Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!»



Дата конвертації17.04.2017
Розмір445 b.


Павло Чубинський – автор гімну України

  • 1839-1884


Портрет

  • Софія Русова: «Високий, чорнявий, з чорними очима, з густими бровами, низьким гучним голосом, з владними рухами, високим чолом, тип організатора, який добре знає, що організує, вміє володіти людьми і провадить свою справу через усі перешкоди».

  • Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!»



Біографія

  • Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський Полтавської губернії (нині село Чубинське за 4 км від Борисполя) у небагатій дворянській сім'ї.



Біографія

  • Закінчив Переяславське повітове училище, Другу київську чоловічу гімназію та вступив на юридичний факультет Петербурзького університету.



Біографія

  • Там знайомиться з видатними географами того часу: Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо-Маклаєм.



Біографія

  • У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем, Василем Білозерським.



Біографія

  • 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію «Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії» й одержує вчений ступінь кандидата правознавства.

  • Повернувшись в Україну, пише статті для «Основи»: «Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників», «Український спектакль у Чернігові», «Два слова про сільське училище», «Ярмарок у Борисполі». Публікує статті «Декілька слів про значення казок, прислів’їв та пісень для криміналіста», «Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії».



Біографія

  • В Україні бере активну участь у роботі Київської “Громади”, захоплюється ідеями хлопоманства.

  • Павло Чубинський намагався відкрити безплатну сільську школу в Борисполі. Він вважав за обов’язок допомагати селянам, які тоді звільнилися з кріпацтва й мали багато клопотів із власністю на землю.



Творчість

  • Восени 1862 Павло Чубинський за півгодини написав вірш «Ще не вмерла Україна». Мотив твору взятий з польської мазурки «Єще Польска нє зґінела» та з пісні сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу».



Творчість

  • Цей текст Чубинський написав у Києві на Великій Васильківській у домі купця Лазарєва. Тепер на тому місці будинок номер 106.

  • На боці сербів за незалежність від Османської імперії воювали двоє братів Чубинського. Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка.



Творчість

  • Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863, № 4.

  • Цікаво, що спочатку авторство приписували Тарасу Шевченку. Також побутувала думка, що це не авторський твір, а народний.

  • Пісня отримала значне поширення на Західній Україні. Через деякий час композитор Михайло Вербицький пише музику до нього, при цьому дещо відредагувавши текст. Надрукований з нотами у 1865. В межах царської Росії вперше надрукований у 1908 р. Як державний гімн почав використовуватись у 1917 році.



Біографія

  • 20 жовтня 1862 р. шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.

  • Проти Павла Чубинського були висунуті звинувачення в тому, що він закликає жити селян так добре та вільно, як поміщики і чиновники, рекомендує припинити платити «могоричі» своїм господарям.

  • Також письменника звинувачували за те, що відвідував могилу Шевченка та «пил водку с простолюдинами и распевал возмутительные малороссийские песни».



Творчість

  • За сім років заслання українець зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в Архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про Печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії тощо.

  • Чубинський організував гуртки допомоги сиротам і знедоленим дітям Півночі, а також очолював експедицію з вивчення Печорського краю і Заполярного Уралу. За його ініціативою була відправлена експедиція навіть на Нову Землю.



Біографія

  • У 1869 р. дістає дозвіл на повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї.

  • 1873—1876 керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства.

  • У 1869—1871 Чубинський обробив та підготував до друку сім томів «Трудів етнографічно-статистичної експедиції».



Біографія

  • Після повернення в Україну у 1872 р. одружується з Катериною Порозовою, сестрою дружини інженера-цукровара Толпигіна. Чубинський тоді служив у цукроварній фірмі Яхненків і Симиренка.



Творчість

  • За свої цінні наукові праці одержав золоту медаль від Російського географічного товариства (1873), золоту медаль на Міжнародній Виставці в Парижі (1875) та від Російської академії наук Уваровську премію (1879).



Біографія

  • У 1879 р. Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка.

  • Помер 26 січня 1884 р.

  • Прощалися з поетом у тій самій церкві на Подолі, де колись прощалися з Тарасом Шевченком.

  • Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.



Нащадки

  • Могила зруйнована в 1930-х, відновлена 1990 року. Його діти: Олександра — оперна співачка, Михайло — професор-криміналіст, Федір — ветеринар і Павло — інженер – збудував залізничну платформу «Чубинський». Правнук Чубинського Володимир — поет і композитор, був переслідуваний за радянських часів, учинив самогубство.



Вшанування пам’яті

  • 1963 р. до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» відділ Організації Оборони Лемківщини видав серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Mиколи Бідняка.



Вшанування пам’яті

  • Побіля села Нова Олександівка Бориспілького району у 1994 р. створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинського».



Вшанування пам’яті

  • Пам'ятник-погруддя Павла Чубинського встановлено в день десятої річниці проголошення незалежності України біля будинку Бориспільського державного історичного музею на вулиці Київський шлях.



Вшанування пам’яті

  • У 2009 році Національний банк України увів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський».

  • На аверсі монети вгорі розміщено стилізований рослинний орнамент, у центрі — композиція, що символізує етнографічні дослідження науковця — народні музичні інструменти, гетьманські клейноди тощо.

  • На реверсі монети зображено портрет Чубинського.



Цікаво знати

  • Українські полярники, які відправляються на зимівлю в Антарктиду, покладають квіти до пам'ятної дошки Чубинського на будинок гімназії, де він навчався.



Довідник

  • Хлопоманство — народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні 50—60-ті роки 19 століття, яка прагнула зближення з народом.

  • Хлопомани — термін на означення прихильників селянства. Цей рух під впливом соціально-революційних ідей Заходу народився спочатку серед студентів Київського університету. Усвідомивши собі, що належить служити «тому народові, серед якого живеш», вони заснували українську громаду.



Корисні посилання

  • Стаття про Павла Чубинського на україномовному розділі Вікіпедії

  • http://www.ukrtvory.com.ua/cub.html Чубинський Павло - життєвий та творчий шлях

  • http://www.ui.ua/ua/all_ukraine/historyua/ukraine_in_19century/ Історія України-Русі в 19 столітті. Життя, побут і культура, як основа розвитку української самосвідомості та поява товариств «Просвіта»

  • http://dt.ua/SOCIETY/sila_chornozemna_nash_chubinskiy-47104.html «Сила чорноземна наш Чубинський…»



Корисні посилання

  • http://svatovo.ws/gerb_ukrainy_gimn_2.html Державний Гімн України

  • http://lemko-olk.com/old/chronological.php Об’єднання лемків Канади

  • http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pavlo-chubinskij-pisav-virshi-quot-pid-shevchenka-quot/279137 Павло Чубинський писав вірші «під Шевченка»

  • http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2010/580-chubynskyy.html Павло Чубинський – вчений, поет, громадський діяч

  • http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=6836 Павло Чубинський. Забута доля




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconЛітературний процес 40-50 рр. ХХ століття
Що мав на увазі Д. Яворницький, коли казав: "У вас вона на вістрі шаблюки, а в мене отам, на верхах собору, на його шпилі"!
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconУрок української літератури в 5 класі Галина Малик
Повість-казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Морально-етичні проблеми в казці: добро І зло, відповідальність за свої...
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconОсновні риси епохи Відродження
Термін "Відродження " вперше вжив відомий живописець І архітектор Джорджо Вазарі, він мав на увазі відродження Античності
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconВедучий Дорогі друзі! У наш бурхливий час, коли світ заполонили відео, стерео, мобілки, коли прилавки супермаркетів вгинаються від фантастичної кількості періодичних І неперіодичних видань… Ведучий 2
Ведучий Дорогі друзі! У наш бурхливий час, коли світ заполонили відео, стерео, мобілки, коли прилавки супермаркетів вгинаються від...
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconКозацька Покрова 14 жовтня ─ Покрова Бо-жої Матері
Тож нічого дивного, що наш народ шукав допомоги й опіки, проти якої не може встояти жодна людська сила, а тією поміччю була якраз...
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconРева Лариса Григорівна (Київ). Роде наш красний: жіноча лінія родини Реви
Харкова –– пізнають один одного відразу. Киянин є киянином за своєю суттю. А харків’яни обов’язково завжди живильна сила своєї неповторної...
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconПередмова Предметні учнівські олімпіади та конкурси є одними з традиційних І добровільних форм роботи сучасної шкільної освіти, що реалізують бажання школярів перевірити свої знання, здібності, уміння. Олімпіади та конкурси
Ня долати труднощі, виробляють навички роботи з довідковою та науково-популярною літературою. Вони приносять користь лише тоді, коли...
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconЗемне тяжіння. Сила тяжіння
Наочності: Фрагмент «Сила тяжіння». Фізика Динаміка (розділ 2) Сили в механіці
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconК. Д. Ушинського “шхуна “колумб”: поетика закритого твору
Лахтак”, “Шхуна Колумб”, “Мандрівники”, згодом роман “Глибинний шлях”. Молодого письменника насамперед турбувало питання якісного...
Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!» iconКлючових і предметних компетентностей
Світи не загалом для системи, а для кожного учня. Компетентнісна освіта — спроба вийти за межі традиційної парадигми навчання, коли...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка