Сьомого скликання



Сторінка4/5
Дата конвертації21.03.2018
Розмір1.05 Mb.
1   2   3   4   5

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ


Під час слухань у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин було обговорено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою, підготовлений до розгляду парламентом у другому читанні.

Відкриваючи слухання, голова Комітету Григорій Калетнік, зокрема, нагадав присутнім, що законопроект (реєстр. №3238) був прийнятий Верховною Радою 24 жовтня 2013 року за основу. Під час його доопрацювання до другого читання до Комітету надійшло 511 пропозиції та поправок суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких пропонується врахувати 279, відхилити 232.

За словами Г.Калетніка, Комітет вирішив підтримати підготовлену до другого читання редакцію законопроекту та рекомендувати Верховній Раді підтримати його в другому читанні та в цілому.

Головуючий також запропонував обговорити проблему правової неврегульованості використання земель колективної власності, що не підлягали паюванню, невитребуваних земельних часток (паїв) та відумерлої спадщини, площа яких станом на 01.01.2014 складає близько 1,5 млн. га. На думку народного депутата, уваги потребують також питання використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без проектів землеустрою, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Як зазначив Г.Калетнік, певний алгоритм вирішення цих проблем міститься у розроблених Державним агентством земельних ресурсів України законопроектах про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення правового режиму земель колективної власності та про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Учасники слухань, обговорюючи законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою, наголосили, зокрема, що цей документ було розроблено в зв'язку з тим, що чинний Закон "Про землеустрій" "фактично має декларативний характер, не містить виключного переліку видів документації із землеустрою, їх складу і змісту та чіткого порядку погодження і затвердження такої документації.

Перший заступник Голови Державного агентства земельних ресурсів України Артем Кадомський під час виступу підкреслив, що головною метою законопроекту є усунення негативної ситуації, яка складається у сфері земельних відносин на етапі погодження й затвердження документації із землеустрою та спричиняє зловживання та корупцію.

На думку завідуючого кафедрою землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування Андрія Мартина, законопроект є спробою зробити законодавство про землеустрій більш зрозумілим. А.Мартин також зазначив, що "в чинному законодавстві про документацію написано зовсім мало, тому у різних регіонах технічне оформлення документів різне. Встановлення єдиних норм сприятиме уникненню розбіжностей".

Виступаючі підтримали рішення комітету рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому.

Розглядаючи проблему внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення правового режиму земель колективної власності, учасники слухань підтримали позицію Державного агентства земельних ресурсів України, відповідно до якої пропонується встановити, що з 1 січня 2015 року відповідно у державну та комунальну власність мають перейти землі та земельні ділянки:

під польовими дорогами, в тому в числі проектними, лісосмугами, господарськими дворами (фермами, токами тощо), інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які за рішенням загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств і організацій не підлягали паюванню, якщо такі землі чи земельні ділянки не передані у власність у порядку, визначеному законом;

земельні ділянки сільськогосподарського призначення (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття), якщо такі земельні ділянки, у порядку визначеному законом, судом визнані відумерлою спадщиною;

не витребувані (протягом 15 років з моменту видачі державного акта на право колективної власності) земельні частки (паї) у разі прийняття судом відповідного рішення.

Під час слухань було проаналізовано також питання використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без проектів землеустрою. Зазначалося, зокрема, що згідно із положеннями чинного земельного законодавства такі дії тягнуть за собою накладання штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (на сьогодні це від 850 до 1700 грн.) та на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн.). Водночас такі вимоги поширюються лише на тих землевласників та землекористувачів, які використовують земельні ділянки площею більш як 100 гектарів.

Учасники слухань взяли до уваги, що станом на 1 червня 2014 року в Україні нараховується 18602 сільськогосподарських підприємств, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 100 га. Із них 741 (4%) землекористувачів вже мають проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, та 3950 (21%)землекористувачами укладено договори на розроблення таких проектів.

На думку виступаючих, низькі темпи розроблення таких проектів зумовлені двома основними чинниками:

- фінансовий, адже вартість розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, в середньому по Україні коливається від 20 до 100 гривень за 1 га.

- відсутність сталого землекористування.

Виходячи зі вищевикладеного, учасники слухань підтримали пропозицію Державного агентства земельних ресурсів України, яка міститься у розробленому Агентством проекті закону. Згідно із цим документом, передбачається зобов'язати землевласників та землекористувачів при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва дотримуватися нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, які встановлені постановою Кабінету Міністрів від 11 лютого 2010 року №164 "Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах" та інформувати відповідний структурний підрозділ районної державної адміністрації у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави про дотримання таких нормативів.

Виступаючі зазначили, що запропоновані законодавчі норми дадуть можливість самим товаровиробникам розробляти відповідні сівозміни (із визначенням основної культури у сівозміні в залежності від напрямку сільськогосподарського виробництва) без додаткових фінансових затрат та забезпечить дотримання обґрунтованих сівозмін при використанні земель.

* * *

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до пункту 3 розділу VIII Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо строку мораторію на відчуження гуртожитків).

Законопроектом (реєстр. №4030а) пропонується продовжити з 6 до 10 років (до 01.01.2019) мораторій на відчуження гуртожитків (крім передачі у власність територіальних громад), які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, з часу реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

Під час засідання наголошувалося, що метою законопроекту є захист мешканців гуртожитків від незаконного виселення.

Учасники засідання звертали увагу на те, що під час проведення 21 травня 2014 року парламентських слухань на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення" представниками всеукраїнських громадських організацій, створених мешканцями гуртожитків було, зокрема, зазначено, що з метою недопущення незаконного виселення мешканців з гуртожитків, строк дії вказаного мораторію необхідно терміново продовжити.

Під час виступів зазначалося, що в гуртожитках, на які поширюється дія Закону "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" №500-УІ від 04.09.2008р., сьогодні проживає (за даними Мінрегіону України) понад 450 тисяч осіб.

При цьому, у власність територіальних громад має бути передано гуртожитки, на які поширюється дія чинного закону: 761 гуртожиток, що перебуває у державній власності; 654 гуртожитки, що перебувають у приватній власності як такі, що було включено до статутних капіталах товариств, створених під час масової приватизації та корпоратизації (за даними Фонду держмайна України).

Водночас, зазначалося, що єдиної Державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, необхідної для реалізації положень Закону №500-УІ досі Урядом України не розроблено і на затвердження Верховної Ради не подано.

Народні депутати наголошували: зважаючи на тривожну ситуацію, що склалася з виконанням Закону "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", у разі припинення строку дії вказаного мораторію, будуть порушені житлові та майнові прав мешканців гуртожитків, на яких цей закон поширюється, і які проживають у гуртожитках, що підлягають передачі у власність територіальних громад.

Тому членами Комітету було розроблено відповідний законопроект.

Народні депутати за результатами обговорення підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме зменшенню можливої соціальної напруги та унеможливить порушення конституційних житлових і майнових прав громадян, на яких поширюється дія українського законодавства про житлові права мешканців гуртожитків.



* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту відхилити законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження мораторію на перегляд меж зон радіоактивного забруднення територій).

Документом (реєстр. №3595) передбачено запровадження мораторію на перегляд меж зон радіоактивного забруднення територій до 2023 року.

Під час обговорення народні депутати наголосили, зокрема, на тому, що питання перегляду меж зон радіоактивного забруднення детально регламентоване частинами п'ятими статей 2 законів "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, вважають члени Комітету, у запровадженні мораторію як засобу накладання тимчасової заборони на перегляд меж зон радіоактивного забруднення територій немає необхідності.

Зазначалося також, що запровадження мораторію не дасть можливості ефективно вирішувати питання розвитку відповідних територій, не дозволить зосередити зусилля на реабілітації найбільш з них забруднених, а також посилить депресивний стан певних населених пунктів України.



* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту повернути на доопрацювання законопроект про доповнення статті 23 Кодексу України про надра (щодо спеціальних дозволів на користування надрами).

Проект (реєстр. №4391) містить визначення поняття "власні господарсько-побутові потреби", для яких передбачається використання підземних вод без отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, зокрема, у випадках: використання води землевласниками і землекористувачами для господарсько-питного водопостачання (централізованого та нецентралізованого) територій житлової забудови та громадських будівель; кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; для поливу та миття територій населених пунктів, роботи фонтанів; сільського господарства; промислових (виробничих та технологічних) потреб.

Як вважають члени Комітету, запропоноване визначення містить внутрішню неузгодженість, допускає різні трактування і є недосконалим.

Народні депутати також взяли до уваги, що документ не підтримали Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, Кабінет Міністрів, Держгеолслужба, а Комітети Верховної Ради з питань бюджету та з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики висловили ряд зауважень, "врахування яких потребує доопрацювання законопроекту".

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону "Про оренду державного і комунального майна" (щодо особливостей орендних відносин загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів).

Проектом (реєстр. №2292а) пропонується, зокрема, встановити, що укладення договорів оренди з такими закладами (незалежно від їх підпорядкування, типу і форми власності) має здійснюватися без проведення конкурсу.

Законопроект містить також норму, відповідно до якої орендна плата для загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів має встановлюватися на умовах, що передбачені для оренди нерухомого майна бюджетними організаціями та установами, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Під час обговорення наголошувалося, зокрема, прийняття законопроекту сприятиме покращенню роботи загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів та стане наступним кроком до відновлення та розширення їх мережі.



* * *

Члени Комітету з питань європейської інтеграції на чолі з головою Комітету Григорієм Немирєю провели зустріч з делегацією Комітету Парламенту Данії з питань європейської політики на чолі з колишнім Міністром закордонних справ Данії Пером Стігом Мьоллером.

Сторони обговорили питання європейської інтеграції нашої держави та співпрацю на парламентському рівні між Україною і Данією.

Йшлося також про ситуацію в Україні та питання, пов'язані з агресією Росії проти нашої держави.

"Україні, як частині Європи, потрібно не тільки відчувати солідарність, нам потрібна дискусія з країнами ЄС щодо ситуації в нашій державі, оскільки це стосується не лише України й Росії, це є викликом для всієї системи глобальної безпеки",- наголосив Григорій Немиря.

У свою чергу Пер Стіг Мьоллер запевнив Україну у підтримці ЄС та наголосив, що Данія була і залишається "адвокатом нашої держави на її шляху до ЄС".

"Я завжди був противником сірих зон. У цей час викликів ми всі підтримуємо суверенітет та територіальну цілісність України",- підкреслив він.

"Ми дякуємо ЄС за ту підтримку, яку Ви надавали нам у найскладніші місяці нашої історії, і сподіваємося, що її буде продовжено і надалі",- зазначив член Комітету Олег Панькевич.

Окремо підіймалося питання щодо підписання та імплементації економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Також обговорювалися кроки, необхідні для подальшої лібералізації візового режиму між ЄС та Україною і, в перспективі, запровадження безвізового режиму.

У зустрічі також взяла участь Посол Данії в Україні Мерете Юль.

На зустрічі були присутні: голова Комітету Григорій Немиря, заступник голови Комітету Олег Панькевич, члени Комітету Степан Курпіль, Борис Тарасюк.

До складу делегації Комітету Парламенту Данії з питань європейської політики входили: Голова делегації Пер Стіг Мьоллер, депутати Парламенту Данії Метте Бок, Лізбет Бек Поулсен, Есбен Лунде Ларсен, Лотте Рікерс Олесен.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції обговорив стан підготовки України до підписання та імплементації економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, заплановане на 27 червня, та перспективи імплементації 2-ої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Обговорення відбулося за участі першого заступника Міністра закордонних справ Наталії Галібаренко.

Члени Комітету вирішили звернутися до Прем'єр-міністра України з ініціативою відновлення урядового комітету з питань європейської інтеграції та поновлення урядових програм щодо інформування громадськості, зокрема у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. Крім того, було прийнято рішення підготувати пропозиції щодо розширення функцій Комітету з питань європейської інтеграції з урахуванням необхідності імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і досвіду країн кандидатів на вступ до ЄС.

Також на засіданні члени Комітету підтримали проекти законів: про внесення змін до Закону "Про морські порти України" (щодо забезпечення безперешкодного розвитку морських портів) (реєстр. №4431), про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин (реєстр. №4987), про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони виробництва, ввезення, пересилання, перевезення та торгівлі насваєм (реєстр. №3187), про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" (щодо врегулювання системи сертифікації, спрощення процедури видачі сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності) (реєстр. №2002а), про внесення змін до деяких законів України (щодо права споживачів на фото- і відео зйомку у місцях продажу товарів) (реєстр. №3698), про внесення зміни до статті 199 Господарського кодексу України (щодо державних гарантій) (реєстр. №3209-1).

Окрім того, під час засідання було рекомендовано затвердити перелік законопроектів, що регулюються національним законодавством країн-членів ЄС, не стосуються зобов'язань України в рамках Ради Європи та не потребують експертного висновку Комітету. Також було вирішено провести у вересні комітетські слухання щодо інституційної складової імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.



* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації положень Кримінального процесуального кодексу України.

Законопроектом (реєстр. №4712) передбачається внести зміни до Кримінального кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу, спрямовані на "правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням".

Проектом пропонується запровадити у Кримінальному кодексі поняття "кримінальні правопорушення", що охоплює усі кримінально-карані діяння, які поділяються на злочини та кримінальні проступки, та які описуються в окремих "книгах" Особливої частини Кримінального кодексу.

Документом, зокрема, передбачається низку діянь, які зараз визнаються адміністративними правопорушеннями, що містяться у Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Митному кодексі, "перенести" до Кримінального кодексу та надати їм "статус" кримінальних проступків (порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації (стаття 212-9 чинного КУпАП), порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму (стаття 212-10 чинного КУпАП), порушення митних правил (статті 468-485 Митного кодексу) тощо).

До категорії кримінальних проступків передбачається також "перевести" й деякі злочини невеликої тяжкості (умисне легке тілесне ушкодження (стаття 125 Кримінального кодексу), незаконне розголошення лікарської таємниці (стаття 145 чинного Кримінального кодексу) тощо.

Проектом пропонується запровадити: дві системи кримінальних покарань - за вчинення злочинів та за вчинення проступків; здиференційовану систему розмірів штрафів, які будуть кратні "штрафним ставкам" та доповнити Кримінальний кодекс Додатком 2 "Визначення термінів", в якому містяться 70 термінів, що використовуються у Кримінальному кодексі.

Під час засідання Комітету зазначалося, що метою законопроекту є реалізація державної політики із гуманізації кримінальної відповідальності, наслідком якої стане суттєве зменшення кількості судимих осіб і осіб, які позбавлятимуться волі.

Основними завданнями проекту є:

продовження гуманізації кримінального права шляхом перетворення окремих нетяжких злочинів на кримінальні проступки;

отримання обвинуваченими у вчиненні кримінальних проступків усіх процедурних прав і гарантій кримінального процесу, яких особи позбавлені в процедурі щодо адміністративних правопорушень. З іншого боку, до таких осіб не можливо буде застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

зменшення випадків неправомірного використання результатів адміністративного провадження при розслідування кримінальних справ (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Доронін проти України"). Зараз у провадженні щодо адміністративних порушень дозволено застосовувати велику кількість втручальних заходів (затримання особи, особистий огляд та огляд речей, вилучення речей і документів тощо) без належного судового контролю. А за допомогою цих дій можуть отримуватися докази, важливі для певного кримінального провадження. Запровадження кримінальних проступків суттєво скоротить об'єм втручальних заходів у адміністративному провадженні;

гарантування судового захисту прав особи у справах про кримінальне обвинувачення (щодо конфіскації майна, виправних робіт, короткострокового арешту тощо) на підставі вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Жоден інший державний орган, окрім суду, не може приймати рішення про застосування до особи зазначених покарань;

реалізація вимог Конституції України (стаття 41) про можливість конфіскації майна лише на підставі рішення суду;

необхідність додержання міжнародних зобов'язань України. Велика кількість міжнародних договорів передбачає необхідність встановлення кримінальної відповідальності за діяння, які за ступенем своєї небезпеки не можуть бути віднесені до категорії злочинів. Існування лише одного виду кримінально-караних діянь (злочинів) змушує законодавця визнавати такі протиправні діяння тільки злочинами.

Члени Комітету, проаналізувавши проект, вважають актуальним його ухвалення. На їхню думку, це приведе законодавство України у відповідність до практики Європейського Суду з прав людини з урахуванням досвіду країн Західної і Східної Європи та створить ефективну систему протидії кримінальним правопорушенням, додержання прав і свобод осіб, які притягуватимуться до відповідальності, підвищить довіру суспільства до держави.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" (щодо використання зброї).

Законопроектом (реєстр. №4914) пропонується надати право членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону набувати і використовувати холодну та вогнепальну зброю на підставі дозволу органу внутрішніх справ, а також визначити порядок використання цієї зброї.

Проектом, зокрема, внесенням змін до статті 14 Закону "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" передбачається встановити, що "члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, які мають дозвіл органу внутрішніх справ на придбання, зберігання і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії, холодної та вогнепальної зброї, мають право під час виконання своїх обов'язків спільно з працівниками органів внутрішніх справ або прикордонниками застосовувати власні або видані цими об'єднаннями спеціальні засоби, холодну та вогнепальну зброю".

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого дозволить громадянам, що залучені до охорони громадського порядку і державного кордону, використовувати холодну і вогнепальну зброю, що полегшить боротьбу з терористами, сприятиме збільшенню обороноздатності держави, підсилить ефективність роботи Державної прикордонної служби та інших правоохоронних органів.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж).

Законопроектом (реєстр. №4994) пропонується посилиться відповідальність за пошкодження складових телекомунікаційних мереж, мереж телевізійного- і радіомовлення та змінити склад даного злочину з матеріального на формальний.

Зокрема, передбачається встановити кримінальну і адміністративну відповідальність за умисне пошкодження ліній зв'язку (кабельних, радіорелейних, повітряних, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу) та за порушення правил охорони ліній і споруд зв'язку або пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу.

Відповідні зміни пропонується внести до ст. 360 Кримінального Кодексу і ст. 147 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проектом також передбачається усунути неузгодженість ст. 360 Кримінального кодексу і ст. 147 Кодексу України про адміністративні правопорушення із Законом "Про телекомунікації".

Під час обговорення зверталася увага на те, що чинна ст. 360 Кримінального кодексу встановлює відповідальність за умисне пошкодження ліній зв'язку (кабельних, радіорелейних, повітряних, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу). Однак, Законом "Про телекомунікації" не визначені поняття "лінія зв'язку" та "обладнання зв'язку" і не встановлені критерії, які визначають, входять чи не входять споруди або обладнання до складу ліній зв'язку.

Водночас у ст. 1 Закону "Про телекомунікації" окремо визначаються взаємопов'язані поняття:

"телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням";

"технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж";

"споруди електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв'язку".

Народні депутати зазначали, що сучасний стан розвитку телекомунікаційних технологій вимагає розширеного визначення матеріальних об'єктів, пошкодження яких тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 360 Кримінального кодексу. Це саме стосується й ст. 147 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого надасть можливість зменшити кількість правопорушень, пов'язаних з умисним пошкодженням складових телекомунікаційних мереж, мереж телевізійного- та радіомовлення, підвищити надійність їх функціонування тощо.

* * *

Питання подальшого вдосконалення законодавства у галузі культури було обговорено під час засідання Комітету з питань культури і духовності.

Міністр культури Євген Нищук у доповіді акцентував увагу на декількох ключових моментах законотворчого процесу, зокрема, розробленні короткострокової антикризової стратегії міністерства, внесенні законопроектів про заборону будівництва в буферних зонах, ратифікації Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту тощо

Під час обговорення члени Комітету підкреслили необхідність якнайшвидшого реагування на порушення прав людини на свободу світогляду та віросповідання в Автономній Республіці Крим. На їх думку, складною залишається ситуація зі збереженням об'єктів культурного надбання на окупованій території.

Народні депутати також звернули увагу представників виконавчої влади на актуальність належного всенародного вшанування Великого Кобзаря та на консолідуючу складову загальнонаціональних ювілейних заходів.

Голова Комітету В'ячеслав Кириленко наголосив на нагальності вирішення питань економічного сприяння та податкової підтримки культурної сфери, зокрема, збереження пільгових умов для українських книговидавців.

Підсумовуючи обговорення, В.Кириленко зазначив, що Комітет готовий підтримати усі законодавчі ініціативи уряду, спрямовані на реформування культурної галузі.



* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді прийняти в цілому законопроекти щодо розміру пенсії членам сімей військовослужбовців та надання пільг на освіту дітям військовослужбовців.

Члени Комітету рекомендують Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо підвищення мінімального розміру пенсії членам сімей військовослужбовців у разі втрати годувальника) за реєстр. №4402.

Проект передбачає, що пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Комітет також прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому проект закону "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання пільг на отримання освіти особами, батьки яких є військовослужбовцями (реєстр. №2246).

Законопроект передбачає, що "особа, у якої один з батьків, усиновлювачів є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особа, у якої один з батьків, усиновлювачів є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному обчисленні якого становить 20 років і більше, особа, у якої один з батьків, усиновлювачів є військовослужбовцем, який став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, користується переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного складення іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів, протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти".

Проектом також пропонується встановити, що "особа, у якої один з батьків, усиновлювачів був військовослужбовцем, який загинув чи пропав безвісти при виконанні ним обов'язків військової служби, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти зараховується поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів".

Комітет також прийняв рішення рекомендувати Комітету з питань освіти і науки підготувати рішення про прийняття Верховною Радою за основу і в цілому проекту закону про внесення змін до Закону "Про освіту" щодо освітніх гарантій для студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та педагогічних, науково-педагогічних працівників на період проходження ними військової служби у зв'язку із мобілізацією.

Законопроектом (реєстр. №4889) пропонується надати освітні гарантії для студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та педагогічних, науково-педагогічних працівників на період проходження ними військової служби у зв'язку із мобілізацією.

Зокрема, пропонується зберегти місця навчання (у тому числі за рахунок коштів державного бюджету для осіб, які навчалися за рахунок цих коштів) у навчальних закладах для тих осіб, що призвані для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період; зберегти додаткові види соціального і матеріального забезпечення студентам, курсантам, слухачам, стажистам, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам; надати право на відстрочку для складання екзаменаційної сесії та державної атестації у навчальних закладах на період проходження ними військової служби тощо.

Водночас профільному комітету рекомендовано при підготовці цього проекту до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради вилучити з нього пропозиції, що дублюють норми Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації".



* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантій громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

Законопроектом (реєстр. №4710) пропонується встановити додаткові гарантії щодо соціального захисту призваних під час мобілізації військовослужбовців, збереження їхніх робочих місць і заробітної плати, запобігання погіршенню рівня достатку військовослужбовців та їхніх родин.

Проектом, зокрема, передбачається зобов'язати банки та інші фінансові установи призупинити нарахування відсотків та пені боржникам, що були призвані на військову службу під час мобілізації, гарантувати збереження робочих місць і рівня заробітної плати за мобілізованими до лав Збройних Сил та Національної гвардії.

Згідно з проектом, під час відновлення на роботі не можуть проводитися будь-які додаткові перевірки.

Документом пропонується встановити, що держава припиняє на період служби нарахування податків та інших зборів, що вимагаються від підприємця-фізичної особи, що був призваний під час мобілізації.

Проектом також пропонується встановити кримінальну відповідальність за неналежне виконання військово-транспортного обов'язку (ухилення, невиконання) керівниками підприємств.

Відповідні зміни пропонується внести до низки законодавчих актів, зокрема, до Кримінального кодексу і Кодексу законів про працю України, законів "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов'язок і військову службу" та "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації".

Під час обговорення члени Комітету вказали на те, що деякі пропозиції, викладені в проекті, вже врегульовані Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації".

Народні депутати відповідно рекомендують Верховній Раді підтримати ті новели законопроекту, які не врегульовані чинним законодавством.



* * *

Комітет з питань охорони здоров'я рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому законопроект про внесення змін до деяких законів щодо окремих питань проведення медико-соціальної експертизи.

Проектом (реєстр. №4528), зокрема, пропонується внести зміни до статті 7 Закону "Про реабілітацію інвалідів в Україні" з метою визначення правових засад встановлення відповідної групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду особам, які мають анатомічні дефекти та інші необоротні порушення функцій органів і систем організму.

Повторний медичний огляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам пропонується проводити на підставі особистої заяви інваліда, його законних представників у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності інваліда, або за рішенням суду.

Порядок та умови надання відповідної групи інвалідності особам, які мають анатомічні дефекти, стійки необоротні порушення функцій органів і систем організму, їхній вичерпний перелік та перелік інших станів і захворювань, при яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, пропонується затверджувати на рівні Кабінету Міністрів.

Під час обговорення зазначалося, зокрема, що на практиці досить часто певним категоріям інвалідів призначають необґрунтовані повторні медичні огляди з метою встановлення та підтвердження відповідної групи інвалідності. Так, наприклад, згідно із законодавством, особам з ампутованими кінцівками медико-соціальні експертні комісії встановлюють ІІІ групу інвалідності без зазначення строку повторного огляду, проте у разі необхідності підвищення групи інвалідності таким особам наступна група встановлюється вже не безстроково. "Це змушує інваліда у подальшому рік за роком проходити повторні огляди для підтвердження групи, хоча фактично анатомічний дефект не зникає, оскільки він є необоротним", - наголошували учасники засідання.

Наголошувалося також, що сьогодні мають місце непоодинокі факти, коли особам, які мають стійкі необоротні порушення функцій органів і систем організму, необґрунтовано відмовляють у встановленні безстрокової групи інвалідності або навіть знижують групу інвалідності, попри те, що стан їх здоров'я у порівнянні із попереднім не покращився.

На думку членів Комітету, внесення запропонованих законопроектом змін щодо встановлення особам, які мають анатомічні дефекти та інші необоротні порушення функцій органів і систем організму, відповідної групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду сприятиме посиленню соціального захисту таких осіб, захисту їхніх прав під час проходження медико-соціальної експертизи, зменшенню навантаження на медико-соціальні експертні комісії усіх рівнів та більш раціональному використанню бюджетних коштів за рахунок зменшення кількості безпідставних повторних експертиз.

* * *

Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу.

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №4930) спрямований на вдосконалення податкової системи, налагодження діалогу між державою та платниками податків щодо забезпечення надходження податків, зборів, платежів до бюджету, збільшення доходів бюджету та вдосконалення деяких податкових норм, у тому числі норм, які стосуються податкових пільг та адміністрування податків.

Під час обговорення зазначалося, що метою проекту є звільнення платників податків від фінансової кримінальної та адміністративної відповідальності за умови сплати не задекларованих платежів з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Для фактичної реалізації режиму податкового компромісу платникам податків пропонується надати певні преференції, зокрема, - сплата лише частки завчасно не задекларованих платежів у розмірі 15%; відсутність відповідальності, не вважається злочином щодо умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); уточнення недоплачених податкових зобов'язань, відсутність перевірки за уточненні та перевірені податкові періоди у наступних періодах, узгодження податкових зобов'язань протягом 90 календарних днів.

Законопроектом пропонується визначити процедури уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу. Для цього передбачається доповнити розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу новим підрозділом 91.

Зокрема передбачено, що податковий компроміс - це режим звільнення від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності платників податків або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, завищення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість та від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за податкові періоди до 1 січня 2014 року.

За передбаченою процедурою, платник податків під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди подає відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість. Процедура досягнення податкового компромісу триває 60 днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

У разі подання такого розрахунку контролюючий орган проводить у порядку, визначеному цим Кодексом, зустрічну звірку. У передбачених законопроектом випадках провадиться податкова перевірка такого платника податків.

При отриманні платником податків довідки, яка підтверджує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку, або у випадку, коли така довідка чи податкове повідомлення-рішення не надсилалося протягом 60 днів, сума вважається узгодженою та платник податків сплачує податкові зобов'язання протягом 10 днів з дня узгодження. При цьому, у разі досягнення податкового компромісу перевірки за уточнені періоди з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість контролюючими органами в наступних податкових періодах не проводяться.

Встановлено, що діяння, вчинене службовою особою платника податку, що призвело до заниження його податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, якщо такі податкові зобов'язання уточнені під час застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Платники податків мають право для застосування податкового компромісу подати уточнюючі розрахунки протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом.

Члени Комітету загалом підтримуючи урядові пропозиції, зауважили, що пунктом 12 запропонованої редакції нового підрозділу 91 Податкового кодексу передбачено проведення суцільних перевірок великих платників податків, які не скористалися податковим компромісом, тобто проектом запроваджується примус на його проведення у тому числі і тими платниками, які не мали порушень.

На думку народних депутатів, законопроект потребує доопрацювання у частині погодження його норм з іншими законодавчими актами України. Парламентарії з метою недопущення різного трактування щодо звільнення від кримінальної відповідальності вважають, що необхідно внести відповідні зміни до Кримінального кодексу.

Також законопроектом не визначено загальний період, за який буде застосовуватися податковий компроміс з огляду на трирічний строк позовної давності до податкових правопорушень та застосування фінансових санкцій за них, у тому числі і за правопорушення, які мали місце до набрання чинності Податковим кодексом.

Народні депутати вважають, що законопроект потребує доопрацювання в частині нормо-проектувальної техніки.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого забезпечить додаткові надходження до бюджету, поліпшення умов для розвитку в Україні відкритої, прозорої економіки та сприятиме детінізації.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" щодо статусу осіб, які потерпіли від політичних репресій у дитинстві.

Проектом (реєстр. №2238а) пропонується з 1 січня 2015 року визнавати потерпілими від політичних репресій осіб, які:

народилися у жінок, які на той час відбували покарання у місцях позбавлення волі чи були примусово поміщені у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до закону;

перебували у віці до 18 років разом з батьками, один з яких чи обоє на той час відбували покарання у місцях позбавлення волі, в засланні, висланні чи на спецпоселенні і згодом реабілітовані відповідно до закону;

залишилися у віці до 18 років без опіки батьків, один з яких чи обоє були репресовані і згодом реабілітовані відповідно до закону.

На таких осіб планується поширити пільги з оплати житлово-комунальних послуг, проїзду в транспорті, отримання санаторно-курортного лікування, медичної допомоги та оплати вартості ліків за рецептами лікарів тощо.

Як зазначалося під час обговорення, документ розроблено з метою визначення правового статусу та гарантій соціального захисту осіб, які у дитинстві потерпіли від політичних репресій.

* * *
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони подальшого в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства у разі їх примусового повернення або видворення).

Проектом (реєстр. №2304) передбачено встановлення обов'язкової заборони подальшого в'їзду в Україну для іноземців та осіб без громадянства у разі примусового повернення таких осіб з України до іншої країни або їх примусового видворення з України, а також запровадження мінімального та максимального строку заборони в'їзду від 6 місяців до 3 років.

Як зазначалося під час обговорення, прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню дієвого механізму додержання іноземцями та особами без громадянства Конституції і законів України, відповідальності перед суспільством, сумлінного виконання ними своїх обов'язків, а також зміцненню законності, запобіганню правопорушень в державі.

* * *

Комітет з питань правової політики розглянув низку законопроектів на відповідність положенням Конституції України.

Зокрема, Комітет дійшов висновку, що відповідає Конституції України проект закону про внесення змін до Закону "Про статус народного депутата України" щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України через відсутність без поважної причини на засіданнях Верховної Ради України (реєстр. №4474).

Законопроект розроблений з метою вирішення питання відповідальності систематично відсутніх на пленарних засіданнях Верховної Ради України народних депутатів України.

Для досягнення мети пропонується доповнити частину першу статті 3 Закону "Про статус народного депутата України" новим положенням щодо несумісності депутатського мандату з умисним невідвідуванням народним депутатом пленарних засідань та засідань комітетів Верховної Ради України.

Комітет визнав таким, що суперечить положенням Конституції України проект закону про внесення змін до Закону "Про Кабінет Міністрів України" (щодо урядових комітетів) (реєстр. №4477).

Законопроект розроблений з метою підвищення ефективності діяльності Кабінету Міністрів України та координації роботи центральних органів виконавчої влади у формуванні і реалізації державної політики.

Для досягнення мети автором пропонується надати Верховній Раді України повноваження затверджувати Регламент Кабінету Міністрів України та визначається порядок утворення і організації діяльності урядових комітетів.

Вирішуючи питання про відповідність законопроекту положенням Конституції України, члени Комітету, зокрема, відмітили наступне.

У Рішенні Конституційного Суду України від 7 квітня 2004 року № 9-рп (справа про Координаційний комітет) зазначено, що повноваження Верховної Ради України, як і повноваження Президента України, визначаються Конституцією України (абзац другий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).

Враховуючи зазначене, члени Комітету дійшли висновку, що Основний Закон України не наділяє парламент України повноваженням затверджувати Регламент Кабінету Міністрів України.



* * *

Комітет з питань свободи слова та інформації вирішив звернутися до Президента України Петра Порошенка з проханням якнайшвидше визначитися щодо подальшої діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Як зазначалося під час обговорення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення складається з 8 членів, 4 з яких призначаються Верховною Радою і 4 - Президентом України, та є повноважною при призначенні не менше 6 її членів.

Наголошувалося також, що, відповідно до законодавства, Національна рада щорічно готує звіт про свою діяльність, оприлюднює його до 1 лютого наступного за звітним року та невідкладно надсилає звіт до Верховної Ради і Президента України. За наслідками розгляду звіту як Президент, так і Верховна Рада можуть достроково припинити повноваження одного або декількох членів Ради, призначених ними.

Члени Комітету поінформували Президента про те, що 28 лютого 2014 року Верховна Рада розглянула звіт Національної ради за 2013 рік, за результатами розгляду висловила їй недовіру, що мало наслідком припинення повноважень членів Ради, призначених парламентом.

Водночас, наголошують у Комітеті, сьогодні відсутня оцінка Звіту Національної ради за 2013 рік з боку Президента України.

"У зв’язку з нагальною необхідністю якнайшвидше відновити діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка, окрім іншого, повинна оперативно реагувати на виклики інформаційної війни, розв’язаної Російською Федерацією, просимо Вас невідкладно визначитися щодо звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2013 рік та кадровим оновленням її складу", - наголошується у зверненні Комітету.

Народні депутати також повідомили, що Комітет у передбачені законодавством терміни оголосив конкурсний відбір на заміщення вакантних посад чотирьох членів Національної ради від парламенту; після проведення спеціальної перевірки на розгляд парламенту внесено 16 кандидатур на 4 вакантні посади.

* * *

Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму на засіданні розглянув питання щодо виконання Закону "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року".

Під час засідання Комітету наголошувалося, зокрема, що у процесі виконання закону мають місце недостатня координація діяльності різних органів центральної виконавчої влади, брак уваги до формування заходів Програми. Внаслідок цього є приклади невідповідності планів завданням Загальнодержавної програми чи незапланованих заходів, наголошували учасники засідання.

Зі звітом громадських організацій щодо виконання в 2010-2013 роках національних планів заходів із впровадження Закону виступила Президент Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда-Україна" Катерина Левченко. За її словами, процес складання планів відбувався неефективно. Крім цього, значна частина важливих завдань які були виконані, не увійшла до планів.

За підсумками обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати уряду внести на розгляд Верховної Ради законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, а також про внесення змін до Закону "Про охорону дитинства" щодо посилення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій та збройних конфліктів, та дітей-біженців.

Кабінету міністрів також рекомендовано затвердити державні цільові програми оздоровлення та відпочинку дітей, а також забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.

Над думку членів Комітету, уряд має посилити контроль за діяльністю прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.



* * *

Комітет з питань соціальної політики і праці проаналізував практику застосування законодавчих актів з питань індексації грошових доходів населення та компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та стан дотримання вимог законодавства у цій сфері правовідносин.

Члени Комітету заслухали інформацію Міністерства соціальної політики, інших центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні про результати виконання рішення Комітету від 23 жовтня 2013 року щодо практики застосування законів "Про індексацію грошових доходів населення" та "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

За результатами обговорення народні депутати відзначили необхідність змін деяких положень чинних законів, обумовлених потребою як вдосконалення механізму, так і запровадженням нових підходів. Напрацьовано низку рекомендацій Верховній Раді, Кабінету Міністрів, Державній службі статистики.

Комітет рекомендує Верховній Раді прискорити розгляд у другому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені у разі невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати або її затримки (реєстр. №2547). Цей проект був прийнятий Верховною Радою за основу 4 квітня 2013 року. 15 травня того ж року Комітет його розглянув і рекомендував парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому. Однак, до цього часу законопроект залишається не розглянутим Верховною Радою, хоча неодноразово за ініціативою Комітету був включений до порядку денного засідань.

Комітет рекомендує Кабінету Міністрів до кінця 2014 року підготувати та внести в установленому порядку пропозиції щодо:

реформування механізму обчислення компенсації громадянам у разі порушення строків виплати належних їм доходів;

поновлення співвідношення з прожитковим мінімумом на дитину віком до 6 років розміру допомоги при народженні дитини з метою забезпечення її захисту від інфляційного знецінення;

запровадження нового розміру прожиткового мінімуму, визначеного на основі оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для основних соціальних і демографічних груп населення.

Уряду рекомендовано продовжити вдосконалення механізму індексації грошових доходів населення шляхом врегулювання, зокрема, таких питань, як:

визначення терміну "базовий місяць" для обчислення індексу споживчих цін;

визначення механізму застосування терміну "базовий місяць";

включення до об'єктів індексації сум допомоги при народженні дитини, які виплачуються рівними частинами протягом 36 місяців.

Уряду також рекомендується створити громадську експертну раду з питань індексації при Кабінеті Міністрів за участі представників міністерств соціальної політики, фінансів, економічного розвитку і торгівлі, Державної служби статистики, профспілок та інших громадських організацій.

* * *

Комітет з питань соціальної політики і праці заслухав питання "Про практику застосування норм Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Члени Комітету обговорили інформації Міністерства соціальної політики, Державної казначейської служби, Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, спільних представницьких органів сторони роботодавців на національному рівні та об'єднань профспілок.

Під час обговорення зазначалося, що з 1 січня 2011 року вступив дію Закон "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". З його прийняттям функцію збору та обліку єдиного внеску було покладено на один фонд - Пенсійний фонд України, що дозволило ліквідувати дублюючі функції страхових фондів, пов'язані із формуванням страхових коштів.

Народні депутати відзначали, що запровадження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позитивно вплинуло на роботу фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування завдяки запровадженню в Україні єдиної системи збору страхових внесків, їх обліку та контролю за повнотою і своєчасністю сплати, а також єдиної інформаційної системи платників страхових внесків та застрахованих осіб.

За підсумками 2012 року Пенсійним фондом вдалося забезпечити надходження з єдиного внеску до фондів соціального страхування на рівні 99,5 відсотків від нарахованих обсягів.

Під час обговорення зазначалося, що з жовтня 2013 року відповідно до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", який набрав чинності 11 серпня 2013 року, функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду було передано до Міністерства доходів і зборів.

За період адміністрування єдиного внеску органами Міністерства доходів і зборів заборгованість із сплати єдиного внеску з 2,6 млрд. грн. станом на 1 жовтня 2013 року зросла до 3,1 млрд. грн. на 1 березня 2014 року.

Зниження ефективності збору єдиного внеску, на думку народних депутатів, пов'язано з тим, що Міністерство об'єднало в собі невластиві йому функції, які були покладені на Державну податкову службу, Державну митну службу та окремі функції Пенсійного фонду.

Крім того, на територіальні органи Міністерства покладено ще й повноваження з укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Водночас, у компетенції Пенсійного фонду та його органів залишились такі функції, як ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснення контролю за достовірністю персоніфікованих даних, як підстави для визначення розміру соціальних виплат.

Члени Комітету неодноразово звертали увагу Президента України і Кабінету Міністрів на можливість виникнення негативних наслідків такої реформи, а саме: складнощів із веденням Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, зменшення надходжень нарахованих страхових коштів, складнощів у здійсненні державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо.

Парламентарії наголошували на тому, що передача функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Міністерства доходів і зборів суттєво вплинуло на діяльність фондів соціального страхування.

Зокрема, зверталася увага на те, що досі залишається неврегульованим питання підписання всіх необхідних протоколів обміну інформацією з фондами. Така ситуація, на думку народних депутатів, ускладнює можливість Пенсійного фонду спланувати надходження коштів до бюджету Фонду, бачити реальні касові розриви та спланувати необхідну суму бюджетної позики для фінансування своєчасної виплати пенсій.

Відсутність належного обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування унеможливлює коректне формування розрахунків до бюджетів фондів, здійснення аналізу їх виконання за доходами та видатками.

Члени Комітету відзначили, що й досі залишається неврегульованим питання надання Міністерством даних щодо використання фізичними особами найманої праці, які необхідні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань для ідентифікації їх, як роботодавців і тим самим, як страхувальників, на цей вид страхування.

На думку парламентаріїв, діяльність органів Пенсійного фонду сьогодні є більш відкритою і прозорою у порівнянні з органами Міністерства доходів і зборів.

Народні депутати також обговорили інші проблемні питання діяльності фондів соціального страхування.

Члени Комітету за результатами обговорення, зважаючи на існуючу соціальну напругу в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, наголосили на негайному вжитті заходів для стабілізації ситуації.

Комітет рекомендує Кабінету Міністрів:

забезпечити своєчасне казначейське обслуговування коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і не допускати утворення заборгованості з фінансування фондами страхових виплат та соціальних послуг застрахованим особам;

разом із сторонами соціального діалогу опрацювати питання щодо доцільності вилучення коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування з єдиного казначейського рахунку на спеціальний казначейський рахунок для позабюджетних коштів або обслуговування цих коштів у державних банках;

разом з сторонами соціального діалогу, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначити економічно і соціально обґрунтовані розміри єдиного внеску та пропорції їх розподілу за видами соціального страхування з метою повноцінного та ефективного забезпечення застрахованих осіб матеріальним забезпеченням та соціальними послугами;

забезпечити належну організацію обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Комітет рекомендує Міністерству соціальної політики при складанні бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів враховувати фактичну потребу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в коштах на виплату в пільгових розмірах допомоги громадянам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та не допускати зменшення її розмірів.

За результатами обговорення Комітет планує невідкладно подати на розгляд Верховної Ради законопроект щодо внесення змін до законодавчих актів України у зв'язку з реорганізацією органів доходів і зборів.



* * *

Комітет з питань транспорту і зв'язку рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про штучно створені земельні ділянки на водних об'єктах в межах акваторії морських портів.

Під час засідання Комітету зазначалося, що метою законопроекту (реєстр. №2968) є комплексне врегулювання правовідносин, пов'язаних зі створенням та використанням штучних земельних ділянок, на водних об'єктах в межах акваторії морських портів, а також закріплення правових та організаційних засад для будівництва на них будівель, споруд та/або їх комплексного освоєння, оформлення відповідних дозвільних документів, визначення правового статусу таких земельних ділянок, цілей та порядку їх утримання та експлуатації тощо.

Проектом пропонується визначити порядок створення та використання штучних земельних ділянок на водних об'єктах в межах акваторії морських портів для будівництва та розміщення на них об'єктів портової інфраструктури.

В законопроекті закріплені принципи створення штучних земельних ділянок, згідно яких їх створення здійснюється:

на підставі дозвільних документів, отриманих у відповідному порядку;

відповідно до планів розвитку морських портів, морських терміналів;

виключно в межах, визначених Кабінетом Міністрів та акваторії морських портів;

з метою будівництва на них об'єктів портової інфраструктури;

з дотриманням норм безпеки мореплавства;

з дотриманням екологічної безпеки;

їх створення не перешкоджатиме господарській діяльності об'єктам господарювання в порту.

Проектом також пропонується визначити статус ініціаторів та осіб створення штучних земельних ділянок; порядок та процедуру створення та погодження цих ділянок; особливості прийняття їх в експлуатацію та утримання; повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження створеними ділянками та внесення їх до відповідної містобудівної документації; порядок надання дозволів на створення штучних територій та надання статусу земельної ділянки після її створення та вводу в експлуатацію.

Документом також передбачається внести зміни до Водного та Земельного кодексів, а також до інших законів в тій частині його правового регулювання.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого дозволить врахувати суспільні та державні потреби у розвитку територій, забезпечити реалізацію прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, комплексне регулювання відносини у цій сфері, надання всім суб'єктам рівних можливостей при врахуванні планів розвитку морських портів, морських терміналів та Стратегії розвитку морських портів, норм безпеки мореплавства, а також збереження у державній власності стратегічних об'єктів портової інфраструктури.



* * *

У депутатських фракціях і групах

Члени парламентської депутатської групи "Економічний розвиток" Олександр Кузьмук та Віталій Хомутиннік передали Командуванню Сухопутних військ Збройних сил України комплект бронежилетів і шоломів для українських військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції (АТО) на сході країни.

Народні депутати від групи "Економічний розвиток" забезпечили бронежилетами десантну роту Сухопутних військ України.

145 бронежилетів четвертого класу захисту і шоломів вже відправлені в зону проведення АТО.

"Замовлення на виготовлення бронежилетів ми відправили ще на початку травня, але готову продукцію отримали сьогодні. Це пов'язано з тим, що українські заводи виявилися не готові до такої кількості замовлень", - зазначив під час передачі бронежилетів і шоломів народний депутат Віталій Хомутиннік.

Він додав, що депутатська група "Економічний розвиток" найближчим часом відправить на потреби армії таку ж партію бронежилетів, яка на даний момент знаходиться у виробництві.

Як наголосив під час заходу в. о. командувача високомобільних десантних військ ЗСУ полковник Юрій Галушкін, отримані засоби захисту негайно будуть передані 80-ій окремій аеромобільній бригаді Сухопутних військ України.

* * *



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Сьомого скликання iconСтенограм а пленарного засідання шостої сесії Чернігівської районної ради сьомого скликання
Пленарне засідання шостої сесії Чернігівської районної ради сьомого скликання відкрив І вів голова районної ради Ларченко Олександр...
Сьомого скликання iconСьомого скликання
На початку ранкового засідання із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій
Сьомого скликання iconСьомого скликання
Голова Верховної Ради України Володимир Рибак у зв'язку з блокуванням президії І трибуни для виступів представниками опозиційних...
Сьомого скликання iconСьомого скликання
Голова Верховної Ради України Володимир Рибак на початку ранкового засідання оголосив про вихід народного депутата Павла Балоги зі...
Сьомого скликання iconПротоко л двадцять першої сесії сьомого скликання
Двадцять першу сесію Обухівської міської ради відкриває І веде міський голова Левченко Олександр Миколайович
Сьомого скликання iconСьомого скликання
Ого самоврядування, головою якого обрано народного депутата Євгена Карташова; з питань співробітництва з африканськими, азіатськими,...
Сьомого скликання iconБуринська міська рада Сумської області
Відкрила І вела сесію до визнання повноважень депутатів Буринської міської ради сьомого скликання та міського голови Кохан Надія...
Сьомого скликання iconТринадцята сесія Знам’янської міської ради сьомого скликання рішенн я від 17 червня 2016 року №238
Якщо депутат ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо посадові особи ухиляються від вирішення порушеного...
Сьомого скликання iconДвадцять сьома сесія Знам`янської міської ради сьомого скликання рішенн я від 17 лютого 2017 року №718
Розглянувши інформацію секретаря міської ради Н. Клименко про стан виконання рішень міської ради станом на 01. 01. 2017 року, аналізуючи...
Сьомого скликання iconГрафік прийому громадян депутатами Рівненської міської ради (6 скликання)



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка