Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ



Сторінка10/25
Дата конвертації17.04.2017
Розмір5.68 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   25

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна
Сьогодні процес глобалізації для України є неминучим. Країна є членом Світової організації торгівлі (СОТ), де діють закони виживання найсильнішого та найбільш конкурентного виробника. Іноземні підприємства все більше виходять на український ринок, а вони є технологічно сильнішими та конкурентоспроможнішими.

В умовах глобалізації значна увага надається проблемам якості товарів та послуг, що є вирішальним критерієм конкурентоспроможності. Механізм глобалізації стимулює аграрні підприємства виробляти продукцію і здійснювати пошук кращих можливостей її реалізації на ринках, що можуть забезпечити вищий рівень прибутків. На сьогодні немає загальноприйнятої методики визначення та оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств.



Одним зі зручних практичних інструментів для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства є матричні методи, які широко застосовують американські консультаційні фірми. Вони засновані на ідеї розгляду процесів конкуренції в динаміці. Теоретичною базою цих методів є концепція життєвого циклу товарів і технологій. Будь-який товар або технологія з моменту його появи на ринку і до зникнення проходить відповідні стадії життєвого циклу - впровадження, ріст, насиченість і спад. Інколи виділяють додаткові етапи життєвого циклу, які є уточненням основної градації.

На кожному етапі продуцент може реалізувати товар або продукт зазначеної технології в тих або інших масштабах, що об’єктивно відображається в займаній частці на ринку і в динаміці продажу.

Найчастіше використовують:

- матрицю Ансоффа (ринок - товар);

- матрицю «росту частки ринку» або матрицю Boston Consulting Group (BCG);

- матрицю «привабливість галузі (ринку) - конкурентоспроможність, або матрицю «Дженерал Електрик» «Мак-кінзі».

Після складання матриці необхідно перейти до всебічного аналізу ринкових (маркетингових) можливостей підприємства, тобто найбільш привабливих напрямів діяльності, які відкриваються перед ним в умовах середовища його функціонування і дають змогу досягти стратегічних переваг перед конкурентами. Цей аналіз називають SWOT-аналізом. За його допомогою визначають сильні та слабкі сторони підприємства, можливості й загрози, які існують для підприємства на ринку, формують стратегію на ринку.

Комплексна, об'єктивна оцінка конкурентоспроможності сільгосппідприємства є передумовою ефективного управління і має бути складовою частиною діяльності на всіх рівнях від підприємства та його структурних підрозділів до органів державного управління. Дослідження стану управління конкурентоспроможністю в ПП «Перемога АВК» за допомогою використання методик рейтингової оцінки конкурентоспроможності та виявлення найбільш прийнятних з них в умовах даного господарства.

Для всебічної та достовірної оцінки конкурентоспроможності пропонується використати систему показників: обсяг валової продукції та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на одного середньорічного працівника, на 1 грн. основних виробничих фондів; виробництво валової продукції на 1 грн. виробничих витрат; рівень рентабельності підприємства. Кожен з показників має винятково важливе значення в аналізі конкурентоспроможності.

Наступним, важливим етапом при визначенні рейтингів є вибір методики стандартизації показників. Головним завданням стандартизації є приведення різнопланових показників до безвимірних величин, єдиної основи, що забезпечує методичну єдність всіх часткових компонентів системи та збереження співвідношення між ними.



Рейтингові оцінки для аналізу конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровського району Дніпропетровської області, які є найближчими конкурентами ПП «Перемога АВК наведені в табл. 1.
Таблиця 1 – Показники конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровського району Дніпропетровської області

Підприємство

Вироблено валової продукції:

Одержано прибутку (збитку):

Рівень рентабельності виробництва, %

на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

на 1 середньо-річного праців-ника, тис. грн.

на 1 грн. основ-них виробничих фондів, грн.

на 1 грн. виробничих витрат, грн.

на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

на 1 середньо-річного праців-ника, тис. грн.

на 100 грн. основних вир. фондів, грн.




ПП «Перемога АВК»

1544,8

751,9

1,6

2,3

62,9

30,6

6,7

7,2

ТОВ «АФ «Дзержинець»

652,1

342,1

1,1

1,5

94,2

41,5

9,3

25,6

ТОВ «Любимівка» 

724,1

397,1

1,5

2,0

78,3

39,5

8,4

23,9

СПП «Чумаки»

812,4

427,9

1,8

1,98

84,1

40,8

9,4

25,9

В середньому по району

704,5

375,4

1,5

1,9

79,9

38,1

8,5

20,7

На основі вище зазначених даних та з використанням різних методів інтегральної оцінки визначимо рейтинг та конкурентоспроможність підприємств досліджуваного району за 2015 рік (табл. 2).


Таблиця 2 – Рейтинг сільськогосподарських підприємств Дніпропетровського району Дніпропетровської області за рівнем їх конкурентоспроможності при різних методах інтегральної оцінки

Підприємство

Метод суми місць

Метод відносних відхилень

Метод багато-вимірної середньої

Кі (comp)

місце у рейтингу

Кі (comp)

місце у рейтингу

Кі (comp)

місце у рейтингу

ПП «Перемога АВК»

21

2

0,470

4

1,149

1

ТОВ «АФ «Дзержинець»

22

3

0,493

3

0,998

4

ТОВ «Любимівка» 

23

4

0,512

2

1,029

3

СПП «Чумаки»

14

1

0,698

1

1,125

2

Як свідчать дані таблиці, вибір методики інтегральної оцінки конкурентоспроможності суттєво впливає на місце підприємства у рейтингу. Так, за методом суми місць найбільш конкурентоспроможним серед сільськогосподарських підприємств Дніпропетровського району Дніпропетровської області було СПП «Чумаки», менш конкурентоспроможними - ПП «Перемога АВК», ТОВ «АФ «Дзержинець» та ТОВ «Любимівка». За методом відносних відхилень розподіл сил у конкурентній боротьбі на ринку досліджуваного району мав наступний вигляд: найбільш конкурентоспроможним виявилось також СПП «Чумаки», найменш конкурентоспроможними – ПП «Перемога АВК». За методом багатовимірної середньої найбільш конкурентоспроможними стали ПП «Перемога АВК» та СПП «Чумаки», найменш конкурентоспроможним - ТОВ «АФ «Дзержинець».



Використання рейтингових методів при оцінці конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств дозволяє вирішити вкрай важливе завдання – визначити місце підприємства (району, області) в досліджуваній сукупності.

Для успішного виживання і функціонування підприємства та підвищення його конкурентоспроможності необхідно визначати пріоритетні напрямки розвитку, розробляти бізнес-плани, використовувати нові технології організації управлінських процесів, змінювати стратегії діяльності. Треба вміти пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, передбачати труднощі, з якими підприємство може зіткнутися у майбутньому, і нові можливості, які можуть відкритися для нього.



Правові аспекти реєстрації сільськогосподарських

обслуговуючих кооперативів
ВІТАЛІЙ ТРОПІН, к.ю.н.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна
Виходячи з визначень, наведених у ст. 2 Закону України «Про кооперацію» [2] та ст.1 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» [3], сільськогосподарським кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об'єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов'язаної з виробництвом, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Так, з врахуванням приписів ч.1 ст.80 ЦК України [4] для виникнення в якості юридичної особи сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу (далі – СОК) повинен пройти два етапи – створення та реєстрацію. І лише з дня державної реєстрації СОК вважається створеним (ч.4 ст.87 ЦК України).

Державна реєстрація СОК, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» полягає в офіційному визнанні шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом [1].

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про кооперацію» державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Перелік документів, що подаються для державної реєстрації створення юридичної особи визначений у ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» й передбачають: 1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи; 2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника; 3) установчий документ юридичної особи; 4) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених ст. 36 цього Закону.

Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації встановлені статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Зокрема, у п. 8 ч.1 ст.15 закону закріплено, що установчий документ юридичної особи повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству.

Тобто Статут СОК повинен містити всі відомості, що передбачені ст..8 Закону України «Про кооперацію», зокрема: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю тощо.

В той же час, умови щодо порядку розподілу доходу кооперативу, передбачені ч.5 ст.9 Закону України «Про сільськогосподарську обслуговуючу кооперацію», які передбачають розподіл загальними зборами залишку фінансового результату господарської діяльності кооперативу після виконання зобов'язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди у вигляді кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим не можуть бути внесені до Статуту СОК, оскільки органами Фіскальної служби України вони визнаються доходами кооперативу, що унеможливлює внесення СОК до Реєстру неприбуткових організацій України. В той же час, не внесення до Статуту кооперативу зазначеного механізму розподілу доходів тягне певні юридичні наслідки, оскільки не відповідність документів вимогам Конституції та законів України є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи (п.5 ст.28 Закону).

Але, на нашу думку, таке становище є дискримінаційним по відношенню до СОК у порівнянні з іншими видами кооперативів. Вважаємо, що питання визначення механізму розподілу доходів СОК між його членами, з метою дотримання ознак неприбутковості, та забезпечення відповідності установчих документів законодавству для дотримання умов державної реєстрації СОК, повинні бути узгоджені з Податковим кодексом України.


Список використаних джерел:

  1. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Закон України від 15.05.2003 р. // Урядовий кур'єр. – 2003. - №188.

  2. Про кооперацію. Закон України від 10.07.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - N 5. – ст.35.

  3. Про сільськогосподарську кооперацію. Закон України від 17.07.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 39. – ст. 261.

  4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.



ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТ –СКЛАДОВА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
ОЛЕНА ПРОВОЛОЦЬКА, доцент, кандидат екон. наук

ОЛЕКСАНДР ЧАУСОВ, студент

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ», Україна
На сьогоднішньому етапі розвитку України проблеми ефективного використання енергетичних ресурсів спричиняють виникнення потенційних загроз національній безпеці держави в цілому. Про це свідчить той факт, що економічна політика держав світу формується залежно від наявних запасів енергоресурсів, їх можливостей задовольняти потреби народного господарства, а Україна відноситься до енергодефіцитних країн і забезпечує свої паливно-енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів менше ніж на 50%[1, с.5]. Подібною або близькою є енергозалежність таких розвинутих країн Європи, як Німеччина - 61,4 %, Франція - 50 %, Австрія - 64,7 %. Багато країн світу мають значно нижчі показники забезпечення власними первинними ПЕР (Японія - 7%, Італія - 18%)[2]. Проблема енергозалежності України посилена відсутністю диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, насамперед нафти, природного газу та ядерного палива. Енергоємність валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні в 2,1 -3,7 рази перевищує енергоємність ВВП розвинених країн світу [2].

Значна кількість наукових праць присвячена проблемам підвищення енергоефективності вітчизняних підприємств і економіки України в цілому (Ю.В. Дзядикевич, М.В.Буряк, Р.І. Розум, А.А. Осадчієва, О.В. Фадєєва, М.В. Нєсвєтайло та ін.). В той же час науковцями не приділяється достатньої уваги енергоменеджменту, як основному напряму енергозбереження на сучасному етапі розвитку країни. Саме тому, мета роботи полягає в обґрунтуванні ролі енергоменеджменту як складової енергетичної безпеки України.

Неефективне використання енергетичних ресурсів призвело до зростання собівартості продукції національних виробників за рахунок суттєвого збільшення частки енергетичних витрат в структурі собівартості продукції. Як наслідок, впродовж багатьох останніх років маємо: значне зростання цін на різноманітні товари для українського споживача, неможливість конкурувати з аналогічними товарами світових виробників на зовнішньому ринку, зменшення прибутковості діяльності вітчизняних підприємств, забруднення навколишнього середовища.

Основною причиною неефективного використання енергетичних ресурсів на вітчизняних підприємствах є застарілість їх матеріально-технічної бази та технологічних процесів. Так в чорній металургії, хімічній, нафтохімічній та харчовій промисловості зношення обладнання перевищило 70%, а середній вік технологічного і контрольно-вимірювального устаткування на українських підприємствах перевищує 30 років[3], в той час як на підприємствах Європи середній вік - 7-8 років.

Вихід із ситуації, що склалася, є очевидним – розробка і запровадження в експлуатацію нових енергозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологій, докорінне оновлення техніко-технологічної бази підприємств. В той же час одночасне здійснення зазначених заходів в усіх сферах народного господарства неможливе, оскільки потребує значних фінансових коштів, яких у внутрішніх інвесторів недостатньо, а зовнішні - не мають бажання вкладати в українську економіку, допоки не відбудеться політична, економічна стабільність та не закінчиться антитерористична операція на Сході країни. Тому в сучасних умовах на найближчу перспективу для багатьох галузей господарювання найбільш прийнятним є еволюційний шлях запровадження політики енергозбереження через застосування системи енергоменеджменту.

Система енергетичного менеджменту - це частина загальної сфери управління підприємством, основне завдання якої - це ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів.У Великобританії система енергоменеджменту використовується більше ніж у 25 галузях промисловості і торгівлі. Система забезпечують стабільну економію енергії (5-15%) на підприємствах різного профілю без додаткових витрат на модернізацію технології[4, с.7]. Характерною особливістю є безперервність процесу контролю та управління.

Складовими енергоменеджменту є: об‘єкт управління, мета управління, критерії управління, керуючі впливи, обмеження на процес управління, некеровані впливи на об‘єкт, засоби управління. При побудові системи енергоменеджменту підприємства розглядаються питання, пов‘язані з організацією основних процесів енергозбереження, розробкою енергетичних балансів, управлінням режимами енергозабезпечення та енергоспоживання, енергообліком, енергетичним обстеженням та енергоаудитом, формуванням та обґрунтуванням програм енергозбереження.

Побудова сучасної системи енергоменеджменту вимагає ряду послідовних кроків: прийняття рішення про впровадження системи енергоменеджменту; залучення професійних консультантів; побудова складових енергоменеджменту; запуск функціонування циклу енергоменеджменту; забезпечення безперервності функціонування циклу енергоменеджменту. Залучення професійних консультантів здійснюється з метою проведення енергоаудиту,оскільки професійні енергоменеджери на вітчизняних підприємствах є рідкістю.

Основа енергетичного менеджменту полягає в тих видах робіт, які систематично виконують працівники служби енергоменеджменту: вимірювання енергоспоживання, аналіз енергоспоживання, розробка енергозберігаючих заходів, впровадження енергозберігаючих заходів.

Про необхідність якнайшвидшого побудови та використання системи енергоменеджменту на вітчизняних підприємствах свідчить досвід бюджетних установ та організацій м. Львова.

Львів – місто обласного підпорядкування. Чисельність населення - близько 750 тисяч осіб. На балансі Львівської міської ради перебуває 513 будівель бюджетної сфери, з яких 270 займають заклади освіти. Основними енергоресурсами, які споживають будівлі бюджетної сфери, є тепло (62%) і природний газ (23%), решта припадає на електроенергію і гарячу воду[5, с.7].

У бюджеті Львова видатки на придбання енергоресурсів стабільно займають друге місце після заробітної плати та більш ніж на 90% пов’язані з утриманням будівель бюджетної сфери. Після впровадження у Львові системи енергоменеджменту в будівлях бюджетної сфери було започатковано стабільне щорічне зменшення фактичного споживання основних енергоносіїв з одночасним забезпеченням комфортного внутрішнього температурного режиму. Протягом 2007-2011 рр. загальне споживання газу скоротилось на 28,47%, теплової енергії – на 11,88%, електроенергії – на 7,57%, холодної води – на 39,66%[5, с.14].

Звісно, енергоменеджмент, створюючи ряд позитивів, не є панацеєю у вирішенні усіх диспропорцій та викликів у сучасних умовах ведення бізнесу, але важливим є те, що впровадження механізму енергоменеджменту уможливить підвищення фінансової результативності й стійкості організації до кон’юнктурних коливань на ринку. Своєчасність та необхідність розробки та впровадження систем енергоменеджменту полягає в тому,що завдяки підвищенню рівня енергоефективності в економіці та соціальній сфері України можуть бути реалізовані настільки великі обсяги економії енергоресурсів, що енергозбереження має перетворитися в одне з самих потужних та ефективних джерел енергозабезпечення та енергобезпеки країни.


Список використаних джерел:

1. Дзядикевич Ю.В. Енергетичний менеджмент / Ю.В. Дзядикевич, М.В. Буряк, Р.І. Розум – Тернопіль: Економічна думка, 2010. – 295 с.

2. ЕнергетичнастратегіяУкраїни до 2030 року // Офіційний сайт «ЗаконодавствоУкраїни» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

3. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Системи енергоменеджменту та їх математичне забезпечення: навч. посібник / Г.Г. Півняк, С.У. Випанасенко, О.І. Хованська та ін. - Д.: Національний гірничий університет, 2013. - 214 с.

5. Що повинно зробити місто, щоб стати успішним учасником угоди мерів. Навчальні приклади з України і Грузії:вид. рамках проекту «Модель розбудови потенціалу України і Грузії для їх участі в Угоді Мерів – взірцеве рішення для Східного Партнерства та країн Центральної Азії /[авт.-упоряд.О.Гарасевич]. - Львів: Асоціація «Енергоефективні міста України», 2013. – 57 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   25

Схожі:

Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconРадмила войтович державна кадрова політика україни в умовах глобалізації: сутність та особливості реалізації
Та особливості реалізації державної кадрової політики України в умовах глобалізації, розкрито роль кадрового потенціалу сучасних...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconСборник тезисов научных работ
Стратегічно-інноваційний розвиток суб’єктів економічної системи в умовах глобалізації: Збірник тез ІІ міжнародної науково-практичної...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconІнституційні трансформації сучасної економіки: виклики
Пов'язаних з актуальними проблемами регулювання соціально-економічного розвитку в умовах трансформації економіки
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconКаталог вибіркових дисциплін програми підготовки бакалаврів факультету економіки та менеджменту



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка