Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ



Сторінка3/25
Дата конвертації17.04.2017
Розмір5.68 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Савенко О. Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємств України


232

Семенова Т. Оцінка фінансового потенциалу промислових підприємств

233

Степанов Д. Теоретичні засади активізації інноваційно-інвестиційного процесу сільськогосподарських підприємств

235

Ткалич Ю. Формування системи управління витратами підприємства на засадах кооперації

238

Ткаченко Г. Напрями підвищення ефективності використання основних засобів сільськогосподарського підприємства

239

Федорова Т. Механізм розробки та реалізації конкурентних стратегій в системі управління хлібопекарським підприємством

241

Цонєва А. Планування ефективного розподілу виробничих ресурсів підприємства в умовах кооперації

244

Шинкаренко К. Проблеми збутової діяльності сільськогосподарських підприємств

246







ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СУЧАСНОГО

ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ







Безена І. Соціокультурні аспекти самоактуалізації та самореалізації особистості школяра в контексті структурних змін в освіті

248

Ващенко М. Формування компетенцій сучасного педагога в умовах освітнього закладу

254

Вознюк Л. Інноваційні технології в управлінській діяльності менеджера шкільної освіти

256

Гірліна Н. Мережний менеджмент в освіті

262

Курмишева Н. Ефективна проксемічна організація управлінського спілкування керівника навчального закладу

265

Майданенко С. Досвід організації методичної роботи у нашій країні

268

Мариновська О. Технологічне проектування інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу

273

Сарсенбаев В. Модель построения современной системы образования (краткий обзор)

276







ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИРОБНИЦТВІ

І НА ТРАНСПОРТІ







Абильмажинов С.И., Жақсыбаева Ж., Тұрсынбеков Ж. Қазақстанның көлік саласының дамуының саяси талдамасы

280

Городенко С. Інвестиції – ефективний механізм забезпечення розвитку й економічної доцільності функціонування підприємств аграрного сектору України

284

Гулик Т. Концептуальні основи управління інноваційним розвитком

286

Донських А. Роль інноваційних процесів у підвищенні конкурентоспроможності виробництва олієнасіння соняшнику

288

Ратушная Т., Дятлова Н. Метрологическое обеспечение ремонта колесных пар

290

Карасёв П. Планирование технического обслуживания грузовых автомобилей в организациях малой мощности

292

Ковальова О. Інноваційна активність підприємств України

301

Колисниченко С., Коптяев Д., Колисниченко С. Исследование энергоэффективных технологий и технологических комплексов восстановления лопаток сложной геометрии энергетического оборудования, с применением плазменной энергией

307

Маховський Д. Сучасний стан виробництва м’яса птиці в Україні та перспективи розвитку

310

Савенкова И., Морозова А. Эффективность применения метода Н.А. Анели при мониторинге зеленых насаждений г. Петропавловск

313

Савинкин В., Дерман А. Исследование энергонапряженного состояния лопатки гидрогенератора турбины методом имитационного моделирования

316

Черних С., Грекова Н., Петровенко В. Можливості поліпшення якості хлібобулочних виробів

320


СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ

МЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ


ТАЙМ – МЕНЕДЖМЕНТ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
ТЕТЯНА АЛЕКСАНДРОВА, студент

Науковий керівник: к.е.н., доцент Бойко Є.О.



Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, Україна
Сучасний світ потребує від підприємств високого рівня адаптивності до зовнішнього середовища, швидкої реакції на зміни. Аби і надалі займати конкурентноспроможні позиції, необхідна вчасна, адекватна та якісна реакція, яка є запорукою успішної діяльності на ринку. Тому існує потреба у делегуванні працівникам (підлеглим) ширших повноважень, прийнятті ними самостійних рішень, особистого планування та організації своєї роботи.

На сьогодні відома ціла низка інструментів підвищення ефективності роботи як конкретного працівника, так і підприємства в цілому. Одним із таких інструментів є впровадження технологій тайм-менеджменту, як елемента системи управління підприємством [1].

Якщо говорити про ідею управління часом, то вона існує рівно стільки, скільки існує людство. Дисципліна тайм-менеджмент оформився в самостійний напрям менеджменту організації до кінця 60-х рр.. ХХ століття. Тайм-менеджмент - це сукупність технологій планування роботи, які людина застосовує самостійно для підвищення ефективності використання свого робочого часу і для підвищення контролю зростаючої кількості завдань.

Впровадження інструментів тайм-менеджменту дозволяє співробітникам підприємств [2]: поліпшити процес планування, зменшити кількість проблем (у тому числі системних); більше часу приділити роботі по поліпшень; підвищити швидкість вирішення проблем і виключити їх повторне поява; значно скоротити час на пошук документів; розставити вірні пріоритети в справах; підвищити ефективність проведення нарад і використання баз даних; підвищити задоволеність споживача і конкурентоспроможність підприємства.

В практиці європейських компаній вміння планувати, враховувати і аналізувати свій час з використанням системи «Тайм Менеджмент», – це такий же кваліфікаційний навик працівника, як уміння працювати на комп’ютері, проте в Україні не дуже поширений.

Дослідження технологій займаються як вітчизняні так і західні вчені. Серед вітчизняних робіт отримали найбільш широке поширення дослідження та підходи Г.Х.Попова, серед західних – технології Л.Зайверта (Німеччина), К.Меллера (Данія).

Перевага впровадження інструментів тайм-менеджменту полягає в тому, що їх впровадження дає швидкий ефект, не потребує значних витрат на впровадження, вони прості і зрозумілі будь-якому співробітникові. Крім того, інструменти Тайм-менеджменту сумісні з будь-якими іншими методами менеджменту (бережливе виробництво, електронний документообіг, «6 сигм» та іншими) і значно підвищують їх ефективність [3].

Зарубіжний досвід переважно пропонує використовувати 5 концепцій:

1. Концепція Лотара Зайверта – це ідея економії свого часу.

2. Концепція М. Вудкока і Д. Френсіса – ідея подолання власних обмежень.

3. Концепція В.А. Андрєєва – ідея саморозвитку творчої особистості.

4. Концепція А.Т. Хроленко – підвищення особистої культури ділового життя.

5. Концепція Бербеля і Хайнца Швальбе – ідея досягнення особистого ділового успіху.

Для ефективності тайм-менеджменту необхідне дотримання системи самооцінки особистості, яка базується на чотирьох основних аспектах людської натури:

1) Яким чином ми взаємодіємо з оточуючим світом і куди спрямовуємо свою енергію;

2) Якого роду інформацію ми сприймаємо насамперед і легше всього;

3) Як ми приймаємо рішення;

4) Визнаємо ми за краще жити в конкретному, упорядкованому світі (приймаючи рішення), чи у більш вільному, динамічному (вивчаючи можливі варіанти).

Працівники повинні засвоювати прийоми тайм-менеджменту. Автономізація ролі керівника власного навантаження має велику важливість, бо шанобливо підкреслює значимість людського професійного фактору в соціальній роботі [4].

Впровадження технологій тайм – менеджменту на українських підприємствах допомагає раціонально використовувати робочий час, тим самим збільшуваючи продуктивність підприємства та обсяги виробництва.

Зважаючи на вищевикладене, можна з упевністю сказати, що дуже важливо, щоб менеджер міг керувати не тільки процесами, але й часом. Це дозволить ефективно використовувати свої можливості та можливості команди, з якою ти працюєш, при цьому раціонально виділяти на все час.

Слід розуміти, що ефективність в управлінні часу полягає не в тому, щоб все зробити якомога швидше, а в грамотному розподілі своїх сил і можливостей. Іншими словами, для початку потрібно все ретельно продумати і спланувати, бо той, хто не здатний до планування, планує здатися.


Список використаних джерел:

1. Возний Н.Р. Етимологія та розвиток тайм-менеджменту як невід'ємної складової ефективного управління / Н.Р. Возний, Р.Д. Бала // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.9. - С. 208-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2014_24.

2. Дод П. 25 лучших способов и приемов тайм-менеджмента. Как делать больше, не теряя головы [Текст] / Памела Дод , Даг Сандхайм. – М.: Диля, 2012.

3. Дункан К. Ваш личный тайм-менеджмент [Текст] / К. Дункан. – Мн.: Попурри, 2012. – 224 c.

4. Кулакова С. Ю. Впровадження европейської практики тайм – менеджменту на підприємствах України / С. Ю. Кулакова – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2016/27



ЯКИМ МАЄ БУТИ СЬОГОДНІ МЕНЕДЖЕР, ЩОБ ВІДПОВІДАТИ ВИМОГАМ СУЧАСНОСТІ ТА ПОСТІЙНИМ ЕКОНОМІЧНИМ ЗМІНАМ?
ОЛЬГА ГАВРИЛЬЧАК, студент

Науковий керівник: к.е.н., доцент Бойко Є.О.



Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, Україна
В наш час сучасним організаціям, щоб вижити в реаліях сьогодення, а тим більше розвиватися, потрібні успішні та кваліфіковані менеджери. Тому, в умовах жорсткої конкуренції і змінюються вимоги до менеджера.

Так як будь-який менеджер є представником фірми, а отже, і носієм її стилю. Як виглядає менеджер, у партнерів і клієнтів буде складатися враження про компанію в цілому, вплинути на цю думку буде проблематично. Отже, акуратний, одягнений зі смаком ,консервативний одяг – свідчить про рівень солідності й надійності.

Керувати людьми без впевненості в собі неможливо, ось ще одна з головних рис якою повинен володіти сучасний менеджер. Тому, що упевнені люди знають, чого хочуть. Вони ніколи не вдаються до обхідних шляхах. Їх погляди на проблеми завжди чіткі і ясні, і вони прагнуть до того, щоб всі про цих поглядах знали, а тому висловлюють вільно свою точку зору, домагаючись, щоб їх почули і зрозуміли, але при цьому поважають інших людей і їх думки.

Але найголовніше - менеджер повинен мати вміння керувати, організовувати і підтримувати роботу колективу, бути готовим до дій, ризику. Він повинен вміти визначити обсяг своїх службових повноважень, можливість діяти незалежно від керівництва, спонукати людей до покори, позбуватися баласту, а решті допомогти стати самими собою, а не підминати під себе. Для цього менеджер повинен мати терпимість до слабостей людей, і нетерпимість до всього, що перешкоджає успішному вирішенню що стоять перед ним і колективом завдань.

Сучасний керівник повинен виділятися розумовими здібностями, умінням аналізувати ситуацію, створювати і критично оцінювати різні плани й програми, приймати рішення, брати на себе відповідальність за їх виконання, багато і наполегливо працювати для цього, бути енергійним і рішучим. Однак керівник повинен бути ще й творчою особистістю. Він має вірити в свої творчі здібності, цінувати творчість в інших, вміти їх мобілізувати й використовувати, долаючи перешкоди, що зустрічаються на шляху. Для цього необхідно бути наполегливим, відчувати потреби в змінах, сприймати й застосовувати нове.

Характер сучасного життя вимагає від менеджера ясних і обґрунтованих цілей. Без них він може відчувати нерішучість, упускати хороші можливості, витрачати час на дурниці. Оскільки в світі все стрімко змінюється, щоб утриматися на плаву, менеджер повинен вміти не лише ставити реальні цілі, а й корегувати їх та успішно досягати. Це і відрізняє менеджера від інших працівників.

Іншою організаторською якістю, яка має бути притаманна менеджеру, є діловитість. Вона полягає в умінні чітко і своєчасно ставити завдання, приймати обґрунтовані рішення, контролювати їх виконання, бути оперативним і розпорядчим в діях і вчинках. Важливою якістю менеджера є енергійність, тобто здатність заражати людей упевненістю, прагненням діяти шляхом логічного навіювання, особистого прикладу, власного оптимізму .

Ще менеджер завжди повинен бути психологічно готовий до виконання поставлених завдань із управління будь-яким процесом. Усі командні і робочі групи під керівництвом менеджера повинні ефективно працювати як єдиний злагоджений колектив. Тепер уже немає необхідності доводити, що ефективне керування кожною формальною групою усередині організації має вирішальне значення. Успішна робота менеджера – це не лише робота з фінансами, необхідно вміти працювати з людьми. Хороший менеджер повинен постійно вчитися мистецтву психологічної взаємодії.

Не можна забувати і про фізичне здоров'я менеджера. Він повинен бути ще і емоційно здоровою людиною, інакше просто не витримає всіх звалюються на його голову перевантажень. Тому потрібно заздалегідь формувати у себе позитивні емоції: співпереживання, що робить людину гуманним; хвилювання, що стимулює активність, зацікавленість і допитливість, допомагає просуватися вперед, освоєння нових сфер діяльності; впевненість, що додає солідності.

Прийняття управлінських рішень вимагає від менеджерів не тільки кваліфікації, а й емоційної зрілості, яка виражається в умінні і готовність йти назустріч гострим ситуацій, успішно справлятися з ними, не робити не пережитої трагедії з поразок, неминучих на життєвому шляху будь-якого менеджера. Сучасний менеджер повинен активно боротися з власними вадами, формувати у себе позитивне ставлення до життя і роботи, створювати «здорове» оточення шляхом висунення і навчання людей, розкриття їхніх здібностей і талантів; при цьому не потрібно боятися втратити авторитет - у більшості випадків співробітники за таке ставлення до них платять, навпаки, визнанням та вдячністю.

Отже, ким же сьогодні повинен бути сучасний менеджер та які характеристики він повинен поєднувати в собі, щоб відповідати вимогам сучасності .

Сучасний менеджер сьогодні повинен виконувати таку роль :

- керівника, якщо у нього є влада і повноваження управляти організацією чи підрозділом;

- лідера, якщо у нього є здібності вести за собою інших, використовуючи свій авторитет, професіоналізм, позитивні якості;

- дипломата, якщо у нього є здібності встановлювати контакти з іншими (підлеглими, партнерами, клієнтами), вміння запобігати і переборювати внутрішні і зовнішні конфлікти;

- вихователя, якщо у нього є якості згуртовувати людей у команду і спрямовувати їхній розвиток у потрібному напрямку;

- інноватора, якщо є розуміння нового, вміння оцінити "ноу-хау", впровадити його в життя;

- людини, яка за своїми якостями повинна бути взірцем для інших.

Сучасні менеджери повинні мати такі риси :

- здатність до змін, вміння створювати підприємства, які витримають конкуренцію;

- професіоналізм, готовність до прийняття нових ідей, рішень, сучасних технологій;

- уміння вчитися у провідних фахівців, адаптувати рішення інших організацій до ситуації свого підприємства;

- дух підприємництва, швидкість у діях та конкретно-дійове мислення;

- уміння досягти цілей;

- уміння уявляти майбутнє підприємства;

- усвідомлення необхідності змін як основи творчих дій;

- вміння поєднувати поточні проблеми з планами на майбутнє.
Список використаних джерел:

1. Чайка Г. Л. Культура ділового спілкування менеджера: навч. посіб. / Г.Л. Чайка –К: Знання, 2012. – 442 с.

2. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. «Менеджмент організацій». Навчальний посібник. - 2013.- С.342.

3. Зозульов О. Сучасні проблеми менеджменту українських підприємств / О. Зозульов, А. Длігач, Н Писаренко // Економіка України. – 2011. - № 6(487). – С. 41-46

4. Хміль Ф.І. Становлення сучасного менеджменту в Україні: проблеми теорії та практики. – Львів: Львівська комерц. академія, 2014. – 206 с.

5. Мескон М. Х. Основи менеджменту. - М.: Людина, 2013. - 275 с.

6. Антонець А.В. Про деякі питання професійної підготовки менеджерів у ВНЗ // Вісник Черкаського університету: Педагогічні науки. – 2008. – Вип. 139. – С. 10-16.

ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ПІДВИЩЕННЯ

РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В УМОВАХ КООПЕРАЦІЇ
АЛЬОНА КРИВЧЕНКО, магістрант

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна
Ефективне прийняття рішень потрібне для виконання управлінських функцій, тому процес прийняття рішень є центральним у теорії управління. Вчені-економісти, які досліджують науку управління, намагаються підвищити ефективність кооперації шляхом збільшення здатності керівництва до прийняття обґрунтованих та об'єктивних рішень у ситуаціях виключної складності за допомогою моделей і кількісних методів.

Залежно від інформаційних умов, в яких приймаються управлінські рішення, методи їх обґрунтування поділяються на три групи:

1) методи, що застосовуються в умовах повної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення. До них належать аналітичні методи та методи математичного програмування;

2) методи, що використовуються в умовах імовірнісної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (серед них ті самі методи математичного програмування та статистичні методи);

3) методи, що застосовуються в умовах невизначеності інформації про ситуацію прийняття рішення, серед яких розрізняють переважно теоретико-ігрові методи.

Також, конкурентне ринкове середовище вимагає від кооперації постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, кооператив повинен мати конкурентні переваги. Основними шляхами їх отримання є такі:

- стати кращим самому через вживання заходів щодо удосконалення власної діяльності та підвищення її ефективності;

- безпосередньо послабити конкурентів;

- змінити ринкове середовище [1-2].

Оскільки реалізація останніх двох напрямків потребує значних зусиль, основним засобом отримання конкурентних переваг в кооперативах залишається підвищення ефективності власної діяльності.

Кооператив працює в певному економічному середовищі, яке впливає на його діяльність. Досконалість податкової та амортизаційної систем, кредитна і фінансова політика держави, стабільність і прогресивність норм чинного законодавства, рівень регулювання цін у національній економіці, система ліцензування - ці та інші, незалежні від підприємства, чинники безперечно впливають на ефективність його діяльності. Це зумовлює виділення серед чинників підвищення ефективності діяльності групи неконтрольованих підприємством чинників. Удосконалення механізму економічного впливу на підприємства - основна функція держави на шляху підвищення ефективності роботи суб'єктів національної економіки.

Використання ресурсних чинників дасть змогу кооперативу розробити програму заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності за рахунок власних можливостей, у таких напрямах.


Список використаних джерел:



  1. Мартос Б. Теорія кооперації / Б. Мартос // Подєбради, 2008. – С. 34.

  2. Сиченко В.В. Особливості розвитку обслуговуючої кооперації в аграрній сфері / В.В. Сиченко, О.С. Ходирєва // Науковий вісник Херсонського державного університету (серія: економічні науки). – Вип. 13. Ч. 4. – ХДУ, 2015. – С. 78-80.



УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ІННОВАЦІЯМИ

НА ПІДПРИЄМСТВІ НА КООПЕРАЦІЙНИХ ЗАСАДАХ
МАРИНА КУЛАЧЕНКОВА, магістрант

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна
Інвестиційні та інноваційні процеси слід розглядати не окремо, а в комплексі, що призводить до необхідності побудови інноваційно-інвестиційної моделі, яка поєднує інвестиційні та інноваційні принципи, методи та механізми реалізації, критерії прийняття інноваційно-інвестиційних рішень.

Успішна реалізація такої інноваційно-інвестиційної моделі на підприємстві на коопераційних засадах можлива за умови забезпечення наступних вимог:



  • узгодження потреби у інноваціях та потенціальних обсягах залучення інвестицій;

  • оптимальне поєднання очікуваного досягнення прибутковості від вкладання інвестицій в інновації та потенційних ризиків і невизначеності в майбутньому періоді;

  • окреслення часових рамок для впровадження нововведень, що сприяють залученню інвесторів, які усвідомлюють цінність інновацій [1-2].

Інноваційний потенціал розглядають, як сукупність природних і трудових ресурсів, організаційних та інформаційних компонентів, матеріальних умов, що функціонують як єдине ціле в умовах впливу факторів зовнішнього середовища з метою вирішення завдань інноваційної діяльності в коопераціях. Складові інноваційного потенціалу:

- інтелектуальні ресурси (патенти, ліцензії, технологічна документація);

- матеріальні ресурси (технологічне та лабораторне устаткування);

- фінансові ресурси (власний, позичковий, венчурний капітал тощо);

- трудові ресурси (кваліфіковані кадри).

- інфраструктурні ресурси (техніко-технологічні підрозділи, патентно-правові відділи).

Сприятливі передумови для інноваційного розвитку досягаються завдяки ресурсозабезпеченості підприємства. Екстенсивний шлях розвитку економіки призводить до неефективного використання ресурсів, а внаслідок цього – нестачі ресурсів. Бережне використання ресурсів забезпечує формування конкурентоспроможного інноваційного потенціалу, що стимулює розвиток суб’єктів господарювання.

Інвестиційно-інноваційний розвиток підприємств с коопераційними засадами в Україні повинен базуватися на:

- активній участі держави задля підтримки сталості інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств;

- визначенні пріоритетних галузей для зовнішнього і внутрішнього інвестування;

- ефективному моніторингу ринку, вивченню конкурентного середовища;

- ресурсозабезпеченості підприємства.

Підприємства за обставини структурних і функціональних змін економіки завдяки інвестуванню в інноваційну діяльність можуть досягти високих економічних показників, зокрема зростання прибутку та збільшення обсягу виробництва продукції.
Список використаних джерел:

1. Основи кооперації: навч. посіб. / С.Г. Бабенко, С.Д. Гелей, Я.А. Гончарук, Р.Я. Пастушенко. – К.: Знання, 2014. - 470 с.

2. Сиченко В.В. Механізми державного регулювання інноваційного розвитку малого та середнього бізнесу / В.В. Сиченко, В.В. Мареніченко // Вісник Академії митної служби України: серія «Державне управління». – 2015. - № 1(12). – С. 52-57.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Схожі:

Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconРадмила войтович державна кадрова політика україни в умовах глобалізації: сутність та особливості реалізації
Та особливості реалізації державної кадрової політики України в умовах глобалізації, розкрито роль кадрового потенціалу сучасних...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconСборник тезисов научных работ
Стратегічно-інноваційний розвиток суб’єктів економічної системи в умовах глобалізації: Збірник тез ІІ міжнародної науково-практичної...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconВідей студентів бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року Том Гуманітарні науки Бердянськ 2012
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconІнституційні трансформації сучасної економіки: виклики
Пов'язаних з актуальними проблемами регулювання соціально-економічного розвитку в умовах трансформації економіки
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2012 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
Розвиток форм та методів сучасного менеджменту, економіки І права в умовах глобалізації том 1 5-7 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ iconКаталог вибіркових дисциплін програми підготовки бакалаврів факультету економіки та менеджменту



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка