|
 $RR00001,4,1,2,0,2 Поняття "політика" найчастіше вважається похідним відМасова комунікація на відміну від міжособистісної комунікації має
|
Сторінка | 14/20 | Дата конвертації | 15.04.2017 | Розмір | 4,03 Mb. |
|
Масова комунікація на відміну від міжособистісної комунікації має
-
неорганізований характер
-
організований характер
$RR01675,4,12,2,0,2
Характеристиками масової комунікації є
-
інституалізованість
-
координація по лінії влада-фінансовий сектор
-
професіоналізація діяльності
-
внутрішньокорпоративна закритість
$RR01676,4,12,2,0,2
Характеристиками масової комунікації є
-
рівноправний розподіл прибутку між Джерелом, Посередником (Медіа) і Споживачем (Аудиторією)
-
розподіл праці в межах виробничого процесу
-
масовий зворотній зв’язок з джерелом комункації
-
загальнодоступність масово поширюваного медійного продукту (Повідомлень)
$RR01677,4,12,2,0,2
До обов’язкових елементів мас-комунікативного процесу, визначених М. ДеФльор належить
-
Повідомлення формується професійним комунікатором
-
Повідомлення є індивідуалізованими (призначені для конкретного одиничного споживача)
-
окремі представники Аудиторії інтерпретують Повідомлення відповідно до власного досвіду (що певним чином співвідноситься з намірами професійного комунікатора)
-
представники Аудиторії не інтерпретують Повідомлення професійного комунікатора самостійно
$RR01678,4,12,2,0,2
До обов’язкових елементів мас-комунікативного процесу, визначених М. ДеФльор належить
-
Повідомлення надсилаються Аудиторії швидко і безперервно за допомогою індивідуалізованих Каналів комунікації
-
Повідомлення надсилаються Аудиторії швидко і безперервно за допомогою мас-медіа
-
члени Аудиторії зазнають впливу з боку мас-медіа
-
члени Аудиторії є захищеними від впливу мас-медіа відповідно до теорії «магічної кулі»
$RR01679,4,12,2,0,2
Згідно з поглядами Ч. Райта масова комунікація характеризується
-
відсутністю зворотного зв’язку
-
анонімністю великої і, часто, гетерогенної аудиторії
-
точністю адресації Повідомлень
-
публічністю і швидкоплинністю Повідомлень
$RR01680,4,12,2,0,2
Згідно з поглядами Ч. Райта масова комунікація характеризується
-
Джерелами комунікації виступають спеціальні інститути/організації
-
Джерела комунікації володіють спеціальними підприємствами з певною структурою, штатом і розподілом функцій/обов’язків
-
Джерелом комунікації є окремий індивід
-
Джерело комунікації має безпосередній контакт з Аудиторією
$RR01681,4,12,2,0,2
Згідно з поглядами Ч. Райта економічної функцією засобів масової інформації є
-
задоволення «високоякісних» культурних потреб Аудиторії
-
забезпечення політичних інтересів домінуючої політичного угруповання
-
привертання і утримання максимальної уваги максимально широкої аудиторії в інтересах рекламодавців
-
задоволення «низькоякісних» культурних потреб Аудиторії
$RR01682,4,12,2,0,2
Відповідно до способу фінансування діяльності засоби масової інформації можна класифікувати на
-
комерційні, державні, громадські
-
публічні, не публічні, напівпублічні
-
корпоративні, холдинги, товариства
$RR01683,4,12,2,0,2
Емпірична школа досліджень масової комунікації зосереджується на:
-
формуванні баз даних ЗМІ і дослідженні взаємозв’язків ЗМІ суспільних груп
-
проблемах з’ясування структурно-функціональних особливостей роботи мас-медіа
-
на вивченні окремих проблем, пов’язаних з діяльністю мас-медіа і формування експланаційних теорій на основі дослідження великих масивів емпіричних даних
-
вивченні ролі особи у формуванні медіа-уподобань
$RR01684,4,12,2,0,2
Теорія "використання і задоволення", теорія соціалізації, теорія культивування належать до традиції
-
критичної наукової школи
-
емпіричної наукової школи
-
школи "технологічного детермінізму"
$RR01685,4,12,2,0,2
Поняття "публіка" у науковий дискурс досліджень масової комунікації був введений
-
Г. Лебоном
-
К. Гаусгофером
-
Г. Тардом
-
Дж. Мадзінні
$RR01686,4,12,2,0,2
"Публіка" на відміну від "маси" (за Г.Тардом) формується
-
професійною приналежністю до сфери продукування мас-медійного продукту
-
приналежністю до однієї соціальної верстви
-
одним джерелом отримання інформації
-
фізичною присутністю в одному місці і часі
$RR01687,4,12,2,0,2
Процесно-інформаційний підхід до вивчення комунікації зосереджується на
-
передачі сутності речей з одного предмету на інший
-
проблемах набуття змісту повідомленням у свідомості комунікатора
-
переміщені певних об’ємів інформації від суб’єкта до суб’єкта, яке має певний ефект
-
жодне з вище перерахованого
$RR01688,4,12,2,0,2
Семіотичний підхід до вивчення комунікації зосереджується на
-
проблемах набуття у свідомості особи змісту повідомленнями, що закодовані знаками
-
проблемах передачі інформації у технічних системах
-
проблемах вибору комунікативних каналів передачі.
-
питаннях самореалізації повідомлень
$RR01689,4,12,2,0,2
Знаки (у семіотичній концепції)
-
не є комунікативними засобами
-
є напівкомункативними засобами
-
комунікативними засобами
-
є самодостатньою одиницею прийому інформації
$RR01690,4,12,2,0,2
Семіотика – це
-
теорія походження мови і мовлення
-
складова частина інформаційно-процесного підходу до вивчення комунікації
-
комплекс псевдонаукових теорій що пояснюють природу знакової діяльності
-
комплекс наукових теорій що вивчає природу знаків і знакових систем
$RR01691,4,12,2,0,2
Лінгвістичну школу семіотики заснував
-
Стівен Дедал
-
Ернандо Гомес
-
Фердінанд де Сосюр
-
Чарльз Пірс
$RR01692,4,12,2,0,2
Логіко-прагматичну школу семіотики заснував
-
Ігнасіо де Компостела
-
Фердінанд де Сосюр
-
Джон Малліган
-
Чарльз Пірс
$RR01693,4,12,2,0,2
Формальні мови логіки і математики
-
є єдиним предметом дослідження семіотики
-
виходять за межі поля дослідження семіотики
-
є різновидом знакових систем, що також вивчає семіотика
-
жодне з вище перерахованого
$RR01694,4,12,2,0,2
Ф. де Сосюр
-
не проводив поділу між мовленням і мовою
-
проводив строгий поділ між мовленням і мовою
-
виносив мову і мовлення за рамки семіотичного дослідження
-
жодне з вище перерахованого
$RR01695,4,12,2,0,2
З точки зору Ф. де Сосюра знак є
-
єдність планів змісту
-
єдність планів вираження
-
єдність плану вираження і плану змісту
-
жодне з перерахованого
$RR01696,4,12,2,0,2
Концепт і Ім’я є зв’язані між собою (з точки зору семіотики)
-
концептуально
-
конвенційно
-
корпоративно
-
координативно
$RR01697,4,12,2,0,2
Модель знакової діяльності за Ч. Пірсом це
-
трикутник
-
чотирикутник
-
пентаграма
-
зірка
$RR01698,4,12,2,0,2
До функцій знаку у семіотиці відносяться
-
репродуктивна
-
репрезентативна
-
репертуарна
-
рефераційна
$RR01699,4,12,2,0,2
До функцій знаку у семіотиці відносяться
-
ексудативна
-
експериментальна
-
експресивна
-
екологічна
$RR01700,4,12,2,0,2
До функцій знаку у семіотиці відносяться
-
прагматична
-
практична
-
перкусивна
-
презентаційна
$RR01701,4,12,2,0,2
Ч. Пірс визначив типи знаків, до яких зараховував
-
ідеологічні знаки
-
ідіоматичні знаки
-
іконічні знаки
-
ілотичні знаки
$RR01702,4,12,2,0,2
Ч. Пірс визначив типи знаків, до яких зараховував
-
індексальні знаки
-
індикативні знаки
-
ідеальні знаки
-
ідіоматичні знаки
$RR01703,4,12,2,0,2
Ч. Пірс визначив типи знаків, до яких зараховував
-
симпатичні знаки
-
символьні знаки
-
системні знаки
-
асистемні знаки
$RR01704,4,12,2,0,2
Знакові системи поділяються на
-
тваринні мови
-
природні мови
-
штучні мови
-
мови усвідомлення
$RR01705,4,12,2,0,2
Чи досліджуються мови мистецтва, музики, кіно в рамках семіотичних досліджень?
-
так
-
ні
-
інколи
-
дане питання не має змісту
$RR01706,4,12,2,0,2
З точки зору семіотики людина одночасно взаємодіє з двома світами. Якими?
-
мікросередовищем і макросередовищем
-
знаковим і феноменологічних сутностей
-
предметним і знаковим
-
знаковим і уявним
$RR01707,4,12,2,0,2
У моделі Ч.Пірса Суб’єктивний знак S – як суперпозиція – передбачає:
-
розбіжність між відображенням у свідомості Суб’єкта Об’єкту О і Об’єктивного знаку О
-
накладання у свідомості Суб’єкта Об’єкту О і Об’єктивного знаку О
-
зміщення уваги Суб’єкта з Об’єкту О на Об’єктивний знак О
-
зміщення уваги Суб’єкта з Об’єктивного знаку О на Об’єкт О
$RR01708,4,12,2,0,2
Чи можлива семіотична ситуація, коли у семіотичному трикутник Ч.Пірса відсутній Об’єктивний знак О?
-
так
-
ні
-
дане питання немає змісту
$RR01709,4,12,2,0,2
Чи може у семіотичному трикутнику Ч.Пірса бути розірваний зв’язок між Суб’єктом S і Об’єктивним знаком О
-
так
-
ні
-
дане питання немає змісту
$RR01710,4,12,2,0,2
У логічній моделі знаку Готліб Фреге
-
поєднав поняття змісту і значення знаку
-
розмежував поняття змісту і значення знаку
-
розмежував поняття змісту і значення концепту
-
розмежував поняття змісту і значення денотату
$RR01711,4,12,2,0,2
Фреге і Черч розробили
-
теорію значення мовлення
-
теорію значення мови
-
теорію значення імені
-
теорію значення
$RR01712,4,12,2,0,2
Ч. Огден та І. Річардс розробили модель і поняття знака, яка
-
критикувала підхід Ч.Пірса
-
критикувала підхід де Сосюра
-
об’єднала підходи де Сосюра і Фреге
-
розмежувала поняття знак, символ, значення
$RR01713,4,12,2,0,2
Індексальні знаки вказують на
-
образну схожість між означуваного і позначуваного
-
дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним
-
функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним
-
умовний зв'язок між означуваним і позначуваним
$RR01714,4,12,2,0,2
Іконічні знаки вказують на
-
образну схожість між означуваного і позначуваного
-
дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним
-
функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним
-
умовний зв'язок між означуваним і позначуваним
$RR01715,4,12,2,0,2
Знаки-символи вказують на
-
образну схожість між означуваного і позначуваного
-
дисфункціональний зв’язок між означуваним і позначуваним
-
функціональний зв'язок між означуваним і позначуваним
-
умовний зв'язок між означуваним і позначуваним
$RR01716,4,12,2,0,2
Строга знакова система зі строгою структурою, яка функціонує за певними законами це з точки зору семіотики
-
семантика
-
тезаурус
-
таблиця кодування
-
мова
$RR01717,4,12,2,0,2
Арбітрарність знаку передбачає
-
меркантильність зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку
-
довільність встановлення зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку
-
феноменологічну сутність зв’язку між планом вираження і планом змісту знаку
-
природний зв'язок між планом вираження і планом змісту знаку
$RR01718,4,12,2,0,2
Поліфункціональність знаку – це властивість знаку
-
виконувати у комунікативних процесах одночасно декілька функцій
-
виконувати у комунікативних процесах одночасно репрезентативну і прагматичну функцію
-
виконувати у комунікативних процесах одночасно прагматичну і перкусивну функцію
-
виконувати у комунікативних процесах експресивну функцію
$RR01719,4,12,2,0,2
Асиметрична дуальність динаміки знаку передбачає
-
когнітивну залежність між розвитком плану вираження і плану змісту знаку
-
пряму залежність між розвитком плану вираження і плану змісту знаку
-
відносну автономність розвитку плану вираження і плану змісту знаку
-
почерговість змін у плані вираження і плані змісту знаку
$RR01720,4,12,2,0,2
Системно-історична обумовленість передбачає, що
-
набуття знаком певного конкретного значення залежить від волі особи, що визначає конвенційність/неконвенційність знаку
-
набуття знаком певного конкретного значення залежить від конкретної історично обумовленої системи відносин, що існує у суспільстві
-
набуття знаком певного конкретного значення обумовлено трансцендентним зв’язком між планами вираження і значення
-
набуття знаком певного конкретного значення залежить від економіко-політичних стосунків між основними класами суспільства
$RR01721,4,12,2,0,2
Багаторівневість семіотичних систем передбачає
-
принципову і жорстку детермінованість значення знаку на різних підрівнях семіотичної системи
-
заборону перетворення реального явища (на одному рівні системи) у знак (на іншому рівні системи)
-
можливість набуття знаком різних значень на різних підрівнях семіотичної системи
-
перетворення реального явища (на одному рівні системи) у знак (на іншому рівні системи)
$RR01722,4,12,2,0,2
Релятивність семіотичного відношення передбачає, що
-
вибір одного знаку (з поміж декількох) для позначення певного феномена має сам по собі власне семіотичне значення
-
незмінність знакової системи
-
можливість реалізації прагматичної функції знаку за рахунок експресивної
-
можливість реалізації репрезентативної функції знаку за рахунок прагматичної
$RR01723,4,12,2,0,2
Бінарність знаків передбачає, що
-
один знак може нести в собі два діаметрально протилежні значення
-
знак є єдністю і боротьбою протилежностей
-
знак несе в собі одночасно план змісту і план вираження
-
певні знаки не можуть функціонують за відсутності своє дуальної протилежності
$RR01724,4,12,2,0,2
Автором формально-логічної моделі комунікації з 5 складових-питань, що визначила надалі напрямки розвитку і дослідження комунікації є:
-
Л. Блюм
-
Дж. Фестінгер
-
Г. Лассуелл
-
Ч. Кулі.
$RR01725,4,12,2,0,2
Модель комунікативного акту Г. Лассуелла включає в себе питання:
-
хто говорить?
-
чому говорить
-
кому говорить?
-
як говорить?
-
з яким ефектом говорить?
$RR01726,4,12,2,0,2
Модель комунікативного акту Г. Лассуелла включає в себе питання:
-
чим говорить?
-
що говорить?
-
як послідовно говорить?
-
через який канал говорить?
-
з яким зворотнім зв’язком говорить?
$RR01727,4,12,2,0,2
Модель комунікативного акту Г. Лассуелла включає в себе питання:
-
з якою інтенсивністю говорить?
-
з якою швидкістю передає інформацію?
-
кому говорить?
-
за допомогою якої техніки?
-
з яким ефектом говорить?
$RR01728,4,12,2,0,2
Модель комунікативного акту Г. Лассуелла включає в себе питання:
-
чи говорить?
-
що говорить?
-
кому говорить?
-
чи говорить внутрішньо?
-
з яким ефектом говорить?
$RR01729,4,12,2,0,2
Модель Т.Ньюкомба вводить в дискурс науки про комунікацію поняття
-
аспекта
-
аттіт’юда
-
апломба
-
аскези
$RR01730,4,12,2,0,2
Згідно з положеннями заявленими Т.Ньюкомбом, комунікативна ситуація має стійку тенденцію до
-
асиміляції
-
асиметрії
-
симетрії
-
синкрезії
$RR01731,4,12,2,0,2
Згідно з поглядами Т.Ньюкомба симетрія у комунікативній ситуації дозволяє учасникам комунікації
-
полегшує прогнозування поведінки інших учасників
-
ускладнює прогнозування поведінки інших учасників
-
ніяк не вирішує проблему прогнозування поведінки інших учасників комункації
-
жодне з вище перерахованого
$RR01732,4,12,2,0,2
Згідно з поглядами Т.Ньюкомба симетрія у комунікативній ситуації сприяє
-
послабленню вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х
-
укріпленню вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х
-
створює умови для перегляду вихідної орієнтації учасника комунікації стосовно предмета комунікації Х
-
дозволяє уникнути когнітивного дисонансу
$RR01733,4,12,2,0,2
Системотворчим елементом соціокультурної моделі Молеса виступає
-
Компілятор
-
Коректор
-
Творець
-
Тлумач
$RR01734,4,12,2,0,2
Системотворчим елементом соціокультурної моделі Молеса виступає
-
Мікросередовище
-
Інтер’єр
-
Макросередовище
-
Мезосередовище
$RR01735,4,12,2,0,2
Перевагою моделі комунікації Дж. Гербнера є можливість її застосування
-
для аналізу певних типів групової комункації
-
для розгляду вузькоспеціальних видів міжособистісної комункації
-
для аналізу біхевіористичних комунікативних актів
-
до всіх типів і видів комунікації
$RR01736,4,12,2,0,2
Модель К.Шеннона та У Уівера початково призначалась для моделювання передачі сигналів у
-
біологічних системах
-
соціальних системах
-
технічних системах
-
аудіо-візуальних системах
$RR01737,4,12,2,0,2
Чи передбачає модель К.Шеннона та У.Уівера зворотній зв’язок
-
так
-
ні
$RR01738,4,12,2,0,2
Хто може виконувати функцію gate-keeper у сфері соціальної комунікації
-
особа
-
інституція
-
технічна система
-
інтернет-мережа
$RR01739,4,12,2,0,2
Ідея gate-keeper була запропонована
-
Дж. Фестінгером
-
Л. Блюмом
-
К. Левіном
-
С. Мастерсоном
$RR01740,4,12,2,0,2
Модель gate-keeper базується на ідеї наявності в будь-якій соціальній системі
-
елементів, які відповідають за селекцію повідомлень у комунікативній системі
-
осіб, що розробляють інформаційно-комунікаційну стратегію розвитку суспільства
-
інституцій, спеціально створених для масового продукування медіа-повідомлень
-
корпорацій, що контролюють ринок мас-медіа
$RR01741,4,12,2,0,2
Поль Лазарсфельд запропонував двоступеневу модель поширення інформації у суспільстві, в якій розмежовано
-
процеси передачі і розподілу інформації серед інститутів громадянського суспільства
-
процес передачі інформації і процес впливу інформації на аудиторію
-
процеси творення змістів повідомлення і модифікації поведінки аудиторії
-
творення повідомлення і відтворення повідомлення
$RR01742,4,12,2,0,2
Ключовим елементом двоступеневої моделі поширення інформації у суспільстві П. Лазарсфельда є
-
корпоративний лідер
-
лідер громадської думки
-
лідер-цензор
-
інституційний лідер
$RR01743,4,12,2,0,2
Лідер громадської думки (oppinion-leader) у концепції П. Лазарсфельда це
-
особа, яка завдяки своєму суспільному авторитету/статусу, впливає на формування проблематики, актуальної для обговорення в певній суспільній групі
-
особа, яка завдяки своєму статусу формального лідера, формує громадські активістські групи
-
цензор, що здійснює функцію gate-keeper у суспільній групі
-
керівник корпоративного об"єднання, що здійснює контроль комунікативного середовища
$RR01744,4,12,2,0,2
Поділіться з Вашими друзьями: |
Схожі: | 190 років від дня народження жуля верна жуль Ґабріель Верн Жуль Ґабріель Верн (Jules Gabriel Verne) — французький письменник. Вважається одним із засновників жанру наукової фантастики
|  | На минулому тижні Президент України Віктор Янукович: Ми пропонуємо країні новий курс, в основі якого політичний діалог, соціальний мир, нова гуманітарна політика, економічні...
|  | Урок 1 Інформатика 11(ікт) дата 02. 09. 2013 Хоч би як добре працювала машина, вона зможе розв'язувати всі задачі ...
|  | Продукт мовної діяльність людини, найчастіше закріплений у тексті Текст – це лише графічно-знакова фіксація твору. Тобто твір явище дух, а текст – матеріальне
|  | Для студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ Визначення поняття "екологія". Поняття про наноекологію. Етапи та парадигми розвитку екології. Глобальна екологія. Структура та проблеми...
|  | Шукач духовних скарбів народу Києві, то на Форумі українців, то на Міжнародному конгресі україністів, а найчастіше – на регулярних засіданнях клубу „Ріднокрай”...
|  | Мета: визначити поняття успіх, геній; дати можливість дітям упевнитися, що успіх залежить від власних зусиль І від співпраці з іншими; сприяти розвитку чітких життєвих орієнтирів; виховувати прагнення до позитивних учинків А-4, фломастери, скотч, тест «Чи здатні ви досягти успіху?», пам'ятка «Як досягти успіху», аудіо-касета з музичним записом
|  | Мета проекту: Сформувати поняття про викопні рослини завдання ...
|  | Оксана Забужко Сестро, сестро «лялькові», тобто не зняті з живих людей, а якісь нізвідкісні — немов крізь стогін самопливом вигулькнулого імени, що надовго опосідало...
|  | Основні терміни та поняття: Основні терміни та поняття Записуємо тему та очікувані результати модуля в робочих зошитах
|
|
|