$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття "політика" найчастіше вважається похідним від



Сторінка13/20
Дата конвертації15.04.2017
Розмір4.03 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20

Латентний зміст повідомлення це

  1. зміст, який свідомо прихований відправником у повідомлені 

  2. зміст, відкриття якого цілком залежить від отримувача 

  3. зміст, який несвідомо закладається відправником у повідомлення 

  4. зміст, який характеризується фрагментарністю та неоднозначністю

$RR01611,4,12,2,0,2

Сучасне «лінійне» світосприйняття, формальна логіка мислення, раціоналізм на думку М. МакЛюена є наслідком 

  1. винайдення письма 

  2. винайдення критського лінійного письма В 

  3. винайдення алфавітного/фонетичного письма 

  4. винайдення ідеограмного письма

$RR01612,4,12,2,0,2

Комунікативна правда 

  1. моделює реальність 

  2. може модифікувати реальність 

  3. може спотворювати реальність 

  4. спотворює реальність

$RR01613,4,12,2,0,2

П. Лазарсфельд запропонував концепцію 

  1. «медіаперсон» 

  2. «лідерів громадської думки» 

  3. «ньюзмейкерів» 

  4. «могулів ЗМІ»

$RR01614,4,12,2,0,2

Комунікативна ситуація обумовлюється 

  1. морально-психологічним станом учасників комунікації 

  2. фізичним оточенням учасників комунікації 

  3. інформаційним простором 

  4. комунікативною компетентністю учасників

$RR01615,4,12,2,0,2

У ієрархічній комунікації домінує: 

  1. зворотній зв’язок 

  2. прямий зв’язок 

  3. зворотно-поступальний 

  4. діалектичний зворотній зв’язок

$RR01616,4,12,2,0,2

У демократичній комунікації домінує: 

  1. зворотній зв’язок 

  2. прямий зв’язок 

  3. зворотно-поступальний

  4. діалектичний зворотній зв’язок

$RR01617,4,12,2,0,2

Вербальна комунікація в себе включає 

  1. якісну складову комунікації 

  2. усну комунікацію 

  3. проксеміку 

  4. письмову комунікацію

$RR01618,4,12,2,0,2

Невербальна комунікація включає в себе 

  1. проксеміку 

  2. кінетику 

  3. текстову ієрархію 

  4. хронеміку

$RR01619,4,12,2,0,2

Невербальна комунікація 

  1. бере участь у письмовій формі комунікації 

  2. не бере участь у письмовій формі комунікації 

  3. бере участь у письмовій формі комунікації, але залежить від комунікативної ситуації 

  4. бере участь у письмовій формі комунікації, але залежить від комунікативного простору

$RR01620,4,12,2,0,2

Кінесетика включає в себе 

  1. рухи тіла і рухи обличчя 

  2. фізичний вигляд особи 

  3. вокальні дані голосу 

  4. хронеміку

$RR01621,4,12,2,0,2

З точки зору У.Шрамма повідомлення має 

  1. одиничне значення, що залежить від інтерпретації відправника 

  2. множину значень, що залежать від інтерпретації отримувачів 

  3. множину значень, що залежить від символьного виразу ідей 

  4. одиничне значення, пов’язане з символьною системою, що використовувалась для кодування

$RR01622,4,12,2,0,2

Модель У.Шрамма «спільного досвіду» передбачає 

  1. розуміння політичного процесу, як базованого на жорсткому емпіричному досвіді 

  2. поступове формування спільного світогляду в процесі комунікації 

  3. неможливість ефективного спілкування у випадку відсутності в суб’єктів  комунікації хоча б мінімального спільного досвіду з приводу предмету комунікації

  4. фрейдистську трактовку комунікативних процесів

$RR01623,4,12,2,0,2

Згідно з інтеракціоністським підходом У.Шрамма 

  1. є засобом примусу у соціальних відносинах 

  2. повідомлення саме по собі містить в собі множину значень (фактично необмежену кількість) 

  3. повідомлення є продуктом творчості колективного підсвідомого суспільства 

  4. повідомлення, саме по собі, не має значення

$RR01624,4,12,2,0,2

Узагальнена трактовка комунікації У.Шраммом полягає у розумінні Комунікації як 

  1. поширення (sharing) орієнтацій щодо набору інформаційних знаків 

  2. поширення біхейвіористської парадигми на соціальні відносини 

  3. зовнішнього розширення людських чуттів за рахунок технологічних інновацій 

  4. інструменту пануючого класу для пропагандистського впливу і контролю над підпорядкованими класами

$RR01625,4,12,2,0,2

Одним з центральних положень в У. Шрамма є те, що комунікація в своїй основі має 

  1. біологічний спадок 

  2. людські відносини 

  3. технологічний базис 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01626,4,12,2,0,2

Теорія взаємного поділу інформації (information sharing) У.Шрамма відмовилась від розгляду Аудиторії як 

  1. активного елемента комунікативного процесу 

  2. пасивного елемента комунікативного процесу 

  3. реактивного елемента комунікативного процесу 

  4. активно-реактивного елемента комунікативного процесу

$RR01627,4,12,2,0,2

З точки зору У.Шрамма Аудиторія не лише є об’єктом маніпуляції з боку Відправника Повідомлень, але й … 

  1. сама маніпулює своїм вибором з множини Повідомлень 

  2. деградує в процесі вибору Повідомлень 

  3. забезпечує маніпуляції влади 

  4. гарантує свободу інформаційних потоків

$RR01628,4,12,2,0,2

Теорія взаємного поділу інформації (information sharing) У.Шрамма стала відповіддю на 

  1. механістичні теорії пасивної аудиторії («теорія кулі», «теорія всемогутньої пропаганди») 

  2. теорії технологічного детермінізму 

  3. неомарксистську критику 

  4. емпіричні теорії масової комунікації

$RR01629,4,12,2,0,2

«Теорія категорій аудиторії» (category theory) 

  1. уніфікувала різні типи аудиторій 

  2. ускладнила класифікацію типів аудиторії 

  3. забезпечила можливість простої і практичної класифікації типів аудиторії 

  4. виробила єдину категорію аудиторії

$RR01630,4,12,2,0,2

«Теорії зміни ставлення» (attitude change theory) дозволила 

  1. заперечити марксистську та неомарксистську критику 

  2. пояснити як характеристики Отримувача інформації та параметри комунікативної ситуації впливають результативність (effects) комунікації 

  3. заперечити емпіричний підхід до вивчення комунікації 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01631,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами У.Шрамма Повідомлення 

  1. для Отримувача має значення, яке не може існувати поза культурними нормами/правилами, засвоєними ним під час навчання/виховання 

  2. для Отримувача має значення, яке може існувати поза культурними нормами/правилами, засвоєними ним під час навчання/виховання  

  3. не носить знакового характеру, і має лише трансцендентне значення для Отримувача 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01632,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами У.Шрамма Повідомлення 

  1. може мати дві ідентичні інтерпретації в двох різних Отримувачів 

  2. ніколи не отримає ідентичної інтерпретації в двох різних Отримувачів 

  3. можливість ідентичної інтерпретації одного Повідомлення двома різними Отримувачами обумовлюється комунікативною ситуацією 

  4. можливість ідентичної інтерпретації одного Повідомлення двома різними Отримувачами обумовлюється знаковим характером комунікації

$RR01633,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами У.Шрамма Відправник 

  1. заздалегідь знає, якої інтерпретації набуде Повідомлення в свідомості Отримувача 

  2. завжди знає, що Отримувач свідомо буде шукати закладений Відправником зміст повідомлення 

  3. може лише сподіватись на те, що Повідомлення спровокує «потрібну» реакцію в Отримувача 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01634,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами У.Шрамма 

  1. Повідомлення зазвичай набуває багато значень, але Відправник, як правило, закладає в Повідомлення лише одне значення 

  2. Повідомлення зазвичай набуває одного значення, яке і буде «зчитане» Отримувачем 

  3. значення Повідомлення формується незалежно від Отримувача і Відправника 

  4. значення Повідомлення діалектично суперечливе

$RR01635,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами У.Шрамма Повідомлення 

  1. має внутрішнє трансцендентне значення 

  2. має саме по собі власне і незмінне значення і зміст 

  3. саме по собі не має значення і змісту 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01636,4,12,2,0,2

На думку У. Шрамма комунікація 

  1. не існує сам по собі – поза межами діяльності людей 

  2. існує сама по собі – поза межами людської діяльності

$RR01637,4,12,2,0,2

Повідомлення з точки зору У.Шрамма є 

  1. повністю залежним у комунікативному процесі від Отримувача 

  2. певною мірою «самостійним» елементом комунікативного процесу (незалежним від Відправника і Отримувача) 

  3. повністю залежним у комунікативному процесі від Відправника 

  4. повністю залежним у комунікативному процесі від Каналу комунікації

$RR01638,4,12,2,0,2

Політично значуща інформація це 

  1. інформація, що описує політично значущі події 

  2. інформація, що впливає на підходи до прийняття політичних рішень 

  3. інформація, що впливає на систему політичних відносин між учасниками політичного процесу 

  4. інформація, впливає на політичну культуру, та політичну психологію учасників політичного процесу

$RR01639,4,12,2,0,2

Згідно з теорія «магічної» кулі 

  1. аудиторія не має бути піддана сегментуванню 

  2. для розуміння впливу комунікації необхідно використовувати феноменологічний підхід 

  3. вплив комунікації на публіку є «магічно» непояснюваний 

  4. аудиторія є беззахисною перед впливом пропагандистської комунікації

$RR01640,4,12,2,0,2

Згідно з тлумаченням політичної комунікації К.Дойча при досягненні певного порогового значення змін 

  1. приріст реакцій буде впливати негативно на успішність функціонування системи 

  2. приріст реакцій має збільшуватись 

  3. функціонування системи стає нелогічним 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01641,4,12,2,0,2

Теорія «порядку денного» базується на 

  1. системному підході до розуміння місця ЗМІ у суспільстві (М. Де Фльора) 

  2. різниці між тим, що ми думаємо, і тим, про що ми думаємо 

  3. на можливості контролю засобів масової інформації 

  4. на неможливості маніпуляції, через множинність значень одного повідомлення

$RR01642,4,12,2,0,2

Кібернетична модель К.Дойча (інформаційно-комунікативна концепція політичної системи) включає в себе наступні блоки: 

  1. відправляючі елементи 

  2. приймаючі елементи 

  3. корпоративні елементи 

  4. реалізації рішень

$RR01643,4,12,2,0,2

Кібернетична модель К.Дойча (інформаційно-комунікативна концепція політичної системи) включає в себе наступні блоки: 

  1. порівняння отриманої інформації з домінуючими у державі цінностями/збереження інформації 

  2. прийняття рішень 

  3. штаб-квартира політичного інформування 

  4. пропагандистський апарат

$RR01644,4,12,2,0,2

Ефективність і стабільність функціонування політичної системи залежить (згідно з інформаційно-комунікативною концепцією К.Дойча) 

  1. від якості підготовки вищих керівних осіб держави 

  2. від стану її комунікаційних мереж 

  3. від якості і кількості інформації, що надходить в систему 

  4. розвиненості елементів громадянського суспільства

$RR01645,4,12,2,0,2

У недемократичних державах кількість чуток в силу постійного контролю комунікацій і цензури є (за К.Дойчем) 

  1. більшою ніж в демократичних державах 

  2. меншою ніж в демократичних державах 

  3. є такою самою як в демократичних державах 

  4. кількість чуток не залежить демократичності/недемократичності режиму

$RR01646,4,12,2,0,2

Одна із інформаційно-комунікативних закономірностей функціонування політичної системи ( К.Дойч) передбачає: 

  1. можливість успішного функціонування системи не залежить від інформаційного навантаження і затримки реакції системи 

  2. можливість успішного функціонування системи прямо пропорційна інформаційному навантаженню і затримці реакції системи 

  3. можливість успішного функціонування системи обернено пропорційна інформаційному навантаженню і затримці реакції системи

  4. можливість успішного функціонування системи непропорційна інформаційному навантаженню і затримці реакції системи

$RR01647,4,12,2,0,2

Одна із інформаційно-комунікативних закономірностей функціонування політичної системи ( К.Дойч) передбачає: 

  1. успішна робота системи залежить від здатності до випередження 

  2. успішна робота системи не залежить від здатності до випередження 

  3. здатність до випередження не є ключовою умовою успішного функціонування системи 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01648,4,12,2,0,2

До функцій «вводу» політичної системи за Г.Алмондом належить: 

  1. «замороження» інтересів 

  2. «протезування» інтересів 

  3. артикуляція інтересів 

  4. агрегування інтересів

$RR01649,4,12,2,0,2

До функцій «вводу» політичної системи за Г.Алмондом належить 

  1. політична соціалізація 

  2. соціальна політизація 

  3. політична комунікація 

  4. соціальна політика

$RR01650,4,12,2,0,2

До функцій «виводу» політичної системи за Г.Алмондом належить 

  1. забезпечення функціонування інформаційної інфраструктури 

  2. розробка норм-законів 

  3. координація профспілкового руху 

  4. застосування норм

$RR01651,4,12,2,0,2

До факторів, що впливають на комунікативні процес у політичні сфері слід віднести (Г.Алмонд) 

  1. мобільність інформації 

  2. одноманітність політичної інформації 

  3. однорідність політичної інформації 

  4. корельованість політичної інформації

$RR01652,4,12,2,0,2

До факторів, що впливають на комунікативні процес у політичні сфері слід віднести (Г.Алмонд) 

  1. зрілість інформаційного забезпечення 

  2. сформованість інформаційних потоків 

  3. об’єм інформації 

  4. направленість інформаційних потоків

$RR01653,4,12,2,0,2

К.Дойч характеризував політичну комунікацію як 

  1. «лімбічну систему» державного управління 

  2. «нервову систему» державного управління 

  3. систему систем державного управління 

  4. «кровоносну систему» державного управління

$RR01654,4,12,2,0,2

До функцій комунікації (за моделлю Р.Якобсона) не входить функція: 

  1. фатична 

  2. омонопоетична 

  3. компенсаційна 

  4. емотивна

$RR01655,4,12,2,0,2

До функцій комунікації (за моделлю Р.Якобсона) входить функція: 

  1. кореляційна 

  2. адаптивна 

  3. фатична 

  4. еротивна

$RR01656,4,12,2,0,2

До функцій комунікації (за моделлю Р.Якобсона) не входить функція 

  1. конативна 

  2. метамовна 

  3. денотативна (реферативна) 

  4. мережева

$RR01657,4,12,2,0,2

До функцій комунікації належить 

  1. соціалізація 

  2. пізнавальна 

  3. бар’єрна 

  4. консервуюча

$RR01658,4,12,2,0,2

Інформаційно-комунікативна функція комунікації виражається у: 

  1. впливі на поведінку комунікаторів 

  2. процесах передачі та прийому інформації комунікаторами 

  3. розриві існуючих в комунікаторів когнітивних схем і формуванні нових 

  4. передачі інформаційних пакетів через технічні канали зв’язку

$RR01659,4,12,2,0,2

Регулятивно-управляюча функція комунікації проявляється у: 

  1. впливі на поведінку комунікаторів 

  2. впливі на оточуюче середовище 

  3. впливі на політичні погляди окремих осіб з числа цільової аудиторії 

  4. формування в аудиторії (комунікаторів) специфічних психо-фізіологічних станів

$RR01660,4,12,2,0,2

Емоційно-комунікативна функція комунікації виражається у: 

  1. розриві існуючих в комунікаторів когнітивних схем і формуванні нових 

  2. формуванні поведінкових стереотипів 

  3. впливі на емоційний стан людини 

  4. процесах передачі та прийому інформації комунікаторами

$RR01661,4,12,2,0,2

Інформаційно-комунікативна функція комунікації включає в себе 

  1. регулювання поведінки партнера по комунікації 

  2. прагнення до розуміння поглядів та установок партнера по комунікації 

  3. побудову емоційної картини світу 

  4. висловлення своєї згоди/незгоди

$RR01662,4,12,2,0,2

Реалізація регулятивно-управляючої функції комунікації дозволяє 

  1. сформувати спільне емоційне поле взіємодії 

  2. вирівняти інформаційних потенціалів учасників комунікації 

  3. здійснювати взаємне узгодження дій учасників комунікації 

  4. деконструювати особистість партнера по комунікації

$RR01663,4,12,2,0,2

Реалізація регулятивно-управляючої функції комунікації дозволяє 

  1. регулювати поведінку інших людей 

  2. змінювати когнітивні схеми інших людей 

  3. підвищувати емоційність інших людей 

  4. контролювати дії інших людей

$RR01664,4,12,2,0,2

Емоційно-комунікативна функція комунікації проявляється 

  1. через формування і розвиток всього спектру людських емоцій 

  2. емоційну розрядку чи посилення емоційного напруження 

  3. здійснення взаємного узгодження дій учасників комунікації 

  4. деконструювати особистість партнера по комунікації

$RR01665,4,12,2,0,2

У 60-х рр. ХХ ст. до трьох основних функцій комунікації, визначених Г.Лассуеллом, американський дослідних Ч.Райт додав 4 функцію: 

  1. кореляційну 

  2. координуючу 

  3. розважальну 

  4. провокаційну

$RR01666,4,12,2,0,2

Яку можна вважати основною, фундаментальною функцією комунікації з точки зору історії людства 

  1. мобілізаційну 

  2. суспільнотворчу 

  3. освітню 

  4. ідентифікаційну

$RR01667,4,12,2,0,2

Характеристикою масової комунікації є 

  1. анонімність політичного замовлення 

  2. анонімність комунікатора 

  3. анонімність аудиторії 

  4. анонімність каналу комунікації

$RR01668,4,12,2,0,2

Критична школа соціології (Адорно, Горкгаймер) пропонувала розглядати ЗМІ 

  1. як ефективний інструмент управління суспільством, що неминуче буде використовуватись пануючим класом для контролю підпорядкованих класів 

  2. як виший елемент управління суспільством, що на сьогодні стоїть вище політичних чи економічних інструментів 

  3. індустріальне підприємство, породжене індустріальним суспільством 

  4. як інформаційну структуру новітнього типу, породжену суспільством перехідним від постіндустріального до інформаційного

$RR01669,4,12,2,0,2

Одним з провідних представників "Технологічного детермінізму", як напрямку досліджень масової комунікації є 

  1. Гарольд Лассуелл 

  2. Макс Фріш 

  3. Маршал МакЛюен 

  4. Теодор Адорно

$RR01670,4,12,2,0,2

Технологічний детермінізм, як напрямок досліджень комунікації наголошує на тому, що 

  1. структура суспільства та структура відносин між членами суспільства безпосередньо визначається технологіями комунікації, що притаманні цьому суспільству 

  2. технологічний розвиток забезпечує ефективне функціонування мас-медіа 

  3. залежності системи засобів масової інформації від рівня технологічного розвитку суспільства 

  4. що існує зворотна залежність між рівнем розвитку суспільства і рівнем розвитку технологій комунікації

$RR01671,4,12,2,0,2

Однією з тез М. МакЛюена, що викликала серйозну критику і дискусію стало: 

  1. людина є повідомленням (man is a massage)

  2. засіб комунікації є повідомленням (medium is a massage)

  3. технологія є засобом комунікації (technology is a medium)

  4. засіб комунікації визначає мораль (medium determines the morality)

$RR01672,4,12,2,0,2

Критична школа у проблемах комунікації розглядає засоби масової комунікації як 

  1. виключно як інструмент пропаганди для "промивання мізків" рядовим членам суспільства 

  2. засіб подолання економічної нерівності між представниками різних суспільних верств 

  3. інструмент панівних класів/верст суспільства для контролю, управління та поневолення підпорядкованих класів/верст суспільства 

  4. інструмент подолання "цифрового розриву"

$RR01673,4,12,2,0,2

Для Критичної школи при розгляді проблем комунікації характерним є розгляд ЗМІ як: 

  1. своєрідного промислового виробництва медіа-продуктів масового споживання 

  2. як школу підготовки управлінських кадрів для інших сфер суспільної діяльності 

  3. інструмент просвітницької діяльності по розвитку індивіда в суспільстві 

  4. суспільну інституцію, призначенням якої має стати виключно інформування суспільства про події в оточуючому середовищі

$RR01674,4,12,2,0,2


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20

Схожі:

$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від icon190 років від дня народження жуля верна жуль Ґабріель Верн
Жуль Ґабріель Верн (Jules Gabriel Verne) — французький письменник. Вважається одним із засновників жанру наукової фантастики
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconНа минулому тижні Президент України
Віктор Янукович: Ми пропонуємо країні новий курс, в основі якого політичний діалог, соціальний мир, нова гуманітарна політика, економічні...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconУрок 1 Інформатика 11(ікт) дата 02. 09. 2013 Хоч би як добре працювала машина, вона зможе розв'язувати всі задачі
...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconПродукт мовної діяльність людини, найчастіше закріплений у тексті
Текст – це лише графічно-знакова фіксація твору. Тобто твір явище дух, а текст – матеріальне
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconДля студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ
Визначення поняття "екологія". Поняття про наноекологію. Етапи та парадигми розвитку екології. Глобальна екологія. Структура та проблеми...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconШукач духовних скарбів народу
Києві, то на Форумі українців, то на Міжнародному конгресі україністів, а найчастіше – на регулярних засіданнях клубу „Ріднокрай”...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconМета: визначити поняття успіх, геній; дати можливість дітям упевнитися, що успіх залежить від власних зусиль І від співпраці з іншими; сприяти розвитку чітких життєвих орієнтирів; виховувати прагнення до позитивних учинків
А-4, фломастери, скотч, тест «Чи здатні ви досягти успіху?», пам'ятка «Як досягти успіху», аудіо-касета з музичним записом
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconМета проекту: Сформувати поняття про викопні рослини завдання
...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconОксана Забужко Сестро, сестро
«лялькові», тобто не зняті з живих людей, а якісь нізвідкісні — немов крізь стогін самопливом вигулькнулого імени, що надовго опосідало...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconОсновні терміни та поняття: Основні терміни та поняття
Записуємо тему та очікувані результати модуля в робочих зошитах


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка