Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи



Скачати 102.62 Kb.
Дата конвертації12.03.2018
Розмір102.62 Kb.
ТипСценарій

Дідилівський НВК (ЗОЗ І-ІІІ ст. – ДЗ)

http://nplit.ru/books/item/f00/s00/z0000044/pic/000002.jpg
Сценарій усного журналу:

Підготувала учитель хімії,

заступник директора з виховної роботи

Дідилівського НВК

Наконечна Людмила Ігорівна

1. Шановні друзі, сьогодні ми зібрались з нагоди 300 – річчя від дня народження Михайла Васильовича Ломоносова – видатного ученого, великого мислителя, ідеї якого набагато випереджали його епоху.

2. В історії людства з часів античності до наших днів небагато знайдеться таких людей, які б прирівнялися до нього. Чверть тисячоліття тому він сказав слова, які і сьогодні не втратили своєї актуальності: «Широко простягає хімія руки свої у справи людські. Куди не глянь, не подивись – скрізь обертаються перед очима нашими успіхи її старанності».

3. У наш час роль хімії у житті суспільства постійно зростає:

Чи будинок зводиш, друже, чи пливеш морями, -

Скрізь вона тобі прислужить, всюди вона з нами.

На заводі і в друкарні, в мандрах до галактик,

Агроном, аптекар, лікар мусить її знати.

Найдавніша на планеті, поміж всіх наук – цариця.

Хімія – тобі у праці вірна помічниця.

4. Як наука хімія розпочала свій тернистий шлях тоді, коли більшість учених зрозуміла і прийняла основні положення про внутрішню будову речовини, уявлення про атоми і молекули. Одним із основоположників атомно-молекулярного вчення вважається М. Ломоносов.

5. Виняткове значення для розвитку хімії мало встановлення закону збереження маси речовин у хімічних реакціях, який є наслідком загального закону збереження матерії та руху. Цей закон відкрив Ломоносов у 1748 році на основі експериментальних досліджень і сформулював як загальний природничий закон: «Усі зміни, що відбуваються в натурі, такого суть стану, що скільки чого в одного тіла відніметься, стільки приєднається до іншого: так, якщо де убуде трохи матерії, то помножиться в іншому місці… Сей загальний закон простягається в самі правила руху; бо тіло, яке рухає своєю силою інше, стільки ж ония у себе втрачає, скільки передає іншому, яке від нього рух здобуває».

6. Ломоносов ввів у хімію кількісні методи дослідження. Заклав основи фізичної хімії. Впритул підійшов до відкриття водню та кисню і кисневої теорії горіння, склав програму вивчення розчинів, створив цілу науку про скло, добув тверду ртуть, вивчив її властивості і довів, що вона є металом. Вивчаючи розчини, Ломоносов з’ясував явище корозії металів, а вивчаючи взаємодію розчинів солей з металами, встановив закономірність активності металів, яка згодом знайшла вираження у вигляді ряду активності металів Бекетова.

7. Учений створив проект першої в Росії науково-дослідної хімічної лабораторії і обладнання для неї. Цю лабораторію було збудовано і відкрито у 1748 році. У 1752-1753 роках у цій лабораторії Ломоносов читав перший в історії курс фізичної хімії, а дисертація ученого «Елементи математичної хімії» набагато випередила свій час. Саме у цій праці він стверджував, що всі речовини складаються з невидимих частинок – корпускул (молекул), а останні – з ще менших частинок – елементів (атомів). Теоретичні основи хімії Ломоносов уперше виклав у своїх працях «Слово про користь хімії» і «Курс справжньої фізичної хімії».

8. Саме хімія стала науковою пристрастю Михайла Васильовича. Вона захоплювала його своєю незвіданістю, у ній він прокладав свої, ломоносовські шляхи. Проте, ще Олександр Сергійович Пушкін сказав про Ломоносова такі слова: «Історик, ритор, механік, хімік, мінералог, художник і віршотворець – він усе дослідив, і все збагнув». Вражає широчінь його наукових інтересів і глибина проникнення у таємниці природи.

9. Влітку 1743 року, перебуваючи під арештом, Ломоносов пише вірші:

Лицо свое скрЫвает день,

Поля покрЫла мрачна ночь;

Взошла на горЫ черна тень,

Лучи от нас склонились прочь.

ОткрЫлась бездна, звезд полна;

И звездам нет числа, а бездне - дна.

10. Написати такі вірші міг лише Великий Поет і Мислитель. І перед нами постає питання: «Хто ж був насправді М. Ломоносов – істориком, ритором чи механіком і хіміком, художником чи віршотворцем?» Розібратись у цьому допоможуть нам члени наукової конференції.
Головуючий. Увага! За цим столом зібрались представники різних наук, кожен з яких прагне довести, що М. Ломоносов був ученим саме їхньої галузі. Тож вислухаймо їхні аргументи.

Фізик. Ломоносов завжди прагнув поєднати хімію з фізикою. Він говорив. Що хімік, який не знає фізики, подібний до людини, яка все шукає наосліп. Він вивчав властивості газів і розчинів, атмосферну електрику, оптичні явища, досліджував природу світла і кольорів, тепла і холоду. Сконструював прототип літального апарату з вертикальним зльотом для підйому в атмосферу метеорологічних приладів ( креслення вертольота Леонардо да Вінчі на той час ще були невідомі).

Астроном. Я стверджую, що Ломоносов був астрономом. Він назавжди залишив ім’я в нашій науці, відкривши атмосферу на Венері. Він сконструював однодзеркальний телескоп нового типу і так звану трубу для спостережень за небесними світилами у нічний час.

М. В. Ломоносов був ознайомлений з телескопами И. Ньютона і Д. Грегорі, але запропонував свою конструкцію. Він пише в конці весни — на початку літа 1762 року: «Я всегда лелеял желание, чтобы эти превосходные небесные орудия, коих изобретение составляет славу Ньютона и Грегори, не по размерам только, как это обычно происходило, возрастали, но получили и иные, почерпнутые из сокровищ оптики усовершенствования».



Геолог. Так, але мінералогом він також був. Однією з його перших наукових праць було створення Каталогу зібрання мінералів і скам’янілостей Мінерального кабінету Кунсткамери у Петербурзі.

Ломоносов приділяв значну увагу розвитку в Росії геології і мінералогії і особисто провів велику кількість аналізів гірських порід. Він доказував органічне походження ґрунту, торфу, кам’яного вугілля, нафти, бурштину.

У 1761 році Ломоносов склав план мінералогічних досліджень у Росії, запропонував надіслати зразки пісків і глин з усіх міст Російської держави.

Географ. Прошу вас не забувати, що з 1758 року М. Ломоносов офіційно очолив Географічний департамент Академії наук, в якому готували російських картографів і геодезистів. Він також обґрунтував ідею Північного морського шляху, створив декілька нових приладів і методів для визначення довготи та широти місця знаходження кораблів.

Металург. Ми також не можемо уявити собі металургію без Ломоносова. Ще у студентські роки він вивчав гірничу справу за кордоном.

20 червня 1745 року за працю з металургії Ломоносов був обраний першим повноправним російським академіком. До нього академіками російської академії наук були лише іноземці.

У середині ХVІІІ століття в Росії вже була розвинута металургійна промисловість, але враховуючи практичні потреби, Ломоносов у 1763 році пише книгу «Перші основи металургії або рудних справ». Не одне покоління металургів вчилося за цією книжкою.

Головуючий. Хочу зауважити, що наукова діяльність Ломоносова була настільки різноманітною, що зарубіжні учені приписували її різним Ломоносовим.

Ломоносов ввів у науку такі терміни, як термометр, формула, полюс, магніт, поршень, манометр, атмосфера, питома вага, барометр, пружність,мікроскоп, мінус, плюс, селітра, ефір, сулема та інші.



Лінгвіст. Дозвольте зачитати дві його цитати про російську мову: «ЯзЫка нашого небесная красота», «В нем великолепие испанского, живость фламандського, крепость неметкого, нежность итальянского…краткость греческого и латинского». Ломоносов склав «Російську граматику», яка перевидавалась 14 разів і не втратила свого значення й до сьогодні. Тому я стверджую, що Ломоносов - лінгвіст.

Художник. Досягнення Ломоносова-художника також не можна обминути увагою. Він розробив техніку викладення мозаїк зі смальти – кольорового скла, рецепт і технологію виготовлення якого він придумав сам. Мозаїчні картини, створені ним самим і групою художників під його керівництвом, відрізняються особливою масштабністю, колоритом, виразністю, художнім смаком. Це образ Богоматері, «Полтавська баталія», портрети Петра І, Шувалова та деяких його сучасників.

Поет. Дозвольте і мені слово сказати. Ось послухайте.

Меж стен и при огне лиш обращаюсь,

Отрада вся, корда о лете я пишу;

И радости в одном мечтании ищу.

В средине жаждущего лета,

Когда томит протяжнЫй день,

От знойной теплотЫ и света

Прохладная покроет тень,

Где ветви, преклоняясь, зеленЫ,

В союз взаимности сопряженЫ,

Отводят яркие лучи.

Но коль великая отрада

И томнЫм чувствам тут прохлада,

Как пьют росу цветЫ вночи.

Навіть свої наукові праці Михайло Васильович інколи записував віршами. Недарма Бєлінський називав Ломоносова «батьком російської поезії».

1739 року Ломоносов надіслав до Академії трактат з теорії російського віршування. 1748 року він видав «Риторику» — перший у Росії друкований посібник з теорії літератури й ораторського мистецтва.

Відомі також переклади Горація і Анакреона, які робив Ломоносов. Доводилось йому також писати оди – хвалебні вірші.

Високу оцінку здобула ода на честь чергової річниці царювання Єлизавети (1747 рік), у якій він оспівав науку, а не царицю, та «Письмо о пользе стекла», адресоване Шувалову.



Головуючий. Ось далеко не повний список зробленого М.В. Ломоносовим за своє життя. Проте сам Ломоносов, коли його запитували, хто він є за професією, з гордістю відповідав: «Я – хімік».

У 1869 році французький учений Гефер видав свою працю, яка була присвячена хімії. На Заході в той час не дуже жалували російську науку і російських учених. Проте у цій книзі були такі слова: «Серед російських хіміків, які стали знаменитими завдяки хімії як науці, ми згадаємо М.В.Ломоносова».


11. Першу біографію М.В. Ломоносова написав російський просвітитель ХVІІІ століття Н.І Новіков. Про Ломоносова він писав: «…Вдачу він мав веселу, говорив коротко і дотепно, любив уживати гострі жарти; вітчизні й друзям своїм був відданий; підтримував тих, хто вправлявся в словесних науках; у поводженні з іншими був здебільшого лагідним, до шукачів його милостей – щедрим..».

12. Народився Михайло Васильович у селі Денисівка поблизу містечка Холмогори, що стояло на річці Двіні, на півночі Російської держави 19 листопада 1711 року. Батько, Василь Дорофійович, займався рибним промислом.

Мати померла, коли хлопчикові було 9 років, а мачуха не злюбила Михайла за те, що він багато часу проводив за читанням книг. Особливо зацікавили його дві з них: «Слов’янська граматика» М.Смотрицького та «Арифметика, себто наука чисельна» М.Магницького.

13. Одного разу вдалося юнакові поговорити з викладачем «словесної школи» в Холмогорах – Іваном Каргопольським, який приїхав з Москви. Каргопольський помітив, що хлопець має не тільки обширні знання, але і велике прагнення їх здобувати і розповів йому про те, що є у Москві Слов’яно-греко-латинська академія, де навчаються діти незаможних дворян, ремісників і солдатів.

14. Михайло знав, що батько не відпустить його у Москву, бо хоче щоб син продовжував його справу. Тому грудневої ночі 1730 року, нікого не попередивши, вийшов з дому й подався наздоганяти валку з мороженою рибою, яка ще вранці вирушила до Москви. Було у Михайла із собою три карбованці грошей, позичених у сусіди Фоми Шубного, та дві книги – граматика й арифметика… Валку він наздогнав через три дні.

15. У Москві Ломоносов назвався сином холмогорського дворянина і став слухачем Спаських шкіл (Слов’яно-греко-латинської академії). Незважаючи на матеріальні труднощі і насмішки учнів, адже він був від них набагато старшим, Михайло блискуче за п’ять років (замість восьми) закінчив академію і добився, щоб його відрядили на навчання у Київ.

16. На бажання Ломоносова навчатися у Київській академії вплинуло те , що його викладачами у Спаських школах були випускники цього славетного закладу. Зокрема, Феофан Прокопович – видатний політичний діяч і літератор, який неодноразово допомагав і захищав Михайла від недоброзичливців та посприяв його переходу в Академію наук у Петербурзі.

17. У Києві Ломоносов ознайомився зі станом освіти на українських землях, особливо цікавився пам’ятниками історії і культури Київської Русі. Подовгу засиджувався у багатій академічній бібліотеці, де зберігалися не тільки літописи, рукописні і друковані книги, а й рукописи курсів українських учених, що читалися в академії у різні часи. Саме у Києві Ломоносов досконало оволодів латиною, познайомився з малярством, зокрема відомими мозаїками Софіївського собору, поглибив свої знання з риторики, економіки, техніки і промисловості.

18. У 1735 році Ломоносова посилають на навчання до університету при Петербурзькій Академії наук. Тут він вивчає математику, риторику, історію, географію, фізику, логіку, філософію, проблеми віршування. У 1736 році він з групою здібних студентів їде до Німеччини з метою вивчення хімії і металургії. У Марбурзькому університеті під керівництвом відомого фізика і філософа Вольфа вивчає математику, механіку, гідростатику, фізику, логіку, філософію, геометрію, іноземні мови. Особливо його інтерес викликало вчення грецьких атомістів, праці Арістотеля, Платона, Кеплера, Декарта, Галілея, Ньютона. У 1739 році Ломоносов переїхав у Фрейберг до відомого хіміка і металурга Генкеля, де вивчав хімію і гірничу справу.

19. Після повернення з-за кордону Ломоносов у січні 1741 року став ад’юнктом Петербурзької Академії наук, а в 1745 році – професором хімії. Це дало йому можливість розпочати наукову діяльність. Селянський син став видатним ученим, справжнім борцем на науковій та освітянській ниві.

Помер Михайло Васильович Ломоносов у розквіті сил і слави 15 квітня 1765 року. Його здоров’я підірвали хвороба і безконечні чвари із супротивниками і заздрісниками.

20. До нього самого можна віднести його переклад таких поетичних рядків Горація:

Я знак безсмертия себе воздвигнул

ПревЫше пирамид и крекче меди,

Что бурнЫй Аквилон сотреть не может,

Ни множество векав, ни едка древность.

Не вовсе я умру; но смерть оставит

Велику часть мою, как жизнь скончаю.



21. М.В. Ломоносов був обраний почесним членом Шведської та Болонської Академій наук. Його наукова діяльність дістала світове визнання. На честь Ломоносова названо океанську течію і хребет. Течія Ломоносова знаходиться в Атлантичному океані, а хребет проходить під водою в Північному Льодовитому океані.

За широтою поглядів, за роллю особистості в розвитку науки і культури людства Михайлові Ломоносову належить одне з найвидатніших місць серед людей – сподвижників прогресу: його роботи житимуть вічно!

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconТарас шевченко в моєму житті сценарій круглого столу
Войцехівська Ірина Станіславівна – заступник директора з виховної роботи, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconЧапаєвська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області
Рецензенти : Похожай Зоя Іванівна, заступник директора школи з навчально-виховної роботи, вища кваліфікаційна категорія, учитель...
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconПрограма факультативного курсу для 10-11 класів філологічного, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного профілів
Укладач: Володимир Терехов, заступник директора з навчально-виховної роботи Державного ліцею м. Білої Церкви, учитель-методист
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconСценарій усного журналу «Тернопіль, Тернопіль казка, в якій ми живем». Перед початком свята звучать пісні про Тернопіль (магнітофон)
Сценарій усного журналу «Тернопіль, Тернопіль – казка, в якій ми живем»
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconУрок : шевченка святий кобзар став скарбом
Рецензент: Журавель О. В. – заступник директора з навчально-виховної роботи днз
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconО. М. Штанько, методист відділу освіти Віньковецької райдержадміністрації
Ю. С. Овчарук, заступник директора з навчально-виховної роботи Мд. Олександрівської зош І-ІІІ ст
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconКолосовська Наталія Вікторівна Дата народження: 03. 10. 1977 Посада: заступник директора з навчально-виховної роботи Стаж роботи: педагогічний – 11 років
Підвищення педагогічної майстерності учителів як складова створення привабливого іміджу загальноосвітнього навчального закладу
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconГероїчними стежками Віри Федченко
Керівники: заступник директора з виховної роботи, вчитель історії Глодоської зш І-ІІІ ступенів Шевченко Віталіна Миколаївна, контактний...
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconМарія Матіос. Роман «Солодка Даруся»
Концаренко Вікторія Віталіївна,заступник директора з навчально-виховної роботи,вчитель української мови та літератури Ломачинецької...
Сценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи iconОлійник Світлана Павлівна Заступник директора з навчальної роботи
Дякую всім своїм колегам за ті сили, любов, віру, творчість, натхнення, які вони вклали у кожну дитину. Дякую за ту підтримку І допомогу...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка