 класу в козачата, виховання національних та патріотичних почуттів
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconНаказ №49 м. Олександрія Про проведення районного чемпіонату серед шкільних команд «Інтелектуальна ліга»
Відповідно до плану роботи відділу освіти, центру дитячої та юнацької творчості та з метою активізації навчальної діяльності учнів,...
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconВідділ освіти, сім’ї та молоді глобинської райдержадміністрації глобинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3 Галига В. О
Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів у умовах особистісно зорієнтованого навчання
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconКонкурс «Математичне асорті»
Мета: Розвивати та поглиблювати інтерес учнів до математики, виховувати згуртованість, повагу до товаришів та їхньої думки. Сприяти...
Роль музейних уроків для стимулювання інтелектуальних здібностей учнів, формування їх громадянських цінностей та патріотичних почуттів iconНаказ №332 м. Олександрія Про проведення районного інтелектуального чемпіонату серед шкільних команд «Інтелектуальна ліга»
Відповідно до плану роботи відділу освіти, центру дитячої та юнацької творчості та з метою активізації навчальної діяльності учнів,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка