Шевченко-географ-дослідник



Скачати 27,53 Kb.
Дата конвертації03.11.2017
Розмір27,53 Kb.

Шевченко-географ-дослідник

Одна з найбільш маловідомих сторінок біографії великого Кобзаря - участь в Аральскій географічній експедиції 1848-1849 років.

Її організація була покладена на капітан-лейтенанта флоту Олексія Івановича Бутакова, який очолив експедицію за рекомендацією всесвітньо відомого мореплавця Ф.Ф. Біллінсгаузена. В Оренбурзі Бутаков звернувся до начальника Оренбурзького краю генерала В.А. Обручева з проханням включити до складу експедиції рядового Шевченка як художника, оскільки за відсутності фотографій успіх її залежав би від того, як вона наочно оформлена. Kрім того, це б дозволило Шевченку малювати, писати і разом з тим позбавило б його труднощів солдатської служби. Вирішити це питання було не так просто, бо Тарас Григорович в солдати відправлений з таким вироком: „Художника Шевченко за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений определить в Оренбургский отдельный корпус, поручив начальнику иметь строжайшее наблюдение, дабы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений». Миколі Першому цього здалось мало, і він власноручно приписав: „Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать”. До речі, в експедицію було включено ще одного, поляка, студента-геолога з Варшави Томаша Вернера.

З 5 травня 1848 року Тарас Григорович - художник-дослідник Аральської географічної експедиції. Про це радісно повідомляє у листі А. Лизогубу: „Я тепер веселий йду на оте нікчемне море Аральське. Не знаю, чи вернувся тілько!.. А йду, їй-богу веселий”. А небезпека для учасників експедиції дійсно була: в степу загроза захворіти холерою чи чумою, потонути в бурхливому недослідженому морі, загинути в сутичці. Південне узбережжя Аралу входило у Хивинське ханство, вороже до Рорсійської імперії.

Тарас Шевченко нарешті скинув ненависний йому солдатській мундир і, за свидченням очевидців, ходив у парусиновій сорочці і шараварах, а зимою - у чорному сюртуку і драповому пальті. Про це пише О.І. Макшеєв, штабс-капітан Генерального штабу, заступник начальника експедиції. З ним Тарас Григорович найбільше подружився, і під час сухопутної подорожї жив разом в одному наметі- „джоламейці”. Ось що згадує Макшеєв у своїх спогадах: „Шевченко был весел и по-видимому очень доволен раздольем степи и переменного своего положения. Походная обстановка его нисколько не тяготила». На привалі поет жартівливо звертався до Макшеєвого денщика зі словами: „Дай, братец, квасу со льдом, ты знаешь, что я не так воспитан, чтобы пить голую воду».

Через три місяці, з 30 липня 1848 року починається морська частина експедиції. На шхуні „Kонстантин” було двадцять сім чоловік і з них чотири офіцери. Шевченко разом з Вернером плавають на кораблі у офіцерській каюті.



Тарас Григорович багато малює: пейзажи, портрети. Збереглось понад сто робіт, серед них- „Днювання експедиційного транспорту в степу”, „Kрутий берег Аральського моря” та інші. Натхненно пише. На цей період припадає основна частина його письменної творчості в засланні.

З приходом весни експедиція продовжувала дослідження моря, аж до 22 вересня 1849 року. Звіт Аральської географічної експедиції був гідно оцінений великими географами О. Гумбальдом і В.Семеновим Тянь-Шанським. Німецький учений, ознайомившись з ним, написав: „Це істинно відкриття в географії”. Семенов Тянь-Шанський, підсумовуючи результати досліджень, підкреслив, що її успіх був би неможливий без чудових іллюстрацій Т.Г.Шевченка. За уміле керівництво О.Бутаков став дійсним членом Російського Імператорського географічного товариства. А Микола Перший наказав Бутакова піддати суворому дисциплінарному стягненню і встановити за ним таємний нагляд. Причина такого рішення втому, що Олексій Іванович , обговоривши з генералом В.Обручевим ситуацію з Шевченком, подав офіційне клопотання про присвоєння Тарасу Григоровичу звання унтер-офіцера. Вони зрозуміли, що це могло б дуже полегшити становище Шевченка і, можливо, скоротити час заслання. Обручев скріпив документ своїм підписом, і він опинився в сумці фельд'єгера. Але за іронією долі- поруч відправили донос про те, що, всупереч повелінню імператора, засланному політичному Шевченку було дозволено писати, малювати, вести вільне листування і навіть ходити в „партикулярном платье”.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Шевченко-географ-дослідник icon74 В. М. Щербаківський як дослідник народного розпису
Вадима Щербаківського. Акцентується увага на дослідженні вченим українського настінного розпису, зокрема його основного символу −...
Шевченко-географ-дослідник iconПівденно-західній відділ рос. Географ. Товариства в києві
Києвської Громади 1870-х p p стверд­жують лише науково культурницький характер в роботі такої виключної своїм значінням української...
Шевченко-географ-дослідник iconШевченко Т. Г. Назар Стодоля / Т. Г. Шевченко. Київ : Дніпро, 1985. 103 с
Шевченко Т. Г. Вірші / Т. Г. Шевченко, Ф. Шіллер, Л. Українка, Г. Гейне. Дніпропетровськ : Січ, 2008. 241 с
Шевченко-географ-дослідник iconТема уроку. Тарас Шевченко – співець краси рідного краю. Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця. Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…»
Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця. Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати»
Шевченко-географ-дослідник icon4 клас Вчителя початкових класів Горішньослобідської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іванців Ярослави Олексіївни Тема. Великий Кобзар. Вступ до теми “Тарас Шевченко”. Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко”
Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко” (про нього). Т. Г. Шевченко „ Вітер з гаєм розмовляє…”, „Садок вишневий коло хати”
Шевченко-географ-дослідник icon«Тарас Шевченко»
У статті досліджується питання зацікавленості творчістю Т. Г. Шевченка російськими письменниками. Увага зосереджена на повістях В....
Шевченко-географ-дослідник iconКурси за вибором
Посібник: Допрофільна підготовка: курси за вибором / За ред канд географ наук Гільберг Т. Г
Шевченко-географ-дослідник iconШкварніков Петро Климентійович
Радянський, українский генетик, селекціонер, дослідник мутаційного процесу у рослин, викладач І організатор генетичної науки
Шевченко-географ-дослідник iconЧабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець
Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] – український журналіст, редактор,...
Шевченко-географ-дослідник iconТема 1: суть І характерні риси міжнародного менеджменту
Американський дослідник Р. Робінсон поділив історичний розвиток міжнародного бізнесу за останніх віків на ери


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка