Сьомого скликання



Сторінка3/5
Дата конвертації04.02.2018
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ


Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Земельного і Лісового кодексів щодо утримання охоронних зон об'єктів передачі електричної енергії.

Проектом (реєстр. №2512) пропонується викласти частину третю статті 76 Земельного кодексу в такій редакції: "Уздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі та навколо трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв установлюються охоронні зони відповідно до законодавства".

Планується також встановити, що видалення самосійних чагарників та дерев (насаджень) у межах просік, які прокладені згідно з проектами будівництва повітряних ліній електропередачі, для підтримання їх у належному стані здійснюється без дозволу та погодження з власниками або користувачами лісів.

Як зазначалося під час обговорення, прийняття законопроекту сприятиме зменшенню (попередженню) шкоди від аварійних відключень охоронних об'єктів передачі електричної енергії (повітряних та підземних кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв).



* * *

Концептуальні засади розвитку Національної академії аграрних наук України було обговорено під час слухань у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.

Відкриваючи слухання, голова Комітету Григорій Калетнік зазначив, зокрема, що за роки незалежності України державними органами влади за активної участі аграрної науки проведена значна робота щодо створення умов для ефективного розвитку агропромислового виробництва та напрацьована відповідна нормативна база.

За словами виступаючих, до складу наукового потенціалу Академії входить 89 наукових установ, в тому числі 10 національних наукових центрів, створених на базі провідних наукових організацій, 32 інститути і Державна наукова сільськогосподарська бібліотека, 1 державна обласна і 2 галузеві дослідні станції. Крім того, 45 дослідних станцій, філіали та інші науково-дослідні установи знаходяться у підпорядкуванні інститутів і центрів. В установах Академії працює майже 5000 науковців, які активно працюють над виконанням 44 програм наукових досліджень в галузях сільського господарства, що дає можливість Україні не тільки позиціонувати себе світовою аграрною державою, але і демонструвати вагомі наукові досягнення.

Наголошувалося також, що за останні два роки Академією забезпечено науковий супровід розробки 21 законопроекту, численних змін та доповнень до чинного законодавства, проект Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України до 2020 року. Спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства розроблено 17 національних проектів та державних галузевих програм. Учасники заходу звернули також увагу на те, що реалізація цих проектів і програм спрямована на забезпечення раціональних норм харчування населення нашої країни, збільшення дохідної частини бюджету за рахунок експорту.

Виступаючі звернули увагу присутніх на те, що вчені наукових установ Академії активно працюють над виконанням Національного плану дій Уряду з реалізації основних положень Програми Президента України на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", в якій визначено головні стратегічні напрями аграрної реформи на найближчу перспективу, що передбачають: здійснення низки заходів із завершення земельної реформи в Україні; розробку та реалізацію нових та удосконалення існуючих механізмів фінансово-кредитного забезпечення розвитку АПК; розвиток інфраструктури аграрного ринку; забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Водночас, зазначалося під час слухань, за останні 5 років Державним бюджетом наукові установи Національної академії аграрних наук були профінансовані лише в межах 50-55% від щорічної потреби, бюджетні видатки загального фонду, передбачені для Національної академії аграрних наук на поточний рік, зменшені порівняно з минулим роком на 58,6 млн. гривень. "В таких умовах важко здійснювати наукове забезпечення Програми Президента України на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", в якій визначено головні стратегічні напрями аграрної реформи",- наголошувалося на засіданні.

На думку науковців, Академія має змогу щорічно одержувати від продажу наукомісткої продукції близько 200 млн. гривень, або 35% від обсягів бюджетного фінансування, чого недостатньо для модернізації аналітичної та матеріально-технічної бази наукових установ, без оновлення якої важко буде створювати високо наукомісткі продукти.

Подальший розвиток аграрної науки, на думку учасників слухань, має забезпечити нормативно-методичні рекомендації щодо: охорони ґрунтових ресурсів, вітчизняної системи селекції в рослинництві і тваринництві, розробки високоефективних ресурсозберігаючих та екологобезпечних технологій, земельної реформи, розвитку системи фінансово-кредитного забезпечення агропромислового виробництва, створення ефективної інфраструктури та відродження сільських територій.

Серед першочергових завдань НААНУ на найближче майбутнє виступаючі визначили, зокрема: наукове забезпечення стратегічних цілей, завдань і заходів Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року; розрахунки та наукове обґрунтування подальших етапів реформування системи оподаткування галузей сільськогосподарського виробництва та обслуговуючої кооперації на селі; законодавчо-нормативне забезпечення земельної реформи шляхом здійснення наукової експертизи законопроектів: про обіг земель сільськогосподарського призначення, про зонування земель за їх категоріями, про сільські товариства з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення, нової редакції Закону "Про землеустрій; відновлення діяльності наукової державної установи "Інститут землеустрою"; розробку нормативно-методичного забезпечення механізмів запровадження іпотечного кредитування аграрного бізнесу та реалізації адаптивно-ландшафтного землеробства й охорони земель, тощо.



* * *

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики підтримує проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування порушення прав державних, комерційних забудовників та фізичних осіб, що інвестують у будівництво житла.

На засіданні Комітету прийняття проекту постанови аргументувалося складною ситуацією, що склалася на ринку будівництва та інвестування житла.

Народні депутати наводили численні факти покинутих забудовниками недобудованих будинків як у м. Києві, так і по всій Україні.

Члени Комітету наголошували на тому, що досить гостро постає питання порушення прав державних, комерційних забудовників та фізичних осіб, що інвестують у будівництво житла та бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, безвідповідальності та неналежного реагування правоохоронних структур під час порушення прав забудовників та фізичних осіб, що інвестують у будівництво житла.

На думку парламентаріїв, ефективна робота Комісії має створити механізм захисту та попередження порушень прав інвесторів на своєчасне отримання у власність своїх квартир, сприятиме вирішенню конфліктів між інвесторами і компаніями-забудовниками, підрядниками, органами державної влади та банками-кредиторами.

Крім того, вважають члени Комітету, результатом роботи Комісії має стати виявлення прогалин в національному законодавстві у цій сфері, усунення правових колізій та вдосконалення чинного законодавства з метою створення цивілізованого ринку будівництва, в якому надійно будуть захищені інтереси як фізичних осіб, так і державних та комерційних забудовників, що інвестують у будівництво житла.

Народні депутати також вважають, що створення Тимчасової слідчої комісії дозволить розслідувати кожний факт порушення прав державних, комерційних забудовників та фізичних осіб, що інвестують у будівництво житла, а також розробити та внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України в частині запобігання порушенню прав як забудовників так і фізичних осіб-інвесторів.

Відповідний проект постанови зареєстровано за №2119а.



* * *

Комітет з питань бюджету рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення вугіллям або торф'яними брикетами.

У законопроекті (реєстр. №2842) пропонується доповнити перелік видатків на державні програми соціального захисту, що надаються за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, включивши до видатків на компенсації особам, які згідно із статтями 43 та 48 Гірничого закону мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, поряд із отриманням вугілля, як альтернативу, торф'яні брикети.

Реалізація запропонованої норми можлива лише за умови внесення відповідних змін до статей 43 та 48 Гірничого закону щодо забезпечення осіб, які мають право безоплатно отримувати паливо для побутових потреб (тобто також включити поряд із вугіллям, як альтернативу, торф'яні брикети). Тому Урядом подано законопроект "Про внесення змін до Гірничого закону України щодо забезпечення вугіллям або торф'яними брикетами" (реєстр. №2843), яким унормовується таке питання.

Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому як закон за умови попереднього розгляду та прийняття законопроекту про внесення змін до Гірничого закону України щодо забезпечення вугіллям або торф'яними брикетами (реєстр. №2843).



* * *

Комітет з питань верховенства права та правосуддя рекомендує парламенту прийняти у другому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності.

Законопроект (реєстр. №2698) спрямований на суттєве зменшення адміністративного тиску на підприємців шляхом запровадження обмежень втручання суб'єктів владних повноважень у господарську діяльність підприємців.

Проектом закону пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства (КАС), Кодексу цивільного захисту України, а також Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Зокрема, передбачається доповнити частину другу статті 18 КАС новим пунктом щодо встановлення предметної підсудності адміністративних справ щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності окружним адміністративним судам.

Під час обговорення члени Комітету наголошували, що законодавча ініціатива пов'язана із набранням чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України" від 2 жовтня 2012 року, яким впроваджується виключно судовий механізм застосування таких заходів, як припинення чи заборона роботи підприємств або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Вказаним законом, наголошували депутати, вирішення зазначених питань передано адміністративному суду, який за позовом контролюючого органу вирішуватиме за правилами скороченого провадження питання про заборону, зупинення, припинення господарської діяльності підприємців. У цьому випадку підприємець продовжуватиме працювати до прийняття рішення про зупинення, припинення його діяльності судом.

Народні депутати звертали увагу на те, що пропонується також законодавчо врегулювати особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності шляхом доповнення КАС новою статтею 183-6. За словами парламентаріїв, запропонованою статтею встановлюється підстава такого провадження у адміністративних справах - адміністративний позов суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування, строк подання такого позову (не пізніше наступного дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню судом), а також встановлюються вимоги щодо прийнятності та допустимості такого позову, порядок та строки вирішення питання про відкриття провадження, виклику осіб, які беруть участь у справі, ухвалення постанов адміністративного суду за результатами провадження по справі, а також подання апеляційних скарг на судові рішення суду першої інстанції.

Парламентарії підкреслювали, що таким чином, підприємці звільнятимуться від необхідності самим звертатися до суду за оскарженням рішення контролюючого органу, а отже, й від необхідності збирати докази неправомірності рішення контролюючого органу, доводити суду свою правоту, сплачувати судовий збір. Таким чином, сам контролюючий орган подаватиме до суду позов про ревізію власного рішення щодо вжиття відповідного заходу реагування, і такий позов подаватиметься одночасно з прийняттям контролюючим органом обмежувального рішення. Саме на контролюючий орган покладатиметься обов'язок довести суду обґрунтованість і законність свого рішення. У разі ж якщо контролюючий орган не доведе обґрунтованість і законність свого рішення і суд відмовить контролюючому органу у задоволенні його позову, відповідні заходи реагування не застосовуватимуться.

Під час підготовки законопроекту до другого читання від суб'єктів права законодавчої ініціативи надійшла низка пропозицій, які Комітетом були розглянуті та частина з них врахована.



* * *

Комітет з питань верховенства права та правосуддя рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо виключення положень про визнання доказами показань з чужих слів).

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроектом (реєстр. №2112) пропонується виключити статтю 97 "Показання з чужих слів" Кримінального процесуального кодексу (КПК), оскільки її застосування створює потенційну вразливість прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України, Загальною декларацією прав людини ООН, Конвенцією Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод.

Під час обговорення зазначалося також, що відповідно до статті 97 КПК показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи, а відповідно до частини другої цієї статті суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо вони є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

На думку членів Комітету, існування у чинному КПК такої законодавчої конструкції, як показання з чужих слів, не сприяє встановленню істини у справі, оскільки особа, яка даватиме показання з чужих слів, не може нести відповідальність за їх неправдивість, а використання чуток, якими за своєю суттю можуть бути показання з чужих слів, є неприпустимим при розслідуванні злочинів, оскільки обвинувачення повинно ґрунтуватися на доказах, достовірність яких можливо перевірити.

Народні депутати, підтримуючи намагання створити дієві механізми щодо забезпечення дотримання гарантій захисту права і законних інтересів особи, в тому числі, від зловживань з боку органів, що здійснюють кримінальне провадження, висловили суттєві зауваження до законопроекту.

Зокрема, народні депутати вважають, що подібного законодавчого реагування потребують також положення частини шостої статті 95 КПК, відповідно до якої висновок або думка особи, яка дає показання, можуть визнаватися судом доказами у певних випадках, оскільки обвинувачення повинно ґрунтуватися на доказах об'єктивного характеру, а не суб'єктивному ставленні чи думках окремих осіб. Так, даючи показання, свідок повинен розповісти про факти та обставини, які йому відомі, а не давати їх оцінку чи роботи з них висновки.

Крім того, наголошували парламентарії, Національній університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", Національна академія правових наук України, Інститут законодавства Верховної Ради України та Міністерство юстиції у своїх висновках до проекту закону вказують на його недосконалість.



* * *

Комітет з питань верховенства права та правосуддя рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення реальної відкритості правосуддя).

На засіданні Комітету зазначалося, що проект (реєстр. №2078) спрямований на приведення окремих норм процесуального законодавства України в частині забезпечення прозорості судочинства у відповідність до норм міжнародного права та забезпечення реальної відкритості правосуддя.

Зокрема, пропонується надати особам, присутнім на відкритому судовому засіданні (включаючи представників засобів масової інформації), право без згоди на це суду чи осіб, які беруть участь у справі, використовувати на засіданні портативні та стаціонарні аудіо- і відеотехнічні засоби, проводити в залі судового засідання фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис, а також транслювати відкриті судові засідання по радіо і телебаченню, шляхом внесення відповідних змін та доповнень до статті 11 Закону "Про судоустрій і статус суддів", статті 6 Цивільного процесуального кодексу, статті 4-4 Господарського процесуального кодексу, статті 12 Кодексу адміністративного судочинства, статті 20 Кримінально-процесуального кодексу та статті 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, члени Комітету зазначали, що відповідно до чинного законодавства розгляд справ у судах України відбувається відкрито. А саме, у відкритих засіданнях розглядаються як кримінальні, так і цивільні, господарські та адміністративні справи, крім випадків, установлених процесуальним законом. Крім того, гласність судового процесу є основною і необхідною умовою справедливого розгляду справи незалежним та безстороннім судом, а так само є забезпеченням можливостей для захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Під час обговорення народні депутати звертали увагу, що відкритий розгляд справ означає, що кожний, кому виповнилось 16 років, має право бути присутнім у залі судового засідання і може роботи письмові нотатки. Також під час судового засідання учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому засіданні, мають право використовувати портативні аудіотехнічні пристрої (диктофони), а дозвіл суду для цього не вимагається.

Проте, вказували парламентарії, проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається лише з дозволу суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Так, суд вирішує це питання ухвалою, враховуючи, чи не будуть вказані дії негативно впливати на нормальний перебіг судового розгляду і чи не перешкодять вони встановленню істини у справі. Фото- і кінозйомку, відеозапис може бути заборонено судом навіть у разі, коли ці дії проводяться без застосування стаціонарної апаратури, тобто за допомогою портативних засобів, якщо їх проведення перешкоджає нормальному перебігу судового засідання, а також якщо проти цього заперечує принаймні одна з осіб, які беруть участь у справі (наприклад, вони негативно впливають на осіб, які допитуються судом, тощо).

Крім того, на засіданні зазначалося, що необхідність згоди осіб, які беруть участь у справі, обумовлена тим, що цими діями можуть порушуватися їхні інтереси, які охороняються статтею 307 Цивільного кодексу "Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відео зйомок". Згода суб'єктів владних повноважень, та їхніх представників не вимагається, оскільки вони діють як особи, які виконують свої публічні завдання.

Народні депутати зазначали також, що стандарти відносин судів і засобів масової інформації у кримінальному процесі відображено в Рекомендації №Rec. (2003) 13 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам від 10 липня 2003 року щодо надання інформації про кримінальні процеси через засоби масової інформації. Принцип 14 вказаної Рекомендації визначає, що пряма трансляція ЗМІ з зали судових засідань та зйомка такого засідання підлягають забороні. Виняток становлять ті випадки, коли це прямо дозволено законом чи уповноваженим судовим органом. Такі трансляції та зйомки можна дозволяти лише в тому разі, якщо вони не створюють небезпеки для потерпілих, свідків, учасників судового розгляду, присяжних чи суддів.

На думку членів Комітету, запропоноване законопроектом надання права особам, присутнім у залі судового засідання, використовувати засоби фото- і кінозйомки, відеозапису без дозволу на це суду, який повинен оформлятися у вигляду судового рішення, призведе до негативних наслідків під час проведення судового засідання, оскільки підтвердження фактів згоди всіх учасників судового процесу повинно бути задокументованим.



* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не підтримує проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку здійснення єдиним джерелом влади в Україні (народом) права володіти, користуватися та розпоряджатися водними об'єктами, у тому числі замкненими природними водоймами.

Законопроектом (реєстр. №2368) пропонуються внести зміни до статті 59 Земельного та статті 6 Водного кодексів, згідно з якими передбачається, що Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) не лише через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, місцеві ради, а також шляхом проведення місцевого референдуму. При цьому, встановлюється, що безоплатне надання за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування громадянам та юридичним особам у власність замкнені природні водойми загальною площею до трьох гектарів, чи в оренду земельні ділянки із земель водного фонду, можливе лише у разі позитивного результату місцевого референдуму з цих питань.

На засіданні Комітету наголошувалося, що Водним кодексом передбачено надавати у користування на умовах оренди лише водні об'єкти місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення. Надання в оренду "озер, водосховищ, інших водойм", як це передбачено статтею 59 Земельного кодексу, вважають народні депутати, створить загрозу екологічній безпеці держави та може призвести до зростання соціальної напруги.

Стосовно питання надання природних водойм у приватну власність, то члени Комітету зауважили, що право приватної власності на водні об'єкти не передбачено Водним кодексом. Наголошувалося також, що Земельний кодекс, втрутившись у водні відносини, надав право приватної власності на замкнені природні водойми площею до 3 га.

Комітет вважає, що "таке положення несе загрозу приватизації великої кількості водних об'єктів, які сьогодні знаходяться у власності держави і права держави та Українського народу будуть обмежені".

Запровадження референдуму щодо надання водних об'єктів у приватну власність до законодавчого врегулювання питання власності на води (водні об'єкти) та землі водного фонду у Водному та Земельному кодексах, вважають парламентарії, призведе до неповноти правового регулювання у цій сфері та буде сприяти створенню конфліктних ситуацій при правозастосуванні.



* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект постанови про заходи щодо збереження регіонального ландшафтного парку "Бакальська коса" в Автономній Республіці Крим.

На засіданні Комітету зазначалося, що проект (реєстр. №2746) розроблено з метою збереження унікального об'єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Бакальська коса" в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим.

Проектом, зокрема, рекомендується:

Верховній Раді АР Крим розробити програму щодо збереження об'єкту природно-заповідного фонду.

Кабінету Міністрів вжити заходів щодо призупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами щодо видобування піску у родовищі "Бакальська банка", забезпечити обов'язкове проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище у 10 кілометровій зоні від границі регіонального ландшафтного парку "Бакальська коса" в Автономній Республіці Крим.

Генеральній прокуратурі перевірити стан дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища поблизу регіонального ландшафтного парку "Бакальська коса".

Члени Комітету вважають, що прийняття постанови сприятиме збереженню унікального об'єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Бакальська коса" та в цілому розвитку природно-заповідного фонду України.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Сьомого скликання iconСтенограм а пленарного засідання шостої сесії Чернігівської районної ради сьомого скликання
Пленарне засідання шостої сесії Чернігівської районної ради сьомого скликання відкрив І вів голова районної ради Ларченко Олександр...
Сьомого скликання iconСьомого скликання
Голова Верховної Ради України Володимир Рибак у зв'язку з блокуванням президії І трибуни для виступів представниками опозиційних...
Сьомого скликання iconСьомого скликання
Голова Верховної Ради України Володимир Рибак на початку ранкового засідання оголосив про вихід народного депутата Павла Балоги зі...
Сьомого скликання iconПротоко л двадцять першої сесії сьомого скликання
Двадцять першу сесію Обухівської міської ради відкриває І веде міський голова Левченко Олександр Миколайович
Сьомого скликання iconСьомого скликання
Ом "Луганськ" був підбитий терористами військово-транспортний літак Повітряних сил Збройних Сил України іл-76. 0 військовослужбовців...
Сьомого скликання iconСьомого скликання
Ого самоврядування, головою якого обрано народного депутата Євгена Карташова; з питань співробітництва з африканськими, азіатськими,...
Сьомого скликання iconБуринська міська рада Сумської області
Відкрила І вела сесію до визнання повноважень депутатів Буринської міської ради сьомого скликання та міського голови Кохан Надія...
Сьомого скликання iconТринадцята сесія Знам’янської міської ради сьомого скликання рішенн я від 17 червня 2016 року №238
Якщо депутат ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо посадові особи ухиляються від вирішення порушеного...
Сьомого скликання iconДвадцять сьома сесія Знам`янської міської ради сьомого скликання рішенн я від 17 лютого 2017 року №718
Розглянувши інформацію секретаря міської ради Н. Клименко про стан виконання рішень міської ради станом на 01. 01. 2017 року, аналізуючи...
Сьомого скликання iconГрафік прийому громадян депутатами Рівненської міської ради (6 скликання)



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка