Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів



Скачати 250,71 Kb.
Дата конвертації19.05.2017
Розмір250,71 Kb.
ТипСценарій


Бібліотечна довідка




175 років від дня народження

Петра Ілліча Чайковського (1840–1893)


ЗМІСТ
Стор.

1. Біографія……………………………………………………………....1

2. Чайковський в Україні…………………………………………………3

3. Творчість……………………………………………………………....4

4. Твори…………………………………………………………………….5

5. Фільмографія…………………………………………………………..6

6. Увічнення пам’яті композитора………………………………………..6

7. Сценарій за іншими джерелами………………………………………..8

8. Методичні рекомендації до проведення заходів……………………10

8.1. Тема експозиції книжково-журнальної виставки…………………………...10

8.2. Епіграф до книжкових виставок………………………………………………10



8.3. Проведення бесід для учнів старших класів на тему…………………………10

8.4. Проведення круглих столів для учнів молодших класів на тему…………….10

8.5. Перегляд відеоматеріалів……………………………………………………….10

9. Бібліографія ………………………………………………………..…..10

9.1. Цікаві Інтернет-ресурси ………………………………………………………..10

9.2. Список рекомендованої літератури …………………………..……………….11
Ключові слова………………………………………………………………………………….11



Петро́ Іллі́ч Чайко́вський  (7 травня) 1840,  В'ятська губернія,  Російська імперія  25 жовтня ( 6 листопада)  1893,  Санкт - Петербург,  Російська імперія)  — російський композитор,  диригент,  педагог.
1. Біографія

Походив з українського роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, походив з-під Кременчука, у ранзі козацького сотника брав участь у битві під Полтавою й помер від ран. Його син, Петро, народжений на Полтавщині (дід композитора), навчаючись у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський. Пройшовши російсько-турецьку війну та відслуживши полковим лікарем, став городничим Слободського та Глазова у В'ятській губернії, а 1785 року був приписаний до дворян Казанської губернії.

Батько композитора, Ілля Петрович, займав різні пости в Департаменті гірничих і соляних справ, проводив геологічні дослідження в Новгородській губернії, викладав у Гірничому корпусі. Мати композитора, Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, внучка французського скульптора Мішеля-Віктора Асье (Michel Victor Acier), народилася у сім'ї митного чиновника в Петербурзі, грала на фортепіано і співала. 1833 року вона стала другою жінкою Іллі Петровича і народила шестеро дітей, серед яких Петро був другим.

Народився в селищі при Камсько - Воткінському заводі Вятської губернії, нині місто Воткінськ (Удмуртія). За словами самого композитора, «виріс у глухомані, з дитинства перейнявся невимовною красою характеристичних рис російської народної музики».

Вчився грі на фортепіано з ранніх років. У 14-річному віці залишився без матері, яка померла від холери. Взяв на себе відповідальність за виховання молодших братів. За спогадами молодшого брата  Модеста, «наймудріший і найдосвідченіший педагог, найбільш любляча й найніжніша мати не могла б нам замінити Петруся».

Закінчив училище правознавства в Санкт-Петербурзі (1859), служив у міністерстві юстиції до 1863 року. Паралельно займався музикою в класах Російського музичного товариства, що було 1862 року перетворене на Петербурзьку консерваторію. У консерваторії вивчав композицію у класі А. Г. Рубінштейна. За роки навчання в консерваторії Чайковський написав ряд навчальних творів, зокрема квартет, п'єси для фортепіано. Закінчив консерваторію 1865 року, на випускному іспиті представив кантату на текст оди  Ф.Шиллера «Ода радості».

1866 року Чайковський переїхав до Москви на запрошення Миколи Рубінштейна  викладати у щойно відкритій Московській консерваторії. У консерваторії Чайковський викладав композицію, гармонію і теорію музики, інструментування. Серед його учнів — Сергій Танєєв. Чайковський брав активну участь у творчому житті Москви, тут він знайомиться з Львом ТолстимОлександром Островським (пізніше — автором лібрето до опери Воєвода), а 1868 — з композиторами «Могутньої купки», які зацікавили його програмною музикою. Серед творів цих років — 1-а симфонія та увертюра-фантазія «Ромео та Джульєтта», (1869).

Творчість Чайковського 1870-х років охоплює різні жанри ― він пише опери «Опричник» і «Коваль Вакула», музику до драми Островського «Снігуронька», балет «Лебедине озеро»Другу і Третю симфонії, фантазію «Франческа да Ріміні»Перший фортепіанний концертВаріації на тему рококо для віолончелі з оркестром, три струнні квартети та інші.

1876 року Чайковський здійснив разом із братом Модестом подорож до  Парижа. Сильне враження на Чайковського справила опера «Кармен» Жоржа Бізе, прем'єра якої відбулася за рік до цього. На зворотному шляху Чайковський з братом відвідали Вагнерівський фестиваль у Байройті, де особисто познайомився з Ф. Лістом і Ріхардом Вагнером.

У липні 1877 року Чайковський імпульсивно одружився на колишній консерваторській студентці Антоніні Мілюковій, молодшій на 8 років. Мілюкова надсилала композиторові листи і навіть погрожувала самогубством, якщо він відмовиться від зустрічі. Чайковський, який у той час працював над оперою «Євгеній Онегін», на відміну від героя своєї опери не відмовився від своєї прихильниці. Проте вже у вересні композитор був розчарований у шлюбі й навіть сам збирався вчинити через це самогубство.

У жовтні Чайковський вирішив розлучитися, він припинив також роботу в Московській консерваторії та разом з братом Анатолієм вирушає до Швейцарії. Ця поїздка стала можливою завдяки прихильниці його таланту Надії фон Мекк, яка призначила йому щорічну стипендію у розмірі 6000 рублів (зараз еквівалентна до 54000 $), за умови, однак, що вони ніколи не зустрінуться особисто. Спілкування Чайковського з фон Мекк відбувалося винятково листовно. За 13 років листування було написано приблизно 1100 листів.

Наступного 1878 року Чайковський закінчив «Євгенія Онегіна» та Четверту симфонію, якими сам композитор був задоволений. «Я відчуваю сьогодні велику насолоду від усвідомлення, що я закінчив два великі твори, у яких, мені здається, я зробив крок уперед, і значний»

Протягом наступних 14 років життя Чайковський постійно подорожував — як батьківщиною, так і за кордоном. Подорожував переважно поїздом, а в 1886 — пароплавом з Батумі до Марселя. В середині 1880-х Чайковський повертається до активної музично-суспільної діяльності. В 1885 його обирають директором Московського відділу Російського музичного товариства. Музика Чайковського стає популярною у Росії й за кордоном.




Меморіальна дошка на садибі фон Мекка  в с. Копилів Макарівського району Київської обл.

У цей час Чайковський починає займатися диригуванням, і в 1887 — початку 1888 року він робить перше європейське турне як диригент. Концертні поїздки зміцнили творчі й дружні зв'язки Чайковського з західноєвропейськими музикантами, серед яких — і Ганс фон Бюлов, Едвард Гріг, Антонін Дворжак,  Густав Малер, Артур Нікіш,  Каміль Сен-Санс та інші. Навесні 1891 року П. І. Чайковський їде до США. Він з надзвичайним успіхом диригував власними творами у Нью-Йорку, Балтіморі й Філадельфії.

Останні роки життя музикант проводить у Клину в Підмосков'ї, де зараз знаходиться його меморіальний музей. 16 жовтня 1893 він успішно диригував на прем'єрі своєї симфонії в Петербурзі, а через 9 днів раптово помер.


2. Чайковський в Україні

З 1864 майже щороку жив в Україні в маєтку Низах на Харківщині, а 1878 — 1885 у м. Кам'янці і Браїлові на Поділлі. Тут постали його твори на українські сюжети чи такі, в яких використано українські народні мелодії: опери «Мазепа»(за Олександром Пушкіним) і «Черевички» («Коваль Вакула» за Миколою Гоголем), симфонії № 2 («Українська») та № 4, концерт для фортепіано з оркестром № 1, транскрипція фантазії «Козачок» Даргомижського для фортепіано, пісні до російських перекладів Тараса Шевченка і чимало інших. Чайковський відредагував видання церковних творів Дмитра Бортнянського у 10-ох томах (1882).



1890 року Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним з учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії. Також композитор бував у селі Олександрівка (тоді воно називалося Гранківка) Зачепилівського району Харківської області та в селі Копилів на Макарівщині, в садибі фон Мекка.

3. Творчість

Хоча провідними сферами творчості Чайковського були опера та симфонія, композитор писав музику майже у всіх жанрах. В його музиці відбиті глибокі соціально-етичні конфлікти, що були породжені російською дійсністю 2-ї половини 19 століття. Зіткнення прагнень до повноти життя та почуттів із жорстоко ворожою дійсністю служить джерелом гострого напруженого конфлікту, часто отримує у творах композитора трагічний результат. Помітне підсилення трагічного начала спостерігається у творах останніх років (наприклад, опера «Пікова дама», 6-а симфонія). Проникливий мистець-психолог, Чайковський розкривав внутрішній світ людини в різних його проявах — від м'якої ліричної задушевності до захоплюючого трагізму. Світле життєствердне начало втілювалося ним у картинах народних веселощів і урочистостей або в ідеально прекрасних поетичних образах, що виражають романтичну мрію про наповнене й гармонійне життя.

Музиці Чайковського властиве мелодичне багатство, пов'язане з інтонаціями народної пісні і міського романсу. Разом з тим, Чайковський вважається одним з найбільших симфоністів романтичної епохи. Б. Асаф'єв так описує цю рису творчості Чайковського:



"І ось слухач відчуває, що музика ніби росте, розквітає, що почуття збагачуються, перетворюючись начебто у свою протилежність і знову приймаючи свій знайомий вигляд, що скорбота і радість, світло і морок, любов і гнів взаємно протиставляються, проникають одне в одного то з більшим, то з меншим наростанням і напругою. Слухач відчуває все це і як знайоме йому биття серця, і як тріпотіння всього свого внутрішнього життя, і як контрасти почувань. Але разом з тим він настільки ж беззаперечно відчуває, що всі ці явища музичного розвитку зовсім не містяться лишень в межах "мого я", що їм анітрохи не суперечить і та об'єктивно дана дійсність, що пізнається у розвитку та передаванні явищ природи, і у взаєминах людей. Так симфонічний розвиток у своєму художньому заломленні відбиває життя"

У  програмних  симфонічних творах Чайковського знайшли відбиття образи творчості Шекспіра («Ромео і Джульєтта», «Буря», «Гамлет»),  Данте («Франческа да Ріміні»), Байрона («Манфред»). Втілюючи той чи інший сюжет у музиці, він прагнув не стільки детальної передачі звуками ходу подій, скільки концентрованого виразу основного конфлікту за допомогою зіткнення і розвитку контрастних музичних образів.

Видатний є внесок Чайковського у розвиток концертного жанру. Його фортепіанні та скрипковий концерти поєднують симфонічний розмах з віртуозністю, темпераментністю і яскравістю колориту.

Галерею сильних і зворушливих образів створив Чайковський у своїх операх. У листі до С. Танєєва композитор писав:


"... Я завжди прагнув вибирати сюжети, здатні зігріти мене. Зігріти ж мене можуть тільки такі сюжети, в яких діють справжні живі люди, що відчувають так само, як і я" 


Він підкреслював, що опера «повинна бути музикою найбільш загальнодоступною з усіх видів музики», що «тільки опера ріднить вашу музику до цієї публіки, робить вас надбанням не тільки окремих маленьких кружків, але, за сприятливих умов, — усього народу». Багатство і виразність вокальної мелодики з'єднуються в операх Чайковського з напруженим симфонічним розвитком, що дозволяє передавати динаміку станів душі, психологічний підтекст дії. Разом з тим композитор ставився з великою увагою до законів сцени, домагався гнучкості музичних характеристик і ретельного окреслення побутового або історичного ґрунту, підкреслюючи, що оперу треба «не тільки слухати, але і дивитися».

Новаторське значення мала  балетна  музика Чайковського.

Традиційний  «дивертисментний»  тип класичного балету у Чайковського насичується безперервним симфонічним розвитком. Казкові сюжети служать композитору для втілення реальних життєвих конфліктів.

Камерно-інструментальна музика Чайковського налічує три квартети (перші зразки в російській музиці), струнне тріо, секстет та ряд фортепіанних творів, переважно ліричних або жанрово-характеристичних. Найбільш великим за масштабом фортепіанним твором Чайковського є «Велика соната» (1878), в якій композитор розвиває традиції великої романтичної сонати.



Одну з важливих сфер творчості Чайковського складають романси. Як і М. І. Глінка і О. С. Даргомижський, Чайковський спирався на інтонації і жанри побутового романсу, творчо переосмислюючи і поглибивши їх, виділяючи і загострюючи індивідуально-характерні риси. Емоційний діапазон вокальної музики Чайковського простягається від тихого елегійного смутку до високого драматизму і пристрасного захопленого пориву. Більшість романсів написано на слова російських поетів — О. К. Толстого, Л. А. Мея, К. Р. (К. К. Романова), Д. М. Ратгауза, А. М. Плещеєва, О. А. Фета, А. М. Апухтіна, Я. П. Полонського.
4. Твори

Опери

  • Воєвода (1868)

  • Ундіна (1869)

  • Опричник (1872)

  • Орлеанська діва (1879)

  • Мазепа (1883)

  • Черевички (1885)

  • Чародійка (1887)

  • Винова краля (1890)

  • Іоланта (1891)

  • Євгеній Онєгін


Балети

  • Лебедине озеро (1876)

  • Спляча красуня (1889)

  • Лускунчик (1892)

Для симфонічного оркестру

  • «Гроза», увертюра до драми (1864)

  • Симфонія № 1 «Зимові мрії» (1866)

  • «Фатум», симфонічна фантазія (1868)

  • Симфонія № 2 («українська»)(1872)

  • Симфонія № 3 (1875)

  • «Франческа да Ріміні», симфонічна фантазія (1876)

  • Симфонія № 4 (1878)

  • урочиста увертюра (1880)

  • «Манфред», симфонія (1885)

  • Симфонія № 5 (1888)

  • Симфонія № 6 (1893)




Концерти для інструментів з оркестром

  • Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (1875)

  • Концерт № 2 для фортепіано з оркестром (1880)

  • Концерт № 3 для фортепіано з оркестром (1893)

  • Варіації на тему рококо для віолончелі з оркестром(1877)

  • Концерт для скрипки з оркестром (1878)


Хорова музика

  • Літургія святого Івана Златоустого (1878)

та інші духовні твори

  • Кантата «Москва»


Твори для фортепіано

  • «Пори року», 12 характеристичних картин (1876)

  • Дитячий альбом, 24 легкі п'єси (1878)

103 романси різних жанрів на слова:

  • А.Плєщєєва (20 романсів),

  • А. К. Толстого (12 романсів и дует),

  • К. Р. (6 романсів),

  • Д. Ратгауза (6 романсів),

  • О.Апухтіна (5 романсів),

  • А. Фета (5 романсів),

  • Я. Полонського (3 романса),

  • Д. Мережковського (2 романса)

а також Г. Гейне і Й. Гете в перекладах Л. Мея, Ф. Тютчева, М. Михайлова та ін.

5. Фільмографія

Екранізація творів


  • фільм-опера «Євгеній Онєгін» (1958 р.)

  • мультфільм «Лускунчик»1979

  • мультфільм «Лускунчик і мишачий король»1999

  • мультфільм «Лускунчик»2004

  • мультфільм «Фантазія» студії Волта Діснея.

  • Чорний лебідь (фільм) (англ. Black Swan) — психологічний трилер Даррена Аронофскі.

Фільми про життя композитора


  • «Чайковський»1969, режисер  Ігор Таланкін — біографічний фільм

  • «Любителі музики»1971, режисер Кен Расселл — вільний переказ біографії композитора

  • «Апокриф: музика для Петра та Павла»2004 Приз «Золота німфа» 2006

  • «Чайковський», режисер Філіп Дегтярьов

  • «Третя молодість», 1965

6. Увічнення пам’яті композитора

На честь Чайковського названі:

астрономічні об'єкти

кратер на Меркурії

астероїд 2266 Чайковський


місто

Місто в Пермському краї
вулиці

Ім'ям Чайковського названі вулиці в багатьох містах Росії і країн колишнього СРСР, у тому числі у БійськуЛипецькуСочіУлан-Уде. У Санкт-Петербурзійого ім'ям названа колишня  Сергіївська вулиця, де знаходилося Училище правознавства, в якому юний Чайковський навчався в 1852–1859.


конкурси і фестивалі

Міжнародний конкурс імені П. І. Чайковського — міжнародний музичний конкурс, що проводиться з 1958 року з періодичністю раз на 4 роки.

Музичний фестиваль П. І. Чайковського — міжнародний фестиваль, що проводиться щорічно з 1958 року в рідному місті Воткінську.

освітні та концертні заклади

Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського і пам'ятник перед її будинком

Концертний зал імені П. І. Чайковського Московської філармонії

Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (Київська консерваторія)

Челябінський інститут музики імені П. І. Чайковського і пам'ятник перед його будівлею

Пермський академічний театр опери та балету

Пермський Музичний Коледж ім. Петра Ілліча Чайковського

Музична і загальноосвітня школа-десятирічка в Єревані (Вірменія)

Музичний коледж ім П. І. Чайковського в м. Алма-Ата (Казахстан)

Улан-Уденський музичний коледж ім. П. І. Чайковського

Музичне училище в Єкатеринбурзі.

Школа Мистецтв ім. П. І. Чайковського в Колпінському районі Санкт-Петербурга (вулиця Культури буд.1)
музичні колективи

Великий симфонічний оркестр імені П. І. Чайковського

Філателія


7. Сценарій за іншими джерелами


  • 175 років від дня народження П.І. Чайковського (Сценарій) [Текст] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://festival.1september.ru/articles/614594/.– Назва з екрана.



Сценарій

Звучить музика з балету "Лускунчик".

Відкривається завіса.

1 учасник. Цього року виповнюється 175 років з дня народження Петра Ілліча Чайковського - одного з найулюбленіших композиторів у всьому світі. Сьогоднішній вечір ми присвячуємо пам'яті великого музиканта.

Петро Ілліч народився 25 квітня 1840 на Уралі в невеликому місті Воткінську, де його батько, гірничий інженер, був директором заводу. Перші музичні враження Чайковського пов'язані з піснями, які він чув у дитинстві від матері, родичів і від народних співаків, мешканців робітничого селища. Згадуючи про дитинство, композитор писав пізніше: "... я виріс в глушині, з дитинства, самого раннього, перейнявся невимовної красою характеристичних рис російської народної музики ..."

Звучить російська народна пісня "Вже як по мосту, мосточку".

2 учасник. У 1849 році родина Чайковських переїхала в місто Алапаєвськ, а через рік - у Петербург. У десять років хлопчика віддали в Училище правознавства. Саме тут він почав серйозно займатися музикою, яка викладалася для бажаючих. Учні часто збиралися в музичній кімнаті і там слухали Чайковського, який не тільки виразно грав різні п'єси, але також імпровізував. Згодом поет Апухтін, товариш Чайковського по училищу, так писав про ці вечори:

"Ти пам'ятаєш, як забившись у музичній,

Забувши училище і світ,

Мріяли ми про славу ідеальною -

Мистецтво було наш кумир ... "

Закінчивши в 1859 році Училище правознавства, Петро Ілліч отримав чин титулярного радника і місце в Міністерстві юстиції. Однак служба не приваблювало його. У вільний від служби час він відвідує театр, особливо оперу. Найбільш глибоке враження справляє на молоду людину опера Глінки "Іван Сусанін".

Звучить хор "Слався!" З опери "Іван Сусанін".

3 учасник. У 1862 році Чайковський надходить у щойно відкриту Петербурзьку консерваторію. Він наполегливо працював, наполегливо опановуючи композиторську майстерність. За наполяганням свого педагога юнак остаточно кидає службу і присвячує себе цілком музиці. Через три роки Петро Ілліч закінчує консерваторію зі срібною медаллю, вищою тоді нагородою, і приймається за педагогічну роботу в щойно відкритій Московської консерваторії, що носить нині його ім'я. З цього часу життя Чайковського пов'язане переважно з Москвою. Він знайомиться з видатними російськими музикантами, літераторами та артистами. Серед них драматург Островський, музичний письменник Одоєвський, поет Плещеєв, артисти Малого театру. Чайковський багато і напружено займається написанням музики, а також виступає на сторінках газет і журналів в якості музичного критика. У своїх статтях гаряче підтримує молоді таланти, серед яких норвезький композитор Едвард Гріг.

Звучить пісня Гріга "Захід сонця".



4 учасник. Найбільшим твором Чайковського, створеним на самому початку його перебування в Москві, була Перша симфонія, названа "Зимові мрії" - одне з найпоетичніших, ліричних творів російської симфонічної музики. Підсумки московського періоду творчості величезні. З молодого музиканта він перетворився на провідного композитора Росії. У цей час їм створено кілька опер і симфоній, велика кількість романсів, балет "Лебедине озеро" і одне з найпопулярніших фортепіанних творів - цикл "Пори року".

Звучить п'єса з циклу "Пори року".



5 учасник. 1876 рік. Несподівано перед новим роком Петро Ілліч отримує листа: "Говорити Вам, в який захват мене приводять Ваші твори, я вважаю недоречним ... тому скажу тільки й прошу вірити цьому буквально, що з Вашою музикою живеться легше і приємніше". Кореспонденткою виявилася прихильниця його творчості, вдова інженера шляхів сполучення Надія Філаретівна фон Мекк. Цей лист поклало початок багаторічної листуванні і дивовижною дружбу двох людей, так ніколи і не познайомилися один з одним особисто. Страсна любителька музики, «располагавшая» мільйонним статком, що дістався їй у спадок від чоловіка, вона надавала підтримку Московській консерваторії, Російському музичному товариству. В її домі бували багато відомих російських і зарубіжних музикантів. В одному з листів Чайковський писав Надії Філаретівна: "Я бажав би всіма силами душі, щоб музика моя поширювалася, щоб збільшилася кількість людей, що люблять її, що знаходять у ній розраду і опору".

6 учасник. Усе своє свідоме життя музиканта, під час навчання в консерваторії і всі наступні роки, він слідував раз і назавжди визначеного для себе девізу: праця, пізнання, скромність. Вивчаючи твори композиторів минулих століть і своїх сучасників, слухаючи їх на концертах, в театрах, програючи на фортепіано, Чайковський постійно розмірковував про шляхи розвитку музики. Кумиром його був Моцарт, який був, на глибоке переконання композитора, вищою, кульмінаційною точкою, "до якої краса досягала в сфері музики".

Звучить музика Моцарта.

Починаючи з осені 1877, Чайковський часто переїжджає з одного міста в інше, подовгу живе за кордоном. "Роки мандрів" стають джерелом свіжих художніх вражень. У цей період з'являються опера "Євгеній Онєгін", Четверта симфонія, оркестрова п'єса "Італійське капричіо", Другий концерт для фортепіано з оркестром. Чим довше Чайковський живе за кордоном, тим більше його тягне на Батьківщину, тим болючіше його туга по Росії. І в лютому 1885 Петро Ілліч переїжджає в Підмосков'ї, спочатку в околиці повітового містечка Клину, а в травні 1892 - в Клин, де пройшли його останні роки життя, де зараз будинок-музей композитора. Тут були написані П'ята і Шоста симфонії, опери "Мазепа", "Чародійка", "Пікова дама", "Іоланта", балети "Спляча красуня" і "Лускунчик", романси, ряд фортепіанних п'єс.

7 учасник. З особливою ніжністю Чайковський відобразив світ дитини. Для свого улюбленого племінника Володі він складав веселі п'єси, які потім увійшли до "Дитячого альбому". Тут і сценки з дитячого життя, і картини природи, і мелодії різних народів.

Звучить п'єса з "Дитячого альбому".

"Натхнення - гостя, яка не любить відвідувати ледачих, вона є до тих, які її закликають", - писав Чайковський. День композитора відрізнявся суворим розпорядком, від якого він ніколи не відступав. Вміючи цінувати час, Петро Ілліч виробив високу культуру і дисципліну праці.

В останні роки Чайковський звернувся до нової для нього області діяльності - диригування. Взимку 1888 відбулася його перша концертна поїздка по Європі. Він першим з російських композиторів виступив у Сполучених Штатах Америки. "У моєму обличчі подорожує російська музика" - говорив Петро Ілліч.

16 жовтня 1893 Чайковський диригував в Петербурзі першим виконанням Шостої симфонії. Через кілька днів він тяжко захворів і в ніч на 25 жовтня помер.

1 учасник. Слава прийшла до Чайковському ще за життя. Але справді всесвітньої популярності, любові його музика досягла в наш час, коли вона зазвучала у всіх куточках земної кулі. Кожні 4 роки в Москві проходить Міжнародний конкурс музикантів. У ньому беруть участь молоді талановиті піаністи, скрипалі, віолончелісти і співаки з багатьох країн світу. Девізом цього конкурсу могли б стати слова, написані на одному з вінків, подарованому Будинку-музею Чайковського: "Росії - його серце, світові - його геній".

Звучить Перший концерт для фортепіано з оркестром.



8. Методичні рекомендації до проведення заходів

8.1. Тема експозиції книжково-журнальної виставки:

  • « Чайковський П. І. - музичний корифей»;

8.2. Епіграф до книжкових виставок:

Натхнення – це такий гість, який не любить відвідувати ледачих

(П. І. Чайковський)

8.3. Проведення бесід для учнів старших класів на тему:

  • «Пори року» Чайковського П. І.»;

8.4. Проведення круглих столів для учнів молодших класів на тему:

  • «Дитячі п’єси в творчості Петра Чайковського»;


8.5. Перегляд відеоматеріалів:

«Пори року» Чайковський П. І. [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу : https://www.youtube.com/playlist?list=PL3CD42269D41E0CC4. – Назва з екрана.

9. Бібліографія

9.1. Цікаві Інтернет-ресурси

  • Чайковський Петро Ілліч [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org//.– Назва з екрана. – (Дата звернення 23. 01.2015).

  • Біографія Чайковського П. І. [Електронний ресурс] // Сумська централізована бібліотечна система. – Режим доступу: http://library-sumy.com/sumy/people_sumy/connection/chaykovskiy/biography.php/.- Назва з екрана. – (Дата звернення 23.01.2015).

  • Біографія П. І. Чайковського [Електронний ресурс] // Музична абетка. - Режим доступу: http://muzabetka.com.ua/biograf-chajkovskyj. - Назва з екрана. – (Дата звернення 23.01.2015).

  • Петро Ілліч Чайковський [Електронний ресурс] // Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! – Режим доступу: http://100v.com.ua/uk/Petro-Illich-Chaykovskiy-person. - Назва з екрана. – (Дата звернення 23.01.2015).

  • Чайковський Петро Ілліч [Електронний ресурс] // Вікіцитати. – Режим доступу: http://uk.wikiquote.org/wiki. - Назва з екрана. – (Дата звернення 23.01.2015).

  • Петро Чайковський – пісні, біографія [Електронний ресурс] // Українські пісні. – Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/persons/2916.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 23.01.2015).

  • Творчість Чайковського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://music-drive.net.ua/istoriya-muziki/radyanska-muzika/petro-illich-chajkovskij/tvorchist-chajkovskogo.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 23.01.2015).


9.2. Список рекомендованої літератури

  1. Арістова, М. Юрист, який став славетним композитором (Петро Ілліч Чайковський (1840-1893)) [Текст] / М. Арістова// Шкільний світ. — 2009. — № 14/478/.-- С. 18-20.

  2. Височинська, Л. Й. Чайковський і Україна. Стенограма лекцій [Текст] / Л. Й. Височинська //.- К., Знання. - 1955.- 29 с.

  3. Калініна, Н. П. І. Чайковський: Повісті [Текст] / Н. П. Калініна // К.,: Музична Україна. — 1990. — 161с.

  4. Народницький, А.М. Сторінка життя великого композитора ( П.І.Чайковський на Сумщині) [Текст] / А. М. Народницький //К., Знання .- 1973.- 32 с.

  5. Никитин, Б. С. Чайковский. Старое и новое [Текст] / Б. Никитин // М., Знание. — 1990. — 208 с..

  6. Правдюк, О.А. Етнографія в творчості П.І. Чайковського [Текст] /О.А. Правдюк// Народна творчість та етнографія. — 1990. - № 5. — С. 22-32.

  7. Прибегина, Г. А. Петр Ильич Чайковский [Текст] / Г. А. Прибегина//.- М.: Музика. 1990. — 221 с.

  8. Сандул, В. Чайковський і Україна [Текст] / В. Сандул //Культура і життя.- 1993.- 26 червня.

  9. Соколов, В. До и после трагедии: Смерть П.И. Чайковского в документах [Текст] / В. Соколов //. — Знамя. - 1993. — № 11 - С. 143-169.

  10. Сорокер, Я. Українські теми в творчості спадщини Петра Чайковського [Текст] / Я. Сорокер // Визвольний шлях. - 1992. — № 9.- С. 1111- 1115.

  11. Тарасов, Л. М. Жемчужина русской оперы (П.Чайковский) [Текст] /Л. М. Тарасов// Популярные очерки. — К.,1989. – С. 243-270.

  12. Українські стежки Чайковського [Текст] / / Все для вчителя. — 1997. — № 9.- С. 3.

Ключові слова: Чайковський



Каталог: uploads -> editor -> 3901 -> 337359 -> sitepage 63 -> files
files -> 175 років від дня народження Марка Кропивницького Марко Лукич Кропивницький
files -> Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів
files -> Методичні рекомендації до проведення заходів
files -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок
files -> Наталія звольська
files -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок Тема бесіди для учнів старших класів
files -> Довідка 210 років від дня народження Ганса Крістіана Андерсена
files -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок Теми бесід для учнів молодших класів
files -> Довідка 50 років з часу першого в історії виходу людини у відкритий космос


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації до проведення заходів
Пам'яті Героїв Крут : [Текст] : сценарій / кз львівська обласна науково-педагогічна бібліотека; уклад. Н. Г. Звольська. Львів, 2008....
Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька
Управління освіти Донецької міської ради, міський методичний центр надсилає для використання під час проведення Першого уроку після...
Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів iconМетодичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок
Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871, Торговиця — †11 січня 1916, Зубейки, похований в с. Монастирок) — український...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка