Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета



Сторінка1/3
Дата конвертації15.04.2017
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3

Чемеровецький районний методичний кабінет

Кадиш Аліна Анатоліївна

Шеремета Світлана Анатоліївна

Вчителі початкових класів Бережанської ЗОШ I-IIступенів


Поетика

(розробки занять з курсу за вибором для 4 класу)

j0217698
Чемерівці 2010р

Заняття №1

Тема. Вірш.

Мета. Навчити учнів виразного читання поетичних творів і закріпити ці знання під час проведення конкурсу на кращого декламатора поезії. Розвивати усне мовлення школярів, пам'ять, навички виразного читання поетичних творів; збагачувати словниковий запас; виховувати в учнів естетичні та етичні смаки, пунктуальність; любов до слова, рідної мови, народу, країни.

Обладнання. Бібліотечка найулюбленіших поетичних творів школярів, портрети митців-поетів, тематичний словник молодшого школяра.

Хід заняття

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація знань учнів.

1.Хорове читання вірша з дошки.

Без почуття й мистецтво все даремне,

коли ж говорить в вас думка,

То слово щире і буремне

Усі людські серця зруша…

Коли немає серця в вас.

Гете


- Діти, а що таке вірші? Що ви знаєте про них?

- Які жанри є віршів?

- Які вірші ви вже знаєте?

Звідки беруться вірші? На це запитання однозначної й конкретної відповіді, напевно, немає. А дорослим і малюкам так хочеться зрозуміти, як народжується це диво – поезія. Як людині вдається висловити те, про що думалось і тобі, що також хвилювало твою душу, але ніяк не могло втілитись у слова? Ще більшим дивом можна назвати вірші, написані для дітей, вони ж бо створені поетами, дорослими людьми, які самі так давно були маленькими, та все ж зуміли подумки повернути щасливе відчуття сонячності, розкутості, щирості, і відтворити його у своїх ліричних мініатюрах.



III. Оголошення теми, мети заняття.

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

- Сьогодні на уроці ми вирушимо у подорож “Світ виразного поетичного слова”, під час якої зустрінемося з прекрасними ліричними творами, які приваблюють нас своїм локанізмом, щирістю, емоційністю, образністю поетичної мови. Своєрідність лірики полягає в тому, що в центрі уваги поета і читця перебувають не події, факти, люди, а людські переживання, думки, виражені в конкретно – чуттєвій формі.

Завдяки глибокій емоційності поезія може активно впливати на слухача, змушувати його хвилюватися, переживати, радіти, співчувати, зменшувати його хвилювання, переживати, радіти, співчувати, але не залишатися байдужим.

Емоційний стан слухача залежить від емоційного заряду читця, який конче повинен з’ясувати для себе важливі питання. Що стосується задуму твору і його змісту що схвилювало автора і стало зерном дослідження поета? Яким настроєм перейнятий ліричний герой(поет)? З якою метою написаний твір?

Поезія примушує нас жити напруженим емоційним життям і прагне навчити сприймати дійсність як опосередковану через поетичне слово.



Поетика – це розділ теорії літератури, який вивчає питання структури творів, їх композиції, поетичну мову та віршознавство. Часто цей термін застосовується до вивчення художніх особливостей творчості окремого письменника (“поетика Шевченка”), жанру(“поетика навели”), навіть творчого методу(“поетика романтизму”).

Вірш – невеликий ліричний твір, написаний у віршовій формі. “У ліричному вірші виражається безпосереднє почуття або життя, і найважливіше тут не в самому почутті, не в пасивному сприйнятті, а у внутрішній реакції на враження яке отримується ззовні”(М. Добролюбов). Вірш може бути написаний на будь-яку тему.

Ліричні твори надзвичайно різноманітні за змістом та формою. Більше того, з розвитком літератури постійно змінюються, оновлюються літературні види або жанри, а час від часу виникають і зовсім нові.

Лірику розрізняють ще й за тематикою: громадсько – політична, філософська, патріотична, інтимна, пейзажна та ін. Якщо в поезії засуджується політичний лад, звучать заклики до його зміни, йдеться про політичних діячів тощо, то вона належить до політичної або громадсько – політичної лірики. В.І. Франка в одній з поезій циклу “Веснянки”читаємо:

Гримить! Благодатна пора наступає,

Природу розкішная дрож пронимає,

Жде спрагла земля плодотворної зливи,

І вітер над нею гуляє бурхливий,

І з заходу темная хмара летить -

Гримить!
Гримить! Тайна дрож пронимає народи,-

Мабуть, благодатная хвиля надходить…

Мільйони чекають щасливої зміни,

Ті хмари – плідної будущини тіни,

Що людськість, мов красна весна, обновить…
У цьому вірші автор говорить про неминучі політичні зміни в житті людства, зміну суспільного ладу. Отже, це зразок громадсько – політичної лірики.

У поезії “ти знаєш, що ти - людина” В. Симоненко говорить про сенс людського існування, про неповторність кожної людини:

Ти знаєш, що ти – людина.

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні.


Більше тебе не буде,

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди -

Добрі, ласкаві й злі.


Сьогодні усе для тебе -

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба -

Гляди щ не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні -

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Це філософська лірика, до якої належать і поезії – медитації.

Якщо автор у своєму творі висловлює почуття любові до рідної землі, стурбований за її долю, то перед нами – патріотична лірика. Зрозуміло, що в інтимній ліриці йдеться про кохання та інші глибоко особисті почуття, бо “інтимний” – означає глибоко особистий, сокровенний, у пейзажній – про красу природи тощо.

Віршування – найхарактерніший, найбезпосередніший вияв словесної творчості – це мистецтво творення поетичних текстів.

Робота за змістом твору “Слово української дитини”.

- Хто ти, хлопчику маленький?

- Син я України – Неньки!

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся!

- А по чім тебе пізнаю?

- По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

- А скажи, де край твій рідний?

-Там, де неба круг погідний,

Там, де сонце сяє ясне

На вкраїнські діти красні;

Де лани, степи безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Карпат вершки високі,

Де потоків дна глибокі;

Де Дністер і хвилі Прута,

Де Дніпро, старий Славута;

Де високії могили,

Що в них голови зложили

Мої предки в лютім бою

За Вкраїну любу свою.

- Як поможеш свому люду?

- Пильно все учитись буду,

Щоб свої мене любили,

А чужі щоби цінили,

Щоб про мій народ питали,

Україну шанували.

Чи при праці, чи в забаві,

Все послужу рідній справі.

Ні маєтку, ані труду,

Жалувати я не буду,

Щоб народові Вкраїни

Помогти устать з руїни,-

Все зумію перенести

Для Вкраїни слава й честі!

Господа буду благати,

Щоб нам дав добра діждати!

Юра Шкрумеляк

- Про що цей вірш?

- Як римуються слова?

Робота за змістом твору”Наша Батьківщина”.

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре про те знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.


Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава,

Рідний Край свій полюбити –

Найважливіша з усіх справа.

В нім пливуть глибокі ріки

І шумлять степи безкраї,

Стрункі гори пнуться в хмари,

Синьооке море грає.

Буйне збіжжя колосисте

На врожайних росте ріллях,

Є у надрах сіль і нафта,

Віск, залізо і вугілля.

Українці й українки

Всі кохають до загину

Славну землю батьків своїх –

Свою рідну Україну.

Але щоб цю землю свою

Міцно, щиро покохати,

Треба все її минуле

Добре вивчити, пізнати.

Треба знати те, як предки

На землі цій колись жили,

Як її грудьми своїми

Заступали – боронили,

Як за волю і за долю

Йшли у бій, як на забаву,

Здобували собі рани,

Україні своїй – славу;

Як невпинно працювали

І боролись всі завзято,

Щоб їх люба Україна

Була дужа і багата.

Хай не буде ні одної

Української дитини,

Що не вміла б розказати

Про минуле України.

Роман Завадович

- А яких українських поетів знаєте?

(Виставка творів і портретів поетів).

2. Практичні завдання:

1.До якого ліричного різновиду можна віднести подані нижче поезії?

А) Стоїть гора високая,

Попід горою гай,

Зелений гай, густесенький,

Неначе справді рай.

Під гаєм в’ється річечка…

Як скло, вона блищить;

Долиною зеленою

Кудись вона біжить.

Край берега, у затишку,

Прив’язані човни;

А три верби схилилися,

Мов журяться вони,

Що пройде любе літечко,

Повіють холода,

Осиплеться їх листячко

І понесе вода.

Журюся й я над річкою…

Біжить вона, шумить,

А в мене бідне серденько

І мліє, і болить.

Ой річечко, голубонько!

Як хвилечки твої –

Пробігли дні щасливії

І радощі мої…

До тебе, люба річенько,

Ще вернеться весна;

А молодість не вернеться,

Не вернеться вона!...

Стоїть гора високая,

Зелений гай шумить;

Пташки співають голосно,

І річечка блищить.

Як хороше, як весело

На білім світі жить!...

Чого ж у мене серденько

І мліє, і болить?

Болить воно та журиться,

Що вернеться весна,

А молодість…не вернеться,

Не вернеться вона!...

Л. Глібов

б) Ти був іще малий котигорошок,

Така собі одна із людських мошок,

Що виповзли на сонце, бо весна

Тепло лила із келиха без дна,

І щось собі блаженно лепитали,–

І от тебе розумники спитали

(Можливо, й сам слова сказав я ті):

Чим хочеш бути, хлопчику, в житті?

Серйозний, як усі котигорошки,

Ти на питання це подумав трошки

І відповів: людиною. – Дитя!

Благословляючи твоє життя,

У трудну виряджаючи дорогу,

Яку пораду чи пересторогу

Я кращу дам, ніж дав собі ти сам?

Будь вірним слову, що усім словам

Із них одним ніколи не зрівняться!

Хай веселять тебе любов і праця,

Хай дружби непогасної крило

Гірке від тебе відганяє зло,

І хай у час осатаній свій про сина

Спокійно я подумаю: людина!

М. Рильський

в) Пташки гойдаються на гілці,

Он сойка з дятлом, он синиця,

І сонце грає на сопілці,

І сонцю мир на серці сниться.

Пташки гойдаються в тривозі,

А полохкі такі, й не дивно,

Що сонце в небі на дорозі

Їм заздрить чисто і правдиво.

До них це б долучитись бджілці,

Що десь в маю згубилась, в маю –

Пташки гойдаються на гілці,

Я з ними душу погойдаю…

І. Драч


г) В пустелі сизих вечорів,

в полях безмежних проти неба

о скільки слів

і скільки снів

мені наснилося про тебе!

Не знаю, хто ти,

де живеш,

кого милуєш і голубиш.

А знаю – ти чекаєш теж,

тривожно вгадуєш і любиш.

І я прийду в життя твоє.

Тебе, незнаного, впізнаю,

як син вигнанця впізнає

прикмети батьківського краю.

Я ради цього ладна жить.

Всі інші хай проходять мимо,

аби в повторах не згубить

одне,


своє,

неповториме.

Нехай це – витвір самоти,

нехай це – вигадка й омана!

Моєму серцю снишся ти,

як морю сняться урагани.

Л. Костенко

3. Конкурс на краще читання вірша.

4 .Поетична хвилинка .

Гра “Веселі рими “

Співає –танцює, зайчик -…, сорока -… ,любить -… .

Слухайте рими-пригадуйте вірш .

Рима: лісових –річкових, віток –діток …

Діти декламують рядки з вірша В .Фетисова”Хто чого вчиться.”

Звірі - в хащах лісових,

Риби-в водах річкових,

Птиці поміж віток

Учать своїх діток …

Гра”Відновіть вірш на основі рими” (М.Сингаївський) “Чим пахне земля”.

Ген колише срібна тиша. І зорю у небокрай

І зорю у небокраї Ген колише срібна тиша.

Найрідніша, найтемніша. І земля у ріднім краї

І земля у ріднім краї Найрідніша, найтемніша.
V. Закріплення опанованого теоретичного матеріалу.

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжіть речення :

“Вірш – це…”

“Поетика – це…”

“Віршування – це ”

“Тематика ліричних творів – це…”

“Декламатор – це…”

“Для виразного читання мають такі образні уявлення…”

Заняття №2

Тема. Верлібр.

Мета. Навчити дітей розрізняти вірш верлібр серед інших поетичних творів; виразно і вдумливо читати поезії, визначати і пояснювати епітети і порівняння, наявні в поезіях; вчити дітей усвідомлювати значення образного слова для вираження почуттів; виховувати доброту, людяність, спостережливість, старанність.

Хід заняття

I.Організаційний момент.

Добрий день!

В добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на заняття.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть всі дівчата,

А за ними і хлоп’ята.



II. Мовленнєва гімнастика.

Почнемо наше заняття з гімнастики, яка допоможе підготувати наші органи до роботи протягом заняття.

Вправи для очей.

1. Швидко розплющити і заплющити очі.

2. Вправа “Стовпчик”.

3. Колові оберти очима.

4. Подивіться вдалину.

5. Уважно стежте за пальцем правої руки.

6. Допоможемо пір’їнці підлетіти.

7. Оближемо смачне варення.

8. Дістанемо язичок до носа, до підборіддя.

9. Усміхніться відкритим і закритим ротом .

З такою усмішкою і хорошим настроєм працюйте все заняття.

III. Актуалізація опорних знань.

- Яку тему вивчали на попередньому занятті?

- Що таке поетика?

- Що таке віршування?

- Які види лірики ви знаєте?

IV. Оголошення теми і мети заняття.

1. Слово вчителя.

- Діти, сьогодні ми далі продовжимо вивчати тему вірші. Познайомимось ще з одним різновидом вірша – вірш – верлібр.

V. Ознайомлення з матеріалом.

Пояснення вчителя.

Верлібр (фр. vers libre- вільний вірш)- вірш, що не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у якому досягається лише наспівною інтонацією.

Походить цей вірш від фольклорних замовлянь, голосінь та інших форм неримованої чи зрідка римованої народної поезії.

Першим видатним поетом – верлібристом вважають американця (США)Уолта Вітмена (1819-1892).

В українській літературі верлібр набув поширення у 20-х роках XX століття, від тоді й понині чимало поетів звертаються до нього. Це, зокрема І. Драч, М. Вінграновський, В. Стус, В. Голобородько, В. Рубан, І. Калинець, Б. Бойчук, Емма Андієвська, Віра Вовк, О. Бригинець, В. Цибулько, М. Воробйов та інші.

Верлібр вперше почав уживати Й.В. Гете. Серед українських авторів цим віршем зрідка писали Леся Українка, Іван Франко, Павло Тичина та інші. Наприклад:

Хвилини йдуть,

Пора у путь!

Прощай рідний краю!

Вже хутко я піду.

Тут долі немаю,-

На чужині знайду.

Шукатиму долі в далекій стороні!

Вперед! Прагну волі, у світ пора мені!

Бо літа не ждуть…

Пора мені в путь!

Прощай, товариство, родино рідна!

Прощай, моя люба дружино смутна!

Я, може, навіки іду в чужий край…

Прощай, - добрим словом мене споминай!

Я йду, тверда звага

Веде мене на шлях,

У серці одвага,

Хоч сльози на очах…

В далекій чужині

Я сили наберусь

Служити країні

Або – не вернусь…

Я все покидаю: садочки рясні,

І темні діброви, і ниви ясні,

З собою несу я лиш рідні пісні.

Пора у путь,

Хвилини йдуть!

Шумлять на прощання

Зеленії луги,

Летять розтавання

Хвилини дорогі!..

Хоч тяжко країну

Рідну покидать,

Я йду на чужину,

Я мушу поспішать.

Далекая путь,

Хвилини не ждуть!

Л. Українка
Як бачимо, у Лесі Українки рядки ще римуються, а от у поезії Івана Франка “Мамо – природо!”рима відсутня:

Мамо - природо!

Хитра ти з біса!

Вказуєш серцю безмірні простори,

А життя замикаєш у клітку тісненьку,

В мікроскопійную клітку.

Уяву вабиш вічності фантомом,

А даєш нам на страву моменти,

Самі короткі моменти.

Сучасні українські літературознавці часто трактують верлібр як неримований нерівно наголошений віршорядок, що має версифікаційні джерела у фольклорі, відмінний від вільного, власне нерівностопного римованого (переважно ямбічного) вірша. За такої трактовки наведена вище поезія Лесі Українки “У путь” буде лише вільним віршем, а рядки І.Франка – верлібром (хоча і написана хореєм). Класичним верлібром написана поема М. Бажана “Політ крізь бурю”:

Я бачила, 2

я прагнула до них, 3

прокладачів незміряних доріг, 5

до доброї жадоби їх робіт, 5

до їхніх спільних радощів і бід, 5

до їхніх розумів, і планів. І нарад, 6

до їхніх, здвигнутих мільйонним маршем свят… 6

Коли спорожніють мої очі

і стануть безглуздими і непотрібними,

як кухоль білий без води,

тоді з українського поля

колосся зеленими гадюками

заповзатиме в них.

В.Голобородько

Яма

Від твого погляду



у мене

тамується подих

як у літака

що вскочив

до повітряної ями

завмирають гвинти.

В. Борисполець

Щаслива смерть

у польових квітів

вим’ятих

бажанням закоханих.

В. Жовнорук


VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Практична частина

Визначте схему римування рядків у поетичних строфах.

а) Я народився на землі

Від батька, що орав ту землю.

Ніколи я не відокремлю

Себе від хлопської ріллі.

Д. Павличко

б) Так, вийшовши з глухого степу,

З зітхань страждальної землі,

Вирізьблюю німий життєпис

На дикім камені століть.

Є. Маланюк

в) Хоч з країн ми й різних світу –

в нас одна мета, єдина:

жити в здруженій сім’ї .

Проти воєн ми і гніту!

Вільна щоб була людина

й трудове життя її!

П. Тичина

г) На берегах вічності ходить сонце,

ходить сонце в шлеях.

Натягне віз –

І всі планети в екстаз!

Не кисніть, люди, попідтинню,

Не плачте од дрібних образ.

На берегах Вічності ходить сонце,

Ходить сонце в шлеях.

П. Тичина.

д)Сунуться, сунуться хмари

Темні, брудні,

Наче злих фурів отари,

Мов ті привиддя страшні.

Вітер гуде – завиває,

Гілля зелене ламає,

Цвіт молодий обриває –

Цвіт навесні!

М. Вороний

Яку зі строф можна назвати секстиною? Чому?

Яку з них можна назвати верлібром? Чому?

Проаналізуй поезії за планом:(поезія на вибір вчителя)

1)Тема;


2)настрій;

3)основна думка;

4)композиції;

5)художні образи, які створив автор;

6)художні засоби: тропи, особливості версифікації;особливості римування.

7)враження, яке створює в вас дана поезія.

Виразне читання віршів (на вибір вчителя)

VII.Поетична хвилинка.

Гра “Веселі рими”.

Гілка – бджілка,

книжка - …,

вода - …,

гора -….


Слухайте рими – пригадуйте вірш.

Рима:


журавля – земля, відповідає – немає.

Діти декламують рядки з вірша П.Воронька:

Ми спитали в журавля:

- де найкращая земля?

Журавель відповідає:

- краще рідної – немає.

Гра “Відновіть вірш на основі рими”(М. Сингаївський”Чим пахне земля”).

Сонце хлюпнуло проміння. Наче в пригорщу, в долину

І вода в погожу днину Сонце хлюпнуло проміння.

Наче в пригорщу, в долину І вода в погожу днину

Поїть землю і коріння. Поїть землю і коріння.

VIII. Підсумок заняття.

- Чим прозові твори відрізняються від віршованих?

- Що означає вислів ( рядки римуються)?

- Який принцип побудови верлібру?

Заняття №3

Тема. Білий вірш.

Мета. Навчити дітей розрізняти білий вірш серед інших поетичних творі. Вчити висловлювати власні думки з приводу прочитаних віршів. Розширити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки. Розвивати творчу уяву, допитливості, спостережливості до літератури. Збагачення словникового запасу.

Усвідомлення позитивного впливу поезії на людину. Розвиток естетичного смаку. Виховувати любов до природи рідної землі, інтерес до художньої літератури.



Обладнання. Виставка книг “Лесі Українки”.

Хід заняття

I. Організація класу.

Ось дзвінок сигнал подав

До роботи час настав.

От і ми часу не гаймо,

Заняття своє починаймо.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Схилився наді мною, давній світ

Я сонця очі хочу цілувати.

Я буду намагатись не згоріти.

Я буду жити, а не існувати.

В. Сторожук.

Так у цьому вірші вислови в свої думки, яке почуття переповнювало її серце? Якою вона хотіла бути, як уявляла своє подальше життя?

Чи подобається вам її вибір? Поясніть.

Ти радо йдеш щодня до школи? Чи цікаво так? У тебе є щирі друзі?

Вони підтримують і розуміють тебе? Чи любиш ти своїх батьків?

Тобі радісно і спокійно вдома? Селище, в якому живете, тобі подобається? Яке воно? Які там люди – добрі? Чи лихі ?

Опиши природу що оточує тебе.

Усе разом - твій зовнішній світ, у якому ти – маленька частинка. Кожен бачить і сприймає його по –своєму. Тому для кожного він – неповторний і єдиний. Розкажи про те, що ти найбільше любиш у житті.

Якщо зможеш – образно.

У книжках завжди можна відчути ставлення автора до світу. У поезії це проявляється більше, ніж у прозі.

В образі ліричного героя митець зазвичай втілює свої емоції, почуття і думки, пише про себе. Наприклад Леся Українка “Мрії”, “Як дитиною, бувало…”, “Тиша морська”.

Пригадай!

Яких поетів ти можеш назвати?

Чи відомо тобі щось про Лесю Українку та її родину?

Які її вірші запам’яталися найбільше (“Вишеньки”, ”Пливе білий човник”, ”Мамо, іде вже зима”).

Леся Українка – це її справжнє ім’я? Що таке псевдонім?

Подумаймо разом

Промінням ясним, хвилями буйними,

прудкими іскрами, летючими зірками,

палкими блискавицями, мечами

хотіла б я вас виховать, слова!

Щоб ви луну гірську будили,

а не стогін,

щоб краяли, та не труїли серце,

щоб піснею були, а не квилінням.

Л. Українка

Як вважаєш, чому поетеса писала про свої твори? Якою ти її уявляєш?



III. Повідомлення теми заняття.

- Діти, сьогодні ми далі продовжимо тему віршування. Будемо вчитися визначати білі вірші серед поетичних творів.

Трапляються також білі вірші. Це вірші написані певним розміром із клаузулами, але без рим.“Дим”,”Напис в руїні”, Лесі Українки або “Шопен”М. Рильського. Шопена вальс. Ну хто не грав його! І хто не слухав? На чиїх устах? Не виникла усмішка примхлива. В чиїх очах не заблищали іскри…У вірші чергуються екситоні і переокситоні клаузули, написаний він п’ятистоповим ямбом, проте у нього відсутній рими.

Вірш може бути й напівбілий – тоді в чотирискладовій строфі римуються лише другий і четверті рядки(а,б,в,б).

Тебе я може зраджу. В ту годину,

Як таємницею весь світ укриє мла

Приникне геній з поглядом огнистим .

Із поцілунком до мого чола.

Л.Українка

Розвиток білого вірша пов'язаний од однотонності деяких традиційних форм, наблизити віршову мову до живої, розмовної, але при цьому зберегти її ритмічний лад.

Не випадково білий вірш став широко використовуватися саме в драматичних віршових творах. (Шекспір, Гете, Шиллер, Пушкін, Лермонтов, Старицький, Франко, Леся Українка, Кочерга). Найчастіше у цьому вірші автор дотримується одного способу римування, хоча іноді з межою особливості вирізнити якусь думку , змінює римування( часто до такого прийому вдавалися й Маланюк, В. Стус). Майстерні поети постійно урізноманітнювали способи римування.

IV.Ознайомлення з виставкою книг.

- Розгляньте виставку книг. Зверніть увагу на обкладинки.

- За якою ознакою ви б поділили книги?

- Вибрати збірку творів.

- Що бачимо на обкладинці?

-У збірці один вірш чи більше?

- Як дізнатися?

- Чи є щось спільне між заголовком і тим, що ви бачите на малюнку?

- Які ще збірки творів Лесі Українки вам знайомі?

- Які вірші поетеси ви вже знаєте?



V. Вивчення нового матеріалу.

- А які вірші вам найбільше подобаються?

- Як римуються слова у віршах?

-Отже, є різні види рим надають віршові певного звучання – твердого, мужнього – чоловіча рима, м’якого – жіноча та дактилічна.

Розрізняються також рими точні й неточні. У точних римах усі звуки віршованого рядка збігаються: коні – законі, мир – кумир. У неточних римах збігаються не всі звуки: хатини – єдине, поет – вперед. Неточні рими, в яких збігаються лише голосні звуки, називаються асонанс ними: мороз – колось, лише приголосні – альтеративними (від алітерація – повторення приголосних звуків), або консонансом: паста – помста.

Вірші можуть зовсім не мати рими, тоді вони називаються білими віршами. Прикладом білого вірша є поезії Лесі Українки “Дим” і ”Напис в руїні”.

Римування залежить від розташування рим, буває суміжним, коли римуються два суміжні рядки, перехресним, коли римуються перший і третій, другий і четвертий рядки, та кільцевим, коли римуються перший і четвертий, другий і третій рядки. У літературознавстві прийнято позначати відповідні рими певними буквами. Наводимо приклади різних видів римування.

Суміжна рима:

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

(Леся Українка)

Схема римування – аа бб.

Найпоширеніше перехресне римування:

Не раз ми ходили в дорогу,

Не раз ми вертали до хати

І знову брели від порогу

Правдивої цілі шукати.

(П.Грабовський)

Схема перехресного римування позначається: абаб.

Рідше трапляється римування кільцеве за схемою абба.

Вічний революціонер –

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю –

Він живе, він ще не вмер.

(І. Франко)

Неважко помітити, що у вірші повторюються групи віршованих рядків, які мають певний порядок римування – суміжна, перехресна, чи кільцева рима. Здебільшого ці групи рядків містять закінчену (хоча це й не обов’язково) думку. Вони мають однакову кількість рядків і однакову будову. Такі групи рядків називаються строфами.

Але не всі вірші мають рими. Вірші можуть зовсім не мати рими, тоді вони називаються білими віршами.

VI. Читання віршів Дим і Напис в руїні.

а) Читання вірша вчителем.

б)Читання вірша учнями “Ланцюжком”.

в)Читання хором.

г) бесіда за змістом вірша.

VII. Хвилинка поезії.

(Диктування вивчених учнями творів поетеси).

Гра “Веселі рими”

Мишка – вишка,

суниця - …,

пташка - …,

їжачок -….

Слухайте рими, пригадуйте вірш.

Рима:

школа – довкола,



рій – мрій.

Діти декламують рядки з вірша Д.Павличка “Школа”.

Наче вулик, наша школа.

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій.

Гра “Відновіть вірш на основі рими”(М.Сингаївський”Чим пахне земля”)

Кожна брунька набухає. У гаю, в кущах, на лузі

І земля на виднокрузі Кожна брунька набухає

У гаю, в кущах, на лузі І земля на виднокрузі

Теплим маревом зітхає. Теплим маревом зітхає.

VIII. Підсумок уроку.

1.Тест.


- В якому році народилася Леся Українка?

а) 1894р.; б)1871р.; в)1861р.

- Який літературний псевдонім матері Лесі Українки?

а) Олена Прокопенко; б)Олена Правденко; в)Олена Пчілка.

- Яке справжнє прізвище Лесі Українки?

а)Кравчук; б)Косач; в)Космач.

- Який перший вірш написала Леся Українка?

а)На зеленому горбочку; б) Вишеньки - черешеньки; в)Надія.

- В якому селі на Волині пройшло дитинство Лесі?

а)Колодіївка; б)Біла Криниця; в) Колодежне.

- Де і в якому році померла поетеса?

а)Єгипет (1916р.);

б)Грузія (1913р.);

в)Україна(1915р.).

2. Гра “Мікрофон”.

- Що цікавого ви дізнались на уроці?

- Про що розповісте вдома?

- Які видм рим знаєте?

- Що таке білий вірш?

Заняття №4



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconДо програми курсу за вибором
Книжка для вчителя: календарне планування, розробки уроків, мультимедійний посібник. 11 клас. До програми курсу за вибором «Письменники...
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconПосібник Світова література
Посібник. Світова література. 2 клас. Розробки занять з курсу за вибором. Стецьківська зош І-ІІІ ступенів. 2012 90 с
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconТема Корекційно –розвиваюче заняття «Знайомство з майбутніми першокласниками» Мета
Мета : познайомитися з дітьми для подальшої співпраці, зацікавити дітей до занять
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconО. М. Ходацька, Д. Б. Рождественська Навчальний комплект для учнів 10 класу має дві складові: «Конспекти занять дистанційного курсу для вчителя»
Навчальний комплект для учнів 10 класу має дві складові: «Конспекти занять дистанційного курсу для вчителя» та «Робочий зощит для...
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconТема політичні наслідки Другої світової війни для України
Плани семінарських занять з курсу «Політична історія України» для студентів 4 курсу факультету журналістики
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconПояснювальна записка Програма курсу за вибором «Рідний край»
Програма курсу за вибором «Рідний край» розрахована на учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона є логічним доповненням...
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconПрограма факультативного курсу для учнів 9 класу
Дев’ятикласники зараз знаходяться перед вибором майбутньої професії, саме тепер їм стануть у пригоді позитивні приклади життя І наукової...
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconДовкілля в 1 класі
Посібник містить докладні розробки уроків з інтегрованого курсу «Довкілля» у класі, складених відповідно до чинної програми за підручником...
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconПрограма курсу за вибором для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму (70 год) пояснювальна записка
Програма курсу за вибором для учнів 10—11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму
Розробки занять з курсу за вибором для 4 класу Чемерівці 2010р Заняття №1 Тема. Вірш. Мета iconМетодично-хрестоматійний посібник для практичних занять з курсу
Давня українська література: Методично-хрестоматійний посібник з практичних занять до курсу „Історія української літератури Х-XVIII...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка