Сценарій свята для учнів класів Мета



Сторінка1/8
Дата конвертації30.04.2018
Розмір1,24 Mb.
ТипСценарій
  1   2   3   4   5   6   7   8



РОСЛИНИ – СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Сценарій свята для учнів 5 – 7 класів

Мета:

ознайомити учнів з рослинами – символами України, розширити уявлення про красу і багатство рослинного світу; розвивати пізнавальні інтереси, кругозір; виховувати любов та бережливе ставлення до природи рідного краю, його традицій, спадщини предків.

Сцена прибрана у вигляді двору. В центрі стоїть хата, поруч - макет криниці та клуні. Праворуч – плетений тин, на якому глечики, горщики. Ліворуч – розміщено кетяги калини, гілки верби, пучки живих та засушених квітів. Підлога встелена барвінком, споришем. Попід тином стоять лавки.

Діти в українських костюмах.
Хід свята

Учитель.

Майже в усіх народів є улюблені рослини – символи, обереги. У канадців – клен, у росіян – берізка, у японців – хризантема, у шведів – волошка, а в нас – калина, верба, тополя, вишня, дуб.

Правду каже українське прислів’я : «Без калини, верби й тополини – нема України».

В українського народу в особливій пошані багато рослин: не можна уявити собі двору, де б не ріс кущ калини, садили вербу, тополю, вишню і, звичайно, прикрашали садибу квітами – барвінком, чорнобривцями, соняшниками, мальвами, червоною рутою.


Учениця.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов′я,

Зветься веселково Україною

Неня зачарована моя.

Вишиту колоссям і калиною,

Вироблену кров′ю і мечем,

Називаєм гордо Україною,

І ніхто нам цим не дорікне.

Учень.

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь нашого роду, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі.



Різні у світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти…

Є в усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Учениця.

Там стоять степи безкраї,

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти…

Різні в світі є країни,

Гарні є, є і багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще – в рідній хаті.

Учень.

Найбільше шанували в Україні калину – символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Дівчата цвітом калини прикрашали коси. Достиглі кетяги розвішували попід стріхами, і вони червоніли, мов намисто. Калину використовували у весільному обряді: прикрашали коровай, заквітчували вінок лямолодої. З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.



Дівчата співають пісню «На калині»

Історик. А звідки пішла назва «калина»?

Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного воєводу поранено. Тому, хто вилікує його, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Прийшла в табір дівчинка Пелагея – дуже красива і горда. Вона пообіцяла вилікувати грека, але якщо він не прийде більш ніколи на нашу землю. Грек видужав і покохав дівчину та забрав у Грецію.

У неї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм ім′ям, сестро, назву рослину, яку найбільше люблю. Коли цвіте вона, то соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні ягоди, налиті ніби самою кров′ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають людині здоров′я. Буде вона зватися калиною…»

Є і інша легенда. Коли на нашу землю напали татари, захопили у полон дівчат та змусили їх провести до своїх осель. Дівчата завели чужинців у непролазні лісові хащі, подалі від рідних домівок. Розлючені чужинці порубали дівчат шаблями. Там, де пролилася кров бранок, зросли калинові кущі з кетягами яскраво – червоних ягід. Плоди калини – ніби краплини крові, а кожна її насінина за формою схожа на людське серце.

Біолог.

Калина – кущ або невелике дерево заввишки до 5м. Це рослина з родини Жимолостеві, має трилопатеві листки, гілки голі. Суцвіття не густе, віночки білі. Плоди ягодоподібні, овальні, яскраво – червоні з однією кісточкою. На смак ягоди і кора – гіркі, терпкі. Кора має зеленувато – сірий колір.

Поширена в Європі, Азії, Північній Африці та Америці – відомо близько 200 видів калини. В Україні трапляється 2 дикорослі види. Ростуть на узліссях, серед чагарників, по берегах річок. Тіневитривалі, вологолюбні, живуть до 50 років. Найпоширеніша калина звичайна – листопадний, розлогий кущ до 4м заввишки, з трилопатевими опушеними листками й червоними соковитими плодами. Медонос. Плоди містять вітамін С, вживають їх свіжими, для виготовлення киселів, пирогів. Із яблук та калини готують мармелад і пастилу.

Деревина міцна, йде на виготовлення шевських цвяшків. Калину звичайну часто вирощують як декоративну рослину, особливо її безплідну форму – бульденеж з великими кулястими білими суцвіттями.

Лікар.

Кора і ягоди калини мають лікувальні властивості. Спиртовий екстракт калини та її відвар – добрі кровоспинні засоби. Люди вживають ягоди як потогінний, послаблюючий, гіпотензивний засіб, а ягоди з медом їдять під час гострих респіраторних захворювань, хвороб печінки.

Соком калини очищують обличчя, щоб рум’янилося. У народі кажуть: «Червона калина від ста хвороб лікує». П′ють її від кашлю, при серцевих нападах, високому кров′яному тиску.

Учениця.

Гей, у лузі червона калина,

Гей, гей, нахилилася.

Чогось наша славна Україна

Гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину

Гей, гей, піднімемо,

А ми ж свою славну Україну

Гей, гей, розвеселимо.

Українці наділяють калину лагідними епітетами, називають її червоною добро вітою. Красиву дівчину порівнювали з калиною. «Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялася дівчина – дитина» - писав великий Кобзар.



Учень.

За що ж ми любимо калину? За її білий цвіт травневий, за кетяги червоних ягід на тлі осіннього згасання природи, за терпкувато – кислий, освіжаючий смак її плодів.



Читці.

Безліч пісень, віршів, легенд складено про цю рослину.



У калини китиці червоні,

У калини білі – білі квіти.

Я тримаю гілочку червону,

А здається – усміх України.

Калина

Біля хати, біля тину

Зустрічаємо калину,

Часто просимо в господу

Посидіти біля роду:

На весіллі, на хрестинах,

А також на іменинах.

Вона лагідна, цнотлива

І на диво всім вродлива.

То й пісні про неї склали

І врочисті, й величаві.

Як нездужає людина –

Їй на поміч йде калина,

І поступиться красою

Для цілющого напою.

В неї хисту є чимало,

Щоб здоров′я прибувало.

В душі нашого народу

Калинонька жила з роду.

Це ж бо кетяги калини –

Символ нашої Вкраїни.

М.Познанська

А ще калина символізує мужність і незламність духу в боротьбі за незалежність рідного краю, людську гідність.



Учениця.

Дуже любив калину Тарас Шевченко. У Кирилівці, неподалік від місця, де стояла хата Шевченків, і досі росте величезний кущ калини – такий самий, як той, що в ньому ночував малий сирота Тарас, коли мачуха виганяла його з хати.

У багатьох віршах Шевченка є образ калини.

Тече вода з – під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина..

Читці. Калина коло хати – символ щастя і родинного благополуччя.

Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як збудуєш хату, посади калину.

Білий цвіт калини – радість України.

А вогняні грона – наша кров червона.

Зоряна калина – і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу».

Пам′ятаєш, сину, що сказала мати:

«Посади калину в себе біля хати».

•••••


На калині мене мати колихала,

Щастя, долі в чистім полі виглядала,

Ой, калинонько червона, нахилися,

Від землі ти сили – соку наберися.

Та літа давно минули – одлунали,

Як мене гілля високе колихало.

Знов калина коло млина розквітає,

Мого рідного синочка забавляє.

Виростай же, мій синочку, соколе.

Тобі щастям колоситься рідне поле,

Пролягла тобі на полі путь орлина

І в дорогу проводжає цвіт калини.
•••••

Зацвітай, молода калино,

Серед тихого повесіння.

Чиста хвиля до тебе лине,

Омиває твоє коріння.

Це ж тобі од вітрів ломитись.

Білим цвітом шуміть над світом,

Свіжих сил від землі набратись,

Дивом кетягів пломеніти.

Неподоланому народу,

Солов’їній моїй Україні,

Над камінням, над сиві води

Ти про щастя шуми калино.

•••••


Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щира доля,

Материнський ніжний цвіт.

Посадіть калину на городі,

Щоб розквітнула земля!

Із роси – пречиста врода,

З неба – почерк журавля.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке, на життя,

Став би кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час,

Рід наш дуже любить волю,

Хай же й воля любить нас!

А щоб цвіт її не стерся,

Не зі′вяв у спориші,

Посадіть калину біля серця,

Щоб цвіла вона в душі.

(Звучить пісня «Зацвіла в долині червона калина»)

Учень.

Символом України є також верба. Своїм корінням верба скріплює стрімкі береги та греблі, красується обабіч доріг. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села.



d:\із флешки матеріали\фото, квіти\p5010335.jpg

Гляньте на неї ранньої весни, коли ще всі дерева стоять голі – вона вже вкрита ніжними, молодими листочками. А через кілька днів зацвітає запашним жовтим цвітом.

Красуня – верба – корисна рослина, недарма народ здавна її оспівував, складав про неї легенди, казки.

Читець.

Вербова гілка у мене на столі,

Як символ сонця і тепла,

Ще схованих в імлі, як знак зеленої весни,

Котра ще вдалині.

Як знак, що щастя сад рясний даровано мені,

Вербова гілка на столі у мене розцвіла.

Прилинуть, серце, журавлі,

А в них на кожному крилі

Дар сонця і тепла.

Біолог. Із 500 видів верб, поширених на землі, 30 росте в Україні. Серед них – біла, ламка, попеляста, козача, пурпурова. Найбільше верби прислужилися річкам та ставкам. Міцно пустивши коріння у землю, верби стримують зсуви, не допускаючи підточування грунту водою, запобігають ерозійним процесам. Верби є природним фільтром від усіляких домішок, що містяться у водах річок і озер, недаремно люди завжди брали воду для пиття під вербою. Верба очищає і повітря. Квіти верби дають багато нектару й пилку в той час, коли ще нічого не цвіте. Високо цінують вулики із верби – у них бджоли не хворіють.

Верба – рід дводомних дерев і кущів родини Вербові. Листки чергові, цілісні, черешкові, з прилистками. Квітки одностатеві, з редукованою оцвітиною, зібрані в сережки, розвиваються одночасно з листками або раніше. Плід – одногніздна коробочка. З декоративною метою біля водойм, у садах і парках розводять садові плакучі форми верби білої, прегарної та вавилонської.

Деревину верби використовують у будівництві, на паливо, для вироблення целюлози. З гілок плетуть меблі, кошики. Кора йде на дублення шкір.

Розмножують вербу переважно живцями, а також насінням. У природних умовах насіння втрачає схожість через 2-3 дні. Для живців використовують розвинені однорічні пагони восени.



Лікар.

Верба – дерево цілюще. Настій з кори знижує температуру, його вживають у разі грипу, вірусних інфекцій, ревматизму. З вербової кори в першій половині ХІХ ст. було видубото саліцилову кислоту.

Саліциловий спирт, саліцилова кислота, саліциламід, бесалол, аспірин та інші – це ліки добре відомі та широко застосовуються.

Учениця.

Опоетизована народом верба шанована не випадково. У язичницькі часи наші пращури вірили, що вона охороняє людей та їх житло від злих духів. Слов′яни вважали вербу символом родинного вогнища.



Учень.

Коли Тараса Шевченка відправляли з Орської фортеці на заслання, по дорозі, біля пристані в м.Гур′єві, знайшов він гілочку верби. І так затужило його серце за рідною Україною, так нагадала вона йому далеку милу Батьківщину, що не зміг її покинути, взяв із собою. Прибувши до місця заслання, посадив він ту маленьку лозину на непишному солдатському городі. Прийнялась гілочка, переборола спеку, пішла вгору і стала могутнім деревом. Уже друге сторіччя стоїть «Шевченківська верба», шанують і оберігають її мешканці міста Форт Шевченка.

А коли відзначали 110 – річчя з дня смерті Кобзаря, звідти, з півострова Мангишлак, привезли в Україну маленьку гілочку від «поетової вербички». Її врочисто посадили у Львові в Стрийському парку. Тепер це вже доросле дерево. І росте близька родичка верби, якою колись милувався Тарас Шевченко, як живий пам’ятник невмирущому українському поетові.

Читець.__Розповідь_про_Тарасову_вербу'>Читець.

Розповідь про Тарасову вербу

У дикій пустелі далеко від нас

У царській неволі карався Тарас.

Спитаєте, діти: - За віщо? Чому?

Хотів Тарас волі народу свому,

Бо горе і сльози були навкруги,

Бо волю скували царі в ланцюги.


  • Вставай, мій народе, вставай не барись,-

Промовив Шевченко, - за волю борись!

Жени царя – ката, вогнем осліпи!

Забрали в солдати, загнали в степи…

Чужими пісками Шевченко ішов

І прутик вербовий в пилюці знайшов.

Підняв Тарас прутик, зрадів як добром.

Згадав рідні верби над рідним Дніпром.

І плакав, і мріяв, і виніс води,

І прутик вербовий в піску посадив.

В далекім степу зеленіє верба –

За Україну туга – журба.

М.Хоросницька

Учениця.

Відомо, що нема кращого матеріалу для плетіння, ніж вербова лоза. З гнучкої і легкої вербової сировини виготовляють музичні інструменти – кобзи та бандури.

Там, де води мало, верба не росте. Тому у давнину вона вказувала людям, де можна знайти воду. «Де срібліє вербиця, там здорова водиця», - промовляє прислів’я.

Отже, верба була священною для наших предків, священною вона повинна залишитися і для нас.



(Звучить пісня «Ой, вербиченька, біле личенько».)

Учень.

Вишня, вишневі сади супроводжують наші оселі хтозна й відколи, немов тут і батьківщина цього чудового дерева.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

А матері вечерять ждуть…

Тарас Шевченко

Учениця.

Наші предки – слов′яни зустрічали Новий рік з квітучою вишнею. Незадовго до свята діжку, у якій росло деревце, вносили в хату. В теплі розвивалися бруньки, і дерево рясно вкривалося ніжним біло – рожевим цвітом. Квітуче деревце залишалося в хаті аж до весни. Потім його висаджували в теплу землю.



Біолог.

Вишня – рід дерев і кущів родини Розові, що налічує 130 видів. Є серед них велетні і карлики.

Вишня – дерево до 7м заввишки з кулястою кроною. Листки цілісні, чергові, яйцеподібні, з прилистками, які рано відпадають. Квітки білі, зібрані в зонтоподібні або гроноподібні суцвіття. Плід – соковита сплюснуто – куляста кістянка. Свіжі плоди кисло – солодкі, містять 7-13% цукрі, 0,1-2,5% органічних кислот, вітамін С, каротин. Плоди споживають свіжими і консервованими, з них виготовляють соки, сиропи, варення, компоти, настойки, вина, різні напої. В Україні найбільш розповсюджені вишня звичайна і степова.
d:\із флешки матеріали\фото, квіти\p6010283.jpg

Читець.

Вишенька.

Посадив п’ять вишень тато,

А одненьку – я.

Поливаю, зеленіє

Вишенька моя.

Будуть птиці прилітати

У вишневий сад.

Заспівають, защебечуть –

Буде двір наш рад.

Будуть в цвіті білі ночі,

Будуть бджоли вдень,

Буду з хлопцями співати

Молодих пісень.

Ми змайструєм гарну лавку

В нашому садку,

Буде дідусь сидіти

Тут у холодку.

Скоро дерево зародить

Ягоди смачні,

Буде рідним і сусідам,

Буде і мені.

Гість прийде до нас і скаже:


  • Гарно ти зробив,

Що ці вишні кучеряві

З татком посадив.

•••••


Любіть Україну, як сонце любіть.

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу, і в радості мить,

Любіть у годину негоди…

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

В.Сосюра

Учень.

Тополя – також символ рідної землі. З прадавніх часів збереглося в Україні свято тополі, коли обирали струнку дівчину, прикрашали її стрічками, намистом і водили селом, лугом, полем, співаючи:

Стояла тополя край чистого поля.

Стій, тополенько, не розвівайся,

Буйному вітроньку не піддавайся.

Читець.

Тополі на волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем,

І все то те, вся країна

Повита красою..

Неначе диво. А кругом

Широколисті тополі.

Біолог.

Тополя – рід рослин родини Вербові. Листопадні, дводомні дерева заввишки 18 – 45 м і більше. Листки чергові, еліптичні, яйцеподібні, серцеподібні, іноді ланцетоподібні чи лінійні. Квітки одностатеві, зібрані в сережки. Плід – коробочка, насіння дрібне з пучком волосків. Відомо близько 110 видів тополі, поширені переважно в Північній півкулі. В Україні близько 11 видів. Найпоширенішими є: тополя тремтяча, або осика; тополя чорна, або осокір; тополя біла; тополя пірамідальна; тополя дельто листа, або канадська; тополя бальзамічна; тополя сірувата – гібрид тополі білої і тополі тремтячої.

Тополю широко використовують в озелененні міст та в полезахисних лісонасадженнях. Розмножується тополя живцями і насінням. Добре росте на родючих, вологих грунтах. Деревина м′яка, легка, біла, її використовують у паперовому, сірниковому та фанерному виробництвах, у будівництві, для виготовлення штучного шовку тощо.

Тополя містить і виділяє фітонциди, тому під тополею легко дихати. Щоб втамувати спрагу, треба посмоктати гілочку тополі. Тополя стійка проти сполук сірки, хлору, і тому її садять у великих містах. Вона є прекрасним фільтром ( затримує близько 30 кг пилу і сажі за літо). Листки тополі використовують як барвник для фарбування тканин.



Лікар.

Мазі та відвари з бруньок тополі мають цілющі властивості. Вони допомагають загоїти рани, порізи, удари, опіки.



Учениця.

У народних повір′ях суха тополя віщує горе дівчини. І не один мандрівник, побачивши висохлу тополю серед гурту струнких зелених красунь, пришвидшував ходу і поспішав до рідного дому.

Колись тополя допомагала і чумакам, які везли з Криму сіль та рибу. На ночівлю у травні вони намагалися зупинитися під тополями – лягали на спочинок втомленими, розбитими цілоденною спекою, а вставали свіжими і бадьорими.

Як символ рідної землі, України, виступає тополя у вірші Василя Симоненка:



І коли впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі..

Учень.

Відгадайте загадку:

«Живе один батько, а тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має»

(Дуб)

Дуб не дарма називають патріархом наших лісів, символом здоров′я, сили, мужності. Це – могутнє дерево заввишки 20 м, з міцними гілками, товстим стовбуром і темно – сірою потрісканою корою.


d:\із флешки матеріали\фото лелеки, квіти\pa032850.jpg

Біолог.

Дуб – рід листопадних або вічнозелених дерев і кущів родини Букові. Відомо близько 600 видів, поширених у помірному і субтропічному поясах Північної півкулі. В Україні дико ростуть 3 види і 20 інтродуковано.

Дуб звичайний – листопадне дерево до 40 – 50 м заввишки. Листки чергові, лопатеві, на коротких черешках; квітки одностатеві: тичинкові в негустих звисаючих сережках, маточкові – по 1-3 на довгих квітконосах. Плід – однонасінний горіх (жолудь). Вага 1000 жолудів – 3-4 кг. Росте на більшій частині території України і рідше в степу. Дуб звичайний найчастіше утворює насадження з домішкою граба, клена гостролистого, ясена. Широко використовується у полезахисному лісорозведенні як головна порода. Він посухостійкий і морозостійкий, досить вибагливий до грунту – найкраще росте на помірно вологих сірих лісових суглинках, деградованих чорноземах. Утворює могутню кореневу систему. Доживає до 400-500 років і більше. В Україні відомий дуб віком близько 700 років (обхват стовбура – 6,3 м), росте в смт Верхній Хортиці Запоріжської області.

Розмножують жолудями і паростками від пнів. Сіють восени або навесні. Деревина дуба дуже тверда, важка, стійка проти гниття; використовується у суднобудуванні, меблевій промисловості, паркетному виробництві, вагонобудуванні, йде на виготовлення шпал, шахтних і водних споруд. Кора містить 8-20% дубильних речовин, деревина – 6%. Молоду кору застосовують у медицині як в’яжучий засіб. З жолудів виготовляють сурогат кави; вони є також добрим кормом для свиней. У зеленому будівництві використовують садово – декоративні форми дубів: плакучу, пірамідальну, з глибоко лопатевими або різного кольору листками.



d:\із флешки матеріали\проирода\pa090399_окт2005г.jpg

Учениця.

У літописах це дерево згадується як дерево Перуна – бога дощу, блискавки та гриму. Вінками з дубових гілок нагороджували найхоробріших воїнів.

Оспіваний у народних думах і піснях, дуб був символом молодого козака. Дубом – велетом позначав народ певні етапи своєї славної історії: Запоріжський дуб, дуб Палія, дуб Шевченка.

Учень.

Мальви, чорнобривці, мак, півонії, ружа, м’ята, любисток, безсмертник, барвінок, соняшник за тином – ось далеко не повний перелік квітів, що прикрашали оселі українців.

Україну можна назвати барвінковим краєм. Прекрасна, осяйна ця рослина. Квітневої пори на коротких прямостоячих пагонах розкриваються ніжні, кольору небесної блакиті п′ятипелюсткові квіти – це цвіте барвінок.

Ця вічнозелена трав′яниста рослина зберігає свій колір і свіжість навіть під снігом. З хрещатого барвінку плетуть весільні вінки.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Сценарій свята для учнів класів Мета iconСценарій літературного свята для учнів класів
З досвіду роботи центральної бібліотеки для дітей імені О. П. Довженка Чернігівської міської цбс
Сценарій свята для учнів класів Мета iconСценарій шкільного свята для учнів початкових класів Зал святково прикрашений. Плакати
Математику вже навіть задля того треба вивчати, що вона розум до ладу приводить. М. В. Ломоносов
Сценарій свята для учнів класів Мета iconСценарій літературного свята для читачів учнів 1-4 класів
Разом з першими словами матері чує дитина поетичні слова дитячих віршів, написаних спеціально для дітей. І кожен крок в її житті...
Сценарій свята для учнів класів Мета iconСценарій виховного заходу для учнів 5-6 класів Мета
Мета: розширити уявлення дітей про особистість Марка Твена, його творчість; розвивати творчі здібності; закріпити знання за змістом...
Сценарій свята для учнів класів Мета iconСценарій математичного вечора для учнів 8-х класів, присвячений 120-річчю з дня народження найвизначнішого українського математика ХХ сторіччя Михайла Пилиповича Кравчука

Сценарій свята для учнів класів Мета iconСценарій проведення першого уроку „ніхто, крім нас!” для учнів 5–6 класів
Ато за захист Вітчизни; розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні; розвивати в учнів бажання брати посильну...
Сценарій свята для учнів класів Мета iconДодаток гра інтелект-кафе для учнів класу «Я пізнаю світ» Мета
Мета: ознайомити учнів 5-9 класів з енциклопедичними виданнями, навчити їх користуватися довідковою літературою, дати можливість...
Сценарій свята для учнів класів Мета iconСценарій свята присвячений Дню космонавтики, а також вірші І веселі конкурси для проведення та святкування Дня космонавтики та авіації

Сценарій свята для учнів класів Мета iconСценарій позакласного заходу (для учнів 5-6-х класів) „У гостях у дідуся Кенира Підготувала: Черниш Світлана Миколаївна
Обладнання: зал прикрашений портретом Л. Глібова; виставкою його книг; обладнаний відеотехнікою. Виступи ілюструються слайдами
Сценарій свята для учнів класів Мета iconСвята україни цілі виховного заходу: практична
У кожній країні є свята, що вшановують важливі події її історія. Багато історичних подій дуже важливі для народів І країн у всьому...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка