Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений



Сторінка9/11
Дата конвертації02.04.2018
Розмір1.96 Mb.
ТипСборник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

антимітотична та гербіцидна активність нових похідних 2,4- та 2,6-динітроанілінів

Ожерєдов С.П., Ємець А.І.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України

04123, Київ-123, вул. Осиповського, 2а, ozheredov@gmail.com

Дослідження реалізації та регуляції клітинного циклу знаходиться в ряду найбільш актуальних проблем, які вивчає сучасна клітинна біологія. При цьому особлива увага приділяється вивченню цитоскелету, як одного з найбільш чутливих до біотичних та абіотичних факторів компоненту клітини. Зазначені процеси безпосередньо пов’язані з динамічними перебудовами мікротрубочкового цитоскелету, а саме зі змінами довжини індивідуальних мікротрубочок шляхом збиранням та розбиранням останніх. Важливим інструментом при вивченні мікротрубочок є сполуки, які взаємодіють безпосередньо з тубуліном, їх основною складовою, порушуючи або повністю блокуючи процеси клітинного циклу. Серед них значний інтерес представляють похідні динітроаніліну, які на відміну від речовин трополонового ряду (колхіцин) та алкалоїдів Vincа (вінбластин), характеризується високим рівнем афінности до тубулінів рослинного та протозойного походження (Ныпорко и др., 2009). Крім того, завдяки своїм властивостям, похідні динітроаніліну знайшли широке застосування в сільському господарстві в якості гербіцидних препаратів і модифікаторів активності інших гербіцидів, а також біотехнології. Не зважаючи на те, що на даний час синтезовано значну кількість сполук цього класу, пошук та синтез їх функціональних похідних продовжується і донині.

Отже, за допомогою Allium-тесту нами було проведено скринінг нових похідних 2,4- та 2,6-динітроаніліну, синтезованих в Інституті органічної хімії НАН України, на рівень фітотоксичності, антимітотичну та антимікротрубочкову активність (Ожередов и др. 2009; Ожередов и др., 2010) Встановлено, що всі 17 досліджуваних сполук здатні викликати зміну показника мітотичного індексу, появу цитогенетичних порушень, а також чинити фітотоксичну дію на корні проростків Allium сера. На прикладі відібраних сполук показано, що їх дія безпосередньо пов’язана з антимікротрубочковою активністю. Також досліджено можливість використання відібраних речовин в якості модифікаторів активності комерційних грамініцидів (Ожередов и др., 2011) та індукторів апоптотичних процесів в рослинній клітині (Ожередов и др., 2010). Встановлено, що використання комерційних грамініцидів у композиції з динітроанілінами дозволяє посилити їх ефективність при застосуванні проти злакових бур’янів. Показано, що реалізація даного виду біологічної активності пов’язана із індукуванням в рослинній клітині апоптотичних каскадів за рахунок синергічних ефектів при використанні гербіцидних композицій динітроанілінів з інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази.
Ныпорко А.Ю., Емец А.И., Брицун В.М., Лозинский М.О., Блюм Я.Б. Структурно-биологическая характеристика взаимодействия тубулина с динитроанилинами // Цитология и генетика. – 2009. - T.43, № 4. – C.56-70.

Ожередов С.П., Емец А.И., Брицун В.Н., Ожередова И.П., Лозинский М.О., Блюм Я.Б. Скрининг новых синтезированных 2,6-динитроанилинов на фитотоксичность и антимитотическую активность // Цитология и генетика. - 2009. – Т.43, № 5 – С.3–13.

Ожередов С.П., Емец А.И., Литвин Д.И., Брицун В.Н., Швартау В.В., Лозинский М.О., Блюм Я.Б. Антимитотическое действие новых производных 2,6-динитроанилинов и их синергическая активность в композициях с граминицидами // Цитология и генетика. – 2010. – Т.44, № 5 – С.54–59.

Ожередов С.П., Емец А.И., Брицун В.Н., Лозинский М.О., Швартау В.В., Блюм Я.Б. Повышение активности гербицидов-ингибиторов ацетил-КоА-карбоксилазы при использовании их в композиции с новыми производными динитроанилинов // Физиол. и биохимия культ. раст. – 2011. – Т.43, № 2. – С.122-128.



Генетическая инженерия и биотехнология растений
СИНТЕЗ НАНОЧАСТИНОК ЗОЛОТА ТА СРІБЛА ЗА ДОПОМОГОЮ ФІТОЕКСТРАКТІВ

Пірко Я.В.1, Даниленко I.1, Литвин О.2, Смертенко П.С.2, Блюм Я.Б.1

1Інститут харчової біотехнології та геноміки

НАН України, е-mail: cellbio@cellbio.freenet.viaduk.net

2Інститут фiзики напiвпровiдникiв ім. В.Є.Лашкарьова НАН України
Наночастинки все більше привертають велику увагу із-за перспектив практичного застосування (Brigger et al., 2003; Wu et al., 2003). На цей час існують декілька різних підходів до синтезу наночастинок. Серед них найбільш популярними є хімічні та фізичні методи. Однак, хімічні підходи не завжди позбавлені необхідності використання токсичних речовин. Фізичні методи часто дуже дорогі із-за своєї енергоємності; хімічні методи синтезу можуть призвести до появи деяких токсичних хімічних сполук, адсорбованих на поверхні наночастинок, що може стати джерелом негативного впливу на живий організм за умов використання їх у медичних цілях. Біологічні методи синтезу наночастинок за допомогою мікроорганізмів, культури клітин, тканин рослини або фітоекстрактів були запропоновані в якості можливих екологічно безпечних та неенергоємних методів як альтернатива існуючим хімічним та фізичним методам синтезу наночасток (Debecker et al., 2008; Ahmad et al., 2002). Хоча мікроорганізми, такі як бактерії, актиноміцети, та гриби вже давно використовуються для синтезу наночастинок металів, застосування рослин у подібних методах синтезу є відносно новим і малодослідженим напрямком нанобіотехнології (Shankar et al., 2005).

Нами були синтезовані наночастинки золота та срібла з 0,001 М розчинів NaAuCl4 та AgNO3 при додаванні фітоекстрактів рослин Magnolia denudata та M. stellata. Фітоекстракти отримували двома способами: шляхом подрібнення свіжого листя у рідкому азоті і подальшого видалення дебрису за допомогою центрифугування або; або за допомогою кип'ятіння рослинної сировини. Наночастинки були очищені після реакції від надлишку фітоекстракту шляхом трикратного центрифугування і ресуспендування осаду. Пік поглинання суміші при довжинах хвиль 425-435 нм відповідає поглинанню наночастинок срібла, а золота – приблизно 530 нм. Синтезовані наночастинки виявились стабільними у розчині протягом достатньо тривалого часу (на протязі 2 тижнів не спостерігалося утворення металічного золота та срібла). Спектральні характеристики колоїдних розчинів очищених наночастинок не змінювались протягом 2 тижнів після їх синтезу. Був також досліджений вплив світла і температури на формування наночастинок срібла. Виявлено, що світло може прискорювати процес синтезу наночастинок срібла, а також впливати на їх розміри. Для дослідження за допомогою атомної силової мікроскопії розчинів з отриманими наночастинками срібла було осаджено плівки на спін-коутері. Результати проведеного аналізу показали, що розмір наночастинок срібла варіює у межах 12-40 нм, а середньо-квадратичне значення неоднорідності поверхі (RMS) знаходиться у межах 3,36 нм.


Brigger I., Dubernet C., Couvreur P., Adv. Drug Delivery Rev., 54 (2002) 631–651.

Wu X., Liu H., Liu J., Haley K. N., Treadway J. A., Larson J. P., Ge E., Peale F., Bruchez M. P., Nat. Biotechnol. 21(2003) 41–46.

Debecker D. P., Faure C., Meyre M.-E., Derre A., Gaigneaux E. M., Small, 4 (2008) 1806–1812.

Ahmad A., Mukherjee P., Mandal D., Senapati S., Khan M. I., Kumar R., Sastry M., J. Am. Chem. Soc., 124 (2002) 12108-12109.

Shankar S., Rai A., Ahmad A., Sastry M., J. Colloid and Interface Sci., 275 (2004) 496–502.

Генетическая инженерия и биотехнология растений
ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ РОСЛИН-РЕГЕНЕРАНТІВ ВЕРБИ ПРУТОВИДНОЇ (SALIX VIMINALIS L.) ДО УМОВ IN VIVO

Чорнобров О. Ю., Клюваденко А. А., Мельничук М.Д.

Проблемна лабораторія фітовірусології і біотехнології, Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, м.Київ, 03041, Україна, E-mail: virlab@nauu.kiev.ua
Одним із ефективних шляхів вирішення проблеми енергозабезпечення є використання паливних брикетів на основі рослинної біомаси. Перспективним джерелом отримання біомаси є плантаційне лісовирощування швидкоростучих деревних порід. На сьогодні в Україні створення плантацій високопродуктивних культур для потреб енергетики знаходиться лише на стадії експериментальних досліджень (Титко, Калініченко, 2010). Досить перспективною для умов України є верба прутовидна (Salix viminalis L.), щорічна продуктивність якої на плантаціях досягає 49 т/га (Фучило та інш., 2009). Однак, за існуючими даними (Шиманюк, 1967; Гордієнко, 2002), масове розмноження цієї породи традиційними методами є малоефективним, тому для вирішення зазначеної проблеми доцільним є залучення біотехнологічних методів культури клітин in vitro.

Метою нашої роботи було розроблення методики адаптації рослин-регенерантів S. viminalis L. після культури in vitro до умов in vivo для подальшого створення енергетичних плантацій.

Відібрані первинні експлантати ізолювали з трьохрічних рослин-донорів S. viminalis L. у весняно-літній період, стерилізували у 0,1% розчині сулеми з експозицією 8−10 хв, що дозволило забезпечити ефективність стерилізації понад 80%. Експлантати (апікальні меристеми, вегетативні бруньки та частини пагонів) культивували на живильному безгормональному середовищі за прописом Мурасіге та Скуга (МС) (Murashige T., Scoog F.A., 1962) за загальноприйнятою методикою (Кушнір, Сарнацька, 2005). При тривалості циклу культивування рослин-регенерантів 28−30 діб коефіцієнт розмноження становив 1:25. Як субстрат використовували суміш торфу низинного, біогумусу та піску річкового. Рослини-регенеранти різного віку (14-, 28- та 42-добові) висаджували у фіто-контейнери (місткість  200 см3) з субстратом різної вологості: 50−55%, 65−70%, 85−90%. Субстрат зволожували розчином ½ макро- та мікроелементів МС та штучно створювали підвищену вологість повітря на рівні 95−100%. Садивний матеріал при підвищеній вологості повітря експериментально витримували протягом різного періоду (2 доби та 10 діб), після чого вологість повітря поступово знижували до 60−70%. За появи ознак в’янення листків проводили обприскування водою. Контейнери з рослинним матеріалом витримували в контрольованих умовах адаптаційного приміщення (освітлення − 2−3 клк, 16-год. фотоперіод, t=24±2оС, відносна вологість повітря 60−70%). Ефективність адаптації визначали на 30 добу адаптації.

У результаті проведення експерименту було встановлено, що в цілому зі збільшеннням показника вологості субстату зменшувалася ефективність адаптації рослин-регенерантів незалежно від періоду витримування в умовах підвищеної вологості та віку садивного матеріалу. Так, зокрема, для 28-добових рослин-регенерантів, витриманих 10 діб, при вологості грунту 50−55%, 65−70%, 85−90% відсоток життєздатних становив відповідно – 30−38%, 6−10%, 1−3%. Зниження відсотка життєздатності відбулося переважно внаслідок інфікування рослинного матеріалу збудниками грибної інфекції (Botrytis spp., Penicillum spp.), що, на нашу думку, було спричинено високою вологістю субстрату та повітря.

За отриманими даними, найбільша ефективність адаптації спостерігалась у 28- добових рослин-регенерантів. Так, наприклад, для 14-, 28- та 42-добових рослин, витриманих 10 діб, вологість грунту 50−55%, відсоток життєздатних становив відповідно – 15−20%, 30−38%, 26−30%.

Було з’ясовано, що при витримуванні рослин протягом 2 діб ефективність адаптації в цілому виявилась вищою на 5−30% порівняно з аналогічним показником при витримуванні протягом 10 діб.

Отже, за результатами проведеного дослідження найвищу ефективність адаптації (65−70%) було отримано для 28-добових рослин-регенерантів при вологості ґрунту 50−55% та періоді витримування в умовах підвищеної вологості 2 доби. На 90 добу адаптації було отримано садивний матеріал S. viminalis L. з високим показником утворення вегетативної маси (довжина 16−23 см) та добре розвиненою кореневою системою без наявних морфологічних аномалій.

Таким чином, результати проведених досліджень з адаптації рослин-регенерантів S. viminalis L. до умов in vivo, дозволили отримати життєздатний садивний матеріал з ефективністю близько 70%. Подальші дослідження спрямовані на розробку біотехнології щодо ефективного створення промислових плантацій верби прутовидної (S. viminalis L.) з метою отримання біомаси для потреб енергозабезпечення.


Гордієнко М.І. Чагарникові верби рівнинної частини України (біологія, екологія, використання) / Гордієнко М.І., Фучило Я.Д., Гойчук А.Ф., за ред. М.І. Гордієнко, 2002. − 174 с.

Кушнір Г. П. Мікроклональне розмноження рослин : теорія і практика / Г. П. Кушнір, В. В. Сарнацька. − К.: Наукова думка : Ін-т фізіології рослин і генетики, 2005. – 269 с.

Титко Ришард. Відновлювальні джерела енергії. / Титко Ришард, Калініченко Володимир. - Варшава – Краків – Полтава: Обєдн. шк. електр. №1, Полт. держ. агр. акад., 2010. − 533 с.

Фучило Я. Д. Створення та вирощування енергетичних плантацій верб і тополь / Фучило Я. Д., Сбитна М. В., Фучило О.Я., Літвін В.М. − К.: ЛОГОС, 2009. –– 80 с.

Шиманюк А. П. Дендрология / Шиманюк А. П. – М.: Лесная промышленость, 1967. – 334 с.

Murashige T., Scoog F. A revised medium for rapid, growth and bioassays with tobacco tissue cultures // Physiol. plantarum. – 1962. – V.15. - N. 3. – P. 473.



Генетическая инженерия и биотехнология растений
МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ можливості переносу генів від ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНОГО ріпаку до ДИКИХ РОДИЧІВ З родини Brassicaceae

Пірко Н.М.1, Пірко Я.В.1, Ожерєдов С.П.1, Тимошенко А.В.2, Штойна Ю.Я.2, Осипенкова О.Л.2, Ємець А.І.1, Блюм Я.Б.1

1Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, вул. Осиповського, 2а, Київ, 04123, Україна, е-mail: cellbio@cellbio.freenet.viaduk.net

2Київський національний університет ім.. Тараса Шевченка, ННЦ "Інститут Біології", вул. Володимирська, 64, Київ, 01601, Україна
У зв’язку з поширенням генетично модифікованих рослин виникає необхідність об’єктивної оцінки потенційного ризику їх впливу на навколишнє середовище. Зокрема постає питання необхідності оцінки можливостей неконтрольованого переносу генетичного матеріалу від ГМ рослин до споріднених видів. Ріпак олійний (Brassica napus), що належить до родини Brassicaceae, є однією з основних культур у виробництві харчових і технічних олій та кормів. В країнах ЄС дозволено вирощування декількох трансгенних ліній ріпаку олійного, серед них MS1 x RF1 (ACS-BN004-7xACS-BN001-4) та MS1 x RF2 (ACS-BN004-7 x ACS-BN002-5) компанії Bayer CropScience зі стійкістю до дії гербіциду глюфосинату, які містять bar ген та nos термінатор. Оскільки B. napus – амфіплоїд, тому існує висока ймовірність виникнення гібридних рослин при його схрещуванні з представниками родини Brassicaceae дикої флори. Дотепер дослідження можливостей перенесення генів в межах цієї родини здійснювалось різними авторами, але не в умовах Україні (Simard et al., 2002; Warwick et al., 2003).

Для дослідження можливостей перенесення трансгенів від ГМ ліній ріпаку до споріднених видів родини Brassicaceae в межах України було здійснено примусові схрещування у замкненій системі (умови теплиці) між ГМ ріпаком та дикими видами родини. В подальшому вихідні лінії ГМ ріпаку та гібридні рослини, отримані з насіння від відповідних схрещувань, вводили в культуру in vitro для подальших молекулярно-генетичних і цитологічних досліджень. Зокрема це були гібриди, отримані при схрещуванні ГМ ріпаку з Brassica napus, B. campestris, B. juncea, B. nigra, Erucastrum cretaceum, Diplotaxis tenuifolia, Raphanus raphanistrum. Здійснено підбір та синтез праймерів для виявлення трансгенів, а саме bar гена та nos термінатора, присутніх у лініях MS1xRF1 і MS1xRF2 та проведено молекулярно-генетичний аналіз введених в культуру in vitro рослин. В цілому було проаналізовано 32 варіанти схрещувань. Так, у двох з трьох проаналізованих варіантів схрещувань E. cretаcеum з однією із ГМ ліній В. napus результати молекулярно-генетичного аналізу засвідчили одночасну присутність bar гена та nos термінатора. Для рослин, отриманих від схрещування Brassica juncea х В. napus (ГМ лінія),у трьох із 4 варіантів схрещувань спостерігалась передача трансгенів наступному поколінню. Рослини, які утворились в результаті примусових схрещувань між Brassica campestris та ГМ лініями В. napus, також виявились трансгенними, у той час як спонтанний «гібрид» – ні. Слід зазначити, що серед проаналізованих рослин відсутність ГМ подій зафіксовано у «гібридів» B. napus х B. napus (ГМ лінія), в той же час у рослин, що утворились в результаті схрещувань ГМ ріпаку з E. cretаcеum, Brassica juncea та Brassica campestris, навпаки, частіше виявлялися рослини з ГМ подією. Таким чином, за допомогою молекулярно-генетичного аналізу з використанням ПЛР встановлено факт перенесення трансгенів від ГМ ріпаку до його близьких родичів родини Brassicaceae, які зустрічаються у природній флорі України.

Simard M.-J., Legere A., Pageau D., Lajeunesse J., Warwick S.. The frequency and persistence of canola (Brassica napus) in Quebec cropping systems// Weed Technol. - 2002. - V. 16. - P. 433-439.

Warwick S.I., Simard M.-J., Legere A., Beckie H.J., Braun L., Zhu B., Mason P., Seguin-Swartz G., Stewart C.N.. Hybridization between transgenic Brassica napus L. and its wild relatives: Brassica rapa L., Raphanus raphanistrum L., Sinapis arvensis l., and Erucastrum gallicum (Willd.) O.E. Schulz //Theor. Appl Genet. – 2003. – V. 107. – P. 528-539.



Генетическая инженерия и биотехнология растений
РАЗРАБОТКА ПРОТОКОЛА РЕГЕНЕРАЦИИ IN VITRO РАСТЕНИЙ SPINACIA OLERACEA КАК ПОДГОТОВКА К AGROBACTERIUM-ОПОСЕРЕДОВАННОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СЕЛЕКТИВНОГО ГЕНА УСТОЙЧИВОСТИ К ФОСФИНОТРИЦИНУ

Баглай А.Ю., Синдаровская Я.Р., Шелудько Ю.В.

Институт клеточной биологии и генетической инженерии НАН Украины

Украина, 03680, Киев, ул. Заболотного, 148; e-mail: Abaglaj@i.ua
Шпинат (Spinacia oleracea L.), являющийся одной из важнейших овощных культур, известен как богатый источник железа, витаминов и минеральных веществ. Это делает его ценным объектом биотехнологии, перспективным с точки зрения получения съедобных вакцин. Однако регенерация у этого вида растений в культуре in vitro происходит сложно. Описаны методики трансформации и регенерации шпината из гипокотилей (Xiao and Branchard, 1993) или культуры протопластов (Goto et al., 1998). Регенерация в этих случаях происходит через один-два месяца после перенесения эксплантов на регенерационную среду. Нашей задачей была разработка ускоренного протокола регенерации растений шпината из листовых дисков и определение оптимальных концентраций селективного агента для агробактериальной трансформации.

В исследованиях использовались растения вида S. oleracea сорта «Чита». Для получения стерильного материала использовали методику поверхностной стерилизации семян (Xiao and Branchard, 1993) с незначительными модификациями. После стерилизации семена S. oleracea проращивали на агаризованной безгормональной среде MS с 30 г/л сахарозы и культивировали в условиях 16-часового фотопериода при 23°С. Первые проростки наблюдали через 4-5 дней после стерилизации, а массово семена прорастали через 7-10 дней культивирования.

Для регенерации растений использовали среду MS с добавлением фитогормонов НУК (нафтилуксусная кислота), 2,4-Д (2,4-дихлорфеноксиуксусная кислота), БАП (6-бензиламинопурин) и кинетин (6-фурфуриламинопурин). Через 1,5-2 недели после перенесения эксплантов листьев на питательные среды наблюдали образование каллуса и почти одновременно с этим - регенерацию. На средах с добавлением БАП и НУК в концентрации 1,5 мг/л и 0,4 мг/л, соответственно, наблюдали регенерацию у 30% эксплантов, а на средах с добавлением кинетина (2 мг/л) и 2,4-Д (0,5 мг/л) – у 11% эксплантов.

Генетические конструкции, которые будут использоваться для агробактериальной трансформации шпината, содержат гены устойчивости к PPT (фосфинотрицину) для первичной селекции трансформантов. Для избежания ложноположительных результатов мы проверили устойчивость шпината к различным концентрациям PPT. При культивировании эксплантов на средах MS с добавлением БАП, НУК, 2,4-Д, кинетина и 5 мг/л PPT мы наблюдали образование каллуса и появление регенерантов. Это свидетельствует о естественной устойчивости шпината к данной концентрации фосфинотрицина. Было показано, что при концентрации PPT 7,5 мг/л регенерация не происходит, то есть такая концентрация является селективной для данного объекта.

Таким образом, нами было показано, что регенерация из листовых дисков более эффективно происходит на средах, содержащих БАП и НУК. Также была определена естественная устойчивость шпината к фосфинотрицину и подобрана его селективная концентрация.
Goto T., Miyazaki M., Oku M. (1998) J. Japan. Soc. Hort. Sci. 67:503-506.

Shojaei T.R., Salari V., Ramazan D. (2010) African J. of Biotechnology 9:4179-4185.

Xiao X., Branchard M. (1993) Plant Cell Rep. 13:69-71.
Генетическая инженерия и биотехнология растений
ФУНКЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОТРУБОК ЗА ДОПОМОГОЮ БІОЛОГІЧНИХ МОЛЕКУЛ З МЕТОЮ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ГЕНЕТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РОСЛИН

Бурлака О.М., Пірко Я.В., Ємець А.І., Блюм Я.Б.

Інститут харчової біотехнології та геномікиНАН України;

e-mail: cellbio@cellbio.freenet.viaduk.net
Важливим етапом у розробці методик генетичної трансформації рослин з використанням вуглецевих нанотрубок (ВНТ) як фізичних векторів для перенесення ДНК у клітини, є отримання трансформаційно-активних, диспергованих у водному середовищі комплексів ДНК з ВНТ. ВНТ мають гідрофобні властивості і, загалом, погано диспергуються у більшості розчинників через сильні Ван-дер-Ваальсові взаємодії між окремими ВНТ. Тому для біологічного застосування їх функціоналізують приєднанням молекул чи радикалів, які уможливлюють і опосередковують диспергування ВНТ у воді (Liu et al., 2009). У ряді досліджень повідомляється про отримання диспергованих у воді комплексів ВНТ з ДНК під дією ультразвуку, за рахунок π-π-стекінг взаємодій між стінками ВНТ і азотистими основами ДНК (Nakashima et al., 2003). Також використовується попередня функціоналізація ВНТ приєднанням біомолекул (білків, полісахаридів, фосфоліпідів) з отриманням диспергованих у воді ВНТ, до яких у подальшому, нековалентно приєднується ДНК (Karousis et al., 2010).

У рамках розробки системи генетичної трансформації рослин за допомогою ВНТ було проведено дослідження ефективності диспергування ВНТ у водному середовищі під впливом ультразвуку, використовуючи у якості функціоналізуючих агентів різні біологічні молекули (плазмідну ДНК, суміш dNTP, спермідин). У результаті проведених досліджень було отримано колоїдні розчини комплексів ВНТ з ДНК, спермідином та з dNTP. У випадку використання спермідину не спостерігали утворення гомогенної суміші; основна частина ВНТ виявлялася у вигляді окремої фази на поверхні розчинника. В той же час, у випадку з плазмідною ДНК та розчином dNTP спостерігали утворення колоїдних розчинів темного кольору різного ступеня забарвлення. Таким чином, результати проведених досліджень підтверджують здатність ВНТ диспергуватися внаслідок обробки ультразвуком у водному середовищі в присутності ДНК або ж суміші dNTP. Азотисті основи цих біомолекул, скоріше за все, вступають у π-π-стекінг взаємодії з поверхнею ВНТ, тоді як гідрофільні цукро-фосфатні залишки виявляються повернутими назовні. Спермідин, як можливий агент функціоналізації ВНТ, виявив низьку ефективність, що імовірно пов’язано з особливостями його молекулярної будови, яка характеризується малою спорідненістю до ВНТ.


Liu Z., Tabakman S., Welsher K., Dai H. Carbon nanotubes in biology and medicine: in vitro and in vivo detection, imaging and drug delivery // Nano Res. – 2009. – V. 2. – P. 85-120.

Nakashima N., Okuzono S., Murakami H. et al. DNA dissolves single-walled carbon nanotubes in water // Chem. Lett. – 2003. – V. 32, N. 5. – P. 456-457.

Karousis N., Tagmatarchis N., Tasis D. Current progress on the chemical modification of carbon nanotubes // Chem. Rev. – 2010. – V. 110, N. 9. – P. 5366-5397.

Генетическая инженерия и биотехнология растений



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник тезисов научных работ
Стратегічно-інноваційний розвиток суб’єктів економічної системи в умовах глобалізації: Збірник тез ІІ міжнародної науково-практичної...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconМихаил мурашкин записи 2008 года Дніпропетровськ "січ" 2010
В книге «Записи 2008 года» Михаила Георгиевича Мурашкина речь идет об инонаучной картине мира, которая включает в себя религиозное,...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной войне
«Не гасни в сердце, памяти свеча»: сборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной войне
«Не гасни в сердце, памяти свеча»: сборник студенческих сочинений, посвященный 70-ой годовщине Победы нашего народа в Великой Отечественной...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconЛ. Г. Авдєєв та ін. К. Іпк дсзу, 2014. 218 с
Международной научно- практической конференции (28 октября 014 г., г. Киев) : в ч. – Ч
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСписок сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года
Алфавитный список сформирован на основе электронного каталога, который создается с 1996 года. Он полностью отображает фонд музыкальных...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconОбговорення законодавства 16
Сильная украина объявляет национальный праймериз рейтинговый отбор кандидатов на выборы 15
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconСборник задач по начертательной геометрии : учебное пособие / Ю. И. Королев, С. Ю. Устюжина. Спб. Питер, 2008. 320 с
Королев Ю. И. Сборник задач по начертательной геометрии : учебное пособие / Ю. И. Королев, С. Ю. Устюжина. – Спб. Питер, 2008. –...
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconКарантин 02. 03. 2018-07. 03. 2018 Учитель початкових класів Пагулич Є. П
Математика сборник заданий с. 28 (1 столбик), с
Сборник тезисов 5-7 октября 2011 года г. Белая Церковь, Украина содержание клеточная биология растений iconХроніка культурного життя області
Дня соборності України «Наша свободная, неделимая, соборная Украина». Тут представлені унікальні фото українського маніфесту та військового...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка