УКРАЇНСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст

- федерація громад у межах України;

- федерація спілки народів Росії;

- федерація всіх слов’янських народів;

- федерація всіх народів світу

український історик, публіцист, суспільний діяч

- брав участь у Київській громаді;

- видавав журнал «Громада» у Женеві (1878 – 1879 рр., 1882 р.);

- вплинув на погляди Михайла Павлика, Івана Франка, Лесі Українки

- «виходження в народ»;

- підняття культурно-освітнього рівня та громадської свідомості селян

- розвиток народної освіти;

- дослідження української історії, етнографії, археології, географії;

- формування національної свідомості

Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко

(1859 – 1876 рр.):

Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Чубинський, Михайло Старицький, Микола Лисенко

- Південно-Західний відділ Імператорського Російського географічного товариства (1873 – 1876 рр.);

- «Киевская старина» (1882 – 1907 рр.)

(70-ті роки ХІХ ст.)

- Харків, Полтава, Чернігів, Київ, Одеса, Єлисаветград;

- студенти, вчителі гімназій, гімназисти, семінаристи

- таємний Всеукраїнський з’їзд студентських громад (1898 р.);

- Другий всеукраїнський студентський з’їзд (1899 р.)

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України;

- федеративний устрій України

- «Кредо молодих українців» у львівській газеті «Правда» (1893 р.)

- державно-політична єдність з Росією;

- панславізм;

- православ’я

- Антоній Петрушевич (1821 – 1913 рр.);

- Олександр Духнович (1803 – 1865 рр.);

- Яків Головацький (1814 – 1888 рр.);

- Григорій Купчанко (1849 – 1902 рр.)

- газети «Слово», «Русский Голос», «Русская Рада», «Русская земля», «Страхопуд»;

- Руська Рада (1870 – 1914 рр.);

- «Общество ім. Михайла Качковського» (1874 – 1939 рр.);

- РНП (1900 – 1909 рр.)

- розвиток єдиної української мови на народній основі;

- соборність всіх українських земель

- Федір Заревич (1835 – 1879 рр.);

- Ксенофонт Климкович (1831 – 1881 рр.);

- Юліан Лаврівський (1819 – 1873 рр.);

- Данило Танячкевич (1842 – 1906 рр.);

- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)

- журнали «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка»;

- товариство «Руська бесіда» (1861 – 1939 рр.);

- перший український професійний театр у Львові (1864 р.);

- «Просвіта» (1868 – 1939 рр.)

- Олександр Кониський (1836 – 1900 рр.);

- Володимир Барвінський (1850 – 1883 рр.);

- Юліан Романчук (1842 – 1832 рр.)

- Літературне товариство імені Тараса Шевченка (1873 – 1892 рр.);

- газети «Діло», «Правда», «Зоря», «Батьківщина»;

- «Народна Рада» (1885 – 1899 рр.)

- Олександр Барвінський (1847 – 1926 рр.);

- Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)

- Юліан Романчук (1842 – 1832 рр.);

- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)

- Наукове товариство імені Т. Шевченка (1892 – 1939 рр.);

- співзасновники УНДП (1899 – 1919 рр.);

- «нова ера»  РУРП (1890 – 1926 рр.)

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України

- Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.);

- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);

- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);

- РУРП (1890 – 1926 рр.);

- УНДП(1899 – 1919 рр.);

- УСДП (1899 – 1939 рр.)

або

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України

- Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.);

- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);

- Кирило Трильовський (1864 – 1941 рр.);

- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);

- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);

- Євген Левицький (1870 – 1925 рр.);

- В’ячеслав Будзиновський (1868 – 1935 рр.)

- участь в австрійському парламенті;

- критика народовців та новоерівців;

- «Україна поневолена» (1895 р.);

- кооперативний рух на селі;

- товариство «Січ» (1900 – 1903 рр.);

- загони УСС (1914 – 1918 рр.);

- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);

- УНДП (1899 – 1919 рр.);

- УСДП (1899 – 1939 рр.);

- УСРП (1926 – 1950 рр.)

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України

- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);

- Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)

- критика москвофілів;

- організація ЗУНР (1918 – 1919 рр.);

- УТП (1919 – 1925 рр.)

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України

- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);

- Семен Вітик (1876 – 1937 рр.)

- газети «Воля», «Земля і воля», «Робітничий голос», «Вперед», «Праця»;

- співпраця з СВУ (1914 – 1918 рр.);

- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);

- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);

- участь у Соціалістичному Інтернаціоналі (1931 – 1939 рр.);

- участь у комуністичних партіях Західної України (30-ті роки ХХ ст.)

- Володимир Антонович (1834 – 1908 рр.) – «Про походження козацтва», 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії»;

- Дмитро Яворницький (1855 – 1940 рр.) – «Історія запорозьких козаків»;

- Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Руси»

- Олександр Потебня (1835 – 1891 рр.) – «Теория словесности»;

- Павло Житецький (1835 – 1911 рр.) – «Нарис звукової історії малоруського наріччя», «Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII ст.»
Математика

Михайло Ващенко-Захарченко (1825 – 1912 рр.) – операційне числення

- Ілля Мечников (1845 – 1916 рр.) – еволюційна ембріологія, імунологія;

- Микола Гамалія (1859 – 1949 рр.) – інтенсивний метод щеплення;

- Бактеріологічна станція в Одесі (1886 р.)

- Іван Пулюй (1845 – 1918 рр.) – електротехніка, флоуресцентна лампа;

- Микола Бенардос (1842 – 1905 рр.) – дугове електрозварювання
Філософія

Памфіл Юркевич (1826 – 1874 рр.) – «філософія серця»

- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні);

- міські училища;

- недільні школи для дорослих

загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років

- класичні гімназії, прогімназії;

- реальні училища

- інститути шляхетних дівчат;

- професійні училища;

- ліцеї;

- гімназії (6 українських);

- ліцеї

- Новоросійський університет (1865 р.);

- Харківський ветеринарний інститут (1851 р.);

- Ніжинський історико-філологічний інститут (1875 р.);

- Харківський технологічний інститут (1885 р.);

- Київський політехнічний інститут (1896 р.);

- Катеринославське вище гірниче училище (1899 р.)

ветеринарна школа у Львові (1881 р.)

Наукові товариства: Київ (історичне, фізико-математичне), Харків (математичне, історико-філологічне), Одеса (дослідників природи)

Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові

- Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918 рр.)

«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Маруся Богуславка»;

- Панас Мирний (1849 – 1920 рр.)

«Лихі люди», «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «За водою», «Голодна воля»;

- Павло Грабовський (1864 – 1902 рр.)

поезії, переклади;

- Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 рр.)

«Дорогою ціною», «Лялечка», «Fata Morgana»;

- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)

«Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк»;

- Марко Вовчок (1833 – 1907 рр.)

«Інститутка», «Кармелюк», «Народні оповідання»;

- Леся Українка (1871 – 1913 рр.)

«Давня казка», «Лісова пісня», «В катакомбах», «Кассандра», «На крилах пісень»

Західна Україна

- Ольга Кобилянська (1863 – 1942 рр.)

«Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха»;

- Іван Франко (1856 – 1916 рр.)

«Борислав сміється», «Захар Беркут», «Наймичка», «Марійка», «Смерть убивці», «Украдене щастя»,

«З вершин і низин», «Зів’яле листя»;

- Юрій Федькович (1834 – 1888 рр.)

«Хмельницький», «Довбуш», «Люба-Згуба»;

- Василь Стефаник (1871 – 1936 рр.)

«Камінний Хрест», «Новина», «Дурні баби»

- Єлисаветград – «Театр корифеїв» (1882 – 1885 рр.) – Марко Кропивницький, Михайло Старицький;

- Єлисаветград, Київ, Чернігів, Харків, Полтава –

Марко Кропивницький;

- Єлисаветград (1885 – 1895 рр.) – Михайло Старицький;

- Київ (1907 – 1919 рр.) – Микола Садовський;

- Львів – театр «Руської Бесіди» (1864 – 1924 рр.) – Олександр Бачинський, Микола Садовський;

- Ужгород, Полтава, Чернігів, Немирів

Автори:

- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)

«Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»;

- Марко Кропивницький (1840 – 1910 рр.)

«Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю вол, заведе в неволю»;

- Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.)

«Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Бурлака», «Чумаки»

Актори:

- брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський);

- Марія Адасовська (Заньковецька);

- Марко Кропивницький

- Михайло Старицький

загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, думи, казки, легенди, перекази, байки, притчі

- трудові;

- календарно-обрядові (веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки);

- родинно-побутові (колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння);

- соціально-побутові (наймитські, заробітчанські)

Народна драма:

- обряд весілля;

- пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка»;

- вертеп

козачок, гопак, дудочка

- будинок Київської думи (арх. О. Шіле);

- будинок Галицького Крайового сейму у Львові

(арх. Ю. Гохбергер);

- будинок пожежної станції у Львові (арх. Ю. Гохбергер);

Будинок Земельного банку у Хркові (арх. О. Бекетов);

- оперний театр в Києві (арх. В. Шретер);

- оперний театр в Одесі (арх. Г. Гельмер, Ф, Фельнер);

- оперний театр у Львові (арх. З. Горголевський);

- готель «Континенталь» у Києві (арх. О. Беретті)

- політехнічний інститут в Києві (арх. О. Кобелєв);

- політехнічний інститут у Львові (арх. Ю. Захарієвич);

- перша київська гімназія (арх. О. Беретті);

- комерційне училище у Харкові (арх. О. Бекетов)

Палацово-паркова архітектура:

резиденція митрополита Буковини (арх. Й. Главка)

Володимирський собор у Києві (арх. Г. Штром, П. Спарро, О. Беретті)

- пам’ятник І. Котляревському (Полтава);

- пам’ятник М. Гоголю (Полтава)

Пармен Забіла

(1830 – 1917 рр.)

погруддя Т. Шевченка, О. Пушкіна, І. Тургенєва, М. Некрасова

пам’ятник Богдану хмельницькому (Київ)

- Костянтин Трутовський (1826 – 1893 рр.)

«Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром», «Весільний викуп», «Сцена біля колодязя», «Базар в провінції», «Колядки в Україні», «Мироїд»;

- Микола Мурашко (1844 – 1909 рр.)

«Над Дніпром», «Крим», «Берег Алупки», «Мечеть», «Вид Боярки», «Млин», «У парку»;

- Микола Кузнецов (1850 – 1929 рр.)

«На заробітки», «Мировий суддя», «В отпуску», «Об’їзд володінь», «Портрет І. Терещенка», «Портрет П. Чайковського», «Портрет В. Васнецова»;

- Сергій Васильківський (1854 – 1917 рр.)

«Чумацький шлях», «Українська хата», «Козацький двір», «Весна в Україні», «Сільська вулиця», «Козача левада», «Тип запорожця», «Задунайський запорожець», «Околиця кам’яної балки»;

- Киріак Костанді (1852 – 1921 рр.)

«В люди», «У хворого товариша», «Старенькі», «Рання весна», «Сутінки», «Гуси», «На терасі»;

- Микола Пимоненко (1862 – 1912 рр.)

«Сінокіс», «Весілля в Київській губернії», «Свати», «Ворожіння», «Ярмарок», «У похід», «Жниця», «На річці»;

Західна Україна

- Корнило Устиянович (1839 – 1903 рр.)

«Бойківська пара», «Гуцулка біля джерела», «Тарас Шевченко на засланні», «Мойсей», «Христос перед Пілатом», «Літописець Нестор», «Свята Ольга»;

- Теофіл Копистинський (1844 – 1916 рр.)

«Гуцулка», «Гуцул з Липовець»;

- Тит Романчук (1865 – 1911 рр.)

карикатури, ілюстрації;

- Іван Труш (1865 – 1941 рр.)

«Гуцулка з дитиною», «Трембітарі», «Прачки», «Арабські жінки», «Захід сонця в лісі», «Самітна сосна»

- Семен Гулак-Артемовський (1813 – 1873 рр.)

«Запорожець за Дунаєм»;

- Петро Сокальський (1832 – 1887 рр.)

«Мазепа», «Майська ніч». «Облога Дубна», «Музичні картини для фортепіано»

- Петро Ніщинський (1832 – 1896 рр.)

«Вечорниці»

- Микола Лисенко (1842 – 1912 рр.)

«Чорноморці», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»

- Микола Аркас (1853 – 1909 рр.)

«Катерина»

Композитори

Західної України:

- Іван Лаврівський (1823 – 1873 рр.)

«Ген, ген, далеко», «Руська річка», «Плач вдовиці», «Піснь прощальна», «Дух святий», «Козак до Торбана»;

- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)

«Купало», романси на твори Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича;

- Сидір Воробкевич (1836 – 1903 рр.)

«Над Прутом», «Сині очі», «Вечір», «Убога Марта»

Народні співці:

- Андрій Шут (1790 – 1873 рр.);

- Остап Вересай (1803 – 1890 рр.);

- Іван Крюковський (1815 – 1885 рр.);

- Павло Братиця (1825 – 1887 рр.);

- Михайло Кравченко (1858 – 1917 рр.)

при Російському музичному товаристві в Києві (1868 р.), Харкові (1883 р.), Одесі (1897 р.)

- «Торбан» (1870 р.) у Львові;