С. Й. Татаринов



Сторінка18/26
Дата конвертації11.04.2017
Розмір3.75 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26

В 80-ті роки XIX століття в повіті була почата вакцинація населення від віспи. Цією роботою займалися 14 фельдшерів і 17 віспощепіїв. Вони не мали спеціальної медичної освіти і свої навички придбали під час практики в лікарнях. В 1875 році з 150 тисяч населення повіту було щеплено 1491 особа, що було набагато більше, ніж в інших повітах Катеринославської губернії.

Особливу епідемічну небезпеку віспи представляли переселенці з інших губерній. В 1875 році їх усіх було взято на облік (5275 чоловік).

В 1888 році Бахмутське земство клопотало перед губернським про додатковий відпуск віспяного детриту (лімфа), одержуваного в губернському віспяному телятнику лікарем Бодянським.

В кінці XIX сторіччя у зв'язку з масовою вакцинацією від віспи в повіті хворіли в основному селяни у віці 25-40 років, тобто не щеплені, в одних сім'ях. Віспощепленням у Бахмуті займалися два віспяні пункти і Олександрівський приймальний покій. Широко практикувалося використання плакатів і листівок з агітацією про щеплення.

В 1895 році віспа була щеплена 11090 дітям, 1307 немовлятам і більше ніж 400 жителям міста. В селі Покровське фельдшер Пащенко прищепив 309 чоловік, в Зайцевому і Кодемо фельдшер Коломійцев прищепив 85 жителів.

1895-й рік ознаменувався черговими інфекційними спалахами: в кінці року в м. Бахмуті, с. Луганському «віспа, дифтерит принесли значну кількість жертв, сироватка дала позитивні результати».

На початку XX сторіччя віспощеплення матеріально заохочувалося. За кожного щепленого сільські правління платили по 5 копійок. Детрит одержували з Орла від Живописцева. Через недостатнє залучення населення щепленнями було багато спалахів віспи. Проте рік за роком обсяги щеплень зростали. Так, в 1910-1912 роках в Луганській ділянці було щеплено 31 тисяча осіб, Бахмутській - 8 тисяч, в Званівській - 5,5 тисяч. Якщо в 1905-1909 роках всього були щеплено 80 тисяч жителів, то в 1909 - 1912 роках вже 150 тисяч. Проте на 1000 населення було тільки 129 щеплених, що, як наголошувалося на VIII з'їзді, не «могло задовольнити лікарів».

В квітні-травні 1895 році відбулися невеликі спалахи кору і скарлатини в Карлівці, де з 15 хворих померло – 5. В Кодемо захворіло кашлюком 6 дітей, в маєтку Кутейникова в Зайцево захворіло - 7, померла 1 дитина.

З кінця 80-х років актуальним була своєчасність оповіщення земських органів про спалахи інфекційних захворювань. Земство звернулося до єпископа Катеринославського і Таврійського з проханням дати доручення приходським священикам, щоб вони після відвідин інфекційних хворих «повідомляли своєчасно».

В ті часи Повітовий комітет громадського здоров'я постійно турбувало питання щодо занесення в Бахмут інфекційних захворювань. Так, в 1896 і 1899 роках комітет вимагав від Думи побудови спеціального бараку-карантину «для прийшлих в місто робітників».

В 1902 році Катеринославське санітарне відділення відзначало, що бахмутський ринок робочої сили має значне поповнення. Сезонні робітники приходили з поселень, що знаходилися від Бахмуту на відстані 35 – 75 верст. До міста прибуло 203 партії з 11 222 робітників. Переважно це були мешканці Харківської губернії - 82,8%, але були робітники і з більш віддалених місць. Так, 8,9 % прибули з Курської губернії.

З епідемічних надзвичайних подій в повіті постійно діяв Комітет громадського здоров'я. До його складу за посадою входили Предводитель дворян, справник повіту, член земської управи, міський голова, міський лікар, благочинний Бахмуту. Комітет збирався «в тих випадках, коли місту загрожувало занесення заразних хвороб». В екстрених випадках запрошувалися всі лікарі, директори учбових закладів, всі священики, земський начальник. В 1895 році Комітет екстрено збирався декілька разів: 5 січня у зв'язку із загрозою занесення висипного тифу великими етапами арештантів, 25 січня і 17 грудня у зв'язку зі спалахами віспи. Яких же заходів вживалося у зв'язку з епідемічною загрозою? Перш за все для ревакцинації в села висилалися фельдшери і віспощепії, населення оповіщалося про небезпеку, окремих хворих ізолювали вдома (але часто сімейна скупченість не дозволяла це робити), поміщали прислугу до лікарні, оглядали місця торгівлі, перевіряли ретиради (вбиральні) і помийні двори.

Восени 1910 року у Бахмуті спалахнула епідемія скарлатини. «Земська лікарня вже переповнена і більше прийняти хворих не в змозі, необхідно відкрити хоча б тимчасову лікарню для скарлатини, хворих необхідно відділити від здорових, хоча для бідного населення це є абсолютно неможливо» - з тривогою констатувала газета «Бахмутське життя».

В 1910 році протягом 2 місяців і 7 днів в повіті в черговий раз тривала епідемія холери. «Народна газета» повідомила, що за узгодженням з Катеринославським губернатором Дума виділила із «запасного капіталу на боротьбу з епідемією 5 тисяч рублів». Санітарний лікар І.І. Ляшенко відзначав велику працю лікарів М.І. Кавалерова і А.Л. Китаєва на ліквідації епідемії.

На думку санітарного лікаря В.К. Червинського, епідемічній ситуації сприяли переміщення великих мас сезонних робітників. Він відзначав, що ринок робочої сили Бахмуту має «від 35 до 75 верст в окрузі» Багато з них працювали на вогнетривкому заводі Ковалевського.

З 1910 року почалося створення громадських санітарних попечительств (щось на зразок «санпросвіти»): «жах перед приходом холери примусив всіх озброїтися і настроїтися проти страшної гості», «при участі інтелігентних осіб справа боротьби з холерою велася достатньо продуктивно». Санітарні опікуни стали оглядати щодня на базарах продукти, встановлювалися бочки з водою і кранами на площах, м'ясникам заборонили продавати м'ясо у відкритих приміщеннях, примусили регулярно мити розрубувальні колоди.

5.2 Лікарські ділянки

В 1882 році повіт був розділений на три лікарські ділянки: Камишевахську, Гришинську і Голіцинівську.

Працювали 3 лікарі і 4 фельдшери. Бахмутське Земство поволі і неухильно йшло до поліпшення медичної справи.

В 1882-1883 роках на другій лікарській ділянці працювали лікар А. Силін і 4 фельдшери. На ділянці були два приймальні покої: Железнянський на 10 ліжок і Голіцинівський на 10 ліжок. Було багато сифілітичних хворих. «Населення великороське і волоське відноситься набагато довірливіше до медичної допомоги ніж малороси» - наголошувалося у звіті. У місцевого українського населення «більш віри знахарям і бабцям».

В 1883 році Земство асигнувало 3 тисячі рублів для придбання медикаментів. Виникла дискусія щодо відпуску безкоштовних ліків. Земський лікар О.Л. Шкляревський відзначав, що в Бахмуті всі пацієнти, незалежно від статку, просили видати ліки безкоштовно, а ті що приходили з повіту ліки купували. За пропозицією дворян Іванівської і Шультинської волостей М.О. Ковалевського, О.В. Бахирєва, О.І. Плещеєва і В.О. Плещеєва було вирішено брати плату в приймальних покоях по 15 копійок за баночку, за складні ліки - 25 копійок. Фельдшери мали право відпускати тільки прості ліки.

В 1885 році повіт мав уже 4 лікарські ділянки, а в 1886 -5 ділянок. У Бахмуті були земська лікарня (лікар О.Л. Шкляревський), Камишувахський приймальний покій (лікар Я.А. Смоленський), Железнянський приймальний покій (лікар С.Ф. Шабельський).

В 1888 році в земстві виник конфлікт з приводу споруди Голіцинівської лікарні, де кладку стін провели не на вапняному, а на глиняному розчині, нібито через відсутність підвод.

За головування В.О. Плещеєва земство ставило питання про введення нових ставок доглядальниць з окладом 15 рублів і підвищенні окладів фельдшерам в лікарні повіту (за доповіддю О.О. Карпова і М.О. Ковалевського). 31 голосом Управа вирішила ввести 4 нові ставки фельдшерів. Й.М. Клейменов вніс пропозицію звільнити міського лікаря від постійного візування його рецептів земським лікарем у разі виписки ним безкоштовних ліків, бо «контроль рецептів може затягувати час для хворих, яким необхідна часто швидка допомога».

Земство брало на себе великі витрати на утримання громадської аптеки у Бахмуті. В 1895 році запаси медикаментів в аптеці складали 319 рублів, придбано ліків за рік на 3397 рублів, роздано ліків на 2926 рублів, придбано посуду на 534 рублі, на ліки у Бахмуті пішло 296 рублів, по другій ділянці В.М. Стебельського - 217 рублів.

В своєму звіті за рік земський провізор відзначав, що в земській аптеці було виготовлено ліків за 17 585 рецептами.

На початку XX сторіччя аптечна справа в повіті розвивалася поволі. З'їзд лікарів відзначав, що до 1909-1912 років в повіті не було «Вольної аптеки», складу медикаментів. Галенові препарати виготовлялися в аптеці Бахмутської лікарні для всіх 23 лікарських ділянок. Медикаменти лікарі ділянок одержували від фірми Юротата з Києва. Списки замовлених ділянками ліків розглядали дві комісії з 3-х лікарів при Юзівській і Бахмутській лікарнях. Комісія перевіряла обгрунтованість виписки медикаментів, вносила правки. Якщо виникали великі претензії до лікаря, то питання виносилося на черговий лікарський з'їзд-нараду, де заслуховували всі пояснення лікаря з цього питання.

В 1888 році Земським зібранням було вирішено асигнувати 3000 рублів на будівництво нової лікарні у Гришино. Контроль за роботами поклали на гласного Олексія Коптєва і братів Роговських. Оскільки по кошторису було недостатньо грошей на ліки, то виділили всього 335 рублів, щоб не позичати у сільських товариств.

Також було ухвалене рішення про проведення щорічних лікарських з'їздів повіту (конференцій). З 1888 року для вирішення питань діяльності лікарень і лікарів в повіті існували колегіальні збори лікарів, що скликалися санітарним лікарем не рідше 2-3 разів на рік. На сесіях-зборах розглядалися плани спорудження лікарень, заходи з попередження і припинення епідемій, вивчалися каталоги ліків, які лікарі планували замовити, готувалися матеріали для Земської управи і Земських зборів.

Земській Управі довелося розглядати питання виділення 200 рублів для відправки психічних і хронічних хворих в губернський центр. Конторщику бахмутської лікарні Купідонову додали 180 рублів річного жалування.

В 1892 році повіт мав 6 лікарських ділянок, а в 1904-1905 роках їх було вже 10.

VII губернський з'їзд лікарів, що відбувся в 1897 році, визнав нормальною лікарську ділянку, яка обслуговувала територію на 700 квадратних верст з населенням 25 тисяч жителів, а IX-й з'їзд скоротив ділянки до 300-350 квадратних верст з населенням до 15 тисяч жителів.

З 1895 року В.М. Стебельський завідував другою лікарською ділянкою в Олександро-Шультинській волості і лікарнею в селі Залізному. До ділянки входили Железнянська, Архангельська і Шультинська волості. Лікарня мала 4 палати на 10-12 ліжок, операційну, ванну, аптеку, кабінет лікаря.

На протязі 1895 року В.М. Стебельський лікував стаціонарно 123 хворих (з них 89 чоловіків, 34 жінок, померло 8 пацієнтів). Витрати на 1 пацієнта складали 59,5 копійок, оскільки «в літні місяці користувалося дуже мало хворих, витрати ж залишалися такими ж», за посуд аптечний було отримано 134 рублі.

На амбулаторний прийом за рік прийшло 6542 особи (8440 відвідин). Фельдшери працювали в Архангельському, Костянтинівці, Зайцево, Олександро-Шультино, «при кожному фельдшері була аптека». Потік хворих був величезний:

хворих відвідин

Архангельське 1928 2240

Костянтинівка 3647 4497

Зайцево 2669 3572

В.М. Стебельский відзначав високу дитячу смертність. В Архангельському, Петровському захворіли дифтеритом 64 дитини, померло - 19, в Залізному на 20 випадків було 4 летальні результати, не щеплених вмирало до 30%, щеплених - 17%.

Віспощепленням по 2 ділянці було охоплено 2180 жителів,з них якнайбільше в Зайцево і Олександро-Шультино.

Стебельський відзначав «з інших хвороб найбільш виділяються малярія, шлунково-кишковий катар, короста розвинулася за останні два роки».

З 1885 по 1895 рік в земській медицині відбулися значні зміни. Всього в 1895 році звернулося 95 тисяч хворих, проліковані в лікарнях 1357, амбулаторно - 91600. Загальні витрати на медицину складали 46 505 рублів, або 50 копійок на одного хворого. По Бахмутській лікарні кошторис виглядав так: утримання лікарні - 6346 рублів; ремонт – 184 рублі; прання білизни – 346 рублів; медикаменти, перев'язувальні засоби, інструменти – 10 190 рублів; придбання детриту – 811 рублів; зарплата лікарів, фельдшерів, акушерок повіту – 14 233 рублі.

Дільничним лікарням на рік виділялося: Камишуваха – 1220 рублів, Залізне (Олександро-Шультино) - 1489 рублів, Голіцинівка - 1200 рублів, Гришино - 1275 рублів.

На доставку психічно хворих і вкушених скаженими тваринами - 857 рублів, на придбання детриту від віспи - 348 рублів.

В повіті працювало 8 лікарів, 23 фельдшери, 7 акушерок, 1 провізор. Наголошувалося, що «спеціальної родопомічної установи в повіті немає».

В 1895 році стан народжуваності і смертності в повіті був таким: народилося 17 529, померло 10 075 чоловік. У Бахмуті: народилося 1 307, померло 839 чоловік

У Бахмуті всього по допомогу до лікарів звернулося 22 001 пацієнтів, лікувалося стаціонарно 797, померло 52. Загальна смертність складала 4% від всього населення.

Наймасовішими були хвороби дихання – 2 390, травлення – 2 339, нервові – 2 208, травми - 944, анемії – 1 346, післяродові хвороби - 434 (кожна третя породілля хворіла).

Така статистика пояснювалася тим, що «польові роботи у весняний і осінній час, нічліг просто неба, умовами економічного побуту селян, поганою їжею».

За окремими захворюваннями потрібно відзначити 464 випадки сифілісу, які були проліковані в лікарні, 482 - грипу, 283 - дизентерії, 77 - черевного тифу, 414 - інших венеричних хвороб, 102 - запалення легенів, 12 - сибірської виразки і 7 - холери.

Дуже багато випадків малярії – 1 100, «малярія весною і на початку літа в повіті, в Бахмуті в низовій частині міста за течією річки». Про антисанітарію в місті свідчили і 372 випадки корости.

В ці часи почалося створення промислової медицини.

На заводі Фарке, де працювало 160 чоловіків і 18 жінок, була амбулаторія і аптека. Фабричним лікарем був І.Х. Марутаєв, який з 1910 року став ще і співакціонером заводу.

Акціонери компаній «Бахмутська сіль», «Нова Величка» побудували приймальні покої де працювали фельдшери.

На заводі «Кринична» була організована лікарняна каса. До її правління входили управляючий Фірнемон, робітники Дроздов, Рябенко. Із зарплати в касу відраховувався 1%, правління заводу відраховувало 3%. Каса оплачувала лікарняні листи робітникам: 75% заробітку сімейним і 50% неодруженим.

Кошторис заводу Ковалевського за 1913 рік свідчить про те, що на придбання медикаментів витрачалося 353 рублі. Приймальним покоєм з 2 ліжками завідував фельдшер Борис Юлійович Явнель. Тут також була аптека.

При заводі Плещеєва фельдшером працював Дмитро Андрійович Хлєбніков, що закінчив Севастопольську фельдшерську школу і в наступному був зісланий за участь у революційних заворушеннях на флоті. При приймальному покої на 2 ліжка була аптека. В роки громадянської війни Д.А. Хлєбніков з дружиною і донькою Інною організував тифозний барак для робітників де виходжував їх. Він помер в 1922 році. Робочих вогнетривких заводів раз на тиждень відвідували лікарі В.М. Стебельский або А.Я. Смоленський. В 1914 році робочі заводів були обстежені на профзахворюваність.

Управа вказувала на те, що у Бахмуті з 200 робітників пивоварного заводу Абрамовичів, що жили при ньому, оглядалися всього 10 робітників.

В грудні 1908 року на XXXI з'їзді гірничопромисловців Півдня Росії в Харкові в роботі секції від фабрично-заводських лікарів повіту брали участь С.М. Сангурський (Бахмут, завод Скараманги), Ю.Т. Меддальє (Сартана, металургійний завод), О.П. Печников (Юзівка, Лідіївська шахта), Я.Я. Ольшвангер, Т.О. Садовский (Шербинівка), В.К. Петерсен (Єнакієве, металургійний завод), К.К. Комер (Краматорськ, металургійний завод), В.Я. Сабсович (Юзівка, Прохорівська шахта), О.М. Стрикозов (Мушкетово) та ін.

В 1872 році у Бахмуті було засновано «приймальний покій». За рік в ньому обслуговували 5 853 пацієнтів. Працювали лікар з окладом 85 рублів, 4 фельдшери, акушерка, 2 віспощепії, 3 ветеринарні лікарі. Кошти йшли на «купівлю медикаментів для бідних, придбання інструментів, віспяного детриту, дифтерійної сироватки». Було побудовано відділення для інфекційних хворих. Через рік на приймальний покій (1 лікар, 1 фельдшер, 1 акушерка, 1 віспощепій) було витрачено 500 рублів на ліки для 7620 хворих.

В 1895 році лікарняна мережа міста пролікувала: земська лікарня – 610 хворих, померло – 52; тюремна – 82; лікарня духовного училища – 105 хворих.

Для осіб, які не проживали в повіті, платня за лікування складала 10 рублів, що приблизно складало 40 копійок на добу.

Амбулаторію при Олександрівському приймальному покої відвідало 17 585 осіб. Поліклінічний прийом вівся і в самій земській лікарні.

В 1895 році в штаті Бахмутської земської лікарні були: завідуючий Орест Лукич Шкляревський, з окладом 1200 рублів; лікар-ординатор Я.А. Смоленський; старший фельдшер Северин Нарцисович Жолкевський, який в 1894 році закінчив Харківську школу фельдшерів, з окладом 420 рублів; фельдшер Федір Юхимович Рудников, який в 1895 році закінчив школу фельдшерів, з окладом 300 рублів; фельдшер-акушерка Анастасія Дмитрівна Дегтярьова, яка в 1892 році закінчила школу фельдшерів.

Норми їжі на одного хворого в день в Бахмутській лікарні становили: м'яса телятини - 200 грамів або яловичини - 400 грамів, або 1/ 2 тушки курки, риби - 400 грамів, картоплі - 200 грамів, капусти - 100 грамів, масла рослинного, коров'ячого, жиру по 50 грамів, гречки або пшона по 200 грамів, хліба пшеничного до 1 кілограму, цукру 4 шматки.

В 1900 році земська лікарня мала 100 ліжок, працювали два міські лікарі, в штаті Земської управи було три лікарські ставки. Один лікар обслуговував залізничників, чотири лікарі були приватно практикуючими.

16 червня 1901 року по вулиці Маріупольській на гроші євреїв-промисловців і купців А. Смоленського, М. Крамарєва, А. Гершковича, А. Фарбмана, М. Грінера, Е. Шухера, І. Голдріна, А. Французова, Я. Абрамовича відкрили громадську лікарню. В єврейській лікарні працювали Р.А. Шершевська - Розенфельд і О.І. Токарева.

Нова Бахмутська лікарня була побудована в 1908 році поряд з Земською Управою на вулиці Олександрівській. В 1906 - 1908 роках на будівництво лікарні було асигновано 29 тисяч 775 рублів і на сифілітичне відділення – 20 тисяч 306 рублів. Лікарняний двір, площею 3 240 квадратних сажнів, був засаджений садом.

Лікарня мала три будівлі: головний корпус на 50 ліжок, соматичних хворих, двоповерховий на 10 палат, що вміщали від 60 до 95 хворих. Операційна мала мозаїчні підлоги, пофарбовані стіни, баки для кип'ятіння води і каналізацію, освітлення газоліном. В 3-х шафах знаходилися інструменти, був операційний стіл Гана, 2 дерев'яні столи, табурети, підставки під емальовані тази, бікси. Передопераційна була обладнана двома автоклавами, дезкамерою, стерилізаторами для інструментів, машиною для виготовлення бинтів. Дві операційні палати були відокремлені від решти соматичних. В соматичному відділенні була своя перев'язувальна з операційним столом, про що згадується у доповіді з'їзду гірничозаводських лікарів у Харкові.

Через поганий тиск у водогоні воду нерідко доставляли кінними бочками. Господарчі споруди лікарні складалися з будівлі кухні, сараю, 4-х льохів, льодовика.

Будівля терапевтичного відділення була одноповерхова і мала 3 палати. Інфекційне відділення було двоповерхове і мало 4 чоловічих і 3 жіночі палати на 16-22 пацієнти. Для сифілітиків був окремий двоповерховий корпус на 40 ліжок (11 палат).

Квартири медперсоналу розташовувалися в трьох будівлях (для лікаря, провізора, фельдшерів).

Лікарняна аптека займала три великі кімнати і в напівпідвалі була лабораторія, кімната «кокторіїв», пакувальна, мийна. Провізором Бахмутської земської лікарні був Федір Францевич Владиславський, який в 1895 році закінчив Харківський університет, помічником провізора працював Олександр Соломонович Остроухов, атестований у Харкові в 1896 році. Оклад провізора становив 620 рублів, помічника - 360 рублів.

В 1913-1914 роках планувалося будівництво нового приміщення аптеки. По закінченню будівництва в аптеці працювали провізор, 7 аптечних помічників, що готували ліки, три служителі складали сигнатури, контролювали склад препаратів, ліків. Також працювали лаборант, два фельдшери і три учні. Щодня зранку аптека протягом трьох годин відпускала до 300 найменувань ліків для стаціонару, а також по рецептах лікарів приймального покою на Олександрівській. В лікарняну аптеку медикаменти надходили від фірми Юротата з Києва, посуд від Глінського з Ростову, папір і спринцівки від Гофмана з Харкова, термометри з Москви.

В 1912 році Дума побудувала нове амбулаторне відділення вартістю 15 тисяч рублів, в якому працювали два лікарі і фельдшер. На амбулаторний прийом звернулося 26 тисяч жителів (більше, ніж мешкало у місті). На утримання амбулаторії було витрачено 4 тисячі рублів. Одні відвідини хворого коштували 15 копійок.

Першим головним лікарем земської лікарні був В.М. Стебельський, який народився в 1860 році в сербському селі Калинівка Бахмутського повіту. Після закінчення Таганрозької гімназії він вчився на медичному факультеті Московського університету. Після закінчення університету йому надійшла пропозиція від професора В.О. Снєгирьова залишитися у нього на кафедрі хірургії, акушерства і гінекології. Від цієї пропозиції В.М. Стебельський відмовився, повернувся до рідного краю де став лікарем другої ділянки Бахмутського повіту.

В.М. Стебельский відзначав, що «як квартири лікаря, так і фельдшерів дуже погані і малі.., дільничні лікарі мають розкішні квартири». Прислуга лікарні розміщалася під час чергувань в двох маленьких кімнатах: «при переповнюванні хворими персонал фельдшерів, палатна прислуга перевтомлюються після нічних чергувань і операцій». При 100 штатних ліжках лікарня мала наповнюваність до 130-140 хворих.

Щодня вранці лікарем і фельдшерами проводилися обходи, 2 дні на тиждень були операційними, чергування біля прооперованих хворих велося цілодобово. Лабораторія лікарні робила аналізи крові, мокроти, шлункового вмісту. Через відсутність до 1913 року електрики у Бахмуті рентгенівський кабінет не працював.

«Народна газета Бахмутського земства» в січні 1909 року так описує Бахмутську земську лікарню: «на розі вулиць Великої Харківської і Вокзальної головний корпус лікарні з амбулаторією, аптекою і хірургічним відділенням. Вдалині за корпусом видно двоповерхову будівлю сифілітичного відділення, у дворі приміщення для заразних хворих, кухні, пральної, дезінфекційної камери. Корпуси для квартир персоналу і другого лікаря лікарні. Завідує лікар В.М. Стебельский спільно з лікарем В.А. Бервольфом, дільничний лікар лікарні О.В. Філіп'єв. Розрахована на 120 ліжок».

21-24 лютого 1908 року у Катеринославі проходив II з'їзд фабрично-заводських лікарів, що відзначав: «скрізь медичний персонал завалений непосильною роботою». З'їзд прийняв рекомендації про збільшення кількості лікарів і фельдшерів, через незавантаженість фабричних ліжок рекомендовано лікувати на них дружин і дітей робочих. Відзначено, що «санітарний стан підприємств - саме хворе місце».

Серед обговорених питань були такі: про підготовку до епідемії холери, про запобіжні окуляри для робітників і покупку їх за рахунок власників заводів, про необхідність при лікарнях копалень мати карети швидкої допомоги, телефони, дезкамери.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26

Схожі:

С. Й. Татаринов iconС. Й. Татаринов

С. Й. Татаринов iconК. М. Третьяков с. Й. Татаринов

С. Й. Татаринов iconО. С. Дадашов, С. Й. Татаринов, Н. О. Тутова

С. Й. Татаринов iconПрограма курсу за вибором «Православна культура Слобожанщини»
Батинський А. В., Войтенко Н. М., Воропаєва В. В., Дубініна С.І., Клімова С. В., Костюк І. О., Мацегора З. М., Татаринов М. В., Ухань...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка