Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання



Сторінка1/9
Дата конвертації17.04.2017
Розмір1.97 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

РОЗДІЛ І. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКА
§1. ЛЕКСИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКІВ

Ключові питання

  • Як знайти іменники серед інших слів?

  • Що називають іменники?

Іменник любить називати

завжди на ймення кожну річ:

земля, країна, сонце, мати,

печаль і радість, день і ніч.
А щоб іменник відшукати,

Спитай у нього: Що ти? Хто?

І скаже він: «Я - ліс з лугами

Я - і сідельце, і пальто,

Я - хлопчик, дівчинка і мама,

Я - пес і пташка, сонце й кіт,

Я - щастя, радощі та слава,

Я і Тарасик, твій сусід



Усе я можу називати:

Предмети, явища, осіб,

Властивості, речей ознаки,

І дії, й чисел різновид…
В цих назвах спільна є прикмета –

Вони подібні до предмета.
Вправа №1. З-поміж поданих спільнокореневих слів виберіть і випишіть лише іменники. Обґрунтуйте свій вибір, вкажіть частиномовні ознаки обраних слів.
А). Знати, знання, знаний, зізнання, визнано; потроїти, три, трійка, трояко, троїстий, третій; десятина, десятеро, десятка, десять; мудрий, мурість, мудрити, мудро; ранній, рано, ранок, зранку; малий, малеча, обмаль, змалитись, малюк; збільшити, більший, більшість, більше.
Б). Програмувати, програмний, програміст, програма; кисло, кислиця, кислуватий, закислити, кислота; збирати, зібрання, збірка, збір, збірний; допомагати, помічник, допомога, підпомічник, допоміжний; зверху, верхній, поверхня, поверх,поверховий.
В). Зеленіти, зелень, зеленавий, надзелень; учений, учити, навчання, учень, учнівство; впорядкувати, порядковий, рядок, впорядковано; недоречно, недоріка, доречність, дорікати, речення; мандрувати, мандрівка, мандри, мандрівник; упереджено, наперед, попередній, попередник.
*Матеріал вправи можна подати у вигляді вибіркового диктанту.


Вправа №. Прочитайте речення. Знайдіть в них іменники, що мають граматичні ознаки інших частин мови. *Поясніть це явище.

1. Приходь, героїчне! Прекрасне, явись! (П.Тичина). 2. Усіх поранених відправляли до санітарного батальйону. 3. Ще Київ спить у сяйві голубому. Закохані вертаються додому (Л.Скирта). 4. Двоє хитрих розумного не переважать (нар.тв.). 5. У нас на весіллі наречену звуть молодою, а її подруг – дружками. 6. У світі є мільйони мільйонів галактик, і серед них Чумацький Шлях – наша галактика. 7. Пихатий – то дурному брат (нар.тв.). 8. В умілого руки не болять (нар.тв.). 9. Піший кінному не товариш (нар.тв.). 10. Це була козацька сотня отамана Сірка.


Вправа №. Прочитайте речення, з’ясуйте лексичне значення виділених слів. *Скористайтеся «Тлумачним словником» у кінці підручника (додаток №6).
1. Ковзаючись по траві, по сріблястій нехворощі, першим став спускатися з кургана Василь Карпович (О. Гончар). 2. Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (М. Коцюбинський). 3. Вікна світлиці були на осонні, а вікно спальні виходило в тінистий солов’їний сад. 4. На подвір’ї зелен кущ. Над кущем літає хрущ. 5. У нетрях панує надзвичайна тиша, як у дивному храмі дивного бога (І.Багряний). 6. Ціле літо ми провели в карпатських бескидах. 7. Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс (М. Коцюбинський).
Вправа №. Згрупуйте подані іменники за значенням, з’ясуйте значення кожної групи. **На матеріалі вправи складіть тест на відповідність: «група за значенням» - «приклади».
А). Чесність, хлібина, порада, спів, десятка, екзамен, дуб, зелень, облога, олівець, білизна, сотня, перемовини, дисковод, тисяча, чорнота, мільйон, далечінь, шафа.
Б). Радість, сотка, книжки, двійка, хрестини, вугілля, перегляд, двері, поєднання, турбота, синь, мільярд, краса, чверть, вода, широчина, передзвін, десятина.
Ключове питання

  • На які лексичні групи поділяються іменники?


Вправа №. Утворіть словосполучення, поєднавши видові (А) та родові (Б) назви, і запишіть їх за зразком: А) театр + Б) „Березіль”- театр „Березіль”

**Підкреслііть власні назви, поясніть їх правопис.


А). Зілля, риба, капуста, гора, стиль, дерево, птах, корабель, бібліотека, пролив, театр, школа, плід, роман, водоспад, збірка, місто.
Б). „Собор”, івасі, кольрабі, Вікторія, бук, „Кобзар”, імені Короленка, авокадо, бароко, „Тарас Шевченко”, яструб, Говерла, Донецьк, броколі, ромен, „Березіль”, „Ерудит”, Дарданелли.
Вправа №. З'ясуйте, до яких груп за значенням належать подані іменники: власні назви, загальні назви, істоти, неістоти, конкретні назви, абстрактні назви? При цьому враховуйте, що одне слово може відповідати кільком характеристикам одразу і одночасно належати до кількох груп. **На основі аналізу складіть тести на відповідність: «група за значенням» - «приклади».
Донбас, суддя, Приазов'я, радість, криниця, добро, мураха, Марія, смерека, каміння, полотно, лідер, братерство, столиця, аргумент, Маріуполь, співчуття, батьки, музика, капелюх, вихованість, металург, Львів, Сиріус.
Вправа №. Розподіліть подані іншомовні іменники на дві групи - «істоти» та «неістоти». *Скористайтеся при виконанні вправи «Словником іншомовних слів», поданим у кінці посібника (див. додаток №3).
Какаду, аташе, попурі, анчоус, орігамі, динго, рагу, поні, метро, івасі, кашпо, аргалі, конфетті, авеню, кюре, депо, пюре, меню, агуті, боа, колі, броколі, мюслі, шимпанзе, колібрі, пюпітр, абориген, індиго, желе, конфетті, панно, цеце, фламінго.
Ключове питання

  • Які іменники називаються збірними?


Вправа № . Прочитайте речення, з’ясуйте з його контексту значення виділених іменників.
1. З палаючого будинку, крізь клубовиння диму хлопцям вдалося викинути кільканадцять полотен (О.Гончар). 2. Рятуючись втечею, лосиха таки вскочила в баговиння і втратила повороткість (О.Ємченко). 3. Від Десни віяло свіжістю лугового сіна, білим шумовинням верболозових соків, настояним кореневищем старих верб (І.Цюпа). 4. Мокре картоплиння обшмуляло ноги (В.Кава). 5. Вітер доніс дух картопляних городів, соняшничиння, витьопаної дощами кукурудзи, сльозливе зітхання цибулі (Є.Гуцало). 6. Рукою показав на шкіри шмаття: «Щоб людям роздала це все манаття!» (Д.Білоус). 7. За вибірки дає Бог перебірки (нар.тв.).
*Додаткові завдання:

1) визначте спосіб творення цих слів, поясніть їх правопис;



2) у вправі знайдіть іменники, які називають дії, ознаки, предмети, істоти, явища, і запишіть групами.
Вправа №. Прочитайте слова по стовпчиках. З’ясуйте, яке спільне значення вони мають і за яким принципом розподілені на групи:

?

?

?

?

?

?

солодощі

хрестини

картоплиння

висівки

мишва

збіжжя

радощі

відвідини

бобовиння

обжинки

малеча

клоччя

гордощі

входини

гарбузиння

молоки

галич

шмаття

пустощі

заручини

квасолиння

вершки

татарва

багаття

пестощі

проводи

трясовиння

витрішки

вороння

гілля


§2. ПРАВОПИС ВЛАСНИХ ТА ЗАГАЛЬНИХ НАЗВ
Вправа №. Спишіть (або напишіть під диктовку) подані речення. Поясніть написання власних та загальних назв.

*Орфограма «Правопис власних назв».
Яка добра і світла година, коли село йде на (В,в)еликдень до церкви (Я.Гоян). 2. Я дивлюся на сіро-синій (Д,д)ніпро, слухаю плескіт хвиль (О.Довженко). 3. (Ш,ш)ар-гора на(П,п)олтавщині – це видовжене плато, яке біля підніжжя омивається водами (П,п)сла (Л.Кучеренко). 4. Прийдешні (С,с)ократи до суті ітимуть крізь сутінь. (Б.Олійник.) 5. Всяк (Ш,ш)отландець -вільний пан своєї (Б,б)атьківщини (Леся Українка.). 6. Не всі стародавні греки були (А,а)фродітами, (Г,г)еркулесами, (А,а)поллонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах, увічнювали її. (О.Довженко.) 10. На північ від (Б,б)огуслава, в урочищі (М,м)аслів (С,с)тав, жив хутором старий козак (Д,д)обридень. (П. Панч.). 11. Найпополярніші курорти (П,п)івдня – це (Яя)лта, (А,а)лупка, (Є,є)впаторія, (К,к)октебель.
Вправа №. Словниковий диктант. Поясніть написання власних та загальних назв.

*Орфограма «Правопис власних назв».
Варіант 1.

Конституція України, річка Кальчик, палац спорту «Юність», Будинок учителя, кімната матері й дитини, комедія «Мартин Боруля», бог Перун, пансіонат «Здоров'я», День учителя, Свято Перемоги, бібліотека імені Короленка, поїзд «Маріуполь-Львів», Республіка Крим, олімпійські ігри, лауреат премії ім.Т.Шевченка, Міністерство освіти України, вулиця Братів Кличко, орден Дружби народів, доба Ренесансу, балет «Лебедине озеро», Біловезька Пуща.


Варіант 2.

День Незалежності України, аеропорт «Бориспіль», опера «Кармен», сузір’я Оріон, собор Петра й Павла, телефон «Самсунг», цукерки «Корівка», Дід Мороз, заслужений діяч мистецтв, Королівство Бельгія, Булонський Ліс, товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, барон Мюнхаузен, Посол Республіки Польща, озеро Світязь, майдан Незалежності, проспект Дружби народів.


Ключове питання.

  • Які іменники називаються однозначними, а які - багатозначними?


Вправа №. З’ясуйте з контексту речень значення багатозначних іменників. **Складіть з цих слів словничок, подавши в ньому тлумачення багатозначного слова.
А). 1. Хліб - усьому голова. 2. До булави треба ще й голови. 3. За дурною головою і ногам нема спокою. 4. Яка головонька, така й розмовонька.
Б). 1. Кулькова ручка, безперечно, зробила свій внесок у розвиток сучасної цивілізації. 2. Дитина несміливо подала мені свою маленьку ручку. 3. Двері у вітальню були різьблені, з дорогими металевими ручками у вигляді змій.
В). 1. Срібно бриніло чаїне крило. 2. Початковим класам відвели праве крило школи. 3. Під крилом літака земля виглядає як учнівський аркуш, увесь покреслений і розлінієний. 4. Людина нібито не літає, а крила має.
Вправа №. Спишіть іменники двома стовпчиками: однозначні іменники – багатозначні іменники. **Назвіть значення багатозначних іменників. **2-3 багатозначні іменники введіть у речення так, щоб з контексту було зрозумілим їхнє значення. За зразок візьміть попередню вправу.
Голова, березень, осінь, земля, ворона, думка, ключ, дощ, крило, вікно, берег, качка, ручка, джерело, завод, відвідини, миша, футбол, екран, ніж, дідусь, книга, дорога, автомат.
Вправа № . Прочитайте подані іменники і з’ясуйте, яке значення в них є прямим, а яке переносним. Складіть по два речення так, щоб через контекст показати обидва ці значення.
1. Лице – а) те ж, що і обличчя; б) сукупність ознак, що характеризують що-небудь. 2. Рука – а) верхня кінцівка людини від плеча до кінчиків пальців; б) слід чи результат чиєїсь діяльності. 3. Широчінь – а) значна ширина, великий простір; б) великий розмах у чомусь, значний ступінь вияву чогось. 4. Язик – а) рухливий м’язовий орган у ротовій порожнині; б) те, що має подовжену, витягнуту форму. 5. Чарівник – а) людина, що займається чаклунством; б) людина, чия майстерність заворожує, чарує інших. 6. Джерело – а) вода, що витікає з-під землі; б) витоки, початок чогось.

§3. ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНІ ІМЕННИКИ
Ключове питання.

  • Чи змінюється лексичне значення емоційно забарвлених іменників і, якщо змінюється, то як саме?


Вправа №. Спишіть речення. Знайдіть та підкресліть в них емоційно забарвлені слова-іменники. *Поясніть, як утворені ці слова і що вони означають. **Визначте, завдяки яким морфемам слова набувають емоційного забарвлення.
Варіант 1.

1. Де в лісах ростуть дубочки, протікають три струмочки. 2. А у мене є сестричка трохи більша рукавички. 3. В піджачок з голочок одягнувся їжачок та й із хати – назбирати грушечок-гниличок. 4. Братикові зайчик хліба дав окрайчик, бо він нас, маляток, любить, мов зайчаток. (М.Стельмах). 5. Ти рости, тополенько, все вгору та вгору, плавай, плавай, лебедонько, по синьому морі (Т.Шевченко). 6. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає…(Т.Шевченко). 7. Сонечко встає, і в росі трава… (А.Малишко).


Варіант 2.

1. Крізь сніго-льодову скоринку, прогріваючи собі тісненьку й скромну проталинку, пнеться цупкий паросток, схожий на цибульку (Ю.Смолич). 2. Ой ти, роде мій, роде, родоньку! Чом бур’ян стоїть по городоньку? (Л.Костенко). 3. …По-народному цю квіточку називають «невісточкою» (Г.Тютюнник). 4. Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилася в травиці комашня…(М.Коцюбинський). 5. Тут день при дні вартує сонце моє розчинене віконце (Л.Чорнобай).


Вправа №. Напишіть під диктовку вірш О.Олеся. Знайдіть та підкресліть в ньому емоційно забарвлені слова-іменники. **Поясніть, як вони утворені і що виражають.
Покинута, занедбана на лугу

Зеленіє капустонька у снігу,

А до неї стежечку не одну

Протоптали ніженьки по лану.


Догадайтесь, дітоньки, ви самі,

Хто ці робить стежечки у зимі.

Я вам в цьому віршику не скажу,

Бо сам ще раз подивитись побіжу.


Вправа №. Надайте поданим іменникам емоційного забарвлення.

*Орфограма «Правопис суфіксів іменників».
Мати, батько, земля, сонце, люди, квітка, дівчина, козак, правда, доля, щастя, воля, зірка, зоря, жито, дорога, братик, син, донька, скриня, пиріг, лебідь, рука, кошеня, лелеченя, вода, трава.

Конкурс_«_Звари_мені_борщик_»__Мета_діяльності'>ВЧИМОСЯ ГРАЮЧИ


  • Конкурс «Звари мені борщик»

Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, навчити визначати лексичне значення та граматичні ознаки іменників, формувати мовні компетентності учнів.
Умови_та_правила_гри'>Умови та правила гри: зібрати 2 групи учасників, які за 2 хвилини серед поданих іменників мають знайти і виписати назви продуктів, з яких можна зварити борщ. Слова можна подати дітям двома списками – кожній групі. Кількість груп і завдань можна варіювати.
Матеріал для роботи. (Дивись дотаток №1)
Крупа, олія, буряк, картоплиння, цукор, сіль, вода, бульйон, окріп, петрушка, м'ясо, квасолиння, огірок, картопля, цибуля, горох, морква, мука, мед, фарш, томат, сало, кріп, селера.
*Іменники згрупуйте за граматичними ознаками: 1 група – за родами, 2 група – за відмінами.


  • Конкурс «Хто більше».

Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, активізувати його через ігрову діяльність, формувати мовні компетентності учнів.
Умови та правила гри: кілька учасників (або груп учасників) повинні за певний час ( 1 хвилину) написати якомога більше іменників із певним значенням, наприклад: назви дій, станів, ознак, чисел тощо. Кількість груп і завдань можна варіювати. Переможець той, хто згадав таких слів більше.



  • Гра «Кожна людинка трохи тваринка»

Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, навчити визначати лексичне значення фразеологізмів, формувати мовні компетентності учнів.
Варіант 1. Згадайте українські фразеологізми, де вживаються назви істот. Хто більше згадає та запише, той переможець.
Матеріал для роботи.

1. Гнатися за двома … . 2. Зробити з … слона. 3. Б’ється як … об лід. 4. Показати, де … зимують. 5. Пустити червоного … . 6. Позичити в … очі. 7. Живуть, як … з собакою. 8. Тягнути з болота … . 9. Писати, як … лапою. 10. Пекти … . 11. Куди й … кісток не занесе.


Довідка: собака, муха, кішка, риба, зайці, бегемот, раки, півень, ворон, сірко.
Варіант 2. Згадайте й відновіть прислів’я, де вжито назви істот.
Матеріал для роботи.

1. Знайся … з конем, а … з волом. 2. Хитрий … за забором. 3. … боятися - до лісу не ходити. 4. На боягуза всі … брешуть. 5. Лякана … і куща боїться. 6. Не вчи … літати, а … співати. 7. Кожна … знайде свого Гриця. 8. У чужій пасіці … не розведеш. 9. Коли зазиміє, то й … заніміє. 10. Загордилась … , що об панський тин чухалась. 11. Рання … росу п’є,а пізня – сльози ллє. 12. Не давай … моркву берегти, а … курей стерегти.


Довідка: заєць, орел, кінь, віл, вовки, ворона, собаки, соловей, свиня, лисиця, жаба, птиця, бджоли.
Варіант 3. За поданими ознаками назвіть істот, з якими люди себе порівняють.
Матеріал для роботи.

Впертий як… ; хитрий, як…; неповороткий, як …; голодний, як …; дурний, як сто … ; стрекотлива, як … ; жалюгідний, як мокра ….; красива, як …; крикливий, як ….; сильний та сміливий, як …; брудний, як …; турботлива, як ….; боязкий, як …, вірний, як …, здорова, як …, строкатий, як … , маленька жіночка, як … , вирлоокий, як … .


Довідка: вовк, корова, перепілочка, сорока, ведмідь, сова, квочка, заєць, собака, баран, сокіл, осел, пава, курка, папуга, півень, свиня, лисиця.


  • Конкурс «Два в одному».

1. «Що треба для дружби?».

Мета діяльності: поповнити словниковий запас учнів, навчити визначати лексичне значення та граматичні ознаки іменників, формувати соціокультурні компетентності учнів
Умови: зібрати 2 групи учасників, які за 2 хвилини серед поданих іменників мають знайти і виписати назви ознак чи властивостей, які потрібні людині для справжньої дружби. Іменники згрупувати за граматичними ознаками. Слова можна подати дітям списками або запропонувати їм скласти такий список самостійно (тоді часу треба дати більше). Кількість груп і завдань можна варіювати. Кожна група має обґрунтувати свій вибір слів (якостей).

*Таке ж завдання можна скласти для прикметників.


2. «Що треба для служби?»: зібрати кілька груп учасників, які за 2-4 хвилини мають знайти і виписати назви ознак чи властивостей, які потрібні людині які потрібні людині, щоб бути хорошим працівником. Іменники згрупувати за граматичними ознаками. Слова можна подати дітям списками або запропонувати дітям скласти такий список самостійно (тоді часу треба дати більше). Кількість груп і завдань можна варіювати. Кожна група має обґрунтувати свій вибір якостей.
Матеріал для роботи.

Доброзичливість, оптимізм, врода, справедливість, непоступливість, корисливість, радість, тактовність, взаємодопомога, увага, пошана, правдивість, вихованість, доброта, щирість, самопожертва, відвертість, погорда, щастя, егоїзм, бідність, жорстокість, сміливість, благополуччя, норовливість, відповідальність, заздрість, зазнайство, поступливість, працездатність, скромність, точність, охайність, байдужість, урівноваженість, поміркованість, краса, вірність, совість, мудрість, помірність, себелюбство, гідність, чесність, милосердя, самоповага, сором’язливість, нещирість, безвідповідальність, лінощі, пихатість, гордовитість, воля, дивацтво, самовпевненість, прямота, обережність, дотепність, талант, обдарування, сваволя, безсоромність, простота.


Тлумачний словник.

Гордовитість – зневажливе ставлення до інших;

дивацтво – дія чи якість людини, що викликає здивування

дотепність – виразність і точність у передаванні суті чого-небудь;

корисливість – прагнення до власної, вигоди, наживи.

норовливість – примхливість, капризи, непокора;

охайність – те ж, що акуратність, уміння виконувати роботу чисто, ретельно і старанно;

пихатість – зазнайство, зневажливе ставлення до інших;

поступливість – уміння йти на поступки;

приязнь – дружня прихильність та симпатія;

щирість – вияв доброти, сердечності, приязні.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Вправа . Прочитайте уважно поданий текст. Дотримуючись логіки викладу думки, відновіть зміст і будову речень, поставивши на місці пропусків слова з дужок. Запишіть свій варіант.
Кожна …. ( нація, національність, меншина) має свої … (звички, звичаї, обряди, традиції), що виробилися протягом багатьох … (років, століть, віків) і освячені… (часом, віками, життям, народом).

Але … (звички, звичаї, обряди, традиції) – це не відокремлене явище в … (перебуванні, існуванні, житті) народу, це – втілені в рухи і дію … (світовідчуття, погляди, вірування, світогляд) та (взаємини, стосунки, відносини) між окремими людьми. А ці взаємини та відчуття навколишнього світу безпосередньо впливають на духовну … (науку, практику, культуру) даного народу. У свою чергу це впливає на формування народної … (культури, творчості, моралі, релігії). Саме тому народна творчість нерозривно пов’язана зі звичаями…. (етносу, народу).


Вправа . Виправте подані словосполучення, правильно дібравши потрібний за змістом іменник. *За необхідності користуйтесь російсько-українським словником (див. додаток №4).
Виключення з правила, поштовий перевод, міжнародні стосунки, свідоцтво очевидців, мешканець України, міжнародне положення, видали свідчення, провести міроприємство, замісник директора, взяти ссуду, підписка газети, замовити білет, мій співбесідник, поштовий адрес, двоповерховий дім, кілька строчок, написав письмо, промислові отраслі.
Вправа . Прочитайте подані речення, знайдіть і виправте в них лексичні помилки. *За необхідності користуйтесь «Тлумачним словником» (див. додаток №6).
1. Кожен чоловік мріє про щасливе майбутнє. 2. Мій старший брат працює шофером тролейбуса. 3. Ми сім’єю часто їздимо до моря на рибалку. 4. В автобусі розпочалося товканина і тіснина. 5. Павлик від народження був горбань і вродливець, і його всі жаліли. 6. У тому вчинку не було ніякого смислу. 7. Про Чіпку люди говорили, що він з’їхав з розуму. 8. Чоловік вимагав пропустити його і розмахував депутатським білетом. 9. Ми рвемо над дорогою стиглі черниці, а іноді й суниці (А.Шиян).
ВЧИМОСЯ ПИСАТИ ТВІР
Крок 1. Робота з опорним текстом.

Завдання . Прочитайте чи прослухайте текст, запишіть усі варіанти імені, названі в ньому.
Як звали хлопчика?
Батьки звали Петриком, тітки, батькові сестри, - Петюнею, сусіди-дядьки – Петьком, бабуся – Петею, старші за нього хлопці казали зверхньо: Петь, дівчата обмежовувалися всього двома звуками – Пе, але «е» вимовляли протяжно, ласкаво…

Люди мовби заповзялися перетворити твоє життя на свято, творячи зі звичайного твого імені якесь суцільне славохвальство: Петрусь, Петрусик, Петюник, Петюнчик, Петюлюня, Петюлюнчик, та, на жаль, життя має не саму лише привабливу сторону, іноді повертається до тебе і суворістю. Тоді стаєш просто Петром, Петрякою, Петрилом, Петрунякою, Петриндею, Петрякою, Петрюкою, Петрієм, Петриндієм. (П.Загребельний)



Питання для бесіди:

1. Поясніть, як виникли варіанти імені Петро?

2. Що передають різні форми цього імені?

3. За допомогою яких морфем утворюються зменшено-пестливі та збільшено-згрубілі відтінки в словах?


Крок 2. Розробка теми твору.

Завдання . Щоб визначити зміст майбутнього твору, складіть перелік питань про своє ім’я.

Питання до теми:

1. Яке в тебе ім’я?

2. Як тобі обирали твоє ім’я і хто тобі його вибрав?

3. Що воно означає? Звідки воно походить?

4. Чи відповідає твоє ім’я твоєму характеру, темпераменту, стилю життя?

5. Чи подобається твоє ім’я тобі, твоїм близьким, друзям?

6. Хто прославив це ім’я у світі? Які видатні особистості мали таке ж ім’я, як у тебе?

7. Як ще тебе називають?


Крок 3.

Завдання . Складіть план, за яким будете створювати свій текст.
Зразок простого плану.

1. Моє ім’я.

2. Його значення та похождення.

3. Як мені обирали ім’я.

4. Мої знамениті тезки.

5. Моє ім’я і мій характер.

6. Варіанти мого імені.
Контрольні питання та тести

Ключові питання теми

1). До яких частин мови належить іменник?



Будь-яка частина мови називається повнозначною (самостійною), якщо вона характеризується за трьома основними ознаками: має власне лексичне значення, морфологічні значення та синтаксичну роль. Іменник – це самостійна повнозначна частина мови.

2). Як знайти іменники серед інших слів?



З-поміж інших слів іменники можна знайти за такими ознаками: вони відповідають на питання хто? або що?, називають предмети, особи чи різні явища і властивості, змінюються за числами й належать до певного роду – чоловічого, жіночого чи середнього.

3). Що називають іменники?



Іменники мають значення предметності. Це дозволяє віднести до іменника не лише назви конкретних предметів чи істот, а й абстрактні поняття, дії, стани, властивості, у яких значення ознаки, числа або дії перейшло в значення предметності.

4). На які лексичні групи поділяються іменники?



Іменники поділяються на такі лексичні групи: назви істот та неістот, власні та загальні назви, конкретні та абстрактні поняття.

5). Чи змінюється лексичне значення емоційно забарвлених іменників і, якщо змінюється, то як саме?



За допомогою зменшено-пестливих (як і збільшено-згрубілих) суфіксів утворюються нові іменники, але вони мають лише новий відтінок у значення й передають суб’єктивне ставлення до означуваного предмета.

6). Що означають загальні та власні назви?



Загальні назви – це назви однорідних предметів, що існують у великій кількості. Власною є індивідуальна назва одного предмета з ряду однорідних. Тому загальні назви пишемо з малої літери, а власні - з великої.

7). Які іменники називаються однозначними, а які - багатозначними?



Однозначним називається слово, яке має лише одне значення, а багатозначним називається слово, що має кілька значень. Ці значення виникли як варіанти основного значення і відрізняються лише новими смисловими відтінками.

8). Що таке збірні назви?



Іменники, які позначають велику кількість однорідних предметів, представлених як одне ціле, називають збірними назвами. Вони мають тільки одну форму числа, хоча означають сукупність предметів чи явищ. Наприклад, учнівство, малеча, комашня, журі, ректорат, вершки.



Перевірочні тести
1. У якому рядку подано правильне визначення іменника.

А. Іменник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість,

але не називає їх.
Б. Іменник – це частина мови, яка відповідає на питання хто? що?
В. Іменник – це повнозначна частина мови, яка називає предмети, істоти, а також явища

і відповідає на питання хто? або що?


Г. Іменник – це службова частина мови, яка відповідає на питання хто? що? і називає предмети, істоти та явища.

2. Вкажіть, у якому рядку всі слова є іменниками.

А. Радість, біганина, читати, завдання, радісно.

Б. Зимівля, широчина, сміливість, передзвін, десятка.

В. Дія, молодий, природа, життя, рухатися.

Г. Змагання, дорога, віск, проміння, восковий.


3. Укажіть рядок, у якому вказані лексичні групи іменника:

А. Особи, предмети, явища, ознаки, властивості


Б. Діалекти, терміни, іншомовні, застарілі
В. Істоти, неістоти, загальні, власні, конкретні, абстрактні
Г. Збірні назви, конкретні, однозначні, загальновживані
4. Предметність іменника – це здатність називати

А конкретні предмети та речі матеріального світу

Б предмети, явища природи, людей і тварин
В конкретні предмети, опредмечені ознаки, дії, процеси, поняття й числа
Г різні поняття, явища як предмети
5. У якому реченні виділене слово є іменником?

А. Рідна мова єднає між собою представників одного народу в часі й просторі.


Б. Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій.
В. Батько мій був військовим і служив у різних куточках країни.
Г. Нарешті троє нерозлучних друзів зустрілися.
6. У якому рядку всі іменники належать до назв істот?

А. Клас, олівець, вода, подія, морехід.

Б. Народ, сестра, металург, ткач, щастя.

В. Дорога, радість, футболіст, дощ, ховрашок.

Г. Син, косар, ворона, Сашко, лев, Пірат.
7. Визначте, у якому рядку всі іменники належать до назв неістот.

А. Вишня, нагорода, сім'янин, батько, родина.

Б. Мороз, дуб, бджола, лелека, барвінок.

В. Весна, казка, думка, страва, іній.

Г. Леґінь, дівчина, дорога, літечко, отара.
8. У якому рядку всі іменники є абстрактними назвами?

А. Оцет, процес, розум, втіха, доброта.

Б. Радість, боротьба, перехід, розмова, пілотаж.

В. Свобода, інформація, вдячність, мара, місто.

Г. Слава, рішучість, весна, взаємодопомога, ознака.
9. Вкажіть рядок, у якому всі іменники є назвами речовини або матеріалу.

А. Сальце, хліб, зерно, асфальт, осінь.

Б. Горобина, бязь, дріжджі, пісок, рибалка.

В. Олія, кисень, молоко, водень, бензин.

Г. Шампунь, окріп, повітря, віск, палець.
10. З'ясуйте, у якому рядку всі іменники — це конкретні назви.

А. Добро, книга, воля, кава, рішення.

Б. Планета, вода, зошит, будинок, металург.

В. Телефон, людина, квітка, неспокій, абітурієнт.

Г. Галерея, ясен, одяг, смола, милість.
11. Укажіть рядок, де всу іменники мають емоційне забарвлення.

А. Вітрюган, доріженька, бабця, журавель.


Б. Колисаночка, вовчище, книга, синочок.
В. Вітрище, казарлюга, козаченько, матінка.
Г. Доленька, звірятко, коза, волоцюга.
12. У якому рядку іменники є назвами ознак?

А Знання, виступ, промова, читання, політ.

Б Блакить, височина, спокій, краса, хоробрість.

В Батько, донечка, син, мати, дідусь.

Г Жура, калина, зоря, метелик, спека.
13. У якому рядку іменники є назвами числа?

А. Десятка, сотня, п’ятірка, тисяча, сімка, двійка.


Б. Дванадцять, одиниця, сотка, первачок.
В. Трійка, семеро, шістнадцять, вісімка.
Г. Одинак, століття, десятина, кварта.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconОлександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина друга
Слово І його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням І використанням
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconБезпечний Інтернет
То ж згадаймо, що означає слово «безпека», яке лексичне значення цього слова, яку роль відіграє це слово у вашому житті
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconПлан-конспект уроку в класі Урок №15 Тема: Неологізми. Мета
...
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconОсобливості використання іменників у ділових паперах
Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного сти­лю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою осно­вою тощо й...
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconРозділ Символ як засіб презентації змісту несвідомого 1 Символічні представлення психіки та їх значення
Розділ Метод комплексу психомалюнків як метод активного соціально-психологічного навчання (Аспн)
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconКвк «Значення слова.»
Любі діти! Ви – учні 4 класу, вже багато знаєте, тож пропоную вам позмагатися, щоб показати свої знання з теми «Значення слова»....
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconФразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником
Я; пояснити роль фразеологізмів у мовленні, ознайомити з будовою фразеологічного словника, формувати вміння користуватися фразеологічним...
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconІменник, як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Рити І поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати...
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconЗвітна презентація групи “Біографи” Тематичне питання
Дослідити розвиток «театру корифеїв», з'ясувати його внесок у театральне мистецтво України
Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання iconКатегорія відмінка іменника



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка