Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений



Сторінка8/11
Дата конвертації02.04.2018
Розмір1.96 Mb.
ТипСборник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ВИКОРИСТАННЯ ОЧИЩЕНИХ ВІД РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ – ДИНАМІКА ПРОТЕОМУ НАСІННЯ ЛЬОНУ ПРОТЯГОМ РОЗВИТКУ

Данченко М.1,2, Клубіцова К.2, Рашидов Н.1, Сакада В.1, Хайдух М.2

1Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАНУ

2Інститут генетики та біотехнології рослин САН

Молекулярний аналіз аграрних культур, вирощених на очищених від радіонуклідного забруднення грунтах Чорнобильської зони дозволить оцінити можливість майбутнього сільськогосподарського використання цих земель. Саме тому ми виростили льон (Linum usitatissimum L., сорт Київський) на експериментальному полігоні, котрий мав невисокий рівень радіації після ремедіації – 1,41 кБк∙кг-1 137Cs і 0,55 кБк∙кг-1 90Sr. Зразки із дезактивованого поля в Чорнобилі було відібрано на різних стадіях розвитку насіння, яке містило лише слідові кількості дозоформуючих радіонуклідів – 0,008 кБк∙кг-1 137Cs і 0,080 кБк∙кг-1 90Sr. Для комплексної характеристики метаболічних процесів ми застосували ефективний технічний підхід, протеоміку. Методом фенольної екстракції із наступною преципітацією амоній ацетатом білки було виділено із матеріалу зібраного на різних фазах дозрівання: а) 14 ДПЦ (день після цвітіння), середина ембріогенезу; б) 21 ДПЦ, кінець ембріогенезу; в) 28 ДПЦ, підготовка до спокою; г) зрілого насіння. Після двовимірного електрофорезу та аналізу гелів за допомогою програми ImageMaster 2D було отримано профілі експресії 379 білкових точок. Незважаючи на малу кількість геномних послідовностей льону в базах даних, застосувавши тандемну мас-спектрометрію, ми надійно ідентифікували 102 білки (Klubicová et al., 2011; Klubicová et al., in press). Ідентифіковані білки було віднесено до 11 метаболічних функціональних класів. Просумувавши встановлений експериментально вміст для окремих білків цих кластерів, ми отримали їх загальні профілі експресії в онтогенезі насіння льону. Найбільшу групу утворили “Білки невідомої функції” (39 ідентифікованих білків) з чітко вираженою тенденцією до зниження кількості. Також аналогічний тренд виявлено для класу “Енергетичні процеси” (13). Серед цієї групи окремо варто виділити цитоплазматичні ензими гліколізу, важливого для розвитку насіння процесу: тріозофосфат ізомеразу, енолазу, фосфогліцерат кіназу і дві ізоформи фосфоглюкомутази. На відміну від зазначених вище груп, сумарний вміст білків класів “Первинний метаболізм” (7) і “Захисні та стресові білки” (5) зростав протягом розвитку. Також типовий тренд накопичення показали “Запасні білки”(9).

Таким чином ми провели системний аналіз протеому в онтогенезі насіння льону, створивши білкові карти високої роздільної здатності. Порівнявши ці дані із закономірностями змін білків насіння інших економічно важливих рослин, ймовірно вдасться виявити регуляторні механізми, які визначають цінні характеристики.
Klubicová K, Berčák M, Danchenko M, Skultety L, Rashydov NM, Berezhna VV, Miernyk JA, Hajduch M. Agricultural recovery of a formerly radioactive area: I. Establishment of high-resolution quantitative protein map of mature flax seeds harvested from the remediated Chernobyl area. // Phytochemistry. 2011;72(10):1308-1315.

Klubicová K, Danchenko M, Skultety L, Berezhna VV, Hricová A, Rashydov NM, Hajduch M. Agricultural recovery of a formerly radioactive area: II. Systematic proteomic characterization of flax seed development in the remediated Chernobyl area. // J Proteomics. 2011 Mar 6. Epub ahead of print


Геномика, протеомика и биоинформатика
Застосування CUDA-обчислень для прискорення процесу ліганд-білкового докінгу

Демчук О.М., Карпов П.А., Блюм Я.Б.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, м. Київ,

вул. Осиповського 2а, 04123, Україна
Моделювання міжмолекулярних взаємодій in silico пов’язано із використанням ресурсоємних обчислень, які можуть здійснюватися на обчислювальних ядрах графічних процесорів (GPU) з використанням технології CUDA (Compute Unified Device Architecture). Переваги у швидкості обчислень, які надає технологія CUDA, можливо застосовувати і в таких задачах, як молекулярний докінг in silico, котрий є важливим методом у передбаченні активності низькомолекулярних сполук відносно білка-мішені, а також у вивченні механізмів взаємодії мішень-ліганд.

Метою наших досліджень було встановлення реального приросту в швидкості обчислень при проведенні ліганд-білкового докінгу за допомогою програмного пакету Hex 6.1 (Ritchie and Venkatraman, 2010).

В якості білка-мішені при докінгу використовувалась реконструйована нами раніше модель цитозольної форми рослинного білка FtsZ2-2 з Arabidopsis thaliana (Демчук и др., 2006). Лігандами слугували низькомолекулярні сполуки динітроанілінового ряду - еталфлюралін (N-етил-N-(2-метилпроп-2-еніл)-2,6-динітро-4-(трифторметил)анілін), пендиметалін (3,4-диметил-2,6-динітро-N-пентан-3-іланілін), оризалін (4-(дипропіламіно)-3,5-динітробензенсульфонамід) та трифлюралін (2,6-динітро-N,N-дипропіл-4-(трифторметил)анілін); фосфороамідного ряду – кремарт (N-[етокси-(5-метил-2-нітрофенокси)фосфінотіол]бутан-2-амін) та аміпрофосметил (N-[метокси-(4-метил-2-нітрофенокси)фосфінотіол]-пропан-2-амін); а також ряду бензімідазолів – беноміл (метил-N-[1-(бутилкарбамоїл)бензімідазол-2-їл]карбамат) та нокодазол (метил-N-[6-(тіофен-2-карбоніл)-1H-бензімідазол-2-їл]карбамат).

Розрахунки проводились з використанням обчислювальних можливостей центрального процесора Intel Core 2 Quad Q6600 та ядер графічних прискорювачиі різних поколінь ASUS EN9800GT та ZOTAC GeForce GTX 470.

Було продемонстровано суттєвий виграш у часі (в середньому в 8 разів) при застосуванні CUDA-обчистень. Так, при застосуванні в розрахунках центрального процесора загальний час обчислення складав 30-35 хв., тоді як аналогічні розрахунки на ядрах GPU зменшують цей час до 2-4,5 хв. в залежності від покоління та потужності відеоадаптора.

При цьому для кожного з восьми досліджуваних гербіцидів на різних використаних GPU Hex 6.1 генерував однакову кількість кластерів з найкращими кінцевими позиціями лігандів. Як правило, співпадають і енергетичні показники найкращої та найгіршої з перших 500-ста орієнтацій кожного ліганда, розраховані на центральному та обох графічних процесорах.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що використання технології CUDA разом з сучасними відеоадапторами компанії nVidia для здійснення великої кількості ресурсоємних розрахунків дозволяє значно скоротити час обрахунку та підвищувати продуктивність наукових досліджень.
Ritchie D.W., Venkatraman V. Fast FFT Protein-Protein Docking on Graphics Processors //Bioinformatics, 2010, 26, 2398-2405.

Демчук О.Н., Ныпорко А.Ю., Блюм Я.Б. Построение трехмерных моделей FtsZ-белков Arabidopsis thaliana на основе кристаллической структуры архебактериального комплекса FtsZ-GDP // Цитология и генетика – 2006. Т.40-№ 1. – С.10-20.


Геномика, протеомика и биоинформатика
БІОІНФОРМАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БІЛКІВ, АСОЦІЙОВАНИХ З МІКРОТРУБОЧКАМИ ВИЩИХ РОСЛИН ТА АНАЛІЗ ЇХ ПОДІБНОСТІ

Пидюра М.О.*, Карпов П.А.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, вул. Осиповського, 2а, 04123, Київ-123, Україна, *e-mail: pydiura@gmail.com
Білки, асоційовані з мікротрубочками (БАМ) – білки, що зв'язуються з субодиницями мікротрубочок і виконують функції, стабілізації або дестабілізації мікротрубочок, клітинного транспорту, зв'язування мікротрубочок між собою і є посередниками при взаємодії мікротрубочок з іншими клітинними білками.

За допомогою інструменту tblastn нами було виконано пошук специфічних рослинних БАМ у геномах 6 родів вищих рослин та виконано аналіз їх подібності. Досліджені БАМ належать до трьох родів класу дводольних: ріпак (Brassica), соя (Glycine) та люцерна (Medicago) і трьох родів класу однодольних: ячмінь (Hordeum), пшениця (Triticum) та кукурудза (Zea), які мають сільськогосподарське значення. Для пошуку гомологів були використані анотовані послідовності БАМ родин GCP (gamma-tubulin complex proteins), МАР215/MOR1, MAP65, MAP70, EB1, SPR1 та TOR1/SPR2 з Arabidopsis thaliana для дводольних і Oryza sativa для однодольних.

Було з’ясовано що білки GCP2, GCP3, GCP4, GCP6 із представників родів Medicago, Hordeum, Triticum, та Zea мають ідентичність амінокислотних послідовностей >70%. Білки GCP5 із представників Medicago і Zea мають виражену гомологію, але у Hordeum і Triticum було знайдено лише невеликі консенсусні ділянки. Це може пояснюватись тим, що даний білок є найбільш варіабельним представником родини GCP – у геномах A. thaliana і O. sativa він предсталений двома генами, а не одним, як інші представники даної родини. Цікаво, що у геномах Brassica і Glycine відсутні гомологи БАМ даної родини окрім наявності невеликого консенсусного фрагменту до білку GCP6 що є найкоротшим із родини. У O. sativa білки MOR1 представлені двома зв’язаними генами – 1998 і 326 а.з. Гомологи MOR1 виявлено у родах Medicago (85% подібність, 96% ідентичність і 61% подібність, 68% ідентичність) і Zea (33% подібність, 62% ідентичність і 87% подібність, 63% ідентичність).

Група гомологічних білків родини MAP65 можна розділити за довжинами амінокислотних послідовностей 2 групи: 1) MAP65-1, MAP65-2 та MAP65-5–9 (550-610 а.з.) і 2) MAP65-3, MAP65-4 (670-710а.з.). Гомологи більш коротких білків групи 1 були знайдені у всіх представників досліджених родів (ідентичність 40-90%, подібність 90-100%). При цьому виявилось що консенсусні ділянки білків MAP65-5–9 із представників роду Brassica на 20-30% коротші за гомологічні ділянки інших 5 родів (подібність 70-80%). Гомологи аналогічної довжини до білків MAP65-3 і MAP65-4 були знайдені лише у геномах роду Zea (98% подібність, 51% ідентичності і 99% подібності, 44% ідентичності відповідно).

Гомологи до білків родини MAP70 були знайдені (окрім Triticum) у геномах 5 з досліджених родів (подібність 60-100%, ідентичність 60-100%). Гомологи +Tips білків родин EB1 та SPR1 знайдено також (окрім Triticum) у геномах 5 з досліджених родів. Ідентичність складала 50-90% і 35-80% відповідно при подібності 90-100% у обох випадках.

БАМ родини TOR1/SPR2 були знайдені (окрім Brassica та Triticum) у 4-х досліджених геномах. Подібність послідовності складає від 48% (Hordeum) до 94% (Medicago), ідентичність складає від 30% (Glycine) до 68% (Medicago).

Відсутність гомологів родини MAP70 та +Tips родин білків EB1 та SPR1 у геномі роду Triticum і відсутність гомологів TOR1/SPR2 у геномах Brassica та Triticum потребує додаткового дослідження.

Геномика, протеомика и биоинформатика
ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ КІНАЗИ РИБОСОМНОГО БІЛКУ S6 ТА НОВОГО БІЛКА-ПАРТНЕРА - TDRD7 З ВИКОРИСТАННЯМ БІОІНФОРМАТИЧНОГО ТА МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНОГО ПІДХОДІВ

Скороход О.1, Немазаний І.1, Панасюк Г.1, Філоненко В.1, Гут І.2

1Институт молекулярної біології та генетики НАН України, відділ сигнальних систем клітини м. Київ, Україна, e-mail: fiwinner@ukr.net

2Університет Коледжу Лондон, відділ структурної та молекулярної біології, м. Лондон, Великобританія, e-mail: i.gout@biochemistry.ucl.ac.uk
Кіназа рибосомного білка S6 (S6K) є Сер/Тре кіназою залученою в регуляції клітинного росту, диференціації та метаболізму. Клітини ссавців експресують дві форми кінази: S6K1 і S6K2.

Нещодавно проведений скринінг у двогібридної системи дріжджів з використанням S6K1 у якості байту дозволив нам виявити новий білок-партнер S6K1 – тюдор домен вмісний білок 7 TDRD7 (Trap). TDRD7 є адапторним білком з невідомою функцією, ідентифікований у комплексах з білками, які регулюють динаміку цитоскелету, мРНК транспорт і роботу апарату трансляції.

Для підтвердження S6K1-TDRD7 взаємодії нами було проведено більш детальні дослідження. Перш за все, було зроблено докладний біоінформатичний аналіз послідовності TDRD7. Наступним кроком було клонування шести різних фрагментів TDRD7, їх надекспресія, виділення та очистка білкових продуктів з бактеріальних клітин. Дані рекомбінантні білки було використано в серії експериментів in vitro зв’язування з повнорозмірною рекомбінантною S6K1. В результаті було детектовано пряму взаємодію між С-кінцевою, тюдор-вмісною ділянкою TDRD7 і кінаою. Дану взаємодію було також підтверджено проведеним іммуноблотингом (Far-Western blot) з використанням рекомбінантної S6K1 і TDRD7 фрагментів.

Крім того, ділянки TDRD7 (F1, F2 та F6) було використано в якості антигенів для імунізації мишей і продукування моноклональних антитіл. Застосування отриманих моноклональних антитіл для вивчення S6K1/TDRD7 взаємодії дозволило нам детектувати взаємодію між TDRD7 і S6K1, в реакції іммунопреціпітаціі в лізатах клітин HEK293 і клітин головного мозку щурів. Крім того, ми виявили, що S6K1 здатна фосфорилювати 3 з 6 фрагментів TDRD7 в in vitro кіназній реакції. З’ясування фізіологічної ролі взаємодії між кіназою рибосомного білка S6 та TDRD7 потребує подальших досліджень.



Геномика, протеомика и биоинформатика
Результаты сравнительного биоинформационного анализа

серин-треонин специфичных протеинфосфатаз из животных и высших растений

Самофалова Д., Карпов П.А., Блюм Я.Б.

Институт пищевой биотехнологии и геномики, НАН Украины, Киев;

e-mail: samofalova_dariya@i.ua
Обратимое фосфорилирование - одна из основных посттрансляционных модификаций белков, ответственных за регуляцию различных видов клеточной активности. Являясь интегральными компонентами сигнальных систем клетки, протеинфосфатазы (ПФ) как правило, ответственны за возвращение белков в состояние покоя путем дефосфорилирования. В отличие от протеинкиназ, имеющих общее эволюционное происхождение, ПФ берут свое начало от различных предковых последовательностей и отличаются по структуре и механизмам действия [PMID:18058037, 19396163].

Выделяют три основные группы ПФ: серин-треонинспецифичные (ПФ 1, 2A, 2C, 3, 4, 5 и 7), тирозинфосфатазы и аспаргин-специфичные ПФ [PMID:18156295]. При этом группа серин-треонинспецифичных ПФ является наиболее обширной и гетерогенной. Нами было выполнено биоинформационное исследование с целью сравнения группы серин-треонин специфичных протеинфосфатаз из Homo sapiens, Arabidopsis thaliana и мха Physcomitrella patens. Основываясь на информации, представленной в литературе и на ресурсе UniProt, были отобраны последовательности каталитических субъединиц ПФ фосфатома A. thaliana. Было выявленно 138 потенциальных ПФ, из которых 105 были определены как серин-тренионин специфичные ПФ. Дублирующиеся статьи баз данных исключались на основании анализа уникальности координат локусов генов (Таір). Первичная оценка была выполнена на основании анализа гомологии аминокислотных последовательностей и анализа доменного состава (помощи он-лайн инструментов SMART, Pfam и PROSITE). В результате совместной NJ-кластеризации каталитических субъединиц показано существование общей клады для растительных и животных ПФ, что свидетельствует об их эволюционной близости по сравнению с ортологами из грибов и слизевиков. При этом наиболее близкое положение по отношению к ПФ животных занимали потенциальные растительные ПФ из мха P. patens.

Дополнительный кладистический анализ ПФ из A. thaliana и P. patens показал, что для представителей типа ПФ1 из A. thaliana (UniProt: P30366, P48482, P48483, P48484, P48485, P48486, O82733, O82734, Q9M9W3), ближайшими гомологами являются A9RQF1, A9TPW7, A9SNF4 и A9S099 из P. Patens (уровень идентичности - 83-79%). Для группы ПФ2А (Swiss-Prot: Q07099, P48578, O04951; TrEMBL: Q8LAT9, Q8LAW8) имеется 4 неанотированных гомолога из P. patens: A9TXC9, A9SQ25, A9SKN8, A9SI18 (уровень идентичности - 89-78%). Фосфатазам ПФ4/PPX (Swiss-Prot: P48528 и P48529) из A. thaliana соответствуют 2 гомолога (A9TE32, A9TZL9) P. patens с уровнем идентичности последовательностей 86 и 84% соответственно. Для групп ПФ5 (Swiss-Prot: Q84XU2), ПФ7 (Swiss-Prot: Q9FN02, Q9LEV0, Q9LNG5) и BSU1 (Q9LR78) из A. thaliana, ближайшие гомологи из мха (A9SHX7, A9TCV1, A9SL12) характеризовались более низким уровнем идентичности последовательностей: 60-38%. Протеинфосфатазы типа BSL (Swiss-Prot: Q8L7U5, Q9SJF0, Q9SHS7), фитохром ассоциированные ПФ1 (Swiss-Prot: Q9SX52,) и ПФ3 (Swiss-Prot: Q9LHE7), формировали общую кладу с ПФ A9RVI2, A9TD31, A9S2C2 из P. patens (с идентичностью 90, 88 и 80% соответственно).
Наиболее обширная клада объединила 80 анотированных последовательностей ПФ2С из A. thaliana и 9 неанотированных белков из P. patens: A9SCW3, A9TIJ9, A9S877, A9U144, A9RNT2, A9TD47, A9SV72, A9TNG1, A9RIX5. При этом идентичность последовательностей ПФ2С A. thaliana была на уровне 30-51 %. Последующий профильный анализ доменного состава и архитектуры показал, что для группы гомологов ПФ2С из P. patens характерно соответствие одному из двух типов каталитических доменов: PP2Ac или PP2Cc с характерным отличием от ПФ A. thaliana, выражавшемся в наличии двух cубдоменов RTP.

Геномика, протеомика и биоинформатика
ПОИСК И ПРЕДСКАЗАНИЕ ТРЕХМЕРНОЙ СТРУКТУРЫ ВЕРОЯТНЫХ ПАРТНЕРОВ РАСТИТЕЛЬНЫХ ГОМОЛОГОВ ПРОТЕИНКИНАЗЫ DYRK1A

Кораблев М.Д., Карпов П.А., Раевский А.В., Блюм Я.Б.

Институт пищевой биотехнологии и геномики, НАН Украины,

ул. Осиповского 2а, 04123 Киев, Украина
Дуальная протеинкиназа Dyrk1A (Dual-specificity tyrosine-regulated kinase 1A) играет важную роль в регуляции пролиферации клеток и развитии головного мозга животных, а мутации ее гена связаны с синдромом Дауна. [PMID: 15068245] Недавно, нами было показано существование ряда растительных гомологов протеинкиназ группы DYRK (http://mccmb.belozersky.msu.ru/2011/).

Настоящее исследование было посвящено идентификации растительных гомологов белков, регулирующих Dyrk1A у Homo sapiens. Phi-Blast-сканирование базы данных UniProt позволило идентифицировать ряд растительных гомологов белков непосредственно взаимодействующих с Dyrk1a или с участием не более одного посредника. При этом последовательности, имевшие высокий уровень сходства анализировались на присутствие аннотированных мотивов с применением серверов InterProScan [PMID:15980438] и MotifScan [PMID:19858104]. Отбор вероятных гомологов выполнялся на основании соответствия найденных мотивов аннотированным мотивам эталонных белков из Homo sapiens. В результате анализа нами было отобрано 4 растительных гомолога из Physcomitrella patens (A9SLT, A9SX93, A9S2l2 и A9TOL4).

В результате реконструкции 3D структуры с применением серверов: Swiss-Model (http://swissmodel.expasy.org/), M4T (http://manaslu.aecom.yu.edu/M4T/), YangZhangLab/Lomets (http://zhanglab.ccmb.med.umich.edu/), было построено 17 промоделей. Окончательное моделирование выполнялось в программе PyMol, с последующей верификацией на сервере Swiss-Model. В результате было отобрано 6 моделей, качество которых было улучшено в результате молекулярной динамикой на сервере YangZhangLab/FgMd. Отклонения от начальной структуры оценивались при помощи программ FoldMiner (http://motif.stanford.edu/) и PyMol. Построенные модели растительных гомологов Dyrk1A характеризовались высокими значениями Z-score. В результате молекулярной динамики, последний показатель удавалось улучшить лишь незначительно, что доказывает высокое качество моделей достаточное для проведения экспериментов по молекулярному докингу.

Поскольку, эволюционно, пространственная структура является более консервативной, нежили первичные последовательности, нами был выполнен PDB-поиск с использованием реконструированных моделей и алгоритма DALI (http://ekhidna.biocenter.helsinki.fi/). Была идентифицирована группа гомологичных X-rey структур, как на уровне индивидуального соответствия, так и на уровне «семьи» (в случае отсутствия соответствия по целостным структурам).



Обнаруженное ранее сходство последовательностей говорит о возможной гомологии животных и растительных DYRK.(http://mccmb.belozersky.msu.ru/2011/) Однако, результаты обратного поиска X-rey PDB-структур, относительно реконструированных 3-D моделей, с высокой степенью достоверности подтверждает функциональное сходство животных Dyrk1A и их растительных гомологов.

Генетическая инженерия и биотехнология растений
ГЕНЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯЧМЕНЮ ГЕНОМ ЛАКТОФЕРИНУ ЛЮДИНИ

Танасієнко І., Ісаєнков С.В., Галкіна В.С., Ємець А.І.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України,

вул. Осиповського 2а Київ-123, 04123

До недавнього часу робота фармацевтичних компаній зосереджувалась на створенні препаратів таких, як антибіотики, гормони та анальгетики, синтезованих хімічною промисловістю або мікроорганізмами. Однак, останніми роками все більшу цікавість викликають високомолекулярні терапевтичні білки. В той час, як низькомолекулярні структури досить легко хімічно синтезуються, для коректного синтезу високомолекулярних білків необхідні живі організми. Так, на сьогоднішній день в якості таких біореакторів використовують широкий ряд організмів: бактерії, гриби та культури тваринних клітин. Проте, найоптимальнішою системою експресії для продукції біологічно активних речовин вважаються рослинні об’єкти. Трансгенні рослини дозволяють отримувати значні об’єми цільових білків із коректною третинною структурою, що має принципове значення для активності отриманого продукту. Зокрема, в якості біореакторів використовують як модельні об’єкти (Nicotiana tabacum), так і такі, що мають комерційне значення (Oryza sativa, Zea mays). Однак, серед широкого видового ряду найбільшу цікавість викликають представники родини Злакових. Ячмінь (Hordeum vulgare L.) - один із найперспективніших представників цієї родини для методів генетичної трансформації, оскільки має невеликий диплоїдний набір хромосом (2n-14), на відміну від такого складного тетраплоїду як пшениця, та має найбільше географічне поширення у порівнянні із іншими представниками цієї родини. Окрім цього ячмінь запасає велику кількість білків у зернівці (до 15%), що робить його використання економічно вигідним. У зв’язку із тим, що ефективність генетичної трансформації залежить від генотипу нами було введено в культуру одинадцять сортів ячменю, для встановлення ефективності калюсоутворення та регенерації, що дозволило відібрати найперспективніші лінії для подальшої їх модифікації геном лактоферину людини (hLF). Лактоферин - мультифункціональний білок, що синтезується залозами зовнішньої секреції та нейтрофілами. Здатен підсилювати захисні властивості організму людини до інвазивних, бактеріальних, грибкових, вірусних інфекцій. Лактоферин, взаємодіючи із клітинами господаря модулює запальні процеси та вроджений імунітет людини та має протипухлинні властивості. Тож, в наших дослідженнях було проведено Agrobacterium- опосередковану та біолістичну трансформацію відібраних сортів ячменю геном hLF. Для цього були створені конструкції pBiLF та pHLFTubA, що містили ген hLF під контролем глютелінового В 1 промотору, який дозволяє отримати експресію цільового гену виключно у зернівці злаку. У якості селективного маркерного гену були використані ген стійкості до антибіотику гігроміцину В (hpt) та ген мутантного α-тубуліну із гусячої трави Eleosina indica, що забезпечує стійкість до динітроанілінів. Використання останнього дозволяє уникнути критики та недовіри до генетично модифікованих організмів із боку громадськості. Ефективність трансформації як за допомогою A. tumefaciens, так і з використанням мікрочастинок вольфраму була повністю співставною, і становила 1-2% для обох підходів. Для підтвердження трансгенної природи отриманих в наслідок трансформації рослин та детекції експресії гену-інтересу проводили тест на наявність мРНК, що містить послідовність hLF-гену, в зернівках ячменю покоління F1. У всіх проаналізованих ліній фіксували присутність відповідної мРНК, що свідчить про їх трансгенну природу.


Генетическая инженерия и биотехнология растений
Вивчення вірусостійкості трансгенних рослин

цикорію Cichorium intybus L.

Потрохов А. О., Кваско О. Ю., Матвєєва Н. А.

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
Генетична трансформація є методом, який дозволяє створювати рослини з новими властивостями, зокрема, такі, що синтезують невластиві для рослин білки. Разом з тим, відомо, що трансгенні рослини можуть набувати стійкості до хвороб. Так, показано, що трансформовані рослини тютюну з геном α-інтерферону мають стійкість до вірусу тютюнової мозаїки (Смирнов и др., 1990). У трансгенних рослин люцерни з геном β-інтерферону спостерігалась затримка симптомів розвитку вірусної інфекції (Ривкин и др, 1993). Створено рослини томату з геном β-інтерферону з метою захисту цих рослин від вірусних захворювань (Рудас и др., 1997).

Метою даної роботи було вивчити вірусостійкість трансгенних рослин цикорію з геном α2b-інтерферону та туберкульозного антигену ESAT6. Трансгенні рослини цикорію з геном α2b-інтерферону людини отримано шляхом Agrobacterium rhizogenes- та A. tumefacience-опосередкованої трансформації (рСВ161 та рСВ124), трансгенні рослини цикорію з геном туберкульозного антигену ESAT6 - за допомогою A. tumefacience-опосередкованої трансформації (рСВ063). Досліджували 4 лінії рослин з рСВ161-, 2 лінії – з рСВ124 та 2 лінії рСВ063. Рослини інфікували вірусом тютюнової мозаїки (ВТМ), який був отриманий з уражених рослин тютюну з характерними симптомами вірусної інфекції. В якості позитивного контролю використовувалися нетрансформовані інфіковані рослини цикорію, негативного - нетрансформованні та незаражені вірусом рослини. Для підтвердження вірусного ураження була проведена флуоресцентна мікроскопія (ФМ). Кількісне визначення концентрації вірусу проводили методом імуноферментного аналізу (ІФА).

За даними ФМ, усі зразки наземної частини рослин (окрім контрольних неуражених зразків) містили вірусні включення, що свідчить про наявність реплікативно активних віріонів ВТМ в дослідних рослинах. Результати ІФА показали, що в трьох ліній рСВ161, 1 лінії рСВ124 та 1 лінії рСВ063 кількість ВТМ виявилась більшою в порівнянні з контрольними нетрансформованими рослинами. Решта ліній показала зниження кількості ВТМ в порівнянні з позитивним контролем.

Отже, більшість ліній трансгенних рослин цикорію з генами α2b-інтерферону та туберкульозного антигену ESAT6 не виявили стійкості до ураження ВТМ. Проте в деяких лініях цих рослин спостерігалось певне зниження кількості вірусу. Отриманий результат можна пояснити тим, що кожна лінія трасгенних рослин є унікальною за своїми властивостями, в тому числі у стійкості до вірусної інфекції. Крім тго, у частини рослин була відсутня біологічна активність синтезованого інтерферону, про що свідчать результати тестування екстрактів з листків трансгенних рослин на активність проти вірусу везикулярного стоматиту. Дана робота буде продовжуватись у напрямку пошуку ліній, стійких до вірусного ураження.


Рудас В.А., Пивень Н.М., Ривкин М.И., Вершинин А.В., Інфанте Д.Х. Генетическая трансформація Lycopersicon peruvianum var. dentatum с помощью Agrobacterium tumefaciens, несущей плазмиду с геном β-интерферона человека // Цитология и генетика – 1997. – Т. 31. - № 2. – С. 17-22.

Смирнов С. П., Теверовская Є. Х., Крашенинникова Л. В., Пухальский Л. В., Создание экспрессионного інтегративного вектора и его использование для введения в растений гена рекомбинантного альфа-интерферона человека // Генетика. – 1990. – Т. 26., № 12. – С. 2111-2121.

Ривкин М. И., Дейнеко Е. В., Комарова М. Л. Оценка вирусоустойчивости трансгенных растений табака и люцерны, несущих ген бета-интерферона человека // Докл. РАН. – 1993. – Т. 331, № 5. – С. 652-654.
Генетическая инженерия и биотехнология растений
КAЛЛУСНЫЕ КУЛЬТУРЫ FATSHEDERA LIZEI – ПРОДУЦЕНТЫ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ

Ширина А.О., Чмелева С.И.

Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, проспект Вернадского, 4, г. Симферополь, 95007, Украина, e-mail: chmelevasiv@ukr.net
В последние годы, в связи с ограниченностью природного лекарственного сырья, получение ценных биологически активных соединений, используя биотехнологические методы, является актуальным и перспективным (Носов, 1991; Кунах, 2005). Среди веществ вторичного метаболизма значительный интерес представляют различные гликозиды, проявляющие широкий спектр фармакологического действия.

Fatshedera lizei – гибрид, полученный при скрещивании достаточно исследованных культур Fatsia L. и Hedera L., однако информация о каллусной культуре фатсхедеры, как источнике вторичных метаболитов в научной печати отсутствует (Смычков, 1975; Кемоклидзе, 1999). Как и остальные представители семейства аралиевых, фатсхедера является источником гликозидов, проявляющих ярко выраженное адаптогенное, антибактериальное, противогрибковое и противокашлевое действие (Гришковець, 2004).

Получение каллусных культур фатсхедеры и их анализ на содержание тритерпеновых гликозидов явилось целью настоящей работы.

Материалом исследований служили вегетативные органы Fatshedera lizei, культивируемые в условиях закрытого грунта. В качестве инициальных эксплантов использовали листовые черешки и фрагменты ювенильных листьев. Поверхностную стерилизацию проводили гипохлоридом натрия (5 мин) с последующей промывкой в автоклавированной дистиллированной воде. Установлено, что оптимальным вариантом питательной среды для индукции каллусогенеза явилась среда Мурасиге и Скуга (МС), содержащая 2,0 мг/л 2,4-Д, 0,5 мг/л кинетина и 0,5 мг/л БАП. При этом установлена максимальная частота каллусогенеза (95,0±2,1).

При химическом анализе интактного материала Fatshedera lizei было выявлено 8 различных фракций тритерпеновых гликозидов, из которых - 5 фракций, имеющие в качестве агликона – хедерагенин ( B, D, E, F и H) и 3 фракции олеаноловой кислоты (A, C и G). Данные гликозиды ранее были выделены из различных видов растений семейства аралиевых. При анализе каллусных культур на содержание тритерпеновых гликозидов нами установлено, что они отличаются от интактных эксплантов по фракционному составу исследуемых веществ и при этом важное значение имеет среда культивирования. Так, при анализе каллусных культур, культивируемых на среде МС, дополненной 0,5 мг/л БАП 0,5 мг/л кинетина 1,0 мг/л ИУК нами были идентифицированы 4 фракции гликозидов (A, B, C, D), а на среде МС, содержащей 0,5 мг/л кинетина, 0,5 мг/л БАП, 2,0 мг/л 2,4-Д только 2 фракции гликозидов (А, В).


Гришковець В. I. Тритерпеновi глiкозiди аралiєвих: видiлення, встановлення будови, бiологiчна активнiсть та хемотаксономiчне значення : автореф. дис... д-ра хiм. наук : 02.00.10 / Гришковець Володимир Iванович; – Одеса, 2004. – 39 с.

Кемоклидзе З. Тритерпеновые гликозиды фатсии японской – Fatsia japonica, культивируемой в Грузии: автореф. дис. … канд. фармац. наук спец: 15.00.02 – фармацевтическая химия, фармакология / Зураб Кемоклидзе; АН Грузии, Ин-т фармаколог. – Тбилиси, 1999. – 26 с.

Кунах В. А. Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого-біохімічні основи / В. А. Кунах. – К. : Логос, 2005. – 730 с.

Носов А. М. Регуляция синтеза вторичных соединений в культуре клеток растений / М. : Наука, 1991. – С. 5–20.

Смычков В. Ф. Противовоспалительные свойства сапонинов плюща колхидского / В. Ф. Смычков, Н. Ф. Фаращук // Здравоохр. Белоруссии. – 1975. – Т. 2, № 11. – С. 27.
Генетическая инженерия и биотехнология растений



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник тезисов научных работ
Стратегічно-інноваційний розвиток суб’єктів економічної системи в умовах глобалізації: Збірник тез ІІ міжнародної науково-практичної...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconМихаил мурашкин записи 2008 года Дніпропетровськ "січ" 2010
В книге «Записи 2008 года» Михаила Георгиевича Мурашкина речь идет об инонаучной картине мира, которая включает в себя религиозное,...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной войне
«Не гасни в сердце, памяти свеча»: сборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной войне
«Не гасни в сердце, памяти свеча»: сборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconЛ. Г. Авдєєв та ін. К. Іпк дсзу, 2014. 218 с
Международной научно- практической конференции (28 октября 014 г., г. Киев) : в ч. – Ч
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСписок сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года
Алфавитный список сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года. Он полностью отображает фонд музыкальных...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconОбговорення законодавства 16
Сильная украина объявляет национальный праймериз рейтинговый отбор кандидатов на выборы 15
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник задач по начертательной геометрии : учебное пособие / Ю. И. Королев, С. Ю. Устюжина. Спб. Питер, 2008. 320 с
Королев Ю. И. Сборник задач по начертательной геометрии : учебное пособие / Ю. И. Королев, С. Ю. Устюжина. – Спб. Питер, 2008. –...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconКарантин 02. 03. 2018-07. 03. 2018 Учитель початкових класів Пагулич Є. П
Математика сборник заданий с. 28 (1 столбик), с
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconХроніка культурного життя області
Дня соборності України «Наша свободная, неделимая, соборная Украина». Тут представлені унікальні фото українського маніфесту та військового...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка