Масова комунікація на відміну від міжособистісної комунікації має

1. 
   неорганізований характер 
   
2. 
   організований характер
   

1. 
   інституалізованість 
   
2. 
   координація по лінії влада-фінансовий сектор 
   
3. 
   професіоналізація діяльності
   
4. 
   внутрішньокорпоративна закритість
   

1. 
   рівноправний розподіл прибутку між Джерелом, Посередником (Медіа) і Споживачем (Аудиторією) 
   
2. 
   розподіл праці в межах виробничого процесу 
   
3. 
   масовий зворотній зв’язок з джерелом комункації 
   
4. 
   загальнодоступність масово поширюваного медійного продукту (Повідомлень)
   

1. 
   Повідомлення формується професійним комунікатором 
   
2. 
   Повідомлення є індивідуалізованими (призначені для конкретного одиничного споживача) 
   
3. 
   окремі представники Аудиторії інтерпретують Повідомлення відповідно до власного досвіду (що певним чином співвідноситься з намірами професійного комунікатора) 
   
4. 
   представники Аудиторії не інтерпретують Повідомлення професійного комунікатора самостійно
   

1. 
   Повідомлення надсилаються Аудиторії швидко і безперервно за допомогою індивідуалізованих Каналів комунікації 
   
2. 
   Повідомлення надсилаються Аудиторії швидко і безперервно за допомогою мас-медіа 
   
3. 
   члени Аудиторії зазнають впливу з боку мас-медіа 
   
4. 
   члени Аудиторії є захищеними від впливу мас-медіа відповідно до теорії «магічної кулі»
   

1. 
   відсутністю зворотного зв’язку 
   
2. 
   анонімністю великої і, часто, гетерогенної аудиторії 
   
3. 
   точністю адресації Повідомлень 
   
4. 
   публічністю і швидкоплинністю Повідомлень
   

1. 
   Джерелами комунікації виступають спеціальні інститути/організації 
   
2. 
   Джерела комунікації володіють спеціальними підприємствами з певною структурою, штатом і розподілом функцій/обов’язків 
   
3. 
   Джерелом комунікації є окремий індивід 
   
4. 
   Джерело комунікації має безпосередній контакт з Аудиторією
   

1. 
   задоволення «високоякісних» культурних потреб Аудиторії 
   
2. 
   забезпечення політичних інтересів домінуючої політичного угруповання 
   
3. 
   привертання і утримання максимальної уваги максимально широкої аудиторії в інтересах рекламодавців 
   
4. 
   задоволення «низькоякісних» культурних потреб Аудиторії
   

Відповідно до способу фінансування діяльності засоби масової інформації можна класифікувати на

1. 
   комерційні, державні, громадські
   
2. 
   публічні, не публічні, напівпублічні
   
3. 
   корпоративні, холдинги, товариства
   

$RR01683,4,12,2,0,2

1. 
   формуванні баз даних ЗМІ і дослідженні взаємозв’язків ЗМІ суспільних груп 
   
2. 
   проблемах з’ясування структурно-функціональних особливостей роботи мас-медіа 
   
3. 
   на вивченні окремих проблем, пов’язаних з діяльністю мас-медіа і формування експланаційних теорій на основі дослідження великих масивів емпіричних даних 
   
4. 
   вивченні ролі особи у формуванні медіа-уподобань
   

1. 
   критичної наукової школи 
   
2. 
   емпіричної наукової школи 
   
3. 
   школи "технологічного детермінізму"
   

1. 
   Г. Лебоном 
   
2. 
   К. Гаусгофером 
   
3. 
   Г. Тардом 
   
4. 
   Дж. Мадзінні
   

1. 
   професійною приналежністю до сфери продукування мас-медійного продукту 
   
2. 
   приналежністю до однієї соціальної верстви 
   
3. 
   одним джерелом отримання інформації 
   
4. 
   фізичною присутністю в одному місці і часі
   

1. 
   передачі сутності речей з одного предмету на інший 
   
2. 
   проблемах набуття змісту повідомленням у свідомості комунікатора 
   
3. 
   переміщені певних об’ємів інформації від суб’єкта до суб’єкта, яке має певний ефект 
   
4. 
   жодне з вище перерахованого
   

1. 
   проблемах набуття у свідомості особи змісту повідомленнями, що закодовані знаками 
   
2. 
   проблемах передачі інформації у технічних системах 
   
3. 
   проблемах вибору комунікативних каналів передачі. 
   
4. 
   питаннях самореалізації повідомлень
   

1. 
   не є комунікативними засобами 
   
2. 
   є напівкомункативними засобами 
   
3. 
   комунікативними засобами 
   
4. 
   є самодостатньою одиницею прийому інформації
   

1. 
   теорія походження мови і мовлення 
   
2. 
   складова частина інформаційно-процесного підходу до вивчення комунікації 
   
3. 
   комплекс псевдонаукових теорій що пояснюють природу знакової діяльності 
   
4. 
   комплекс наукових теорій що вивчає природу знаків і знакових систем
   

1. 
   Стівен Дедал 
   
2. 
   Ернандо Гомес 
   
3. 
   Фердінанд де Сосюр 
   
4. 
   Чарльз Пірс
   

1. 
   Ігнасіо де Компостела 
   
2. 
   Фердінанд де Сосюр 
   
3. 
   Джон Малліган 
   
4. 
   Чарльз Пірс
   

1. 
   є єдиним предметом дослідження семіотики 
   
2. 
   виходять за межі поля дослідження семіотики 
   
3. 
   є різновидом знакових систем, що також вивчає семіотика 
   
4. 
   жодне з вище перерахованого
   

1. 
   не проводив поділу між мовленням і мовою 
   
2. 
   проводив строгий поділ між мовленням і мовою 
   
3. 
   виносив мову і мовлення за рамки семіотичного дослідження 
   
4. 
   жодне з вище перерахованого
   

1. 
   єдність планів змісту 
   
2. 
   єдність планів вираження 
   
3. 
   єдність плану вираження і плану змісту 
   
4. 
   жодне з перерахованого
   

1. 
   концептуально 
   
2. 
   конвенційно 
   
3. 
   корпоративно 
   
4. 
   координативно
   

1. 
   трикутник 
   
2. 
   чотирикутник 
   
3. 
   пентаграма 
   
4. 
   зірка
   

1. 
   репродуктивна 
   
2. 
   репрезентативна 
   
3. 
   репертуарна 
   
4. 
   рефераційна
   

1. 
   ексудативна 
   
2. 
   експериментальна 
   
3. 
   експресивна 
   
4. 
   екологічна
   

1. 
   прагматична 
   
2. 
   практична 
   
3. 
   перкусивна 
   
4. 
   презентаційна
   

1. 
   ідеологічні знаки 
   
2. 
   ідіоматичні знаки 
   
3. 
   іконічні знаки 
   
4. 
   ілотичні знаки
   

1. 
   індексальні знаки 
   
2. 
   індикативні знаки 
   
3. 
   ідеальні знаки 
   
4. 
   ідіоматичні знаки
   

1. 
   симпатичні знаки 
   
2. 
   символьні знаки 
   
3. 
   системні знаки 
   
4. 
   асистемні знаки
   

1. 
   тваринні мови 
   
2. 
   природні мови 
   
3. 
   штучні мови 
   
4. 
   мови усвідомлення
   

1. 
   так 
   
2. 
   ні 
   
3. 
   інколи 
   
4. 
   дане питання не має змісту
   

1. 
   мікросередовищем і макросередовищем 
   
2. 
   знаковим і феноменологічних сутностей 
   
3. 
   предметним і знаковим 
   
4. 
   знаковим і уявним
   

1. 
   розбіжність між відображенням у свідомості Суб’єкта Об’єкту О і Об’єктивного знаку О 
   
2. 
   накладання у свідомості Суб’єкта Об’єкту О і Об’єктивного знаку О 
   
3. 
   зміщення уваги Суб’єкта з Об’єкту О на Об’єктивний знак О 
   
4. 
   зміщення уваги Суб’єкта з Об’єктивного знаку О на Об’єкт О
   

1. 
   так 
   
2. 
   ні 
   
3. 
   дане питання немає змісту
   

1. 
   так 
   
2. 
   ні 
   
3. 
   дане питання немає змісту
   

1. 
   поєднав поняття змісту і значення знаку 
   
2. 
   розмежував поняття змісту і значення знаку 
   
3. 
   розмежував поняття змісту і значення концепту 
   
4. 
   розмежував поняття змісту і значення денотату
   

1. 
   теорію значення мовлення 
   
2. 
   теорію значення мови 
   
3. 
   теорію значення імені 
   
4. 
   теорію значення
   

1. 
   критикувала підхід Ч.Пірса 
   
2. 
   критикувала підхід де Сосюра 
   
3. 
   об’єднала підходи де Сосюра і Фреге 
   
4. 
   розмежувала поняття знак, символ, значення
   

1. 
   образну схожість між означуваного і позначуваного 
   
2. 
   дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним 
   
3. 
   функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним 
   
4. 
   умовний зв'язок між означуваним і позначуваним
   

1. 
   образну схожість між означуваного і позначуваного 
   
2. 
   дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним 
   
3. 
   функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним 
   
4. 
   умовний зв'язок між означуваним і позначуваним
   

1. 
   образну схожість між означуваного і позначуваного 
   
2. 
   дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним 
   
3. 
   функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним 
   
4. 
   умовний зв'язок між означуваним і позначуваним
   

1. 
   семантика 
   
2. 
   тезаурус 
   
3. 
   таблиця кодування 
   
4. 
   мова
   

1. 
   меркантильність зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку 
   
2. 
   довільність встановлення зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку 
   
3. 
   феноменологічну сутність зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку 
   
4. 
   природний зв'язок між планом вираження і планом змісту знаку
   

1. 
   виконувати у комунікативних процесах одночасно декілька функцій 
   
2. 
   виконувати у комунікативних процесах одночасно репрезентативну і прагматичну функцію 
   
3. 
   виконувати у комунікативних процесах одночасно прагматичну і перкусивну функцію 
   
4. 
   виконувати у комунікативних процесах експресивну функцію
   

1. 
   когнітивну залежність між розвитком плану вираження і плану змісту знаку 
   
2. 
   пряму залежність між розвитком плану вираження і плану змісту знаку 
   
3. 
   відносну автономність розвитку плану вираження і плану змісту знаку 
   
4. 
   почерговість змін у плані вираження і плані змісту знаку
   

1. 
   набуття знаком певного конкретного значення залежить від волі особи, що визначає конвенційність/неконвенційність знаку 
   
2. 
   набуття знаком певного конкретного значення залежить від конкретної історично обумовленої системи відносин, що існує у суспільстві 
   
3. 
   набуття знаком певного конкретного значення обумовлено трансцендентним зв’язком між планами вираження і значення 
   
4. 
   набуття знаком певного конкретного значення залежить від економіко-політичних стосунків між основними класами суспільства
   

1. 
   принципову і жорстку детермінованість значення знаку на різних підрівнях семіотичної системи 
   
2. 
   заборону перетворення реального явища (на одному рівні системи) у знак (на іншому рівні системи) 
   
3. 
   можливість набуття знаком різних значень на різних підрівнях семіотичної системи 
   
4. 
   перетворення реального явища (на одному рівні системи) у знак (на іншому рівні системи)
   

1. 
   вибір одного знаку (з поміж декількох) для позначення певного феномена має сам по собі власне семіотичне значення 
   
2. 
   незмінність знакової системи 
   
3. 
   можливість реалізації прагматичної функції знаку за рахунок експресивної 
   
4. 
   можливість реалізації репрезентативної функції знаку за рахунок прагматичної
   

1. 
   один знак може нести в собі два діаметрально протилежні значення 
   
2. 
   знак є єдністю і боротьбою протилежностей 
   
3. 
   знак несе в собі одночасно план змісту і план вираження 
   
4. 
   певні знаки не можуть функціонують за відсутності своє дуальної протилежності
   

1. 
   Л. Блюм 
   
2. 
   Дж. Фестінгер 
   
3. 
   Г. Лассуелл 
   
4. 
   Ч. Кулі.
   

1. 
   хто говорить? 
   
2. 
   чому говорить 
   
3. 
   кому говорить? 
   
4. 
   як говорить? 
   
5. 
   з яким ефектом говорить?
   

1. 
   чим говорить? 
   
2. 
   що говорить? 
   
3. 
   як послідовно говорить? 
   
4. 
   через який канал говорить? 
   
5. 
   з яким зворотнім зв’язком говорить?
   

1. 
   з якою інтенсивністю говорить? 
   
2. 
   з якою швидкістю передає інформацію? 
   
3. 
   кому говорить? 
   
4. 
   за допомогою якої техніки? 
   
5. 
   з яким ефектом говорить?
   

1. 
   чи говорить? 
   
2. 
   що говорить? 
   
3. 
   кому говорить? 
   
4. 
   чи говорить внутрішньо? 
   
5. 
   з яким ефектом говорить?
   

1. 
   аспекта 
   
2. 
   аттіт’юда 
   
3. 
   апломба 
   
4. 
   аскези
   

1. 
   асиміляції 
   
2. 
   асиметрії 
   
3. 
   симетрії 
   
4. 
   синкрезії
   

1. 
   полегшує прогнозування поведінки інших учасників 
   
2. 
   ускладнює прогнозування поведінки інших учасників 
   
3. 
   ніяк не вирішує проблему прогнозування поведінки інших учасників комункації 
   
4. 
   жодне з вище перерахованого
   

1. 
   послабленню вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х 
   
2. 
   укріпленню вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х 
   
3. 
   створює умови для перегляду вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х 
   
4. 
   дозволяє уникнути когнітивного дисонансу
   

1. 
   Компілятор 
   
2. 
   Коректор 
   
3. 
   Творець 
   
4. 
   Тлумач
   

1. 
   Мікросередовище 
   
2. 
   Інтер’єр 
   
3. 
   Макросередовище 
   
4. 
   Мезосередовище
   

1. 
   для аналізу певних типів групової комункації 
   
2. 
   для розгляду вузькоспеціальних видів міжособистісної комункації 
   
3. 
   для аналізу біхевіористичних комунікативних актів 
   
4. 
   до всіх типів і видів комунікації
   

1. 
   біологічних системах 
   
2. 
   соціальних системах 
   
3. 
   технічних системах 
   
4. 
   аудіо-візуальних системах
   

Чи передбачає модель К.Шеннона та У.Уівера зворотній зв’язок 

1. 
   так 
   
2. 
   ні
   

1. 
   особа 
   
2. 
   інституція 
   
3. 
   технічна система 
   
4. 
   інтернет-мережа
   

1. 
   Дж. Фестінгером 
   
2. 
   Л. Блюмом 
   
3. 
   К. Левіном 
   
4. 
   С. Мастерсоном
   

1. 
   елементів, які відповідають за селекцію повідомлень у комунікативній системі 
   
2. 
   осіб, що розробляють інформаційно-комунікаційну стратегію розвитку суспільства 
   
3. 
   інституцій, спеціально створених для масового продукування медіа-повідомлень 
   
4. 
   корпорацій, що контролюють ринок мас-медіа
   

1. 
   процеси передачі і розподілу інформації серед інститутів громадянського суспільства
   
2. 
   процес передачі інформації і процес впливу інформації на аудиторію 
   
3. 
   процеси творення змістів повідомлення і модифікації поведінки аудиторії 
   
4. 
   творення повідомлення і відтворення повідомлення
   

1. 
   корпоративний лідер 
   
2. 
   лідер громадської думки 
   
3. 
   лідер-цензор 
   
4. 
   інституційний лідер
   

1. 
   особа, яка завдяки своєму суспільному авторитету/статусу, впливає на формування проблематики, актуальної для обговорення в певній суспільній групі 
   
2. 
   особа, яка завдяки своєму статусу формального лідера, формує громадські активістські групи 
   
3. 
   цензор, що здійснює функцію gate-keeper у суспільній групі 
   
4. 
   керівник корпоративного об"єднання, що здійснює контроль комунікативного середовища