|
 Схеми. Таблиці 9 клас новий час
|
Сторінка | 5/5 | Дата конвертації | 09.04.2017 | Розмір | 0.71 Mb. |
|
УКРАЇНСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Назва руху
|
Ідеї
|
Представники
|
Діяльність
|
Український
соціалізм –
громадівський
соціалізм
|
- колективна власність виробничих об’єднань (громад);
- федерація громад у межах України;
- федерація спілки народів Росії;
- федерація всіх слов’янських народів;
- федерація всіх народів світу
|
Михайло Драгоманов (1841 – 1895 рр.) –
український історик, публіцист, суспільний діяч
|
- досліджував український фольклор;
- брав участь у Київській громаді;
- видавав журнал «Громада» у Женеві (1878 – 1879 рр., 1882 р.);
- вплинув на погляди Михайла Павлика, Івана Франка, Лесі Українки
|
Хлопоманство
|
- добровільне служіння народу;
- «виходження в народ»;
- підняття культурно-освітнього рівня та громадської свідомості селян
|
Володимир Антонович (1834 – 1908 рр.)
|
«Моя исповедь» (1862 р.)
|
Тадей Рильський (1841 – 1902 рр.)
|
більшість життя провів у родовому маєтку у селі Романівка
|
Павло Чубинський (1839 – 1884 рр.)
|
«Ще не вмерла Україна» (1862 р.)
|
Громадівський рух –
українофільство
|
- поширення української мови, літератури та культури;
- розвиток народної освіти;
- дослідження української історії, етнографії, археології, географії;
- формування національної свідомості
|
Петербурзька громада (1859 – 1861 рр.):
Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко
|
«Основа» (1861 – 1862 рр.)
|
Київська громада – «Стара громада»
(1859 – 1876 рр.):
Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Чубинський, Михайло Старицький, Микола Лисенко
|
- «Киевский телеграф» (1859 – 1876 рр.);
- Південно-Західний відділ Імператорського Російського географічного товариства (1873 – 1876 рр.);
- «Киевская старина» (1882 – 1907 рр.)
|
Молоді громади
(70-ті роки ХІХ ст.)
- Харків, Полтава, Чернігів, Київ, Одеса, Єлисаветград;
- студенти, вчителі гімназій, гімназисти, семінаристи
|
- ЗУО – Загальна українська безпартійна організація (1897 р.) УДП (1904 р.);
- таємний Всеукраїнський з’їзд студентських громад (1898 р.);
- Другий всеукраїнський студентський з’їзд (1899 р.)
|
«Братство тарасівців»
|
«Кредо молодих українців»:
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України;
- федеративний устрій України
|
«свідомі українці» Іван Липа, Віталій Боровик, Михайло Базькевич, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Микола Міхновський
|
- осередки в Харкові, Києві, Чернігові, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Лубнах;
- «Кредо молодих українців» у львівській газеті «Правда» (1893 р.)
|
УКРАЇНСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Назва руху
|
Ідеї
|
Представники
|
Діяльність
|
Москвофіли
|
- національно-культурна єдність з Росією;
- державно-політична єдність з Росією;
- панславізм;
- православ’я
|
- Денис Зубрицький (1777 – 1862 рр.);
- Антоній Петрушевич (1821 – 1913 рр.);
- Олександр Духнович (1803 – 1865 рр.);
- Яків Головацький (1814 – 1888 рр.);
- Григорій Купчанко (1849 – 1902 рр.)
|
- язичіє;
- газети «Слово», «Русский Голос», «Русская Рада», «Русская земля», «Страхопуд»;
- Руська Рада (1870 – 1914 рр.);
- «Общество ім. Михайла Качковського» (1874 – 1939 рр.);
- РНП (1900 – 1909 рр.)
|
Народовці
|
- українці – це окрема нація від Кавказу до Карпат;
- розвиток єдиної української мови на народній основі;
- соборність всіх українських земель
|
- Володимир Шашкевич (1839 – 1885 рр.);
- Федір Заревич (1835 – 1879 рр.);
- Ксенофонт Климкович (1831 – 1881 рр.);
- Юліан Лаврівський (1819 – 1873 рр.);
- Данило Танячкевич (1842 – 1906 рр.);
- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)
|
60-ті роки ХІХ ст.:
- журнали «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка»;
- товариство «Руська бесіда» (1861 – 1939 рр.);
- перший український професійний театр у Львові (1864 р.);
- «Просвіта» (1868 – 1939 рр.)
|
- Корнило Сушкевич (1840 – 1885 рр.);
- Олександр Кониський (1836 – 1900 рр.);
- Володимир Барвінський (1850 – 1883 рр.);
- Юліан Романчук (1842 – 1832 рр.)
|
70-80-ті роки ХІХ ст.:
- Літературне товариство імені Тараса Шевченка (1873 – 1892 рр.);
- газети «Діло», «Правда», «Зоря», «Батьківщина»;
- «Народна Рада» (1885 – 1899 рр.)
|
- Олександр Кониський (1836 – 1900 рр.);
- Олександр Барвінський (1847 – 1926 рр.);
- Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)
- Юліан Романчук (1842 – 1832 рр.);
- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)
|
90-ті роки ХІХ ст.:
- Наукове товариство імені Т. Шевченка (1892 – 1939 рр.);
- співзасновники УНДП (1899 – 1919 рр.);
- «нова ера» РУРП (1890 – 1926 рр.)
|
Радикали
|
- соціалізм;
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);
- Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.);
- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);
- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);
|
- критика народовців, новоерівців, москвофілів;
- РУРП (1890 – 1926 рр.);
- УНДП(1899 – 1919 рр.);
- УСДП (1899 – 1939 рр.)
|
ПЕРШІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Назва
|
Роки
|
Програма
|
Організатори
|
Діяльність
|
РУРП
або
УРП
|
1890 – 1926 рр.
|
- науковий соціалізм (марксизм);
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);
- Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.);
- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);
- Кирило Трильовський (1864 – 1941 рр.);
- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);
- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);
- Євген Левицький (1870 – 1925 рр.);
- В’ячеслав Будзиновський (1868 – 1935 рр.)
|
- газети «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос»;
- участь в австрійському парламенті;
- критика народовців та новоерівців;
- «Україна поневолена» (1895 р.);
- кооперативний рух на селі;
- товариство «Січ» (1900 – 1903 рр.);
- загони УСС (1914 – 1918 рр.);
- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);
- УНДП (1899 – 1919 рр.);
- УСДП (1899 – 1939 рр.);
- УСРП (1926 – 1950 рр.)
|
УНДП
|
1899 – 1919 рр.
|
- автономія українського Коронного краю в складі Австро-Угорщини;
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);
- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);
- Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)
|
- газети «Свобода», «Діло»;
- критика москвофілів;
- організація ЗУНР (1918 – 1919 рр.);
- УТП (1919 – 1925 рр.)
|
УСДП
|
1899 – 1939 рр.
|
- австромарксизм;
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);
- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);
- Семен Вітик (1876 – 1937 рр.)
|
- складова частина СДРП Австрії (1899 – 1918 рр.);
- газети «Воля», «Земля і воля», «Робітничий голос», «Вперед», «Праця»;
- співпраця з СВУ (1914 – 1918 рр.);
- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);
- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);
- участь у Соціалістичному Інтернаціоналі (1931 – 1939 рр.);
- участь у комуністичних партіях Західної України (30-ті роки ХХ ст.)
|
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Умови розвитку культури
Позитивні Негативні
- сформувалася українська нація, українська мова; АЛЕ - немає власної держави;
- діяльність громадських та політичних організацій; АЛЕ - політичний гніт Російської та Австрійської імперії;
- реформи 60-70-х років ХІХ ст.; АЛЕ - феодальні пережитки;
- українські та російські поміщики займалися меценатством; АЛЕ - соціальний гніт (експлуатація, бідність);
- розвиток фабрично-заводського виробництва АЛЕ - низький рівень освіти народу
|
Освіта
|
Наука
|
|
В складі Росії
|
В складі Австрії
|
Історія
- Володимир Антонович (1834 – 1908 рр.) – «Про походження козацтва», 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії»;
- Дмитро Яворницький (1855 – 1940 рр.) – «Історія запорозьких козаків»;
- Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Руси»
Мовознавство
- Олександр Потебня (1835 – 1891 рр.) – «Теория словесности»;
- Павло Житецький (1835 – 1911 рр.) – «Нарис звукової історії малоруського наріччя», «Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII ст.»
Математика
Михайло Ващенко-Захарченко (1825 – 1912 рр.) – операційне числення
Біологія
- Ілля Мечников (1845 – 1916 рр.) – еволюційна ембріологія, імунологія;
- Микола Гамалія (1859 – 1949 рр.) – інтенсивний метод щеплення;
- Бактеріологічна станція в Одесі (1886 р.)
Фізика
- Іван Пулюй (1845 – 1918 рр.) – електротехніка, флоуресцентна лампа;
- Микола Бенардос (1842 – 1905 рр.) – дугове електрозварювання
Філософія
Памфіл Юркевич (1826 – 1874 рр.) – «філософія серця»
|
Початкова
|
- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні);
- міські училища;
- недільні школи для дорослих
|
загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років
|
Середня
|
- класичні гімназії, прогімназії;
- реальні училища
- інститути шляхетних дівчат;
- професійні училища;
- ліцеї;
- циркуляр «про кухарчиних дітей» (1887 р.)
|
- гімназії (6 українських);
- ліцеї
|
Вища
|
- Новоросійський університет (1865 р.);
- Харківський ветеринарний інститут (1851 р.);
- Ніжинський історико-філологічний інститут (1875 р.);
- Харківський технологічний інститут (1885 р.);
- Київський політехнічний інститут (1896 р.);
- Катеринославське вище гірниче училище (1899 р.)
|
ветеринарна школа у Львові (1881 р.)
|
Наукові товариства: Київ (історичне, фізико-математичне), Харків (математичне, історико-філологічне), Одеса (дослідників природи)
|
Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ТЕАТР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Нова українська література
|
Театр
|
УНТ
|
Наддніпрянська Україна
- Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918 рр.)
«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Маруся Богуславка»;
- Панас Мирний (1849 – 1920 рр.)
«Лихі люди», «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «За водою», «Голодна воля»;
- Павло Грабовський (1864 – 1902 рр.)
поезії, переклади;
- Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 рр.)
«Дорогою ціною», «Лялечка», «Fata Morgana»;
- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)
«Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк»;
- Марко Вовчок (1833 – 1907 рр.)
«Інститутка», «Кармелюк», «Народні оповідання»;
- Леся Українка (1871 – 1913 рр.)
«Давня казка», «Лісова пісня», «В катакомбах», «Кассандра», «На крилах пісень»
Західна Україна
- Ольга Кобилянська (1863 – 1942 рр.)
«Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха»;
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.)
«Борислав сміється», «Захар Беркут», «Наймичка», «Марійка», «Смерть убивці», «Украдене щастя»,
«З вершин і низин», «Зів’яле листя»;
- Юрій Федькович (1834 – 1888 рр.)
«Хмельницький», «Довбуш», «Люба-Згуба»;
- Василь Стефаник (1871 – 1936 рр.)
«Камінний Хрест», «Новина», «Дурні баби»
|
Професійні театри:
- Єлисаветград – «Театр корифеїв» (1882 – 1885 рр.) – Марко Кропивницький, Михайло Старицький;
- Єлисаветград, Київ, Чернігів, Харків, Полтава –
Марко Кропивницький;
- Єлисаветград (1885 – 1895 рр.) – Михайло Старицький;
- Київ (1907 – 1919 рр.) – Микола Садовський;
Аматорські театри:
- Львів – театр «Руської Бесіди» (1864 – 1924 рр.) – Олександр Бачинський, Микола Садовський;
- Ужгород, Полтава, Чернігів, Немирів
Автори:
- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)
«Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»;
- Марко Кропивницький (1840 – 1910 рр.)
«Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю вол, заведе в неволю»;
- Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.)
«Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Бурлака», «Чумаки»
Актори:
- брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський);
- Марія Адасовська (Заньковецька);
- Марко Кропивницький
- Михайло Старицький
|
Народний епос:
загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, думи, казки, легенди, перекази, байки, притчі
Лірика (пісні):
- трудові;
- календарно-обрядові (веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки);
- родинно-побутові (колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння);
- соціально-побутові (наймитські, заробітчанські)
Народна драма:
- обряд весілля;
- пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка»;
- вертеп
Народні танці:
козачок, гопак, дудочка
|
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Архітектура
|
Скульптура
|
Еклектизм
Світська архітектура:
- будинок Київської думи (арх. О. Шіле);
- будинок Галицького Крайового сейму у Львові
(арх. Ю. Гохбергер);
- будинок пожежної станції у Львові (арх. Ю. Гохбергер);
Будинок Земельного банку у Хркові (арх. О. Бекетов);
- оперний театр в Києві (арх. В. Шретер);
- оперний театр в Одесі (арх. Г. Гельмер, Ф, Фельнер);
- оперний театр у Львові (арх. З. Горголевський);
- готель «Континенталь» у Києві (арх. О. Беретті)
Навчальні заклади:
- політехнічний інститут в Києві (арх. О. Кобелєв);
- політехнічний інститут у Львові (арх. Ю. Захарієвич);
- перша київська гімназія (арх. О. Беретті);
- комерційне училище у Харкові (арх. О. Бекетов)
Палацово-паркова архітектура:
резиденція митрополита Буковини (арх. Й. Главка)
Храми:
Володимирський собор у Києві (арх. Г. Штром, П. Спарро, О. Беретті)
|
Леонід Позен
(1849 – 1921 рр.)
- пам’ятник І. Котляревському (Полтава);
- пам’ятник М. Гоголю (Полтава)
Пармен Забіла
(1830 – 1917 рр.)
погруддя Т. Шевченка, О. Пушкіна, І. Тургенєва, М. Некрасова
Михайло Микешин
(1835 – 1896 рр.)
пам’ятник Богдану хмельницькому (Київ)
|
УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Образотворче мистецтво
|
Музика
|
Реалізм
Наддніпрянська Україна
- Костянтин Трутовський (1826 – 1893 рр.)
«Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром», «Весільний викуп», «Сцена біля колодязя», «Базар в провінції», «Колядки в Україні», «Мироїд»;
- Микола Мурашко (1844 – 1909 рр.)
«Над Дніпром», «Крим», «Берег Алупки», «Мечеть», «Вид Боярки», «Млин», «У парку»;
- Микола Кузнецов (1850 – 1929 рр.)
«На заробітки», «Мировий суддя», «В отпуску», «Об’їзд володінь», «Портрет І. Терещенка», «Портрет П. Чайковського», «Портрет В. Васнецова»;
- Сергій Васильківський (1854 – 1917 рр.)
«Чумацький шлях», «Українська хата», «Козацький двір», «Весна в Україні», «Сільська вулиця», «Козача левада», «Тип запорожця», «Задунайський запорожець», «Околиця кам’яної балки»;
- Киріак Костанді (1852 – 1921 рр.)
«В люди», «У хворого товариша», «Старенькі», «Рання весна», «Сутінки», «Гуси», «На терасі»;
- Микола Пимоненко (1862 – 1912 рр.)
«Сінокіс», «Весілля в Київській губернії», «Свати», «Ворожіння», «Ярмарок», «У похід», «Жниця», «На річці»;
Західна Україна
- Корнило Устиянович (1839 – 1903 рр.)
«Бойківська пара», «Гуцулка біля джерела», «Тарас Шевченко на засланні», «Мойсей», «Христос перед Пілатом», «Літописець Нестор», «Свята Ольга»;
- Теофіл Копистинський (1844 – 1916 рр.)
«Гуцулка», «Гуцул з Липовець»;
- Тит Романчук (1865 – 1911 рр.)
карикатури, ілюстрації;
- Іван Труш (1865 – 1941 рр.)
«Гуцулка з дитиною», «Трембітарі», «Прачки», «Арабські жінки», «Захід сонця в лісі», «Самітна сосна»
|
Композитори__Наддніпрянської_України'>Композитори
Наддніпрянської України:
- Семен Гулак-Артемовський (1813 – 1873 рр.)
«Запорожець за Дунаєм»;
- Петро Сокальський (1832 – 1887 рр.)
«Мазепа», «Майська ніч». «Облога Дубна», «Музичні картини для фортепіано»
- Петро Ніщинський (1832 – 1896 рр.)
«Вечорниці»
- Микола Лисенко (1842 – 1912 рр.)
«Чорноморці», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»
- Микола Аркас (1853 – 1909 рр.)
«Катерина»
Композитори
Західної України:
- Іван Лаврівський (1823 – 1873 рр.)
«Ген, ген, далеко», «Руська річка», «Плач вдовиці», «Піснь прощальна», «Дух святий», «Козак до Торбана»;
- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)
«Купало», романси на твори Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича;
- Сидір Воробкевич (1836 – 1903 рр.)
«Над Прутом», «Сині очі», «Вечір», «Убога Марта»
Народні співці:
- Андрій Шут (1790 – 1873 рр.);
- Остап Вересай (1803 – 1890 рр.);
- Іван Крюковський (1815 – 1885 рр.);
- Павло Братиця (1825 – 1887 рр.);
- Михайло Кравченко (1858 – 1917 рр.)
Музичні школи:
при Російському музичному товаристві в Києві (1868 р.), Харкові (1883 р.), Одесі (1897 р.)
Хорові колективи:
- «Торбан» (1870 р.) у Львові;
- «Боян» (1891 р.) у Львові
|
Поділіться з Вашими друзьями: |
Схожі: | Самостійна підготовка учнів до зно з історії україни схеми. Таблиці 9 клас новий час Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття): Підруч для 9 кл серед шк. – К.: Генеза, 2000....
|  | Диктатура Гая Юлія Цезаря Обладнання: Підручник, стінна карта, атлас, таблиці, схеми, ілюстрації Цезаря та Клеопатри
|  | Біологія 3. 02. 2016р. 05. 02. 2016 клас Повторити. Запліднення. Будова плодів,насіння. Запилення рослин. Суцвіття. Читати клас Порівняти кровоносні системи у хребетних тварин: Клас РибиЗемноводні,Плазуни.,Птахи,Ссавці. Намалювати схеми кровообігу
|  | Сілаєва наталія петрівна У посібнику вміщено різноманітні логічні схеми та узагальнюючи таблиці для використання їх на уроках української мови, види робіт...
|  | Клас Усього – 70 год. На тиждень – год. Текстуальне вивчення – 62 год. Розвиток мовлення – год. Позакласне читання – год. Резервний час – 2 год Українська література ХХ ст як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець І влада, свобода творчості....
|  | Кз лор «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» «Прийшов Січень-Новорічень», «Рік Новий – казковий час», «з новим роком, браття милі, // в новім щастю, в новій силі // Радісно вітаю...
|  | Основні знаменні та пам’ятні дати 2015 року І тематика книжково-журнальних виставок до них Тавки: «Прийшов Січень-Новорічень», «Рік Новий – казковий час», «з новим роком, браття милі, // в новім щастю, в новій силі // Радісно...
|  | Робочі таблиці ббк для шкільних бібліотек На жаль, до шкільних бібліотек України вони практично не потрапили. Крім того, розроблені в Росії, ці таблиці не завжди відповідають...
|  | Робочі таблиці ббк для шкільних бібліотек На жаль, до шкільних бібліотек України вони практично не потрапили. Крім того, розроблені в Росії, ці таблиці не завжди відповідають...
|  | Робочі таблиці ббк для шкільних бібліотек На жаль, до шкільних бібліотек України вони практично не потрапили. Крім того, розроблені в Росії, ці таблиці не завжди відповідають...
|
|
|