Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі



Сторінка2/3
Дата конвертації11.03.2018
Розмір0.53 Mb.
1   2   3
Тема. Павло Тичина. «Гаї шумлять...». Вираження патріотичних почуттів митця через поетизацію рідної природи. Гармонія людини і природи.

Мета: розкрити красу пейзажної лірики поета, показати почуття любові до рідного краю, вираженої засобами мови, вчити виразно читати художні тексти; розвивати емоційне сприйняття поезії, уміння відчувати і знаходити образні засоби мови, розуміти способи використання їх; виховувати позитивне ставлення до навколишнього світу, любов до рідної природи, будити прагнення оберігати її.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, його твори, ілюстрації або малюнки із зображенням природи, кросворд, картки із поняттями з теорії літератури.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на кращого читця поезії «Де тополя росте».



ІІ. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями

ІІІ. Сприйняття матеріалу

1. Поетична хвилинка.

Павло Тичина



Україно

Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим втішу тебе, чим тебе заспокою? —

Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, —

Чим тебе заспокою я — бідна людина, —

Скажи, моя люба Вкраїно,

Вкраїно моя!

IV. Осмислення матеріалу

1. Виразне читання вірша «Гаї шумлять...».

2. Прослухування музичного твору Г. Майбороди «Гаї шумлять...».

Визначте співзвучність поетичного і музичного творів.

3. Бесіда за текстом поезії.

Яка пора року зображена у вірші? Який час доби?

Які художні деталі свідчать про це?

У деяких словах є звуки, які вчуває людина в гудінні дзвона (дз — гу— зд). Знайдіть рядки, де говориться про шум гаю й шелест трав. Виділіть у словах звуки, що допомагають «почути» цей шум. Зробіть висновки про роль цих звуків у творі.

Ознайомтеся із видами звукопису та його функціями, порівняйте прочитане із своїми висновками.

Види звукопису:

Звуконаслідування — відтворення звуками людської мови крику птахів та звірів, шуму предметів, та явищ природи.

Звукові повтори — повторення в словах речення або віршового рядка одного й того ж чи близьких звуків.

Художні функції звукопису:

виразніше, конкретніше, поетичніше змалювати предмет або явище;

виразити почуття і настрій автора чи дійових осіб;

надати мові більшої мелодійності, а у віршованому творі — ще й посилити ритм.

Перечитайте другу строфу. Уявіть ледь помітне тремтіння повітря в спеку. Це явище поет передав образним висловом: «Думки пряде над нивами». Поясніть, чому саме такі слова використав автор.

А який образний вислів для цього явища придумали б ви? Чому?

Чи бачили ви, як хвилюється нива під вітром? Що вона нагадує?

Як ви розумієте вислів «нивами-приливами»?

Знайдіть у вірші порівняння. Як вони вводяться в речення? Яка їх роль у творі?

Виділіть уособлення. Які риси людини перенесені на предмети природи? Чому?

За текстом вірша уявіть картину, зображену поетом. Що ви «чуєте», що відчуваєте при цьому? Опишіть свої враження.

Виділіть у вірші рими. Яка особливість римування у цьому творі?

Знайдіть слова і вислови, якими виражено почуття поета, його настрій. Чи відповідає настрій автора вашому, коли ви читали поезію?

Яка головна думка твору?



V. Закріплення матеріалу

Доведіть, що вірш «Гаї шумлять...», належить до пейзажної лірики.

Чи можна прочитати поезію, передаючи різні настрої людини? Які? Спробуйте передати.

Кросворд (За віршем «Гаї шумлять»)

По горизонталі:

3, 6, 7, 8, 11, 13, 14, 15. Дієслова, що римуються у вірші.

9, 16. Слова-повтори, якими закінчуються попередні і починаються наступні рядки, що допомогло авторові зробити на них емоційний і логічний наголос (у першій і третій строфі).

По вертикалі:

1,5. Співзвучні слова, що знаходяться в одному рядку третьої строфи.

2, 12. Співзвучні слова, розташовані в одному рядку першої строфи.

4, 8, 10. Дієслова у першій строфі, які допомагають яскравіше передати піднесений настрій, захоплення людини красою природи рідного краю.




 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

6

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

11

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Відповіді:

По горизонталі: 3. Іду. 6. Біжать. 7. Шумлять. 8. Дивуюся. 9. Співаючи. 11. Пряде. 13. Гуде. 14. Жду. 15. Милуюся. 16. Милуюся.

По вертикалі: 1. Співаючи. 2. Милуюся. 4. Милуюся. 5. Кохаючи. 8. Дивуюся. 10. Слухаю. 12. Дивуюся.

VІ. Підсумок уроку (роблять усі учні відповідно до поставленої кожним із них на початку уроку мети)

VІІ. Домашнє завдання

Виразно читати поезію, намалювати ілюстрацію до твору.


2.2 Олександр Олесь. «Княжа Україна». «Заспів», «Україна в старовину» Урок в 5 класі
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета; поезіями з циклу «Княжа Україна; розвивати навички виразного читання поезії; виховувати шанобливе ставлення до старовини.

Хід уроку:

На дошці висить портрет Олександра Олеся.

Епіграф до уроку:

Ми жали хліб. Ми вигадали млин.

Ми знали мідь. Ми завжди воювали.

(Олег Ольжич)



І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель повідомляє цілі уроку (що ми хочемо дізнатися з цього уроку, які знання маємо винести з нього?). Учні доповнюють.

Приблизний перелік цілей:

дізнатися, хто такий Олександр Олесь, чим він славний;

дізнатися про його вірші, про що у них йдеться, чим вони цікаві;

дізнатися більше про українську старовину;

навчитися краще читати поезію;

розширити світогляд, словниковий запас.



ІІ. Актуалізація опорних знань.

Мікрофон: «що мені розказали літописні оповіді?»



ІІІ. Подача нового матеріалу:

1. Учитель: діти, ми починаємо знайомство із творчістю цікавого українського поета Олександра Олеся.

Як ви думаєте, в яких сім’ях виховуються письменники? Хто були їхні батьки?

А чи буває так, щоб батьком чи матір’ю одного письменника був інший (інша). Якщо так, наведіть приклади.

- Так. Леся Українка і Олена Пчілка.

Вчитель: Василь і Микола Гоголі, Тадей і Максим Рильські. Але найчастіше задатки батька, реалізовані меншою мірою, втілилися в нащадку. А була одна сім’я, у якій було аж два великі поети – сім’я Кандиб. Ви спитаєте, а до чого тут Олександр Олесь? Так от, його справжнє ім’я – Олександр Кандиба. А його син, Олег Олександрович Кандиба, взяв на честь батька псевдонім Олег Ольжич. Саме його рядки стали епіграфом нашого уроку.

2. Його портрет висить на дошці. Уважно його роздивіться. Що ви можете сказати про цю людину, судячи з її зовнішності (який характер, світогляд)?

- Серйозний, вдумливий, інтелігентний, поважний, вчений.

Народився цей серйозний і вдумливий чоловік у 1878 році в містечку Білопіллі на Сумщині. Закінчив сільськогосподарську школу, потім Харківський ветеринарний інститут. Працював ветеринаром. Але його справжнім покликанням стала поезія.

У часи Української Народної Республіки приєднався до її творців, займався дипломатією, а після її поразки виїхав закордон. Жив у Відні, Будапешті, Празі. За ним виїхала і сім’я.

- Ще раз уважно подивіться на його портрет. Які твори міг писати чоловік з таким характером?

- Серйозні, повчальні.

Олександр Олесь писав чудові, ніжні і ліричні поезії. А для дітей – вірші, казки, інсценізації. Ми будемо вивчати його цикл поезій «Княжа Україна» і казку «Микита Кожум’яка».

Писати дитячі твори його змусила важлива подія в житті. Як ви думаєте, яка?

(Народження сина Олега). Не дивно, що Олег сам почав віршувати у 8 років – це менше, ніж вам зараз.

3. Звернемось до його поезії «Заспів». Що таке заспів?

(Початок пісні).

Як ви думаєте, про що буде йтися у цьому «вступі» до циклу поезій?

Про княжу Україну, про що розповідатиме поет надалі.

4. Читання ланцюжком поезії «Заспів».

5. Словникова робота.

Чи є незнайомі слова (без зноски)?

Вчитель пояснює.

Поясніть значення висловів: «за водою попливло», «мохом поросло», «ревіти левом», «ріки крові пролились».

6. Яка тема тексту (Україна в давнину.).

7. Індивідуальна робота: поставте 5 запитань до тексту і запишіть їх у зошит. Найважче позначте.

8. Групова робота: поставте ці запитання своєму сусіду по парті, він мусить відповісти. Потім поміняйтесь місцями. Найважче запитання поставте вчителю.

10. Які висновки можемо зробити з твору? Яка його головна думка? (Ідея: героїчна боротьба наших предків проти ворогів і суворого світу. Це початок циклу поезій про давнину).

11. Читання ланцюжком поезії «Україна в старовину».

12. Словникова робота.

Чи є незнайомі слова (без зноски)?

Вчитель пояснює.

13. Практичне завдання: опишіть давню України за таблицею


Дерева

Птахи

Звірі

Духи

Види місцевості

 

 

 

 

 

Перший, хто виконає правильно, отримує 11 балів.



IV. Закріплення знань.

Як ставиться автор до нашого минулого?

Які міфи та легенди він згадує?

Багато згадуваного Олесем ви вже бачили в міфах та літописах. А які неповторні ознаки притаманні творам поета?



V. Рефлексія

Які знання ви отримали на цьому уроці? Як ви збираєтеся їх використати?

Зробіть примітку на полі: "Я оцінюю свою роботу на цьому уроці на ... балів"

V. Д/з:

Виразно читати «Заспів», «Україна в старовину», «Наші предки слов’яни». Заповнити таблицю:

Літописи і «Княжа Україна»


Спільне

Відмінне

 

 

2.3 Тарас Шевченко “Зоре моя вечірняя”. Урок в 5 класі


Тема: Тарас Шевченко “Зоре моя вечірняя”. Любов поета до простого народу і ненавистьдо кріпосників.

Мета: розкрити інтонаційне й емоційне багатство поезії, визначити головну думку твору, з’ясувати роль образних засобів у її розкритті; шляхом виконання практичної роботи закріпити набуті знання з теорії літератури; розвивати творчі здібності учнів; виховувати красою природи, відображеної автором, можливість долучитися до творення образів за допомогою художніх засобів, передаючи свої почуття та настрої.

Обладнання: портрети Т.Г.Шевченка, репродукції з його картин, ілюстрації з видами українського села, природи нашої країни; підручник; магнітофонний запис пісні “Зоре моя вечірняя”; кросворд.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями:

1) В чому різниця між віршованими творами та прозовими? Які ви можете назвати приклади прозових та віршованих творів з вивчених раніше?

2) Що таке рима? Наведіть приклади римованих рядків.

3) Який вірш називається білим? Чому його відносять не до прозової, а саме до віршованої мови? Який з вивчених вами творів є білим віршем? (П.Тичина “Пробіг зайчик”.)

4) Що називається пейзажем?

5) Яких видів бувають пейзажі?

6) Для чого їх використовують автори у творах?

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Поетична хвилинка.

Юрій Герасименко

Ти чув: співала мати при вікні

Слова Шевченка світлі і сумні.

-Чому, мамуню, серцю в грудях тісно?

-То пісня, українська наша пісня...

Ти вперше прочитав із “Букваря”

Вогненні, вічні вірші Кобзаря.

-Чом жаром обпікає кожне слово?

-То мова, українська наша мова...

Із книг тобі відкрилось до кінця

Життя коротке гнаного співця,

Діла і думи сина Батьківщини.

-Що то дзвенить, відлунює в серцях?

-То слава, горда слава України!

Те життя, яке прожив Тарас Григорович Шевченко, було яскравою зіркою, сяйво якої сягнуло за межі всіляких кордонів і часу. Творчість великого Кобзаря в історії загальнолюдської, духовної діяльності – виняткове явище. Письменник Олесь Гончар справедливо зазначив: “Тарас

Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані свого людства знаходять своє безсмертя”. Велетенський талант Шевченка на диво різнобічний: він і прозаїк, і драматург, і художник, і скульптор. Тарас Григорович створив 835 картин, на жаль, 278 з них не вдалося знайти, але про рівень Шевченка як неабиякого художника говорить хоча б той факт, що його картини тричі отримували срібну медаль Академії мистецтв Петербурга (“Хлопчик-жебрак”, “Циганка-ворожка”). Поет сам казав, що мав великий шанс присвятити своє життя малюванню, заробляючи цим доволі великі кошти, жити безбідно, але вибрав писання віршів, за що не отримував ні гроша, а тільки поневіряння, заслання, переслідування з боку царського уряду. Але недарма Шевченко вибрав саме письменницьку стезю, бо, мабуть, не знайти поета, чиї вірші б прості, звичайні люди сприймали настільки близько до серця. Відомий польський поет Адам Міцкевич говорив про те, що вірші Кобзаря заходили у кожну оселю, під кожну селянську стріху, як тільки з’являлися. Сам Міцкевич зміг досягти такого рівня визнання серед свого народу тільки після багатьох років кропіткої творчої праці.

- Згадайте твір Васильченка “Дитинство Шевченка”. Про що мріяв у дитячі роки маленький Тарасик? Що йому довелося задля цього терпіти? Чи здійснилась мрія Шевченка?

Висока майстерність володіння словом дозволяла поету створювати неповторні картини у своїх творах. Давайте з вами здійснимо уявну подорож до тогочасної України, використовуючи словесні зображення її у творах Шевченка. (Зачитують заздалегідь підготовлені учні).

По діброві вітер віє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий –

Нащо зеленіє?

Кругом поле, як те море

Широке синіє.

(“Тополя”)

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

(“Гайдамаки”)

Світає,


Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

(“Сон”)


Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

(“Садок вишневий коло хати”)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі iconДержавний заклад
Розділ I. Теоретико-методологічні основи дослідження взаємозв’язку музичних смаків та стильових особливостей життя студентів
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі iconТеоретико-методологічні основи обдарованості особистості в системі освіти
Комунальний заклад «Нікопольська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5», місто Нікополь
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі iconЛекція №1 Тема. Теоретико-методологічні основи соціології. Мета
Мета. Розглянути специфіку соціологічного підходу до суспільства, ознайомитися зі структурними та методологічними особливостями соціологічної...
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі iconТеоретико-методологічні засади роботи 7
Крейна І на його сучасників, І на митців наступних поколінь зумовив стійку увагу до нього істориків літератури та літературознавців...
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі iconТеоретико-методологічні засади глобального громадянського суспільства
«суспільство», котре до націоналізації соціології використовувалося в універсальному значенні
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі iconМетодика викладання
Робоча програма з «Методики викладання зарубіжної літератури в школі» для студентів за напрямом підготовки 020303 Філологія. Мова...
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі iconРозрахунок фактичної освітленості приміщення
Розділ психолого-педагогічні засади викладання теми «історія інформатики» в школі
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі iconЛекції з курсу «основи суспільної географії» Теоретичні та методологічні основи курсу «Основи суспільної географії»”
Як навчальна дисципліна вона дає науково обґрунтоване уявлення про характер взаємодії суспільства й природи, про форми І тенденції...
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі icon«Методика навчання учнів інформатики у школі»
Розділ ІІ розробка змісту, форм І засобів методики викладання теми «Комп’ютерні мережі» в 9-му класі
Розділ Теоретико-методологічні основи викладання літератури у школі icon«Ігрова діяльність на уроках музики в початковій школі»
Розділ Методичні основи використання казкового елементу на уроках музики


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка