Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку



Сторінка2/4
Дата конвертації04.10.2017
Розмір0.82 Mb.
1   2   3   4


Основними прийомами техніки гри є переміщення, удари по м'ячу, ведення м'яча, відбір м'яча, фінти, вкидання м'яча, прийоми гри воротаря.


Переміщення у вигляді ходьби, повільного бігу, бігу з прискоренням, бігу спиною вперед, стрибків застосовуються в рухливих іграх з м'ячем і самій грі у футбол.

Швидка зміна ігрових ситуацій, несподівані дії противника вимагають різноманітних способів переміщень: гранично швидкого бігу з місця, прискорення, бігу приставними кроками; крім того, дитині доводиться рухатися в різних напрямках: по прямій, по дузі, у протилежний бік, зигзагом і т. п.



Удари по м'ячу складають основу техніки гри у футбол. За допомогою ударів ногою гравці передають м'яч партнеру, б'ють по воротах, здійснюють ведення м'яча та інші дії. Маса і швидкість вдаряє в м'яч, ноги у дошкільнят невеликі, тому і м'яч не набирає великій швидкості.

Удари по м'ячу ногою виконуються серединою підйому, внутрішньою і зовнішньою частиною підйому, внутрішньою стороною стопи, носком і іншими частинами стопи і тіла, які рідше застосовуються у грі. Футболіст, готуючись до удару, за рахунок вільного замаху накопичує певну енергію (нога сильно відводиться назад, а потім починає рух вперед сильно згинаючись). Опорна нога (злегка зігнута в колінному суглобі) ставиться найчастіше з п'яти, а під час руху згинається ще більше, вага тіла переноситься на всю ступню, а потім у момент відриву м'яча від стопи відбувається підйом на носок. Перед зіткненням стопи з м'ячем нога являє собою твердий важіль. Дальність польоту м'яча і траєкторія залежить від того, з якою силою наноситься удар.

Удари можуть виконуватися по нерухомому, котячи, що летить або укосів від землі м'ячу. Удар по рухомому м'ячу виконати важче, ніж по нерухомому, тому що гравець змушений у цьому випадку узгоджувати свої рухи з рухом м'яча в часі і по відстані.

Прийоми м'яча здійснюються підошвою, внутрішньою і зовнішньою стороною стопи, стегном, підйомом, носком, грудьми і головою. Дошкільнят слід вчити більш легким способом прийому м'яча: підошвою, внутрішньою і зовнішньою стороною стопи. Прийом стегном, грудьми, головою доступні тільки дітям у більш старшому віці.

Для зупинки м'яча підошвою гравець зустрічає його ногою, злегка зігнутою в коліні і винесеної вперед (носок підтягнутий, п'ята опушена), потім м'яч накриває підошвою, носок опускається і притискається до землі.

Прийом м'яча внутрішньою стороною стопи виконується так: дитина повертає ногу носком назовні, вага тіла переносить на опорну ногу і в момент зустрічі з м'ячем відводить ногу трохи назад.

Прийом м'яча зовнішньою стороною стопи застосовується у випадках, коли м'яч падає збоку від гравця. Зупинку м'яча виконують зігнутою ногою, винесеної попереду опорною. Права нога зігнута в коліні з опушеною п'ятою і піднесеним носком, виноситься вперед - вліво, ліва – вперед-вправо. Прийом м'яча здійснюється в момент його приземлення.



Ведення м'яча здійснюється послідовними поштовхами зовнішньої або внутрішньої частиною підйому, внутрішньою стороною, серединою підйому або носком, однієї або по черзі то правою, то лівою ногою. У залежності від ігрової ситуації дитина при веденні м'яча намагається не відпускати м'яч від себе або посилає далі вперед. Якщо суперник близький, поштовхи виробляються в нижню частину м'яча, якщо далеко - в середину м'яча.

Відбір м'яча. При відборі м'яча необхідно приблизитись до гравця, який володіє м'ячем, і, коли він втратить контроль над м'ячем, послати ногу назустріч м'ячу. Необхідно попередити дітей, щоб вони грали обережно, тому що можна отримати травму.

Вкидання м'яча за бокової лінії здійснюється так: дитина бере м'яч обома руками, пальці розставлені, ноги ставляться в положення невеликого кроку або паралельно. Відхилившись назад, він швидко кидає м'яч, випрямляючи руки.

Прийом гри воротаря. У ході гри воротар майже не стоїть на місці: він ловить м'яч, відбиває його, захищаючи ворота, кидає спійманий м'яч на нулі або веде його ногою, якщо є можливість просунутися вперед.

Під час рухливих ігор з м'ячем і самої гри у футбол діти вчаться бачити м'яч, партнерів по грі, розташування захисників. Вони повинні вчитися вибігати на вільне місце для одержання м'яча і не ганятися всім за м'ячем.



Футбол – це інтенсивна, захоплююча і видовищна гра, що вимагає від гравців високої техніки, вміння добре орієнтуватися і взаємодіяти з партнерами в умовах постійного дефіциту часу і простору.

Одним з основоположних чинників підготовки футболістів є вивчення та вдосконалення технічної підготовки. Упор на «техніку» дозволяє гравцям під час матчу в меншій мірі акцентувати увагу на м’ячі, його обробці і збереженні, що надає більше часу на розробку комбінацій, оцінку ситуації на полі, визначення стратегії гри.

У зв’язку з цим значну частину тренувального часу необхідно виділити на технічну підготовку.



Вправи на ластик

1. Ривок гальмо: 2-3 торкання м’яча зовнішньої стопою правої ноги і зупинка підошвою правої ноги, так само лівою, поперемінно.

2. Фінт Рональдіньо: ведення м’яча зовнішньою стопою вправо і різким рухом в середину внутрішньої стопи ноги.

3. Спинний Зідановскій розворот: ведення м’яча зовнішньою стопою, розворот на м’ячі на 180 градусів.

4. Півмісяць: ведення м’яча по черзі правою, лівою ногами, розворот м’яча внутрішньої стопою ноги.

5. Ведення м’яча на косяк під кутом 45 градусів лівою ногою зовнішньої стопи вправо 2-3 кроки, зупиняючи підошвою лівої ноги, підхоплюючи правою ногою, зовнішньої стопою, вивертаючи стопу не заходячи за м’яч.

6. Фінт обведення з місця: ривком перекладання м’яча внутрішньої стопою з однієї стопи на іншу.

7. Подвійна засувка: ведення м’яча зовнішньою стопою вперед, потім носком підошви прибираємо під себе.

8. Сито на напівзігнутих: ведення м’яча на напівзігнутих ногах внутрішніми стопами в русі вперед і назад.

9. Рух м’яча шаховим порядком: вперед, зовнішньої стопою правою ногою, повертаючи м’яч внутрішньої стопою, загинаючи носок усередину, так само лівою ногою.

10. Ялинка назовні: ведення м’яча вистрибом, підошвами назовні, правою ногою вправо, лівої підошвою вліво.

11. Великі перекати: перекат підошвою, 2 кроки в сторону (вліво або вправо), зупиняючи внутрішніми стопами.

12. Засувка на місці: прибираючи м’яч щічками під себе, не торкаючись п’яти іншої ноги, вивертаючи стопи усередину.

13. Забрати м’яч на замаху: ведення м’яча зовнішньою стопою в сторону, лівою ногою, так само як і правою.


Жонглюючі вправи

1. Жонглювання дев’ятки: жонглювання м’яча двома ногами, правою, лівою, так само внутрішніми стопами, зовнішніми стопами, підкидаючи на стегно (праве, ліве). Підкидаючи будь ногою стегно вгору і прийом на груди.

2. Жонглювання десятки: м’яч однією ногою, все по одному разу, підйом внутрішньої стопою, зовнішньої, стегно, груди, потім м’яч опускається на ліву ногу і все так само, по одному разу, як і правою ногою.

3. Стегно, зовнішня стопа, десятки разів правою ногою, потім лівою. Всі однаково для двох ніг. Обидві ноги тренеру однаково. Якщо одна нога в чомусь відстає від іншої, навантаження на протилежну ногу збільшується до тих пір, поки обидві ноги не будуть однаковими.

4. Дельфін: тримання м’яча на носку, підстрибуючи, підкидаючи вгору на 10-12 см правою ногою, рухаючись вперед 20-22 метра. Зворотно лівою ногою.

5. Дельфін двома ногами підстрибом, тримаючи м’яч на носках, підкидаючи вгору на 15-20 см. вверх, перед собою і назад спиною.

6. Жонглювання м’яча головою в русі перед собою, назад спиною, потім боком (лівим і правим).

7. Однією ногою вперед, назад, спиною, правим і лівим боком. Правою і лівою ногою все однаково, обома ногами підйомом.



Обведення стійок

1. Стійки по прямій, відстань між стійками 60 см. Двома ногами, змійкою, змійка з перешкодами, вправо, вліво, внутрішніми стопами, носки злегка загорнуті всередину – це основа обведення.

2. Зовнішніми стопами на швидкості, забігаючи за м’яч, під зовнішню стопу правої ноги лівого боку, лівої, праворуч, почерговості.

3. Ведення м’яча на швидкості. Хрестиком, спиною, внутрішніми стопами і так по черговості.

4. Обведення стійок шаховим порядком: ведення м’яча на довгому кроці зовнішньої стопи, розворот м’яча підошвою, навколо стійки і рух лівою ногою, такий же розворот навколо стійки і так по черговості, лівою, правою.

5. Удари головою.

6. Удари ногами.

7. Зупинка м’яча.

8. Обведення. П’ять на п’ять, максимальна група 10 чоловік. Відпрацьовується головне, індивідуальне обведення, пас на другому місці.

Навчання елементам футболу можна починати з молодшого дошкільного віку. Хлопці опановують техніку дій з м'ячем при багаторазовому повторенні вправ. Однак вправи та ігри, в які включаються досліджувані рухи, повинні бути дуже різноманітними і цікавими для дітей. Одноманітність і монотонність дії знижують інтерес у дітей.



Вправи та ігри повинні бути доступними дошкільнятам. На початку навчання основна увага дітей іде на оволодіння правильними рухами, а потім потрібно прагнути, щоб вони освоїли сильні і точні удари і швидкість рухів.

Вправи діти повинні виконувати як правою, так і лівою ногою. Навчання техніці проводиться поступово шляхом ускладнення умов виконання рухів.

Наприклад, удар по м'ячу треба проводити в такій послідовності: удар по нерухомому м'ячу, удар по м'ячу після його зупинки, удар по м'ячу, що рухається назустріч, і, нарешті, слід переходити до вивчення удару при русі самих займаються.



Починати навчання веденню м'яча найкраще з ведення по прямій на бігу. Швидкість бігу при цьому поступово збільшується. У міру того як діти опановують такі дії впливають, можна переходити до навчання ведення по дугах, зигзагами, з обведенням стійок - прапорців.

Нарешті, наступний етап - це навчання веденню м'яча при опорі противника. Ведення м'яча вдосконалюється в ігрових вправах, естафетах, рухливих іграх і самій грі у футбол.

Діти повинні знати, що:

м'яч треба вести далекої від суперника ногою;

при швидкому бігу зручніше вести м'яч зовнішньою частиною підйому, а при повільному - будь-яким способом;

якщо назустріч біжить суперник, м'яч слід вести внутрішньою частиною підйому.

Якщо є можливість дати м'яч кожній дитині, то це значно підвищить емоційність занять і буде сприяти більш швидкому освоєнню предметів.


Турбота про здоров'я – це найважливіша праця вихователя. Від радості до життя, бадьорості наших дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розвиток інтелекту, міцність знання, віра в свої сили. В.О.Сухомлинський

Сучасний етап розвитку нашого суспільства відкриває великі можливості формування гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості, яка поєднала б у собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Педагогічний колектив дошкільного навчального закладу №6 «Білочка» м. Шепетівки з метою збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей дошкільного віку визначають одним із пріоритетних напрямів діяльності фізкультурно-оздоровчий. Я спрямовую свою діяльність на покращення фізкультурно-оздоровчої роботи відповідно до вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція) та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 16.08.2010 р. № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу». Визначаю головну мету:

- виховання у дошкільників бажання систематично займатися фізичними вправами, спортом;

- розвивати основні фізичні якості;

- вдосконалювати фізичні вміння й навички дітей, забезпечити їх рухову активність;

- дати елементарні знання дітям про історію розвитку футболу;

- пропагувати здоровий спосіб життя, виховувати любов до фізкультури та спорту;

- формувати гуманні взаємини з однолітками, уміння співчувати, радіти спільним результатам;

- виховувати любов до Батьківщини, почуття патріотизму.

Ні для кого не секрет, що в сучасному світі, нерідко, дитина замість того, щоб гуляти на вулиці, грати в догонялки-салочки, проводить час вдома - за комп'ютерними іграми, за переглядом телевізора і іншими такими цікавими справами. В еру інформатики, відеоігор, в силу обмеженості життєвого простору і зменшення стимуляції розвитку певних зон кори головного мозку, що відповідають за моторні здібності, наші діти на більш пізніх етапах приходять в футбол, не маючи відповідної моторної бази, на якій повинні будуватися майбутні спортивні досягнення.

Тому основним завданням роботи з дитиною на етапі раннього набору є ліквідація у нього моторного дефіциту, розвиток базових моторних схем, а також створення стабільної основи, на якій будуватимуться спортивні успіхи.

Не варто забувати і про розвиток любові до футболу, хоча на цьому етапі діти приходять на заняття грати. Вважаю, що одним з принципів роботи з дошкільнятами, повинен бути "Не навчання, а процес пізнання". Дитина в цьому віці активно пізнає світ. Все для нього здається новим і незвичайним. Нові рухи, нові форми, нові відчуття і емоції - ось за цим дитина і приходить на тренування. Не варто заважати їй пізнавати футбол, досліджувати його.

Мої діти, наприклад, які займаються вже трохи більше року, перейшовши зі спортивного залу на стандартний майданчик для міні-футболу, зачули простір, самі почали відкриватися, намагатися тримати суперника, відводити опікуна, а потім вриватися в звільнену зону.

Прийнято вважати, що доведена до автоматизму помилкова дія, буде згодом важко усунути: "Навчити легше, ніж перевчити". Однак для даного віку таке твердження хибне - дитина перебуває на етапі дослідження і йому треба розуміти і пристосовувати до динамізму його власного тіла м'яч - предмет, сторонній по фізичній формі і якості. Будь яке аналітичне втручання тренера буде, безумовно, дитиною враховано, але не зрозуміле, що в подальшому буде гальмувати навчання новим формам руху.

Слід врахувати: розсіяна увага дітей - вони можуть концентруватися на поставленому завданні лише на короткий проміжок часу. Тому зміна вправ повинна відбуватися частіше, ніж при роботі з дітьми старшого віку. Особисто я чергую вправи з м'ячем і вправи без м'яча.

Двигуном роботи є інтерес дитини до виконуваної діяльності. Якщо дитині цікава вправа - він її виконує. Нецікаво - відволікається, починає балуватися. Тому пропоновані вправи беру, перш за все, цікаві дитині. Оптимальна форма заняття - гра.

Принцип доступності. Пропоновані вправи повинні бути зрозумілі дітям і порівняно легко ними відтворюватися.

Як випливає з наведеного вище, намагаюсь бути гнучкою і міняю вправи в разі, якщо вони дітям не цікаві, або є для них занадто складними. З іншого боку, не боюсь пропонувати дітям свідомо складні вправи з попередженням "Ця вправа складна, її дають в старших групах". Таке попередження знімає з дитини відповідальність у разі, якщо вправа не вийде, і в той же час служить непоганим стимулом для того, щоб спробувати складну вправу виконати.



Марність довгих пояснень. Навіть адаптоване "під дитину" пояснення не є для нього настільки простим. Особливо на початкових етапах. Використовую метод показу, а пояснення більш коротке і зрозуміле.

Егоцентризм дитини. Для неї не існує партнерів по команді. Вся її увага зосереджена на ній самій, і на м'ячі, який у неї є. Тому ігри проводяться в малих групах, а робота на тренуванні індивідуальна.

Швидка стомлюваність. Діти в цьому віці швидко втомлюються. Вправи не затягую, під час заняття роблю паузи на відпочинок, на "попити води". Тренування - короткі за часом, я починала з 45 хвилин, потім поступово збільшила час до години. Сьогодні тренування займає 75 хвилин.

Цей вік є сенситивним періодом для розвитку наступних якостей: координації, швидкості, гнучкості, швидкості, здатності орієнтуватися в просторі. Відповідно, тренувальний процес орієнтований на розвиток цих якостей.

Різноманітні стрибки, розвороти, біг різними способами, оббігання перешкод. Для самих маленьких - ловіння підкинутого вгору м'яча (з різними ускладненнями).

Якщо говорити про футбольні вправи - у дітей виходить ведення м'яча:

по прямій з наступним розворотом;

по колу - внутрішньою стороною стопи і зовнішньої;

з обведенням широко розташованих фішок;

почергово зовнішньої і внутрішньою стороною стопи;

ведення м'яча із зупинкою за сигналом тренера.

Пробувала давати передачі «щокою» зі стінкою в два дотики. У когось виходить краще, у когось гірше. У залі постійно присутні передачі в парах, але лише для ознайомлення дітей з цим елементом.

Жонглювання - за рахунок слабо розвиненою координації поки що виходить мало, рази два-три.

Гра у футбол - в малих групах (2 на 2, 3 на 3) на невеликих майданчиках.

Враховуючи фізичні та антропометричні дані займаючись, використовую м'ячі четвертого розміру (полегшені), або навіть третього (від росту дитини). Кожна дитина на тренуванні має свій м'яч, так як роботу будую в основному з індивідуальних вправ. Яскраві фішки різних кольорів - для дитини жовта фішка відрізняється від червоної набагато більше, ніж для дорослого. Взагалі - все повинно бути красивим, яскравим, викликати в дитини інтерес.

Наш світ стрімко змінюється. Ще недавно вважалося нормальним початок занять у спортивній школі з 8-9 років.

Сьогодні початок занять з шестилітками, це норма, а тренери вже приглядаються до п'ятирічних дітей. Батьки, коли починають думати про майбутнє своїх дітей, розуміють, що своєчасний початок спеціалізованих занять, допоможе швидше і якісніше розвинути дитину, підготувати її до майбутнього життя, отримання освіти, професії, підвищенню конкурентоспроможності.

Красномовний приклад з області навчання іноземним мовам. Якщо дитину «занурити» в нове мовне середовище (обов'язково з носіями мови) в ранньому дитинстві (до чотирьох років), то вона освоїть фонетику іноземної мови мимохідь і за короткий термін, а потім ніколи її не забуде. У старшому віці, ніякі заняття не дозволять поставити вимову, яка не відрізняється від місцевих жителів.

У фізичній культурі так само є рамки найбільш сприятливого розвитку різних фізичних якостей. Правильні (і за часом і за методикою) заняття дозволяють максимально розвинути природний потенціал дитини.

Якщо раніше дитина (8-9 років) могла хоч якось усвідомлено вибирати вподобаний вид спорту, то зараз рішення за нього, як правило, приймають батьки. Варіанти, коли дитина «народилася з м'ячем у ногах», винятки, які тільки підтверджують правило.

Постає питання, а чи треба займатися з дитиною в ранньому віці, якщо ще не відомі його майбутні пристрасті (може він захопиться не футболом, а іншим видом або вибере діяльність далеку від спорту)? Звичайно треба.

По-перше, якщо він вибере футбол, то будуть мати відмінний фундамент фізичної підготовки, що дозволить йому швидше прогресувати і якісно навчатися.

По-друге, є розділи підготовки, в яких згаяний час вже ніяк не компенсувати.

По-третє, навіть якщо він вибере вид діяльності далекий від спорту, закладена база фізичної готовності йому сильно стане в нагоді в житті, а звичка тренуватися дозволить вести здоровий спосіб життя.

Літератури про ранньому і планомірному розвитку фізичних якостей дитини з орієнтацією на футбол практично немає. Тим більше буде корисний і повчальний практичний досвід вихователів, які не шкодуючи свого часу, приділяють увагу дітям і готують їх до можливого життєвого шляху.

Деякі думки про те, як виростити думаючих і технічних гравців у мене є. Намагаюся втілити їх на практиці. Але в той же час, відчуваю велику недостачу інформації про те, як працювати з дійсно маленькими дітьми.

Першим ділом я виписала всі книги і диски, які можна виписати через Інтернет. Підкувалась теоретично. І розпочала практично втілювати мої проекти в життя. Мої принципи роботи.

Слід починати займатися з дітьми що раніше, то краще. Хочеться, щоб у них сформувалася звичка, щоб вони не мислили свого життя без гри у футбол. Якщо ми, з різних причин, не пограли день, вони починають бігати по майданчику з м'ячем. Самі. У них така потреба.

Безумовно, є ризик "перегодувати" їх футболом. І, тому, треба намагатися максимально урізноманітнити ігри з ними. І нічого, підкреслюю, нічого вони не зроблять, якщо цього не хочуть. З мого боку немає ніякого примусу. Я просто граюся, і намагаюся отримувати від цього задоволення.

Отже, тезово, на які моменти звертаю увагу.

1. У малому віці головне всебічний гармонійний фізичний розвиток і замикатися тільки на футболі не можна.

2. Інтерес до гри зараз пріоритетний. Важливо не перевантажити дитину психологічно.

3. Все тільки через гру.

4. В ідеалі дитина повинна не розуміти, що вона тренується. Вона розважається, спілкується з вихователем і задовольняє фізіологічну потребу в русі.

5. Ніякого великого фізичного навантаження без м'яча. Від самої гри буде і сила, і витривалість, і швидкість. Зворотне викличе відторгнення.

6. Бережімо здоров'я змолоду. Нічого немає краще природного газону. У нас в ДНЗ є можливість: зробила поле 20 на 8 м., з воротами. Поменше занять у залі.

7. М'яч повинен бути потрібного розміру і ваги. У кожному віці свій. Наприклад: ігри, паси м'яч № 3; удари по воротах з воротарем - легенький гумовий, такий, щоб по силам було їм і в дев'ятку потрапити.

8. Дитина не робот. Буває годину - півтори, а все мало; буває і 10 хвилин і вистачить. Потрібно відчувати дитину.

9. Ми не можемо вгадати яка гра сьогодні «піде», а яка не піде. План на сьогодні не догма. Якщо щось сподобалося, діти захопились, можна зайнятися тільки цим, і пограти в цю гру більше. Якщо щось не подобається - грати не треба.

10. В іграх, особливо рольових, треба дати дітям простір для творчості. Захочеться їм щось поміняти, або щось придумають - треба грати саме так. Багато ігор придумані самими дітьми.

11. Різноманітність. Різноманітність заняття, місця, партнерів.

12. Сильно не заморочуватися над технікою. Вона природно, сама приходить. Безумовно, треба звертати увагу на якісь або кричущі помилки. Але цілеспрямовано працювати саме над технікою не можна.

13. Треба зразу виховувати «двоногого» гравця. Постійно мотивувати грати слабкою ногою, хоча дитина, звичайно, буде хотіти все робити сильною.

14. Я вважаю, що у дитини, в певному віці має бути «кумир». Знаменитий футболіст, на якого хочеться рівнятися.

15. Головне координація рухів. Є діти, як ніби шлагбаум проковтнули, а є ті, які все роблять легко і красиво. Ось до чого треба прагнути. Над тим і працюю.

У своєму виді спорту - якщо видно, що дитина рухається красиво - це головне. Все потім буде від роботи: і швидкість, і стабільність, і сила.

Підсумок: тренуємося з дітьми 2 рази на день. У загальній складності від 30 хв. до 2-2,5 годин в день (в залежності від їх настрою) без всякого насильства.
Від двох до двох з половиною років

Дітям цього віку властива предметна гра. Про правила гри, ролях, цілях, засобах, досягнення перемоги мови немає. Це просто, маніпуляції з різними предметами з метою пізнання з властивостей. Чому б в якості предмета не «підсунути» м'ячі (причому різних розмірів, з різних матеріалів). М'яч можна: котити, метати, бити ногою, намагатися ловити. Можна бігати з ним в руках, можна спробувати зробити щось схоже на ведення.



Від двох з половиною років до трьох років

Починаючи з цього віку, стало відчуватися, що дітям потрібне щодня фізичне навантаження. Організму потрібно рух.

Якщо говорити про ігри, вони стали складнішими. Розуміється мета гри. Але процес все ж стоїть на першому місці. Наприклад, прагнучи забити гол, цікавіше, як і куди полетів м'яч, або як смішно повівся воротар.

Стала робити з ними різні бігові вправи. Це час у нас припав на осінь і зиму, тому займалися в групі, залі. Я сідаю метрах в семи від них. Вони біжать до мене по команді «на старт, увага, марш». Бігти можна: легким бігом, прискоренням в повну силу, бігом з розтягнутою фазою польоту (оленячий крок), з високим підніманням стегна, з закиданням гомілки назад, приставним кроком, спиною вперед (виходить кроком, а не бігом), стрибками на одній нозі, стрибками на двох ногах, дрібочучим бігом (з максимальною частотою кроків), на носочках.

Крім того, стали застосовувати перешкоди. Наприклад, якщо на підлогу покласти невеликі предмети можна: перестрибувати їх на кожен крок, перестрибувати штовхаючись обома ногами, оббігати змійкою, переступати (а потім і перестрибувати) з однієї на іншу.

Майже все це в такому віці виходить не відразу. Все-таки, рухи для дитини нові. Щось дається важко, щось легше. Наприклад, стрибати на одній нозі (10-20 стрибків підряд) мої діти навчились в 3 з половиною роки, а хороша фаза польоту при різних видах бігу була вже в два роки.

Всі вправи я показувала сама. Словами пояснювати марно - не зрозуміють, а покажеш - відразу пробують повторити.

Дуже сподобалося бити по воротах. М'яч дуже-дуже легкий, гумовий. Розмір приблизно № 4. Я в «воротах» сидячи. Якщо вдарити високо - не дістаю.

Техніку удару пояснювати марно, так що нехай б'ють, як виходить. Головне щоб було «шоу». Воротар стрибає, м'яч летить у всі немислимі місця. Все це відбувається зі сміхом і на ентузіазмі. Поступово навчилися контролювати висоту удару.

Важливий момент: навіть тоді треба говорити: не виходило - постарався, потренувався, і вийшло. Це важливо для розуміння ролі праці, і, взагалі, піднімає самооцінку «у мене вийшло!».

Про навантаження. Я переконана, що дитина сама може його контролювати. Наприклад, вона зупиняється сама, коли відчуває, що треба це зробити. 5-10 секунд пауза і далі займатися. Воля в цьому віці не так розвинена, щоб вона зробила щось або через «не можу». Та й коли їй дійсно важко ентузіазм швидко зникає. Тому не треба ніякого натиску і все в цьому плані буде нормально.

І ще, треба вести себе доброзичливо і частіше хвалити. Думаю, небезпеки перехвалити в цьому віці не існує. Треба щоб була радість від руху і спілкування.



Від трьох до чотирьох років

Діти стали розуміти мету гри у футбол. Знають деяких футболістів.

1. Зробили поле на майданчику 18 на 8 м. Ворота метр на метр. Стало цікаво возитися з м'ячем. Кожен вихід на прогулянку починався з гри. Це, в основному, ведення м'ячем № 3 (іноді №2), з наступним ударом по воротах з близької відстані. Зазвичай хвилин 20-30. Коли втомлювалися, займалися своїми справами.

2. Бігові вправи на координацію продовжили на газоні, таким чином, збільшивши навантаження. Не по 7 метрів, а по 18.

3. Стали робити зарядку. Вона займає хвилин 10. Так як під час ігор, на техніку увагу звернути неможливо (в силу віку), стали робити окремі вправи.

У підсумку: із задоволенням роблять зарядку досі.

Зарядка: М'яч дуже легкий гумовий (10-15 грам). У цьому віці був м'яч розміром приблизно № 4. Я накидаю м'яч приблизно з метра - вони м'яко б'ють. Мета зробити технічно правильно, несильно, і мені в руки. Тут скоріше розвиток навіть не техніки, а вміння контролювати свої рухи.

Поступово прийшли до такого набору вправ:

1. М'яч котиться - наступити підошвою - постояти - пас назад - по разу кожною ногою.

2. Катати м'яч підошвою вперед-назад і вправо-вліво.

3. Коліном по 10-15 разів.

4. Грудьми 5-10 разів.

5. Головою (м'яч важить грам 10-15, зрозуміло чому). 5-10 ударів. За настроєм або:

а) стоячи - удар лобом.

б) у стрибку - вистрибують, з місця з 2 ніг намагаються вдарити, але просто підставляють голову.

6. Пас п'ятою по одному кожною ногою. М'яч котиться ззаду, вони дивляться через плече і б'ють п'ятою.

7. Максимально сильний удар головою з місця.

8. По 10-15 разів кожною ногою пас «щічкою»

9. 10 максимально сильних ударів слабкою ногою.

Від зарядки великий прогрес координації. Хто бачить це не кожен день, говорить, що прогрес, в красі рухів, дуже помітний.



Від чотирьох до п’яти років.

З'явилася потреба в рольовій грі. Тобто в грі, дитина приміряє на себе будь-яку роль. Гра саме в футбол цікавить не так сильно, як ігри з елементами футболу мають сюжет.

Приклади:

Ведення м'яча зі зміною напрямків штука цікава і корисна, але дитина його вдіє хвилини 3, а потім йому набридне. А в грі вона може це робити хвилин 20. Вийшла така гра. На полі «пасеться» (водить м'яч) «заєць» (я). Раптом з'являється «вовк» (дитина). Він повинен «з'їсти» зайця (потрапити своїм м'ячем у мій м'яч). Поманеврував з хвилину (звичайно іноді піддаючись), «заєць» тікає у свою «нору» (ворота). Звідки з'являється «великий заєць» (знову я), який говорить, що кривдити маленьких не можна і біжить за «вовком», який тікає у свою «нору» (інші ворота).

При цьому:

а) Треба вести м'яч з частою зміною напрямків.

б) Увага і погляд зосереджено не на м'ячі, а на супернику.

в) Застосовуються різні способи ведення: коли дитина ловить «зайця» доводиться вести на кожний крок, коли тікає по прямій не на кожен, але з максимальною швидкістю (і до цього він приходить сам).

На газонах ми граємо в такі ігри:

а) Сильно б'ють, наздоганяють м'яч і, не зупиняючись, б'ють по воротах 1х1м.

б) Стоять один від одного в 7-10 м. У кожного м'яч. Одночасно пасують один одному - «міняються» м'ячами. Хто не встигне передати і у нього виявиться 2 м'ячі, той програв. Доводиться: бити з ходу; різними ногами (часу, підлаштовуватися зручною ногою немає); переключати увагу з одного м'яча на інший. Емоцій додає, якщо м'ячі зіткнуться.

в) Дитина стає у ворота 4м на 1,8 м. Я з метрів 10 легенько б'ю низом. Він грає як польовий гравець, або б'є по м'ячу, або зупиняє, як може і віддає мені. При цьому доводиться: переміщатися в сторони, реагувати, грати незручною ногою (часу підлаштовуватися немає). Тому більше б'ю в незручну сторону. Знову таки, вона не «відпрацьовує удари слабкою ногою», а грає у воротаря.

г) Граємо в «хулігана». Я кажу, що буду бити в дев'ятку. Розбігаються, а вони самі біжить до м'яча і мені не дають. Я журюся, кажу: хулігани на полі, і відбираю. Тут і ведення, та обведення, і відбір. Самі навчилися ставити корпус, щоб не пустити мене до м'яча.

д) Я захисник якого треба обвести, і забити м'яч у ворота. При цьому, вони якісь знамениті нападаючі. Тобто це не «відпрацювання ведення та удару по воротах», а рольова гра. Навчилися, таким чином, азам обведення: оббігають, прибираючи м'яч внутрішньою стороною стопи.

Самі «винайшли» фінт з помилковим замахом. Дуже легким гумовим м'ячем, яким вони можуть вдарити далеко і високо, влучає в ціль.

Підводячи підсумок:

- Намагаємося грати різноманітно.

- Всі вправи намагаємося виконати у вигляді гри - під «смачним соусом». Інакше інтерес пропадає.

- Зарядка щодня 10 хвилин.

- Після тренування обов'язково масаж.







Вересень

Перший тиждень.

Читання казки «Звідки взявся м'яч», знайомство з футбольним м'ячем.

Ходьба з виконанням завдань для рук.

Повільний біг, під час якого діти біжать широким кроком. Ходьба.

Діти розподіляються по парах, беруть м'ячі, перекочують один до одного ногами з відстані 2 - 3 м. М'яч легко посилають до ноги партнера, і той рухом ноги зупиняє м'яч (по 10 - 15 разів кожною ногою). Біг у середньому темпі. Ходьба.

Гра "Ми веселі хлопці".

Повільний біг. Ходьба.

Другий тиждень.

Бесіда: «Футбол - одна з найбільш популярних і улюблених ігор в світі»



Вихователь: Хлопці, сьогодні ми поговоримо про одну дуже захоплюючу гру, а про яку - спробуйте відгадати!

Знаю я секрет один:

Є чарівний вітамін.

Не їде його, не п'ють,

А кидають, і кидають,

І ногами сильно б'ють.

Що це за вітамін? У якій грі його б'ють ногами? Правильно: футбольний м'яч!

Ось він, який чарівний і красивий!

Футбол найдавніша гра. Назва цієї гри походить від двох англійських слів: "фут" - ступня і "бол" - м'яч, тобто в цій грі по м'ячу б'ють ногою.

На відміну від всіх інших видів спорту, футбол - самий консервативний. Правила гри за 200 років майже не змінилися. У них не було двох дуже істотних положень, без яких сучасний футбол немислимий: 11-метрового штрафного удару, званого пенальті, і судді в полі. У колишні часи він керував діями футболістів з трибуни.

Вихователь: А які футбольні клуби в нашій країні ви знаєте? Хто з наших футболістів відомий всьому світу? Так, це наш воротар Лев Яшин.

У футбол люблять грати не тільки хлопчики, але й дівчатка. Зараз у багатьох містах з'являються жіночі футбольні команди. Злетить і впаде на землю м'яч. І знову злетить ... Статистика стверджує, що в будь-яку секунду дня на земній кулі в повітрі одночасно перебувають п'ятдесят таких м'ячів. І один з них - наш!



Третій тиждень.

Ходьба з виконанням завдань для рук. Повільний біг. Діти біжать приставним, широким кроком. Ходьба.

Ігри з футбольним м'ячем. Мета: викликати у дітей інтерес до футболу – як спортивної гри.

1. Перекидання м'яча один одному з відстані 2 м (спосіб знизу від грудей двома руками), намагаючись м'яко ловити м'яч (4 - 5 хв).

2. Біг у середньому темпі. Ходьба.

3. Перекочування м'яча один одному з відстані 2 - 3 м. По черзі легкими дотиками ногою вести м'яч з одного боку майданчика, до іншої. (5 - 6 м).

4. Біг у середньому темпі. Ходьба.

5. Гра "Мишоловка".



Четвертий тиждень.

Травматизм у футболі



Вихователь: Готуючи місце для гри, потрібно оглянути всі навколо, щоб ніщо не заважало учасникам і не могло завдати їм травми.

Щоб уникнути травматизму:



  • не грайте на проїжджих дорогах.

  • гру проводьте подалі від вікон, клумб і грядок;

  • взуття повинна бути без каблуків, легкою, щоб у разі удару по нозі вона не заподіяла біль гравцеві;

  • в осінній і весняний час року одяг повинен бути полегшеною, зручною, що не обмежує руху;

  • враховувати погодні умови: після дощу не варто грати - нехай земля просохне. Ось тоді і пограєте!

Жовтень

Перший тиждень. Футбол. Перекочувати м'яч один одному правою і лівою ногою (по 10-15 разів). Діти стоять по колу, вихователь - в центрі кола - по черзі котить м'яч дітям. Кожен зупиняє м'яч ногою і посилає його назад вихователю.
Гра "Влуч у кеглю". Діти стоять у двох колонах на відстані 2 м від кеглів. По черзі вони котять м'яч ногою, намагаючись потрапити в кеглю.

Другий тиждень. Перекочувати м'яч одному з відстані 2 м правою і лівою ногою (по 10 - 15 разів). Легкими дотиками ніг вести м'яч ніг вести м'яч з одного боку майданчика інший (3-5 разів), чергуючись з партнером.

Гра "Влуч у ворота". Діти розподіляються в 2-3 колони, і кожна встає на відстані 2 м від воріт (дві кеглі або кубики, поставлені в 80 cм один від одного). По черзі діти котять м'яч ногою, намагаючись влучити у ворота. Виграє колона, яка має велике число влучень.



Третій тиждень. У парах з відстані 2м передавати м'яч правою і лівою ногою (по 10 - 15 разів). Стоячи в колонах, один за іншим вести м'яч між кеглями, поставленими в ряд на відстані 1м, повернутися назад і передати м'яч наступному.
Гра "Влуч у кеглю".

Четвертий тиждень. Ударяти м'яч об стіну ногою з таким розрахунком, щоб він відкотився назад до ноги. Зупиняти м'яч ногою і знову посилати його в стіну (по 10 - 12 разів кожною ногою). По двох сторонах площадки поставити по 3 - 4 предмети. Діти ведуть м'яч по колу, обводячи предмети.

Вправа "Влуч у ворота".



Листопад

Перший тиждень. Футбол. Передавати м'яч ногами один одному з відстані 2 - 2,5 м. Вчити зупиняти м'яч, погашаючи його швидкість поступається рухом ноги. Стоячи навпроти один одного, обвести м'яч навколо партнера, повернутися на своє місце і послати м'яч точно в ноги товаришеві.

Другий тиждень. Посилати м'яч ногою товаришеві, той зупиняє м'яч поступається рухом ноги. Обводити м'яч між кеглями "змійкою".
"Влуч у кеглю" (з відстані 2,5-3 м).

Третій тиждень. Відбивати м'яч ногою від стіни з відстані 1 - 1,5 м (кілька разів поспіль). Обводити м'яч між кеглями.

"Не випускай м'яч з кола"



Четвертий тиждень. Відбивати м'яч від стіни з відстані 1 - 1,5 м, кілька разів поспіль. Обводити м'яч "змійкою" між розставленими на майданчику предметами (кеглі, кубики).

"Влуч у кеглю".



Грудень

Перший тиждень. Ходьба з виконанням різних рухів для рук. Повільний біг. По одній стороні майданчика діти біжать широким кроком, по іншій - стрибають на одній нозі. Ходьба.

Другий тиждень. Вишикувавшись у 2 - 3 колони перед гімнастичної стінкою, діти один за другим вибігають і торкаються рукою поперечини на висоті 2 м (2 - 3 рази). Біг у середньому темпі з подоланням перешкод. Ходьба.

Діти групами по 4 - 5 чоловік стають на колоду і зістрибують, м'яко приземляючись. Потім вправу виконує наступна група. (5 - 6 разів).

Біг у середньому темпі. Ходьба.

Третій тиждень. Гра у футбол. На протилежних сторонах майданчика влаштовуються ворота (ширина 1 м). Діти утворюють команди по 4 людини і грають у футбол. Через 3 хв. в гру вступають інші дві команди. Потрібно стежити за тим, щоб діти не штовхалися і не бігали всі разом за м'ячем. Можна призначити воротарів. Захисників і нападників. При повторенні гри діти міняються місцями.
III частина. Повільний біг. Ходьба.

Четвертий тиждень. Вправи на розвиток м'язів рук і плечового пояса. Вправи на розвиток м'язів живота. Травматизм у футболі. Гра в футбол.
Січень

Перший тиждень. Д/гра «У яких іграх з м'ячем використовують ці знаряддя»

Другий тиждень. Стрибки через скакалку. Спочатку діти тримають обидва кінці скакалки в одній руці і, обертаючи її збоку з ударом об землю, стрибають, намагаючись зробити стрибок трохи раніше удару скакалки про землю. Стрибати через скакалку, обертаючи її вперед (4 - 5 хв). Біг у середньому темпі. Ходьба.

Вправи на розвиток витривалості /без м'яча, з футбольним м'ячем/



Третій тиждень. "Не випускаючи м'яч з кола". Діти стоять у колі. Вихователь з м'ячем у центрі. Він намагається ногою вибити (викотити) м'яч з кола, діти відбивають його назад у центр кола. Початку вихователь посилає м'яч дітям в ноги, потім між дітьми.

Четвертий тиждень. Гра в футбол.

Лютий

Перший тиждень. Уроки техніки гри.

Другий тиждень. Види ударів по м'ячу ногами /м'яч в сітці, м'яч у ворота, м′яч в горизонтальну ціль, м'яч один одному/

Третій тиждень. Передавати м'яч один одному, просуваючись з одного боку майданчика до іншої (4 - 5 разів). Діти утворюють трійки і передають по колу.
Гра у футбол. По боках майданчика позначаються предметами (кеглі, кубики) ворота (ширина 80 см) Грають команди по три людини. Не можна штовхатися, зачіпати ноги граючих. Передаючи м'яч один одному, намагаються закотити м'яч у ворота. Через 2 - 3 хвилини на майданчик виходять такі трійки.

Четвертий тиждень. Гра в футбол.

Березень

Перший тиждень. Футбол. Передавати м'яч один одному ногами (правою, лівою) з відстані 2 - 2,5 м. Стоячи в 2 - 3 колонах, діти по черзі намагаються потрапити у ворота (ширина 80 см) з відстані 2 - 2,5 м.

"Не випускай м'яч". Ведучим може бути один з дітей.



Другий тиждень. Передавати м'яч один одному ногами з відстані 3 - 3,5 м. Кожна пара ставить предмет (кегля, кубик) діти розходяться від нього на протилежні сторони на відстань 2 м і по черзі вдаряють по м'ячу, намагаючись потрапити в предмет.

"Обведи і передай". Діти стоять у 2-3 колонах. Перед кожною в ряд ставлять по 3 - 4 кеглі. Діти по одному з колони обводять м'яч "змійкою" навколо кеглів, не дійшовши до своєї колони на відстані 2 м (проведена риса), м'яко передають м'яч наступному гравцеві. Перемагає колона, краще виконала вправу.



Третій тиждень. Відбивати м'яч від стіни з відстані 1,5 м. і кілька разів поспіль. Діти стоять навпроти один одного на відстані 3 - 4 м. Між ними предмет (кегля, кубик), треба потрапити м'ячем у предмет і кілька разів поспіль. Діти стоять навпроти один одного на відстані 3 - 4 м. Між ними предмет (кегля, кубик), треба потрапити м'ячем у предмет. "Не випускай м'яч з кола".

Четвертий тиждень. Передавати м'яч один одному, пересуваючись від одного боку майданчика до іншого. Зворотно діти повертаються, взявши м'яч у руки (4 - 5 разів). Просуваючись з м'ячем по майданчики, обводячи його ногами між розставленими в ряд предметами (кеглі, кубики).

"Веди й потрап у ворота". Діти стоять у 2 - 3 колонах. У 5 - 6 м. перед кожною колоною утворюються ворота (ширина 80 см). У 2м від воріт проводиться риса. Діти по черзі ведуть м'яч до воріт, дійшовши до межі, б'ють по м'ячу, намагаючись влучити у ворота. Перемагає колона, що зуміла забити більше число м'ячів.



Квітень

Перший тиждень. Передавати м'яч один одному, просуваючись з одного боку майданчика до іншої (4 - 5 разів). Діти утворюють трійки і передають по колу.
Гра у футбол. По боках майданчика позначаються предметами (кеглі, кубики) ворота (ширина 80 см) Грають команди по три людини. Не можна штовхатися, зачіпати ноги граючих. Передаючи м'яч один одному, намагаються закотити м'яч у ворота. Через 2 - 3 хвилини на майданчик виходять такі трійки.

Другий тиждень. Передавати м'яч у трійках по колу. На майданчику встановлюється двоє воріт. Трійки змагаються, хто більше заб'є м'ячів у ворота з відстані 2м. Кожен у трійці б'є по одному разу. Якщо м'яч збив предмет, що обмежує ворота, то гол не зараховується.

Гра у футбол (командами по три особи). М'яч, покотила за межі майданчика, вводиться з бічної лінії кидком із-за голови двома руками. Через 3 хвилини на майданчик виходять такі трійки. Діти, які не беруть участь в грі, спостерігають за діями грають, слухають зауваження вихователя.



Третій тиждень. Передавати м'яч у трійках по колу. Вести м'яч "змійкою" між розставленими по майданчики предметами. Грати у футбол командами по три людини.

Четвертий тиждень. Діти розподіляються на команди по чотири людини. Передача м'яча один одному по колу в четвірках. Гра у футбол в командах по чотири людини.

Травень

Перший тиждень. Техніка гри воротаря: ловля м'яча, що котиться; мяча, що низько летить; напіввисокого м'яча.

Другий тиждень. Обманні рухи /фінти/ - фінт «обманний замах на удар», фінт «обманна зупинка», фінт «підкинь м'яч»

Третій тиждень. Конкурс знатоків футболу. Гра у футбол.

Четвертий тиждень. Спортивні змагання «Олімпійський футбол»




Каталог: metod rozrobki


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconРозвиток просторової орієнтації у дітей дошкільного віку
Ознаки недостатнього розвитку просторового сприймання та орієнтації в різних видах діяльності у дітей старшого дошкіль­ного віку
Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconМетодичні рекомендації з курсу "Література для дітей дошкільного віку з методикою" для напряму підготовки 010101 «Дошкільна освіта»
Днз чільне місце посідає курс «Література для дітей дошкільного віку». Вона відіграє велику роль у вихованні багатої, національно...
Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconКафедра дошкільної І початкової освіти Спеціальність «Дошкільна освіта» Викладач: доцент Єнгаличева І. В. Назва навчальної дисципліни «література для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку»
Ного віку : є ознайомлення студентів з досягненнями як вітчизняної, так І світової літератури для дітей, виробити навички виразного...
Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconПрограма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень

Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconШляхи оптимізації логіко математичної діяльності дітей дошкільного віку
Сучасні вимоги до дошкільної освіти в Україні визначають завдання логіко-математичного розвитку дітей та
Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку icon«Екологічне виховання дітей дошкільного віку через призму використання сучасних інноваційних технологій»
Стан довкілля І зміни, що відбуваються в природному середовищі, набувають значних загрозливих масштабів
Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconНавчальний проект «Моя Батьківщина –Україна» для дітей старшого дошкільного віку Щербина Алла Миколаївна
Мета проекту: сприяти розширенню світогляду дітей, формувати почуття любові до рідної землі, гордості до неї, не соромитися виказувати...
Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconКомплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р
...
Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconОсвіта. Виховання. Навчання
Вільне виховання та навчання дітей дошкільного віку за педагогічними ідеями Р. Штайнера та їх адаптація в українське педагогічне...
Розвиток рухової активності дітей дошкільного віку iconОсвітній проект «в світі дерев»
Представляємо до вашої уваги освітній екологічний проект «В світі дерев» алгоритм роботи щодо ознайомлення з деревами найближчого...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка