Розділ 1 Загальні відомості



Сторінка1/3
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.86 Mb.
  1   2   3

Міністерство освіти та науки України

Відділ освіти Криничанської районної державної адміністрації

Дружбівська середня загальноосвітня школа



Портфоліо

Вчителя історії Коваленко Геннадія Миколайовича

2015 р

Розділ 1

Загальні відомості

Адреса: вулиця Нова 2

село Дружба

Криничанський район

Дніпропетровська область



Освіта: вища. Закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут ім.

В. К. Винниченко.

Роки навчання: 1990-1995. Диплом серії ЛЗ №003234.

Спеціальність: вчитель історії та народознавства.

Кваліфікація: вчитель першої категорії.

Стаж роботи: 19 років.

Курси з підвищення кваліфікації: Дніпропетровський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти. Час навчання: 12.06.2000 –

24.06.2000 рр.,Кваліфікаційне посвідчення № 3815

12.06.2005 – 24.06.2005 рр., та 12.04.2011

– 29.04.2011 рр. Кваліфікаційне посвідчення № 4341.

Участь в конкурсах: районний конкурс «Учитель року» з історії - 2008 рік;

районний конкурс «Учитель року» з правознавства, 1-ше місце в

номінації «Правознавство» - 2010 рік.

районний конкурс «Учитель року» з правознавства, 1-ше місце в

номінації «Правознавство» - 2014 рік.

Додаткові відомості про вчителя

Відомості про стаж роботи






2010-2011

2011-2012

2012-2013

2013-2014

2014-2015

загальний трудовий стаж

20

21

22

23

24

загальний педагогічний стаж

15

16

17

18

19

стаж роботи в даній школі

10

11

12

13

14

Проходження атестації

рік

результати атестації

2000

присвоєно 2 кваліфікаційну категорію

2005

підтверджено 2 кваліфікаційну категорію

2010

присвоєно 1 кваліфікаційну категорію

Робота з учнями

Навчальні досягнення учнів

2012 – 2013 роки


предмет

клас

навченість

%




якість

%










1 сем

2 сем

рік

1сем

2 сем

рік

історія України

5

-

100

100

-

18

18

історія України

всесвітня історія



6

100


100

100


0

0

0

історія України

всесвітня історія



7

100

100


100

100


100

100


14

14


14

14


14

14


історія України

всесвітня історія



8

100

100


100

100


100

100


11

11


11

11


11

11


історія України

всесвітня історія правознавство



9

100

100


100

100

100


100

100

100


100

12

24

12



12

24

12



12

24

12



історія України всесвітня історія правознавство

10

100

100


100

100

100


100

100

100


100

11

22

22



11

22

22



11

22

22



історія України всесвітня історія курс «Людина і світ»

11

100

100


100

100

100


100

100

100


100

0

0

0



0

0

0



0

0

0



2013 – 2014 рік

предмет

клас

навченість

%




якість

%










1 сем

2 сем

рік

1сем

2 сем

рік

історія України

5

-

100

100

-

25

25

історія України

всесвітня історія



6

100


100

100


12

12

12

історія України

всесвітня історія



7

100

100


100

100


100

100


12

0


12

0


12

0


історія України

всесвітня історія



8

100

100


100

100


100

100


0

0


0

0


0

0


історія України

всесвітня історія правознавство



9

100

100


100

100

100


100

100

100


100

0

11

0



0

11

0



0

11

0



історія України всесвітня історія правознавство

10

100

100


100

100

100


100

100

100


100

20

20

20



20

20

20



20

20

20



історія України всесвітня історія курс «Людина і світ»

11

100

100


100

100

100


100

100

100


100

11

11

22



11

11

22



11

11

22


2014 – 2015 рік



предмет

клас

навченість

%




якість

%










1 сем

2 сем

рік

1сем

2 сем

рік

історія України

5

-

-

-

-

-

-

історія України

всесвітня історія



6

100


-

-


38

-

-

історія України

всесвітня історія



7

100

100


-

-


-

-


0

12


-

-


-

-


історія України

всесвітня історія



8

100

100


-

-


-

-


12

12


-

-


-

-


історія України

всесвітня історія правознавство



9

100

100


100

-

-

-



-

-

-



0

0

0



-

-

-



-

-

-



історія України всесвітня історія правознавство

10

100

100


100

-

-

-



-

-

-



0

0

0



-

-

-



-

-

-



історія України всесвітня історія курс «Людина і світ»

11

100

100


100

-

-

-



-

-

-



20

20

20



-

-

-



-

-

-



Результати державної підсумкової атестації

рік

предмет

клас

рівень

навчальних

досягнень




навченість

%


якість










в

д

с

п




%

2010/11

історія України

11

2

2

4

0

100

25

2013/14

історія України

11

2

1

0

0

100

67














Розділ 3

Науково – методична діяльність

Педагогічна проблема: Активізація пізнавальної діяльності учнів через застосування краєзнавчого матеріалу. Використання елементів інтерактивних технологій навчання на уроках історії, права та суспільствознавчих дисциплін.

Педагогічне кредо: «Вчитель – це не обов’язково, той хто вчить, але обов’язково - той в кого вчаться».

Напрямки роботи: створення умов для всебічного розвитку дитини. Впровадження нових форм та методів роботи. Реалізація змістовних ліній. Розвиток творчих здібностей учнів. Диференційоване навчання. Впровадження інноваційних методів навчання. Застосування здоров´язберігаючих технологій. Самоосвіта вчителя та учня.

Принципи роботи: системність, наступність, єдність, вимогливість, об’єктивність, науковість, наочність, самостійність в роботі учня.

Стиль роботи: Працювати для учнів, навчати учнів відповідальності, самоконтролю, творчості, прислухатися до учня. Вчити дітей своїми вчинками, діями, справами. Дотримання диференціації в навчанні. Кращий зразок навчання та виховання – власний приклад. Ніколи не казати: «Не вмію – завжди казати – навчусь»

Золоті правила роботи вчителя:

Вчитель – зразок для учня в поведінці, життєвих принципах, джерело знань та наставник.

Хто потребує – допоможи.

Розвивай допитливість та бажання працювати самостійно.

Любити дітей якими вони є. стимулюй учнів до грамотної, розумної дискусії, вчи знаходити істину в дискусії

Умови успіху на уроці:


  • чіткі завдання, послідовний хід до мети

  • доброзичливість до учнів

  • завдання чіткі та зрозумілі

  • економія часу на уроці

  • поставлене завдання повинно бути реалізоване



  • поставлені завдання повинні бути посильними

  • підтримка ініціативності учнів

Використовую в своїй навчально – виховній роботі

  • Інтерактивні, здоров´язберігаючі технології, технології критичного мислення, технологію створення ситуації успіху, ІКТ.

Участь в заходах

  • Районний конкурс «Вчитель року» в номінації Історія – 2008 рік.

  • Районний конкурс «Вчитель року» в номінації Правознавство – 2010 рік та 2014 рік.

  • Тиждень права в школі, тиждень історії, історичний брейн – ринг, краєзнавча робота з історії села.



Участь в педагогічних радах

2012р. – доповідь на тему: «Роль правового виховання в формуванні правової культури учнів »

2013р. – доповідь на тему: «Система правової освіти та виховання учнів»

2014р. – доповідь на тему: «Єдність дій педагогічного колективу та громадських організацій та їх вплив на якість виховної роботи в школі»



Участь в психолого – педагогічних семінарах

2012р. – доповідь на тему: «Позитивне підкріплення в навчанні»

2013р – доповідь на тему: «використання електронних підручників на уроках гуманітарного циклу»

2014р


Участь в засіданнях методичних обєднань

2013р. – доповідь на тему: «Компоративістська компетентність учнів залежить насамперед від вчителя»

2014р. – доповідь на тему: «Актуальність ідей впровадження мультимедійних технологій в практиці викладання предметів гуманітарного циклу»

Участь в районних семінарах вчителів історії

2012р. – доповідь на тему: «Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії»

2013р. – «Використання історичних документів під час самостійної роботи учнів»

2014р. – «Виховання поваги до прав людини на уроках правознавства»



Узагальнення та поширення власного досвіду

Тематичні папки: узагальнення власного досвіду, тиждень права, тиждень історії. дидактичні матеріали, розробки класних виховних годин, годин спілкування, роботи краєзнавчого плану.

Розробки відкритих уроків, свят розміщено на сайті школи.

Громадська діяльність: голова профспілкового комітету школи в 2001 – 2005 роках.

ТВОРЧИЙ ДОРОБОК ТА ВЛАСНИЙ ПЕДАГОГІЧ-НИЙ ДОСВІД

Основні постулати діяльності

Наш час ставить завдання перебудови та осмислення форм та методів роботи в усіх галузях суспільного життя загалом, та в галузі освіти зокрема. Тому що саме освіта є своєрідним шляхом в майбутнє. Від освіти сьогодні залежить яким буде наше життя через 15-20 років. Саме тому, останніми роками серед вчителів та навколо педагогічної громадськості зростає інтерес до історичної тематики. Адже без осмислення досвіду минулого неможливий прогрес сучасної методики викладання, а значить неможливі зрушення в освіті.

Особливо актуальною в світлі останніх подій є реалізація ідеї національної освіти та поєднання її з контекстом загальнолюдських цінностей.

Кожен учень має свої індивідуальні особливості, власні позитивні та негативні сторони, задатки, які стають основою майбутньої особистості. Саме неврахування цього призводило до невдач під час педагогічного процесу, а часто навіть до особистих трагедій, зламаних доль. Причиною цього була орієнтація на уніфікацію учня, на орієнтацію на колектив а не особу учня.

Тому одним з основних завдань в своїй роботі вважаю розробку та впровадження особистісно орієнтованих методів навчання, основним гаслом яких повинно стати сприйняття дитини такою, як вона є, і ні в якому разі не перебудовувати дитину на свій лад, під середньостатистичні стандарти. За 19 років роботи можу відмітити ефективність таких методів як бесіда, індивідуальна робота, диференційовані завдання, робота з картками а також різнорівневі завдання під час підсумкових уроків чи тематичних атестацій.

Нинішнє суспільство прийнято називати суспільством сталого розвитку, складних ІКТ та суспільством інформації. Саме таке суспільство вимагає здорової особистості. У своїй праці «Серце віддаю дітям» В. Сухомлинський писав: «Я не боюсь ще і ще раз говорити: турбота про здоров´я учня – це найважливіша справа вчителя, його святий обов’язок. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили та можливості». І справді всі хочуть бачити дитину та людину щасливою, здоровою, фізично розвиненою та розумною. Я це веду до того, що ще одним з напрямків моєї роботи є прагнення сформувати в учнів здоровий спосіб життя, шляхом розумного поєднання розумових та фізичних навантажень.

Вислів давніх римлян: «Даючи знання не відбирай здоров´я» намагаюсь ставити в основу навчально – виховного процесу. Вважаю що лише фізично та душевно здорова людина може стати повноправним членом суспільства в майбутньому. Під час годин спілкування, при роботі з класом вважаю за обов’язок сформувати в дітей: знання, вміння, прогнозувати результати своїх дій. Цим самим створюю умови для формування творчої, фізично та духовно здорової особистості.

Впровадження та використання інтерактивних методів та інноваційних технологій в роботі вчителя історії є важливою умовою успішного навчання. Основною характеристикою традиційної системи освіти, яка здебільшого спрямована на запам’ятовування програмного матеріалу і відтворення його (дати, події, характеристика політичних діячів) є конкретно – практичні знання, викладені у вигляді готових зразків.

За нинішніх умов вважаю що потрібно змінювати пріоритети цілей навчання: на перший план потрібно ставити здатність самостійно мислити, швидко та вірно знаходити вихід зі складних ситуацій, розвивати пріоритет самостійності та нестандартності мислення. Адже сучасне суспільство вимагає не суми предметних знань, вмінь чи навіть старанності, їх все рівно буде замало в сучасному житті, а здатності до самостійних, а головне правильних рішень завдань, які ставить складне життя.

Відповідно до національної програми «Освіта» передбачено використання світового досвіду для створення системи освіти, яка б відповідала вимогам ХХI століття. До таких наукових розробок належить програма розвитку творчої особистості, що є принципово новою в системі освіти. Його основна мета – розвиток здібностей дитини, на відміну від «навчання» де відбувається лише його механічне засвоєння. Якщо учень буде лише виконавцем то йому не вдастся відчути задоволення від творчості.

Науково – педагогічна проблема над якою зараз працюю «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії через застосування краєзнавчого матеріалу». Виходячи з цього основні свої завдання вбачаюв: розвитку творчих здібностей школярів, особисто – орієнтованому навчанні, створенні умов для розвитку творчого потенціалу дитини, розвиток через гру, урізноманітнення форм та методів навчання.

У своїй роботі впроваджую інноваційні технології, поєдную групові та індивідуальні форми роботи, диференційований підхід до кожного учня. Працюю над розвитком навчальних, інтелектуальних та творчих можливостей учнів на уроках історії. Використовую такі інтерактивні методи та прийоми роботи: асоціативний кущ, мозкова атака, навчаю – учусь, незакінчене речення, рольова гра. Актуальність застосування таких прийомів зумовлена необхідністю формувати стійкий пізнавальний інтерес.

Педагогічну діяльність проводжу згідно таких нормативно – правових документів: Конституція України, Закони «Про освіту» « Про загальну середню освіту» «Новий стандарт освіти», методичних рекомендацій з викладання предметів суспільно – гуманітарного циклу.

Реалізацію основних положень вказаних документів здійснюю під час проведення уроків та в позакласній виховній роботі. Розвиток творчої особистості потребує відповідних умов, від яких залежить його ефективність, продуктивність виявів особистості як суб’єкта діяльності. Цьому найбільшою мірою сприяє навчально – виховний процес з єдиними підходами до кожної дитини, надання їй максимальних можливостей для виявлення та розкриття творчих здібностей та обдарувань на всіх етапах.

Творчий розвиток учнів в значній мірі залежить від взаємодії в форматі: учень-учень, учень-вчитель, учень – батьки та навіть вчитель-батьки. Саме відносинам в цих форматах намагаюсь приділити більше уваги сприяючи таким чином існуванню єдиного соціально – педагогічного простору. Внаслідок такої співпраці виробляються однакові погляди на процес розвитку, виховання та навчання.

В роботі часто використовую елементи ігор або навіть цілі уроки – ігри. Це значно сприяє роботі учнів та засвоєнню ними знань умінь та навичок. У кожної дитини є певні здібності, тільки в одних вони можуть виявлятися яскраво, в інших дрімати всередині, саме тому для кожного учня намагаюсь підібрати завдання відповідно до його здібностей (одні краще виконують письмові завдання, інші усні, в одних краще розвинене аналітичне мислення, в інших здатність відтворювати навчальний матеріал). Розвиток здібностей нерозривно пов'язаний з формуванням інтересу. Саме тому значну увагу приділяю матеріалу для роботи дітей, і таким чином намагаюсь стимулювати розвиток пізнавальної активності.

Особливе значення приділю здоровому способу життя. Постійно при роботі з класом проводжу профілактичні бесіди серед учнів. Неодноразово запрошували лікаря, працівників органів внутрішніх справ для підвищення в учнів інтересу до здорового способу життя.

Невід´ємною частиною формування пізнавальної активності учнів та інших аспектів навчально – виховної роботи є робота з батьками. Проводжу батьківські збори та тренінги на теми: «Роль сімї в навчанні та поведінці учня» «Вплив сімї та оточення на профорієнтаційний вибір школярів» «Культура підготовки домашніх завдань» «Вплив харчування на навчання учнів» «Стилі батьківської поведінки».

Приділяючи значну увагу розвиткові пізнавальних інтересів розумію, що саме завдяки їм формуються основні інтелектуальні вміння необхідні для засвоєння знань, закладається основа для успішного оволодіння ними. Сухомлинський зазначав що до кожної дитини потрібно мати свій підхід. Глибоко переконаний, що дитина повинна не лише засвоїти певну суму знань а головне навчитись логічно мислити, порівнювати, встановлювати зв'язок між поняттями, висловлювати свої власні міркування. А досягти цього можна лише засобами що активізують пізнавальну діяльність.

Усвідомлюючи що словесна творчість – могутній стимул в житті та навчанні дитини, високоефективний засіб її розвитку, джерело натхнення в оволодінні мовленнєвою культурою, надійний засіб самоствердження особистості намагаюсь щоб жодне заняття не проходило без збагачення словникового запасу учнів. Для учнів які виявляють інтерес до історії доцільним вважаю використання додаткової літератури, реферати, доповіді, рецензії на відповіді однокласників. Повністю згоден з тим, що учнів, які не мають інтересів чи захоплень взагалі не існує. Кожен проявляє інтерес до того чи іншого предмету. Тому при розробці та втіленні особи тісно орієнтованих методів встановлюю зв'язок з тими шкільними предметами здібності та нахили до яких учень проявляє. Тим учням, які проявляють інтерес до математики даю завдання на запам’ятовування дат чи місць тих чи інших історичних подій. Учням з образним мисленням (лірики) доцільно запропонувати опис певної події чи характеристику особи історичного діяча. Саме тут учень може застосувати свої знання та вміння з літератури. На жаль, є багато учнів які не проявляють інтересу до жодного із шкільних предметів. Для таких намагаюсь використовувати ігрові форми навчання. До кожного намагаюсь знайти індивідуальний підхід. Певні результати є. Відомо всім, що навчання це не завжди свято, конкурси чи розваги. Це перш за все копітка праця. Тому, незважаючи на уподобання учнів, слід на всих уроках та повсякчас привчати їх до праці. Лише учень, що наполегливо працює, має шанс чогось досягти не лише в навчанні але і в подальшому житті. Виховання працелюбності повинно бути заснованим на народних традиціях, повазі до праці та людей праці. Хотілося б застерегти від надмірно вільного трактування особистісно – орієнтованого навчання. Якби учнів повністю сприймали такими як вони є відпала б необхідність в існуванні самої школи. Наше завдання – віднайти такі форми та методи роботи, щоб розвивати в учнів ті задатки, які дані від народження в вірному напрямку, в той же час формуючи справжню всебічно розвинену гармонійну особистість.

Впродовж багатьох років роботи черпав «золоті зерна» з творів класиків педагогіки, методичної літератури, знайомився з досвідом роботи вчителів – новаторів. І ще, важливо щоб навчальна праця приносила радість. Учень, який захоплений справою що йому до вподоби, завжди буде виявляти наполегливість, силу волі, критичне ставлення до стереотипів.

Отже, на практиці просто необхідно використовувати різні форми навчання, які більш доцільні для певного класу. Лише за таких умов можна створити навчальне середовище в якому теорія та практика засвоюються одночасно, а це дає змогу учням розвивати характер, формувати світогляд, логічне та критичне мислення, виявляти та реалізовувати індивідуальні можливості кожного учня.



Доповіді на педагогічних радах та методичних обєднаннях

Компоративістська компетентність учнів залежить насамперед від вчителя.

Від професіоналізму вчителя, його компетентності загалом та вміння порівнювати, тобто від компаративістської компетентності залежить не тільки успішне навчання учнів, а й їх успішність в подальшому житті.

Тому в роботі вчителя повинні оптимально співвідноситись сучасні форми, методи, засоби навчання при яких розвивається особистість кожного учня. Компоративізм означає, що вчитель кожної хвилини на кроці перебуває в режимі експерименту, де основним предметом є навчальна ситуація.

Роль вчителя в структурі сучасного уроку надзвичайно велика. Вона полягає не в передачі знань, а в підтримці в самому учневі нових видів діяльності, навчання новим способам мислення. Саме тут орієнтація навчального процесу на компаративістські способи діяльності забезпечать можливість використати знання найефективніше.

Професія вчителя багатопланова і не полягає в знанні предмета. Вчитель повинен не тільки виховувати та доводити до досконалості самого себе але і виховувати інших, здійснювати перехід від «школи пам´яті» до «школи мислення» саме в цьому неабияку допомогу може надати компаративістика.

Важливою умовою загального підвищення педагогічної культури є розвиток загальнокультурної компетентності, що неможливо без порівняльно – історичного мислення тобто компаративістики. Формування вказаної компетентності передбачає розвиток всіх сфер особистості. В зв’язку з цим автори виділяють 5 основних видів компетентностей: мотиваційні, ціннісно – нормативні, інформаційно – пізнавальні, комунікативні та практичні.

Орієнтуватися потрібно на особистість дитини, а не на новомодні методики, перш за все треба створити умови комфортні для навчання та життя в колективі. Вміння мотивувати діяльність учнів через різноманітні види діяльності. Досконале володіння комп’ютерними технологіями та наявність досконалого інформаційного забезпечення. Важливою є наявність інформаційного забезпечення не лише з історії, а й з інших предметів для створення компаративістської діяльності.

Зараз діти розвиваються рано та швидко, тому важливо не втратити зв'язок з рівнем розвитку дитини, з рівнем розвитку учня. Саме високий рівень аналітичного мислення є основною умовою можливості та необхідності застосування компаративістики в роботі вчителя. Необхідно враховувати зміну цінностей в суспільстві, динаміку суспільного розвитку для правильного застосування порівняльно – історичних методів.

Здоровя як учня так і вчителя є найнеобхіднішою умовою ефективної роботи і тому застосовуючи будь-які методики необхідно це враховувати.

Таким чином можна зробити висновки. Що професійні вміння та знання, вміння аналітичного мислення вчителя необхідна умова компаративістської компетентності, а значить і умова формування такої компетентності в учнів.


Методика використання писемних джерел на уроках історії

Історія повинна займати одне з основних місць в навчальних планах. Саме предмет історії є тим предметом, сукупність знань з якого визначає загальний рівень компетентності учнів.

Особливу роль в цьому процесі відіграє робота з історичними джерелами на уроках під час якої учні опрацьовують відповідні документи. Рекомендується присвячувати цілі уроки роботі з історичними джерелами.

Питання використання історичних джерел розробляло багато істориків та педагогів. Матеріали широко представлені в мережі. Там зокрема наголошується що учні повинні розуміти природу і сутність джерел, критично їх сприймати та бути в змозі дати власну інтерпретацію та дати аргументоване тлумачення тої інформації, яка міститься в документах.

Однією з необхідних умов праці з історичними джерелами є оволодіння учнями вмінням працювати з документами. В основі цього зростання самостійності учнів на уроках.

Для того щоб правильно організувати роботу з писемними джерелами треба розуміти які існують види цих джерел. Це перш за все наочні (ілюстрації, малюнки, плакати. Фільми та інше). Усні джерела (перекази чи цікаві факти з життя історичних діячів чи подій). Письмові (книги, переписи, листи, заповіти). Найдоступнішими джерелами є розміщені в підручнику в кінці параграфа чи в хрестоматії.

Сучасний урок історії взагалі не повинен минати без використання історичних джерел. Завдання використання першоджерел дати можливість учням доторкнутись до минулого, дати їм відчути дух епохи. Саме з документального матеріалу значно краще ніж зі слів запам’ятовуються не лише історичні факти, а й тенденції історичного розвитку. А от єдиного алгоритму використання історичних джерел немає. Бажано кожному вчителеві виробити свій власний алгоритм в залежності від віку дітей, сили класу та теми що вивчається.

Але не дивлячись на різні алгоритми роботи результати повинні бути чітко визначені і перш за все це вміння аналізувати свідчення, враховувати їх особливості, час та умови написання джерела, вміння робити належні висновки, чітко та зрозуміло висловлювати свої думки, виявляти розбіжності в судженнях та позиціях, вміння помічати дезінформацію, не піддаватись впливові тенденційної інформації, спів ставляти дані різних джерел між собою та з тогочасною реальністю.

Разом з тим є різні типи інтерпретації історичних джерел. Це науково – історичні (книги та статті професійних істориків. Наукові доповіді. Пояснення в музеях під експонатами). Далі це художні джерела (романи, драми, фольклорні твори) та науково – популярна література чи джерела. При використанні історичних джерел слід дотримуватись такої послідовності. Історичні джерела можуть використовуватись як: ілюстративно – інформаційна (показав чи прочитав, чи вивісив на дошці ы все) пізнавально – розвиваюча ґрунтується на основі вирішення різнорівневих пізнавальних завдань репродуктивного, проблемного та творчого спрямування. Практично – узагальнююча це робота через конспектування, складання тез, таблиць, планів, схем. Ціннісно – смислова що повинна діяти протягом всього процесу роботи з джерелом.

На думку вчених для ефективного використання джерел треба дотримуватись таких методичних рекомендацій



  • підбір матеріалу виходячи з науково – обґрунтованих критеріїв, якими є обсяг та тип документу

  • з´ясування джерел повинно враховувати психолого – педагогічні та вікові особливості мислення учнів, специфіку матеріалу

  • організація роботи має здійснюватись зі зростанням самостійності учнів від репродуктивного до творчого рівня

Саме тому джерела повинні бути чітко пов’язані з темою уроку, сприяти засвоєнню нової теми, презентувати щось нове, бути доступним за змістом та обсягом, повинні конкретизувати уявлення учнів про події та явища що вивчаються та мати певний емоційний вплив на учня і в той же час повинні бути цікавими для сприйняття.

Таким чином робота з документами включає: читання, переказ документа та складання плану, самостійний розгляд документа та відповіді на запитання до нього, зіставлення двох документів, що характеризують одну й ту ж подію. Хорошим способом перевірки знань учнів після роботи з документами є евристична бесіда, яка залучає учня до пошуково – дослідницької роботи.

Можна запропонувати етапи та послідовність роботи з джерелами: учитель дає зразок для розгляду, учні аналізують документ під керівництвом вчителя, потім опрацьовують в класі та вдома і на уроці роблять висновки. Запропонований алгоритм розгляду може змінюватись відповідно до виду писемного джерела, рівня пізнавальних можливостей та конкретного класу. Обов´язково слід звернути увагу учнів на такі аспекти: ким був написаний документ, для чого, на скільки можна довіряти авторові, чи є текст тенденційним та упередженим, кому призначався документ, чи надійна представлена інформація, чи співпадає вона з іншими історичними джерелами. А от Мисан пропонує досліджувати писемні джерела такими кроками: візуальне дослідження, визначення виду джерела, встановлення авторства та інформації про особу автора, з´ясування часу створення документу, способу появи джерела, встановлення первинності чи вторинності документу.

Таким чином головною метою використання історичних джерел є набуття навиків самостійної праці з ними. Це можна здійснити шляхом логічності та послідовності. Вміння учнів працювати з документами дає можливість і наблизитись до епохи що вивчається і навчає мислити самостійно, вчить відрізняти правду від упередженості. Це дозволяє поринути в той час, тобто стати в якійсь мірі дослідником.



Позитивне підкріплення в навчанні.

Учитель постійно повинен вдаватись до схвалення та підбадьорення своїх учнів. Це додає сил на подальшу роботу. Завдяки похвалі ми відчуваємо емоційне піднесення і прагнення працювати наполегливіше заради досягнення успіху.



Але часом буває що не все вдається, а оточуючі лише докоряють невдачею. В такому випадку необхідно похвалити та підбадьорити самому себе. Для того щоб розвинути таку здатність в собі треба виконати такі завдання:

  1. Записати 5 своїх позитивних рис, які здатні забезпечити вам успіх

  2. Записати 5 рис, які допомагають в спілкуванні з іншими людьми

  3. Запишіть свої минулі успіхи та їх вплив на життя і діяльність

  4. Згадайте слова – схвалення, які були висловлені на вашу адресу, тобто ті слова, що надихали на досягнення успіху

  5. Згадайте як ви підбадьорювали себе раніше

  6. Як ви підбадьорюєте інших людей, учнів, коли вони розчаровані

  7. Як ви хвалили себе, коли досягали успіху?

  8. Поміркуйте і запишіть нові слова чи інші способи підбадьорити себе

  9. Як ви хвалили інших коли вони досягали успіху

  10. Придумайте та запишіть вітання іншій людині з нагоди її успіхів.

Це наодинці, але ми працюємо з учнями і тому, щоб розвинути здатність до самовдосконалення в них доцільно виховати прості правила.

  • У процесі виконання деякої діяльності зупиніться, зробіть невелику перерву. Усвідомте той факт, що ви працюєте, вдосконалюєтесь. Що само по собі прекрасно. Похваліть себе за ретельність

  • Після успішно виконаної роботи похваліть себе, відзначте свої старанність, наполегливість. Заохочувати себе варто не лише за великі досягнення. Можна похвалити за виконання звичайної для вас діяльності,яку ви хочете підсилити, закріпити

  • Згадайте у чому саме (в якому компоненті діяльності) є хоча б невеликий прогрес. Похваліть себе за це. Побажайте собі успіхів в майбутньому

  • Винагороджуйте себе час від часу. Якщо досягли позитивних результатів, чи коли виконали задумане, похваліть себе, відзначте цю подію подарунком

  • Згадайте подію. Коли ви досягли успіху, виявивши наполегливість, цілеспрямованість, тощо. Згадайте емоційний стан коли перебували в стані успіху, перемоги.

  • Похваліть себе самого. Скажіть собі кілька приємних слів. Наприклад: «Чудово» «Так тримати»

  • Зобов’яжіть себе і надалі так працювати.

Звісно не всі і не всим ці поради підходять кожному можна виробити свої. Головне щоб був результат. Тобто позитивне підкріплення в навчанні.

Зразки розробки план – конспектів уроків




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Розділ 1 Загальні відомості iconІ розділ загальні відомості про вчителя Люба Галина Іллівна
Вдосконалення професійної майстерності педагогічних працівників, підвищення результативності та якості навчально-виховного процесу...
Розділ 1 Загальні відомості iconЗагальні відомості

Розділ 1 Загальні відомості iconЦиклограма діяльності ліцею на 2013/2014 навчальний рік понеділок
Загальні відомості про заклад
Розділ 1 Загальні відомості iconЗагальні відомості про навчальний заклад
Загальний стан навчального закладу та його готовність до виконання статутної діяльності
Розділ 1 Загальні відомості icon“Учитель не той хто вчить, а той у якого вчаться” Педагогічне кредо: Загальні відомості

Розділ 1 Загальні відомості iconПлан роботи Кегичівського ліцею Кегичівської районної ради Харківської області На 2016/2017 навчальний рік
Загальні відомості про заклад
Розділ 1 Загальні відомості iconПлан роботи Кегичівського ліцею Кегичівської районної ради Харківської області На 2016/2017 навчальний рік
Загальні відомості про заклад
Розділ 1 Загальні відомості iconУрок позакласного читання в Тема. Твій друг книга! Гімн книзі. Слайд 1 Мета. Розкрити значення книги в житті людини. Дати учням загальні
Мета. Розкрити значення книги в житті людини. Дати учням загальні відомості про книгу як історичну пам’ятку людства, як коштовний...
Розділ 1 Загальні відомості iconНавчально-методичний посібник Видання друге, виправлене І доповнене Черкаси 2002
У посібнику подано основні теоретичні відомості з ділового українського мовлення, висвітлено питання правопису та загальні мовні...
Розділ 1 Загальні відомості iconОноре де Бальзак Загальні відомості
Тур, Франція †18 серпня 1850, Париж, Франція) французький письменник. Перший успіх до нього прийшов після написання «Психології шлюбу»...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка