Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ



Сторінка14/25
Дата конвертації17.04.2017
Розмір5.68 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   25

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

У МІСЬКИХ ПОСЕЛЕННЯХ
АЛЛА ДУДНИК, доцент

ДВНЗ «Національний гірничий університет», Україна
Парадигма сталого розвитку передбачає, що задоволення потреб теперішніх поколінь у природних ресурсах не може відбуватися коштом майбутніх, а саме природокористування, як основа будь-якої людської діяльності, має базуватися на принципах екологічних, економічних та соціальних складових еволюції людського суспільства. Завдяки збільшенню чисельності населення планети та науково-технічній революції сталий розвиток стає глобальною проблемою, важлива роль у вирішенні якої належить визначенню умов та механізмів збалансованого екологічно-безпечного природокористування на рівні окремих регіональних екосистем, до числа яких можна віднести і міста в силу їх визначального, у багатьох випадках, впливу на екологічний та соціально-економічний розвиток регіонів. При вирішенні проблеми раціонального та збалансованого природокористування варто брати до уваги динамічний характер техногенного навантаження на довкілля. Такого роду навантаження призводять до деградації природних екосистем на рівні регіонів та локальних геосистем, змушуючи враховувати стійкість та здатність останніх до самоочищення, самовідновлення та відновлення. Питання сталого розвитку та екологічної політики безпосередньо пов’язані між собою, оскільки саме остання визначає принципові засади ставлення людини до природи в процесі господарської та побутової діяльності.

Розглядаючи міста як особливі антропогенні об’єкти, що виникають в результаті взаємодії в системі «природа-суспільство», можна вважати їх окремим прикладом трансформованих людиною територіальних систем (антропогенними геосистемами), до складу яких входять природне середовище, виробництво, поселення, інфраструктурні об’єкти. Зростання темпів урбанізації та збільшення інтенсивності природокористування протягом останнього століття супроводжувалося знищенням природних біоценозів та стрімкім вичерпанням природних ресурсів, зокрема й тих, що належать до числа відновлюваних. Усе це зробило очевидною потребу у збереженні об’єктів природи як просторового середовища життєдіяльності людини, джерел предметів та засобів праці.

Земля є одним з основних ресурсів, який визначає характер розвитку міського поселення, визначаючи його фізико-географічні характеристики та особливості просторового розвитку. Особливістю сучасних урбосистем є необхідність функціонального зонування територій міських поселень, яке безпосередньо впливатиме як на вартість земельних ділянок, так і на якість проживання людей у таких зонах. Таке зонування має динамічний характер та базується на діалектичному сполученні факторів природного та антропогенного середовища. Існуючі концепції виділяють у складі міста селітебні, промислові, сільськогосподарські, складські та рекреаційні об’єкти; до того ж, окремі зони доволі часто мають багатофункціональний характер.

При цьому, як зазначають Сохнич А.Я. та Балуєва О.В., техногенний вплив промислово-міської урбосистеми на навколишню територію поширюється досить далеко за її межі: вонаохоплює зону добування ресурсів (корисних копалин, будівельних матеріалів, продовольства тощо); зону забруднення відходами промислового виробництва і продуктами життєдіяльності, а також забудовані і повністю змінені території самого міста і передмість [1]. Еколого-економічний зміст екологічних конфліктів визначається особливостями життєдіяльності еколого-економічних систем, ресурсними режимами, природними та соціальними умовами. В залежності від інтенсивності проходження та динамічності еколого-економічних суперечок, задіяних зацікавленими сторонами механізмів регулювання відносин та дієвості означених механізмів стає можливим згасання конфлікту або його трансформація у інші, більш небезпечні форми. Одним з найбільш поширених прикладів екологічних конфліктів у сучасних містах є конфлікти щодо земельних ресурсів, пов’язані із активною забудовою резервних територій у містах, знищенням зелених насаджень та паркових зон, зміною архітектурних ландшафтів. Можна стверджувати, що частота екологічних конфліктів та їх масштабність є зворотно пропорційними ефективності екологічної політики влади, у першу чергу місцевої, оскільки згідно із законодавством саме рішення місцевих громад є первинними для реалізації різних проектів природокористування як у містах, так і поза їхніми межами. До цих локальних особливостей екологічних конфліктів первинного, тобто місцевого рівня, додаються глобальні загрози, що ускладнюють розвиток міських агломерацій, впливають на соціально-економічний стан міст та їхню інвестиційну та екологічну привабливість. Такі загрози унеможливлюють реалізацію сталого розвитку міст, під яким ми розуміємо збалансованість інтересів суспільства та природного середовища або, як це описували Семенов В.Т. і Штомпель Н.Е., - «економічне зростання за умови збереження екологічної рівноваги з орієнтуванням не лише на сучасну спільноту мешканців міста, але й на майбутні покоління»[2].

За таких умов, задачею нашого дослідження стає визначення переліку факторів, які визначають придатність окремих територій міста для розміщення там відповідних функціональних зон, а також визначення міри впливу окремих факторів на формування економічних та екологічних переваг окремих земельних ділянок.
Список використаних джерел:


  1. Сохнич А.Я. Управління земельними ресурсами промислово-міських агломерацій в умовах еколого-економічних трансформацій : монографія / А.Я. Сохнич, О.В. Балуєва. – Кривий Ріг : Роман Козлов [вид.], 2015 – 299 с.

  2. Семенов В.Т., Штомпель Н.Э. Формирование устойчивого развития мегаполисов. Урбанистические аспекты. – Х.:Харьк. нац. акад. город. хоз-ва, 2009. – 340 с.

ПРИМЕНЕНИЕ ЛЕЧЕБНЫХ ГРЯЗЕЙ СЕВЕРО-КАЗАХСТАНСКОЙ ОБЛАСТИ В ЛЕЧЕБНО-ОЗДОРОВИТЕЛЬНОМ ТУРИЗМЕ


ПАВЕЛ ДМИТРИЕВ, к.б.н., доцент, зав. Кафедрой «География и экология»

ИВАН ФОМИН, магистр, преподаватель кафедры «География и экология»

АНАСТАСИЯ ИШМАЕВА, студентка кафедры «География и экология»

Северо-Казахстанский государственный университет им. М. Козыбаева, Республика Казахстан
В последние годы становится чрезвычайно распространенным лечебно-оздоровительный туризм, в частности на минеральные и грязевые курорты Европы, Израиля отправляются тысячи граждан. Северный Казахстан обладает богатым потенциалом месторождений лечебных грязей, а недра содержат разнообразные минеральные воды.

Лечебные грязи Северо-Казахстанской области представлены тонкодисперсными озерными сульфидными илами различной мощности, имеющими бальнеологическое значение, сапропелями, торфяными грязями. Месторождения сульфидных минеральных грязей приурочены к озеру Жаман у села Заградовки (у подножия сопки Жаман), Снежинка (Кривое) юго-восточнее села Пресновки Жамбылского района, Становое Мамлютского района, озера- тенизы и др. Вода в озерах чаще хлоридно-натриево-магниевая, а в озере Становое отличается повышенным содержанием брома, до 800мг/л. Поисковыми работами установлено наличие минеральных пелоидов в составе донных осадков крупных рапных озер, находящихся в наиболее глубоких котловинах. К таким относятся оз. Минкесер Мамлютского района, озера Кишкенесор, Карасор Аккаинского района, озера Калибек, Алабота Тайыншинского района, озера Кишикарой, Улькенкарой Акжарского района [1].

Все эти озера солоновато-рапные. Формирование иловых донных осадков происходит в результате продолжительного дренирования котловинами подземных вод миоцен-олигоценовых отложений, частично - межпластовых и поровых вод эоцен-олигоценовых отложений чеганской свиты. Глины чеганской свиты – отложения моря, покрывавшего территорию Северо-Казахстанской области около 40 миллионов лет назад. Это обеспечивает стабильный водно-солевой режим озер и накопление в них концентрированных рассольных вод, а также относительно однородных глинисто-иловых осадков. Разложение органических остатков при недостаточном доступе кислорода сопровождается образованием сероводорода и повышенной щелочностью иловых растворов [2].

Грязелечение рекомендуется при заболеваниях опорно-двигательного аппарата. К ним относятся артрит и полиартрит травматического, инфекционного и дистрофического характера в хронической стадии затихающего обострения; ревматоидный полиартрит, ревматизм (суставная форма) в неактивной стадии (не ранее чем через 8-9 месяцев после обострения), заболевания позвоночника и суставов (остеохондроз, спондилоартроз и спондилоартрит в хронической стадии, болезнь Бехтерева при минимальной степени активности процесса); болезни и травматические повреждения костей, мышц и сухожилий — переломы с замедленной консолидацией, остит и периостит, миозит, фибромиозит, бурсит, тендовагинит, различного рода контрактуры (например, после ожогов, флегмон), остеомиелит без признаков активности воспалительного процесса, трофические язвы, длительно незаживающие раны. Грязелечение применяется также при заболеваниях почек: хроническом пиелонефрите. В ЛОР-практике лечебные грязи применяют при хронических воспалительных заболеваниях уха, околоносовых пазух, хронических заболеваниях носоглотки. Отлично помогает грязь при многих кожных заболеваниях: экземы, нейродермитов, гнойничковых заболевания кожи, псориазе. Великолепное действие грязелечение оказывает на остаточные явления ожогов, отморожений и травматических повреждений кожи.

Конечно, весь курс грязевого лечения должен находиться под контролем врача. Как было сказано выше, население самостоятельно проводит процедуры во время отдыха, но это может привести и к отрицательному результату, учитывая некоторые факторы. Чтобы не допускать таких последствий, могут создаваться оздоровительные курорты, привязанные к местам залежей лечебной грязи. Тем самым, людям, желающим поправить свое здоровье могут быть предложены маршруты, следующие до лечебно-оздоровительной зоны (Рисунок 1).
маршруты

Рис. 1 – Карта маршрутов


Маршрут № 1 на озеро с сапропелями: г. Петропавловск – озеро Сафонково, протяженностью 15 км. Длительность поездки 7, 10, 14 дней, в зависимости от индивидуальной программы лечения.

Маршрут № 2 на озеро с сульфидными грязями: г. Петропавловск – озеро Соленое (котловина оз. Становое), протяженностью 57 км. Длительность поездки 7, 10, 14 дней, в зависимости от индивидуальной программы лечения.

Лечение в санатории можно совмещать с активным отдыхом: Баня, Обзорные экскурсии, Посещение тренажерного зала, Рыбалка, Посещение игровых площадок: футбольное, волейбольное поле, теннисный корт.

Представленные маршруты, это только незначительная часть возможностей использования лечебных грязей, развития лечебно-оздоровительного туризма на территории Северо-Казахстанской области. Данное направление будет способствовать экономическому росту, а также послужит дополнительным аспектом оздоровления населения Республики Казахстан.

К сожалению, имея столь уникальный минеральный товар, пока не находят ему широкого применения. По мнению многих ученых, этим запасам не уделяется должного внимания. Мы обладаем лишь небольшим опытом использования отложений для лечебных целей. К слову, местное население активно пользуется лежащим под ногами богатством, но тем все и ограничивается. Изучение равнинных озер Казахстана позволило накопить весьма ценную информацию, а при должном к ней отношении можно было бы решить множество важных проблем в здравоохранении, сельском хозяйстве, химической промышленности, других отраслях экономики.

Таким образом, лечебные грязи являются мощным природным биологически активным лечебным субстратом и могут применяться как основное средство при лечении широкого спектра заболеваний, так и в комплексе с другими лекарственными средствами и приемами. Местные богатые запасы лечебных грязей, накопленные в соленых, горько-соленых и пресных озерах, могут в течение длительного времени обеспечить процедурами грязелечения не только население Северо-Казахстанской области, но и население других регионов [3].

Каждое месторождение имеет свои особенности по составу, качеству грязи, уровню терапевтического эффекта. Поэтому для выбора месторождения лечебных грязей наиболее высокого качества и первоочередного их освоения требуется проведение специальных анализов в аккредитованных лабораториях, с выдачей сопроводительных документов с перечнем показаний к применению.

Природно-климатические условия Северо-Казахстанской области являются благоприятными для формирования различных природных ресурсов. Однако не все из них находят практическое применение. В частности, область располагает, значительным озерным фондом, ресурсы которого используются пока частично. К ресурсам озер относятся сульфидные грязи и органоминеральные накопления, в их числе сапропели, а также рапа, минеральные соли и бром. Физико-химические и микробиологические показатели химического состава лечебных грязей Северо-Казахстанской области соответствуют нормам, принятым для лечебных грязей. В соответствии с этим, лечебные грязи СКО могут применяться в профилактических и лечебных целях.

Развитие курортов, бальнеологических объектов непосредственно на территории нашей области сделает доступным использование лечебных грязей, не будет необходимости населению выезжать на подобные объекты, за границу тратя огромные денежные средства, а также будет способствовать привлечению туристов, развитию туристской индустрии Северного региона республики.


Список использованных источников:

  1. Белецкая Н.П. Генезис озерных котловин Приишимья // Вестник Московского университета. №6, 1971, С. 63-68.

  2. Белецкая Н.П. Дмитриев П. С. Фомин И. А. Современное состояние озер Северо-Казахстанской области. Пособие. ISBN Петропавловск: ИПО СКГУ им. М. Козыбаева, 2014. 153 с.

  3. Дмитриев П.С., Фомин И.А., Иманжанов Н. Т. Органоминеральные накопления озер, один из возможных аспектов реализации стратегической программы «Зеленый мост» на локальном уровне. №1, Ишим, 2013. С. 19-21.



ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ КАК ВАЖНЕЙШИЙ АСПЕКТ

В ОБЛАСТИ ЭКОНОМИКИ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ
ТАТЬЯНА ЛЫСАКОВА, кандидат биологических наук, доцент

ПАВЕЛ ДМИТРИЕВ, кандидат биологических наук, доцент

АСЕЛЬ БЕКТЕМИРОВА, магистрант

Северо-Казахстанский государственный университет

им. М.Козыбаева, Республика Казахстан
На всех ступенях эволюции общества человек был тесно связан с окружающей средой. Однако лишь с переходом к индустриальной цивилизации воздействие человека на природу настолько усилилось, что привело к разрушению и деградации природных систем и поставило человечество под угрозу экологического кризиса.

Важнейшими глобальными экологическими проблемами современности являются: «парниковый эффект»; разрушение озонового слоя Земли; сокращение площади лесного покрова Земли; опустынивание, включая пахотные и пастбищные угодья; потеря генофонда и исчезновение биологического разнообразия [1].

Таким образом, необходимыми условиями выживания человечества становятся охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов.

Все более очевидной становится необходимость поиска новых путей и подходов к решению экологических проблем промышленного производства. Основным из таких путей в мире общепризнан экологический менеджмент.

В Повестке дня на XXI век, принятой в Рио-де-Жанейро в 1992г., подчеркивается, что "экологический менеджмент следует отнести к ключевой доминанте устойчивого развития и одновременно к высшим приоритетам промышленной деятельности и предпринимательства" [2].

Система экологического менеджмента помогает сократить издержки, повысить качество продукции и услуг, последовательно уменьшать негативное воздействие продукции на окружающую среду и здоровье человека на протяжении всего ее жизненного цикла, тем самым, повышая конкурентные возможности организации.

Экологический менеджмент относится к одному из важнейших аспектов в области охраны окружающей среды. Его внедрение позволяет повысить качество принятия управленческих решений в данной области и дает гарантии всем заинтересованным сторонам в том, что предприятие отслеживает и управляет рисками неблагоприятного воздействия на окружающую среду.

Система стандартов ISO 14000 разработана на базе стандарта BS 7750, а также стандарта по системе качества продукции ISO 9000. В отличие от многих других природоохранных стандартов ориентирована не на количественные параметры (объем выбросов, концентрации вещества и т. п.) и не на технологии (требование использовать или не использовать определенные технологии, требование использовать «наилучшую доступную технологию»). Основным предметом ISO 14000 является система экологического менеджмента environmental management system (EMS).

Философия стандарта ISO 14000 — «через организацию высокого уровня качества собственного производства и вовлечение в этот круг все большего числа партнеров повышать качество жизни общества в целом» [3].

С развитием практической деятельности в области экологического менеджмента в Республике Казахстан непосредственно связываются возможности получения ряда конкретных преимуществ в решении разнообразных экологических проблем. К подобным преимуществам в первую очередь относят новые подходы, нетрадиционные пути и возможности в преодолении сложившихся негативных тенденций в развитии экологической ситуации на производственном и территориальном уровнях. Экологический менеджмент может рассматриваться и как практическая основа «зеленой» экономики.

С экологическим менеджментом непосредственно связаны активизация и объединение уже имеющихся многочисленных возможностей и средств для практического решения приоритетных экологических проблем. Сегодня на каждом предприятии существует большое количество разнообразных неиспользуемых технологических, технических и организационных возможностей и средств решения экологических проблем. Их выявление и активизация возможны только в системе экологического менеджмента (при условии мотивации и вовлечения всего персонала в экологическую деятельность предприятия).

Определяющее значение имеет доступность экологического менеджмента для большинства существующих предприятий, в первую очередь, связанная с широким использованием разнообразных малозатратных и беззатратных методов и средств решения экологических проблем. Практикой экологического менеджмента доказана возможность снижения отрицательного воздействия на окружающую среду на 20-40% для любого действующего предприятия на основе использования только малозатратных и беззатратных подходов, методов и действий. Эти подходы и методы чрезвычайно просты, понятны и доступны для любого предприятия.

Экологическая обстановка в Республике Казахстан, равно как и в целом мире неблагоприятная. Производственная деятельность промышленных предприятий приводит к ухудшению экологической обстановки.

В результате внедрения в практику базисных положений менеджмента будет развита система поощрений, обеспечивающая поддержку уровня профессионального мастерства, возрастет роль человеческого потенциала, что будет способствовать решению стратегической задачи по вхождению Казахстана в число пятидесяти наиболее конкурентоспособных стран мира.

Основные цели и соответствующие критерии оценки их достижения в экологическом менеджменте связаны с процессами постоянного улучшения. Последовательное из года в год улучшение должно достигаться во всех экологически значимых аспектах деятельности экономических субъектов, где это практически достижимо. Подобное улучшение в целом невозможно имитировать и фальсифицировать, что создает необходимую основу для оценки экологической состоятельности экономических субъектов.

Таким образом, реализация Концепции развития систем менеджмента в Республике Казахстан до 2015 года способствовала динамичному и качественному развитию казахстанских организаций и предприятий, выпускающих продукцию и оказывающих услуги, в том числе консалтинговые в области разработки и внедрения систем менеджмента, созданию национальной системы подготовки экспертов - аудиторов в области систем менеджмента, отвечающей международным стандартам и позволяющей Казахстану интегрироваться в мировое пространство [4].

Итак, было увеличено количество экспертов-аудиторов по всем направлениям системы менеджмента, а также количество предприятий, внедривших отдельные и интегрированные системы менеджмента.

Внедрение системы экологического менеджмента в природопользование закладывает основы для глубоких системных преобразований с целью перехода к экономике новой формации посредством повышения благосостояния, качества жизни населения Казахстана и вхождения страны в число 30-ти наиболее развитых стран мира при минимизации нагрузки на окружающую среду и деградации природных ресурсов.


Список использованных источников:

  1. Агаркова, Е. Ю. Современная экологическая ситуация как отражение духовного кризиса. - СПб., 2002. С. 91—95.

  2. Повестка дня на XXI век. - Рио-де-Жанейро, 1992. - 300 с.

  3. Макаров С.В., Гусева С.В. Экологический менеджмент. М., 2001.– с.21-22.

  4. Концепция развития систем менеджмента в Республике Казахстан до 2015 года. – Алматы, 2008. – С.1-5.


ІНТЕГРАЦІЯ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ТА ЕКОНОМІКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ

ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ В КОЛЕДЖІ
ЛЮДМИЛА НИЖНИК, заступник директора з навчально-виховної роботи

Верхівський сільськогосподарський коледж Вінницького національного аграрного університету, Україна
Людство планети Земля останнім часом прикладає значних зусиль для вирішення однієї з найважливіших проблем сучасності – екологічної, всіляко намагається попередити екологічну кризу та забезпечити екологічну безпеку. Механізмом правового впливу на забезпечення стійкої рівноваги в навколишньому середовищі, його охорони та захисту є управління.

Кожен історичний етап розвитку диктує людству свої умови природокористування. Управління цією сферою діяльності пов’язані з еволюційними процесами, які відбуваються в світовому господарстві та процесами його глобалізації.

З часу переходу до ринкових відносин Україна не може перебувати осторонь від вирішення цього питання. Нині важливо змінити пріоритети у механізмі управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища, потрібно забезпечити збереження природних ресурсів, навколишнього середовища для нинішнього та майбутнього поколінь та для забезпечення екологічної безпеки. Конституція України закріпила право людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища повинні здійснювати органи державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Потрібно проводити заходи зі скорочення надходження в навколишнє середовище небезпечних для життя і здоров’я людини речовин, досягнення раціонального природокористування за допомогою землеустрою, лісовпорядкування, захисту і охорони історичних і культурних природних цінностей. Важливо, щоб при вирішенні цього вкрай важливого завдання не стояли осторонь навчальні заклади. Молоде покоління має усвідомлювати, що повинно самостійно творити своє майбутнє, а право на чисте довкілля виборювати своїми руками.

У Верхівському сільськогосподарському коледжі Вінницького національного аграрного університету управління природокористуванням є невід’ємною частиною освітнього менеджменту. Адже розташований навчальний заклад на території мальовничого парку, закладеного відомим німецьким ландшафтним дизайнером Кроненбергом ще в ХІХ столітті. Територія парку становить 25 га. 20 га залишилось ще з тих часів, коли нинішній головний корпус коледжу був садибою польських магнатів Генріха та Вітовта Сабанських, а 5 га колектив працівників навчального закладу досадив власними силами.

Парк Верхівського сільськогосподарського коледжу Вінницького НАУ є державним пам’ятником природи. Це парк ландшафтного типу, в якому налічується 86 видів декоративних дерев та кущів, понад 400 видів трав’янистих рослин і багато квітів. Флора парку багата рідкісними видами рослин, серед яких бук лісовий, дуб кошенільний, горобина звичайна, горіх сірий, берека звичайна, тамарикс стрункий, дуб червоний (болотний), катальпа бігонієвидна, горобина широколиста, туя західна, модрина європейська, таволга середня, клен червоний, явір (клен несправжній), ялівець сланкий, сосна веймутова, клен сріблястий. Також є багато вікових дерев: старі дуби, ясени, клени, каштани, ялини, сосни, верби, липи, тополі та інші. Не одне дерево зустріло тут свій столітній ювілей.

Постановою колегії Державного Комітету РМ УРСР по охороні природи № 22 від 22.07.1972 року парк був занесений в республіканську номенклатуру пам’ятників садово-паркового мистецтва України. Парк постійно доглядається студентами та працівниками коледжу. За кожною студентською академічною групою закріплена певна ділянка, де впродовж навчального року проводяться всі необхідні роботи.

Всі спеціальності, які можуть здобути студенти цього закладу, тісно пов’язані з управлінням природокористування. Це – виробництво і переробка продукції рослинництва, землевпорядкування та зелене будівництво і садово-паркове господарство. В коледжі запроваджена система студентського самоврядування за принципом поділу кожної академічної групи на виробничі ланки (інноваційний метод директора коледжу Кушніра О.М.). Виробничі ланки постійно змагаються між собою за право першості в навчанні та громадсько-суспільному житті коледжу, відповідно до основних засад Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті. Педагогічний колектив коледжу створює необхідні умови для вільного, всебічного розвитку особистості студентів шляхом залучення їх до різних видів діяльності. Студенти, як і працівники коледжу, не лише доглядають за парком, зберігаючи його самобутність, але й щорічно здійснюють нові насадження, проектують дизайн паркової території, використовуючи при цьому саджанці дерев та кущів, вирощені на власному розсаднику декоративних культур. В цьому році з розсадника висаджено саджанці таких культур, як аморфа кущова, горобина чорна, горобина звичайна, ялина звичайна, сосна кримська, ялівець звичайний, ялівець козацький, ялівець китайський, дуб звичайний, гіркокаштан, катальпа, липа серцелиста, сумах (всього 124 саджанці). Зелені насадження мають важливе природоохоронне значення. Лише одне доросле дерево бука лісового може забезпечити потребу в кисні 60 осіб, а один гектар ялівцю здатен знезаразити повітря великого міста. Екологічне виховання молодого покоління, яке здійснюється в коледжі не лише теоретично, а, насамперед, на практиці, формує у студентів відповідальність за оточуюче середовище та навики майбутнього відповідального менеджера в галузі природокористування.

Система освіти задовольняє не тільки ринковий попит, а й потреби суспільства у збереженні та розвитку культурних цінностей, природних об’єктів, у передачі новим поколінням культурних норм, правил співіснування у природному середовищі, суспільних цінностей та традицій. Цінності, що сформовані освітою, істотно впливають на соціально-економічні процеси, зокрема і на економіку природокористування. Освіта володіє більшим, ніж економіка, потенціалом впливу на громадську свідомість. Цей потенціал обумовлений можливістю виховання цілого покоління громадян, які володіють соціально корисними якостями.

Инновационная экология КАК ПЕРСПРЕКТИВНОЕ НАПРАВЛЕНИЕ НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ
Константин Павлов, доктор экономических наук, профессор,



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   25

Схожі:

Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconРадмила войтович державна кадрова політика україни в умовах глобалізації: сутність та особливості реалізації
Та особливості реалізації державної кадрової політики України в умовах глобалізації, розкрито роль кадрового потенціалу сучасних...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconСборник тезисов научных работ
Стратегічно-інноваційний розвиток суб’єктів економічної системи в умовах глобалізації: Збірник тез ІІ міжнародної науково-практичної...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconІнституційні трансформації сучасної економіки: виклики
Пов'язаних з актуальними проблемами регулювання соціально-економічного розвитку в умовах трансформації економіки
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconКаталог вибіркових дисциплін програми підготовки бакалаврів факультету економіки та менеджменту



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка