Сценарій свята «Тато, мама, я – козацька сім»я»
Мета: Вчити дітей шанувати українські народні традиції.
Розвивати фізичні якості: швидкість, спритність, рівновагу.
Виховувати дружність та взаємоповагу в родині, інтерес до спортивних занять в історичному аспекті. Пропагувати та впроваджувати здоровий спосіб життя з метою розвитку здорової сім»ї та здорової нації.
Інвентар та обладнання:екран, проектор, комп»ютер, свисток, кеглі, іграшкові коні, повітряні кульки, дерев»яні списи, мотузки, вермішель , ложки, стакани, пластмасові відерця, канат, мішки, глечики з кулішем.
(Спортивна зала оздоблена козацькими клейнодами, звучить пісня Н.Яремчука «Родина». Діти шикуються у три шеренги в шаховому порядку.)
Ведуча: Що таке сім»я – зрозуміло всім: сім»я – це світ, де панує любов, відданість та взаєморозуміння. Це світ, де радості й печалі ділять порівну. Це надійна опора у проблемних ситуаціях. Це фортеця, в стінах якої мешкають спокій та любов. А ще це звички і родинні традиції.
Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
Наша ненька – Україна!
14-ий учень: Міцна сім»я – міцна держава –
Це знають всі: і тата, й мами.
Коли ж сім»я твоя спортивна
І фізкультурі завжди вірна,
До свята спортивного запрошую я,
Стартує сьогодні спортивна сім»я.
15-ий учень: Нині вас чекає гра
Заради дружби і добра.
А щоб було змагання чесним, виберем журі почесне.
Ведуча:до суддівства запрошуються: почесний гетьман війська шкільного (директор школи) та осавули (заступники).
(Під звуки козацького маршу виходять і шикуються дві команди –
«Січовики » і «Стрільці»)
А чому свято у нас козацьке?
А тому що козак – чесна, смілива людин
Й найдорожча йому Батьківщина
Козак – усім народам друг
І лицарський у нього дух.
Козак – слабкому захисник,
Цінити побратимів звик.
Козак – це той, хто за освіту,
Хто прагне володіти світом.
Всі разом: Щоб козацькому роду не було переводу,
Присягаєм на вірність Вітчизні й народу.
(Вивчають козацьку речівку)
Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки.
Ведуча: А чи знаєте ви, що проти українців не витанцює ніхто у світі, крім бразильців? Весь день буде музика грати, і весь день будуть українці танцювати.
Конкурс перший викликаються дівчатка з обох команд, вмикається музика, і вони починають танцювати.
А для сміху і добра
Є у нас чудова гра.
Показати хочем нині,
Як колись на Україні
Веселились козаки –
Наші прадіди й діди.
Почнемо тепер змагання,
Найскладніші всі завдання.
Дві команди дуже гожі
Нам покажуть, хто що може.
Хто кого перетанцює, -
Бал команді подарує.
Ведуча: Клейноди на місці, тож прошу капітанів вивести свої команди на лінію старту.
Ведуча: Як відомо, козаки були дужі, витривалі, а їхні підводні човни – «чайки» - були грозою ворогам. Але для того, щоб дихати під водою крізь очеретину, потрібно було мати треновані легені. Тож перший конкурс – для наших татусів саме на перевірку ваших легень.
Конкурс другий: хто швидше надме повітряну кульку (змагаються всі чоловіки з команди;бали нараховуються кожному учаснику окремо, підсумок – за сумою балів).
Ведуча: Важливою складовою козацького ви ховання була спритність.Хлопчиків з дитинства привчали до верхової їзди, аби виростити вправних вершників. І наступний конкурс саме для хлопчиків.
В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки і татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
Кінь козацький – вірний друг –
Знає весь Великий Луг,
Козака не підведе,
Не покине він ніде.
Конкурс третій: «Вправний вершник» - хто швидше доскаче на «коні» до пункту призначення і проткне списом повітряну кульку (бали нараховуються кожному учаснику окремо, підсумок – за сумою балів)
Ведуча: Картоплю у нас називають “другим хлібом”. І це цілком справедливо. Зараз нам навіть важко уявити собі стіл без страв з картоплі. Треба багато часу, щоб перелічити, що можна приготувати з картоплі. Картопля ніколи не приїдається, кажуть в народі. Вона на кожен день, без неї важко уявити сучасну кухню
Популярна з давніх пір
І як страва, як гарнір
Ти, картопле, - другий хліб!
На сніданок і обід -
Добра з всяким молоком,
Також з кислим огірком,
З свіжим й маринованим,
З кроликом тушкованим,
З рибою чи із м’ясцем,
З котлетою й холодцем,
З куркою чи з гускою,
З кислою капусткою,
З свіжими томатами,
З різними салатами.
Ти народ у трудний час
Не один спасала раз!
Честь тобі за це й хвала,
Щоб великою росла!
Словом, досі говорити:
Час картопельку садити.
Конкурс четвертий: посадка і збір урожаю. Участь бере вся команда. Дівчатка садять, хлопчики «копають»
Ведуча: В іграх військову премудрість ясніше
Можна було передать юнакам,
Щоб володіти шаблями вправніше,
Спритність надати ногам і рукам.
В іграх вони підіймались над страхом,
Гартуючи мужність і силу свою,
Щоб ні татарам, ні туркам, ні ляхам
Дух козаків не зламати в бою.
З незапам»ятних часів козаки славились хитрістю, розумом та величезною волелюбністю. І якщо вони потрапляли в полон, то робили все можливе і неможливе, щоб якнайшвидше втекти з полону до рідної неньки-України.
Конкурс п»ятий: «Втеча з полону» (стрибки в мішках: хлопчики– від лінії старту до пункту призначення і назад ; передача мішка – на лінії старту, підсумок – по останньому гравцю).
Ведуча: В нього коник баский,
в нього шабля – лиха.
Ворог схоче прийти –
бережеться нехай!
Бо як вистрілять гармати, -
Доведеться утікати.
Конкурс шостий: стрільба з «гармати». Хлопчики кидають набивні м’ячі, намагаючися влучити у задану ціль. За кожний влучний «вистріл»команді нараховується 1 бал.
Ведуча: Україночко-дівчино,
В тебе талія осина,
Ти гнучка, немов калина
І легка, немов пташина.
Як відомо, з давніх-давен українські дівчата славились осиними таліями, струнким станом, і їм заздрили в сьому світі.
Конкурс сьомий: Дівчатка з обох команд за сигналом починають крутити обручі. Перемагає команда, яка протримається довше.
Ведуча:
Приготує на кабиці
Все, що треба, кашовар.
Кухню знає до дрібниці,
Йому служать жар і пар.
Коли все гаразд чи в скруту,
Він встає усіх раніш.
Варить щербу, таратуту
І тетерю, і куліш,
Соломаху, гречку, рибу,
Мамалигу й галушки.
Кухар тут ніде не схибить,
Хоч котли – це не горшки.
В чужині чи в ріднім краї
Має справ багато він,
І, як музику, сприймає
Казанів козацьких дзвін.
Ведуча: Кашовари! Кашовари! А що там наш куліш? Чи зварився?
Кашовари: Та ні! Куліш кипить, нічим долить.
Ведуча: А вода це справжнє диво!
Як прожити без води?
З нею ми завжди щасливі,
З нею в нас нема біди.
Є вода — ростуть рослини:
Ліс, сади, рясні поля.
Це чудово для людини
І радіє вся Земля.
Конкурс восьмий: «Вправні водоноси» (Участь беруть хлопчики. На одному кінці зали стоїть стіл з пластмасовими відерцями, наповненими водою, а на другому – стіл із порожніми стаканами. Учасниці по черзі протягом 1хвилини ложкою носять воду. По закінченні визначеного часу стакани порівнюють і визначають, у чиєму стакані води більше).
Ведуча: Якби мені, мамо, намисто,
То пішла б я завтра на місто,
А на місті, мамо, на місті
Грає, мамо, музика троїста.
Одягла б намиста разочок
Та й пішла б за ними в таночок.
Конкурс дев’ятий:«Разок намиста»(На столах розсипані макарони. Кожна дівчинка з команди отримує мотузку довжиною 1 м. По свистку вони починають нанизувати макарони на мотузку протягом 1 хвилини. По сигналу «Стоп» мотузки зв»язують між собою і виміряють, у чиєї команди «намисто» довше).
Ведуча: В перервах між походами та тренуваннями козаки любили порозважатися та помірятися силою молодецькою. І однією з улюблених забав було перетягування канату.
Конкурс десятий: «Перетягування канату» (участь беруть всі учасники команди: шикуються спочатку хлопчики, а потім дівчатка).
Ведуча: Ось і скінчилися змагання,
Тут переміг азарт і спорт.
І кожен з вас додав старання,
Щоб власний встановить рекорд.
Отож, ми щиро всіх вітаєм,
Здоров»я й радості бажаєм.
(Слово журі, нагородження учасників змагань почесними грамотами)
Додатки
Додатки
Додатки
Додатки
Cценарій написала вчитель фізкультури І категорії
СЗШ № 13 ім.І.Хитриченка м. Києва Н.М. Мельниченко
Зміст
-
Інструкція № 16 під час проведення занять з фізичної культури
-
План-конспект уроку з фізичної культури для учнів 4 класу за темою «Баскетбол»
-
Інструкція № 19 з охорони праці при проведенні спортивно-масових заходів.
-
Сценарій спортивного свята «Тато, мама, я – козацька сім»я »
-
Додатки
-
Список використаної літератури
Список літератури -
Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків. – К.: Дніпро, 1991. – 335 с.
-
Бабчишин С. Д. Школи Запорозької Січі // Рідна школа. – 1991. – С 83-85.
-
Боплан, Гійом Левассер. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їх останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – Львів: Каменяр, 1990. – 301 с.
-
Єфіменко А. Я. На Україні. – М., 1901. – Вил. 3. – С. 43-44.
-
Історія українського війська: У 2 т. – Т. 1. – Львів, 1936. – 288 с.
-
Лясота Е. Щоденник // Жовтень. – 1984. – № 10. – С. 97-110.
-
Мицик Ю. А., Плохій С. М., Стороженко І. С. Як козаки воювали. – Дніпропетровськ, 1991. – 302 с.
-
Мірошниченко В. "Флібустьєри", "мінітмени", "лицарі"... // Наука і суспільство. – 1993. – № 1. – С. 24-25.
-
Мюллер Й. Історична дисертація про козаків... // Всесвіт. – 1988. – № 6. – С. 131-137.
-
Наливайко Д. С. Козацька християнська республіка. – К.: Дніпро, 1992. – 495 с.
-
Пристула О. Спас – бойове мистецтво запорозьких козаків // Шлях перемоги. – 1993. – 12 червня. – С. 8.
-
Приступа Є. Н., Палат В. С. Традиції української національної фізичної культури. – Львів: Троян, 1991. – 104 с.
-
Сергійчук В. І. Морські походи запорожців. – К.: Фото-відеосервіс, 1992. – 62 с.
-
Кащенко А. Ф. Оповідання про славне Військо Запорозьке ризове. – К.: Веселка, 1992. – 271 с.
-
Січинський В. Ю. Чужинці про Україну. – К.: Довіра, 1992. – 256 с.
-
Тимчак Я. Фізична та військова досконалість козацької старшини // Науковий вісник ВДУ. – 1999. – № 7 . – С. 34-37
-
Тулепків М., Зубалій М. Гопак – мистецтво бойове // Гарт. – 1993. – 30 січня.
-
Українська козацька педагогіка // Народознавство: газета в газеті "Освіта", випуск № 9. – 1 вересня 1992 p.
-
Цьось А. В., Завацький В. І. Про систему фізичного вдосконалення запорозьких козаків // Традиції фізичної культури в Україні. – К., 1999. – С. 44-61.
-
Шанин Ю. В. От эллинов до наших дней. – М.: Физкультура и спорт, 1975.
-
Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. – К.: Томіріс, 1993. – 224 с.
-
Яворницький Д. 1. Історія запорозьких козаків: У 3 т. – Т. 1. – К.: Наук. думка, 1990. – 580 с.
Поділіться з Вашими друзьями: |
