Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка



Сторінка1/3
Дата конвертації02.08.2017
Розмір0.59 Mb.
  1   2   3

Руденко С. В.


МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху

http://eo.angarsk.info/uploads/posts/2012-03/1330962327_5.jpg


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Сім'я по праву вважається головним чинником і умовою розвитку і виховання дитини. Саме тут вона народжується, тут отримує задатки фізичного і духовного розвитку, перші знання про навколишній світ, тут формуються перші навички та вміння у всіх видах діяльності, початкові критерії оцінки добра, істини, краси. Тут протікає велика частина його життєдіяльності, закладаються основи його відносин зі світом, тобто починається процес виховання.

Сім'я зі школою створює той найважливіший комплекс факторів виховного середовища, яке визначає успішність або неуспішність всього навчально-виховного процесу.
Батьки і педагоги - вихователі одних і тих же дітей, і результат виховання може бути успішним тоді, коли вчителі та батьки стануть союзниками.

В сучасних умовах родинам потрібна систематична і кваліфікована допомога з боку школи. Адже дуже часто батьки не знають, як виховувати дитину, як сформувати в ній кращі людські якості. З цією метою пропонується цикл тренінгових занять по роботі педагогів з батьками за технологією «Створення ситуації успіху».



Тренінг № 1

Ми і наші діти

Мета: познайомитися з учасниками групи; вчити батьків працювати в групі, набувати навичок колективної діяльності у виробленні рішень; показати ступінь розуміння батьками своїх дітей.

І. Вступна частина.

Тренер. Виховання дитини надзвичайно важливий і кропіткий процес. Батьки стикаються з багатьма проблемами і часто не знають, як чинити в тій чи іншій ситуації. Тому мета наших тренінгових занять - допомогти рідним сформувати успішну дитину, здатну реалізувати себе в подальшому житті.

Знайомство учасників.

Вправа «Інтерв’ю». Учасникам пропонується об’єднатись у пари і спробувати за п’ять хвилин якомога більше дізнатися одне про одного (ім’я, де вони працюють, хобі, щось цікаве з біографії). Відтак, учасникам потрібно по черзі представити своїх партнерів у вигляді позитивної реклами.

Прийняття правил роботи групи. Учасники записують варіанти на стікерах, обєднуються в групи і обговорюють записи, обирають найкращі варіанти. Прийняті правила тренер записує на великому аркуші паперу.

Для того, щоб створити мікрогрупи, учасникам роздаються кольорові картки з номерами. Для цієї вправи учасники групуються за кольорами. На наступну вправу обєднання відбудеться за номерами карток

Орієнтовні:

Приходити вчасно. 

 Говорити коротко.

Говорити по черзі.

Бути доброзичливими.

Зберігати таємниці.

«Тут і тепер».

«Кожна думка має автора».

Бути толерантними.

Вправа «Очікування».

Учасники на стікерах у формі сердечок записують свої сподівання відносно заняття. Прикріплюють їх навколо малюнка дитини, проговорюючи записи вслух. (Додаток 1).

Вправа на зняття напруги та створення позитивної психологічної атмосфери «Міняйка».

Ведучий виходить на центр кола, його стілець прибирають. Він називає ознаку, за якою ті, хто її має, повинні обмінятися місцями. В цей час ведучий намагається зайняти вільне місце. Той, хто залишився без місця, стає ведучим. Приклади ознак: той, хто має синів, дочок, хто пише лівою рукою, хто має карі очі і т. д.

Обговорення.


  • Якими були ваші відчуття під час виконання вправи?

  • Що вона вам дала?

ІІ. Основна частина.

Вправа «Дитина в мені».

Кидаючи мяч один одному, продовжити фразу «Мені здається, що в дитинстві ти був (була)…).

Тренер. Такими ми уявили вас в дитинстві. А якими є наші діти?

Вправа «Моя дитина і її ім’я».

Учасники на аркуші паперу записують по вертикалі ім’я своєї дитини. І проти кожної букви - якість її характеру.

Тренер. Народна мудрість говорить: «Яка хата, такий тин, який батько – такий син». Запишіть риси характеру, звички, які наслідувала ваша дитина від вас.(Учасники на папері записують).

Презентація результатів роботи.

Обговорення.

  • Чи вважаєте ви перераховані риси характеру, звички ознаками успішності?

  • Які б риси з перерахованих ви б хотіли змінити?

Тренер. Всі ми хочемо бачити своїх дітей щасливими, здоровими, добрими. Що ж для цього потрібно?

Вправа «Рецепт щастя». Учасники обєднуються в групи за номерами карток і створюють «Рецепт щастя» для дітей.

Представлення результатів роботи.

Слухання притчі.

Сонце і вітер посперечалися, хто сильніший, і Вітер сказав: «Я доведу, що сильніший. Бачиш, он старий в плащі? Б’юся об заклад, що зможу змусити його зняти плащ швидше, ніж ти».



Сонце сховалося за хмари, а Вітер почав дути все сильніше та сильніше, поки майже не перетворився на ураган. Але чим сильніше він дув, тим міцніше старий закутувався в свій плащ. Нарешті Вітер вщух і тоді Сонце виглянуло із – за хмар і ласкаво посміхнулося старому. Він зігрівся під теплим промінням Сонця, повеселішав і зняв плащ. І Сонце сказало Вітру, що ласка і доброзичливість завжди сильніші гніву.

Обговорення.

  • Чи погоджуєтеся ви з головною думкою цієї притчі?

  • Що в стосунках з дітьми приносить більше користі: ласка чи гнів?

  • Чи можете ви це підтвердити прикладами з життя?

Вправа «Я повинен». Учасники проговорюють свої думки про те, що необхідно зробити батькам, щоб діти були щасливими.

Інформаційне повідомлення тренера «10 "золотих правил" виховання щасливих дітей». Учасникам роздаються картки з «правилами».
1.Стимулюйте інтелект дитини.
Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче.
2. Формуйте самоповагу.
Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
3. Навчіть дитину спілкуватися.
Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:
• щира любов до батьків дає відчуття захищеності;
• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних;
• зовнішня привабливість: одяг, манери;
• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників.
• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;
• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора.
Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.
5. Виховуйте відповідальність і порядність.
Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.
6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.
Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба".
Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.
7. У кожної дитини має бути гарний друг.
Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.
8. Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.
Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.
9. Привчайте дитину до праці.
Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.
10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.
Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.

ІІІ. Підсумки заняття.

Вправа «Три запитання» .

Учасники відповідають на питання «Що я відчуваю?», «Про що я думаю?», «Чи справдилися мої очікування від заняття?»

Заключне слово тренера. Діти будуть щасливими, коли їх будуть розуміти батьки. Відомий французький письменник Антуан де Сент – Екзюпері колись сказав: «Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає». Задумайтесь над цим і ваші діти стануть найкращими!

Прощання «Побажання».

Учасники по черзі висловлюють побажання присутнім.
Тренінг № 2

Ситуація успіху

Мета: познайомити батьків з поняттям «успіх», алгоритмом створення ситуації успіху у спілкуванні з дітьми

І. Вступна частина.

Вправа «Імя – якість». Учасники називають своє імя і якість, притаманну собі.

Тренер. На попередньому занятті ми з’ясували, якими хочемо бачити своїх дітей. Сьогодні спробуємо визначити шляхи, які приведуть наших дітей до успіху.

Вправа «Очікування». Учасники на клейкому папері записують свої очікуванні і прикріплюють їх до малюнка будиночку, проговорюючи записи вслух.(Додаток 2).

Вправа «Правила». Учасникам пропонується кожне правило проговорити з певною емоцією: радості, здивування, страху, невпевненості, самовпевненості.

ІІ. Основна частина.

Вправа «Асоціації». Учасникам на аркушах паперу пропонується записати свої асоціації до слова «успіх».

Представлення результатів роботи.

Інформаційне повідомлення про ситуацію успіху.

Із психологічного погляду, успіх — це переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прагнула у своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями, сподіваннями (з рівнем прагнень), або перевершив їх. На основі цього стану можуть сформуватися нові, сильніші мотиви діяльності, змінюється рівень самооцінки, самоповаги. Якщо успіх стає стійким, постійним, може розпочатися своєрідна ланцюгова реакція, що звільняє колосальні, приховані до певного часу можливості особистості, які містять величезний заряд людської духовної енергії.

Для того, щоб успіх супроводжував вашу дитину, необхідно в повсякденному житті створювати їй «ситуації успіху»: створити оптимістичну установку, забути на деякий час про недоліки і побачити лише перспективні лінії її розвитку. Щоб дитина чогось прагнула, потрібно дати їй можливість пережити радість досягнення, усвідомити свої можливості, повірити в себе. Кожна дитина прагне досягти успіху і в цьому її бажання збігається з бажанням батьків, адже всі ми прагнемо того, щоб наше молоде покоління було успішним.

Успіх має багато складових. На наступних заняттях ми про них поговоримо.



Вправа «Типи ситуацій успіху». Учасники обирають картку із завданням: за допомогою пантоміми передати почуття радості, суму, здивованості, страху і формують мікрогрупу. Кожна отримує картку з інформацією «Типи ситуацій успіху».Учасники опрацьовують інформацію, відповідно до її змісту моделюють ситуацію і демонструють присутнім.

1 група «Несподівана радість»

2 група «Спільна радість»

3 група «Радість пізнання»



Неочікувана радість — це психологічний стан задоволення від того, що результати діяльності людини виявилися вищими від очікуваних. Батьки створюють ситуацію, при якій дитина відчуває радість від якоїсь дії, вчинку.

Прийом «Сходи» - ситуація, коли дитина вчиться виконувати певні дії, які поступово ускладнюються.

Прийом «Даю шанс» — раніше підготовлена ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувано для самої себе розкрити власні можливості, здібності.

Прийом «Сповідь» — розкриття перед дитиною стану своєї душі, щире звернення до найкращих дитячих почуттів.



Загальна радість може бути підготовленою батьками, може бути спонтанною, помітною, непомітною, висловленою, невисловленою, Загальною радістю можна вважати «ті реакції оточуючих, що дають можливість дитині відчути себе задоволеною, стимулюють її зусилля, мають потрібні наслідки як для самої дитини, так і для оточуючих». Така радість особливо важлива для підлітків, яких цікавить думка однолітків.

Прийом «Емоційний всплеск» - ситуація, за якої відбувається бурхливе вивільнення емоції після виконання певної дії.

Прийом «Зараження» - успіх членів родини захоплює дитину і стимулює її до певних дій.

Сімейна радість
Здебільшого батьки вірять у найкращі якості своєї дитини, впевнені в світлому і прекрасному майбутньому своїх дітей. Сімейна радість створюється, перш за все, в самій сім'ї, і ніхто інший не в змозі зробити те, на що здатна сім'я, яка розуміє всю міру своєї відповідальності за результат виховання дитини. Сімейна радість породжується здатністю батьків тверезо глянути на можливості своїх дітей, реально оцінити їхні досягнення.

Прийом «Слідуй за нами» - дитина наслідує позитивні дії своїх батьків.


Радість пізнання
Знання завжди були одним із джерел поступу особистості. Перші знання про світ діти отримують від рідних. Щоб дитина запам’ятала і застосувала знання в повсякденному житті, батькам необхідно її стимулювати, штучно створювати ситуації, які дозволяють відчути саму радість пізнання.

Прийом «Єврика» - дитина, виконуючи якусь справу, несподівано відкриває в собі невідомі раніше можливості.

Прийом «Лінія горизонту» - досягнувши чогось, дитина прагне до пошуку чогось нового, невідомого.

Представлення результатів роботи.

Вправа «Рваний аркуш». Тренер бере вирізане з кольорового паперу сердечко і відриває від нього шматочок з кожною стресовою напруженою ситуацією:

- дитина довго вовтузиться перед тим, як йти до школи – мама підганяє, сварить , підганяє – 1 стресова ситуація

- дитина запізнилася на урок – полаяв учитель – 2 стресова ситуація

- отримала погану оцінку – мама відчитала – 3 стресова ситуація

- дитина розбила тарілку – батьки полаяли - 4 стресова ситуація

Ось, що сталося з дитиною! Як же повинні чинити батьки? Відповіді учасників тренінгу.



Вправа «Тиснемо – висимо!». Тренер просить учасників, стоячи колом, торкнутися долонями один одного та, за сигналом, спробувати розсунути своїх сусідів за три секунди. Тренер попереджає, що учасники відчуватимуть опір сусідів, але й самі докладатимуть зусилля, щоб не зрушити з місця. Вправа повторюється 2-3 рази. Потім завдання змінюється: тренер просить учасників взятися під руки, міцно затиснути руки сусідів та спертися на цю зчіпку з рук. Учасники відчуватимуть підтримку сусідів, дехто може й «зависнути» на руках сусідів, підігнувши ноги.

Обговорення.

  • Що ви відчували під час гри?

  • Чи приємними є відчуття підтримки і опори на когось?

  • Наскільки є важливою підтримка дитині в сім’ї?

Тренер. Отже, щоб дитині все вдавалося, вона стала успішною, необхідно постійно створювати ситуації, в яких дитина відчувала підтримку рідних, знайомих, вчителів.

Вправа «Алгоритм». Тренер знайомить учасників з «Алгоритмом створення ситуації успіху».(Додаток 3).

ІІІ. Підсумкова частина.

Вправа «Незакінчене речення» . Учасникам пропонується продовжити висловлювання: «Я дізнався що…», «Мене здивувало, що…», «Мені сподобалося, що…», «Можливо, було б краще, якби…», «Мої очікування від заняття…».

Вправа «Невербальний подарунок». Учасники по черзі мовчки «вручають» сусіду зліва уявний подарунок, але так, щоб той зрозумів, що дарується. Поки всі не отримають подарунки, розмовляти не потрібно. Тренер бажає всій групі успіху.
Тренінг № 3

Типи дітей

Мета: познайомити батьків з типами дітей, особливостями виховання та прийомами роботи з ними.

І. Вступна частина.

Вправа «Моменти дитинства». Учасники розповідають про події свого дитинства, які найбільше запамяталися.

Обговорення

  • Чи легко було згадувати події минулого?

  • Що ви відчували під час цієї вправи?

Тренер. Для того, щоб створити ситуацію успіху для дитини, необхідно знати до якого типу дітей вона належить, це й буде метою нашого заняття.

Вправа «Очікування». Учасники на стікерах записують свої очікування від заняття, проговорюють їх і наклеюють їх на зображення кораблика. (Додаток 4).

Вправа «Правила». Учасники проговорюють правила дитячими голосами.

ІІ. Основна частина.

Вправа «Хто це?». На аркуші паперу один учасник малює голову живої істоти, перегортає так, щоб закрити свій малюнок, передає наступному учаснику, який малює тулуб і теж перегортає і т. д. поки інші учасники домалюють інші частини тіла. Аркуш розгортається.

Обговорення.

  • Чи співпав задум першого учасника і остаточний варіант малюнка?

  • Чому так відбулося?

  • Чи можна наперед визначити, якою сформується дитина?

Інформаційне повідомлення тренера «Особливості спілкування з дітьми».

За середньостатистичними даними, дитина одержує в день 12, 5 хвилин на спілкування з батьків. Із цього часу 8, 5 хвилин батьки відводять на різного роду наставляння, зауваження й суперечки зі своїми нащадками. На довірче дружнє спілкування залишається лише 4 хвилини на день! До речі, у середньому дитина одержує щодня 432 негативні зауваження й лише 32 позитивних.


Жахаючі статистичні дані, чи не так? Важко в цій ситуації дитині не зневіритися в собі, своїх силах, щасливому майбутньому. Але ж вам так хочеться, щоб вона була щасливою? Тоді приділіть своїй дитині більше часу та замініть «негатив» на «позитив».

Задумайтеся над тим, що ми іноді говоримо своїм дітям: «не будь таким дурником!»; «поводься тихо»; «сиди смирно»; «чому ти не можеш бути таким як твоя сестра?»; «перестань плакати!»; «як тобі не соромно!»; «від тебе стільки шуму!»; «з тобою саме лихо!»; «ти думаєш тільки про себе!»; «ти такий же як твій батько!»; «не сумуй!».


Ми гаємо час, говорячи дітям, щоб вони не були такими, які, як нам здається, вони є. Більше того, вимагаємо, щоб вони стали такими, якими ми хочемо їх бачити. Часто це закінчується тим, що, ставши дорослими, вони, як і колись, продовжують займатися справою, що їх абсолютно не надихає. Багато дорослих усе життя мріють позбутися безрадісної роботи, яку вони колись обрали з волі батьків. Тому з повагою ставтеся до думки ваших дітей. Єдність і згуртованість не можуть виникнути на основі одноманітності думки.
Розхвалюючи дитину, ви несвідомо робите її залежною від заохочень. У неї може виникнути відчуття, що будь-який її вчинок неодмінно повинен одержувати схвалення. І навпаки, ваше добре, підбадьорююче слово, що стосується самого вчинку, змушує дитину зосередитися на тому, що вона відчуває сама з цього приводу (внутрішній фактор заохочення).
Деякі ярлики, які навішують на дитину оточуючі, а іноді й самі батьки, можуть приклеїтися до них назавжди; «він безглуздий»; «він кращий за всіх»; «він боягуз»: «вона геніальна»; «він відстав у розвитку»; «вона ніколи нічого не бачить»; «він важкий підліток»; «вона гарненька».
Ярлики прикріпляються до дітей, заганяють їх жорсткі стереотипи, подолати які потім надзвичайно важко. Вони спотворюють їхнє уявлення про себе та свої потенційні здібності. Діти стають такими, якими вони себе вважають на підставі того, що думаєте про них ви. Ярлики можуть стати зручною відмовкою як для вашої дитини, так і для вас самих.

Ситуаційна рольова гра „Ярлики”.

Учасники формують групи за принципом – зима, весна, літо, осінь. Одному учаснику в кожній мікрогрупі тренер одягає корону з написом «Втішай мене», «Стався до мене, як до маленької дитини», «Весели мене», «Підбадьорюй мене». Перед проведенням вправи важливо попередити учасників не промовляти вголос і не натякати гравцю, якому одягли корону, про те слово, яке написане на ньому.
Учасникам пропонується скласти із розрізаних частин цілу картину, при цьому співпрацювати один з одним, звертаючись у відповідності до тих ярликів, які написані в учасника на короні. Завдання учасників полягає не стільки у складенні картини, скільки у відчуванні ставлення оточуючих до себе, як до дитини, що має такий ярлик.
Обговорення.

  • Як Ви почувалися у своїй ролі? Чи було Вам у ній комфортно або ж навпаки незатишно, неприємно?

  • Чи залежала робота від розподілу ролей?
    Як ярлики впливають на душевний стан дитини, її спілкування з оточуючими?

  • Яка категорія дітей найбільш стійка до життєвих негараздів?

  • Які діти найбільш вразливі?

Вправа «Коло знань». Учасники діляться на групи за кольорами карток. Опрацьовують інформацію на картках, обирають представника, який познайомить решту учасників тренінгу зі змістом картки.
1 мікрогрупа.


Категорія дітей «Надійні» — це діти, які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до своїх обов’язків, активні в громадській роботі. Вони привчені до самостійності, впевнені в собі. Рівень їх домагань адекватний їх можливостям. У школі такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини в сім'ї, зазвичай, добрі. Основа їх надійності — в постійному відчутті радості, яка відбулася. Та хоча радість їх в чомусь буденна, проте постійна та глибока.

2 мікрогрупа.

Категорія дітей «Впевнені» — їх здібності можуть бути і вищими, ніж у «надійних», але система їх роботи не настільки відлагоджена. Періоди підйому, злету змінюються розслабленням; при сумлінному ставленні до своїх обов'язків у таких дітей бувають періоди спаду. Вони дуже емоційно реагують і на досягнення, і на невдачі. В школі викликають симпатію і в однокласників, і у вчителів. Однак їх недоліками, крім можливих збоїв у роботі, є швидке звикання до успіхів, переростання впевненості в самовпевненість. Ростуть такі діти в дружніх, дбайливих сім'ях. Батькам таких дітей об’єктивно оцінювати їхні успіхи, не перехвалювати.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconПрограма виховної роботи з учнями 5-9 класів Галина Котул Пояснювальна записка
Шлях до успіху для багатьох починається саме у школі. Школа – це перший суспільний (соціальний) досвід людини. Кожен день діти йдуть...
Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconНавчально-методичний посібник (друге видання) Укладач В. В. Білецький Донецьк 2007 рік ббк 60. 54 Укря73 с 14
Посібник включає навчально-методичний комплекс: лекційні матеріали, навчальну програму курсу та методичні рекомендації для самостійної...
Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconНавчально-методичний посібник для студентів І курсу факультету філології та журналістики стаціонарної форми навчання. Доп., розш. Полтава: пдпу, 2009. 61 с
Тарасова н.І.,Чередник л. А. Організація самостійної та індивідуальної роботи з античної літератури: Навчально-методичний посібник...
Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconУправління освіти Первомайської міської ради Міський методичний кабінет Організація роботи з обдарованими дітьми та молоддю Методичний порадник Первомайськ-2014 зміст
Нормативно-правове забезпечення щодо організації роботи з обдарованою учнівською молоддю
Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи студентів денної форми навчання галузі знань 0601 «Будівництво та архітектура»

Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconЯк досягти успіху
Мета: надати ефективну психолого-педагогічну підтримку старшокласникам у ситуації вибору
Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconНавчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів»
Сторія україни: навчально-методичний посібник для студентів, працюючих за кредитно-модульною системою. (укладачі: кандидат історичних...
Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка

Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconПояснювальна записка до дипломної роботи Методика виконання портрету в живописній техніці у старших класах
Людину в людині; формувати у неї механізми самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, самозахисту, самовиховання, необхідні для...
Руденко С. В. Методичний посібник для роботи з батьками щодо створення ситуації успіху пояснювальна записка iconУроки з курсу "Християнська етика в українській культурі"
Дорога Добра: Посібник для вчителя / Упоряд. Е. В. Бєлкіна, Ю. В. Беззуб, В. П. Руденко – К.: Видавництво – с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка