Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала



Скачати 321,13 Kb.
Дата конвертації12.06.2017
Розмір321,13 Kb.


Глобинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3

Наукове товариство «Шукач»



Секція: українська література

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ТА

У ВІРШАХ ТАМАРИ ГОЛОБОРОДЬКО

Роботу виконала:

Тюлюбаєва Катерина, учениця 7 класу

Керівник: Галига Валентина Олександрівна

Глобине – 2014



ЗМІСТ

Вступ .................... 3



РОЗДIЛ 1. Народнопоетичні художні засоби …................ 5

РОЗДІЛ 2.1. Народна та романтична спрямованість  у творчості Тараса Шевченка …..…..…….. 7

РОЗДІЛ 2.2. Особливості художніх засобів у текстах поезій Т. Г. Шевченка. Народнопоетичні мотиви у творчості Кобзаря .................. 9

РОЗДІЛ 3. 1. Відомості про поетесу Т. Голобородько ................... 15

РОЗДІЛ 3.2. Особливості художніх засобів у текстах поезій Т. В. Голобородько. Порівняльний аналіз художніх засобів поезій сучасної письменниці й Т. Г. Шевченка ................... 16

Висновки ................... 20

Список використаних джерел .................... 22

Додатки:

Додаток 1. Т. Голобородько. «Є слова, мов квіти»

Додаток 2. Т. Голобородько. «Ми – краяни»

Додаток 3. Т. Голобородько. «Осінь»

Додаток 4. Т. Голобородько. «Дитинство»

Додаток 5. Т. Голобородько. «Світи нам, матінко»

Додаток 6. Т. Голобородько. «Пісня рідному краю»

Додаток 7. Т. Голобородько . «Неначе вітер до вікна, мов вільна пташка»

Додаток 8. Тамара Голобородько.



ВСТУП

Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими в житті українців його часу. Про те, що його творчість знайшла відгук у серцях людей, свідчить те, що в другій половині XIX і на початку XX ст. чи не єдиною книжкою в більшості сільських хат України був «Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, за ним училися читати. На той час твори Шевченка об'єднали український народ. В історичному розвитку України Шевченко – явище незвичайне як своєю обдарованістю, так і місцем у літературі, мистецтві,  культурі. Походженням, становищем та популярністю Шевченко – виняткове явище у світовій літературі.

Творчість Шевченка – багатогранна, як його талант. Він був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. Літературна спадщина Шевченка обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»),  драму «Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п'єс; 9 повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.

Уже першою збіркою «Кобзар», що вийшла 1840 року і яка вміщувала всього 8 творів Шевченко заявив про себе як про народного талановитого поета.

Вивчення та дослідження творчого спадку Шевченка є актуальним, необхідним для правильного розуміння українського національного духу: поет відчув його найглибшу сутність, яка полягала в піснях, у народній поезії. У час глобалізації та євроінтеграції необхідно зберегти культурну спадщину нації, оскільки вона є формотворчою складовою духовності. Відзначаючи 200-річчя з дня народження Шевченка, ми повинні особливо уважно ставитись до його творчості, відкрити нові сторінки його життєвого та творчого шляху та нові аспекти його творчості. З іншого боку, актуальність дослідження обумовлена й тим, що творчість сучасної поетеси, нашої землячки Тамари Голобородько ще не досліджувалась у сучасній літературознавчій літературі.

Мета дослідження – визначити художні засоби ранньої творчості Тараса Шевченка, а також віршів сучасної полтавської поетеси Тамари Голобородько, порівняти їх.

Мета дослідження реалізується через досягнення ряду завдань:



  • визначити художні засоби творчості Тараса Шевченка (на прикладі окремих творів) з погляду використання ним народнопоетичних засобів;

  • визначити художні засоби віршів сучасної полтавської поетеси Тамари Голобородько;

  • порівняти художні засоби у творах зазначених письменників.

Об’єкт дослідження:

  1. твори Тараса Шевченка;

  2. вірші сучасної полтавської поетеси Тамари Голобородько.

Предмет дослідження: художні засоби.

Методи дослідження:

  • спостереження;

  • аналіз;

  • зіставлення;

  • узагальнення.

РОЗДІЛ 1. Народнопоетичні художні засоби

Поетичність народних пісень досягається з допомогою таких художніх засобів, як епітети, порівняння, гіпербола, пестливі слова. Часто в піснях окремі вислови повторюються. Нерідко окремі рядки співаються двічі. Такі повтори допомагають ясніше висловити головну думку, посилюють мелодійність пісень, роблять їх побудову злагодженою і стрункою. 

З художньо-поетичних засобів у народнопоетичній творчості найчастіше використовуються постійні епітети; порівняння, повтори.

«Епітет – троп поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну рису якогось предмета або явища» [4; 238]. Поети використовують як власні оригінальні епітети, так і постійні епітети фольклорного походження, наприклад, «чорні брови, карі очі».

Метафора – троп поетичного мовлення, при якому певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ чи предметів через інші.

Цей художній засіб широко використовується в народнопоетичній творчості

Повтори – стилістична фігура, яка вживається переважно в усній народній творчості для смислового чи емоційного навантаження.

Метаморфоза – перетворення однієї форми існування на іншу, наприклад, людини на рослину. «Метаморфоза – найдавніший троп, у ній вбачається відгомін міфологічного сприйняття» [4; 443]. Метаморфоза – художній засіб, властивий для народних балад.

«Порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою … сполучників: як, мов, немов, наче та ін..». Інколи порівняння вживаються й без сполучників. Порівняння широко використовуються в усній народній творчості [4; 546].

Пестливі слова – один із художніх засобів, характерних для народної творчості (наприклад, козаченько, дівчинонька, серденько тощо).

РОЗДІЛ 2.1. Народна та романтична спрямованість  у творчості Тараса Шевченка

 Навчаючись у Академії мистецтв і маючи твердий намір здобути професійну освіту художника, Шевченко, проте, дедалі більше усвідомлює своє поетичне покликання. У 1841р. він пише російською мовою віршовану історичну трагедію «Никита Гайдай», з якої зберігся лише уривок. Згодом він переробив її у драму «Невеста». У 1842 р. пише драматизовану соціально-побутову поему російською мовою «Слепая». У цьому ж році створює історичну поему «Гамалія» (вийшла окремою книгою в 1844р.). Кінцем лютого 1843 р. датована історично-побутова драма «Назар Стодоля» (написана російською мовою, відома лише в українському перекладі). У 1844-1845 рр. її поставив аматорський гурток при Медико-хірургічній академії в Петербурзі. У 1844р. вийшло друге видання «Кобзаря». Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як «мужицький поет» і поет-патріот.

У ранніх творах (інколи і в пізніших) Шевченко переважно схилявся до романтики: в них бачимо його інтерес до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного, піднесений стиль мови, захоплення історичним минулим, а це якраз основні риси романтизму. Поступово посилюються реалістичні мотиви в романтизмі Шевченка, він вносить у нього елементи соціальної сатири. Основа естетичної платформи Шевченка — правдиве зображення дійсності та висока художність, сміливе викриття антинародного ладу, активний гуманізм, впевненість у кращому майбутньому, заклик до визволення і побудови демократичної держави.

Отже, Шевченко був романтиком і реалістом одночасно; в молодості, коли схилявся до романтики, писав і реалістичні твори («Катерина»), а в зрілому віці і романтичні («Царі», «Давидові псалми»). Часто в одному творі тісно взаємодіють і романтизм, і реалізм («Гайдамаки»). Ці два методи тісно переплітаються в усій творчості Шевченка, джерелами якої були тогочасна дійсність, фольклор і літературні традиції.

Народна пісня – одне з основних джерел «Кобзаря». Пісні матері, оповіді діда, односельців, народнопісенна творчість навіяли поетові балади «Причинна», «Тополя», поеми «Сова», «Сліпий», «Наймичка», «Відьма», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гамалія», «Гайдамаки», сотні поезій.
Основне джерело його творів – життя народу, зокрема покріпачених селян. 3 дитинства увібрав поет у себе пекучі народні болі, кущ радощі й високі, багатьма поколіннями вистраждані мрії. С. Єфремов писав: «Разом з іскрою протесту в Шевченка була віра в людину і невиводне шукання правди і справжніх людей, і воно вивело кріпака-художника на добру путь, звело його з людьми, … вложило в руку перо в руки й підказало йому натхненні пісні» [7; 358].

 
РОЗДІЛ 2.2. Особливості художніх засобів у текстах поезій Т. Г. Шевченка. Народнопоетичні мотиви у творчості Кобзаря


  Поезія Тараса Шевченка багата на художні засоби, які властиві для усної народної творчості. У поданому дослідженні проаналізовано окремі поезії Шевченка, в яких особливо помітний вплив усної народної творчості.

Звернімося до текстів ранніх поезій Тараса Шевченка і почнемо з його «Причинної».

Цей твір написаний у жанрі балади, що робить його близьким до усної народної творчості, адже за жанровими ознаками він подібний до народної балади: напружений сюжет, трагічний фінал, образ ворожки.

При опрацюванні тексту твору визначені такі художні засоби:



  • епітети: широкий Дніпр, сердитий вітер, високі верби, блідий місяць, синім морі, треті півні, біле щось, молодого козачка, козацькії очі, дівочі слізоньки, карі очі, чужому полі, чорнобровий козак, довгу косу, щиро полюбила, високо літає, бистрім Дунаю, орлинії крила, чорні хмари, малії діти, срібний перстень, чистім полі, зелененьким гаю, червону калину;

  • серед них - постійні епітети: широкий Дніпр, сердитий вітер, високі верби, блідий місяць, синім морі, треті півні, біле щось, молодого козачка, козацькії очі, дівочі слізоньки, карі очі, чужому полі, чорнобровий козак, довгу косу, бистрім Дунаю, орлинії крила, чорні хмари, малії діти, срібний перстень, чистім полі, нехрещені ми, зелененьким гаю, червону калину (серед епітетів постійних – більшість);

  • метафори: реве та стогне Дніпр, вітер завива, місяць виглядав, місяць то виринав,то потопав, орел вийняв очі, світом нудить, луна пішла, червоніє, шепчуть лози, пішов шелест, коло серця гадина в’ється, русалоньки гріються, русалоньки залоскотали;

  • порівняння: місяць, неначе човен, орда мов ріже, орда мов скажені;

  • пестливі слова: русалонька, козаченько, дівчинонька, молоденька, зозуленька, соловейко, вороненький.

Зазначені художні засоби типові для усної народної творчості.

Слід зазначити, що уривок з цієї балади був покладений на музику Д. Крижанівським і вважається народною піснею літературного походження.

Поезія «Тополя» теж написана в жанрі балади. Ознаки народної балади:

напружений сюжет, трагічний фінал, метаморфоза (дівчина перетворюється на тополю). Цей твір подібний, зокрема, до народної балади «Ой чиє ж то жито, чиї то покоси…»

Цей твір багатий на такі художні засоби:


  • епітети: високий стан, широкий лист, гнучку, тонку, чорнобрива дівчина, милий козак, карі оченята, біле личко, милого батька та матір, чужії люди,стара мати, одинокий пан, сім світі, здоров, жив, живий, торішню, синьому морі, висока тополя, щиру правду;

  • серед них - постійні епітети: високий стан, широкий лис, чорнобрива дівчина, милий козак, карі оченята, біле личко, милого батька та матір, чужії люди,стара мати, синьому морі, щиру правду (серед епітетів постійних – більшість);

  • метафори: вітер виє,серце ниє, тополя гине, серце знає, серце в’яне, серденько мліло, серце чуло, воркує, сохне вона, лихо загоїть, вітер гуляє, літа трачу, скажи серце, стала тополею;

  • пестливі слова: тополенько, оченята, личко, серденько, соловейко, козаченько, раденькі, недоленьку, бабусенько, голубонько, ненько, бабусю, лебедонько;

  • порівняння: одна, як сирота; сонце світить, як ворог сміється; сохне, як квіточка; пішла стара, мов каламар;

  • повтори: тополя, тополенька, чорнобрива, милим, козаченько, козака, соловейко, серденько, серце, мамо, бабусенько, стара, зілля, бабуся, море, лебедонько, синєє, вгору, тонка, висока, сонце.

Указані художні засоби властиві для усної народної творчості.

«Лілея»

Ознаки народної балади: напружений сюжет, трагічний фінал, метаморфоза (дівчина перетворюється на квітку).

Художні засоби:


  • епітети: королевий цвіте, голову червоно-рожеву, брат єдиний, білих палатах, довгі коси, короткого віку, злого пана, мій братику, цвітом білим, милосердий Боже;

  • порівняння: росою-сльозою, цвітом білим, як сніг, білим, лілея-снігоцвіт.

  • пестливі слова: братику, головоньку.

«Русалка»

Ознаки народної балади: напружений сюжет, трагічний фінал, метаморфоза (дівчинка перетворюється на русалку).

Художні засоби:


  • епітети: високі палати, мною малою, мною молодою, синьою дніпровою водою, моя грішна мати, тихо похитнулась, дніпрові дівчата;

  • метафори: залоскочи серце, серце сміється, п’є-уп’ється, хвилі привітайте, лозина похитнулась.

  • порівняння: кров-сльози; поринула, мов пліточка.

  • пестливі слова: русалонька, русалочка, пліточка, радісінькі.

Зазначені художні засоби теж типові для усної народної творчості.

«Думи мої, думи мої»

Художні засоби:



  • епітети: дівоче серце, карі очі, чорнії брови, зелений сад, козацькая громада, добрим людям, чорний орел, сліпі небораки, щиру правду, ласкаве слово;

  • серед них - постійні епітети: дівоче серце, карі очі, чорнії брови, зелений сад, добрим людям, чорний орел, щиру правду (серед епітетів постійних – більшість);

  • метафори: думи стали, лихо приспало, лихо породило, поливали, винесли, розмили, сльози; серце рвалось, виливало ;могила виросла; орел сторожем літає; лихо сміється; серденько щебече та плаче;

  • порівняння: розвіяв, як пилину; приспало, як дитину;

  • пестливі слова: оченята, серденько, соловейко, ненька, діток.

«Ой три шляхи широкії»

Художні засоби:



  • епітети: три широкії шляхи, стару матір, молоду дівчину, високу тополю, три явори, червону калину, нетопленій хаті, дівчина заручена;

  • серед них - постійні епітети: широкії шляхи, стару матір, молоду дівчину, високу тополю, три явори, червону калину,

  • пестливі слова: діточками.

«Садок вишневий коло хати»

Художні засоби:



  • епітети: садок вишневий, вечірня зіронька, маленьких діточок;

  • метафори: хрущі гудуть, зіронька встає;

  • пестливі слова: садок, зіронька, діточок, маленьких, соловейко.

«Сонце заходить, гори чорніють»

Художні засоби:



  • епітети: темний садочок, синє небо, очі карі;

  • серед них - постійні епітети: синє небо, очі карі;

  • метафори: гори чорніють, поле німіє, серцем лину, серце одпочиває, чорніє гай, виходить зоря, сльози кануть, очі шукають, очі забувають,

  • пестливі слова: пташечка, садочок, доленька.

«Мені тринадцятий минало»

Художні засоби:



  • епітети: любо стало, маленькому мені, весело було приязно молилось, небо голубеє, мої ягнята, тяжкі сльози, чужі ягнята, малого віку, був юродивим;

  • метафори: ягня веселилось, село почорніло, хлинули сльози, сонце гріло, не пекло, молилось, запекло, почервоніло, запалило, серце плаче та болить;

  • порівняння: стало, неначе в Бога, поцілувала, неначе сонце засіяло;

  • пестливі слова: ягнята, сонечко, маленькому.

«Думка» («Тяжко-важко в світі жити сироті без роду»)

Художні засоби:



  • епітети: молоденький хлопець, тяжко жити, багатий, губатий чоловік, вродливий хлопець, люблю щиро, , чужій сторонці, у чужому краю;

  • метафори: доля ходить, колиски збирає, блукає, люби серце, піду на край світу;

  • пестливі слова: молоденький, сторонці.

«Думка» («Нащо мені чорні брови»)

Художні засоби:



  • епітети: чорні брови,карі очі, літа молодії, веселі, дівочі, чужі люде, вітри буйнесенькі, синєє море, лютеє горе;

  • метафори: очі плачуть, брови линяють, серце в’яне, співаючи ,серце хоче, вітри почули;

  • порівняння: серце в’яне, співаючи, мов пташка без волі, серце воркує, мов голубка;

  • пестливі слова: буйнесенькі.

Зазначені художні засоби типові для усної народної творчості.

«Думка» («Тече вода в синє море»)

Містить художні засоби, що притаманні для української народної творчості:



  • епітети: синє море, серце козацькеє, батька, неньку старенькую, молоду дівчину, шляхи биті;

  • серед них - постійні епітети: неньку старенькую, молоду дівчину, шляхи биті;

  • метафори: грає море, грає серце, думка говорить;

  • пестливі слова: старенькую. «Думка» («Вітре буйний, вітре буйний!»)

Містить художні засоби, притаманні для української народної творчості:

  • епітети: вітре буйний, синє море, в чорних хвилях, червона калина, чужім полі, чуже сонце;

  • серед них - постійні епітети: вітре буйний, синє море, червона калина, чужім полі (майже всі);

  • метафори: вітре, говориш, вітре, збуди, заграй, спитай море, море скаже, розбий море, втоплю горе, втоплю недоленьку, пошукаю в хвилях, серце зомліло, вітер знає, неси мою душу, калиною постав, мила квіткою буде стояти, буду квіткою й калиною цвісти;

  • пестливі слова: миленький, недоленька, буйнесенький.

«На вічну пам'ять Котляревському»

Містить художні засоби, притаманні для української народної творчості:



  • епітети: червона калина, одиноке гніздечко, добре серце, б’ється любо, дрібні сльози, темним гаєм, благає дрібно, Божа мова, лютий злодій, старий Котляревський, праведная душа, мова мудра, щира, славу козацьку, словом єдиним, убога хата, сизий орле, я одинокий, чужий край, море широке, глибоке, я темний;

  • серед них - постійні епітети: червона калина, дрібні сльози, темним гаєм, сизий орле;

  • метафори: лихо пропало, серце в’яне, дівчина в’яне, сохне, сохнуть сльози, піде руна, не спинить,с тратить голос, засне долина, руна гуляє, сонце гляне, верба сміється, слава засіяла, вмре кобзар, душе прийми мову, доля плаче, море грає, могила розмовляє;

  • пестливі слова: гніздечко, соловейко.



РОЗДІЛ 3.1. Відомості про поетесу Т. Голобородько

Тамара Голобородько - знана полтавська літераторка, авторка поетичних і прозових творів. Поетеса Тамара Голобородько народилася (14 жовтня 1953 року) і виросла в селі Яроші на Глобинщині. Закінчила філологічний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка в 1975 році. Працювала вчителькою української мови та літератури, початкових класів. Журналістську діяльність почала в газеті «Зоря Придніпрів’я» (м. Глобине). Працювала заступником обласної газети «Молода громада», зараз працює в міській газеті «Полтавський вісник». Друкувалася в періодиці, колективних художніх збірниках, видала книги «Не згасай, моя зоре любові» (1999), «Стежинами Божого слова» (2003, 2010), «Неотправленные письма» (2006).

У 2003 році вийшла збірка поезій «Стежинами Божого слова», за яку була відзначена Полтавською обласною премією імені Леоніда Бразова

РОЗДІЛ 3. 2. Особливості художніх засобів у текстах поезій Т. В. Голобородько. Порівняльний аналіз художніх засобів поезій сучасної письменниці й Т. Г. Шевченка

«Є слова, мов квіти» (Додаток 1)

Художні засоби:



  • метафори: народилась ягідка, квітка помира, оживає осінь, літо обліта, мати одцвіта;

  • порівняння: слова, мов квіти, слова, мов меч, коротке, ніби постріл.

У відомій поезії «Думи мої, думи мої…» Шевченко так називає свої твори і порівнює їх зі своїми дітьми, любовно звертаючись до них: «Квіти мої», адже вони вистраждані ним. У цьому творі поетеса порівнює слова з квітами, що робить вірш близьким до творчості Шевченка.

«Ми краяни» (Додаток 2)

Художні засоби:



  • епітети: радість чиста й щира, єдина, велика рідня, пісенний край, матір єдину й кохану, Полтаву свою, вогні перехресні, вірний кінь, кращої долі, чужому краю, щедрій душі, калиновім краю, Україну свою, спільні стежини, єдина, квітуча земля, спільнім полі, одні журавлі, спільнім небі, кожнім серці;

  • серед них - постійний епітет: чужому краю;

  • використано образ калини як символ України : калиновім краю;

  • метафори: пісня єднає і кличе, воскресне слава й воля, в серці слова прозвучать;

  • порівняння: радість, як хвилі Дніпра, любим Полтаву, ніби матір свою. Вірш належить до патріотичної лірики. Стиль твору дуже подібний до народної пісні, що характерно й для Шевченка. Основна думка: уславлення рідного краю – Полтавщини. Можна помітити подібність із творчістю Шевченка як у ідейному наповненні (любов до рідного краю), так і у використаних художніх засобах. Зокрема, порівняння батьківщини з матір’ю («Нехай мати усміхнеться, заплакана мати» (І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»), а також використання художніх засобів, притаманних для української народної творчості.

«Осінь» (Додаток 3)

Використано такі художні засоби:



  • епітети: янтарне літо, спинялась впевнено і владно, принишклому саду, радісно вітала, буряковім полі, високі гори, моє літо, родичка негорда

  • серед них – постійний епітет: високі гори;

  • метафори: осінь забрела, спинялася, струсила яблука, розчервонілась, вітала, покликала, дзвеніла піснею, благословила, увійшла, нанесла. «Дитинство» (Додаток 4)

Містить художні засоби:

  • епітети: білява хата, горда мальва, дівчатко босоноге, дорогий малюнок, татко чорнявий, молодий, мама незажурена і юна, таємничо шелестить, польовий горошок, п’янко пахне, братик мій, замурзане хлоп’ятко, вороже військо, ластівка стрімка;

  • порівняння: сон минає і зника, мов дим, метелики, мов птахи.

У творі є образи-символи України: білява хата, горда мальва, вишня у саду. Цей за мотивами, настроями, художніми образами подібний до поезії Т. Шевченка «І досі сниться: під горою…»

«Світи нам, матінко» (Додаток 5)

Використано художні засоби:



  • епітети: кора шорстка, мама молода, батьківська хата;

  • метафори: постарів кленок, мчать літа; іще світи нам, матінко, світи;

  • пестливі слова: кленок, матусенько, твоє сердечко, синок, доню, матінко;

  • порівняння: згасаєш, як у небі зірка, кора шорстка, немов твої долоні, мчать літа, мов полустанки, розкиданих, мов зерна, по землі.

У творі використані художні засоби, характерні для народних пісень: пестливі слова, зокрема: матінка, порівняння, зокрема, як у небі зірка (Згадаймо народну пісню «Ой матінко-зірко»). До цього твору написав музику наш славетний земляк  Олександр Білаш, і пісня ввійшла до альбома Раїси Кириченко   «Доля у нас - два крила». Твір сприймається як народна пісня.

«Пісня рідному краю» (Додаток 6)

Містить художні засоби:



  • епітети: вільна пташка рідний краю, стрункі тополі, саду яблуневому, батькова хата, біленька хустинка, задумана мати, велике щастя, росяній траві;

  • серед них – постійні епітети: рідний краю, стрункі тополі;

  • метафори: минає сум, утома спадає, жита вклоняються

Ідейне спрямування цього твору – любов до рідного краю. Патріотичний мотив – головний і у творчості сучасної поетеси, і, звичайно ж, у віршах великого Кобзаря.

«Неначе вітер до вікна, мов вільна пташка» (Додаток 7)

Художні засоби:



  • епітети: нестримна і дивна;

  • порівняння: неначе вітер до вікна, мов вільна пташка, торкнуся подихом чола, немов фатою.

Вірш – зразок інтимної лірики. Ніжність, захоплення коханим, замилування ним – таке почуття ліричної героїні: «І все дивитимусь на Вас - не надивлюся». «Моя єдиная», «Моє свято чорнобриве», «Моє диво», «Моя ти доле чорнобрива» – так називає Тарас Ганну Закревську у віршах, написаних на засланні, зокрема, «Г.З.» («Немає гірше...») або «Якби зустрілися ми знову».

ВИСНОВКИ

Тарас Григорович Шевченко глибоко вивчав минуле й сучасне рідного краю, багато подорожував селами й містами України, незмінно керуючись естетичним принципом: «Щоб знать людей, треба самому пожити з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрати лем чорнила і паперу». Кобзар – народний поет, який писав про народ і для народу. Його поезія близька до народної творчості, адже Шевченко сам вийшов з народ, був частиною його, тому в його віршах органічно вплетені художні засоби, що притаманні й для усної народної творчості: епітети, у тому числі – постійні (ті, що вживаються і в народнопоетичній творчості), метафори, порівняння. Адже наскрізною ідеєю його творчості та й життя була любов до Батьківщини, до рідного народу.

Сучасна полтавська письменниця Тамара Голобородько теж пише твори на патріотичну тему, використовуючи часто у своїх віршах художні засоби, що притаманні й для усної народної творчості: епітети, у тому числі – постійні (ті, що вживаються і в народнопоетичній творчості), метафори, порівняння. Разом із тим відзначено спільні риси у творчості Шевченка і сучасної письменниці. Звичайно важко порівнювати творчість інших поетів із спадщиною великого Кобзаря, але художні засоби генія, основоположника нової української мови та літератури, у тій чи іншій мірі виявляються і у творах усіх українських письменників.

Практичне значення роботи полягає у:



  • використанні висновків і результатів в роботі гуртків мовознавства й літературознавства, роботі шкільного товариства «Шукач»;

  • ознайомленні зі змістом роботи однокласників з метою поглиблення знань з української літератури;

  • використанні матеріалів роботи на уроках української літератури при вивченні творчості Тараса Григоровича Шевченка та літератури рідного краю.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Білецький О. Т.Г.Шевченко: Літ. портрет.-К.: Худ. літ., 1958.-206 с.

  2. Большаков Л. Добро найкращеє на світі. К.: Дніпро, 1981. – 300 с.

  3. Голобородька Т. Не згасай, м оя зоре любові… – Полтава: Дивосвіт, 2010. – 48 с.

  4. Гром’як Р. Т., Ковалів Ю. І., Теремко В. І. Літературознавчий словник-довідник: Друге видання виправлене, доповнене. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007. – 452 с.

  5. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К.: Мистецтво, 1994. – 346 с.

  6. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К.: Обереги, 2004 – 480 с.

  7. Єфремов С. Історія українського письменства – К.: Феміна, 1994. С. 358-385.

  8. Красицький Д. І оживе добра слава. – К: Радянський письменник, 1986. –

233 с.

  1. Матійко Г.П. На полюсах Шевченкової біографії. К.: Знання, 1973. – 48 с.

  2.   Мосенкіс Ю. Л. Глибини Кобзаревого слова // Шевченкознавчі студії. – К., 1994. – С. 101-103.

  1. Полтавщина в літературному просторі й часі: Навчальний посібник-хрестоматія/ Упор. Н. Кочерга, А. Лисенко, С. Дорошенко. – Полтава: 2008. – С.219-221

  1. Творчий метод і поетика Шевченка. – К.: Наукова думка, 1980. – 480 с.

  2. Шевченко Т.Г. Кобзар. – Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО », 2011. – 416 с.

  3. http://uk.wikipedia.org/wik

Додаток 1

*** Є слова, мов квіти. Є слова, як меч. Хто сказав коротке, ніби постріл, «смерть»? Народилась ягідка - квітка помира. Оживає осінь - літо обліта. Підростають діти - мати одцвіта. Ми з тобою, друже, не помрем, повір,

Просто ми напишемо

Свій останній твір...

Додаток 2

МИ КРАЯНИ

Знову пісня єднає і кличе До любові труда і добра. Знову радість на ваших обличчях - Чиста й щира, як хвилі Дніпра. Біля пісні, як біля багаття, Голоси не змовкають, дзвенять. Ми зібралися, друзі і браття, Мов єдина велика велика рідня. Ми - краяни, ми з вами краяни. Живемо у пісеннім краю. Ніби матір, єдину й кохану, Щиро любим Полтаву свою. Ще обпалять вогні перехресні. Спотикнеться в путі вірний кінь, Та настане година й воскресне Слава й воля і честь козаків. Сподіватися кращої долі У чужому краю не спішіть: В нас і хліба, і сонця доволі. І привіту у щедрій душі. Ми - краяни,ми з вами краяни. Живемо в калиновім краю. Ніби матір, єдину й кохану, Щиро любим Україну свою. Щоб не межі, а спільні стежини - На єдиний, квітучій землі. В спільнім полі - колоситься жито. В спільнім небі - одні журавлі. Тож єднаймося - серце до серця. Крок до кроку. Плече до плеча. Пісня світом нехай пронесеться. В кожнім серці слова прозвучать : Ми краяни, ми з вами краяни. Живемо у одному краю. Ніби матір, єдину й кохану, Любим землю квітучу свою.

Додаток 3

ОСІНЬ


В янтарне літо осінь забрела. Не потайки, а впевнено і владно. Спинялась біля кожного села, Пильнуючи в усьому міри й лади. Струсила яблука в принишклому саду, Розчервонілась глодом у діброві, І радісно вітала молоду, Щасливу з трактористом чорнобровим. Покликала до школи дітвору, Дзвеніла піснею на буряковім полі. Тоді прощальне журавлине «кру» Благословила за високі гори. У моє літо осінь увійшла, Немов до хати родичка негорда. Пісень і яблук щедро нанесла. Я не сумую. Тільки літа шкода.

Додаток 4

ДИТИНСТВО

Мені наснились верби за селом, Білява хата з вікнами до сонця. Там всі щасливі. Сонце це, чи не сон це? Отам і я - дівчатко босоноге, Поміж квіток іду собі та йду. Пасу гусей в траві біля дороги, А чи сиджу на вишні у саду. ...Та сон минає і зника,мов дим, А я ловлю той дорогий малюнок: Там татко мій-чорнявий,молодий. Там мама-незажурена і юна. Там гарно так:метелики,мов птахи, Осика таємнича шелестить. І польовий горошок п’янко пахне, Хоч сто вінків там можна наплести. Там братик мій-замурзане хлоп’ятко, Руба вороже військо з лободи. Змайструє лук,спійма в болоті п’явку І прижене корову з череди. А серце ніби аж завмерло-стислось, Коли приснилось верби за селом. Там казка є, якій ім’я – дитинство. Спасибі, доле, що воно було. Нехай і дітям нашим сниться поле

І ластівка стрімка височині.

Хай сняться квіти, верби і тополі,

Хай діти усміхаються вві сні.

Додаток 5

СВІТИ НАМ, МАТІНКО

Матусенько, наш постарів кленок- Кора шорстка, немов твої долоні. Хай не змовкає лагідне «синок», Нехай дзвенить твоє сердечне «доню». О, Боже мій, як швидко мчать літа, Мов полустанки, зустрічі й розлуки. Я думала, ще мама молода, А в неї вже одружуються внуки. Свою сльозу й непослух наш прости І не карай мовчанням чи журбою. Іще світи нам, матінко, світи. На світі тепло так і затишно з тобою. Твоєї ласки так ми прагнем знов, А ти згасаєш,як у небі зірка. Як часто ми не цінемо любов, Як дорого ми платим за прозріння. Розкиданих, мов зерна, по землі, Нас кличе вогник батьківської хати. Дай, Боже, нам іще багато літ До твого світла, мамо, прилітати. Свою сльозу й непослух наш прости І не карай мовчанням чи журбою. Іще світи нам, матінко, світи. На світі тепло так і затишно з тобою.

Додаток 6

ПІСНЯ РІДНОМУ КРАЮ Минає сум, утома з пліч моїх спадає, Бо знову йду в твої степи, мій рідний край. Жита вклоняється мені й стрункі тополі, З усіх доріг мене чекають за селом. У саду яблуневому батькова хата, У біленький хустині задкмана мати, І кленки біля двору, І спориш при дорозі! Всі невтомно чекають мене. Вклонюся вам, мої поля, мої озерця, А для людей знайду слова в своєму серці, За те,що випало мені між вами жити. Я,люди,щиро вам вклоняюсь до землі! У саду яблуневому батькова хата, У біленькій хустині задумана мати, І кленки біля двору, І спориш при дорозі! Всі невтомно чекають мене. Велике щастя я у цьому світі маю - Одним життям з тобой, мій рідний краю. Твої світанки зустрічать, тобі віддати Любов і шану, серце і пісні. У саду яблуневому батькова хата, У біленькій хустині задумана мати, І кленки біля двору, І спориш при дорозі. Всі невтомно чекають мене.

Додаток 7

***


Неначе вітер до вікна, мов вільна пташка, Ввірвусь, нестримна і дивна, в життя у Ваше. Над Вами тихо, наче сон, я нахилюся. І все дивитимусь на Вас - не надивлюся. Торкнуся подихом чола, немов фатою. А Ви не знатимете, ні, хто я...
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconХудожні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько
...
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconСекція математики математикаімистецтв о роботу виконала
Гордій Марія Павлівна, викладач математики, спеціаліст вищої категорії Шевченківського с/г коледжу Уманського дау
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconВідділ освіти Добропільської райдержадміністрації Святогорівська зош І-ІІІ ступенів
Тараса Григоровича Шевченка, донести до учнів волелюбний дух патріота І революціонера української державності; відобразити актуальність...
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconЛітературний ерудит Шоу знавців життя І творчості Тараса Шевченка
Гора біля Канева, на якій похований Т. Шевченко, називалася … Тема Творчість Тараса Шевченка
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconУрок. Українська література, 9 клас Тема. «Вшануймо пам’ять Кобзаря»
Т. Шевченка в умовах підневільного становища нації, прагнення бути справжніми українцями; мати почуття гордості за Україну, за її...
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала icon«З високим іменем Кобзаря» (до 50 річчя заснування Національної премії імені Тараса Шевченка) Бібліографічний список літератури Київ, 2011
Тараса Шевченка. Список складається з чотирьох розділів, а саме: законодавчі документи, матеріали про історію створення Національної...
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconДипломних робіт з курсу "Українська література І пол. ХІХ ст."
Поетика національно-історичної істини в художній творчості Т. Шевченка
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconКонкурсу дослідницьких робіт «Шевченко явище незбагненне» Напрямок: «Стежками долі Кобзаря»
Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі І місця у процесі самовизначення українців; дослідження фактів, що пов’язують...
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconСекція: українська література
Політичне життя Франції, Росії та інших європейських держав другої половини ХІХ століття
Секція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала iconЗагальноклубний творчий проект
Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України „Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка