Руська трійця



Скачати 39.72 Kb.
Дата конвертації16.03.2018
Розмір39.72 Kb.
ТипРеферат

Реферат на тему :

«Руська трійця»




Виконав: Фролов Олег

учень 9 класу

Новоолександрівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Новоолександрівка - 2010

Шашкевич Маркіян Семенович (1811— 1843)

Український письменник, поет - зачинатель нової української літератури в Галичині, греко-католицький священик, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая». Виступав за рівноправність української мови з польсь­кою. Народився 1811 р. у с. Підлісся Золочівського повіту в сім'ї свя­щеника. У 1838 р. закінчив Львівську духовну семінарію, навчався у Львівському університеті. Служив парафіяльним священиком по селах Львівщини. Під час навчання в семінарії разом з Я. Головацьким та І. Вагилевичем згуртував національне свідому молодь у гурток «Руська трійця», який став на боротьбу за національно-культурне відродження Галичини, зокрема за відродження народної мови в письменстві та церковних проповідях. Результатом діяльності стали збірки поезій 1833 - 1834 рр. «Син Руси», «Зоря», у 1837 р. - альманаху «Русалка Дністровая». Поетична спадщина: патріотичні вірші «Голос галичан» (1835>, «Руська мова», «Дайте руки», «Побратим»; історичні вірші «Хмельницького обступлений Львова», «О, Наливайку», ліричні вірші. М. Шашкевич виступав проти спроб переведення української мови на латинську абетку.



Головацький Яків Федорович (1814 — 1888)

Український лінгвіст, етнограф, фольклорист, пост, свяще­ник, педагог. Народився 29 жовтня 1814 р. у селищі Чепелі на Бродівіцині в сім'ї священика. Навчайся на філософському факультеті Львівського університету. У 1831 р. разом із Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем створив «Руську трійцю» -- національно-патріотичний гурток галицької молодої інтелігенції. У Будапешті зблизився з чеськими, словацькими та сербськими славістами, за допомогою яких підготував перший галицький альманах «Русалка Дністровая» (вийшов дру­ком у грудні 1836 р.). Я. Головацький вважав, що мова найкра­ще відображує дух нації, збирав та обробляв народні пісні, байки, прислів'я. У 1842 р. закінчив Львівську духовну семінарію. Учасник Собору українських учених у Львові 1848 р. Був греко-католицьким священиком. Я. Головацький у 1862 - 1864 рр. обіймав посаду ректора Львівського університету (перед цим був професором, деканом філософського факультету). Під впливом Миколи Погодиш перейшов на москвофільські позиції; 1868 р. переїхав до Росії, перейшов у православ'я. Відомі праці Якова Головацького: поетичні твори, вміщені в альманасі «Вінок русинам на обжинки», науковому збірнику «Галицько-Руська матиця»; стаття «Становище русинів у Галичині», «Питання мови і письма русинів в Галичині», «На­родные песни Галицкой и Угорской Руси».



Вагилевич Іван Миколайович (1811 — 1866)

Український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадсь­кий діяч. Іван Вагилевич народився 2 вересня 1811 р. в сели­щі Ясень (нині Івано-Франківської області) у сім'ї священика. Навчався у Львівській духовній семінарії. І. Вагилевич був од­ним із засновників нової української літератури в Галичині, співавтор збірок «Зоря» (1835) та «Русалка Дністровая» (1837). У 1833 р. Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич і Яків Головацький організували «Руську трійцю». Під час революційних подій 1848 -1849 рр. у Австрійській імперії самовільно залишив парафію у с. Нестаничі та виїхав до Львова. Вагилевич проповідував ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі, став ре­дактором газети «Дневник руський» (видавалася організацією української шляхти «Руський Собор»), сформулював засади модерного українського націоналізму. Після розгрому революції І. Вагилевич був покараний - його позбавили духовного сану. Далі працює перекладачем української мови, друкує статті в «Газеті львівській», бере участь у підготовці до друку словника польської мови. З 1862 р. й до смерті він працює міським архіваріусом у Львові. Основна мовознавча праця І. Вагилевича - «Граматика малоруської мови в Галичині» (1844). Вій також є ав­тором етнографічних праць «Гунули...», «Бойки...», «Лемки...», які містять цінний діалектичний матеріал. Автор романтичних балад, поезій у прозі, переклав «Слово о полку Ігоревім» українською і польською мовами.


«Руська трійця» (1833 - 1837)

Місце, роки існування

Львів, 1833 - 1837

Засновники

Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький

Завдання гуртка

• Пропаганда ідей відродження української нації та культури.

• Збирання та вивчення матеріалів українського фольклору та історії.

• Популяризація української історії.

• Обстоювання думки про перетворення народної мови на лі­тературну.



• Налагодження взаємин з літературними діячами Над­дніпрянщини.

Діяльність

  • Збирання фольклору.

  • Підготовка до друку віршів народною мовою.

  • 1834 р. - підготували до друку істерико-літературну збірку «Зоря».

  • 1835 р. - надруковано вірш М. Шашкевича «Голос гали­чан» українською мовою. Проповідування у церквах українською мовою.

  • 1836 р. - М. Шашкевич уперше виступив з українською промовою в музеї семінарії.

  • 1836 р. - І. Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім», М. Шашкевич підготував до друку «Чи­танку».

  • Кінець 1836 р. - вихід у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая ».








Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Руська трійця iconУрок №31 Тема уроку: Поети романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова»
Тема уроку: Поети – романтики М. Костомаров, В. Забіла, М. Петренко, М. Шашкевич. «Руська трійця», альманах «Русалка Дністрова»
Руська трійця iconРуська Поляна адміністративний устрій
Руська Поляна- село, центр сільської ради, розташоване за 12 км від м. Черкаси. Має свої геральдичні символи
Руська трійця iconЗмаганнях русофілів І народовців 70-90-х років XIX століття
М. Качковського (з 1874 p.), «Просвіта» (з 1868 р.)), науково-літературними Галицько-Руська Матиця (з 1848 p.), Товариство імені...
Руська трійця iconКонспект лекцій для слухачів 2-го курсу Дрогобицького катехитичного інституту Пресвятої Трійці зміст: Тема №1: Політико-релігійна ситуація на українських землях до 988 року
З 1000-х років – літопис Нестора «Повість полум’яних літ». До літопису – юридично-релігійні І законодавчо-документальні джерела:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка