Розвиток освіти в селі гарасимові



Скачати 319.86 Kb.
Дата конвертації24.10.2017
Розмір319.86 Kb.



РОЗВИТОК ОСВІТИ В СЕЛІ ГАРАСИМОВІ

Гарасимів – село, що лежить в долині річки Гостилів, 25 км від районного центру, 32 км від залізничної станції Годи – Турка. Через село проходить автодорога Незвисько – Обертин – Коломия [4; 639]. Населення – 1412 чоловік.

Архівні та літературні пам’ятки про розвиток шкільництва в селі Гарасимів дуже скупі. В основному це шематизми [11]та спогади старожилів.

Відомо, що, починаючи з 1882 року, у селі діяла однокласова хлоп’яча школа, котра, як і всі школи Городенківського повіту, була під опікою Шкільної Ради у Снятині. В цей час вчителями працювали Савіцький Ян та Ярмолович Ян.

Традиції національної ідеї та шкільництво в селі мають дедалі глибші корені. Ще у 1894 році тут ведуть агітаційну роботу за створення "Народних спілок" Северин Данилевич та Михайло Павлик[1; 5 - 8].

У 1895 р. В.Стефаник веде агітаційну роботу в селах Обертинщини за кан-дидатів від радикальної партії до австрійського парламенту, за що його заарештовано на 13 діб[10;9].

У відділі рукописів інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН України зберігається лист Т.Окуневського до газети “Діло”. Там читаємо, що вранці

3 серпня 1895 р. у с.Гарасимів заарештовано В.Стефаника і в супроводі жандармів відправлено до старости у Городенці, а в неділю вранці до Коломиї. Заарештовано його за доносом священика Хайнацького, який помістив у газеті "Галичина" статтю із закликом вести боротьбу з радниками[5; 135 - 143].

За спогадами старожилів Шеваги Петра (1888 р. н.) та Бурянного П.І. (1893 р. н.), у 1904 р. у селі було відкрито трьохкласну школу, котру відвідувала незначна частина дітей. Навчали учнів української і польської мов, арифметики, історії, географії, музики, малювання, каліграфії.

Учителями працювали Василь Лонич (уродженець с. Раківці Городенківського району), Карл Ельстер (поляк), Іван Кліщук та Павло Хомів (завідувач).

Єдиного приміщення школи не було, два класи навчались у найманих хатах селян. Ельстер Карл та Кліщук Іван в 1914 р. були мобілізовані в австрійську армію, подальша їхня доля невідома.

На особливу увагу заслуговує директор школи Павло Хомів, доля якого і його сім’ї, як і більшості національно свідомих людей того часу, склалася трагічно. Це був україський патріот – член Учительської громади. Він брав активну участь у культурно-просвітницькій роботі місцевої читальні "Просвіта", яка була побудована з його ініціативи.

У 1930 р. Павла Хоміва і його дружину Антоніну, також учительку, було переведено на вчительську роботу до с. Ясенова-Пільного.

Уже в наш час, відносно недавно, газета "Злагода" від 08 липня 1995 р. у рубриці "З архівних документів" друкувала такі дані: "У 1927 році польська влада провела вибори до місцевих органів влади (ґмінні вибори). На одне місце до місцевого уряду балотувалось по декілька чоловік. В селі Гарасимів вчитель місцевої школи Павло Хомів настійно агітував за обрання головою ґміни

(війтом )Василя Польнюка, члена української соціал-радикальної партії (УСРП), тому що теперішній голова збирав підписи за введення польської мови у школі під час шкільного плебісциту, що відбувся у 1925 році.

Вчитель Павло Хомів також агітував за обрання ґмінними радниками молодих осіб. Польська поліція дала йому таку характеристику: "Вчитель Павло Хомів є особою шкідливою для уряду польського і працює тільки на користь людності української. Ходить по домах, агітує за обрання ґмінними радниками членів читальні "Просвіта", української кооперативи, членів УСРП." А греко-католицький священик охарактеризував вчителя Павла Хоміва як "противника польського уряду"[7; 6].

У родині П.Хоміва було четверо дітей: дві дочки і два сини – Ярослав та Євстахій. Сини навчалися в українській гімназії "Рідної школи" у Городенці, а дочки – у польській шовіністичній гімназії "Уршулянок" у Коломиї.

На тлі національних розбіжностей в родині створилися два непримиренні табори: сини розмовляли вдома тільки українською, а дочки – польською мовами.

Ярослав народився у 1915 р. у с. Гарасимові. Про його дитячі та юнацькі роки згадує Василь Никифорук, головний редактор історико-літературного збірника "Городенщина". У своїй статті "На згадку про тих, хто творив нову епоху" він пише: "Під час вакацій ми, шкільні товариші, часто приходили до "Цявки"( так ми його називали) купатися у місцевому ставі, а після купання заходили до школи на підвечірок, де, звичайно, нас частували медом. Батько Павло був знаним пасічником і мав велику пасіку."

Після закінчення гімназії Ярослав навчався на правничому факультеті Львівського університету, де був одним із провідних членів ОУН під проводом Степана Бандери, Тереновий Провідник ОУН на східно-українських землях. Наприкінці серпня 1942 р. був схоплений гестапівцями на вулиці м.Києва і розстріляний.

Молодший його брат Євстахій заарештований органами НКВД у Городенці в 1939 році. Дві сестри вступили в ряди польської "Армії Крайової" і також загинули. Батьки були вивезені на Сибір і там закінчили своє життя.

Така доля спіткала учительську родину, яка більше тридцяти років свого життя віддала справі шкільництва у с.Гарасимів.

Згідно перепису населення в 1924 р., у с. Гарасимові проживало 2159 чоловік, школа була трьохкласною, українською, шкіл національних меншин не було.

У 1929 році за кошти, зібрані жителями села, було побудовано школу, де навчання велось посезонно.

Після переведення П.Хоміва в інше село вчителями в Гарасимові до 1939 р. працювали Наталія Левицька (завідуюча) та Богдан Баб’юк[2; 414].

7 липня 1941 р. у село вступили окупаційні війська, але і в період

окупації навчання не припинялося. Вчителями працювали І.Левандовський, Петро Дяків (уродженець с.Гарасимова), М.Харук (уродженець с.Ісакова). Навчання проводилось як у шкільному приміщенні, так і в найманих хатах[8; 163].

Після звільнення села від німецької окупації в 1944 р. діяла початкова та семирічна школи. У семирічній школі навчалось 165 учнів, а розміщена вона була у двох приміщеннях: основному та допоміжному, в кожному з яких було по три класні кімнати. Окремі класи навчались у другу зміну. У 1950 р. завдяки невпинним клопотанням директора школи Вакалюка Мирослава Дмитровича школі було передано ще одну будівлю (корпус №3), колишню церковну резиденцію, збудовану у 1929 р.(пізніше в ній був дитячий садок), сама будівля збереглася до сьогодні.

У 1955 р. початкова школа була ліквідована, продовжувала діяти єдина Гарасимівська семирічна школа. Перший випуск семикласників відбувся у червні 1952 р., тоді школу закінчили 23 учні.

Навчання у трьох корпусах школи додавало багато незручностей як учителям, так і учням. У 1959 р. при підтримці місцевого колгоспу ім.Ворошилова (голова правління Шевага Ілля Антонович) почалось будівництво типового шкільного приміщення, розрахованого на 280 учнівських місць. Безпосереднє керівництво будовою здійснював спочатку Куриш Павло, а пізніше Шинкарчук Ярослав.

1 вересня 1968 р. новозбудована школа вперше відкрила двері своїм вихованцям. На той час це була одна із найкращих шкільних будівель у районі.

У зв’язку із реформуванням у 1960 р. школа отримує статус восьмирічної,

а через тридцять років (у 1990 р.) – середньої.

Багато зусиль до розвитку освіти Гарасимова приклав, повернувшись з війни орденоносцем, Вакалюк Мирослав Дмитрович, який очолив школу з 1951 по 1960 роки. Користуючись повагою громадськості, залучив до освіти дітей та дорослих різних вікових категорій. Він був зразковим керівником та сім’янином.

Бачевська Віра Іванівна працювала директором школи в 1960 – 1968 роках. Вона приділяла велику увагу спільній роботі школи, сім’ї та громадськості по вихованню підростаючого покоління в дусі ідейного патріотизму та інтернаціоналізму. За її керівництва було збудовано і здано в експлуатацію нове приміщення школи. Здача школи була приурочена річниці возз’єднання західноукраїнських земель до східної України.

З 1968 року по 1973 рік директором школи працював Мочернюк Богдан Іванович, вчитель історії. Це була досвідчена, працьовита, доброзичлива та скромна людина. Його врівноваженість, тактовність та людяність поєднувались з високим професіоналізмом. Він користувався великою повагою серед вчителів школи, громадськості села, до нього тягнулись учні.

З 1973 року по 1981 рік директором школи працює Артус Євген Миколайович, за фахом – вчитель фізики . За період його керівництва був добре організований навчально-виховний процес. Ставив високі вимоги як до себе, так до вчителів і учнів. Відвідував багато уроків, проводились відкриті уроки, це сприяло творчому росту педкадрів, підвищенню якості знань та вмінь учнів.

З 1981 року по 1990 рік директором школи стає Комарніцький Василь Миколайович, 1942 року народження, історик за фахом, великий працелюб, умілий керівник, добрий учитель, дбайливий господар. Він постійно дбав про зміцнення матеріальної бази школи. Під його керівництвом збудовано шкільну майстерню, школа перейшла на роботу в умовах кабінетної системи, майже всі кабінети були укомплектовані новими меблями, систематично поповнювалися навчально-наочним приладдям, працював радіовузол, добре була організована робота шкільної ділянки. В цей час започатковано духовий оркестр. Велику допомогу надавав голова місцевого колгоспу ім. Жданова Блонський М. І.

З 1981 року по 1983 рік заступником директора школи з навчально-виховної роботи працює виходець з Городенківщини Мазур Петро Михайлович, за фахом вчитель фізики. Досвідчений, творчий та толерантний педагог. Він вмів добре спланувати і на високому науковому рівні організувати методичну роботу з педкадрами. Працював в напрямку оптимізації навчально-виховного процесу. Створив та оформив відповідно до вимог того часу методичний кабінет.

В цей період в школі плідно працювали такі вчителі: Вакалюк Мирослав Дмитрович, Вакалюк Лідія Сергіївна, Рошко Ірина Дмитрівна, Рошко Іван Іванович, Гутів Марія Андріївна, Білий Роман Михайлович, Данилюк Любов Миколаївна, Дорундяк Ганна Василівна, Боніковський Володимир Володимирович, Станіславська Марія Михайлівна, Бурак Марія Петрівна, Кобилянська Оксана Петрівна, Слободян Євдокія Дмитрівна, Василик Галина Іванівна, Василик Михайло Миколайович …

З 1990 року по 1992 рік школу очолює виходець із Львівщини Кочірко Богдан Остапович, 1929 року народження, історик за фахом, який до цього працював заступником директора школи з навчально-виховної роботи у Торговиці та Грушці. Людина високої культури, палкий патріот та пошановувач українських національних традицій. Вперше під його керівництвом свято першого дзвоника пройшло під національною символікою. Він втілював у життя ідею створення національної школи.

Хамут Віктор Броніславович на посаді директора школи працював 10 років

(з 1992 по 2002 рік). Народився в смт. Обертині 1 січня 1962 року. Освічений, ерудований, тактовний, умілий керівник. За період його керівництва зроблено ремонт теплотраси, введено швейну та тракторну справи, які вели відповідно Чучман Василь Петрович та Світик Іван Михайлович. В цей час Семків Валерій Дмитрович вперше в районі створив і організував роботу молодіжного товариства « Сокіл», сокольську кімнату.

З 2002 року школу очолює її колишній учень Мануляк Михайло Васильович, 1972 року народження, вчитель історії. Ним проведено велику роботу по газифікації школи, обладнано комп’ютерний клас. Працює в напрямку морального заохочення педкадрів, згуртування колективу. Активізувалась робота вчителів у методичних об’єднаннях, участь вчителів у конкурсах, конференціях, семінарах. Підвищилась результативність навчально-виховного процесу.

З 1983 року заступником директора школи з навчально-виховної роботи працює Андрухів Марія Павлівна, за фахом вчитель фізики і математики. Більше 20 років відповідає за організацію навчально-виховного процесу, а сплановану на діагностичній основі методичну роботу спрямовує на творче зростання педагогічних кадрів. Постійно поширює передовий педагогічний досвід, педагогічні ідеї. У 1991 році у відповідності до ідей національної школи обладнано методичний кабінет, на базі якого проведено районний семінар «Школа на шляху до національної». У 2003 році оновлено методичний кабінет у відповідності до вимог особистісно орієнтованого навчання, який став центром інформаційного та методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

Досвідом роботи школа ділиться з учителями району, області: проводилась обласна педагогічна практика з географії, обласний семінар методистів суспільно-гуманітарного циклу, районний семінар заступників директорів з навчально-виховної роботи, педагогів-організаторів, вчителів української мови та літератури.

В ці роки школа зайняла перше місце в обласному конкурсі по правовиховній роботі. Багато учнів були призерами районних та обласних олімпіад з основ наук, конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика, інших літературних конкурсів.

Школа є опорною по правовиховній роботі, методичній роботі та з питань викладання української мови та літератури. Учні школи постійно беруть участь в різноманітних конкурсах з виховної роботи. Команда учнів школи є дипломантом конкурсу «Перлина творчості», переможцями конкурсів з образотворчого мистецтва.

У 1996 році в Гарасимівській школі відбувся районний семінар директорів шкіл з проблем створення і діяльності молодіжних організацій. Відкрив його завідувач відділом освіти п.Дмитро Боднарчук. Школа виступила однією із засновниць сокільського руху на Тлумаччині. Координатором молодіжного товариства “Сокіл” станиці Гарасимів В.Семковим була створена організація при школі, яка мала на меті відродження національної ідеї.

Кращі соколи Гарасимівської школи: В.Шевага, Н.Мануляк,

В.Комарніцький, Л.Кулай, Г.Мануляк нагороджені грамотами молодіжного товариства “Сокіл”[9; 4].

Молоді соколи брали участь в районних сокільських вишколах “Діти роду козацького”, за участь в якому зайняли друге місце[3;4] та “Осіння ватра”, в якому посіли перше місце і були нагороджені грамотою та магнітофоном[6; 4].

Станом на 1 жовтня 2006 року сокільська організація нараховує 42 члени.

За останні роки в школі підвищився рівень вихованості учнів, відсутні правопорушення, на високому рівні в школі організована милосердна та гурткова робота.

В 2007 році заступником директора з виховної роботи Івонюк Світланою Миколаївною в школі створено куток духовності.

Від першого випуску (25 червня 1952 р.) до сьогоднішнього дня (21.06.07 р.) семирічну, восьмирічну та базову середню освіту здобули 1485 учнів, а повну загальну середню освіту, починаючи з 1992 р., – 332 учні.



Директори школи
1. Шевага Марія Миколаївна 1949 – 1950

2. Мазур Люба Іванівна 1950 – 1951

3. Вакалюк Мирослав Дмитрович 1951 – 1960

4. Бачевська Віра Іванівна 1.03.1960 – 1.09.1968

5. Мочернюк Богдан Іванович 1.09.1968 – 27.06.1973

6. Артус Євген Миколайович 2.07.1973 – 5.03.1981

7. Комарніцький Василь Миколайович 6.03.1981 – 15.08.1990

8. Кочірко Богдан Остапович 17.08.1990 – 17.08.1992

9. Хамут Віктор Броніславович 18.08.1992 – 18.04.2002

10. Мануляк Михайло Васильович 19.04.2002 –


Заступники директора з навчально-виховної роботи
1. Стенько Лідія Сергіївна 1950 – 1957

2. Грибович Василь Дмитрович 2.09.1957 – 18.09.1958

3. Бачевська Віра Іванівна 18.09.1958 – 01.03.1960

4. Ленчук Володимир Гаврилович 23.08.1961 – 15.06.1962

5. Артус Євген Миколайович 15.08.1962 – 01.07.1973

6. Комарніцький Василь Миколайович 22.08.1973 – 05.03.1981

7. Мазур Петро Михайлович 27.08.1981 – 21.08.1983

8. Андрухів Марія Павлівна 01.09.1983 –



Заступники директора з виховної роботи
1. Шевага Ірина Дмитрівна 31.08.1995 – 20.04.1999

2. Хамут Марія Михайлівна 02.09.1996 – 13.09.1999

3. Чучман Марія Василівна 14.09.1999 – 20.08.2003

4. Івонюк Світлана Миколаївна 27.08.2004 –



Вчителі школи – учасники обласного туру

Всеукраїнського конкурсу

Учитель року”


Тимікевич Марія Петрівна – лауреат обласного туру конкурсу “Учитель року – 2005” в номінації “українська мова і література”.

Народилася 22 травня 1967 року в с.Гарасимів. На “відмінно” закінчила Гарасимівську восьмирічну школу (1982 р.), “з відзнакою” Коломийське педагогічне училище (1986 р.) і Чернівецький державний університет

ім. Ю.Федьковича (1992 р.). Працює вчителем української мови та літератури. Створила методичний посібник “Культурологічна змістова лінія на уроках української мови в 5 – 11 класах”, видала збірку вибраних творів літстудійців “Струни серця”. Свої творчі доробки друкує на сторінках всеукраїнських фахових журналів ( ВГ “Основа”, “Шкільний світ”). Керівник проблемного семінару вчителів української мови та літератури Тлумаччини. Голова первинного осередку ВУТ “Просвіта”.
Шевага Любов Миколаївна – учасник обласного туру конкурсу “Учитель року – 2006” в номінації “географія”.

Народилася 17 грудня 1974 року в с.Гарасимів. На “відмінно” закінчила Гарасимівську школу, навчалась в Коломийському педагогічному училищі імені Марійки Підгірянки. Вищу освіту здобула в Тернопільському педагогічному інституті. З 1997 року працює вчителем географії. Член обласної творчої групи вчителів економіки. Керівник методичного об’єднання вчителів географії. Видала посібник “Використання інновацій на уроках географії”. Співпрацює з ВГ “Основа”.


Хамут Марія Михайлівна – учасник обласного туру конкурсу “Учитель року – 1997” в номінації “виховник року”.

Закінчила Обертинську середню школу, Тлумацький сільськогосподарський технікум, історичний факультет Прикарпатського університету ім. В.Стефаника (напрям “Етика і психологія сімейного життя”). Працювала в Гарасимівській школі з 1990 по 1999 роки вчителем історії, заступником директора з виховної роботи.



Увага: досвід

«Інновації в процесі викладання географії в системі особистісного орієнтованого навчання».

Шевага Любов Миколаївна


«Формування філософського світогляду на уроках зарубіжної літератури в умовах особистісно орієнтованого навчання».

Грицак Галина Дмитрівна



«Формування пізнавального інтересу до навчальної діяльності, пов’язаної з оволодінням мовою як засобом спілкування».

Іванюк Франя Михайлівна



«Розвиток творчих здібностей учнів засобами слова в системі особистісно орієнтованого навчання».

Тимікевич Марія Петрівна


«Інновації в процесі викладання української мови та літератури».

Чучман Марія Василівна



«Розвиток пізнавальної активності, історичного та логічного мислення на уроках історії».

Стефанюк Галина Василівна




Вчителі школи в діяльності

Просвіти”


В 1922 році в селі Гарасимів було збудовано читальню “Просвіта”, завідував якою Мохналь Микола Якович. Активними учасниками її були брати Богдан і Михайло Вільчинські (керівники танцювального і хорового гуртків). В господарстві Возиловського Семена працювала хата-читальня. Існували такі організації: “Рідна школа”, “Сільський господар”, “Товариство українок”,

“Сельрот-єдність”, якою керував Дяків Ілько, розстріляний в 1940 р. енкаведистами.

Відновлено діяльність “Просвіти” 28 вересня 1990 року. При школі створено первинний осередок із 22 просвітян ( в основному вчителі школи). Очолює його М.П.Тимікевич. Діяльність осередку спрямована на збереження й розвиток національної культури й традицій українського народу, на формування національної самосвідомості та історичної пам’яті.

Члени “Просвіти” особистим прикладом утверджують функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя і в побуті, постійно борються за культуру мовлення на уроках, в позакласній роботі, в спілкуванні.

Зібрали й оформили матеріали лексики і фольклору села .

Готують і проводять фольклорні свята “Таланти нашого села”, вечори пам’яті, відзначають річниці незалежності України та знаменні дати. Сприяють передплаті і поширенню української преси та книги серед населення, в тому числі місцевих авторів (М.Андрухів, Н.Мануляк).

Консультують місцеві органи влади, окремих осіб з питань правильного вживання топонімічних назв і власних імен, грамотного складання текстів документів (М.Тимікевич, М.Мануляк).

Проводять велику роз’яснювальну та агітаційну роботу під час виборів. Члени осередку брали участь у виборах як громадські спостерігачі, довірені особи, члени комісій (М.Лещишин, Л.Шевага, П.Івонюк).

Співпрацюють з церквою, сільською радою, бібліотекою, народним домом. Просвітяни є постійними учасниками художньої самодіяльності, беруть активну участь в роботі хорового (М.Попович), вокального (М.Чучман) та драматичного (С.Івонюк) гуртків. Здійснено такі постановки: “Лимерівна” Панаса Мирного, “Шлюб за оголошенням” В.Канівця, “Запечатаний двірник” Ю.Федьковича та ін.

Проведено збір коштів у Міжнародний благодійний фонд “Українська родина” на Тарасову церкву (209 гривень).




Кількість випускників школи за роками



п/п






Рік випуску


Закінчили

7 клас


Закінчили

8 клас


Закінчили

9 клас


Закінчили

11 клас

1

1952

23










2

1953

36










3

1954

43










4

1955

23










5

1956

40










6

1957

20










7

1958

25










8

1959

12










9

1960













10

1961




16







11

1962




16







12

1963




21







13

1964




39







14

1965




28







15

1966




15







16

1967




24







17

1968




23







18

1969




29







19

1970




28







20

1971




31







21

1972




31







22

1973




23







23

1974




35







24

1975




31







25

1976




43







26

1977




44







27

1978




30







28

1979




33







29

1980




22







30

1981




35







31

1982




42







32

1983




34







33

1984




31







35

1985




31







36

1986




33







37

1987




33







38

1988




22







39

1989




25







40

1990







33




41

1991







25




42

1992







27

13

43

1993







29

15

44

1994







29

16

45

1995







24

12

46

1996







22

12

47

1997







20

13

48

1998







31

12

49

1999







18

13

50

2000







23

17

51

2001







19

10

52

2002







21

15

53

2003







20

12

54

2004







23

16

55

2005







17

23

56

2006







15

20

57

2007







19

13


Випускники школи – науковці
Вакалюк Любомир Мирославович народився 6 травня 1953 року в

с. Гарасимів в сім’ї вчителів Мирослава Дмитровича та Лідії Сергіївни Вакалюків. Навчався в Гарасимівській восьмирічній школі, а середню освіту здобув в Обертинській середній школі в 1970 році. Після закінчення школи вступив до Івано-Франківського медичного інституту, який закінчив у 1976 році. Працював акушером-гінекологом на Рівненщині, навчався в клінічній ординатурі в Івано-Франківському медінституті (аспірант). В 1986 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по темі “Мікроциркулярне русло маткової труби в нормі і при трубній вагітності”. З 1990 року доцент кафедри акушерства і гінекології Івано- Франківської медичної академії, а з

2003 року працює деканом факультету післядипломної освіти лікарів Івано-Франківського медичного університету. Автор понад 50 наукових праць, монографій.
Козубаш (Олійник) Марія Василівна народилася в 1942 році в с.Гарасимів. Успішно закінчила Гарасимівську восьмирічну школу, а середню освіту здобула в Городенківській середній школі. Навчалась на фізико-математичному факультеті Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича. кандидат фізико-математичних наук, доцент фізико-математичного факультету Донецького національного університету. Автор численних публікацій та наукових досліджень.
Комарніцький Володимир Васильович народився 26 липня 1980 року в родині вчителів Марії Іванівни та Василя Миколайовича Комарніцьких. В 1997 р. закінчив із золотою медаллю Гарасимівську середню школу і вступив на фізико-математичний факультет Чернівецького державного університету імені Ю.Федьковича, який успішно закінчив у 2002 році. В цьому ж році стає аспірантом Празького технічного університету. Працює над кандидатською дисертацією з фізичної електроніки і в 2006 році захищає її англійською мовою. Кандидат фізико-математичних наук Празького технічного університету, учасник багатьох Європейських наукових конференцій в галузі фізичної електроніки. Автор кількох наукових праць.

Стефанюк Галина Василівна народилася 26 травня 1971 року в с.Гарасимів. Закінчила Гарасимівську восьмирічну школу в 1986 році. В цьому ж році вступила до Косівського технікуму художньо-прикладного мистецтва, який закінчила в 1990 році. Працювала вчителем образотворчого мистецтва в Гарасимівській середній школі, а згодом – вчителем історії. В 1993 році вступила на історичний факультет Прикарпатського університету ім. В.Стефаника. Після закінчення стає асистентом кафедри історіографії і джерелознавства вищезгаданого факультету. В 2003 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук по темі “шкільництво на західноукраїнських землях в період окупації”. В 2004 р. присвоєно вчене звання доцент. Працює над докторською дисертацією. Автор багатьох наукових праць, часто бере участь у Всеукраїнських наукових конференціях.

Шевага Володимир Миколайович народився 4 травня 1939 року в

с. Гарасимів. Навчався в Гарасимівській восьмирічній школі, середню освіту здобув в Обертинській середній школі. В 1955 році стає студентом Станіславського медичного інституту, який успішно закінчує в 1961 році. З 1964 по 1965 рік працює головним лікарем Обертинської лікарні, а згодом переходить на роботу до Львівської обласної лікарні. В 1966 роційого призначають головним нейрохірургом Львівського обласного відділу охорони здоров’я. В 1971 році захищає кандидатську дисертацію по темі “Макро- і мікроелементи крові і спинномозкової рідини у хворих з пухлинами головного мозку”. В 1981 році захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук по темі “Гомеостаз мінеральних речовин і вітамінів при набряку-набубнявінні головного мозку”. В 1989 році йому присвоєно почесне звання професора, а в 1994 році обраний академіком академії наук технологічної кібернетики України. Автор 232 наукових праць, посібників, словників та монографій.



Колишні учні в громадському житті
Мануляк Надія Дмитрівнапрес-секретар Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

В 1997 році закінчила із золотою медаллю Гарасимівську середню школу. Вищу освіту здобула в Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника на юридичному факультеті. Магістр права. Головний редактор ТРК “Третя студія”.



Випусники, нагороджені золотою та срібною медалями



п/п





Рік випуску



Прізвище, ім’я та по батькові випускника


Вид нагороди

1

1993

Слободян Марія Петрівна

золота

2

1994

Мізюк Ольга Михайлівна

золота

3

1995







4

1996

Мануляк Галина Василівна

срібна

5

1996

Місюра Наталія Василівна

золота


6

1997

Мануляк Надія Дмитрівна

золота

7

1997

Комарніцький Володимир Васильович

золота

8

1998

Івонюк Михайло Михайлович

золота

9

1998

Кокорило Оксана Михайлівна

золота

10

1999






11

2000






12

2001

Дербах Галина Мирославівна

золота

13

2001

Петруняк Світлана Ярославівна

золота

14

2002






15

2003

Шевага Оксана Михайлівна

золота

16

2004

Рутка Юрій Іванович

золота

17

2004

Грицак Наталія Василівна

золота

18

2005

Устінський Андрій Вікторович

золота

19

2005

Дрислюк Мар’яна Василівна

золота

20

2006

Пітьо Юлія Михайлівна

золота

21

2006

Крижановська Уляна Михайлівна

золота

22

2006

Грицак Василь Васильович

золота

23

2006

Клід Оксана Ярославівна

срібна

24

2007

Стовбун Сергій Сергійович

золота

25

2007

Стефанюк Ірина Романівна

золота


Література
1. Буджак М. Золоте жниво. – Тлумач, 1995. – С. 5 – 8

2. Городенщина. Історично-мемуарний збірник.–Нью-Йорк –Торонто –Вінніпег. –

Т.1, 1978. – С. 34 – 414.

3. Діти роду козацького. // Злагода. – № 21. – 18.05.1996.

4. Історія міст і сіл УРСР. Івано-Франківська обл. Інститут історії АН УРСР. – К. –

1971. – С. 639

5. Недруковані досі листи В.Стефаника. // Основа. – 1995. – № 6. – С. 135 – 143

6. Осіння ватра соколів, пластунів, козачат. // Злагода. – № 43. – 19.10.1996.

7. Слабий Б. Вибори у селі Герасимові: боротьба за свої права. // Злагода. –

08.07.1995. – С. 6

8. Слабий Б. Містечко, що в низині. / Літопис Обертина /. – Івано-Франківськ,

1996. – 238 с.

9. “Соколи” присягнули на вірність Україні. Їм усюди у нас дорога… // Злагода. –

№ 10. – 02.03.1996.

10. Стефаниківські читання. – Івано- Франківськ, 1990. – С. 9

11. “Shematуzm”. – 1924, 1930, 1938, 1941.



М. Мануляк,

директор школи,

М. Андрухів,

заступник з навчально-виховної роботи,

С. Івонюк,

заступник з виховної роботи


С В І Т Л И Н И
Директори школи:

Вакалюк М.Д.(в центрі) 1957 – 1960 рр.,

Артус Є.М. (справа) 1973 – 1981 рр.,

Комарніцький В.М. (зліва) 1981 – 1990 рр.


Гарасимівська семирічна школа,

збудована в 1923 р. як церковна резиденція.

В 1946 – 1967 рр. – один із корпусів

Гарасимівської ЗОШ


Травень 1950р. Третій випуск 7 класу,

в центрі – директор школи Вакалюк М.Д.


Будівництво сучасного

приміщення школи, 1966 р.


Гарасимівська ЗОШ І – ІІІ ступенів,

2005 рік
Комарніцький

Василь Миколайович
Тимікевич

Марія Петрівна


Стефанюк

Галина Василівна


Шевага

Любов Миколаївна


Учасники огляду художньої самодіяльності, 2001 р.

Перший справа – Іванюк П.І., вч. музики,

другий – Хамут В.Б., директор школи
Вручення свідоцтв про базову середню освіту

(Хамут В.Б. – директор школи), 1998 р.


Обласний тур Всеукраїнського конкурсу

“Учитель року – 2005”.

Зліва направо: Тимікевич М.П., Луцик М.І., Тодорів Л.Д.,

Слободян Г.Д., Мариновська О.Я., Савицька О.В.


Засідання творчої групи:

Зліва направо: Чучман М.В., Андрухів М.П.,

Тимікевич М.П.
Учасники обласного семінару

методистів суспільно-гуманітарних дисциплін, 2005 р.

Зліва направо: Дзьоба Г.В., Полицька Н.В., Андрухів М.П.,

Тодорів Л.Д., Мариновська О.Я., Боднарчук Д.Ю.,



Козленко Я.В., Мельник Л.В., Уманців Н.С.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Розвиток освіти в селі гарасимові iconУ дні окупації приміщення школи хоча й збереглися, але вороги спалили парти та інші меблі. Нічого не лишилося з наочних посібників, карт, таблиць та іншого причального приладдя
Нестача кадрів учителів, знищена матеріальна база, тяжкі матеріальні умови життя людей все це гальмувало розвиток освіти на селі
Розвиток освіти в селі гарасимові iconТема досвіду роботи «розвиток креативної особистості шляхом використання інтерактивних технологій»
...
Розвиток освіти в селі гарасимові iconКонцепція загальної середньої освіти
Підтримка та розвиток учнів, що володіють потенціалом до високих досягнень, є одним із пріоритетних напрямів сучасної світової та...
Розвиток освіти в селі гарасимові iconСтановлення та розвиток комунального господарства й комунально
Становлення та розвиток комунального господарства й комунальної освіти міста Харкова (1878–2012 рр.) : бібліогр покажчик / Харк нац...
Розвиток освіти в селі гарасимові icon25 березня – 65 років від дня народження письменника, журналіста, лауреата літературно-мистецької премії
Народився в селі Ломачинці Сокирянського ра­йону Чернівецької області в селян­ській родині. Закінчив середню школу у рідному селі....
Розвиток освіти в селі гарасимові iconЛядипломної освіти педагогічних працівників розвиток професійної орієнтації в Україні науково-допоміжний бібліографічний покажчик київ черкаси 2009

Розвиток освіти в селі гарасимові iconСтановлення І розвиток шкільної літературної освіти в україні у 1918 1938 рр
М. П. Драгоманова, професор кафедри методики викладання української мови та літератури
Розвиток освіти в селі гарасимові iconВідділ освіти, молоді та спорту Хмельницької райдержадміністрації
«Розвиток творчих здібностей учнів на уроках біології шляхом використання інноваційних методів навчання»
Розвиток освіти в селі гарасимові iconВідділ освіти виконкому Комсомольської міської ради
Формування правильної звуковимови молодших дошкільнят через розвиток рухливості органів артикуляційного апарату
Розвиток освіти в селі гарасимові iconЛекція Українська культура у міжвоєнний період, роки Другої світової та Великої вітчизняної воєн (1920-1945)
Розвиток освіти у 20-30-ті рр. ХХ ст. Кампанія з ліквідації не писемності дорослих


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка