Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений



Сторінка10/11
Дата конвертації02.04.2018
Розмір1.96 Mb.
ТипСборник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ПОВЫШЕНИЕ ЕФЕКТИВНОСТИ ТРАНСФОРМАЦИИ CRY-ГЕНАМИ СОРТОВ КАРТОФЕЛЯ УКРАИНСКОЙ СЕЛЕКЦИИ

Жук В.П., Емец А.И.

Институт пищевой биотехнологии и геномики НАН Украины, ул. Осиповского, 2а,

м. Киев, 04123, Украина; е-mail: viktoria.zhuk@gmail.com
Нами были проведены эксперименты по разработке протокола эффективной трансформации разных сортов картофеля украинской селекции с использованием синтетичных Cry-генов, обеспечивающими устойчивость к различным классам насекомых-вредителей. Для этого в качестве эксплантов использовали листовые диски и междоузлия побегов четырехнедельных растений сортов картофеля Левада, Свитанок, Вернисаж и Зарево из селекции Института картофелеводства НААН Украины. Генетическую трансформацию проводили с использованием 5-ти различных конструкций A. tumefaciens, содержащих синтетические Cry-гены: Cry2Aа2, Cry1C і Cry1Ac, находящимися под контролем двух промоторов: d35S промотору вирусу мозаики цветной капусты или под ткане-специфическим промотором из картофеля STLS. Конструкции агробактерии любезно были предоставлены проф. И. Альтасааром (Университет Отавы, Канада). Для агробактериальной трансформации вышеуказанных сортов экспланты погружали в суспензию бактерии, а потом культивировали на среде для индукции каллуса. После двух дней кокультивации трансформанты промывали стерильной водой и высаживали на среду, содержащей канамицин в качестве селективного агента и цефатоксим для приостановки роста бактерии. Для регенерации растений экспланты переносили на среду, дополнительно содержащую комбинацию фитогормонов (НУК и БАП). Протрансформированые ткани пассировали каждые две недели на свежей питательной среде. В дальнейшем трансформанты высаживали на безгормональную среду.

Известно, что применение периода пре- и ко-культивирования значительно повышает дальнейший уровень регенерации трансформантов. В нашей работе экспланты, подвергшиеся прекультивированию, не только давали более высокий результат самой трансформации, а также имели повышенную устойчивость к разрастанию культуры агробактерии и обесцвечиванию клеток на селективной среде. Оптимальный период пре-культивирования эксплантов перед трансформацией составил 4 дня. Длительность культивирования тоже оказывает большое влияние на эффективность трансформации растений. Слишком короткий период ко-культивирования может непривнсти к генетической модификации, однако, слишком долгий период приводит к зарастанию Agrobacterium и может вызывать некроз и гибель клеток. Оптимальный период кокультивирования в наших эксперементах составил 2-3 дня. Установлено, что использование манитола перед и после трансформации также повышало устойчивость к разрастанию культуры агробактерии и приводило к значительному росту каллусной массы. Было установленно, что среди исследованных сортов высоким уровнем трансформации характеризовались растения сорта Свитанок, Вернисаж и Зарево.

В результате проведенных экспериментов был оптимизирован протокол трансформации данных сортов картофеля. Стабильный рост на селективной среде отобранных трансформантов позволяет предположить наличие в них Cry-генов. Для подтверждения экспрессии перенесенных генов проводиться молекулярно-генетический анализ отселектированых линий.

Генетическая инженерия и биотехнология растений
РЕГУЛЮВАННЯ МОРФОГЕННИХ ПРОЦЕСІВ У ЕКСПЛАНТІВ

AMELANCHIER OVALIS MЕDIK. В КУЛЬТУРІ IN VITRO

Андрієнко О.Д., Колдар Л.А., Небиков М.В.

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України
Рід Amelanchier Medik. родини Rosaceae Juss. об’єднує близько 25 видів ірги, поширених у зонах помірного клімату, з яких в Україні ростуть переважно два тетраплоїдних 68-хромосомних види: ірга звичайна, або овальна, – A. ovalis Medik. та ірга канадська – A. canadensis (L.) Medik. Крім того, певне значення мають ірга колосиста – A. spicata (Lam.) K. Koch, ірга малоплідна – A. bartramiana (Tausch) M.Roem., ірга вільхолистна – A. alnifolia (Nutt.) Nutt. ex M.Roem., ірга рясноквітуча – A. alnifolia var. semi-integrifolia (Hook.) C.L.Hitchc. та деякі інші види й різновиди (Опалко, 2000; Флора УРСР, 1954).

Успішне впровадження кращих представників Amelanchier у вітчизняне садівництво потребує виробництва великої кількості садивного матеріалу. Для цього можна використовувати насіннєве та вегетативне (відсадками, поділом кущів, щепленням) розмноження. Однак за насіннєвого походження, отримують неоднорідне потомство, в якому не зберігаються ознаки рослин, з яких було відібрано насіння. Тому найбільш цінні сорти і форми розмножують вегетативно. За вегетативного розмноження ознаки маточних рослин зберігаються у вегетативному потомстві, однак коефіцієнти розмноження відсадками чи поділом кущів не завжди достатні, а щеплення на сіянцях ірги, які схильні давати багато порослі, завдає багато клопотів з її видалення. Це спонукало пошук способів мікроклонального розмноження A. оvalis як досить перспективного виду для впровадження у вітчизняне озеленення і плодівництво.

Вивчали залежність процесів морфогенезу в експлантів A. оvalis від фітогормонального складу живильних середовищ. У природних умовах ріст і розвиток рослин контролюється фітогормонами – хімічними речовинами, що виробляються у дуже малій кількості, але здатними давати відчутний фізіологічний ефект (Ребров, 2008; Троян, 1995). Регулювання проліферації і морфогенезу in vitro здійснюється додаванням до базових живильних середовищ відповідних фітогормонів. Базове живильне середовище (Murashige et al., 1962) було модифіковане 6-бензиламінопуріном (6-БАП) 0,5 – 4,0 мг/л та β-індолилмасляною кислотою (ІМК 0,01 – 0,5 мг/л) у шести варіантах. Культивовані на різних середовищах експланти відрізнялись за коефіцієнтом розмноження, довжиною пагонів, кількістю пар листків, їх забарвленням тощо) залежно від співвідношення фітогормонів у живильних середовищах.

Встановлено, що найбільш активно процеси морфогенезу відбувалися у варіанті модифікування живильного середовища додаванням 6-БАП – 2,0 мг/л, у якому спостерігали активний ріст центрального пагона, а впродовж 15 – 23 діб з одного експланта формувалось пересічно 5 – 7 додаткових адвентивних мікропагонів. У другому пасажі коефіцієнт розмноження A. оvalis досягав 25.


Опалко А. І. Селекція зерняткових культур // Селекція плодових і овочевих культур / А. І. Опалко, Ф. О. Заплічко. – К.: Вища школа, 2000. – С. 345 – 364.

Ребров В. Г. Витамины, макро- и микроэлементы / В. Г. Ребров, О. А. Громова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 960 c.

Троян В. М. Етапи росту рослин та їх особливості / Троян В. М. – К.: Наукова думка, 1995. – 261 с.

Флора УРСР : [у 12 т.] / ред. тому Д. К. Зеров. – К.: Вид-во АН УРСР, 1954. – Т.VI. – С. 46 – 47.

Murashige T., Skoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures // Physiology Plant. – 1962. – 15, № 13. – Р. 473 – 497.

Генетическая инженерия и биотехнология растений
РОСТОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ КАЛЛУСНЫХ КУЛЬТУР CLEMATIS VITALBA НА ПИТАТЕЛЬНЫХ СРЕДАХ, СОДЕРЖАЩИХ СЕЛЕН

Заяц А.Ю., Сидякин А. И., Теплицкая Л.М.

Таврический национальный университет им. Вернадского, г. Симферополь; e-mail: zayatc.alex@i.ua
По современным данным более 30 микроэлементов считаются необходимыми для нормальной жизнедеятельности человека. Среди них селен, суточная потребность которого 30-100 мкг. Спектр его действия широк. Он выполняет каталитическую, структурную и регуляторную функции, взаимодействует с витаминами, ферментами и биологическими мембранами, участвует в окислительно-восстановительных процессах, обмене жиров, белков и углеводов. Основными путями поступления селена в организм являются продукты животного и растительного происхождения. Одним из источников микроэлементов в наиболее доступной (биологически активной) форме являются растения. Перспективным путем получения растительной биомассы, обогащенной микроэлементами в биологически активной форме, является культура in vitro. Этот метод позволяет получать клеточные культуры различных видов растений, которые могут быть использованы как источники микроэлементов и биологически активных веществ (БАВ). В связи с вышесказанным получение клеточных культур растений, содержащих микроэлементы и БАВ, несомненно, актуально.

Целью данной работы являлось изучение влияние Se на ростовые параметры пассируемой культуры клеток Clematis vitalba.

Материалом для исследования служили каллусные культуры C. vitalba IV пассажа, которые выращивали на модифицированных агаризованных питательных средах, дополненных селенитом натрия в концентрациях от 1 до 10 мг Se/л.

Согласно результатам проведенных исследований, при культивировании каллусных культур C. vitalba в контрольном варианте опыта (на среде без селена) индекс роста (ИР) составил 3,62. Внесение в питательные среды 1 и 5 мг Se/л стимулировало накопление биомассы (ИР составил 6,19 и 7,03). Дальнейшее повышение содержания Se в среде (10 мг Se/л) значительно увеличивало ростовые показатели каллуса до 22.

Проведенные исследования показали стимулирующее влияние Se на ростовые параметры каллусной культуры. В дальнейшем планируется изучение влияния повышенного содержания Se в питательной среде на аккумуляцию его в клеточных культурах и отбор штаммов с высоким содержанием этого микроэлемента.

Генетическая инженерия и биотехнология растений
СТЕРИЛІЗАЦІЯ РОСЛИННОГО МАТЕРІАЛУ ЯК ЕТАП РОЗМНОЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ CORYLUS L. В КУЛЬТУРІ IN VITRO

Сергієнко Н. В.

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України
Раціональне використання, подальше вивчення та збагачення рослинного різноманіття в Україні є важливим завданням ботанічної науки. У зв'язку з цим великий інтерес являють декоративні форми та сорти ліщини, які широко застосовуються в озелененні та плодівництві.

З метою збереження генетичної однорідності видів, сортів, форм представників роду Corylus L. використовують вегетативне розмноження. Застосовуючи класичні методи розмноження одержуємо відносно обмежену кількість рослин. Виникає потреба у використанні нових, більш ефективних методів розмноження. Одним з таких методів є прискорене розмноження рослин у культурі in vitro. Перевагами цього методу розмноження є можливість отримання в короткі строки, незалежно від пори року великої кількості безвірусного садивного матеріалу.

Вирощування в стерильних умовах будь-якого рослинного матеріалу передбачає послідовне проведення цілого ряду технологічних процесів, які починаються зі стерилізації рослинного матеріалу (Косенко та ін., 2008). Процес стерилізації інтактної рослини, необхідно виконувати з особливою увагою, оскільки від цього залежить, чи буде експлант розвиватися, чи загине від інфекції (Черевченко та ін., 2008). Для стерилізації органів і тканин рослин, з яких буде ізолюватися експлант, зазвичай застосовують великий набір різних стерилізуючих речовин. Найбільше використовуються розчини з вмістом активного хлору: гіпохлорид кальцію і натрію, хлорне вапно, хлорамін, також розчини сполук ртуті — сулейма, диацид та ін. Ці речовини за правильного підбору концентрацій та експозиції дають позитивні результати, незважаючи на їх токсичність для рослинних тканин (Бутенко, 1964).

Щоб отримати стерильний матеріал, вивільнений від патогенів, підбирали поєднання стерилізуючих препаратів та їх концентрацій, за яких тканини рослинного організму залишалися б життєздатними. Під час проведеної роботи випробувано стерилізуючі речовини: гіпохлорид натрію (NaClO), дихлорид ртуті (HgCl2), нітрат срібла (AgNO3). Для більш ефективної дії до кожного із стерилізаторів додавали емульгатор „Твін 80”.

Найвищий відсоток стерильних та життєздатних експлантів було отримано за використання такої схеми стерилізації: мильний розчин → проточна вода → 70% етанол (10 сек.) → 5% гіпохлорид натрію (8 хв.) з додаванням емульгатора „Твін 80”→ чотириразове промивання стерильною водою. Одержаний рослинний матеріал, після видалення залишків стерилізатора, висаджували на безгормональне живильне середовище для подальшого пересаджування і розмноження рослин.
Бутенко Р.Г. Культуры изолированных тканей и физиология морфогенеза растений / Р.Г. Бутенко, — М.: Наука, 1964. — 272 с.

Косенко І.С., Фундук: прикладна генетика, селекція, технологія розмноження і виробництва: Навч. посібник / Косенко І. С., Опалко А. І., Опалко О. А.,— Київ: Наук. думка, 2008. — 256 с.; іл

Черевченко Т. М. Биотехнология тропических и суб тропических растений in vitro / Черевченко Т. М., Лаврентева А. Н., Иванников Р. В.,— К. Наук. думка, 2008.— 559 с.
Генетическая инженерия и биотехнология растений
ОСОБЛИВОСТІ МІКРОКЛОНАЛЬНОГО РОЗМНОЖЕННЯ

SORBUS DOMESTICA L.

Цимбал О.М.

Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України
S. domestica L. — горобина кримська або домашня — реліктовий вид середземноморської флори, який у природньому стані росте в гірській частині Криму та на Кавказі (Курьянов, 1986). Цей вид у західноєвропейських країнах використовують для отримання цінної меблевої деревини, а плоди — у харчовій та фармацевтичній промисловості (Мельниченко, 1999). S. domestica L. має великі для представників роду Sorbus L. плоди завдовжки 1,5–3,5 см та завширшки 1,3–3 см. Середня маса плода становить 17–25 г, а максимальна ­­— 30–35 г (Курьянов, 1986).

Метою нашої роботи було вивчення морфогенетичного потенціалу, розробка методів для підтримання постійної стерильної культури, розмноження матеріалу S. domestica L. для подальшого його використання при розробці методики вкорінення та підвищення коефіцієнта розмноження.

Порівняно з більшістю інших видів роду Sorbus L. пагони S. domestica L. мають сильне опушення і потребують ретельнішої обробки при введені у живильне середовище. Перед стерилізацією необхідне механічне очищення пагонів з повним видаленням ворсинок, що не завжди дає змогу отримати високий відсоток стерильного татеріалу. Тому, для введення в культуру in vitro використовували як експлант свіжо зібране насіння, яке стерелізували 0,1% розчином дихлориду ртуті HgCl2 протягом 3-х хвилин. Для культивування використовували базове живильне середовище Мурасіге – Скуга (MS) модифіковане додаванням вітамінів В1, В6, С, РР та цитокініну БАП. Після введення насіння у живильне середовище, пробірки з експлантами поміщали в холодильну камеру для проходження стратифікації. Після закінчення терміну стратифікації пробірки з експлантами переносили в культуральну кімнату з кондиційованим повітрям, з температурою 25˚С, відносною вологістю повітря 70–75%, фотоперіодом 16 годин та штучним освітленням 3–5 тис. люкс. На 25-й день після перенесення в культуральну кімнату проросло 36% насінин. Після того, як сіянці сформували 3–4 справжніх листочки проводили перше пасажування. Сіянці ділили на кілька частин, відділяли корінь і отримували 3–4 нових експланти. Розглядали основні показники: ступінь розвитку калюсогенезу, здатність до пагоноутворення та ризогенезу. Вході досліджень було встановлено, що найкращий коефіцієнт розмноження спостерігався на середовищі з додаванням 2 мг/л БАП. Довжина пагонів була 1,5–3 см, але коефіцієнт пагоноутворення зафіксований вищий ніж на інших досліджуваних середовищах. При додаванні до середовища 1мг/л БАП кількість пагонів була меншою, але вони мали більшу довжину (до 7,5 см) і спостерігалося калюсоутворення в базальній частині експлантів. Експланти які перевищували 6–7 см відділяли для індукування ризогенезу. Для цього до середовища додавали ІМК, ІОК, НОК в різних концентраціях . Було встановлено, що найкращі результати відмічені на середовищі з додаванням 0,5 мг/л ІОК та 1 мг/л НОК. Ризогенез спостерігали на 15-й день досліджень. Кількість коренів становила від 1 до 9, а довжина їх коливалася в межах 1–13 см. На даний час проводиться робота з адаптації рослин регенерантів в умовах лабораторії з подальшим перенесенням ex vitro.
Курьянов М.А. Рябина садовая / М.А. Курьянов. – М.: Агропромиздат, 1986. – 77 с.

Мельниченко Н.В. Модификационная изменчивость и формовое разнообразие рябины крымской в условиях Лесостепи Украины / Н.В. Мельниченко // Інтродукція рослин №3–4/1999. — С–139–141.


Генетическая инженерия и биотехнология растений
РАЗРАБОТКА ПРОТОКОЛА АГРОБАКТЕРИАЛЬНОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ САХАРНОЙ СВЕКЛЫ (Beta vulgaris L.) СИНТЕТИЧЕСКИМИ Cry-ГЕНАМИ

Сивура В.В., Литвин Д.И., Курило В., Емец А.И.

Институт пищевой биотехнологии и геномики НАН Украины, ул. Осиповского 2а, 04123 Киев-123, Украина; e-mail: Valicoo@rambler.ru
Сахарная свекла (Beta vulgaris L.) является одной из наиболее важных технических культур, поскольку почти 40% сахара в мире изготавливается из данной культуры. Исходя из этого развитие селекционно-генетических работ, направленных на улучшение потенциала выращивания сахарной свеклы и производство сахара имеет большое экономическое значение для нашей страны. Однако следует отметить, что ввиду вариабельности генотипов, низкого регенерационного и трансформационного потенциала сахарной свеклы, существуют серьезные ограничения для применения основных биотехнологических манипуляций in vitro с исходным экспериментальным материалом этой культуры, направленных на повышение показателей ее урожайности и устойчивости к различного рода патогенам и вредителям. Целью наших исследований была разработка протокола эффективной агробактериальной трансформации сахарной свеклы с использованием синтетических Cry–генов. В работе использовали бинарные векторы p1AcPRD, p1CPRD, p2APRD, несущие синтетические Cry1Ac-, Cry1C-, Cry2A-гены, соответственно, под контролем промотора d35S CaMV, а также селективный маркерный nptII-ген с устойчивостью к канамицину. Перечисленные целевые гены обеспечивают резистентность к ряду насекомых-вредителей отряда Lepidoptera (Перепончатокрылые) и Diptera (Двукрылые). В качестве исходного материала была взята отцовская селекционная линия ММ ½ сахарной свеклы, любезно предоставленная Институтом биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины.

Для трансформации B. vulgaris использовали Agrobacterium tumefaciens штамма LB4404. Перед трансформацией агробактерию инкубировали в жидкой среде MS (Murashige & Skoog, 1962) с добавлением 50 мМ ацетосерингона на протяжении 5 ч. Затем листовые диски инкубировали с культурой агробактерий в течении 48 ч. Для селекции использовали среду. содержащую 300 мг/л цефотаксима для элиминации бактерии и 200 мг/л канамицина, в качестве селективого агента. Пассирование культуры проводили каждые две недели с той же концентрацией антибиотиков. Нами была установлена предварительная эффективность трансформации на селективной среде, которая составляла 31% при использовании конструкции p1AcPRD, а также 10% при использовании двух других конструкций. В настоящее время проводится молекулярно-генетический анализа отобранных трансгенных линий сахарной свеклы для установления их трансгенной природы, а также планируется проведение соответствующих биотестов для установления наличия устойчивости растений к насекомым–вредителям.


Генетическая инженерия и биотехнология растений
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ МОДИФИКАЦИЯ ПАЛЬЧАТОГО ПРОСА E. CORACANА (L.)

Баер Г.Я., Емец А.И., Блюм Я.Б.

Институт пищевой биотехнологии и геномики НАН Украины,

ул. Осиповского 2а, г. Киев, 04123, Украина; e-mail: galinabayer@mail.ru
Наиболее важными критериями при создании химических препаратов с гербицидной активностью является их нетоксичность для человека и животных, а также избирательное ингибирование роста сорняков. Первое требование удовлетворить довольно легко, поскольку существуют принципиальные отличия в биологии растительной и животной клетки, что позволило синтезировать большое количество химических препаратов.На сегодняшний день более четверти мирового рынка гербицидов составляют вещества, которые нарушают деление клеток. К ним в частности относятся соединения специфически связывающиеся с тубулином растительных клеток и не взаимодействующие с тубулином растительного происхождения. Среди них особое место занимают динитроанилиновые и фосфоротиоамидные гербициды (Hugdahl & Morejohhn, 1993), блокирующие динамику микротрубочковых структур клеток, что приводит в последствии к нарушениям деления и роста клеток.

Преимущества использования динитроанилиновых гербицидов обусловлены их высокой специфичностью, поскольку динитроанилины связываются только с растительным тубулином в низких микромолярных концентрациях (Blume et al., 2003). Поэтому создание культурных растений с устойчивостью к таким гербицидам на сегодняшний день является актуальной проблемой.

Объектом наших исследований были выбраны растения пальчатого проса сорта Тропиканка и нового высопродуктивного сорта Ярослав-8. Трансформацию проводили с помощью Agrobacterium tumefaciens и бомбардмента микрочастичками вольфрама. Для агробактериальной трансформации использовали бинарный вектор pBITUBA8, содержащий мутантный ген α-тубулина Tuam1 из E. indica (обеспечивает устойчивость к динитроанилиновым гербицидам) и ген β–тубулина HvTUB1 с ячменя, а также селективный ntpII ген. Для биолистической трансформации использовали две плазмиды: pAHTUAm1, содержащую мутантый ген Tuam1 и bar- ген, и рAHTUB1 и селективный bar- ген, содержащую ген HvTUB1. Все гены находились под контролем убихитинового промотора кукурузы (PUbi) и терминатора нопалинсинтазы (NOS) (Yemets et al., 2008). Для трансформации использовали одну конструкцию pAHTUAm1 либо обе в эквимолярных концентрациях. Cелекцию трансформантов проводили на 10 мкМ трифлюралина. Трансгенная природа полученных регенератов, устойчивых к динитроаналиновым гербицидам, была подтверждена с помощью и ПЦР-анализа с использованием специфических проб к ntp II гену и bar гену. С помощью генетического анализа потомства было показано наследование привнесенных генов.
Hugdahl J.D., Morejohn L.C. Rapid and reversible high – affinity binding of the dinitroaniline herbicide oryzalin to tubulin from Zea mays L. // Plant Physiol. – 1993. – Vol. 102. – P. 725 – 740.

Blume Ya. B., Yemets A. I., Nyporko A. Yu., Baird W. V. Structural modelling of plant α-tubulin interaction with dinitroanilines and phosphoroamidates // Cell Biol. Int. – 2003. – Vol. 27, N 3 – P. 171 – 174.

Yemets A.I., Radchuk V.V., Bayer O.A., Bayer G.Ya., Pakhomov A.V., Baird W.V Blume Ya.B. The development of transformation vectors based upon a modified plant -tubulin gene as the selectable marker // Cell Biol Int. – 2008. – 32. – Р.566 – 570.
Пищевая и промышленная биотехнология
Базидіальні гриби − основа для створення функціональних продуктів

Круподьорова Т.А.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України вул. Осиповського 2а, м.Київ, 04123, Україна

Застосування функціональних харчових продуктів, харчових продуктів для спеціального дієтичного харчування, харчових добавок, як компонентів для їх створення, дієтичних добавок − найбільш перспективний напрям первинної і вторинної профілактики поширених соматичних захворювань. Такий підхід відповідає основному принципу медицини − зміцненню здоров’я населення, попередженню розвитку найпоширеніших хвороб людини, запобіганню несприятливої дії на організм факторів навколишнього середовища. Створення вищезгаданих продуктів неможливо без пошуку додаткових природніх ресурсів біологічно активних речовин.

У всьому світі проводяться ґрунтовні дослідження з вивчення таких фармакологічно перспективних сполук з грибів як глікани, хітин, терпени, ліпіди, каротиноїди, флавоноїди, меланіни, поліфеноли тощо. Особлива увага належить полісахаридам. Полісахариди вищих грибів знайдені в плодових тілах, культуральному міцелії та культуральній рідині. Завдяки багаточисленним експериментам та клінічним випробуванням, що були проведені перш за все в Китаї, Японіі, США, встановлено, що полісахариди різних видів базидіальних грибів (Ganoderma lucidum, Trametes versicolor, Grifola frondosa, Tremella fuciformis, Schizophyllum commune, Lentinus edodes) здатні обумовлювати протипухлинну, антивірусну, антидіабетичну, гепатопротекторну, іммуномодулювальну, антиоксидантну, протипухлинну, гіпохолестеринемічну, фото- и радіопротекторну активності (Stamets, 2000; Wasser, 2010). Одночасно, особливого значення також набувають експерименти, спрямовані на використання базидіальних лікарських грибів як джерел харчового протеїну, амінокислот, зокрема незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот, полісахаридів, вітамінів, мікро- та макроелементів. В наш час у харчовій та фармацевтичній промисловостях країн Південно-східної Азії активно застосовують харчові, дієтичні, біологічно активні добавки (БАД) та профілактично-лікувальні препарати, на основі грибів із різних систематичних груп. Слід зауважити, що сукупний вплив на організм комплексу біологічно активних речовин грибів забезпечує ефект доповнення та полівалентності. Продукти на основі лікарських грибів необхідно розглядати як раціональний засіб корекції харчування і, одночасно, як засіб профілактики або додаткової терапії багатьох хронічних захворювань. Відповідно, такі продукти, розроблені на основі базидіальних грибів, у рівному ступені відносять як до нутрі-, так і парафармацевтиків. Незважаючи на значний потенціал лікарських грибів, виробництво на їх основі функціональних харчових продуктів, харчових продуктів для спеціального дієтичного харчування, харчових добавок, як компонентів для їх створення, дієтичних добавок в Україні, нажаль, находиться на етапі становлення. Ряд БАД (серія «Мікосвіт», серія «Міко») випускається за результатами досліджень, виконаних в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Дослідження, спрямовані на створення харчових добавок та функціонально харчових продуктів на їх основі проводяться останні роки в ДУ “Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України”. Визначено склад міцеліальної маси та культуральної рідини грибів, створено проекти НТД, отримано патент на корисну модель. Такі дослідження сприятимуть створенню вітчизняних функціональних продуктів з ціною, нижчою ніж імпортні, що дозволить забезпечити конкурентну здатність та доступність продукту більш широкому колу людей.

Stamets P. Growing gourment and medicinal mushrooms.− Hong Kong: Ten Speed Press, 2000. − 574 p.

Wasser S.P. Medicinal mushroom science: history, current status, future trends, and unsolved problems // Int. J. Med. Mush. –V.12, №1. – 2010. – P. 1–16.

Пищевая и промышленная биотехнология
ПРОМИСЛОВІ ПРОДУЦЕНТИ ЛІЗИНУ – АУКСОТРОФНІ МУТАНТИ

Андріяш Г.С., Бейко Н.Є., Заболотна Г.М., Тігунова О.О., Ткаченко А.Ф.,

Шульга С.М.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України,

вул. Осиповського, 2а, 04123, г. Київ-123, Україна
Досліджено штами-продуценти лізину: Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. 90Н, Brevibacterium sp. Х з Колекції штамів мікроорганізмів та ліній рослин для харчової та сільськогосподарчої біотехнології ІХБГ.

Більшість промислових штамів-продуцентів - це ауксотрофні мутанти за однією або декількома амінокислотами. Їх мутації пов язані із змінами у генах, що кодують ферменти регулювання біосинтезу лізину за принципом зворотного зв язку (Підгорський, Іутинська, Пирог, 2010). Бревібактерії - промислові продуценти лізину – мають ауксотрофність за гомосерином, лейцином, треоніном (Пирог, Ігнатова, 2009; Жданова, 1990)

Проведено клоновий аналіз промислових продуцентів лізину Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. 90Н, Brevibacterium sp. Х, з трьох продуцентів отримано 15 клонів. Кожен оцінено за лізиновою продуктивністю в періодичних умовах культивування та оптимального забезпечення продуцентів киснем. Рівень біосинтезу лізину складав 4−12 г/л лізину .

Досліджено ауксотрофність штамів бревібактерій щодо 16 амінокислот на твердих поживних середовищах; перевірено ауксотрофність клонів щодо амінокислот аспартатної родини на мінімальному рідкому середовищі в оптимальному забезпеченні культур киснем; визначено, що клони є ауксотрофами за гомосерином та лейцином.

Підібрано та оптимізовано мінімальне середовище за джерелом вуглецевого живлення для вивчення ауксотрофності штамів бревібактерій.

Показано, що клони синтезували лізин та амінокислоти аспартатної родини на мінімальному середовищі. Визначено, що досліджені клони – це мутантні штами зі змінами в генах hom (гомосериндегідрогенази) та lysC (аспартаткінази).

Відібрано 3 клони для здійснення генно-інженерного вдосконалення продуцента (6-hom-, leu-, met-; 7- hom-, leu-; 11- hom-, leu-, trе-, trp-).

Виділено геномну та плазмідну ДНК трьох клонів Brevibacterium sp. та двох штамів E. coli, проведено їх електрофоретичне дослідження (Федоренко, 2006; Мартиненко, 2010), клони розрізнялись за геномною та плазмідною ДНК.


Підгорський В.С., Г.О. Іутинська, Т.П. Пирог Інтенсифікація технологій мікробного синтезу. – Київ: НВП «Вид-во Наукова думка НАН України», 2010. – 327 с.

Пирог Т.П., Ігнатова О.А. Загальна біотехнологія:Підручник. – К.:НУХТ,2009.– 336с.

Федоренко В.О.та ін. Великий практикум з генетики, генетичної інженерії та аналітичної біотехнології мікроорганізмів/ В.О.Федоренко, Б.О.Осташ, М.В.Гончар, Ю.В.Ребець: Навч. посібник.- Львів: видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006 .- 279 с.

Жданова Н.И. Современные тенденции развития селекционных работ с продуцентами аминокислот / под ред. проф. Дебабова В. Г. сборн. Генетика промышленных микроорганизмов и биотехнология. – М.: Высш. шк., 1990 – С.14-31

Мартиненко О.І. Методи молекулярної біотехнології: Лабораторний практикум / за наук. ред.. чл..-кор. НАН України, проф.. Д.М. Говоруна.- К.: Академперіодика, 2010.- 232 с.
Пищевая и промышленная биотехнология
ОПТИМІЗАЦІЯ ЖИВИЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ

ШТАМУ 167 AGROCYBE AEGERITA ПРОДУЦЕНТА ПЕРОКСИДАЗИ

Волошко Т.Є., Федотов О.В.

Донецький національний університет
Основою успішного культивування штамів-продуцентів базидіальних грибів, відповідно до поставленої мети, є добір живильних середовищ з урахуванням їх фізіологічних потреб (Бухало та ін., 2004).

Значний інтерес до пізнання різних аспектів біології та біосинтетичної активності вищих грибів відділу Basidiomycota, що спостерігається в останні роки, обумовлений, в першу чергу, розширенням сфери їх практичного використання. Цікавим в цьому відношенні є малодосліджений ксилотроф Agrocybe aegerita (Brig.) Fayod. – перспективний для біотехнологічного використання (Соломко, Ломберг, 2005). Серед чисельних метаболітів гриба A.aegerita особливої уваги заслуговують антиоксидантні ферменти, а саме пероксидаза. Пероксидаза має широкий спектр практичного застосування – у медицині, наукових дослідженнях та різних галузях промисловості (Белова, 2004). Основним джерелом отримання цього ферменту є коріння Armoracia rusticana, але цієї сировинної бази недостатньо для забезпечення існуючих потреб.

Відомо, що пероксидазна активність (ПА) штаму-продуценту змінюється під впливом різних факторів. Так, у наших попередніх дослідженнях штаму 167 A. aegerita було з'ясовано, що максимальна ПА спостерігається при рості на живильному середовищі із сахарозою в якості джерела вуглецевого живлення.

Мета роботи – оптимізація живильного середовища для культивування штаму 167 A.aegerita – продуцента пероксидази.

Об'єктом дослідження був штам 167 гриба A.aegerita. Штам культивували поверхнево в колбах Ерленмейєра на 250 мл протягом 10 діб при 27,5°С на глюкозо-пептоному живильному середовищі об'ємом 50 мл, де глюкоза замінена в еквіваленті вмісту вуглецю на сахарозу. Удосконалення вихідного середовища проводили за методом повного факторного експерименту (ПФЕ-24). Варіювання (λ) вмісту у живильних середовищах сахарози і пептону – факторів х1, х2 складає 2 г/л, а КН2РО4 і К2НРО4 – факторів х3 і х4 – 0,2 г/л, інші компоненти мають постійну концентрацію. Пероксидазну активність оцінювали за спектрофотометричним методом визначення інтенсивності забарвлення продукту окислювання о-діанізидину перекисом водню (Дудка, 1982). Статистичну обробку експериментальних даних проводили за методом дисперсійного аналізу, порівняння середніх арифметичних – за методом Дункана.

Дані досліду свідчать про наступне. Найбільш придатним для росту та ПА було середовище з наступним складом, г/ л: сахароза – 12, пептон – 5, КН2РО4 – 0,4, К2НРО4 – 0,2, інші компоненти у стандартних концентраціях. Це живильне середовище перевищує контроль у 4,11 рази за ПА міцелію, та у 1,12 рази за ПА КФ. Оптимізація глюкозо-пептоного середовища для росту і пероксидазної активності штаму 167 Agrocybe aegerita дозволяє вести його культивування, направлене на отримання міцеліальної біомаси чи ферментів пероксидази екзо- і ендопоходження, що спрощує і здешевлює їх виробництво.


Белова, Н. В. Перспективы использования биологически активных соединений высших базидиомицетов / Н. В. Белова // Микол. и фитопатол. – 2004. – Т. 38, вып. 2. – С. 1-6.

Бухало А.С., Бисько Н.А., Соломко Э.Ф., Билай В.Т., Митропольская Н.Ю., Поединок Н.Л., Гродзинская А.А., Михайлова О.Б. Культивирование съедобных и лекарственных грибов. Практические рекомендации / Под общ. ред. А.С. Бухало. – Киев, 2004. – 120 с.

Дудка И.А., Вассер С.П., Элланская И.А. Методы экспериментальной микологии. Справочник. – К.: Наук. думка, 1982. – 550 с.

Ломберг М.Л. Лікарські макроміцети у поверхневій та глибинній культурі: дис. канд. біол. наук: 03.00.21/НАН України; Інститут ботаніки ім.М.Г.Холодного. – 2005.–20 с.



Пищевая и промышленная биотехнология
ІНДУКЦІЯ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ШТАМУ 167

AGROCYBE AEGERITA (BRIG.) FAYOD.

Чайка О.В., Федотов О.В.

Донецький національний університет
Підвищення інтересу до вивчення закономірностей процесів життєдіяльності базидіоміцетів та можливості їхньої регуляції, що є одним з важливих напрямків розвитку сучасної біотехнології, обумовлений широкими перспективами їх практичного використання в різних галузях промисловості і сільського господарства та медицині (Бухало, Бісько и др. 2004). Активно досліджуються біотехнологічні перспективи використання базидіального ксилотрофу Agrocybe aegerita (Brig.) Fayod. (Соломко, Ломберг, 2000)

Перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) – важливий метаболічний процес, притаманний всім живим організмам, приймає участь в регуляції процесів життєдіяльності організму, синтезі багатьох речовин, реалізації захисних функцій. Інтенсивність ПОЛ є показником стійкості стаціонарного режиму перетворень в організмі, що впливає і водночас характеризує його здатність до адаптації та визначає можливість розвитку багатьох патологічних змін (Владимиров, 1998). Відомо, що гриби, зокрема ксилотрофні базидіоміцети, мають здатність до ініціювання реакцій ПОЛ, які спрямовані на вільнорадикальне розкладання лігніну і інших феноловмісних речовин, що має суттєве адаптаційне та екологічне значення (Капич, 1998).

Мета дослідження – вивчення можливості індукції ПОЛ штаму 167 Agrocybe aegerita (Brig.) Fayod. шляхом модифікації глюкозо-пептонного середовища.

Культивування штаму 167 проводили протягом 10 діб при 27,5°С поверхнево на глюкозо-пептонному середовищі (ГПС) та на цьому середовищі, де глюкоза була замінена на сахарозу в еквіваленті вмісту вуглецю за методом ПФЕ 2. Накопичення біомаси визначали ваговим методом, рН культурального фільтрату (КФ) – потенціометричним методом. Оцінку активності процесів ПОЛ визначали спектрофотометрично за вмістом продуктів ПОЛ, активних до тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП) (Капич, 1998). Статистичну обробку експериментальних даних проводили за методом дисперсійного аналізу, порівняння середніх арифметичних – за методом Дункана.

Результати дослідження показали, що на модифікованому ГПС з сахарозою вміст ТБК-АП в міцелії становив 14,3 ± 0,4 нмоль/ г. Вміст ТБК-АП в КФ складав 3,8 ± 0,2 нмоль / мл. Біомаса міцелію становила 0,72 ± 0,09 г/ л, рН КФ 6,77 од. Отже, перевищення рівня вмісту ТБК-АП в міцелії на представленому середовищі відносно цього показника на ГПС з сахарозою складає 2,6 рази, а на вихідному ГПС – в 2,86 разів. Вміст ТБК-АП в КФ на цьому середовищі відносно ГПС з сахарозою більший в 1,2 рази, а відносно вихідного ГПС – в 1,8 разів. Таким чином, використання модифікованого живильного середовища дозволяє вести культивування штаму 167 макроміцету A.aegerita з метою індукції процесів ПОЛ в міцелії та збільшення його продуктів в культуральній рідині.
Бухало А.С., Бисько Н.А., Соломко Э.Ф., Билай В.Т., Митропольская Н.Ю., Поединок Н.Л., Гродзинская А.А., Михайлова О.Б. Культивирование съедобных и лекарственных грибов. Практические рекомендации / Под общ. ред. А.С. Бухало. – К., 2004. – 120 с.

Владимиров Ю. А. Свободные радикалы и антиоксиданты // Вестн. РАМН. 1998. – № 7. – С. 43–50.

Капич А.Н. Процессы перекисного окисления липидов у грибов (биотехнологические аспекты) // Проблемы микробиологии и биотехнологии. – Минск, 1998. – С. 185-188.

Соломко Э.Ф., Ломберг М.Л. Перспективы использования лечебно-профилактических свойств культивируемых грибов в 21 веке // Мат. наук.-практ. конф. "Нові технології при вирішенні медико-екологічних проблем". – К., 2000.– С. 84-87.


Пищевая и промышленная биотехнология
ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ МІКРОБНОГО ПОХОДЖЕННЯ – НОВІ АНТИФІТОПАТОГЕННІ ПРЕПАРАТИ

Конон А.Д., Софілканич А.П., Скочко А.Б., Монастерецька І.О., Пирог Т.П.

Національний університет харчових технологій, м. Київ
Надмірне використання хімічних пестицидів та добрив у сучасному сільському господарстві призводить до погіршення родючості ґрунтів, а також внутрішньоклітинного накопичення хімічних агентів і появи пестицид-стійких мутантів комах і рослин в усьому світі. Щоб подолати ці проблеми, доцільно застосовувати засоби біоконтролю, які включають використання ефективних штамів мікроорганізмів і мікробних метаболітів замість хімічних засобів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур (Mohammadipour M. et al., 2009). З літератури відомо, що ефективними антимікробними агентами є поверхнево-активні речовини (ПАР) мікробного походження, яким притаманна антифунгальна активність щодо широкого спектру фітопатогенних мікроорганізмів (Grover M. et al., 2010), проте на сьогодні актуальною залишається проблема боротьби з бактеріозами сільськогосподарських рослин.

У зв’язку з цим мета нашої роботи – дослідження антимікробної дії препаратів поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus К-4 і Rhodococcus erythropolis ЕК-1 щодо фітопатогенних бактерій. У роботі використовували наступні препарати: препарат 1 – супернатант культуральної рідини (концентрація ПАР 0,28 мг/мл); препарат 2 – розчин ПАР, виділених із супернатанту (препарат 1) екстракцією сумішшю Фолча (метанол:хлороформ 2:1). препарат 3 – водна фаза після екстракції ПАР сумішшю Фолча.

Антимікробну дію препаратів ПАР визначали щодо фітопатогенних бактерій-шкідників пасльонових та хрестоцвітних рослин: Pseudomonas syringae 8511, Xanthomonas campеstris pv. campestris 8003, Xantomonas vesicatoria 7790, Pseudomonas corrugata 9070, Pseudomonas syringae pv. coronafaciens 9129, Pectobacterium carotovorum 8982. Фітопатогенні бактерії були люб’язно надані співробітниками відділа загальної та грунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології НАН України.

Встановлено, що препаратам 1 і 2 притаманна антимікробна активність щодо всіх досліджуваних бактерій, причому в усіх випадках препарат 2 виявився ефективнішим. Так, через 2 год експозиції за присутності препарату 2 A. calcoaceticus К-4 спостерігали зниження кількості клітин P. syringae 8511 і X. vesicatoria 7790 на 92–100 %, а X. campеstris pv. campestris 8003, P. corrugata 9070, P. syringae pv. coronafaciens 9129, P. carotovorum 8982 – на 63–74 %, в той час як після обробки тест-культур препаратом 1 виживання клітин було у 1,5–2 рази вищим. Препарат 1 R. erythropolis ЕК-1 характеризуюється слабшою антимікробною дією щодо P. corrugata 9070 (зниження кількості клітин на 31-33 % через 2 год експозиції), ніж препарати A. calcoaceticus К-4, і не поступався в ефективності при дії на P. carotovorum 8982 (69–72 %).

Зазначимо, що за дії препарату 3 A. calcoaceticus К-4 майже на всі досліджувані тест-культури спостерігали збільшення кількості клітин навіть на порядки, чого не відбувалося за дії препарату 3 R. erythropolis ЕК-1 (виживання клітин 100 %). Ми припускаємо, що A. calcoaceticus К-4 продукує комплекс біологічно активних речовин (наприклад, фітогормонів), які залишаються у водній фазі після екстракції ПАР і можуть слугувати стимуляторами росту рослин. Вивченню цього питання будуть присвячені наші подальші дослідження.

Grover M., Nain L., Singh S.B., Saxena A.K. Molecular and biochemical approaches for characterization of antifungal trait of a potent biocontrol agent Bacillus subtilis RP24 // Curr. Microbiol. – 2010. – Vol. 60, № 2. – P. 99–106.

Mohammadipour M., Mousivand M., Abbasalizadeh S. Molecular and biochemical characterization of Iranian surfactin-producing Bacillus subtilis isolates and evaluation of their biocontrol potential against Aspergillus flavus and Colletotrichum gloeosporioides // Can. J. Microbiol. – 2009. – V. 55. – P. 395–404.

Пищевая и промышленная биотехнология
ВЫДЕЛЕНИЕ ЦЕЛЛЮЛОЗОРАЗРУШАЮЩИХ БАКТЕРИЙ ИЗ СУБСТРАТОВ РАЗЛИЧНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ.

Соколовская Е.А., Отурина И. П., Ржевская В.С.

Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, Симферополь, АР Крым
Микробиологическая конверсия возобновляемых ресурсов биосферы, в огромных количествах попадающих в отбросы, в различные полезные продукты в настоящее время представляет собой одну из важнейших биотехнологических проблем. Одним из наиболее распространенных в природе органических соединений является целлюлоза (клетчатка), разложение которой происходит как в аэробных, так и в анаэробных условиях, при щелочной и кислой реакции среды, низкой и высокой влажности, разной температуре. Содержание и видовое разнообразие целлюлозоразрушающих микроорганизмов в различных типах природного субстрата значительно варьирует, поэтому выделение из разнообразных природных источников бактерий, осуществляющих минерализацию клетчатки, а также выявление среди них наиболее эффективных штаммов, представляет собой не только теоретический, но и практический интерес с перспективой их использования для переработки органических отходов (Саловарова, 2006).

Целью данной работы явилось выделение целлюлозоразрушающих бактерий из субстратов различного органического происхождения: компоста, остатков сточных вод, опилок, разложившейся соломы. Культивирование выделенных штаммов бактерий проводилось на питательных средах Виноградского, Гетчинсона и Имшенецкого – Солонцевой, в термостате при температуре 37±1° С.

В ходе проведенных экспериментов было обнаружено, что на поверхности агаризованной питательной среды появляются слизистые, неопределенной формы, разнообразного цвета (бесцветные, желтые) налеты. На питательных средах Виноградского и Гетчинсона рост целлюлозоразлогающих бактерий был замедлен, процесс разложения клетчатки проходил с очень низкой скоростью. На питательной среде Имшенецкого – Солонцевой минерализация целлюлозы начиналось уже на 2-е сутки культивирования. С целью получения накопительной культуры аэробных бактерий, разлагающих клетчатку, обнаруженные бактерии многократно пересевали на накопительную среду (Боровикова, 2003).

При микроскопировании препаратов компостной микрофлоры были обнаружены бактерии цилиндрической формы размером 1 – 3 мкм, подвижные, спорообразующие. Из соломы были выделены цистоподобные структуры округлой формы. В других видах органического субстрата содержание бактерий было незначительным.

Таким образом, оптимизация методов выделения и культивирования целлюлозоразрушающих микроорганизмов позволяет определить условия, при которых возможно выделение штаммов бактерий, наиболее активно разлагающих органический субстрат.
Боровикова Т.П. Методическое пособие по почвенной микробиологии, Кривой рог: Изательство «И.В.И.», 2003. - 68 с.

Саловарова В.П., Козлов Ю.П. Эколого-биотехнологические основы конверсии растительных субстратов, -М.: Издательский дом «ЭНЕРГИЯ», 2006. - 545 с.


Пищевая и промышленная биотехнология
ПІДВИЩЕННЯ БІОСИНТЕТИЧНОЇ ЗДАТНОСТІ ПРОДУЦЕНТУ ТРЕОНІНУ

Тігунова О.О., Андріяш Г.С., Бейко Н.Є., Ткаченко А.Ф., Хоменко А.І.,

Шульга С.М.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, м.Київ, вул. Осиповського 2а, м.Київ, 04123, Україна
Останнім часом наукові розробки з біотехнології незамінних амінокислот направлені як на створення оптимальних умов культивування продуцентів і підбір економічно доцільної сировини для цих технологій, так і на селекціонування більш продуктивних штамів мікроорганізмів, що здатні екстрацелюлярно продукувати амінокислоти (Delaunay, 1999; Herman, 2003; Lee et. аl., 2006)

Для успішного проведення мікробіологічного синтезу необхідно знати метаболізм відповідної культури і слідкувати за тим, щоб в складі середовища росту не було репресуючих речовин( Підгорський та ін., 2010)

Вивчення механізму регуляції ферментативних процесів в виробництві, з використанням культур мікроорганізмів, дає можливість вибрати оптимальне середовище вирощування для забезпечення підвищення виходу кінцевого продукту (Пирог, 2010).

Проведено дослідження з пошуку штаму-продуценту треоніну з «Колекції штамів мікроорганізмів та ліній рослин для харчової і сільськогосподарської біотехнології» Інституту харчової біотехнології і геноміки НАН України. Відібрана бактеріальна культура Brevibacterium flavum, яка давала найбільший вихід треоніну на синтетичному середовищі – 2,4 г/л, порівняно з іншими.

Подальша робота була направлена на підвищення синтезу треоніну. На ріст і фізіологічну активність мікроорганізмів впливали: аерація, вміст метіоніну у середовищі, ростові фактори, рН середовища та інші фактори.

Визначено роль різних поживних речовин в середовищі для вирощування Brevibacterium. Встановлено, що найкращим є екстракт дріжджів, який забезпечував приріст біомаси і підвищував вміст треоніну у культуральній рідині. Стимулюючим фактором було внесення біотину у ферментаційне середовище.

Досліджено вплив температури культивування на ріст бактеріальної культури та синтез треоніну. Дослідження показали, що оптимальна температура для росту біомаси не була оптимальною для екстрацелюлярного продукування амінокислоти.

Розглянуто роль метіоніну в синтезі треоніну. Показано, що внесення його у середовище, як у малій так і у великий концентрації призводить до інгібування синтезу треоніну. Підібрано оптимальну концентрацію метіоніну для підвищення продуктивності штаму.

Розглянуто вплив розчиненого кисню в середовищі та рН середовища на розвиток культури та синтез треоніну. Підібрана оптимальна величина рН 5 та кількість кисню 11 г/О2/л/час для збільшення виходу треоніну. Підібрані середовища і умови культивування дали можливість підвищити синтез треоніну з 2,4 г/л до 4,7 г/л.
Підгорський В.С., Іутинська Г.О., Т.П. Пирог. Інтенсифікація технологія мікробного синтезу. - К.:Наукова думка, - 2010. – 328 с.

Пирог Т. П.. Біологічні основи мікробіологічного синтезу. – В кн.: Основи біотехнології. – К.: 2010. – 127 с.

Delaunay S.,et al. Importance of phosphoenolpyruvate carboxylase of Corynebacterium glutamicum during the temperature triggered glutamic acid fermentation. 1999. Metab. Eng., 1, 334-343 p.

Hermann T. Industrial production of amino acid by coryneform bacteria.2003. J. Biotech. 104, 155-172.

Man-Hyo Lee, Hong-Weo Lee, et.al. Improved L-threonine Production of Escherichia coli Mutant by Optimization of Culture Conditions. 2006. J. Biosc. & Bioeng. V.101 127-130p.

Пищевая и промышленная биотехнология
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ МОЛОЧНОГО ТИПУ НА ОСНОВІ СОЇ

Забейда О.Ф., Бурушкіна Т.М., Ратушняк В.В., Бережницька Т.Г.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, вул. Осиповського 2а, м.Київ, 04123, Україна
Соєві продукти молочного типу найбільше відповідають смаковим особливостям Європейців, тому включення сої в харчування доцільно розпочинати саме з таких продуктів. Нажаль, ринок соєвих молочних продуктів представлений в Україні, в основному продуктами імпортного виробництва, це різноманітні йогурти, сири, молоко.

В нашому інституті виробництво соєвих та соєво-молочних сквашених продуктів розпочали зі створення банку промислових мікроорганізмів, придатних для сквашування соєвих суспензій. На сьогоднішній день задепоновано 11 промислових штамів мікроорганізмів у Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології iм. Д.К. Заболотного НАН України.

На основі задепонованих штамів розроблено бакконцентрат “СМІ” для виготовлення соєвих та соєво-молочних йогуртів, який немає аналогів в Україні. Дослідні партії бакконцентрату виготовлено в умовах вітчизняного виробництва на Дослідному підприємстві бак заквасок Технологічного Інституту молока і м’яса Української Аграрної Академії Наук.

Бак концентратом “СМІ” сквашувано соєві та соєво-молочні суміші і в результаті одержано йогурти. Розроблено нормативно-технічну документацію, виготовлено дослідні партії “Продуктів соєво-молочних сквашених” і проведено широкомасштабні медико-біологічні та клінічні дослідження.

Розроблено спеціальні продукти: “Продукти для спеціального дієтичного споживання. Десерти соєво-молочні сквашені.”

Проведено медико-біологічні та клінічні дослідження, що дає підстави рекомендувати названі продукти як для звичайного, так і спеціального дієтичного споживання в якості функціональних продуктів.


Пищевая и промышленная биотехнология
КУЛЬТИВУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ГРИБІВ НА СУБСТРАТІ З ХЛІБНОЇ КРИХТИ В ЯКОСТІ ОСНОВИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ

Іванова Т.С.¹, Антоненко Л.А.², Мегалінська А.П.³

¹Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, м. Київ,

вул. Осиповського 2а, м.Київ, 04123, Україна

²Національний технічний університет України „КПІ”, м. Київ

³Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, м. Київ
Лікарські гриби – джерело цінних біологічно активних речовин, що проявляють широкий спектр фармакологічних властивостей. Через високу харчову цінність та біодоступність гриби використовують в якості складових функціональних продуктів (Smith et al., 2000). В той же час існує необхідність пошуку ефективних та нешкідливих для здоров’я людини відходів харчової промисловості України – субстратів для культивування лікарських грибів.

Нами був проведений скринінг з метою вирощування лікарських грибів на відходах виробництва хліба – хлібній крихті (м. Київ, Хлібокомбінат №12), а також підбір її концентрації для найбільш ефективного культивування перспективних видів. Об’єктами досліджень були види базидіоміцетів та аскоміцетів із колекції культур шапинкових грибів відділу мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України: Grifola frondosa 976, Lentinula edodes 355, Cordyceps sinensis 209, Cordyceps militaris 207, Ganoderma applanatum 1701, Ganoderma lucidum 1900, Flammulina velutipes 600, Trametes versicolor 353, Schizophyllum commune 1768 та Pleurotus ostreatus 453. Міцелій відібраних видів грибів для скринінгу на хлібній крихті вирощували поверхневим способом в 100 мл колбах на стерильному середовищі з концентрацією субстрату 25 г/л протягом 14 діб. Для підбору концентрації субстрату міцелій перспективних видів вирощували глибинним способом на качалці із швидкістю 120 коливань/хв в колбах на 250 мл протягом 7 діб. Для видів G. lucidum, T. versicolor та F. velutipes використовували концентрації хлібної крихти: 25 г/л, 30 г/л, 40 г/л, 50 г/л та 60 г/л. Для виду S. commune крім вказаних концентрацій використовували також 70 г/л, 80 г/л, 90 г/л та 100 г/л через його активний ріст на середовищах із високими концентраціями.

Результати скринінгу на хлібній крихті показали, що найкращий приріст біомаси на хлібній крихті спостерігався для видів G. lucidum (6,0±0,3 г/л), T. versicolor (6,5±0,1 г/л), F. velutipes (6,4±0,5 г/л) та S. commune (8,9±0,2 г/л). Два види роду Cordyceps виявили схожий приріст біомаси на всіх субстратах так само, як і обидва види роду Ganoderma. Це можна пояснити подібними потребами до субстрату та особливостями метаболізму. Найгірше на хлібній крихті росли базидіоміцети G. frondosa (2,3±0,1 г/л) та L. edodes (3,5±0,2 г/л).

Досліди по підбору концентрації хлібної крихти виявили, що оптимальною концентрацією для синтезу біомаси видів G. lucidum, T. versicolor та F. velutipes була 50 г/л (величина біомаси вищезазначених видів - 17,39±0,2 г/л; 25,90±0,3 г/л; 21,38±0,2 г/л відповідно). Для S. commune залежність між концентрацією хлібної крихти та приростом біомаси мала лінійний характер при всіх значеннях концентрації субстрату.

В результаті проведених досліджень з’ясувалося, що з метою створення функціональних продуктів на основі лікарських грибів можливо використовувати хлібну крихту – відхід харчової промисловості України. Серед обраних видів грибів найкращий приріст біомаси на цьому субстраті спостерігався для G. lucidum, T. versicolor, F. velutipes та S. commune.
Smith, J.E. Functional food science and the medicinal mushrooms [Text]/ J.E. Smith, N.J. Rowan, K.K. Tan// International Journal of Medicinal Mushrooms. – 2000. – Vol.2. – P.277-285.
Пищевая и промышленная биотехнология
ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ ИЗ ПЛОДОВ НЕКТАРИНА



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник тезисов научных работ
Стратегічно-інноваційний розвиток суб’єктів економічної системи в умовах глобалізації: Збірник тез ІІ міжнародної науково-практичної...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconМихаил мурашкин записи 2008 года Дніпропетровськ "січ" 2010
В книге «Записи 2008 года» Михаила Георгиевича Мурашкина речь идет об инонаучной картине мира, которая включает в себя религиозное,...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной войне
«Не гасни в сердце, памяти свеча»: сборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной войне
«Не гасни в сердце, памяти свеча»: сборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconЛ. Г. Авдєєв та ін. К. Іпк дсзу, 2014. 218 с
Международной научно- практической конференции (28 октября 014 г., г. Киев) : в ч. – Ч
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСписок сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года
Алфавитный список сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года. Он полностью отображает фонд музыкальных...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconОбговорення законодавства 16
Сильная украина объявляет национальный праймериз рейтинговый отбор кандидатов на выборы 15
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник задач по начертательной геометрии : учебное пособие / Ю. И. Королев, С. Ю. Устюжина. Спб. Питер, 2008. 320 с
Королев Ю. И. Сборник задач по начертательной геометрии : учебное пособие / Ю. И. Королев, С. Ю. Устюжина. – Спб. Питер, 2008. –...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconКарантин 02. 03. 2018-07. 03. 2018 Учитель початкових класів Пагулич Є. П
Математика сборник заданий с. 28 (1 столбик), с
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconХроніка культурного життя області
Дня соборності України «Наша свободная, неделимая, соборная Украина». Тут представлені унікальні фото українського маніфесту та військового...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка