С. Й. Татаринов



Сторінка1/26
Дата конвертації11.04.2017
Розмір3.75 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


ЦЕНТР ПАМ'ЯТКОЗНАВСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА



С.Й. ТАТАРИНОВ

Н.О. ТУТОВА

НАРИСИ ІСТОРІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В БАХМУТІ

І ПОВІТІ У XVIII-XX СТОЛІТТЯХ

м. Артемівськ

2008 р.

НАРИСИ ІСТОРІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В БАХМУТІ І ПОВІТІ У XVIII-XX СТОЛІТТЯХ

Науково-краєзнавче видання

Затверджено до друку Вченою Радою Центру пам'яткознавства від 26 травня 2008 р.

Затверджено до друку Вченою радою Донецького університету економіки та права.

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР Титова Олена Миколаївна, кандидат історичних наук, доктор філософії, директор Центру пам'яткознавства НАН України та Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК-РЕДАКТОР Добров Петро Васильович, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Донецького національного університету, завідувач кафедри історії України.

РЕДАКТОР, ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК: Тутов Петро Михайлович – політолог, фахівець із соціально-політичних відносин, еконономіки, менеджменту та правового консалтингу, директор підприємства «ПТМ-центр», директор Артемівського відділення Донецької обласної асоціації платників податків, президент клубу «Право.Бізнес.Фінанси».

СПОНСОРИ КНИГИ:

Бабенко Сергій Вікторович – директор селянсько-фермерського господарства «Обрій», депутат Артемівської районної та Різниківської сільської рад декількох скликань.

Деркач Михайло Васильович – президент концерну «Облагробуд», академік, кандидат технічних наук, Заслужений будівельник України, депутат Донецької обласної ради декількох скликань.

Автори книги щиро дякують спонсорам за надану допомогу в виданні даної книги

Книга адресується вчителям історії, краєзнавцям, студентам історичних факультетів, правникам, службовцям органів місцевого самоврядування, депутатам місцевих рад, державним службовцям та іншим зацікавленим особам.

© Татаринов С.Й., 2008

© Тутова Н.О., 2008

ЗМІСТ:

У истоков местного самоуправления ............................................

5

ВСТУП .................................................................................................

6

1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ..................................

8

1.1. Дореволюційна історіографія Земства та Дум ...............

8

1.2. Радянська історіографія .....................................................

9

1.3. Закордонна історіографія кінця ХХ сторіччя ................

12

2. УСТАНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД ..........................................................

15

2.1. Виникнення та діяльність Бахмутського земства .........

15

2.2. Місто Бахмут і організація роботи Бахмутської Думи..

41

2.3. Бюджет Бахмуту ...................................................................

52

2.4. Розвиток транспорту і зв'язку ...........................................

57

2.5. Пожежна справа у Бахмуті .................................................

62

3. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ЕКОНОМІКИ .............

64

3.1. Розвиток соляної промисловості .......................................

64

3.2. Розвиток видобування ртуті ..............................................

75

3.3. Торгівля гасово-мастильними матеріалами ..................

76

3.4. Поліграфічна справа ...........................................................

77

3.5. Переробні підприємства .....................................................

79

3.6. Банки і страхові товариства ..............................................

83

3.7. Купецький стан ....................................................................

84

3.8. Розвиток виробництва будівельних матеріалів .............

90

3.9. Виробництво металу та вогнетривів ................................

92

4. РОЗВИТОК НАРОДНОЇ ОСВІТИ .............................................

107

4.1. Приходські школи ...............................................................

107

4.2. Приватні школи та училища .............................................

109

4.3. Церковно-приходські школи(ЦПШ).................................

110

4.4. Міські училища Бахмуту ...................................................

115

4.5. Гімназії ...................................................................................

119

4.6. Технічна освіта .....................................................................

122

4.7. Реальне училище ..................................................................

129

4.8. Єврейські школи ..................................................................

134

4.9. Товариство допомоги бідним учням ................................

135

4.10. Вплив Думи на розвиток народної освіти .....................

136







4.11. Вплив повітового земства на розвиток народної освіти ...................................................................................

139

4.12. Сільськогосподарські учбові заклади ...........................

143

4.13. Духовна освіта ....................................................................

145

5. РОЗВИТОК МЕДИЦИНИ ПОВІТУ ..........................................

146

5.1. Перша лікарняна допомога ...............................................

146

5.2 Лікарські ділянки .................................................................

152

5.3. Вплив земства на якість медичної допомоги .................

162

5.4. Аптечна справа .....................................................................

169

5.5. Установи громадської опіки ..............................................

170

6. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ У ПОВІТІ ..........................................

171

6.1. Бібліотечна справа ...............................................................

171

6.2. Музично-драматична культура ........................................

177

6.3. Парки та синематографи ....................................................

179

6.4. Витоки музейної справи .....................................................

181

6.5. Друковані засоби масової інформації (ЗМІ) ...................

183

6.6. Національне відродження ..................................................

184

7. ПРАВООХОРОННІ УСТАНОВИ ПОВІТУ .............................

185

7.1. Організація правопорядку у фортеці Бахмут .................

185

7.2. Система судоустрою у повіті ..............................................

189

7.3. Заклади охорони громадського порядку .........................

192

7.4. Тюремні заклади повіту ......................................................

199

ВИСНОВКИ .......................................................................................

201

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ..................................................................

203

СПОНСОРИ ………………………………………………..……….

225

ПРО АВТОРІВ ...................................................................................

227


У истоков местного самоуправления

Предлагаемая читателям книга впервые в истории Донбасса содержит максимально возможный анализ роли местных органов самоуправления Бахмутского уезда - городской Думы и уездного Земского собрания.

Проработанная историография России, Украины и зарубежья дает представление об оценках роли самоуправления в России в 1861-1917 годах, положительных и отрицательных сторонах деятельности, роли государственного чиновничьего аппарата.

Через всю книгу красной нитью проходит оценка влияния органов самоуправления уезда, второго по величине в Российской империи, в развитии промышленности, народного образования, медицины, культуры, правопорядка. Авторы опираются на правовые акты Империи, регулировавшие деятельность Земства и Думы, выделяют факты проявления самостоятельности и хозяйственной сметки деятелей Думы, Земства.

Важное место занимают правовые аспекты формирования местных бюджетов, расходования доходов Земством и Думой, механизмы контроля и гласности финансовой деятельности органов самоуправления. Намечены перспективы изучения кредитно-банковской системы.

Впервые за почти столетие возвращены из исторического небытия имена десятков гласных, промышленников, купцов, деятелей образования, врачей и фельдшеров, библиотекарей и правоохранителей, меценатов, выписаны их психологические портреты, личная жизнь.

Книга позволяет установить даты основания первой уездной больницы, первой школы, первой почты, первой библиотеки, начала деятельности школ музыкального и театрального искусств, основания предприятий, развития банков, железных дорог.

Уникальными являются сведения о солеварении в 18-19 столетиях, горной и металлургической промышленности, стройиндустрии, развитии сельского хозяйства и внедрении новых приемов земледелия.

Книга обозначает перспективные направления в изучении истории, экономической, социальной сфер Бахмутского уезда.

Для Донецкой области эта книга - первое исследование истории органов самоуправления в дореволюционный период. Не случайно русский поэт А. Блок назвал Донбасс в начале 20 столетия «Новой Калифорнией».
Я.Г. Берсуцкий, доктор экономических наук, профессор, ректор Университета экономики и права.

НАРИСИ ІСТОРІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В БАХМУТІ І ПОВІТІ У XVIII-XX СТОЛІТТЯХ

ВСТУП

Процес утвердження місцевого самоврядування в незалежній Україні триває понад сімнадцять років. Але й досі цей інститут не посів належного йому місця. Останнім часом усе більше уваги привертає вивчення досвіду діяльності місцевого самоврядування в різні періоди історії України у зв'язку з внесенням у 2004 – 2007 роках певних змін до Конституції та Законів України про місцеве самоврядування та нинішніми ініціативами Президента України щодо вдосконалення Основного Закону країни. Точиться запекла боротьба навколо питання надання більших повноважень територіальним громадам, місцевим радам, окреслення кола повноважень та їх фінансування, характеру, переліку місцевих податків, зборів та методів їх збирання. Розглядаються питання делегування державою певних повноважень місцевому самоврядуванню, контролю за законністю їх виконання.

На сьогодні питання здійснення реформ на місцевому, регіональному рівні відійшло на другий план. Владні повноваження ділять Президент України, Кабінет Міністрів та Верховна Рада. Тобто йдеться виключно про центральні органи влади. Але оскільки стратегічний вибір України – курс на євроінтеграцію, то варто згадати, що місцеве самоврядування – основа демократичних держав.

Нині на місцях існує система політичного та економічного двовладдя:діють призначені з центру державні адміністрації і обрані населенням місцеві органи влади. Фактично штучно створено соціально шкідливу ситуацію конкуренції, коли обидві структури змагаються за і без того обмежені фінансові ресурси, за контроль над власністю. А у програші як завжди громади.

За часів Радянської влади набув популярності заклик «Вся влада - Радам», одначе реальної влади органи місцевого самоврядування не мали. Надані їм права носили декоративно-декларативний характер, бо Ради цілком підпорядковувалися державно-партійному диктату КПРС.

За роки незалежності України було прийнято два різних закони про місцеве самоврядування, один із яких на початку 90-х років суттєво розширяв повноваження рад, вплив виборців та громад на прийняття рішень, а інший, прийнятий в кінці 90-х років звужував повноваження рад, депутатів та джерела надходження та розподілу прибутків на певних територіях. Центр як вилучав, так і продовжує вилучати, а потім перерозподіляти на свій розсуд і розсуд величезної армії чиновництва вищої ланки державного апарату зароблені громадами кошти і зібрані податки. Майже всі місцеві бюджети дотаційні і залежать від трансфертів та субвенцій з Києва.

Надання повноважень територіальним громадам, місцевому самоврядуванню, особливо в період виборів, не декларують тільки ліниві політики чи партійки.

Сьогодні досвід місцевого самоврядування Радянської влади, з урахуванням європейського вектора розвитку України, для нашої держави неприйнятний.

Але історія Російської імперії в дорадянські часи має певний, цікавий, позитивний досвід організації, функціонування, фінансування місцевого самоврядування у вигляді міських Дум та повітових Земських зборів.

За 50 років існування з 1866 до 1917 років ці заклади пройшли швидкий шлях народження, сталого розвитку, потужного впливу на вирішення безлічі місцевих проблем - розвитку та функціонування промисловості, торгівлі та банківської справи, розробки методів упорядкування землеволодіння та земельних відносин, створення і успішного фінансування складної системи закладів народної освіти, охорони здоров'я, культури, зв'язку та транспорту, соціального захисту та інших сфер життя великих і малих міст, повітів імперії в цілому.

Жовтнева революція 1917 року перервала розвиток Дум та Земства і, можливо, більш динамічний, швидкий розвиток колишньої Російської імперії у європейську державу.

Радянські історики розглядали діяльність міських Дум та Земських повітових установ поверхньо, із класових позицій (з огляду на майновий та становий характер обрання цих установ, де не був представлений «рушійний клас революцій» – пролетаріат (за В.І. Ульяновим та К. Марксом).

Під забороною комуністичної ідеології було будь-яке позитивне згадування наслідків діяльності місцевого самоврядування до 1917 року.

Дореволюційна література і архівні матеріали щодо діяльності Дум та Земств були у спецсховищах і не мали попиту у дослідників. Матеріали про дореволюційне місцеве самоврядування були представлені тільки у експозиціях місцевих музеїв окремими документами або світлинами з коментарями про «експлуататорів».

Бахмутський повіт Катеринославської губернії був за площею та чисельністю населення другим у Російській імперії. Не випадково, що у відомій роботі В.І. Ульянова «Розвиток капіталізму у Росії» використані статистичні відомості про різке зростання як міст, так і чисельності міського населення Бахмутського повіту у другій половині ХIХ століття як наслідок капіталістичного розшарування суспільства та переміщення сільського населення.

Роботи з дослідження діяльності Бахмутської міської Думи та повітового Земського зібрання до початку 90-х років ХХ століття були відсутні. Тому саме автори цього дослідження почали вивчення діяльності самоврядних установ повіту.

1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА

1.1. Дореволюційна історіографія Земства та Дум

Дореволюційні історики, юристи, публіцисти В.П. Безобразов, А.І. Васильчиков, В.М. Гессен, А.Д. Грабовський, Д.В. Друцкой-Соколинський, К.Д. Кавелін, Н.М. Коркунов, В.Н.Пєшков, М.І.Свєшников, Б.Н. Чичерін, Д.Н. Шпильок, Г.І. Шрейдер досліджували діяльність і місце земських установ у державі. Автори прагнули визначити оптимальну структуру органів самоврядування, позначити межі їх влади і компетенції, запропонувати варіанти взаємостосунків органів самоврядування й державних структур. Достатньо чітко викристалізувалися дві теорії самоврядування - громадська і державна.

Суть розбіжностей полягала в наступному. Прихильники громадської теорії місцевого самоврядування протиставляли інтереси держави і місцевості, відділяли адміністративне управління господарством від політичної форми правління. Органи державного управління і місцевого самоврядування мають різні функції і повинні співіснувати паралельно і незалежно одне від одного.

Прихильники державної теорії вважали органи місцевого самоврядування фундаментом загального державного устрою, виступали за включення земських органів в систему державних установ. Учені, за винятком В.П. Безобразова, проявили себе прихильниками Земства, виступали за істотне розширення повноважень цих органів самоврядування. Таким чином, проблема «Земство і державна влада» зразу ж була поставлена в громадській думці в розряд найзначущих і не втрачала своєї актуальності до революції.

Певні успіхи дореволюційних істориків були пов'язані з вивченням господарсько-економічної практики російського Земства. Докладна документація земських Управ, доступність численних томів земської статистики дозволяли створити об'ємні праці про земську народну освіту, медицину, ветеринарію, продовольчу допомогу, статистику та інші галузі місцевого господарства.

Праці В.В. Григор'єва, Г.Фальборка, Є.О. Звягінцева, В.І. Чарнолуського, І.І. Молесона, З.Г. Френкеля, Г.П. Сазонова, С.М. Валецького, В.Г. Бажаєва носили описовий характер як зведені огляди статистичних даних.

Чотирьохтомне дослідження Б.Б. Веселовського «Історія Земства за 40 років» зіграло узагальнюючу роль в історіографії Земства. Проаналізувавши рух земських бюджетів, господарсько-культурне і політичне життя земства, Б.Б. Веселовський в четвертому томі дав «історичні огляди окремих Земств». Проте, ці огляди, складені на основі документації губернських управ виглядають односторонніми. Б.Б. Веселовський позначив напрями подальшого вивчення земства, запропонувавши дослідникам «чисті теми», а саме: «про роль сенату в земському житті, практиці губернських по земських справах присутствія», «про губернаторські протести». Б.Б. Веселовський спробував виявити класові інтереси в Земстві, проаналізувавши склад Земств не по станах. Веселовський писав, що в 90-і роки серед земського дворянства починають домінувати антистанові настрої.

Про необхідність максимально обмежити самостійність Земств писали К.П. Побєдоносцев, М.Н. Катков, В.П. Мещерський.

Катков стверджував, що влада може належати «...уряду і тільки уряду».


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Схожі:

С. Й. Татаринов iconС. Й. Татаринов

С. Й. Татаринов iconК. М. Третьяков с. Й. Татаринов

С. Й. Татаринов iconО. С. Дадашов, С. Й. Татаринов, Н. О. Тутова

С. Й. Татаринов iconПрограма курсу за вибором «Православна культура Слобожанщини»
Батинський А. В., Войтенко Н. М., Воропаєва В. В., Дубініна С.І., Клімова С. В., Костюк І. О., Мацегора З. М., Татаринов М. В., Ухань...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка