Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду»
|
Скачати 3.11 Mb.
|
|
Адже і Христос без учнів напевно не мислив себе. Поява учнів виправдовує сенс його учення і, що цінніше, творчих учнів. Сковорода послідовник оптимістичного прийнятого князем Володимиром, в якому є веселие серця християнства, у нього Христос - втілення сміху. Сковорода володів дивним відчуттям такту відносно земляків і при цьому ні де не впадав в спрощення. Релігійні відчуття національна гідність дбайливе відношення до фольклору, і це при неприйнятті забобонів. Сковорода жив у миру, хоча світ його не "зловив" в мережі пороків і всього, що губить людську душу. Сковорода учив життю високим духовним ідеалам, але не був гуманістом, тобто - християнином без Христа. Він цінував мудрість релігійних діячів Максима Сповідника і ін., але не гидував народними "підлими" словами. Козацька натура вберігала його від помилок фанатизму і єресі порівнювала від «зависокашивания». Думки у нього правили справжньою людиною, а не пристрасті - бажання осоружні духовному світу. Потрібно не пригнічувати свою душу, а прислухатися до своєї природи, відчувати веселощі серця від життя і роботи. Сковорода відзначав, що лише христолюбним душам благо народженим може бути зрозумілий сенс його слів. Культури як і релігії не потребує захисників. Жодні репресії їм не страшні - у протиборстві вони лише розцвітають від гонінь можновладців (так завжди було з християнством) - вони потребують продовжувачів і носіїв, її спадкоємців. Культури як і релігії зникають не під ударами критики і нападков недругів, а від втрати їх популярності в народі, втраті прибічників і послідовників (але це аж ніяк не означає що, можна заспокоїтися), культура як і релігія потребує ентузіастів, мудреців.
* * *
Збагнення творчої спадщини Сковороди, звичайно, непросте завдання, але, хоча і прошло вже більше двох століть, думки його дуже свіжі і своєчасні. Адже питання, які ставив Гр.Сав. актуальні і сьогодні. Можна вчитися, у кого завгодно, але якось простіше, якщо це твій земляк. І єдиний спосіб розібратися в своїх проблемах - це не вивчання об’ємних томів світових класиків філософії, плавання в морі думок без керма і вітрил, а учнівство, вибір собі духовного наставника, втішання його думкою, невидиме спілкування, коли душа з душею... І вже тут, в пошуку такого вчителя, допоможе лише людяність і інтуїція. Він ратував за сприйняття світу перш за все серцем, підсвідомістю, містичним актом сприйняття істини, заснованим на схожості життєвих позицій «двох душ цілування». И сам любив повторювати, що вивчати що або - це виписувати «цитати, що любляться, з вишуканим сенсом» (у листі Михайлу).« Я не хочу, аби тобі залишалися невідомими ці вишукані вислови, які мені дають величезну насолоду, а я знаю, що ти, як це і властиво дружбі, розділяєш мої смаки.»411 Це метод протилежний до системного наукового вивчення, на якому базується сучасна філософська наука. Так можна і читати Сковороду: не намагаючись зрозуміти ціле - воно прийде само з розумінням його особи. У його трактатах потрібно шукати оазиси думки, від яких можна відштовхнутися в своєму сприйнятті. Сковорода пише не для всіх, але його може зрозуміти будь-який вдумливий читач. Якщо почати саме з цих фраз думок, що любляться. Вони сповна закінчені і живуть самі по собі, і в теж час складають одне. В Сковороди є чудові вислови про дружбу:
Радощі серца: «Якщо ти здоровий, радію; якщо ти до того ще й веселий, радію ще більше, бо веселість — це здоров’я гармонійної душі.» Виборі життєвої дороги: «Изобиліем снабдевается одно точію тело, а душу веселит сродное деланіе» Сковорода був чоловік серйозний, але не нехтував і міцними виразами у пошуках істини: «Чучел тот, не мудрец, что не прежде учит сам себе.» «Афедрон со всяким своим лицем есть афедрон. Но храм божій всегда есть вместилищем святыне, хотя вид имеет блудных домов. Женская плоть не мешает быть мужем мужескому сердцу.» «Царство небесне як дівоча незайманість, любить,щоб його брали силою …» * * *
Д.Багалій, з погляду історичної самобутності, стверджує приналежність Сковороди українським національним корінням, наступність української філософії попередніх століть, В.Ерн - відзначає Сковороду, як спадкоємця античних авторів, уважає українізм шкарлупою Сковороди під якою ховається щире яєчко. Оцінки Багалія обмежуються, безсумнівно, рамками краєзнавства, рамками національними, оцінка Ерна відриває від корінь, позбавляє колориту. Але в цілому вони доповнюють один одного. Багалій затверджує що «шкарлупа» теж досить коштовна. Але далі спадкоємних зв'язків з українськими філософами не йде - обережно цитуючи в інших попередніх дослідників, найчастіше низького штибу. Та ж історія зараз відбувається й з Д. Багаліем. У радянський період він вважався буржуазним націоналістом, зараз такі його роботи, як «Історія заселення південної окраїни Московської держави» (уже одна назва в наш вік українського націоналізму крамольна) які оповідають о дружніх відносинах між московським урядом і Слобідською Україною не в дусі часу, не досить патріотично. Тому біографія Л. Кравченко «Багалій» напевно перша й остання. А правда Сковороди й правда Багалія для влади предержащей занадто вуж міцної води й потрібні такі ентузіасти як І.А. Табачніков (укладач і видавець повного зібрання творів Сковороди) щоб її «проштовхувати». * * * Тим і великий Сковорода, що своїм - «пізнай себе», довів мені… інші не змогли, (та й навряд чи кому це було цікаво), що жити в рідному краї краще, ніж там де нас немає. Генії можуть народжуватися й твоєму краї. От це і є думки про рідний край. * * *
Історик Багалій уже завдяки темі своїх досліджень по Слобідській Україні не міг обійти таку особистість як Сковорода. Це як би подяка йому за увагу до краю. Дослідник це той же старатель, що знайшов самородок, таким самородком і був для Багалія Сковорода, сто років, що перебував до того часу в душах слобідчан. * * * Сковорода створив «теорію» повноцінного розвитку особистості, або буде вірніше, вона (теорія) ожила в його особистості, оформилася літературним талантом, вийшла коріннями з історії козацтва. Веселощі серця, спорідненість праці, активність людини в мирі що не дає піймати себе в його мережі. Лихо людства в тім, що їм потрібні Лютери - жагучі захисники й пророки, а не тихий голос розуму. Христос - велике виключення, але й він уразив своїх апостолів тільки розп'яттям і воскресінням, постраждавши за людей. Це й геніальний Авакум. * * * Із приводу уривка із стиха Шевченка: «…і ну переписувати Сковороду»: Багалій припускає, що Шевченко переписував пісню «Усякому місту нрав і права» взявши текст в місцевого дяка. Звідки дяк буде тримати в себе світський вірш, скоріше всього це «Брань Архістратига Михайла із сатаною» чи інші богословські твори. * * * Християнські філософи на відміну від Східних відкрили внутрішній мир людини. Використовуючи ідентичні методи Схід і Захід домагалися різних цілей. Єднання з світом природи, просвітління з метою пізнання миру на Сході й звернення усередину себе в пошуках бога християн - розглядання людини, як центра всесвіту, особливо в містиків Майстера Екхарта, Григорія Паламы, псевдо Ареопагіта. 1© Сергей Гукасов «Мысли о Гр. Сав. Сковороде» все права защищены © Сергій Гукасов «Думки про Гр. Сав. Сковороду» усі права захищені Звертання по e-mail: dadigeo@rambler.ru 2 Кольцо т. 1 стор. 357 Подальше цитування по Зібранню творів Григорій Сковорода в 2 томах. Київ Видавництво «Наукова думка» 1972 рік. 3 Беседа Обсерваторіум 1 стор. 282 4 «Асхань» т.1 стор. 202 5 Беседа Обсерваториум 1 стор. 283 6 Алфавіт т.1 стор.418 7 Д. Багалей «История Слободской Украины» изд. Основа Харьков 8 В Эрн «Григорий Сковорода. Жизнь и учение» http://www.misli.ho.ua/book.php 9 Убогий жайворонок т.2 стор. 119 10 Разговор пяти путников о истинном щасті в жизни т.1 стор.346 11 Розговор пяти путников т.1 стор. 324 12 Наркісс т.1 стор. 165-166 13 Беседа Обсерватори ум 1 стор. 282 14 Икона Алкивиадская т.2 стор. 6 15 Мацуо Басьо «Избранная проза» стор. 147, СПБ «Гиперион» 2000 16 Потоп змиин т2.стор.162-163 17 Алфавит т.1 стор.416 18 Алфавит т.1 стор. 416 19 ? 20 Пря бесу со Варсавою т.2 стор. 85 21 Беседа Обсерваториум т.1 стор. 283 22 Володимир Шаян «Григорій Сковорода - Лицар святої борні» стор. 42 23 Наркісс т.1 стор.163 24 Цитата Eвангелия з Наркісса т.1 стор. 158 25 Лист до Кирила Ляшевецкого № 95 т.2 стор.384 26 Потоп змиин т2.стор.162-163 27 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 346 28 Лист до Михайла Ковалинського № 17 т.2 стор.248 29 Лист до Михайла Ковалинського № 70 т.2 стор. 342 30 Разговор пяти путников о истинном щасті в жизни т.1 стор. 355 31 Лист до Михайла Ковалинського № 65 т.2 стор. 330 32 Лист до Михайла Ковалинського № 76т.2 стор. 354 33 Лист до Михайла Ковалинського № 29 т.2 стор. 273 34 Жена Лотова т.2 стор. 32 35 Наркіссс т.1стор.163 36 Потоп змиин т2.стор.163 37 Жена Лотова т.2 стор.52 38 В. Эрн. «Сковорода Жизнь и учение» стор. 491 Минск, Харвест М.АСТ 200 39 Хоча і будучи наполовину шведом за походженням В.Ерн менталітет мав російський, що незрідка в історії російської думки, той же Даль, укладач Тлумачного російського словника, - швед. 40 Навіть курйоз з невідомим нам Джоберті, якому Ерн посвятив ціле дослідження 41 В.Эрн Сковорода. Жизнь и учение. стор. 388 (курсив автора) 42 В.Эрн Сковорода. Жизнь и учение. стор. 367 43 Разговор пяти путников т.1 стор. 331 44 В.Эрн Сковорода. Жизнь и учение. стор. 367 45 Ильф и Петров «12 стульев» передмова 46 В.Эрн «Г.Сковорода жизнь и учения» стор. 396 47 Алфавит т.1 стор.433 48 Лист Михаилу Ковалинському № 21т.2 стор. 256 49 В. Эрн Г.Сковорода жизнь и учения стор. 459 Харвест М АСТ 2000 50 Икона Алківіадская т.2 стор.6-7 51 Лист Михаилу Ковалинському № 34 т.2 стор. 281 52 Л. Сенека «Етичні листи до Луцилія» лист № 5 53 Лист Михаилу Ковалинському № 2 т.2 стор. 220-221 54 Л. Сенека «Нравственные письма к Луцилию» лист до LXXV 55 М. Ковалинській Життя Григорія Сковороди т.2 стор. 450 56 Лист до М. Ковалинського №45 т.2 стор. 293 57 Д.Яворницький «Історія запорозьких козаків» стор. 234 Київ «Наукова думка» 1990 58 В.Эрн «Г.Сковорода. Жизнь и учение» стор. 59 Л. Сенека «Нравственные письма к Луцилию» лист до V 60 Убуждушеся видя славу его т.1 стор. 136 61 Алфавит т.1 стор.446 62 Лист до Михаилу Ковалинського № 63т.2 стор. 330 63 Жена Лотова т.2 стор.35 64 Алфавит т.1 стор. 440 65 Асхань т.1 203,204 66 Обсерваторіум 2 т.1 стр297 67 Лист до Михаилу Ковалинського № 30 т.2 стор. 274 68 Потоп зміїн т.2 стор. 163 69 Лист Василю Максимовичу №97 т.1 стор. 388 70 В статье Ив. Вернета (швейцарца-украинца, как его называли современники) является характеристикой лица Сковороды тем более для нас интересная, что она принадлежит небезызвестному тогда педагогу-гувернеру, журналисту-публицисту, что не смотря на свое чужеземное происхождение, стал популярным писателем на Харьковщине. След, однако, заметить, что Вернет обижен был на Сковороду за то, что тот назвал его "мужчиной со старушечьим умом и дамским секретарем" див. у Д. Багалія «Мандрований філософ - Сковорода» стор. 116 71 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор.349 72 Лист № 97 до В. Максимовича т.2 стор. 387 73 Лист до Михаила Ковалинського № 49т.2 стор. 307 74 Лист до Михаила Ковалинського № 68т.2 стор. 339 75 Как его звали не знал даже Д.Багалей, см. у Д. Багалея «Мандрований філософ - Сковорода» стр. 254 76 Життя Григорія Сковороди т 2 стор. 456 77 Д.Яворницкий «История запорожских козаков» т.т.1-3 78Ю. Фігурнй «Історичні витоки українського лицарства» Київ 2004 79 Лист до Михайла Ковалинського № 27 т.2 стор. 268 80 Алфавит т.1 стор.7 81 Лист до Я.І. Долганського №101 т.1 стор. 394 82 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни о истинном щастии в жизни т.1 стор.350 83 Блаженным быть легко т.1 стор. 279 84 Жена Лотова т.2 стор.? 85 Икона Алкивиадская т.2 стор. 11 86 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 354 87 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 329 88 Разглагол о древнем мире т.1 стор. 317 89 Наркіссс т.1 стор. 172 90 Лист до Михаилу Ковалинського № 26 т.2 стор. 264 91 Див про освіту у Д.Багалія Історія Слобідської України стор. 188-202 92 Наркісс Т1 стр160 93 Блаженным быть легко т.1 стор. 276 94 Діалог о древнем міре т.1 стор. 307 95 Лист до Михайла Ковалинського № 12 т.2 стор. 247 96 Ікона Алкивиадская т.2 стор. 7 97 Алфавит т.1 стор.413 98 Благодарный Еродий т.2 стор. 99 99 Лист до М.Ковалинського №21 стор. 256 100 Жена Лотова т.2 стор.41 101 В.Eрн «Г.Сковорода жизнь и учения» Минск Харвест стор.367 102 Лист до М.Ковалинського «№8 т. 2 стор. 231 103 Лист до Михайла Ковалинського № 15 т.2 стор. 247 104 Беседа Обсерваториум 1 стор. 284 105 Лист до Михайла Ковалинського № 45 т.2 стор. 298 106 Беседа Обсерваториум 1 стор. 283 107 Лист до Михайла Ковалинського № 15 т.2 стор. 247 108 Улюблена цитата з Вітхого завіту в Благодарном Еродіі яку Сковорода часто повторював в своїх трактатах т.2 стор. 99 109 Беседа Обсерваториум 1 стор. 289 110 М.Бердяєв «Самопізнання» 111 Кольцо т.1 стор.372 112 М.Ковалінський «Життя Гр. Сав. Сковороди» т.2 стор. 463 113 Блаженным быть легко т.1 стор.264 114 Беседа Обсерваториум 2 стор. 299 115 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 338 116 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор.324 117 Блаженным быть легко т.1 стор.275 118 Разговор пяти путников об истином щастии в жизни т.1 стор. 326 119 Разговор п`яти путників т.1 стор. 351 120 Про мову Сковороди див. у Д.Багалія «Мандрований філософ - Сковорода» стор. 357 121 Алфавит т.1,стор. 416 122 Блаженным быть легко т.1 стор. 264 123 Бесіда Обсерваториум 1 т.1 стр293 124 Лист до М. Ковалинського №5, т.2, стр226 125 Алфавіт т.1,стор.417 126 М.Булгаков «Театральный роман» 127 Жизнь Григория Сковороды т.2 стор.457 128 Беседа Обсерватори ум 1 стор. 290 129 Улюблена цитата із Старого завіту в "Вдячному Еродии", яку Сковорода часто повторював у своїх трактатах т.2 стор. 99 130Лист до Михайла Ковалинського № 3 т.2 стор. 223 131 Лист до Михаила Ковалинського № 5 т.2 стор. 226 132 Л. Ушкалов, О. Марченко «Нариси з філософії Григорія Сковороди» Харків Основа,1993 133 Убогій жайворонок, лист -присвята Ф.І. Диському т.2 стор. 119 134 Лист до Михаила Ковалинського № 74т.2 стор. 352 135 Благодарный Еродий т.2 стор. 99 136 Убуждушеся видя славу его т.1 стор.137 137 Убуждушеся видя славу его т.1 стор. 137 138 Лист до Михаила Ковалинського № 78 т.2 стор. 357 139 Жена Лотова т.2 стор. 32 140 Жена Лотова т.2 стор.12 141 Письмо Михаилу №5 т.2.стор. 226 142 Алфавит т.1 стор.421 143 Лист Михаилу Ковалинському №68 т.2.стор.338 144 Лист Михаилу Ковалинському №78 т.2.стор.357 145 Лист Ф. Жебокрицкому № 96 т. 2 стор. 386 146 Обсерваторіум (Обсерваториум 2) т.1 стор. 296 147 Разглагол о древнем міре т.1 стор. 307 148 Асхань, о познаніи самого себе т.1 стор. 244 149 Лист до Я.Правицького №81 стр362,364 150 Лист до Василя Максимовича №97 стор.389 151 У. Еко «Ім`я розі" 152 Икона Алківіадская т.2 стор.30 153 Наркіссс т.1 стор.163 154 Наркіссс т.1 стор. 159 155 Алфавит т.1 стор.448 156 Лист до Жебокрицкому № 96 т.2 стор. 386 157 Разглагол о древнем мире т.1 стор. 316 158 Жизнь Григория Сковороды т.2 стор. 159 Л. Сенека «Нравственные письма к Луцилию» лист до LXXV 160 Володимир Шаян «Григорій Сковорода - Лицар святої борні» стор.42 CANADA L8V 1K11984 161 Асхань т.1 стор. 201 162 Алфавит т.1 стор.413 163 Благодарний Еродій т.2 стор. 99 164 Потоп зміїн т. 2 стор. 135 165 Розговор п’яти путників т.1 стор.340 166 Історія запорізьких козаків» Яворницького т.1 Стор. 237 - 236 167 Л. Сенека «Етичні листи до Луцилія», лист 89 168 Д.Яворницький «Історії запорізьких козаків» т.1 стор. 240 169 Лист Михаилу Ковалинському № 2 т.2 стор. 220 170 про Крестовського і його пасквілі див. у Д.Багалія «Сковорода» стор. 240-242 171 Див. про це в Д.Багалія «Мандрований філософ - Сковорода» стор. 240 172 Лист до Михайла Ковалинського № 8 т.2 стор. 231 173 Лист до Михайла Ковалинського № 41т.2 стор. 290 174 Икона Алківіадская т.2 стор.8 175 Кольцо т.1 стор.379 176 Лист до Михайла Ковалинського № т.2 стор. 177 Л. Ушкалов, О. Марченко Нариси з філософії Григорія Сковороди Харків Основа,1993 стор 94 -122 Поділіться з Вашими друзьями: |
Схожі:
 | 1-й чол голос: «Преподобний Сергій Радонєзький». 2-й чол голос Києво-Печерській обителі св. Феодосієм в ХІ ст. Письменник Срібного віку Борис Зайцев так писав про нього у передмові до своєї книги... | | Козятинський загальноосвітній Поет є як би духовним наставником думки І поради, які тобі дорогі. Для мене таким є Сергій Єсенін. Тому цей поет зацікавив мене своїми... |
| Наталія Лігачова, Сергій Черненко, Валерій Іванов, Сергій Дацюк Маніпуляції на тб Маніпулятивні технології в інформаційно-аналітичних телепрограмах українського телебачення: моніторинг, рекомендації щодо захисту... | | Краєзнавці сумщини сергій побожій Сергій Побожій : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. С. І. Побожій, О. К. Линник. – Суми, 2014. –... |
 | Сергій Павлович Корольов Академік В. Котельников так охарактеризував роль головного конструктора: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного... |  | Єсенін Сергій Олександрович Сергій Олександрович Єсенін народився 3 жовтня (21 вересня) 1895 р в селі Константіново Рязанської губернії в заможній селянській... |
 | Сергій Світославський зблизька І з вічності Сергій Світославський зблизька І з вічності : біобібліогр нарис / уклад. О. Іоаніді; ред. Г. Брагарник; цбс поділ р-ну м. Києва,... | | 110 років від дня народження сергія павловича корольова сергій Павлович Корольов Сергій Павлович Корольов — радянський вчений, конструктор І організатор виробництва ракетно-космічної техніки та ракетної зброї срср,... |
| Рубінштейн сергій Лазарович Рубінштейн сергій Лазарович (6(18). 06. 1889, м. Одеса – 11. 01. 1960, м. Москва) – доктор філософії (1914 р.), доктор педагогічних... | | Велетень слова І думки Велетень слова І думки : до 180-річчя від дня народження Олександра Потебні : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук... |