Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ



Сторінка25/25
Дата конвертації17.04.2017
Розмір5.68 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

За даними Державної служби статистики України
Обсяг фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт у 2014 році збільшився порівняно з 2010 роком на 14,7%, але зменшився порівняно з 2013 роком на 7,6%. Як бачимо, кошти державного бюджету завжди складали переважну частину у фінансуванні, але в 2014 році їх частка зменшилася на 2,1 процентних пункти внаслідок загального скорочення бюджетного фінансування наукових та соціальних потреб. Також зменшилася частка фінансування коштами фондів спеціального призначення, коштами замовників-підприємства та іноземних держав. В результаті значно зросла частка фінансування наукових робіт власними коштами на 9 процентних пункти.

Зменшення фінансування має наслідком згортання інноваційних процесів у вітчизняних підприємствах та Україні в цілому, підтвердження чому ми бачили в попередніх таблицях. Фінансування власними коштами хоч і зростає, але власних коштів не вистачає, особливо в умовах фінансової скрути, в якій сьогодні знаходяться більшість підприємств. Особливо страждає сектор фундаментальних досліджень, потреби якого мають фінансуватися тільки державою. За даними [1;2] кількість наукових організацій зменшилася з 1378 у 2008 р. до 999 у 2014 році, а чисельність спеціалістів, що виконували наукові та науково-технічні роботи зменшилася за вказані роки з 94,1 тис. осіб до 69,4 тис. осіб тобто майже на 30%.

Красномовним показником, що свідчить про те, як країна цінить свій науковий потенціал є частка витрат у ВВП на потреби науки.

Питома вага витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт у ВВП в Україні в 2014 році склала 0,66%, при чому це складає ⅔ від рівня цього показника у 2005 році. В середньому по ЄС цей показник за останні 10 років зріс з 1,76% до 2,01%, що є позитивним явищем і свідчить про те, що країни все більше уваги приділяють зміцненню наукового потенціалу [1].

Прикладом для України мають стати країни Південно-Східної Азії, які за невеликий проміжок часу із відсталих перетворилися на передові країни, що експортують високотехнологічну продукцію. Зокрема Сінгапур витрачає 3-3,5% на фінансування наукових потреб від ВВП. Сінгапур – країна набагато менша від України, але виробляє більший ВВП (площа 622 км2, населення 5,2 млн.чол, ВВП в 2013 – 277 млрд долл). А Україна має площу 603,2 тис.км2, але виробляє менший обсяг ВВП. Так, в 2013 році - 177 млрд. долл. Причиною швидкого розвитку Сінгапуру є саме те, що пріоритетом є розвиток та фінансування високотехнологічних галузей економіки.

Таким чином, аналіз показав, що інноваційна активність вітчизняних підприємств останнім часом значно уповільнилася. Причиною є загальноекономічна та політична криза, непослідовність та незакінченість реформ, відсутність державної підтримки, застаріла матеріально-технічна база на більшості підприємств, високий рівень корупції, низький рівень інвестиційної привабливості України через наявність багатьох ризиків та багато інших негараздів.

Однак, Україна має середні рейтинги за оцінками Міжнародних агентств.
Таблиця 6 – Підіндекс “інновації“ та його складові для України


Показники

2008-2009

2009-2010

2010-2011

2012-2013

рейтинг з 134 країн

бал

(1-7)


рейтинг з 133 країн

бал

(1-7)


рейтинг з 134 країн

Бал

(1-7)


рейтинг з 144 країн

Бал (1–7)

Інновації

52

3,4

62

3,21

63

3,11

71

3,16

Інноваційна спроможність

31

3,8

32

3,7

37

3,5

58

3,3

Якість науково-дослідних інститутів

48

4,2

56

3,9

68

3,6

64

3,7

Видатки компаній на дослідження і розвиток (ДіР)

52

3,3

68

3,0

69

3,0

104

2,7

Продовження таблиці 6



Взаємозв’язки університетів з промисловістю у сфері ДіР

49

3,6

64

3,5

72

3,5

69

3,6

Державні закупівлі новітніх технологій і продукції

54

3,7

85

3,3

112

3,1

97

3,2

Наявність вчених та інженерів

54

4,4

50

4,4

53

4,3

25

4,8

Кількість патентів, отриманих у США (на 1 млн. населення)

65

0,3

64

0,5

64

0,4

51

2,1

Як свідчать дані таблиці, на жаль, рейтинг України майже по всіх показниках погіршився. Однак, все рівно, Україна знаходиться в першій половині списку серед 144 країн. За такими показниками як наявність вчених та інженерів та кількість патентів, отриманих у США Україна навіть значно піднялася у рейтингу з 54 на 25 місце та з 65 на 51 місце відповідно. Це свідчить, що Україна все ще має значний потенціал науковців.

Слабкою стороною України є витрати на фінансування досліджень і розробок (104 місце) та Державні закупівлі новітніх технологій і продукції (97 місце).

Враховуючи все вище наведене констатуємо, що окреме підприємство звичайно не зможе подолати всіх негараздів, в першу чергу через відсутність належних умов та власних фінансових ресурсів. Отже, спочатку поштовх для інноваційного розвитку має задати держава.

Україна повинна взяти за основу модель розвитку країн, де домінують державні механізми та інституціональні фактори, оскільки ринкове інноваційне середовище недостатнього розвинене.

Безпосередньо держава має визначати пріоритетні напрями наукового та інноваційного розвитку (як Японія), здійснювати фінансування фундаментальних наукових досліджень та підготовку наукових кадрів, створювати сприятливі умови для інноваційних підприємств, сприяти формуванню попиту на інноваційну продукцію, мотивувати працю науковців тощо. І лише після того, як підприємства почнуть експортувати не лише сировину, а й наукоємну продукцію, можна обрати ринкові механізми регулювання інноваційних процесів.

Звичайно, в Україні є приклади підприємств, які вже є експортерами унікальної в світі наукоємної продукції, наприклад, технопарк «Інститут електрозварювання ім. Є.Патона», але таких підприємств одиниці. В цілому ж повинен запрацювати дієвий державний механізм регулювання інноваційних процесів.
Список використаних джерел:


  1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2014 році. Статистичний збірник / Державна служба статистики України. – київ, 2015.

  2. Статистичний збірник «Україна у цифрах у 2014 році» / Державний комітет статистики України; за ред. І.М. Жук. – Київ, 2015. – 238 с.



ИССЛЕДОВАНИЕ ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ КОМПЛЕКСОВ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ЛОПАТОК СЛОЖНОЙ ГЕОМЕТРИИ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ,

С ПРИМЕНЕНИЕМ ПЛАЗМЕННОЙ ЭНЕРГИЕЙ
СЕРГЕЙ КОЛИСНИЧЕНКО, магистр, старший преподаватель

ДМИТРИЙ КОПТЯЕВ, старший преподаватель

СВЕТЛАНА КОЛИСНИЧЕНКО, магистр, преподаватель

Северо-Казахстанский Государственный университет им. М. Козыбаева, Республика Казахстан
В мировой практике современности сделаны попытки проведения восстановительных работ лопаток. Но результаты пока не имеют широкого применения. По факту, изношенные лопатки выработавшие ресурс заменяются новыми, что вызывает колоссальные материальные затраты. Замена изношенных лопаток новыми сопряжена с высокой стоимостью, длительными сроками доставки и значительными трудовыми издержками. До определенного времени технологии восстановления эрозионно изношенных лопаток не было в Казахстане вообще. Поэтому чаще всего последние ряды лопаток ротора низкого давления просто срезают. При этом снижается КПД и растет себестоимость электроэнергии [1].

По результатам аналитических исследований предлагается выбрать технологию восстановления, имеющую наибольшую технико-экономическую привлекательность. Алгоритм разработки технологии плазменного восстановления представлен на рисунке 1.

Основными требованиями, предъявляемыми к лопаткам паровых турбин после восстановления, является соответствие их геометрических и размерных параметров требованиям чертежей, высокий уровень физико-механических свойств (прочность, твердость, сопротивления усталости, фреттинг-стойкость, эрозионной и коррозионной стойкости).

Рабочие лопатки турбин, восстанавливают различными способами (гальваникой, напылением, шлифованием, сваркой, наплавкой, деформированием и др.). Все методы восстановления направлены на восстановление геометрических форм и физико-механических свойств рабочей поверхности. Отличие между ними заключается в технологических режимах, используемом эксплуатационном материале и применяемом оборудовании или комплексов [2,4].



Рисунок 1 – Блок схема алгоритм по разработке эффективного способа восстановления


В настоящее время в странах СНГ наиболее широко используются плазменные технологии восстановления энергетического оборудования с применением плазматронов, многокомпозитных порошков и проволок.

Предъявляемые требования к лопаткам газовых турбин регламентируют жаропрочные и жаростойкие никелевые и кобальтовые сплавы типа ЗМИ-ЗУ, ЖС-6, U-5000, Fsx-414, др. Структура сплава состоит из Y-матрицы и относительно равномерно распределенной в ней упрочняющей мелкодисперсной g/-фазы. В результате длительной наработки при высоких температурах на рабочем теле лопаток возникают разнообразные дефекты (трещины, выбоины, эрозии и т.д.). Кроме того, сплав претерпевает структурные превращения, выражающиеся, как правило, в коагуляции и изменении морфологии упрочняющей Y/-фазы и карбидов в теле и по границам зерен. В результате невозможна дальнейшая эксплуатация лопаток, хотя ресурс их работы не исчерпан. Классическая схема ремонта лопаток следующая: досварочная термообработка, нагрев выше температуры начала растворения упрочняющей Y/-фазы для обеспечения максимальной пластичности сплава; сварка и размерная обработка дефектных участков; окончательная термообработка.

Основным недостатком этой схемы является снижение механических свойств сварочного шва, околошовной зоны и, следовательно, не формируется оптимальная структура.

Следовательно, стоит важная инженерно-техническая задача по разработке энергоэффективной технологии восстановления геометрических, структурных и физико-механических свойств лопаток турбин ТЭЦ и ГЭС. Энергоэффективность так же во многом будет зависеть от степени адаптации системы управления и контроля качества процесса восстановления [6].

Таким образом, можно сделать вывод, что каким бы совершенным не был энергетический гидроагрегат, в процессе работы его детали изнашиваются, а основные эксплуатационные и технологические параметры восстановления могут изменяться в обширных пределах и иметь различные критерии оценки.

Поэтому установление четких требований к конструктивным характеристикам, влияющих на физические и механические свойства лопаток турбин, а также установление основных технологических параметров восстановления лопаток сложной геометрии, требуют научного обоснования и корректировки с учетом перечисленных факторов.


Список использованных источников:

  1. Рыженков В.А. Состояние проблемы и пути повышения износостойкости энергетического оборудования ТЭС // Теплоэнергетика. - 2000. - №6. - С.20-21.

  2. Харвин В.С. Научно – технические разработки для восстановления и упрочнения деталей машин / Всероссийский научно – исследовательский институт технологии упрочнения, восстановления и изготовления деталей. – М. : Транспорт, 2002. – С. 27.

  3. ГОСТ 28969-91. Турбины паровые стационарные малой мощности. Общие технические условия.

  4. Волков Е. Л. Справочник по восстановлению деталей. – М. : Колос, 1981. – 351 с.

  5. Пряхин. В.В., Поваров О.А., Рыженков В.А. Проблемы эрозии турбинных рабочих лопаток // Теплоэнергетика. - 1984. - №10. - С.25.

  6. Гонсеровский Ф.Г., Силевич В.М. Технико-экономическое обоснование способа ремонта эрозионно-изношенных паротурбинных лопаток в условиях электростанций // Тяжелое машиностроение. - 2001. - №9. - С.21-22.

СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОБНИЦТВА МЯСА ПТИЦІ В УКРАЇНІ

ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ДМИТРО МАХОВСЬКИЙ, асистент кафедри економіки і організації виробництва

Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна
Підвищення рівня продовольчої безпеки держави на основі нарощування виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості та збалансованості за поживними елементами, а також забезпечення захисту інтересів вітчизняного виробника є стратегічним пріоритетом соціального та економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень. В розв’язанні харчової проблеми продукти птахівництва, зокрема, виробництво м’яса птиці, за співвідношенням ціни та якості, враховуючи купівельну спроможність населення України, завжди займало провідні позиції. Однак в агропромисловому виробництві України галузь птахівництва залишається проблемною, хоча в той же час стрімко розвивається. Створити сприятливі умови для підвищення ефективності птахівництва в цілому, забезпечити населення високоякісними продуктами харчування, витримати значну конкуренцію на внутрішньому ринку і знайти шляхи виходу на зовнішній ринок - ось перелік далеко не всіх питань, які стоять перед галуззю на сучасному етапі розвитку [1].

В організаційно-технологічному розвитку тваринницьких галузей птахівництво є галуззю, яка найбільшою мірою відповідає умовам застосування інтегрованої моделі селекція – споживач кінцевої продукції, спрямованої на тісне поєднання всіх ланок виробничого процесу і забезпечення економічних інтересів учасників спільної діяльності в одержанні високих результатів. Характерними особливостями цієї галузі в порівнянні з іншими галузями є обмеження територіальної потреби розміщення виробництва м’яса птиці і яєць, висока біологічна скоростиглість птиці та швидкий відтворювальний цикл, що має надзвичайно велике значення для ритмічного постачання цінної і незамінної свіжої висококалорійної продукції споживачам у великі міста, промислові центри, курортні зони. Особливості утримання птиці при застосуванні сухого комбікорму для годівлі, як основної складової технологічного процесу виробництва продукції птахівництва, сприяють впровадженню комплексно-механізованих і автоматизованих безвідходних технологій в інтегрованих господарських структурах [2].

Широкі можливості забезпечення високої територіальної концентрації поголів’я із застосуванням сучасних індустріальних методів утримання птиці, інноваційних досягнень сприяють зростанню продуктивності праці в галузі. Птахівництво досить ефективно реагує на розвиток інтенсифікації виробництва, і належить до числа галузей, які мають можливість здійснювати розширене відтворення за рахунок впровадження прогресивних технологій, застосування інновацій і випуску конкурентоспроможної продукції. Тут виробляються цінні, необхідні для населення м’ясо птиці та яйця, які можуть відповідати світовим стандартам. У розвитку цієї галузі світова економіка в цілому набагато випередила країни, що розвиваються, або звільнилися від тоталітарного режиму [2]. В Україні ця галузь потребує прискореного технічного переоснащення, застосування прогресивних новітніх технологій. Світова практика доводить, що країни, в яких широко застосовують інноваційні досягнення, знаходяться в авангарді розвитку. Кожна національна інноваційна система несе в собі певну історичну спадщину нації, але інноваційні системи кожної країни не можуть існувати без інтеграційних взаємовідносин зі світовими системами, а також з окремими країнами [3].

Інноваційні системи мають бути міждержавними з елементами національних особливостей, але інноваційні системи кожної країни не можуть існувати без інтеграційних взаємовідносин зі світовими системами, а також з окремими країнами. Інноваційні напрями підвищення ефективності галузі птахівництва дають змогу поліпшити життєвий рівень населення; зміцнити фінансовий стан підприємств і розширити їх можливості щодо подальшого розвитку інноваційної діяльності, вирішити соціальні проблеми сільських територій, сприяти збереженню й оздоровленню навколишнього природного середовища [3].

Процес вирощування всіх видів птиці включає наступні операції: племінна селекція, підготовка яєць до інкубації, інкубація, вивід молодняку, вирощування молодняку, утримання та годівля птиці, лікування і нарешті, забій та переробка кінцевого продукту. При цьому необхідно врахувати такі чинники як біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення, особливості племінної роботи, технології інкубації, вирощування та утримання м’ясного молодняку. Тобто технологічний процес, як зазначалося вище – багатоступінчастий, вимагає значних інноваційних вкладень, а також використання новітніх технологій для утримання конкурентоспроможності на внутрішньому та світовому ринках [4].

Основними факторами розвитку галузі, окрім інвестицій є технічне переоснащення й розширення виробничих потужностей птахівничих підприємств, якісне поліпшення племінних ресурсів, сучасний менеджмент і державна підтримка. Усе це повинно здійснюватися шляхом запровадження спеціальних режимів оподаткування податком на додану вартість та введення фіксованого сільськогосподарського податку, доплатою сільськогосподарським підприємствам за проданих на забій кондиційних курей-бройлерів, частковим фінансуванням програми селекції у птахівництві, здійсненням фінансової підтримки підприємств через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів, частковою компенсацією 30% вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, кліткового обладнання й придбання його за умовами фінансового лізингу [5].

У свою чергу це вимагає залучення інноваційних технологій у машинобудівну галузь України для виробництва вітчизняного обладнання птахівничої галузі. Як зазначають науковці, це приведе до наступних наслідків: інноваційні витрати, враховуючи високу прибутковість птахівницької галузі, дадуть швидку віддачу; виникне можливість залучення в українську економіку іноземного капіталу та інновацій через створення спільних підприємств. Стане можливою розробка й реалізація державних програм розвитку птахівництва й виробництва обладнання для даної галузі, застосування пільгового оподаткування та кредитування; створення сприятливих умов для розвитку сільськогосподарського машинобудування; виробники отримають допомогу з боку держави для розвитку селекції у птахівництві; наукові установи та виробники надаватимуть допомогу у розробці сучасного обладнання і технологічних процесів у цій галузі саме вітчизняним конструкторам [5].

Невелика тривалість періоду вирощування птиці та швидка окупність вкладених ресурсів, а також скорочення пропозиції інших видів м'яса - (яловичини та свинини) сприяли відновленню та створенню великих птахофабрик та птахокомплексів, у результаті чого відбулося збільшення поголів'я птиці всіх видів сільськогосподарських підприємствах.

Збільшення обсягів виробництва м'яса птиці зумовлене, насамперед, зростанням попиту з боку населення та підприємств харчової промисловості. Крім того, м'ясо птиці стало замінником для більшості споживачів м'яса інших видів тварин м'яса з огляду на те, що останніми роками відбувається суттєве скорочення пропозиції м'яса великої рогатої худоби та свиней, а відповідно зростають і ціни на них. Крім того, чимало споживачів змінило свої смаки і вподобання відносно того чи іншого м'яса на користь дієтичного м'яса птиці.

Україна завдяки сприятливим агрокліматичним умовам має один з найбільших у світі потенціалів для розвитку агропромислового комплексу (АПК), як у галузі рослинництва та продуктів його переробки, так і у сфері тваринництва та виробництва м’ясопродуктів, та птахівництва. Тож слід намагатися реалізувати цей природний та людський потенціал. Знайти своє місце в світовому виробництві з залученням наукових досягнень різних напрямів.


Список використаних джерел:

  1. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 556 с.

  2. Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К. : Урожай, 1995.

  3. Клименко С.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства: Навч.посіб.- К.:КНЕУ, 2008. - 520с.

  4. Організація виробництва в с.-г. підприємствах за ред. П.С.Березівського. – Львів: Українські технології, 2002 р. – 448 с.

Должанський І.З., Загорна Т.О Конкурентоспроможність підприємства: Навч.посіб.-К.:Центр навчальної літератури, 2006. - 384с.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ МЕТОДА Н.А. АНЕЛИ ПРИ МОНИТОРИНГЕ ЗЕЛЕНЫХ НАСАЖДЕНИЙ г. ПЕТРОПАВЛОВСК
ИННА САВЕНКОВА, к.с.-х.н., доцент

АНАСТАСИЯ МОРОЗОВА, студент

Северо-Казахстанский государственный университет им. М. Козыбаева, Республика Казахстан
В настоящее время зеленые растения используются в качестве индикаторов загрязнения окружающей среды. Большой интерес в последнее время вызывают вопросы комплексной устойчивости растений к техногенным нагрузкам, а также ответные реакции организма на разных уровнях организации [1].

Проблема загрязнения окружающей среды стала одной из актуальных задач современности в связи с интенсивным развитием промышленности и транспорта, выбрасывающих огромные количества токсичных веществ в атмосферу, гидросферу и почву. Зеленые растения гораздо сильнее реагируют на вредные вещества, чем животные организмы. В связи с этим они используются в качестве индикаторов загрязнения окружающей среды. Большой интерес в последнее время вызывают вопросы комплексной устойчивости растений к техногенным нагрузкам, а также ответные реакции организма на разных уровнях организации [2].

Мониторинг состояния древесных растений городских территорий представляет собой относительно новое мероприятие, имеющее большое экологическое, санитарно-гигиеническое, экономическое, природоохранное и лесохозяйственное значение [3].

Теоретическое обоснование уровня биологической организации, на котором следует основывать систему мониторинга деревьев, базируется на различных уровнях биологической организации дерева. Наиболее часто применяемые на практике методы биоиндикации основаны на учете морфологических и анатомических изменений органов растений.

Изучение поверхности листа, например, структуры эпидермиса, проводится давно, фактически с начала использования микроскопической техники. Однако в последние годы интерес к барьерным свойствам эпидермиса возрос, активно изучаются его экологические функции.

Известны несколько способов отделения эпидермиса листа: мацерация и кипячение листа [4,5]. Недостатком этих способов является то, что для отделения эпидермиса листа от мезофилла применяют химические вещества и растворители, часто дорогостоящие, которые во многих случаях растворяют мезофилл (полная мацерация) и изменяют структуру эпидермиса.

Н. Анели разработан способ получения прижизненного (не требующего изъятия листьев) «отпечатка» (слепка) эпидермиса листьев древесных растений при нанесении на них на непродолжительное время (1-7 мин) «застывающих» веществ (клей, лак, латекс). Этот метод позволяет получать «рисунок» эпидермиса с любой поверхности листа без изменения характеристик его структуры [6].

Сведения об анатомическом строении эпидермы листьев древесно-кустарниковой растительности г. Петропавловска отсутствуют.



Цель исследований: изучить анатомическое строение и структуру эпидермального комплекса листовой пластинки лиственных древесных пород.

Задачи исследований: изучить анатомо-морфологические параметры эпидермальных и устьичных клеток листьевой части лиственных древесных растений; обосновать возможность использования метода Н. Анели при проведении мониторинговых анатомо-морфологических исследований по живым образцам.

Основу эпидермальной ткани составляют клетки, не имеющие общепринятого названия. Чаще всего их называют эпидермальными клетками [7, 8]. Однако и все другие типы клеток – устьица, волоски, окремнелые бугорни и т. д. – так же являются эпидермальными. Поэтому при описании эпидермиса вознинают большие трудности.

Форма основных эпидермальных клеток в значительной мере обусловливается характером роста органа, который они покрывают. Антиклинальные стенки клеток эпидермиса могут быть прямыми или волнистыми. Чаще всего волнистость наблюдается у изодиаметрических клеток. Степень волнистости стенок эпидермальных клеток зависит от условий произрастания растений. В литературе имеются попытки классифицировать эпидермальные ткани различных растений по форме составляющих их основных клеток. Н. А. Анели [9], например, выделяет три основные группы эпидермиса, которые он называет кланами: прямолинейный, криволинейный, разнолинейный. В этой связи следует упомянуть и работу С. Ф. 3ахаревича [10], в которой дается хорошо разработанная методика описания основных эпидермальных клеток и терминология, используемая при их характеристике.

Результаты исследований представлены в таблице 1.


Таблица 1 – Морфология клеток эпидермального комплекса

Вид

Клетки верхнего/нижнего эпидермиса

Характер клеточных стенок1)

Форма2)

Береза пушистая

ПР

ПД

Береза повислая

ПР

ПД

Барбарис обыкновенный

ПР

СлВ

ПД

РП

Боярышник обыкновенный

ПР

СВ

ПД

РП

Вяз гладкий

ПР

СлВ

ЯВ

ПД

Вяз мелколистный

ПР

СлВ

ПД

Дуб черешчатый

СИ

В

РП

ПД

Ива ломкая

ПР

СлВ

ПД

ПД

Калина обыкновенная

ПР

СВ

ПД

РП

Продолжение таблицы 1

Карагана древовидная

СИ

СлВ

РП

РП

Клен ясенелистный

ПР

СВ

О

РП

Липа мелколистная

ПР

В

ЯВ

РП

Рябина обыкновенная

ПР

ПД

Сирень обыкновенная

ПР

СлВ

ЯВ

РП

Тополь бальзамический

ПР

СлВ

ПД

ПД

Шиповник обыкновенный

ПР

В

ПД

РП

Яблоня сибирская

ПР

СВ

О

РП

1) ПР – прямолинейный, СВ – сильноволнистый, СлВ – слабоволнистый, СИ -слегка изогнутый, В - волнистый

2) ПД – продолговатая, ЯВ – яйцевидная, РП – распластанная, О - овальная

Установлено, что у большинства изученных растений листья амфистоматические, однако у ряда объектов – гипостоматические (таблица 2).


Таблица 2 – Морфология клеток устьичного комплекса

Вид

Устьица верхнего/нижнего эпидермиса

Тип листа1)

Погруженность2)

Тип устьичного

аппарата3)



Береза пушистая

ГС

СП

СфЦ

Береза повислая

АС

СП

П

СфЦ

Барбарис обыкновенный

ГС

СП

СфЦ

Боярышник обыкновенный

ГС

-

НП

-

СфЦ

Вяз гладкий

АС

П

НП

СфЦ

Вяз мелколистный

АС

П

СфЦ

Дуб черешчатый

АС

П

НП

СтЦ

Ива ломкая

АС

НП

НП

СфЦ

Калина обыкновенная

ГС

-

НП

-

АнЦ

Карагана древовидная

АС

П

АкЦ

Клен ясенелистный

ГС

-

НП

-

СфЦ

Липа мелколистная

ГС

-

НП

-

СфЦ

Рябина обыкновенная

АС

НП

СфЦ

Сирень обыкновенная

АС

П

НП

СфЦ

Тополь бальзамический

АС

НП

АнЦ

Шиповник обыкновенный

АС

СП

НП

СфЦ

Яблоня сибирская

АС

П

НП

СфЦ

1) АС – амфистоматические, ГС - гипостоматические

2)НП – непогруженные; П – погруженные; СП - сильно погруженные

3) СфЦ – стефаноцитный, СтЦ – ставроцитный, АнЦ – аномоцитный, АкЦ – актиноцитный


Заключение. Выявлены особенности строения эпидермы листьев деревьев и кустарников, являющихся основой зеленого строительства г. Петропавловск. Виды отличаются типом листа, морфологией основных эпидермальных клеток. Выявленные особенности строения эпидермы могут использоваться в качестве дополнительных диагностических признаков при мониторинговых анатомо-морфологических исследований по живым образцам.
Список использованных источников:

1. http://www.dissercat.com/content/vozdeistvie-#ixzz2w9TrOrRl

2. http://www.vozdeistvie-promyshlennykh-vybrosov-na-strukturno-funktsionalnuyu-organizatsiyu-odnoletnikh-#ixzz2w9TrOrRl

3. Ярошенко Ю. Экологический мониторинг. - Екатеринбург: ГОУ ВПО УГТУ-УПИ, 2003. - C. 300

4. Haworth M., Mc Elwain J. Hot, dry, wet, cold or toxic. Revising the ecological significance of leaf and cuticular micromorphology. 262, 2008. - P. 79-90

5. Koch K., Bhushan B., Barthlott W. Multifunctional surface structures of plants: An inspiration for bimimetics // Progress in Materials Science. V.54, 2009. - P. 137-178

6. Анели Н. А., Лоладзе М. С., Каралашвили В. Ш. Об основоположных клетках эпидермы листа // Сообщения АН ГрузССР. - Тбилиси, 1970. - С. 168

7. Александров В.Г. Анатомия растений. - М. : Высшая школа, 1966. - 431 с.

8. Эсау К. Анатомия растений. – М.: Мир, 1969 . – 564 с.

9. Анели Н. О составе и функциональности эпидермального комплекса листа / уч. зап. Юго-Осет. гос. пед. ин-та, 1970, 65, 1:144-151.

10. Greb Н. Der Einflus tiefer Temperatur auf die Wasser- und Stickstoffaufnahme der Planzen und Bedeutung fur das «Xeromorphieproblem», Planta, 1957, 48, 5: 523-563

11. Мирославов Е.А. Структура и функция эпидермиса листа покрытосеменных растений. – Л.: Наука, 1974. -184 с.



ИССЛЕДОВАНИЕ ЭНЕРГОНАПРЯЖЕННОГО СОСТОЯНИЯ ЛОПАТКИ ГИДРОГЕНЕРАТОРА ТУРБИНЫ МЕТОДОМ ИМИТАЦИОННОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ
ВИТАЛИЙ САВИНКИН, кандидат технических наук, заведующий кафедрой «Транспорт и машиностроение»

АНДРЕЙ ДЕРМАН, магистр, ст. преподаватель кафедры «Транспорт и машиностроение»

Северо-Казахстанский Государственный университет им. М. Козыбаева, Республика Казахстан
С целью разработки адекватных мероприятий по диагностики и восстановлению лопаток турбины ТЭЦ необходимо исследовать причинно-следственные связи появления дефектов и влияние на них эксплуатационных характеристик и нагрузочных режимов. Одна из важнейших задач - это исследование влияния нагрузочных режимов на техническое состояние и концентрацию внутренних напряжений в лопатках последней ступени турбины, определяющие ее энергонапряженное состояние. В качестве объекта исследования рассматривалась турбина ПТ-100/120-130, номинальной мощностью 100 МВт, максимальной мощностью 120 МВт, с начальным давлением 12,8 МПа (130 кгс/см2), начальная температура пара 5550С.

Расчет элементов рабочих лопаток турбины на прочность выполняли при наиболее неблагоприятном сочетании нагрузок действующие на элементы энергетического оборудования: при работе лопаток в переходных фазовых состояниях пара, переменной частоте вращения ротора и максимальном угле раскрытия управляемой лопатки.



Детальное исследование напряженно-деформированного состояния лопаток турбинного агрегата основано на эммитационном моделировании методом конечных элементов. Представлены основные процедуры работы с виртуальной моделью рабочей лопатки турбины. Симуляция нагрузок производилась в среде SolidWorks в ПО Ensamblaje1. Из таблиц 1 и 2 видно, что каждый участок лопатки имеет свою нагрузочную характеристику.
Таблица 1 – Формирование прилагаемой нагрузки и места крепления

Имя крепления

Изображение крепления

Данные крепления

Зафиксированный-1





Объекты:

9 грани

Тип:

Зафиксированная геометрия




Результирующие силы

Компоненты

X

Y

Z

Результирующая

Сила реакции(N)

1.78267

-998.849

0.937698

998.851

Реактивный момент(N.m)

0

0

0

0





Таблица 2 – Статический анализ напряженного состояния лопатки

Имя

Тип

Мин

Макс

Напряжение1

VON: Напряжение Von Mises

0.214793 N/m^2

Узел: 130



3.12768e+008 N/m^2

Узел: 15086




На рисунке 1 представлена трехмерная модель лопатки турбины Т-100/120, импортированная из системы КОМПАС-3D в препроцессор подготовки моделей для конечно-элементного анализа APM SolidWorks.

По результатам моделирования с приложением заданных нагрузок спектральный анализ показал места распределения напряжений в элементах лопаток, работающих при критических нагрузках (рисунок 2). Синий цвет информирует о нормальном «спокойном» состоянии металла, когда напряжения практически отсутствуют и варьируются до 7 – 14 МПа.

Рисунок 1 - Трехмерная модель лопатки турбины Т-100/120


Данное состояние металла вполне удовлетворяет условию предела текучести и имеет существенный запас прочности. Участки практически не испытывают нагрузку. Зеленый цвет характеризует нормальные условия работы лопатки, при которых внутренние напряжения достигают значений в пределах 27 – 47 МПа. Указанные напряжения характеризуют естественные процессы, протекающие при действии сил и моментов, они не опасны, т.к. согласуются с физико-механическими свойствами металла.

d:\документы\все подряд\наука\грант тим 2014г\комплект савинкин в.в 2014г\акты, отчеты\моделирование лопаток\деталь1-статический анализ 1-изображение-1.jpg d:\документы\все подряд\наука\грант тим 2014г\комплект савинкин в.в 2014г\акты, отчеты\моделирование лопаток\деталь1-статический анализ 1-изображение-3.jpg

d:\документы\все подряд\наука\грант тим 2014г\комплект савинкин в.в 2014г\акты, отчеты\моделирование лопаток\деталь1-статический анализ 1-изображение-4.jpg

Рисунок 2 – Модель рабочей лопатки с действующими напряжениями по длине пера, входной и выходной кромкам


Желтый цвет информирует о начале нарастания напряженного состоя конструкции при 55 – 95 МПа, при котором рабочий орган начинает работать на границе критических значений модуля упругости Е и предела текучести [σ-1] металла. Красный цвет свидетельствует о превышении допустимых напряжений на выделенных участках лопатки до 190 МПа. Действие данных нагрузок приводит к усталости металла проявляемой в виде трещин, изломов и сколов стеллитовых пластин на входных кромках лопаток. При изменении схемы нагружения рабочей поверхности пера лопатки, наблюдается изменение и значений напряжений, переменно действующих в короткий интервал времени. Однако при любом угле расположения рабочей поверхности лопатки турбины значения напряжений изгиба и деформации изменяются (цветовая гамма «желтый-красный»), а места концентрации остаются постоянными.

Анализ полученных результатов позволяет составить условную спектральную картограмму. На рисунке 3 представлены напряжения в лопатке при нагрузке по 75 кН на каждый участок длины.


d:\документы\все подряд\наука\грант тим 2014г\комплект савинкин в.в 2014г\акты, отчеты\моделирование лопаток\деталь1-статический анализ 1-изображение-6.jpg d:\документы\все подряд\наука\грант тим 2014г\комплект савинкин в.в 2014г\акты, отчеты\моделирование лопаток\деталь1-статический анализ 1-изображение-8.jpg

Рисунок 3 – Напряжения в лопатке при нагрузке по 75 кН


В лопатке возникают напряжения 7 – 14 МПа (неотмеченные места). При эксплуатации лопаток и воздействии на них давления пара, наиболее подверженные усталостным напряжениям металла участки лопатки от середины пера до верхнего торца и входной кромке. По мере длительности работы турбины распределение нагрузки по длине лопатки происходит не равномерно. Очаги концентрации усталостных напряжений соответствуют данным теоретического расчета и действия инерционных сил и моментов. С увеличением рычага воздействия нагрузки увеличиваются и растягивающие или сжимающие напряжения. Усугубляет условия эксплуатации переходные режимы от среднего к тяжелому в короткий интервал времени. Данное явление вызывает рост внутренних напряжений изгиба, смещения и деформации металла. В местах, обозначенных красным цветом, возникают напряжения 35-45 МПа, в местах желтым – 70-100 МПа, в местах зеленым – до 190 МПа (рисунок 3).

Результаты моделирования нагруженных участков лопатки согласуются с теоретическим расчетом максимальных сил, действующих при заданном положении ротора турбины энергетического оборудования. Установлено, что наиболее энергонапряженными участками являются центральная часть, вершина лопатки и входная кромка пера.



Вывод. Пиковые напряжения указанных участков лопатки объясняется циклически изменяющейся нагрузкой в период вибрационных возмущений и инерционных моментов. Именно в эти периоды работы действуют максимальные силы сопротивления давлению насыщенного пара вращательному движению. На основании полученных результатов исследований обоснована возможность идентификации дефектов, определения их мест локализации и выбора способа восстановления и упрочнения с учетом возникающих концентраций внутренних напряжений. Полученные результаты усталостных напряжений позволят шире взглянуть на адаптацию методов диагностики и более корректно и обоснованно разработать технологию восстановления учитывающую изменения физико-механических свойств лопатки происходящих при эксплуатации.
Сисок использованных источников:

        1. ГОСТ 28969-91. Турбины паровые стационарные малой мощности. Общие технические условия.

        2. Гонсеровский Ф.Г. Семнадцатилетний опыт эксплуатации лопаток паровых турбин после ремонта с применением сварки // Теплоэнергетика. - 2000. - №4. - С. 39-48.

        3. Деев В.А., Линкин Л.Д. Приближенная оценка усталостной прочности упрочненных и напыленных цилиндрических деталей // Вестник машиностроения. - 1973. – №3. – С. 11-12.

        4. Васильев, Л.В. Развитие математического моделирования гидроагрегатов на основе применения элементов теории подобия / Л.В. Васильев // Приводная техника. – 2001. – № 1. – С. 30 – 43.



МОЖЛИВОСТІ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ
СВІТЛАНА ЧЕРНИХ, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

НІНА ГРЕКОВА, доцент

ВОЛОДИМИР ПЕТРОВЕНКО, викладач

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна
На якість продукції підприємств хлібобулочної галузі в Україні так як і на підприємства будь якої галузі виробництва, постійно впливають зовнішні та внутрішні фактори. Тому якість знаходиться безперервно в залежності від них. Цю закономірність необхідно враховувати при управлінні якістю та плануванні заходів щодо її підвищення і ефективної діяльності підприємства. На сьогодні успішність роботи хлібопекарського підприємства залежить від конкурентоспроможності його продукції.

Основними факторами, які впливають на якість хлібобулочних виробів в системі менеджменту якості є технічні, організаційні, соціально-економічні, правові, які мають різний вплив на якість хлібобулочної продукції. Остання тісно пов'язана з належною якістю сировини, розширенням сировинної бази, впровадженням раціональних ресурсо- і енергозберігаючих технологій, технічним переоснащенням виробництва. Отже, необхідно згрупувати їх та відобразити схематично в таблиці 1 [1, с. 49]. Проблема якості сировини є найгострішою. З року в рік спостерігається зниження вмісту білка в зерні, збільшення кількості борошна з низькими хлібопекарськими властивостями.

Підвищення хлібопекарських властивостей пшеничного і житнього борошна може здійснюватися за кількома напрямками: покращення якості зерна при заготівлі, зберіганні та переробці в борошно, правильне складання помельних партій зерна з урахуванням його технологічних властивостей; застосування оптимальних режимів кондиціонування зерна; в умовах хлібозаводів – за наявності кількох партій борошна, різних за властивостями, правильно робити змішування борошна в межах одного сорту; використовувати короткочасний прогрів борошна до температури 60°С; аерацію борошна повітрям з підвищеним вмістом кисню; використання різних поліпшувачів при замісі тіста.
Таблиця 1 – Основні фактори, які впливають на якість

хлібобулочної продукції


Фактори, що впливають на якість хлібобулочних виробів

Основна характеристика факторів

Рівень матеріально-технічної бази

Технологічне оснащення, автоматизація

виробництва, технологічне обслуговування, знос виробництва



Якість сировини

Відповідність нормативним вимогам, умови

зберігання, умови транспортування.



Якість роботи працівників

Трудова дисципліна, відношення до роботи, рівень кваліфікації кадрів, технологічна дисципліна

Рівень організації виробництва

Структура виробництва, умови праці, ритмічність і своєчасність поставок сировини, методи стимулювання праці

Рівень контролю якості

Організація роботи підрозділів, відповідальність за якість, засоби контролю, оперативність, систематичність, надійність

Інші фактори

Виробництво експериментальних партій нової продукції, апробація нової продукції

Таким чином, із сукупності факторів, що впливають на якість хлібобулочної продукції, першочерговими необхідно вважати чотири фактори, а також фактор контролю якості, який відіграє значну роль для забезпечення високої якості продукції та має безпосередній вплив на інші якості хліба може йти кількома шляхами, тому що залежить від ряду чинників: якості сировини, способу його підготовки до виробництва, обраної технологічної схеми, застосування різних поліпшувачів.

В даний час в сучасному хлібопеченні в якості поліпшувачів застосовуються кілька десятків різних речовин як біологічного, так і хімічного походження. Вони використовуються з урахуванням хлібопекарських властивостей борошна і особливостей обраного технологічного режиму. Поліпшувачі за природою їх дії умовно можна розділити на такі групи: 1) поліпшувачі окисної дії; 2) поліпшувачі відновної дії; 3) ферментні препарати; 4) поверхнево-активні речовини; 5) комбіновані поліпшувачі.

Поліпшувачі окисної дії, в порівнянні з іншими хімічними поліпшувачами хліба, знайшли найбільш широке поширення в приготуванні тіста і хліба. Механізм їх дії обумовлений тим, що ці речовини окислюють вільні групи в молекулах білків і ферментів з утворенням дисульфідних містків. Це спричиняє значні зміни білково-протеїназного комплексу: знижується активність протеолітичних ферментів, активаторів протеолізу, зміцнюється четвертинна і третинна структура білка і, як наслідок, підвищується сила борошна, поліпшуються структурно-механічні властивості тіста. В результаті поліпшення газо- і формоутримної здатності тіста збільшується об’єм хліба і зменшується розпливаємість подових виробів. Крім того, поліпшувачі окисної дії взаємодіють з глікопротеїнами і впливають на активність амілолітичних ферментів.

Ці поліпшувачі є сильнодіючими речовинами, тому вони застосовуються в дуже невеликих дозах. Їх якість залежить від якості борошна, в основному від розтяжності клейковини. Зазвичай їх застосовують для борошна з надмірно розтяжною клейковиною та середньої якості. Для борошна з коротко розривною клейковиною застосування поліпшувачів даного виду є недоцільним. У хлібопекарській промисловості широке застосування отримали такі поліпшувачі окисної дії, як бромат і йодат калію, персульфат амонію, аскорбінова кислота, а також пероксид водню, кисень, пероксид ацетону, азодікарбонамід.

Йодат калію виявляє свої властивості відразу після замісу, а бромат калію – через 2 години після замісу, його окислювальна дія більш помітна в кислому середовищі. Бромат калію вносять у кількості 0,001-0,004% до маси борошна, йодат калію – 0,0004-0,0008% до маси борошна в тісті. Характерним є точність дозування, так як зайве внесення окислювачів може настільки зміцнити клейковину, що тісто втратить свої еластичні і пластичні властивості. Застосовуючи бромат калію при звичайних способах тістоприготування, слід мати на увазі, що його додавання, яке поліпшує структурно-механічні властивості тіста, викликає необхідність досить істотного (на 10-40%) подовження процесу остаточної розстійки. Без цього не буде досягнуто максимальний ефект поліпшення якості хліба.

При оптимальному дозуванні бромат і йодат калію сприяють різкому збільшенню об’єму хліба (на 10-40%), підвищенню пористості і поліпшенню структурно-механічних властивостей м'якушки. М’якуш стає світлішим, кірка більш рум'яною, значно знижується розпливаємість подових виробів.

Актуальною проблемою сьогодення є можливість поліпшення якості продукції хлібопекарської галузі, яка потребує сумісної праці науковців, виробників і, безумовно, підтримки держави. Покращання якості продукції тісно пов’язане з технічним переоснащенням підприємств, розробкою нових технологій та поліпшувачів якості хліба.

Список викорстаних джерел

1. Чурсінов Ю.О, Черних С.А., Петровенко В.В. Оцінка впливу роботи машин та обладнання на якість хлібобулочних виробів/ Хранение и переработка зерна. – 2014. - №3. – с. 45-49.



2. Менеджмент якості: Підручник/ М. І. Шаповал.- 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2007. – с. 471.
Організатори конференції:

  • Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет



  • Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



  • Північно-Казахстанський державний університет імені академіка Манаша Козибаєва

Робочі мови конференції: українська, казахська, російська, англійська

ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

  1. Сучасний стан та шляхи розвитку менеджменту

  2. Актуальні проблеми менеджменту, економіки і права в умовах глобалізації

  3. Напрями розвитку державного управління

  4. Сучасні аспекти економіки природокористування

  5. Економіко-організаційні аспекти розвитку підприємств

  6. Інноваційний розвиток сучасного освітнього менеджменту

  7. Інноваційні технології у виробництві і на транспорті

Електронна адреса confdsau@gmail.com
В конференції прийняли участь 143 учасника, які виступили з 111 доповідями.

Учасники конференції:
Республіка Казахстан

  • Північно-Казахстанський державний університет імені академіка Манаша Козибаєва

  • Північно-Казахстанська територіальна інспекція лісового і мисливського господарства Комітету лісового і мисливського господарства Міністерства сільського господарства Республіки Казахстан

  • Петропавлівський філіал СГА


Федеративна республіка Німеччина

  • Association 1901 SEPIKE, Poitiers – Frankfurt (France-Germany)


Росія

  • ЧОУ ВПО «Камский институт гуманитарных и инженерных технологий»

  • Псковский государственный университет



Україна

  • Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

  • Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

  • Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова

  • ДВНЗ Херсонський державний аграрний університет

  • Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

  • Національна металургійна академія України

  • Луцький національний технічний університет

  • Університет митної справи та фінансів

  • ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія»

  • Національний транспортний університет

  • Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

  • Сумський національний аграрний університет

  • Брацлавський агроекономічний коледж ВНАУ

  • Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

  • Національний гірничий університет

  • Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

  • Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

  • КВНЗ Київської обласної ради «Академія неперервної освіти»

  • Верхівський сільськогосподарський коледж Вінницького національного аграрного університету

  • Полтавська державна аграрна академія

  • ННЦ «Інститут аграрної економіки»

  • ВП НУБіП України «Ірпінський економічний коледж»

  • Міжнародний університет бізнесу и права

  • КЗО «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 3» Дніпропетровської обласної ради»

  • Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського

  • Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

  • Дніпродзержинський державний технічний університет



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

Схожі:

Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconРадмила войтович державна кадрова політика україни в умовах глобалізації: сутність та особливості реалізації
Та особливості реалізації державної кадрової політики України в умовах глобалізації, розкрито роль кадрового потенціалу сучасних...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconСборник тезисов научных работ
Стратегічно-інноваційний розвиток суб’єктів економічної системи в умовах глобалізації: Збірник тез ІІ міжнародної науково-практичної...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconІнституційні трансформації сучасної економіки: виклики
Пов'язаних з актуальними проблемами регулювання соціально-економічного розвитку в умовах трансформації економіки
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconКаталог вибіркових дисциплін програми підготовки бакалаврів факультету економіки та менеджменту



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка