Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду»



Сторінка20/21
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.11 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Адже і Христос без учнів напевно не мислив себе. Поява учнів виправдовує сенс його учення і, що цінніше, творчих учнів.

Сковорода послідовник оптимістичного прийнятого князем Володимиром, в якому є веселие серця християнства, у нього Христос - втілення сміху.

Сковорода володів дивним відчуттям такту відносно земляків і при цьому ні де не впадав в спрощення. Релігійні відчуття національна гідність дбайливе відношення до фольклору, і це при неприйнятті забобонів.

Сковорода жив у миру, хоча світ його не "зловив" в мережі пороків і всього, що губить людську душу. Сковорода учив життю високим духовним ідеалам, але не був гуманістом, тобто - християнином без Христа.

Він цінував мудрість релігійних діячів Максима Сповідника і ін., але не гидував народними "підлими" словами. Козацька натура вберігала його від помилок фанатизму і єресі порівнювала від «зависокашивания». Думки у нього правили справжньою людиною, а не пристрасті - бажання осоружні духовному світу. Потрібно не пригнічувати свою душу, а прислухатися до своєї природи, відчувати веселощі серця від життя і роботи. Сковорода відзначав, що лише христолюбним душам благо народженим може бути зрозумілий сенс його слів.

Культури як і релігії не потребує захисників. Жодні репресії їм не страшні - у протиборстві вони лише розцвітають від гонінь можновладців (так завжди було з християнством) - вони потребують продовжувачів і носіїв, її спадкоємців. Культури як і релігії зникають не під ударами критики і нападков недругів, а від втрати їх популярності в народі, втраті прибічників і послідовників (але це аж ніяк не означає що, можна заспокоїтися), культура як і релігія потребує ентузіастів, мудреців.

* * *


Збагнення творчої спадщини Сковороди, звичайно, непросте завдання, але, хоча і прошло вже більше двох століть, думки його дуже свіжі і своєчасні. Адже питання, які ставив Гр.Сав. актуальні і сьогодні. Можна вчитися, у кого завгодно, але якось простіше, якщо це твій земляк.

І єдиний спосіб розібратися в своїх проблемах - це не вивчання об’ємних томів світових класиків філософії, плавання в морі думок без керма і вітрил, а учнівство, вибір собі духовного наставника, втішання його думкою, невидиме спілкування, коли душа з душею... І вже тут, в пошуку такого вчителя, допоможе лише людяність і інтуїція.

Він ратував за сприйняття світу перш за все серцем, підсвідомістю, містичним актом сприйняття істини, заснованим на схожості життєвих позицій «двох душ цілування». И сам любив повторювати, що вивчати що або - це виписувати «цитати, що любляться, з вишуканим сенсом» (у листі Михайлу).« Я не хочу, аби тобі залишалися невідомими ці вишукані вислови, які мені дають величезну насолоду, а я знаю, що ти, як це і властиво дружбі, розділяєш мої смаки411 Це метод протилежний до системного наукового вивчення, на якому базується сучасна філософська наука.

Так можна і читати Сковороду: не намагаючись зрозуміти ціле - воно прийде само з розумінням його особи. У його трактатах потрібно шукати оазиси думки, від яких можна відштовхнутися в своєму сприйнятті. Сковорода пише не для всіх, але його може зрозуміти будь-який вдумливий читач. Якщо почати саме з цих фраз думок, що любляться. Вони сповна закінчені і живуть самі по собі, і в теж час складають одне.

В Сковороди є чудові вислови про дружбу:

«Истинная дружба, правдивое щастье и прямая юность никогда не обветшает…»

Радощі серца:



«Якщо ти здоровий, радію; якщо ти до того ще й веселий, радію ще більше, бо веселість — це здоров’я гармонійної душі.»

Виборі життєвої дороги:



«Изобиліем снабдевается одно точію тело, а душу веселит сродное деланіе»

Сковорода був чоловік серйозний, але не нехтував і міцними виразами у пошуках істини:



«Чучел тот, не мудрец, что не прежде учит сам себе.»

«Афедрон со всяким своим лицем есть афедрон. Но храм божій всегда есть вместилищем святыне, хотя вид имеет блудных домов. Женская плоть не мешает быть мужем мужескому сердцу.»

«Царство небесне як дівоча незайманість, любить,щоб його брали силою …»

* * *
Два полюси сприйняття Сковороди при обопільному замилуванні:

Д.Багалій, з погляду історичної самобутності, стверджує приналежність Сковороди українським національним корінням, наступність української філософії попередніх століть, В.Ерн - відзначає Сковороду, як спадкоємця античних авторів, уважає українізм шкарлупою Сковороди під якою ховається щире яєчко. Оцінки Багалія обмежуються, безсумнівно, рамками краєзнавства, рамками національними, оцінка Ерна відриває від корінь, позбавляє колориту. Але в цілому вони доповнюють один одного. Багалій затверджує що «шкарлупа» теж досить коштовна. Але далі спадкоємних зв'язків з українськими філософами не йде - обережно цитуючи в інших попередніх дослідників, найчастіше низького штибу.

Та ж історія зараз відбувається й з Д. Багаліем. У радянський період він вважався буржуазним націоналістом, зараз такі його роботи, як «Історія заселення південної окраїни Московської держави» (уже одна назва в наш вік українського націоналізму крамольна) які оповідають о дружніх відносинах між московським урядом і Слобідською Україною не в дусі часу, не досить патріотично. Тому біографія Л. Кравченко «Багалій» напевно перша й остання. А правда Сковороди й правда Багалія для влади предержащей занадто вуж міцної води й потрібні такі ентузіасти як І.А. Табачніков (укладач і видавець повного зібрання творів Сковороди) щоб її «проштовхувати».


* * *

Тим і великий Сковорода, що своїм - «пізнай себе», довів мені… інші не змогли, (та й навряд чи кому це було цікаво), що жити в рідному краї краще, ніж там де нас немає. Генії можуть народжуватися й твоєму краї. От це і є думки про рідний край.


* * *


Історик Багалій уже завдяки темі своїх досліджень по Слобідській Україні не міг обійти таку особистість як Сковорода. Це як би подяка йому за увагу до краю. Дослідник це той же старатель, що знайшов самородок, таким самородком і був для Багалія Сковорода, сто років, що перебував до того часу в душах слобідчан.
* * *

Сковорода створив «теорію» повноцінного розвитку особистості, або буде вірніше, вона (теорія) ожила в його особистості, оформилася літературним талантом, вийшла коріннями з історії козацтва. Веселощі серця, спорідненість праці, активність людини в мирі що не дає піймати себе в його мережі. Лихо людства в тім, що їм потрібні Лютери - жагучі захисники й пророки, а не тихий голос розуму. Христос - велике виключення, але й він уразив своїх апостолів тільки розп'яттям і воскресінням, постраждавши за людей. Це й геніальний Авакум.

* * *

Із приводу уривка із стиха Шевченка: «…і ну переписувати Сковороду»: Багалій припускає, що Шевченко переписував пісню «Усякому місту нрав і права» взявши текст в місцевого дяка. Звідки дяк буде тримати в себе світський вірш, скоріше всього це «Брань Архістратига Михайла із сатаною» чи інші богословські твори.



* * *

Християнські філософи на відміну від Східних відкрили внутрішній мир людини. Використовуючи ідентичні методи Схід і Захід домагалися різних цілей. Єднання з світом природи, просвітління з метою пізнання миру на Сході й звернення усередину себе в пошуках бога християн - розглядання людини, як центра всесвіту, особливо в містиків Майстера Екхарта, Григорія Паламы, псевдо Ареопагіта.



1© Сергей Гукасов «Мысли о Гр. Сав. Сковороде» все права защищены

© Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» усі права захищені

Звертання по e-mail: dadigeo@rambler.ru



2 Кольцо т. 1 стор. 357

Подальше цитування по Зібранню творів Григорій Сковорода в 2 томах.



Київ Видавництво «Наукова думка» 1972 рік.

3 Беседа Обсерваторіум 1 стор. 282

4 «Асхань» т.1 стор. 202

5 Беседа Обсерваториум 1 стор. 283

6 Алфавіт т.1 стор.418

7 Д. Багалей «История Слободской Украины» изд. Основа Харьков

8 В Эрн «Григорий Сковорода. Жизнь и учение» http://www.misli.ho.ua/book.php

9 Убогий жайворонок т.2 стор. 119

10 Разговор пяти путников о истинном щасті в жизни т.1 стор.346

11 Розговор пяти путников т.1 стор. 324

12 Наркісс т.1 стор. 165-166

13 Беседа Обсерватори ум 1 стор. 282

14 Икона Алкивиадская т.2 стор. 6

15 Мацуо Басьо «Избранная проза» стор. 147, СПБ «Гиперион» 2000

16 Потоп змиин т2.стор.162-163

17 Алфавит т.1 стор.416

18 Алфавит т.1 стор. 416

19 ?

20 Пря бесу со Варсавою т.2 стор. 85

21 Беседа Обсерваториум т.1 стор. 283

22 Володимир Шаян «Григорій Сковорода - Лицар святої борні» стор. 42

23 Наркісс т.1 стор.163

24 Цитата Eвангелия з Наркісса т.1 стор. 158

25 Лист до Кирила Ляшевецкого № 95 т.2 стор.384

26 Потоп змиин т2.стор.162-163

27 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 346

28 Лист до Михайла Ковалинського № 17 т.2 стор.248

29 Лист до Михайла Ковалинського № 70 т.2 стор. 342

30 Разговор пяти путников о истинном щасті в жизни т.1 стор. 355

31 Лист до Михайла Ковалинського № 65 т.2 стор. 330

32 Лист до Михайла Ковалинського № 76т.2 стор. 354

33 Лист до Михайла Ковалинського № 29 т.2 стор. 273

34 Жена Лотова т.2 стор. 32

35 Наркіссс т.1стор.163

36 Потоп змиин т2.стор.163

37 Жена Лотова т.2 стор.52

38 В. Эрн. «Сковорода Жизнь и учение» стор. 491 Минск, Харвест М.АСТ 200

39 Хоча і будучи наполовину шведом за походженням В.Ерн менталітет мав російський, що незрідка в історії російської думки, той же Даль, укладач Тлумачного російського словника, - швед.

40 Навіть курйоз з невідомим нам Джоберті, якому Ерн посвятив ціле дослідження

41 В.Эрн Сковорода. Жизнь и учение. стор. 388 (курсив автора)

42 В.Эрн Сковорода. Жизнь и учение. стор. 367

43 Разговор пяти путников т.1 стор. 331

44 В.Эрн Сковорода. Жизнь и учение. стор. 367

45 Ильф и Петров «12 стульев» передмова

46 В.Эрн «Г.Сковорода жизнь и учения» стор. 396

47 Алфавит т.1 стор.433

48 Лист Михаилу Ковалинському № 21т.2 стор. 256


49 В. Эрн Г.Сковорода жизнь и учения стор. 459 Харвест М АСТ 2000

50 Икона Алківіадская т.2 стор.6-7

51 Лист Михаилу Ковалинському № 34 т.2 стор. 281

52 Л. Сенека «Етичні листи до Луцилія» лист № 5

53 Лист Михаилу Ковалинському № 2 т.2 стор. 220-221

54 Л. Сенека «Нравственные письма к Луцилию» лист до LXXV

55 М. Ковалинській Життя Григорія Сковороди т.2 стор. 450

56 Лист до М. Ковалинського №45 т.2 стор. 293

57 Д.Яворницький «Історія запорозьких козаків» стор. 234 Київ «Наукова думка» 1990

58 В.Эрн «Г.Сковорода. Жизнь и учение» стор.

59 Л. Сенека «Нравственные письма к Луцилию» лист до V

60 Убуждушеся видя славу его т.1 стор. 136

61 Алфавит т.1 стор.446

62 Лист до Михаилу Ковалинського № 63т.2 стор. 330

63 Жена Лотова т.2 стор.35

64 Алфавит т.1 стор. 440

65 Асхань т.1 203,204

66 Обсерваторіум 2 т.1 стр297

67 Лист до Михаилу Ковалинського № 30 т.2 стор. 274

68 Потоп зміїн т.2 стор. 163

69 Лист Василю Максимовичу №97 т.1 стор. 388

70 В статье Ив. Вернета (швейцарца-украинца, как его называли современники) является характеристикой лица Сковороды тем более для нас интересная, что она принадлежит небезызвестному тогда педагогу-гувернеру, журналисту-публицисту, что не смотря на свое чужеземное происхождение, стал популярным писателем на Харьковщине. След, однако, заметить, что Вернет обижен был на Сковороду за то, что тот назвал его "мужчиной со старушечьим умом и дамским секретарем"

див. у Д. Багалія «Мандрований філософ - Сковорода» стор. 116



71 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор.349

72 Лист № 97 до В. Максимовича т.2 стор. 387

73 Лист до Михаила Ковалинського № 49т.2 стор. 307

74 Лист до Михаила Ковалинського № 68т.2 стор. 339

75 Как его звали не знал даже Д.Багалей, см. у Д. Багалея «Мандрований філософ - Сковорода» стр. 254

76 Життя Григорія Сковороди т 2 стор. 456

77 Д.Яворницкий «История запорожских козаков» т.т.1-3

78Ю. Фігурнй «Історичні витоки українського лицарства» Київ 2004

79 Лист до Михайла Ковалинського № 27 т.2 стор. 268

80 Алфавит т.1 стор.7

81 Лист до Я.І. Долганського №101 т.1 стор. 394

82 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни о истинном щастии в жизни т.1 стор.350

83 Блаженным быть легко т.1 стор. 279

84 Жена Лотова т.2 стор.?

85 Икона Алкивиадская т.2 стор. 11

86 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 354

87 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 329

88 Разглагол о древнем мире т.1 стор. 317

89 Наркіссс т.1 стор. 172

90 Лист до Михаилу Ковалинського № 26 т.2 стор. 264

91 Див про освіту у Д.Багалія Історія Слобідської України стор. 188-202

92 Наркісс Т1 стр160

93 Блаженным быть легко т.1 стор. 276

94 Діалог о древнем міре т.1 стор. 307

95 Лист до Михайла Ковалинського № 12 т.2 стор. 247

96 Ікона Алкивиадская т.2 стор. 7

97 Алфавит т.1 стор.413

98 Благодарный Еродий т.2 стор. 99

99 Лист до М.Ковалинського №21 стор. 256

100 Жена Лотова т.2 стор.41

101 В.Eрн «Г.Сковорода жизнь и учения» Минск Харвест стор.367

102  Лист до М.Ковалинського «№8 т. 2 стор. 231

103 Лист до Михайла Ковалинського № 15 т.2 стор. 247

104 Беседа Обсерваториум 1 стор. 284

105 Лист до Михайла Ковалинського № 45 т.2 стор. 298

106 Беседа Обсерваториум 1 стор. 283

107 Лист до Михайла Ковалинського № 15 т.2 стор. 247

108 Улюблена цитата з Вітхого завіту в Благодарном Еродіі яку Сковорода часто повторював в своїх трактатах т.2 стор. 99

109 Беседа Обсерваториум 1 стор. 289

110 М.Бердяєв «Самопізнання»

111 Кольцо т.1 стор.372

112 М.Ковалінський «Життя Гр. Сав. Сковороди» т.2 стор. 463

113 Блаженным быть легко т.1 стор.264

114 Беседа Обсерваториум 2 стор. 299

115 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 338

116 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор.324

117 Блаженным быть легко т.1 стор.275

118 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 326

119 Разговор п`яти путників т.1 стор. 351

120 Про мову Сковороди див. у Д.Багалія «Мандрований філософ - Сковорода» стор. 357

121 Алфавит т.1,стор. 416


122 Блаженным быть легко т.1 стор. 264

123 Бесіда Обсерваториум 1 т.1 стр293

124 Лист до М. Ковалинського №5, т.2, стр226

125 Алфавіт т.1,стор.417

126 М.Булгаков «Театральный роман»

127 Жизнь Григория Сковороды т.2 стор.457

128 Беседа Обсерватори ум 1 стор. 290

129 Улюблена цитата із Старого завіту в "Вдячному Еродии", яку Сковорода часто повторював у своїх трактатах т.2 стор. 99



130Лист до Михайла Ковалинського № 3 т.2 стор. 223

131 Лист до Михаила Ковалинського № 5 т.2 стор. 226

132 Л. Ушкалов, О. Марченко «Нариси з філософії Григорія Сковороди» Харків Основа,1993

133 Убогій жайворонок, лист -присвята Ф.І. Диському т.2 стор. 119

134 Лист до Михаила Ковалинського № 74т.2 стор. 352

135 Благодарный Еродий т.2 стор. 99

136 Убуждушеся видя славу его т.1 стор.137

137 Убуждушеся видя славу его т.1 стор. 137

138 Лист до Михаила Ковалинського № 78 т.2 стор. 357

139 Жена Лотова т.2 стор. 32

140 Жена Лотова т.2 стор.12

141 Письмо Михаилу №5 т.2.стор. 226

142  Алфавит т.1 стор.421

143 Лист Михаилу Ковалинському №68 т.2.стор.338

144 Лист Михаилу Ковалинському №78 т.2.стор.357

145 Лист Ф. Жебокрицкому № 96 т. 2 стор. 386

146 Обсерваторіум (Обсерваториум 2) т.1 стор. 296

147 Разглагол о древнем міре т.1 стор. 307

148 Асхань, о познаніи самого себе т.1 стор. 244

149 Лист до Я.Правицького №81 стр362,364

150 Лист до Василя Максимовича №97 стор.389

151 У. Еко «Ім`я розі"

152 Икона Алківіадская т.2 стор.30

153 Наркіссс т.1 стор.163

154 Наркіссс т.1 стор. 159

155 Алфавит т.1 стор.448

156 Лист до Жебокрицкому № 96 т.2 стор. 386

157 Разглагол о древнем мире т.1 стор. 316

158 Жизнь Григория Сковороды т.2 стор.

159 Л. Сенека «Нравственные письма к Луцилию» лист до LXXV

160 Володимир Шаян «Григорій Сковорода - Лицар святої борні» стор.42 CANADA L8V 1K11984

161 Асхань т.1 стор. 201

162 Алфавит т.1 стор.413

163 Благодарний Еродій т.2 стор. 99

164 Потоп зміїн т. 2 стор. 135

165 Розговор п’яти путників т.1 стор.340

166 Історія запорізьких козаків» Яворницького т.1 Стор. 237 - 236

167 Л. Сенека «Етичні листи до Луцилія», лист 89

168 Д.Яворницький «Історії запорізьких козаків» т.1 стор. 240

169 Лист Михаилу Ковалинському № 2 т.2 стор. 220

170 про Крестовського і його пасквілі див. у Д.Багалія «Сковорода» стор. 240-242

171 Див. про це в Д.Багалія «Мандрований філософ - Сковорода» стор. 240

172 Лист до Михайла Ковалинського № 8 т.2 стор. 231

173 Лист до Михайла Ковалинського № 41т.2 стор. 290

174 Икона Алківіадская т.2 стор.8

175 Кольцо т.1 стор.379

176 Лист до Михайла Ковалинського № т.2 стор.

177 Л. Ушкалов, О. Марченко Нариси з філософії Григорія Сковороди Харків Основа,1993 стор 94 -122


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Схожі:

Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» icon1-й чол голос: «Преподобний Сергій Радонєзький». 2-й чол голос
Києво-Печерській обителі св. Феодосієм в ХІ ст. Письменник Срібного віку Борис Зайцев так писав про нього у передмові до своєї книги...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» iconКозятинський загальноосвітній
Поет є як би духовним наставником думки І поради, які тобі дорогі. Для мене таким є Сергій Єсенін. Тому цей поет зацікавив мене своїми...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» iconНаталія Лігачова, Сергій Черненко, Валерій Іванов, Сергій Дацюк Маніпуляції на тб
Маніпулятивні технології в інформаційно-аналітичних телепрограмах українського телебачення: моніторинг, рекомендації щодо захисту...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» iconКраєзнавці сумщини сергій побожій
Сергій Побожій : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. С. І. Побожій, О. К. Линник. – Суми, 2014. –...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» iconСергій Павлович Корольов
Академік В. Котельников так охарактеризував роль головного конструктора: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» iconЄсенін Сергій Олександрович
Сергій Олександрович Єсенін народився 3 жовтня (21 вересня) 1895 р в селі Константіново Рязанської губернії в заможній селянській...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» iconСергій Світославський зблизька І з вічності
Сергій Світославський зблизька І з вічності : біобібліогр нарис / уклад. О. Іоаніді; ред. Г. Брагарник; цбс поділ р-ну м. Києва,...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» icon110 років від дня народження сергія павловича корольова сергій Павлович Корольов
Сергій Павлович Корольов — радянський вчений, конструктор І організатор виробництва ракетно-космічної техніки та ракетної зброї срср,...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» iconРубінштейн сергій Лазарович
Рубінштейн сергій Лазарович (6(18). 06. 1889, м. Одеса – 11. 01. 1960, м. Москва) – доктор філософії (1914 р.), доктор педагогічних...
Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» iconВелетень слова І думки
Велетень слова І думки : до 180-річчя від дня народження Олександра Потебні : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка