$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття "політика" найчастіше вважається похідним від



Сторінка14/20
Дата конвертації15.04.2017
Розмір4.03 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20

Масова комунікація на відміну від міжособистісної комунікації має 

  1. неорганізований характер 

  2. організований характер

$RR01675,4,12,2,0,2

Характеристиками масової комунікації є 

  1. інституалізованість 

  2. координація по лінії влада-фінансовий сектор 

  3. професіоналізація діяльності

  4. внутрішньокорпоративна закритість

$RR01676,4,12,2,0,2

Характеристиками масової комунікації є 

  1. рівноправний розподіл прибутку між Джерелом, Посередником (Медіа) і Споживачем (Аудиторією) 

  2. розподіл праці в межах виробничого процесу 

  3. масовий зворотній зв’язок з джерелом комункації 

  4. загальнодоступність масово поширюваного медійного продукту (Повідомлень)

$RR01677,4,12,2,0,2

До обов’язкових елементів мас-комунікативного процесу, визначених М. ДеФльор належить 

  1. Повідомлення формується професійним комунікатором 

  2. Повідомлення є індивідуалізованими (призначені для конкретного одиничного споживача) 

  3. окремі представники Аудиторії інтерпретують Повідомлення відповідно до власного досвіду (що певним чином співвідноситься з намірами професійного комунікатора) 

  4. представники Аудиторії не інтерпретують Повідомлення професійного комунікатора самостійно

$RR01678,4,12,2,0,2

До обов’язкових елементів мас-комунікативного процесу, визначених М. ДеФльор належить 

  1. Повідомлення надсилаються Аудиторії швидко і безперервно за допомогою індивідуалізованих Каналів комунікації 

  2. Повідомлення надсилаються Аудиторії швидко і безперервно за допомогою мас-медіа 

  3. члени Аудиторії зазнають впливу з боку мас-медіа 

  4. члени Аудиторії є захищеними від впливу мас-медіа відповідно до теорії «магічної кулі»

$RR01679,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами Ч. Райта масова комунікація характеризується 

  1. відсутністю зворотного зв’язку 

  2. анонімністю великої і, часто, гетерогенної аудиторії 

  3. точністю адресації Повідомлень 

  4. публічністю і швидкоплинністю Повідомлень

$RR01680,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами Ч. Райта масова комунікація характеризується 

  1. Джерелами комунікації виступають спеціальні інститути/організації 

  2. Джерела комунікації володіють спеціальними підприємствами з певною структурою, штатом і розподілом функцій/обов’язків 

  3. Джерелом комунікації є окремий індивід 

  4. Джерело комунікації має безпосередній контакт з Аудиторією

$RR01681,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами Ч. Райта економічної функцією засобів масової інформації є 

  1. задоволення «високоякісних» культурних потреб Аудиторії 

  2. забезпечення політичних інтересів домінуючої політичного угруповання 

  3. привертання і утримання максимальної уваги максимально широкої аудиторії в інтересах рекламодавців 

  4. задоволення «низькоякісних» культурних потреб Аудиторії

$RR01682,4,12,2,0,2

Відповідно до способу фінансування діяльності засоби масової інформації можна класифікувати на



  1. комерційні, державні, громадські

  2. публічні, не публічні, напівпублічні

  3. корпоративні, холдинги, товариства

$RR01683,4,12,2,0,2



Емпірична школа досліджень масової комунікації зосереджується на: 

  1. формуванні баз даних ЗМІ і дослідженні взаємозв’язків ЗМІ суспільних груп 

  2. проблемах з’ясування структурно-функціональних особливостей роботи мас-медіа 

  3. на вивченні окремих проблем, пов’язаних з діяльністю мас-медіа і формування експланаційних теорій на основі дослідження великих масивів емпіричних даних 

  4. вивченні ролі особи у формуванні медіа-уподобань

$RR01684,4,12,2,0,2

Теорія "використання і задоволення", теорія соціалізації, теорія культивування належать до традиції 

  1. критичної наукової школи 

  2. емпіричної наукової школи 

  3. школи "технологічного детермінізму"

$RR01685,4,12,2,0,2

Поняття "публіка" у науковий дискурс досліджень масової комунікації був введений 

  1. Г. Лебоном 

  2. К. Гаусгофером 

  3. Г. Тардом 

  4. Дж. Мадзінні

$RR01686,4,12,2,0,2

"Публіка" на відміну від "маси" (за Г.Тардом) формується 

  1. професійною приналежністю до сфери продукування мас-медійного продукту 

  2. приналежністю до однієї соціальної верстви 

  3. одним джерелом отримання інформації 

  4. фізичною присутністю в одному місці і часі

$RR01687,4,12,2,0,2

Процесно-інформаційний підхід до вивчення комунікації зосереджується на 

  1. передачі сутності речей з одного предмету на інший 

  2. проблемах набуття змісту повідомленням у свідомості комунікатора 

  3. переміщені певних об’ємів інформації від суб’єкта до суб’єкта, яке має певний ефект 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01688,4,12,2,0,2

Семіотичний підхід до вивчення комунікації зосереджується на 

  1. проблемах набуття у свідомості особи змісту повідомленнями, що закодовані знаками 

  2. проблемах передачі інформації у технічних системах 

  3. проблемах вибору комунікативних каналів передачі. 

  4. питаннях самореалізації повідомлень

$RR01689,4,12,2,0,2

Знаки (у семіотичній концепції) 

  1. не є комунікативними засобами 

  2. є напівкомункативними засобами 

  3. комунікативними засобами 

  4. є самодостатньою одиницею прийому інформації

$RR01690,4,12,2,0,2

Семіотика – це 

  1. теорія походження мови і мовлення 

  2. складова частина інформаційно-процесного підходу до вивчення комунікації 

  3. комплекс псевдонаукових теорій що пояснюють природу знакової діяльності 

  4. комплекс наукових теорій що вивчає природу знаків і знакових систем

$RR01691,4,12,2,0,2

Лінгвістичну школу семіотики заснував 

  1. Стівен Дедал 

  2. Ернандо Гомес 

  3. Фердінанд де Сосюр 

  4. Чарльз Пірс

$RR01692,4,12,2,0,2

Логіко-прагматичну школу семіотики заснував 

  1. Ігнасіо де Компостела 

  2. Фердінанд де Сосюр 

  3. Джон Малліган 

  4. Чарльз Пірс

$RR01693,4,12,2,0,2

Формальні мови логіки і математики 

  1. є єдиним предметом дослідження семіотики 

  2. виходять за межі поля дослідження семіотики 

  3. є різновидом знакових систем, що також вивчає семіотика 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01694,4,12,2,0,2

Ф. де Сосюр 

  1. не проводив поділу між мовленням і мовою 

  2. проводив строгий поділ між мовленням і мовою 

  3. виносив мову і мовлення за рамки семіотичного дослідження 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01695,4,12,2,0,2

З точки зору Ф. де Сосюра знак є 

  1. єдність планів змісту 

  2. єдність планів вираження 

  3. єдність плану вираження і плану змісту 

  4. жодне з перерахованого

$RR01696,4,12,2,0,2

Концепт і Ім’я є зв’язані між собою (з точки зору семіотики)

  1. концептуально 

  2. конвенційно 

  3. корпоративно 

  4. координативно

$RR01697,4,12,2,0,2

Модель знакової діяльності за Ч. Пірсом це 

  1. трикутник 

  2. чотирикутник 

  3. пентаграма 

  4. зірка

$RR01698,4,12,2,0,2

До функцій знаку у семіотиці відносяться 

  1. репродуктивна 

  2. репрезентативна 

  3. репертуарна 

  4. рефераційна

$RR01699,4,12,2,0,2

До функцій знаку у семіотиці відносяться 

  1. ексудативна 

  2. експериментальна 

  3. експресивна 

  4. екологічна

$RR01700,4,12,2,0,2

До функцій знаку у семіотиці відносяться 

  1. прагматична 

  2. практична 

  3. перкусивна 

  4. презентаційна

$RR01701,4,12,2,0,2

Ч. Пірс визначив типи знаків, до яких зараховував

  1. ідеологічні знаки 

  2. ідіоматичні знаки 

  3. іконічні знаки 

  4. ілотичні знаки

$RR01702,4,12,2,0,2

Ч. Пірс визначив типи знаків, до яких зараховував 

  1. індексальні знаки 

  2. індикативні знаки 

  3. ідеальні знаки 

  4. ідіоматичні знаки

$RR01703,4,12,2,0,2

Ч. Пірс визначив типи знаків, до яких зараховував 

  1. симпатичні знаки 

  2. символьні знаки 

  3. системні знаки 

  4. асистемні знаки

$RR01704,4,12,2,0,2

Знакові системи поділяються на 

  1. тваринні мови 

  2. природні мови 

  3. штучні мови 

  4. мови усвідомлення

$RR01705,4,12,2,0,2

Чи досліджуються мови мистецтва, музики, кіно в рамках семіотичних досліджень? 

  1. так 

  2. ні 

  3. інколи 

  4. дане питання не має змісту

$RR01706,4,12,2,0,2

З точки зору семіотики людина одночасно взаємодіє з двома світами. Якими? 

  1. мікросередовищем і макросередовищем 

  2. знаковим і феноменологічних сутностей 

  3. предметним і знаковим 

  4. знаковим і уявним

$RR01707,4,12,2,0,2

У моделі Ч.Пірса Суб’єктивний знак S – як суперпозиція – передбачає: 

  1. розбіжність між відображенням у свідомості Суб’єкта Об’єкту О і Об’єктивного знаку О 

  2. накладання у свідомості Суб’єкта Об’єкту О і Об’єктивного знаку О 

  3. зміщення уваги Суб’єкта з Об’єкту О на Об’єктивний знак О 

  4. зміщення уваги Суб’єкта з Об’єктивного знаку О на Об’єкт О

$RR01708,4,12,2,0,2

Чи можлива семіотична ситуація, коли у семіотичному трикутник Ч.Пірса відсутній Об’єктивний знак О? 

  1. так 

  2. ні 

  3. дане питання немає змісту

$RR01709,4,12,2,0,2

Чи може у семіотичному трикутнику Ч.Пірса бути розірваний зв’язок між Суб’єктом S і Об’єктивним знаком О 

  1. так 

  2. ні 

  3. дане питання немає змісту

$RR01710,4,12,2,0,2

У логічній моделі знаку Готліб Фреге 

  1. поєднав поняття змісту і значення знаку 

  2. розмежував поняття змісту і значення знаку 

  3. розмежував поняття змісту і значення концепту 

  4. розмежував поняття змісту і значення денотату

$RR01711,4,12,2,0,2

Фреге і Черч розробили 

  1. теорію значення мовлення 

  2. теорію значення мови 

  3. теорію значення імені 

  4. теорію значення

$RR01712,4,12,2,0,2

Ч. Огден та І. Річардс розробили модель і поняття знака, яка 

  1. критикувала підхід Ч.Пірса 

  2. критикувала підхід де Сосюра 

  3. об’єднала підходи де Сосюра і Фреге 

  4. розмежувала поняття знак, символ, значення

$RR01713,4,12,2,0,2

Індексальні знаки вказують на 

  1. образну схожість між означуваного і позначуваного 

  2. дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним 

  3. функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним 

  4. умовний зв'язок між означуваним і позначуваним

$RR01714,4,12,2,0,2

Іконічні знаки вказують на 

  1. образну схожість між означуваного і позначуваного 

  2. дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним 

  3. функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним 

  4. умовний зв'язок між означуваним і позначуваним

$RR01715,4,12,2,0,2

Знаки-символи вказують на 

  1. образну схожість між означуваного і позначуваного 

  2. дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним 

  3. функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним 

  4. умовний зв'язок між означуваним і позначуваним

$RR01716,4,12,2,0,2

Строга знакова система зі строгою структурою, яка функціонує за певними законами це з точки зору семіотики

  1. семантика 

  2. тезаурус 

  3. таблиця кодування 

  4. мова

$RR01717,4,12,2,0,2

Арбітрарність знаку передбачає 

  1. меркантильність зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку 

  2. довільність встановлення зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку 

  3. феноменологічну сутність зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку 

  4. природний зв'язок між планом вираження і планом змісту знаку

$RR01718,4,12,2,0,2

Поліфункціональність знаку – це властивість знаку 

  1. виконувати у комунікативних процесах одночасно декілька функцій 

  2. виконувати у комунікативних процесах одночасно репрезентативну і прагматичну функцію 

  3. виконувати у комунікативних процесах одночасно прагматичну і перкусивну функцію 

  4. виконувати у комунікативних процесах експресивну функцію

$RR01719,4,12,2,0,2

Асиметрична дуальність динаміки знаку передбачає 

  1. когнітивну залежність між розвитком плану вираження і плану змісту знаку 

  2. пряму залежність між розвитком плану вираження і плану змісту знаку 

  3. відносну автономність розвитку плану вираження і плану змісту знаку 

  4. почерговість змін у плані вираження і плані змісту знаку

$RR01720,4,12,2,0,2

Системно-історична обумовленість передбачає, що 

  1. набуття знаком певного конкретного значення залежить від волі особи, що визначає конвенційність/неконвенційність знаку 

  2. набуття знаком певного конкретного значення залежить від конкретної історично обумовленої системи відносин, що існує у суспільстві 

  3. набуття знаком певного конкретного значення обумовлено трансцендентним зв’язком між планами вираження і значення 

  4. набуття знаком певного конкретного значення залежить від економіко-політичних стосунків між основними класами суспільства

$RR01721,4,12,2,0,2

Багаторівневість семіотичних систем передбачає 

  1. принципову і жорстку детермінованість значення знаку на різних підрівнях семіотичної системи 

  2. заборону перетворення реального явища (на одному рівні системи) у знак (на іншому рівні системи) 

  3. можливість набуття знаком різних значень на різних підрівнях семіотичної системи 

  4. перетворення реального явища (на одному рівні системи) у знак (на іншому рівні системи)

$RR01722,4,12,2,0,2

Релятивність семіотичного відношення передбачає, що 

  1. вибір одного знаку (з поміж декількох) для позначення певного феномена має сам по собі власне семіотичне значення 

  2. незмінність знакової системи 

  3. можливість реалізації прагматичної функції знаку за рахунок експресивної 

  4. можливість реалізації репрезентативної функції знаку за рахунок прагматичної

$RR01723,4,12,2,0,2

Бінарність знаків передбачає, що 

  1. один знак може нести в собі два діаметрально протилежні значення 

  2. знак є єдністю і боротьбою протилежностей 

  3. знак несе в собі одночасно план змісту і план вираження 

  4. певні знаки не можуть функціонують за відсутності своє дуальної протилежності

$RR01724,4,12,2,0,2

Автором формально-логічної моделі комунікації з 5 складових-питань, що визначила надалі напрямки розвитку і дослідження комунікації є: 

  1. Л. Блюм 

  2. Дж. Фестінгер 

  3. Г. Лассуелл 

  4. Ч. Кулі.

$RR01725,4,12,2,0,2

Модель комунікативного акту Г. Лассуелла включає в себе питання: 

  1. хто говорить? 

  2. чому говорить 

  3. кому говорить? 

  4. як говорить? 

  5. з яким ефектом говорить?

$RR01726,4,12,2,0,2

Модель комунікативного акту Г. Лассуелла включає в себе питання: 

  1. чим говорить? 

  2. що говорить? 

  3. як послідовно говорить? 

  4. через який канал говорить? 

  5. з яким зворотнім зв’язком говорить?

$RR01727,4,12,2,0,2

Модель комунікативного акту Г. Лассуелла включає в себе питання: 

  1. з якою інтенсивністю говорить? 

  2. з якою швидкістю передає інформацію? 

  3. кому говорить? 

  4. за допомогою якої техніки? 

  5. з яким ефектом говорить?

$RR01728,4,12,2,0,2

Модель комунікативного акту Г. Лассуелла включає в себе питання: 

  1. чи говорить? 

  2. що говорить? 

  3. кому говорить? 

  4. чи говорить внутрішньо? 

  5. з яким ефектом говорить?

$RR01729,4,12,2,0,2

Модель Т.Ньюкомба вводить в дискурс науки про комунікацію поняття 

  1. аспекта 

  2. аттіт’юда 

  3. апломба 

  4. аскези

$RR01730,4,12,2,0,2

Згідно з положеннями заявленими Т.Ньюкомбом, комунікативна ситуація має стійку тенденцію до 

  1. асиміляції 

  2. асиметрії 

  3. симетрії 

  4. синкрезії

$RR01731,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами Т.Ньюкомба симетрія у комунікативній ситуації дозволяє учасникам комунікації 

  1. полегшує прогнозування поведінки інших учасників 

  2. ускладнює прогнозування поведінки інших учасників 

  3. ніяк не вирішує проблему прогнозування поведінки інших учасників комункації 

  4. жодне з вище перерахованого

$RR01732,4,12,2,0,2

Згідно з поглядами Т.Ньюкомба симетрія у комунікативній ситуації сприяє 

  1. послабленню вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х 

  2. укріпленню вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х 

  3. створює умови для перегляду вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х 

  4. дозволяє уникнути когнітивного дисонансу

$RR01733,4,12,2,0,2

Системотворчим елементом соціокультурної моделі Молеса виступає 

  1. Компілятор 

  2. Коректор 

  3. Творець 

  4. Тлумач

$RR01734,4,12,2,0,2

Системотворчим елементом соціокультурної моделі Молеса виступає 

  1. Мікросередовище 

  2. Інтер’єр 

  3. Макросередовище 

  4. Мезосередовище

$RR01735,4,12,2,0,2

Перевагою моделі комунікації Дж. Гербнера є можливість її застосування 

  1. для аналізу певних типів групової комункації 

  2. для розгляду вузькоспеціальних видів міжособистісної комункації 

  3. для аналізу біхевіористичних комунікативних актів 

  4. до всіх типів і видів комунікації

$RR01736,4,12,2,0,2

Модель К.Шеннона та У Уівера початково призначалась для моделювання передачі сигналів у 

  1. біологічних системах 

  2. соціальних системах 

  3. технічних системах 

  4. аудіо-візуальних системах

$RR01737,4,12,2,0,2

Чи передбачає модель К.Шеннона та У.Уівера зворотній зв’язок 



  1. так 

  2. ні

$RR01738,4,12,2,0,2

Хто може виконувати функцію gate-keeper у сфері соціальної комунікації 

  1. особа 

  2. інституція 

  3. технічна система 

  4. інтернет-мережа

$RR01739,4,12,2,0,2

Ідея gate-keeper була запропонована 

  1. Дж. Фестінгером 

  2. Л. Блюмом 

  3. К. Левіном 

  4. С. Мастерсоном

$RR01740,4,12,2,0,2

Модель gate-keeper базується на ідеї наявності в будь-якій соціальній системі 

  1. елементів, які відповідають за селекцію повідомлень у комунікативній системі 

  2. осіб, що розробляють інформаційно-комунікаційну стратегію розвитку суспільства 

  3. інституцій, спеціально створених для масового продукування медіа-повідомлень 

  4. корпорацій, що контролюють ринок мас-медіа

$RR01741,4,12,2,0,2

Поль Лазарсфельд запропонував двоступеневу модель поширення інформації у суспільстві, в якій розмежовано 

  1. процеси передачі і розподілу інформації серед інститутів громадянського суспільства

  2. процес передачі інформації і процес впливу інформації на аудиторію 

  3. процеси творення змістів повідомлення і модифікації поведінки аудиторії 

  4. творення повідомлення і відтворення повідомлення

$RR01742,4,12,2,0,2

Ключовим елементом двоступеневої моделі поширення інформації у суспільстві П. Лазарсфельда є 

  1. корпоративний лідер 

  2. лідер громадської думки 

  3. лідер-цензор 

  4. інституційний лідер

$RR01743,4,12,2,0,2

Лідер громадської думки (oppinion-leader) у концепції П. Лазарсфельда це 

  1. особа, яка завдяки своєму суспільному авторитету/статусу, впливає на формування проблематики, актуальної для обговорення в певній суспільній групі 

  2. особа, яка завдяки своєму статусу формального лідера, формує громадські активістські групи 

  3. цензор, що здійснює функцію gate-keeper у суспільній групі 

  4. керівник корпоративного об"єднання, що здійснює контроль комунікативного середовища

$RR01744,4,12,2,0,2


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20

Схожі:

$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від icon190 років від дня народження жуля верна жуль Ґабріель Верн
Жуль Ґабріель Верн (Jules Gabriel Verne) — французький письменник. Вважається одним із засновників жанру наукової фантастики
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconНа минулому тижні Президент України
Віктор Янукович: Ми пропонуємо країні новий курс, в основі якого політичний діалог, соціальний мир, нова гуманітарна політика, економічні...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconУрок 1 Інформатика 11(ікт) дата 02. 09. 2013 Хоч би як добре працювала машина, вона зможе розв'язувати всі задачі
...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconПродукт мовної діяльність людини, найчастіше закріплений у тексті
Текст – це лише графічно-знакова фіксація твору. Тобто твір явище дух, а текст – матеріальне
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconДля студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ
Визначення поняття "екологія". Поняття про наноекологію. Етапи та парадигми розвитку екології. Глобальна екологія. Структура та проблеми...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconШукач духовних скарбів народу
Києві, то на Форумі українців, то на Міжнародному конгресі україністів, а найчастіше – на регулярних засіданнях клубу „Ріднокрай”...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconМета: визначити поняття успіх, геній; дати можливість дітям упевнитися, що успіх залежить від власних зусиль І від співпраці з іншими; сприяти розвитку чітких життєвих орієнтирів; виховувати прагнення до позитивних учинків
А-4, фломастери, скотч, тест «Чи здатні ви досягти успіху?», пам'ятка «Як досягти успіху», аудіо-касета з музичним записом
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconМета проекту: Сформувати поняття про викопні рослини завдання
...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconОксана Забужко Сестро, сестро
«лялькові», тобто не зняті з живих людей, а якісь нізвідкісні — немов крізь стогін самопливом вигулькнулого імени, що надовго опосідало...
$RR00001,4,1,2,0,2 Поняття \"політика\" найчастіше вважається похідним від iconОсновні терміни та поняття: Основні терміни та поняття
Записуємо тему та очікувані результати модуля в робочих зошитах


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка