Схеми. Таблиці 9 клас новий час



Сторінка3/5
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5


СОЦІАЛЬНІ РУХИ ТА ВИСТУПИ СЕЛЯНСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.


АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА
Мирні форми: Збройні форми:

- скарги до урядових установ; - потрави посівів, підпали панських садиб;

- відмова відбувати панщину, сплачувати оброк; - захоплення та розподіл панського майна;

- непокора властям, урядовцям; - вбивства поміщиків та їх управителів;

- втечі, ухилення від рекрутчини - відкриті масові повстання
ВІДКРИТІ МАСОВІ ПОВСТАННЯ


Роки

Територія

Керівники

Учасники

1810 – 1815 рр.

Закарпаття

«холерні бунти»






селяни

1810 – 1825 рр.

Галичина, Буковина, Закарпаття

Мирон Штолюк

опришки (50 загонів)

1817 – 1822 рр.

Східна Галичина




селяни

1824 – 1826 рр.

Східна Галичина




селяни

1831 р.

Закарпаття

«холерні бунти»






селяни

1838 р.

Східна Галичина




селяни

1838 р.

Буковина




селяни

1843 – 1844 рр.

Буковина

Лук’ян Кобилиця

селяни (22 громади)

1846 – 1848 рр.

Східна та Західна Галичина




селяни


КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО

(січень 1846 – березень 1847 рр.)


Особливості

Форма

таємне товариство, політична антикріпосницька організація

Символи

перстень з написом: «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846 р.», іконка з їх зображенням

Склад

- 12 постійних членів: Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Опанас Маркович, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Микола Савич, Олександр Навроцький, Олександр Тулуб, Дмитро Пильчиков;

- 100 непостійних членів (з Київського та Харківського університетів)



Ідеологія

християнська ідея + національна ідея + ідея слов’янської єдності

Програма

«Книга буття українського народу», або «Закон божий»

(109 параграфів у формі біблійного оповідання):

- соціальна нерівність не відповідає основним засадам християнства;

- перебудова суспільства, створення християнського ладу, його поширення на весь світ;

- кріпацтво, національну нерівність, соціальну нерівність;

- об’єднання слов’янських народів в єдину федеративну республіку (столиця – м. Київ);

- волелюбність українського народу – це його невід’ємна риса ;

- українському народу належить відіграти головну роль в об’єднанні слов’ян



Статут

І частина – «Головні ідеї» (6):

- духовне і політичне з’єднання слов’ян;

- власна самостійність кожного слов’янського «племені»;

- народне правління й рівність громадян;

- спільні християнські основи правління, законодавства, права власності й освіти;

- умова участі у владі – освіченість та чиста моральність;

- загальний слов’янський собор з представників усіх «племен»;

ІІ частина – «Головні правила» (11):

- мета – викорінення «будь-якої племінної та релігійної ворожості»;

- мета – «викорінення рабства та будь-якого приниження нижчих класів»;

- поширення своїх ідей «шляхом виховання юнацтва», пропаганди й залучення до своїх лав нових членів;

- до братства приймаються «слов’яни всіх племен і усіх звань»;

- умова вступу до братства – готовність віддати для його цілей духовні здібності та майно, під жодними тортурами «не видати нікого з членів, своїх братів»;

- братство допомагає сім’ї свого переслідуваного члена;

- у братстві запроваджується цілковита рівність;

- окремі члени братства наділяються правом проводити власні зібрання й виробляти часткові правила для своїх дій, які б не суперечили головним ідеям товариства;

- братство і кожний його член керуються євангельськими принципами, відкидаючи правило «ціль освячує засіб»


Течії

- помірковано-ліберальна – за просвітницьку діяльність та реформи (М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, О. Маркович, О. Тулуб, Д. Пильчиков);

- радикальна – за революційний переворот, встановлення республіки, знищення царської сім’ї (М. Гулак, Т. Шевченко, І. Посяда, Г. Андрузький, М. Савич, О. Навроцький)



Діяльність

- пропаганда своїх ідей: прокламації, звернення до «братів-українців», до «братів великоросіян і поляків», твори Т. Шевченка;

- видання книг та журналів;

- розробка проекту створення мережі початкових навчальних закладів


Значення

- самостійна, самобутня політична організація української різночинної інтелігенції;

- започаткували перехід від культурницького до політичного етапу боротьби




НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1848—1849 рр.


Хронологія подій

Особливості розвитку подій

«Весна народів»

(1848 – 1849 рр.)

Українсько-польське



протистояння в Галичині

Слов’янський конгрес у Празі



(02-12.06.1848 р.)

Але


Празьке повстання

(12-17.06.1848 р.)

Австрійський рейхстаг

(10.07.1848 – 07.03.1849 рр.)

Але

Повстання у Відні



(Х.1848 р.)

Збройне повстання у Львові



(01-02.11.1848 р.)

Селянський рух у Галичині

Селянський рух у Буковині

Селянський рух у Закарпатті



Демократичні зміни в Австрійській імперії:

- Конституція (25.04.1848 – 1851 рр.);

- кріпацтво (за викуп)

- Центральна рада народова (13.04 – ХІ.1848 р.);

- Головна руська рада (02.05.1848 – 1851 рр.) + Яків Головацький;

- Руський собор (23.05 – ХІ.1848 р.) + Іван Вагилевич



- «Переговори русинів з поляками в Галичині»: польсько-українська угода про політичну, культурно-національну та мовну рівноправність русинів з поляками;

- відкладено розгляд пропозиції Головної руської ради про поділ Галичини на Східну та Західну;

- наради конгресу припинилися, рішення не ухвалено

- Українські депутати з Галичини (39), на чолі – Іван Капущак;

- українські депутати з Буковини (5), на чолі – Лук’ян Кобилиця;

- видали меморандум про поділ Галичини на 2 частини: Східна Галичина та Західна Галичина в складі Австрійської імперії (28.10.1848 р.), який підписали 200 тис. осіб

- Міські низи, загони польської національної гвардії, «Академічний легіон» (студенти);

- пожежею знищено будинок університету, театр, політехнічну академію, ратушу

100 сіл (весна-літо 1849 р.)

- У Чернівцях створено національну гвардію;

- збори представників сільських громад усієї Буковини, з ініціативи Лук’яна Кобилиці (01.11.1848 р.);

- збори 2600 селян у м. Вижниці, з ініціативи Л. Кобилиці (16.11.1848 р.);

- боротьба проти урядових військ: кінний загін під проводом Лук’яна Кобилиці (ХІ.1848 – V.1849 рр.) «Карпатський король»

- В Ужгороді та Мукачеві створено національну гвардію;

- повстання селян (літо-осінь 1848 р.);

- опришки: загони Йосипа Кокоша та Івана Паляниці (1848 – 1849 рр.)




ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА

(02.05.1848 – 1851 р.)


Особливості

Форма

перша політична організація русинів у Галичині

Символи

- прапор – синьо-жовтий;

- герб – золотий лев на синьому тлі);

- гімн – «Мир вам, браття, всі приносим!» (сл. Іван Гушалевич, муз. Теодор Леонтович)


Склад

- 30 постійних членів, голова – Григорій Яхимович, заступник – Михайло Куземський;

- 12 окружних рад, 50 місцевих (у містах Східної Галичини)



Друкований

орган

«Зоря Галицька» (15.05.1848 – 1852 рр.) – перша українська газета

Програма

Маніфест «Будьмо народом» (15.05.1848 р.):

- «заховати віру і поставити на рівні обрядок наш і права церкви і священиків наших з правами других обрядків»;

- «розвивати і взносити народність нашу во всїх єї частях: видосконаленнєм язика нашого, запровадженнєм єго в школах низших і висших, розширеннєм добрих і ужиточних книжок в язиці руськім і усильним стараннем впровадити і на рівні поставити язик наш з иншими в урядах публічних»;

- «будем чувати над нашими правами конституційними, розпізнавати потреби народу нашого, і поправлення биту нашого на дорозі конституційній шукати… під можним заступленнєм Австрії права наші і народність наша укріпити ся і сили свої розвинути могуть»;

- «сам Бог і право людcкости наказує, абисьмо напротив тих, котрі попри нас также ся о своє добро і свою народність старають, жадної ненависти в сердцях наших не живили, но як щирі сусіди одної землі в згоді і єдности жили»


Течії

- за поділ Галичини на 2 частини: Східна Галичина (для русинів), Західна Галичина (для поляків) в складі Австрійської імперії;

- за створення слов’янської федерації;

- за незалежну українську державу з центром у Києві



Діяльність

- засновано культурно-освітнє товариство «Галицько-руська матиця» (1848 – 1939 рр.);

- відкрито культурно-освітній заклад Руський народний дім, у Львові (1848 – 1939 рр.);

- запроваджено навчання українською мовою в народних школах, вивчення української мови в гімназіях та Львівському університеті;

- відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті (1848 р.), яку очолив перший професор «руської мови та словесності» Яків Головацький;

- відкрито першу в Галичині українську читальню (Коломия, 1848 р.);

- скликано Собор руських учених (07-14.10.1848 р.);

- встановлено контакт з українцями Буковини та Закарпаття;

- розпочато створення українських збройних формувань: національна гвардія в містах, загони самооборони на селі, батальйон руських гірських стрільців;

- взято участь у Слов’янському конгресі у Празі (02-12.06.1848 р.)




УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Умови розвитку культури
Позитивні АЛЕ Негативні

- сформувалася українська нація, українська мова; АЛЕ - немає власної держави;

- виникли громадські та політичні організації; АЛЕ - політичний гніт Російської та Австрійської імперії;

- українські та російські поміщики займалися меценатством; АЛЕ - соціальний гніт (кріпацтво);

- поширені здобутки Західної Європи, ідеї Просвітництва АЛЕ - низький рівень освіти народу





Освіта

Наука




В складі Російської імперії

В складі Австрійської імперії


Історія

- Петро Симоновський (1717 – 1809 рр.) «Короткий опис про козацький малоросійський народ»;

- Василь Рубан (1742 – 1795 рр.) «Короткий літопис Малої Росії»;

- Дмитро Бантиш-Каменський (1788 – 1885 рр.) «Історія Малої Росії»;

- Микола Костомаров (1817 – 1885 рр.) «Богдан Хмельницький», «Руїна»;

- Микола Маркевич (1804 – 1860 рр.) «История Малороссии»;

- Михайло Максимович (1804 – 1873 рр.) – історія гайдамацького руху;

- Аполлон Скальковський (1808 – 1898 рр.) «Історія Нової Січі»


Славістика

- Іван Ризький (1755 – 1811 рр.) «Наука стихотворства», «Опыт риторики»;

- Ізмаїл Срезневський (1812 – 1880 рр.) «Мысли об истории русского языка»
Математика

- Тимофій Осиповський (1760 – 1832 рр.) «Курс математики»;

- Михайло Остроградський (1801 – 1861 рр.) – математичний аналіз
Хімія

Василь Каразін (1812 – 1830 рр.) – спосіб виробництва натрієвої селітри


Медицина

Іван Орлай (1771 – 1829 рр.) редактор «Всеобщего Журнала врачебной науки»;

Микола Еллінський (1796 – 1855 рр.) – навчальний посібник з хірургії


Початкова

- парафіяльні школи (діти селян);

- повітові школи (діти заможних міщан, купців, ремісників)

- однокласні, трикласні, чотирикласні початкові школи;

- недільні школи-читальні для дорослих


Середня

- гімназії (діти дворян та чиновників);

- приватні пансіони;

- інститути шляхетних дівчат;

- професійні училища;

- ліцеї (Волинський, Рішельєвський, Ніжинський)


- гімназії;

- ліцей (Чернівецький)


Вища

- Харківський університет (1805 р.);

- Києво-Могилянська академія духовна академія (1819 р.)

- Київський університет

(1834 р.);

- Інститут східних мов в Одесі (1828 р.)


- Львівський університет (1784 р.);

- Руський інститут при Львівському університеті (1787 р.);

- Реальна (торговельна) академія у Львові (1817 р.);

- Оссолінеум – польський інститут Оссолінських у Львові (1817 р.);

- Технічна академія у Львові

(1844 р.)



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ТЕАТР НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.


Література

Театр

УНТ

Нова українська література

- Іван Котляревський

(1769 – 1838 рр.)

«Енеїда»;

- Григорій Квітка-Основ’яненко

(1778 – 1834 рр.)

«Супліка до пана іздателя», «Маруся», «Конотопська відьма»;

- Петро Гулак-Артемовський

(1790 – 1865 рр.)

«Справжня Добрість», байки: «Пан та собака», «Батько та Син», «Дві пташки в клітці»;

- Євген Гребінка (1812 – 1848 рр.)

«Малоросійські приказки», «Ніжинський полковник Золотаренко», байки: «Ведмежий суд», «Віл», «Рибалка»;

- Тарас Шевченко

(1814 – 1861 рр.)

«Кобзар», «Гайдамаки», «Три літа», «Сон», «Буквар південноруський»;

- Пантелеймон Куліш

(1819 – 1897 рр.)

«Історія возз’єднання Русі», «Куліш у пеклі», «Україна», «Чорна рада»



Професійні театри:

- Львів (1795 р.);

- Київ (1806 р.);

- Одеса (1809 р.);

- Полтава (1810 р.) – І. Котляревський (1769 – 1838 рр.),

Михайло Щепкін (1788 – 1863 рр.);

- Харків (1812 р.) – Г. Квітка-Основ’яненко

Кріпосницькі театри:

- Сергія Голіцина, с. Козацьке на Черкащині –

Іван Андрійович Крилов (1769 – 1844 рр.);

- Станіслава Потоцького, м. Тульчин;

- Дмитра Ширая, с. Спиридонова Буда на Чернігівщині;

- Дмитра Трощинського, с. Кибинці на Полтавщині –

Василь Гоголь-Яновський (1777 – 1825 рр.);

- Григорія Тарнавського, с. Качанівка на Чернігівщині



Автори:

- Іван Котляревський

(1769 – 1838 рр.)

«Наталка-Полтавка», «Москаль-Чарівник»;

- Григорій Квітка-Основ’яненко

(1778 – 1834 рр.)

«Сватання на Гончарівці», «Шельменко – волосний писар», «Шельменко-денщик»;

- Тарас Шевченко

(1814 – 1861 рр.)

«Назар Стодоля»



Народний епос:

загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, думи, казки, легенди, перекази, байки, притчі



Лірика (пісні):

- трудові;

- календарно-обрядові (веснянки, русальські, купальські, жниварські, колядки, щедрівки);

- родинно-побутові (колискові, весільні, танцювальні, жартівливі, пісні-голосіння);

- соціально-побутові (козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські або солдатські, стрілецькі, бурлацькі або наймитські)

Народна драма:

- обряд весілля;

- пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка»;

- вертеп


Народні танці:

козачок, гопак, дудочка



Дослідники:

- «Руська трійця» (1833 – 1837 рр.) – «Русалка Дністрова»;

- Михайло Максимович (1804 – 1873 рр.) – «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні», «Збірка українських пісень»



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconСамостійна підготовка учнів до зно з історії україни схеми. Таблиці 9 клас новий час
Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття): Підруч для 9 кл серед шк. – К.: Генеза, 2000....
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconДиктатура Гая Юлія Цезаря
Обладнання: Підручник, стінна карта, атлас, таблиці, схеми, ілюстрації Цезаря та Клеопатри
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconБіологія 3. 02. 2016р. 05. 02. 2016 клас Повторити. Запліднення. Будова плодів,насіння. Запилення рослин. Суцвіття. Читати клас
Порівняти кровоносні системи у хребетних тварин: Клас РибиЗемноводні,Плазуни.,Птахи,Ссавці. Намалювати схеми кровообігу
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconСілаєва наталія петрівна
У посібнику вміщено різноманітні логічні схеми та узагальнюючи таблиці для використання їх на уроках української мови, види робіт...
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconКлас Усього – 70 год. На тиждень – год. Текстуальне вивчення – 62 год. Розвиток мовлення – год. Позакласне читання – год. Резервний час – 2 год
Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconКз лор «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека»
«Прийшов Січень-Новорічень», «Рік Новий – казковий час», «з новим роком, браття милі, // в новім щастю, в новій силі // Радісно вітаю...
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconОсновні знаменні та пам’ятні дати 2015 року І тематика книжково-журнальних виставок до них
Тавки: «Прийшов Січень-Новорічень», «Рік Новий – казковий час», «з новим роком, браття милі, // в новім щастю, в новій силі // Радісно...
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconРобочі таблиці ббк для шкільних бібліотек
На жаль, до шкільних бібліотек України вони практично не потрапили. Крім того, розроблені в Росії, ці таблиці не завжди відповідають...
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconРобочі таблиці ббк для шкільних бібліотек
На жаль, до шкільних бібліотек України вони практично не потрапили. Крім того, розроблені в Росії, ці таблиці не завжди відповідають...
Схеми. Таблиці 9 клас новий час iconРобочі таблиці ббк для шкільних бібліотек
На жаль, до шкільних бібліотек України вони практично не потрапили. Крім того, розроблені в Росії, ці таблиці не завжди відповідають...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка