Роман Гром’як історія української літературної критики



Сторінка1/35
Дата конвертації09.10.2017
Розмір3.44 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


Роман Гром’як

ІСТОРІЯ

української літературної критики

(від початків до кінця XIX століття)


Посібник для студентів гуманітарних
факультетів вищих навчальних закладів

Рекомендовано Міністерством освіти України

(Лист № 570 від 27.04. 1999 р.)

ТЕРНОПІЛЬ

«ПІДРУЧНИКИ & ПОСІБНИКИ»

1999
ББК 83.3 Укр

Г 87

Видання здійснено за фінансового сприяння
Американської (США) Фундації Українського Вільного Університету
в Мюнхені (голова управи проф. Петро Ґой)
і добродіїв Осипа Гладуна, Зиновія Маринця, Андрія Мельника,
Олександра Пришляка, Любомира Рокецького, Марти Тарнавської

Рецензенти: доктор філологічних наук, проф. Павло Федченко (Київ);

доктор філологічних наук, проф. Микола Зимомря (Ужгород);

доктор філологічних наук, проф. Ольга Куца (Тернопіль).






Роман Гром’як


Г 87

Історія української літературної критики (від початків до кінця XIX століття). Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. — 224 с.




ISBN 966-562-280-3




Розглядається історія української літературної критики — її виникнення, становлення і розвиток крізь призму естетичної комунікації на тлі методологічних пошуків у Європі; відтворю­ється рух ідей, оцінок, критеріїв, а також система критичних жанрів, характеризуються особливості різнотипних літературно-критичних дискурсів.

Розраховано на студентів-філологів і журналістів.



ББК 83.3 Укр

ISBN 966-562-280-3
© Р. Т. Гром’як, 1999

ВСТУП


Історія української літературної критики як окремий навчальний предмет почала вивчатися в педагогічних інститутах (університетах) України щойно з початку 80-х років ХХ століття. Міністерство освіти України рекомендувало тоді відповідну програму цього курсу, складену групою викладачів Полтавського педінституту1. Проте підручника з історії літературної критики в Україні немає й досі. Очевидно, через брак навчальних посібників і підготовлених викладачів, здатних викладати цей курс, невдовзі нові навчальні плани педінститутів запропонували синтезований курс Історія української літератури і літературної критики. Тому у вузах до історії літературної критики поставились по-різному. Якщо в університетах здебільшого читалися розлогі спецкурси з історії літературознавства (в тім числі і літкритики), то в окремих педінститутах ентузіасти вели цей курс як відносно самостійний предмет (із складанням екзамену чи заліку), а в інших — дотримувалися орієнтовного навчального плану.

Філологічні науки за той час посилено розробляли як теорію критики, так і історію української літературної критики (складалося своєрідне критикознавство). Ю. Бурляй опублікував підручник з теорії літературної критики2, П. Федченко — монографію «Літературна критика на Україні першої половини ХIХ століття» (1982). Під його керівництвом колектив авторів з Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України створив і оприлюднив «Історію української літературної критики». Дожовтневий період» (1988). Це були праці, які значно розширили джерельну базу літературного критицизму, але змушені були не виходити за межі усталеного тоді методологічного арсеналу, окресленого марксистсько-ленінськими догмами.

З розпадом тоталітарного суспільства й утвердженням реальної свободи думки і творчості ситуація дещо змінилася. 1990 року засновано серію «Українська літературна думка» (УЛД), яка повинна була поступово показувати все багатство української літературознавчої науки. Заплановано і розпочато підготовку тритомної хрестоматії з української літературної критики. Проте економічна криза різко уповільнила здійснення цих задумів. У серії «УЛД» заледве побачили світ вибрані статті С. Єфремова, П. Филиповича, О. Білецького, а перший том довгожданої хрестоматії з’явився щойно 1996 року3. Водночас при сприянні українських літературознавців з діаспори за той час укладено і випущено чотиритомну хрестоматію-антологію «Українське слово», в якій письменники і критики материкової України і діаспори посіли разом належні їм місця в єдиному, хоч і розпорошеному по всіх континентах світу, літературному процесі, а також «Антологію світової літературно-критичної думки ХХ ст.» (1996). Таким чином, із завершенням публікації другої і третьої книг хрестоматії з літературної критики складається та мінімально достатня джерельна база, на якій може ґрунтуватися навчальна робота студентів, спрямована на оволодіння неусіченою історією літературної критики в Україні. Викладачі і студенти для загальної орієнтації отримали нові синтезовані посібники з історії української літератури від кінця ХVIII ст. до новітніх часів, де разом з розвитком художньої літератури окреслено й основні тенденції еволюції та особливості функціонування літературної критики4. Нарешті вийшов підручник з історії літературознавства, його основних напрямів М. Наєнка, в якому єдиним поглядом відтворено панораму літературознавчої думки з сучасних позицій5.

Ця ситуація уможливлює і водночас ускладнює працю кожного, хто самостійно забажав би скласти уявлення про стан і характер літературознавчого критицизму в Україні. З одного боку, навально збільшується доступна джерельна база, що викликає необхідність її зіставного аналізу, а, з другого, залишається різнобій у поглядах на суть і завдання літературної критики, її місце в системі гуманітарних знань і суспільної діяльності, що ускладнює цю аналітичну роботу. За таких умов конче потрібен багатофункціональний навчальний посібник, який міг би виконати орієнтуючу роль при наявності уже названих хрестоматій, підручників, антологій і розбіжностей у поглядах не тільки на саму літературну критику, а й на потребу вивчати її історію як відносно самостійну навчальну дисципліну.

Розробляючи питання теорії літературної критики6, викладаючи філологам упродовж тривалого часу історію літературної критики, ми переконалися в тому, що такий посібник конче потрібний насамперед студентам-філологам і студентам-журналістам. Отож, цей посібник адресується насамперед студентам старших (випускних) курсів, які вже мають уявлення про літературний процес в Україні і хочуть поглиблено осмислити логіку його розвитку, логіку оцінок його компонентів: поодиноких творів, творчості письменників, стильових течій, новаторських пошуків.

Тут поєднуються теоретично-історичний та практично-методичний аспекти. Розкриття кожної теми складається із: а) стислої характеристики стану літературної критики хронологічно вказаного періоду чи літературно-критичної діяльності відомої постаті; б) домашніх завдань і методичних рекомендацій щодо їх виконання; в) переліку питань для самоконтролю.

У викладі лекційного матеріялу і при укладанні практичних завдань виходимо з таких концептуальних засад: 1) літературна критика є специфічним видом творчої діяльності; 2) водночас вона залишається складовою частиною літературознавства; 3) має свою систему жанрів; 4) літературна критика опосередковує функціонування літератури в суспільстві, рефлексію кожної людини з приводу художніх явищ. Ці засади визначають характер пропонованого посібника і його відмінність від нормативного підручника. Літературна критика тут простежується не тільки як рух ідей, а й як система жанрів і різновидів публічної діяльності. Визнаючи неможливість осмислення літературної критики поза її зв’язком з естетикою, теорією літератури та історією літератури, пропонуємо її розгляд як естетичної діяльності, органічно зумовленої станом суспільства, його культури і літератури зокрема, — невіддільної від історії журналістики. Отже, освоєння курсу історії літературної критики передбачає актуалізацію міжпредметних зв’язків всього гуманітарного циклу, вимагаючи пильної уваги до руху національної преси і до характеру державної цензури (там і тоді, де і коли в певній формі вона здійснюється).

Автор усвідомлює складність завдань, які мають бути реалізовані в такому посібнику, і неможливість їх здійснення в повному обсязі відразу. Сподіваємось, що значну їх частину виконають викладачі, які керуватимуть самостійною роботою студентів.

Сердечно дякую всім (найперше — родині, рецензентам і спонсорам), хто допоміг вийти цій праці у світ.

Примітки

1. Програми педагогічних інститутів. Історія української літературної критики для студентів спеціальності українська мова і література. — К., 1983. — 24 с.

2. Бурляй Ю. С. Основи літературно-художньої критики. — К.: Вища школа, 1985. — 246 с.

3. Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У трьох книгах. Книга перша: Навчальний посібник/ Упоряд. П. М. Федченко, М. М. Павлюк, Т. В. Бовсунівська; за ред. П. М. Федченка. — К.: Либідь,1996. — 416 с.

4. Історія української літератури. ХIХ століття: У трьох книгах. Кн. 1: Навч. посібник / За ред. М. Т. Яценка. — К.: Либідь, 1995. — 368 с.; Кн. 2: 1996. — 384 с.; Кн. 3: 1997. — 432 с. Українська література ХХ століття: У двох частинах, трьох книгах/ За ред. В. Г. Дончика. — К.: Либідь, 1998.

5. Наєнко М. К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. — К.: ВЦ Академія, 1997. — 320 с.

6. Див.: Гром’як Р. Т. Естетика і критика. Філософсько-естетичні проблеми художньої критики. — К.: Мистецтво, 1975. — 225 с.; Р. Т. Гром’як. Громадянськість і професіоналізм / Соціальна відповідальність критики/. — К.: Рад. письменник, 1986. — 204 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

Схожі:

Роман Гром’як історія української літературної критики icon"Життєвий і творчий шлях Василя Стуса"
Шевельов Ю. ”Трунок І трутизна”. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. – К. 1994 –...
Роман Гром’як історія української літературної критики iconВіталій русанівський історія української літературної мови
Причини занепаду староукраїнської літературної мови. Народнорозмовне джерело як матеріал художньої творчості
Роман Гром’як історія української літературної критики iconСтепан Павлюк. Від редактора с. 1 Роман Кирчів. Історія української етнографії с
П'єр Кампорезі. Магічні жнива: їжа, фольклор та суспільство
Роман Гром’як історія української літературної критики iconРоман шухевич дух української нації (рекомендаційний список літератури) Рома́н Шухе́вич
«Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка»
Роман Гром’як історія української літературної критики iconСвітова велич Т. Шевченка
...
Роман Гром’як історія української літературної критики iconІсторія української культури
Грушева Т. В. Історія української культури. Навчально-методичний посібник для студентів неісторичних напрямів підготовки. – Запоріжжя...
Роман Гром’як історія української літературної критики iconІсторія України в романах Роман Іваничук

Роман Гром’як історія української літературної критики iconМета заняття: ознайомити учнів із особливостями жанру «роман у віршах»
Тема заняття. «Маруся Чурай» Ліни Костенко перлина української літератури ХХ століття. Історична основа твору, сюжетна канва. Тл:...
Роман Гром’як історія української літературної критики iconРекомендаційний список літератури на допомогу викладачам української мови та літератури, класним керівникам та майстрам виробничого навчання
Григорович Шевченко – великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та...
Роман Гром’як історія української літературної критики iconРоман “Запахи. Історія одного вбивці. ” Патрік Зюскінд



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка