Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка



Скачати 249,39 Kb.
Дата конвертації26.05.2017
Розмір249,39 Kb.

Потапова Нелля Василівна

Мистецтвознавець, Санкт-Петербург
Шевченкознавство:

Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка
1. Етнографічний аспект у мистецькій творчості Тараса Шевченко.

Етнічний аспект у мистецькій спадщині Тараса Шевченко являє собою різнобарвну і самостійну тему, яка впливає на сьогодення1. У шевченкознавстві понад п’ятдесяти років тому сформувалася етнографічна гілка, яка розгорнула багатовекторний образотворчий ряд етносів Російської Імперії 1 пол. ХIХ ст.: російські, уральські і чорноморські козаки, вірмени, чуваші, башкири, татари, калмики, казахи, туркмени тощо2.


2. Погляд ромологів на циганську складову мистецтва Тараса Шевченко.

Циганська художня складова шевченківської спадщини постійно зацікавлювала українських и російських ромологів, які вважали, що існує щонайменш чотири художніх творі Тараса Шевченко на циганську тематику3. Власне розуміння циганами свободи і волі, їхній яскравий темперамент, невідома «циганська таємниця» – все це надихало багатьох світових мистців 4. В Санкт-Петербурзі у 1840 році 26-річний слухач Академії мистецтв Тарас Шевченко отримав срібну медаль другого рівня за твір, який Василь Васильович Толбін бачив у той рік на академічній виставці та у власній статті, що була надрукована пізніше 1861 року, позначив як «картина маслом» (рос.) і назвав «Цыганенок» (рос.), тобто українською мовою – «Циганча»5.


3. Картина «Циганча» на виставці в Академії мистецтв

Відомо, що на академічній виставці картина «Циганча» була придбана комендантом Петропавловської фортеці столиці Іваном Микитовичем Скобелєвим, який мав декілька творів Тараса Шевченко: «Во время пребывания в Академии художеств Шевченко бывал в доме у известного ветерана-инвалида Скобелева, бывшего в то время комендантом Петропавловской цитадели, и дарил старику картины своей работы» (із спогадів М.М. Білозерського) 6. (Іл.№1. Невідомий художник. Петропавловська фортеця. 1845. ) На жаль, сліди скобелєвської колекції давно втратилися. (Іл. №2. Портрет І.М. Скобелєва, коменданта фортеці у 1839-1840 рр.)

У своїх спогадах В.В. Ковальов згадував картину «Хлопчик з собачкою» по темі дитинства, за яку Шевченко отримав звання художника, але з неточністю він назвав 1844 рік7. Відомо, що до 1842 року в Академії мистецтв Шевченко успішно виконував учбові програми кожного року, за які був тричі нагороджений срібними медалями другого достоїнства: у 1839 році – за рисунок з натури, у 1840 році – за жанрову картину «Хлопчик з собакою» або «Циганча» (або варіації назви роботи чи її авторські повторення, тобто: «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», «Хлопчик-жебрак, який ділиться з собакою»), у 1841 році – за акварель «Циганка-ворожка» 8.
4. Тема дитинства у мистецькій спадщині Тараса Шевченка

Власні симпатії і співчуття до долі безпритульної дитини художник Шевченко пізніше втілив у серію портретів та етюдів дітей-сиріт9. Відгук академічного завдання відчувається у сепії «Хлопчик з собакою у лісі». В історії світового мистецтва тематика дитинства іде поруч з темою маленької людини, її безправностей, її самотності. Ледь чи не всі відомі майстри мистецтв зверталися у своїй творчості до зображення дітей 10.


5. Бартоломео Мурільйо у списку улюблених майстрів пензля Тараса Шевченка

Іспанський художник Бартоломео Мурільйо (1518 – 1682) був у списку найулюбленіших мистців Тараса Шевченка. (Іл. № 5. Мурільйо Б. Автопортрет. Лондон. Національна галерея.) Ось як О.О. Благовєщенський, діловод імп. Академії мистецтв, описує урочисту сцену нагородження у 1860 році: «Имена Шевченко и других вновь избранных членов Академии, провозглашенными при звуке труб и литавр… Кроме названных гравюр Шевченко еще исполнил следующие гравюры: копия с картины Мурильо «Святое семейство», маленький малороссийский пейзаж, к «Цыганам» Пушкина… »11. (Іл. № 6. Мурільйо Б. Свята родина. Санкт-Петербург. Ермітаж.)

Згадаємо картину «Хлопчик з собакою» Мурільйо, під впливом якої, ймовірно, розроблялась академічна програма. (Іл.№3. Мурільйо Б. Хлопчик з собакою. Москва. Національний музей образотворчих мистецтв ім. О.С.Пушкіна.) Жанрові картини художника, де зображено дітей сільської бідноти, які граються на вулицях, отримали європейську славу. Буде доречним додати, що художника Мурільйо постійно цікавив образ Богоматері: до галереї розроблених ним релігійних образів увійшла «Циганська Мадонна» 12. (Іл. №4. Мурільйо Б. Циганська Мадонна. 1675 – 1680. Рим. Галерея Корзіні.)
6. Акварель «Циганка-ворожка»

У1841 році за акварель «Циганка-ворожка» Тарас Шевченко отримав третю нагороду срібною медаллю13. (Іл.№7. Шевченко Т. Циганка-ворожка. Акварель. 1841. Київ. Національний музей Тараса Шевченка). Згадаємо виписку з постанови ради Академії мистецтв від 26 вересня 1841 року: «Ст.6. Определено: вольноприходящих учеников Академии за успехи в художестве, доказанные представленными работами по живописи исторической и портретной, Тараса Шевченко за картину, изображающую «Цыганку», по живописи пейзажной – прапорщика Жданова за … () наградить серебрянными медалями 2-го достоинства» 14.

Погляд глядача рухається по великому колу – нагору по стовпу дерева, повертає праворуч по його гілці, опускається по шлейфам одягу дівчини. Постать собачки направляє наш погляд знову знизу нагору до освітлених двох рук. Вказуючий пальчик циганча, погляд циганки, вертикаль її палиці веде по маленькому колу і знову повертає до точки торкання рук. Чіткі антропологічні риси портрета дитини перетворюють її у циганча з густим чорнявим волоссям, коричневим кольором шкіри, круглими темними очіма з яскравими білками.

Тобто, якщо В.В. Толбін згадував картину «Циганча» у 1861 році через 21 рік після її показу в Академії мистецтв, то він опирався у назві, перш за все, на антропологічний типаж. Роздивляючись маленьке циганча на акварелі «Циганка-ворожка» кожному з нас здається, що художник Шевченко повторює вдруге яскраві антропологічні риси циганів, з якими він впорювався раніше.

Акварель викликає прямі паралелі з картиною «Ворожіння. Автопортрет з ворожкою» (1805) пензля Василія Шебуєва, ректора живопису Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі. За спогадами скульптора Миколи Олександровича Рамазанова, у молоді роки академіст-пенсіонер Василь Шебуєв, прогулюючись по околицях Рима, «зустрів циганку-ворожку, яка за декілька монет, дивлячись на його долоню, передбачила славу, гроші і близькість до Государя»15. Невдовзі пророцтва циганки збулися, але романтичний автопортрет залишився незавершеним. (Іл.№8. Шебуєв В.К. Ворожіння. Автопортрет з ворожкою. 1805 – 1807. Москва. Третьяковська галерея. Іл.№9. Соколов П. Портрет скульптора Миколи Рамазанова.)

Під впливом цього портрету та усієї історії з ворожінням, на думку мистецтвознавця В. О. Круглової, академіками було введено у портретному класі програму «Циганка, яка ворожить по руці молодому чоловіку». Слухачу Академії мистецтв Тарасу Шевченку, ймовірно, були відомі як історія ректорського автопортрета, так і твір його однолітка по Академії мистецтв Якова Васильєва, який прийняв першу золоту медаль у щорічному конкурсі за розробку сюжету з ворожінням 16.


7. Тема «Ворожіння по руці»

Ворожіння по руці – тема не новітня в історії мистецтв: як приклад, згадаємо картину «Ворожка» основоположника італійського реалізму Мікеланджело Да Караваджо (1579 – 1609) – «…Бунтар у житті та мистецтві, він сміливо руйнував академічні канони. До раннього періоду творчості Караваджо належить «Ворожка». Жінка у білій кофті та перекинутому через плече плащі ворожить юнаку долю. Молодий чоловік у шовковому камзолі і шляпі зі страусиними пір’ями стоїть підбоченившись та вслухаючись у слова ворожки. Звичайні люди, яких художник міг бачити на вулицях, ставали його героями. Бажаючи піднести цих людей до гори Караваджо робить їх підкреслено тендітними, одягає в ошатні одежі» 17.

Зауважимо, що костюм на циганці-ворожці є характерним жіночим одягом у циган того часу на Піренеях. (Іл.№10. Караваджо М. Ворожка. 1594. Париж. Лувр.) Неймовірна здатність майстра захопити увагу глядача спонукала навіть сучасних віддавців до випуску повного зібрання його робіт 18.

Наступний приклад – це картина «Ворожка» Жоржа де Латура (1593-1652), який відчував великий вплив славетного майстра та його послідовників, створивших течію караваджизма. (Іл.№11. Латур де Жорж. Ворожка. 1630 – 1639. Музей Метрополітен. Нью-Йорк.) Художник Микола Бессонов у книзі про циганів подає декілька прикладів зображення ворожіння у циганів: «Сцена ворожіння» (середина ХYII століття) Яна Коссієрса, «Ворожка та гравці у карти» (1628) Ніколаса Реньє, «Дівчата-подруги та ворожка» (1834) Карла Столє 19.

Композиційно у Караваджо, Латура, Шевченка виділяється промінь світла та розкрита долонь людини, по якій циганка читає майбутнє. Шевченкова циганка одягнена у накидку зі смугастої тканини, має смугастий головний убір. Такі тканини художник включає у свої акварельні роботи. Смугасті матерії були у моді і називались так – «дороги», що у контексті циганської тематики на сьогодні також звучить дуже символічно20. У русі романтичних подорожей вони стали улюбленими деталями гардеробу чоловіків і жінок – це накидки, халати, шалі, шарфи. (Іл. №12. Кіпренський О. А. Автопортрет. 1828. ) (Іл. № 13. Гау В.І. Портрет баронеси О. М. Менгден. 1840. )
8. Образи циган у літературних порівняннях Тараса Шевченка

Антропологічні риси циганів були відомі художнику Шевченку і використовувався письменником Шевченком у літературних порівняннях: «…над большой дорогой строятся новые переселенцы, а около их багажа шляются калмычки с грудными детьми на плечах, совершенно цыганки, только что не ворожат. IУ. 90» (рос.) 21. Антропологічний тип циганів, інший за слов’янський, цікавив майстрів живопису, наприклад, згадаємо картину художника-академіста Ореста Кіпренського «Циганка з гілкою мірта у руці» (Москва,ТГ).


9. Славетна гравюра «Циганський табір»

Славу гравера Тарасу Шевченко принесла третя робота на циганську тему – це гравюра «Циганський табір» до поеми О.С. Пушкіна «Цигани». Ще раз згадаємо спогади діловода імп. Академії мистецтв О.О. Благовєщенського про присвячення в академіки гравюри Тараса Шевченка, який власноруч у 1860 році до своїх творів додав : «…Кроме названных гравюр Шевченко еще исполнил следующие гравюры: копия с картины Мурильо «Святое семейство», маленький малороссийский пейзаж, к «Цыганам» Пушкина… » (див. зноска №11) .

Офорт «Циганський табір», легендарна ілюстрація Тараса Шевченко до поеми О.С.Пушкіна «Цигани» накресленням Людвіга фон Майделя, яка була виконана для нездійсненого видання у типографії Є.Ф. Фішера (до 1843 року?)22. На сьогодні чудовий екземпляр гравюри на сталі «Циганський табір» (з розміром 206 х 134 мм, 263 х 190 мм) зберігається у відділі естампів та гравюр Російської Національної бібліотеці (м. Санкт-Петербург). (Іл. №14. Циганський табір. Офорт. Санкт-Петербург. Відділ естампів Російської Національній бібліотеці. Це є найстаріша універсальна наукова бібліотека світового значення, гордість якої є відділ естампів. Вона була заснована у 1795 році, з 1814 року відкрилась для публіки. (Іл.№15. Невідомий художник. Публічна бібліотека у Санкт-Петербурзі. Початок ХIХ ст.)

Вірогідно, що у бібліотеці зберігається той самий екземпляр з колекції П.Я.Дашкова, на який вказувала перша Пушкініана з таким описом: «Гравюра к поэме «Цыганы». Без всякой подписи, по словам владельца этой редкости П.Я.Дашкова, гравирована в Лондоне с рисунка Т.Г.Шевченко для неосуществившегося издания.»23. Зібрання П.Я. Дашкова як дійсний Парнас, на якому були присутні майже усі зірки культурної спадщини. Бібліотечна гравюра є ідентичною до гравюри «Циганський табір» із зібрання П.О.Єфремова, яка була показана у чорно-білому зображенні (розміром 150 х 85 мм) у книзі «Пушкін» серії «Бібліотека великих письменників» (випуск С.О. Вєнгєрова у 1908 році) 24.

Ґрунтовним дослідництвом у 2003 році автори намагалася повернути малюнок «Циганський табір» до виконаного у Лондоні однойменного офорту у Шевченкове портфоліо. Соавтор Валентина Савенкова, мистецтвознавець з гравюри, після закінчення Академії мистецтв (тобто, Шевченкової alma mater) на час дослідження з 1980-их років працювала у відділі естампів і атрибутувала твір як «шевченковський» у техніці à leau forte (з франц. «водою кріпкою» або «горілкою»).

Сучасна Пушкініана, радянська та дореволюційна жодного разу не відкидала з обліку причетність Тараса Шевченка до ілюстрацій к «Циганам». До когорти однодумців увійшли відомі бібліофіли, літературознавці та ерудіти: П.Я.Дашков, П.О. Єфремов, С.О. Венгеров, І.А. Ефрон, А.М. Ефрос, Е.Ф. Голлербах. (Іл.№16. Захисники причетності Т.Шевченка до ілюстрації к «Циганам» О.С. Пушкіна: П.Я.Дашков, Е.Ф. Голлербах, І.А. Ефрон, П.О. Єфремов, С.О. Венгеров, М.Бессонов, О.Данілкин, Н.Потапова.) Етнограф Олексій Данілкін та художник творів про циган Микола Бессонов погодилися з аргументами і доказами дослідників петербурзької гравюри у 2003 році. На офіційних сторінках М. Бессонов також інтерпретує ілюстрацію «Циганський табір» як «шевченкківську» 25. Малюнок «Циганський табір» навіть було використано на обкладинці збірника статей конференції 26. (Іл. № 17. Обкладинка збірника «Рома в Україні». 2006.) За цей час думка про опонентів – Д.О. Ровинського і К.Я. Афанасьєва – отримала у пошуках нове змістовне наповнення. (Іл.№ 18. Опоненти щодо авторства Т.Шевченко: Д.О.Ровинський, К.Я.Афанасьєв.)

Зараз про гравюру «Циганський табір» із Санкт-Петербургу можна говорити як про рідкісний екземпляр (або навіть єдиний), оскільки наявність такої гравюри у музеях України не зафіксовано. Уважне вивчення гравюри привело до розуміння одної її особливості: малюнок гравюри несе у собі дзеркальне відображення, за умови, що гравіювання листа відбувалося за усіма правилами із дзеркалами. Про дзеркальне зображення автопортретів Шевченка автор вперше зафіксувала увагу глядачів ще у попередньому дослідженні теми «Шевченко і фотографія»27.
9. Проблема дзеркальності у мистецькій спадщині Тараса Шевченка.

Достатньо подивиться на дзеркально обернене зображення бібліотечної гравюри, щоб побачити її урівноважену статеву композицію. (Іл. №19. Офорт «Циганський табір». Дзеркально обернене зображення.) Під час дослідження було відкрито джерело – контурний малюнок «Сцена перед шатром» Людвіга фон Майделя, основа якого була ідентична оберненій композиції28. (Іл.№20. Майдель Л.Ф. Сцена перед шатром. Малюнок.) У ті часи нікого не дивувало подвійне чи потрійне авторство гравюр. Красномовним виявилось подальше порівняння з автоілюстрацією О.С. Пушкіна на берегах його рукопису29. (Іл.№.21. Циганський табір. Автоілюстрація О.С. Пушкіна.). Пушкінська ідея зберігалась у бібліотечному офорті: шатро, віз, ведмідь і сидяча жіноча фігура з немовлям («циганська мадонна»). (Іл. №22. Данілкин О. Циганська кібітка. 1997.)

У композиції «циганської мадонни» (в автоілюстрації або в офорті) візуально можливо прослідкувати дві геометричні фігури – трикутник і коло, з якими збудовано, наприклад, зображення картини Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта» (Іл.№23. 1.Леонардо да Вінчі. Мадонна Літта. Композиційна схема. Єрмітаж. Санкт – Петербург. 2.О.О.Пушкін. Автоілюстрація к «Циганам». Циганська Мадонна. Фрагмент. 3.Майдель Л.Ф. Сцена перед шатром. Циганська Мадонна. Фрагмент. 4.Офорт «Циганський табір». Циганська мадонна. Фрагмент. 5. Офорт «Циганський табір». Циганська мадонна. Фрагмент. Дзеркально обернене зображення.).

Замість сигнатури малюнок гравюри має у лівому нижньому кутку піктограму: вивитий лозою винограду профільний портрет, що має безперечні риси подібності із автопортретом Тараса Шевченка у молоді роки, коли він мав бакенбарди. У спогадах М.О. Момбелли залишився портрет Шевченко 1843 – 1844 рр.: «Я встречал Шевченку у Гребенки…лицо круглое, борода и усы всегда выбриты, бакенбарды же, кругом окаймляющие лицо, волосы выстрежены по-казацки…» 30. В дзеркальній монограмі, повернутої на 90 градусів, виноградна лоза нагадує козацький чуб, а літера «Ш» виглядає як бакенбарди. (Іл.№ 24. Циганський табір. Фрагмент. Монограма. Пряме зображення та дзеркально обернене .)

Постановка танцюючих фігур на гравюрі подібна композиції акварелі «Циганський танок» (1830) Ф.Г. Солнцева (1801–1892) 31. Його аркуші з етнографічної серії були добре відомі сучасникам. (Іл. № 25 . Солнцев Ф.Г. Циганський танок. 1830. Нью-Йорк.) (Іл. № 26. Невінчана Г. Циганський танок. 2000.)

У центрі гравюри «Циганський табір» розміщено циганку, яка розмішує варево. На циганці одягнений головний убір, що ідентичний убору ворожки на акварелі «Циганка-ворожка» і за деякими деталями подібний з головним убором Кочубіхи на ілюстрації «Сон Марії» до поеми «Полтава» О.С. Пушкіна. Циганка по центру оточена сидячими жінками у головних уборах рушникового типу у формі тюрбанів. З одного боку, тюрбан може вказувати на мусульманське віросповідання циганки, а з другого – на достатньо зрозумілий для сучасників Шевченка зображувальний натяк.

Мистецтво першої половини ХIХ століття донесло до нас багато образів світських дам, які прикрашали себе екзотичним модним убором: кожна з них бажала, щоб у ній бачили жінку-пророчицю, подібно до античної сивіли (так називалися пророчиці). Образ Дельфійської сивіли був добре відомим столичним академістам після знайомства з історією живописної школи Італії. У Болоньї в ХYII столітті був створений особливий тип картин з поясним зображенням сивіл, увінчаних тюрбаном (як приклад, сивіла художника Доменікіно) 32. (Іл.№.27. Доменікіно. Сивіла. 1617. Рим. Галерея Боргезе.) (Іл.№ 28. Кіпренський О.А. Портрет Н.С. Сємьонової у ролі сивіли Дельфійської. 1828.) Про циганську тему у літературній спадщині О.С. Пушкіна відомо спеціальне дослідження Б.О.Трубецького33.

Проблема дзеркальності бібліотечної гравюри стала стартовим майданчиком для подальшого тестування робіт Шевченка, який охоче використовував дзеркала. Слухач Академії мистецтв, або її випускник, він добре знав творчі здобутки майстрів Відродження про використання дзеркала у малюванні, яке було запорукою успіху. Ось репліка Леонардо да Вінчі із «Трактату про живопис»: «Якщо хочеш побачити, чи відповідає загальне враження від живопису натури, то візьми дзеркало і постав його так, щоб у ньому відображався реальний предмет, потім порівняй обидва зображення та уважно перевір, чи відповідає об’єкт двом зображенням…твій живопис, якщо ти добре їм володієш, також буде мати ефект предмета природного, побаченого у великому дзеркалі».

Тарас Шевченко та його сучасники з задоволенням вибирали жанр графічного автопортрета (пізніше охоче фотографувались), але фахівці підкреслюють відсутність амбіційних претензій авторів до майбутнього 34. Автопортрети (або зображення у дзеркалі) малювались упродовж життя як образотворчий щоденник, який фіксував всі зміни характеру у життєвій подорожі митця.

Обговорюємо автопортрети Шевченка і використовуємо наступні покажчики: «праворукість-ліворукість», «застіжка чоловіча на лівий борт», «більш зручніший пробір зачіски зліва направо для людини-правши ». Після аналізу відомих автопортретів їхнє сприйняття відмінне від минулого і принципово потребує сучасної наукової характеристики «Автопортрет у дзеркалі». (Іл.№29. Автопортрети Тараса Шевченка. Прямі та дзеркально обернені зображення: а. Брюллов К. Автопортрет з пензлем. в. Шевченко Т. Автопортрет з пензлем. 1843. c. Шевченко Т. Автопортрет. 1840. d. Шевченко Т. 1845.) Розглядаючи композиції дзеркальних автопортретів (особливо у ракурсі три четверті) мистецтвознавцю неможливо їх відокремлювати від методологічного принципу німецько-американського естетика Рудольфа Арнхейма 35.

У зону проблеми дзеркальності можливо занести граверні портрети з уточнюючим підписом «Дзеркальне зображення». Відомо, що саме гравери, особливо літографи, ініціювали вільне ставлення до зображення: якщо малюнок виконувався на літографському каміні без допомоги дзеркал, то паперовий відбиток мав дзеркальне зображення. (Іл.30. Шевченко Т. Портрети. Прямі та дзеркально обернені зображення: а. Портрет І.О.Ускова.1853 – 1857. Олівець. в. Портрет Ф.П. Толстого. Офорт. 1860. с. Портрет П.К. Клодта. Офорт. 1861. d. Портрет І.І.Горностаєва. Офорт.1861.) Питання набуває двоякого інтересу, оскільки у шевченкознавстві вже введено порівняльний аналіз автопортретів Тараса Шевченка із світлинами 36.

Структурний підхід дозволяє врахувати віддзеркалення у темі про багатомірну структуру Шевченкової філософії світла. Оригінальне вирішення проблеми освітлення у Рембрандта, великого голландського живописця і гравера, зіграло на збагачення саме образотворчого стилю Шевченка37. Візуальна інформація надходила через західноєвропейську гравюру, тому Шевченкові міркування про «прозорий напівприсмерок, утворений від згасаючий свічки» та відомий «Автопортрет зі свічкою» цікаво розглянути під кутом творчості (вже згаданого) Жоржа де Латура (нагадаємо картини «Марія Магдалина», «Йосиф-тесляр» з Лувру). У сучасних мистецтвознавчих енциклопедіях він сприймається як майстер з новацією «сяйво свічки»: «Художник розміщує у центрі свічку, щоб на полотні з’явився образ ночі. Свічка і ніч допомагають яскравіше акцентувати деталі» 38.

На новому шаблі дослідництва образотворчої спадщини Тараса Шевченка, відзначаючи особисте захоплення дзеркалами та уміле використування, спостерігаємо, як еволюція його творчого руху піднімалась від живопису до акварелі (або сепії), потім від досконалого рисунка пензлем рухалась у кінцеву зупинку – до офорту (або акватинти). Стосовно офорту «Циганський табір» згадаємо про те, що нормативи зберігання художніх творів у бібліотеках відмінні від нормативів художніх музеїв: глядач у музеї має можливість бачити твір, а читач у бібліотеці може тримати його у руках, тому постає питання про передачу офорту «Циганський табір» до художнього музею (оформлення його в раму та під скло).
10. Шевченківька автоілюстрація «Шатро. Циганський табір»

Четверта робота Тараса Шевченка на циганську тематику – це автоілюстрація «Шатро. Циганський табір» (зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка у м. Київ) до поеми «Відьма», яка виконана у 1847 році 39. Художник увів циганське шатро у композицію малюнка, а дійство поеми розгортається у Бессарабії, так само, як у пушкінській поемі. Поема «Відьма» була написана у Седніві під час першого візиту Шевченко у 1846 році до садиби Лізогубів. (Іл. №31. Шевченко Т. Шатро. Циганський табір. 1846. Київ.)


11. Сепія «Циган»

З художньої спадщини художника добре відома сепія «Циган» (зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка у м. Київ), яка виконана в 1851 році під час геологічної експедиції в гори Каратау і яка входить у серію «Т.Шевченко серед товаришів»40. (Іл.№32. Шевченко Т. Циган. Сепія. 1851. Київ.) У ролі «цигана» був представлений Броніслав Залєський, товариш Шевченко, якого оточення сприймало по поведінці за цигана.

Стереотипний образ комічних циганів було сформовано у західній літературній та малярській традиції, де жінки зображувалися як ворожки або танцівниці, а чоловіки як дрібні шахраї 41. У відомому російськомовному щоденнику Шевченко згадує свій діалог із українцем Андрієм Обеременко, який дає жартівливу пораду: «Та не берить з собою цыгана, отого проклятого ляха. Нехай вин сказыться» .)42. Вони познайомились у 1849 році в Оренбурзі, де разом обробляли матеріали Аральської експедиції. Друзі не припинили відносини і листування між собою до смерті поета у 1861 році. (Іл.№ 33. Залєський Б. Автопортрет. 1850. Сепія. Київ.)

Малюнок «Циган» знову з’явився у шевченківський сепії «Серед товаришів на засланні» (1851), у якій було задіяно улюблений композиційний прийом голландських майстрів – це «картина у картині». У колі товаришів та глядачів Залєський, тримаючи у руці папір, розглядає свій циганський імідж; ось зараз усі почують його критичний відгук. (Іл. № 34. Шевченко Т. Г. Серед товаришів на засланні. 1851. Сепія. Київ.)( Іл. № 35. Шевченко Т. Г. Серед товаришів на засланні. Фрагмент.)


12. Про мораліте обставин життя

На двох шевченківських роботах – сепії «Програвся у карти» і «У хліві» - у композицію була включена розкидана колода карт, задумана як чітко пійманий нюанс, що натякає на програш картяного гравця43. (Іл.№36. Шевченко Т. Програвся в карти. Сепія. 1856 –1857. Київ.)( Іл. №37 . Шевченко Т. У хліві. Папір, туш, бістр. 1856 – 1857.Київ.) «Карти, горілка, жінки ведуть душу до погибелі» – мораліте послідовного образотворчого ряду, наприклад, від Жоржа де Латура («Шулер з бубновим тузом». 1635) до часів художників Т.Шевченка та П.А.Федотова («Гравці»). (Іл.№ 38. Латур де Ж. Шулер з бубновим тузом. 1635. Париж. Лувр.) (Іл. №39. Федотов П.А. Гравці. 1852. Музей російського мистецтва. Київ.) Три гральні карти вирішили долю Германа, героя «Пікової дами» О.С.Пушкіна, і відкрили шлях до рокового виграшу. Ворожильні карти у руках циганки-ворожки, подібно до ліній на долоні, могли вказувати на невідворотне майбутнє.

В.А Жуковський залишив жартівливі рисунки (як сучасні комікси) та спогади про визволення поета з кріпацтва: «Жуковский в виде судьбы провозглашает выиграшный билет. В одной руке его карта; в другой отпускная Шевченки. Вдали портрет Жуковского. Он подпер руки в боки и, стоя на одной ноге, подражает неподражаемой Тальони. Шевченко вырос от радости и играет на скрипке качучу. А Юлия Федоровна из облаков их благословляет» .44 (Іл.№40. Жуковський В.А. Комікс «Викуп Тараса Шевченка».) Поет Жуковський був талановитим графіком, брав уроки з гравюри, залишилось біля 2000 його рисунків та естампів.
13. Про сюрреалістична складова у творчій лабораторії Тараса Шевченка

Насиченість циганською тематикою художньої Шевченкініани (п’ять творів) наближало художника до тонкої межі, де розпочинається світ ірраціонального, вібравший образи романтизму та образи, які пізніше у ХХ столітті були затерміновані як сюрреалістичні. У діалозі з аквареллю Карла Брюллова «Сон бабусі і онуки» (1829), з якої Тарас Шевченко зробив копію (1839–1840), перегукуються інші роботи, у яких сфера підсвідомого, що зокрема стосується світу сновидінь, стала джерелом творчості: «Сон Марії» (1840), «Натурниця» (1840), (1860), «Сама собі господиня» (1859), або, наприклад, літаючи у хмарах «Русалки» (1859). У 2010 році під час презентації альбому «Шедеври українського живопису» (видавництво «Мистецтво») французький мистецтвознавець Валентина Маркаде відзначила сюрреалістичні мотиви у натюрморті Шевченка з годинником без стрілок та статуеткою 45.



Чародійство циганських сюжетів обсновує відкриття на пограниччі з хрестоматійним романтизмом сучасну тему про сюрреалістичну складову у шевченківській спадщині, до вже розробленої традиції пошуку сюрреалістичної складової у творчості Миколи Гоголя46. Наше дослідження має на меті звернути увагу мистецтвознавців на наступний факт: в творчій лабораторії Тараса Шевченко обсяг невідомого можливо більший, ніж відкрита і вивчена дослідниками сфера.

ІЛЮСТРАЦІЇ
Іл.№1. Невідомий художник. Петропавловська фортеця. 1845.

Іл. №2. Портрет І.М. Скобелєва, коменданта Петропавловської фортеці у 1839 – 1840 рр.

Іл.№3. Мурільйо Б. Хлопчик з собакою. Москва. Національний музей образотворчих мистецтв ім. О.С.Пушкіна.

Іл. №4. Мурільйо Б. Циганська Мадонна. Рим. Галерея Корзіні.

Іл. № 5. Мурільйо Б. Автопортрет. Лондон. Національна галерея.

Іл. № 6. Мурільйо Б. Свята родина. Санкт-Петербург. Ермітаж.

Іл. №7. Шевченко Т. Циганка-ворожка. Акварель. 1841. Київ.

Іл.№8. Шебуєв В.К. Ворожіння. Автопортрет з ворожкою. 1805-1807. Третьяковська галерея.

Іл.№9. Соколов П. Портрет скульптора Миколи Рамазанова. (2 іл.: 1,автопортрет)

Іл.№10. Караваджо М. Ворожка. 1594. Париж. Лувр.

Іл.№11. Латур де Жорж. Ворожка. 1630 – 1639. Музей Метрополітен. Нью-Йорк.

Іл. №12. Кіпренський О. А. Автопортрет. 1828.

Іл. № 13. Гау В.І. Портрет баронеси О. М. Менгден. 1840.

Іл.№14. Циганський табір. Офорт. Санкт-Петербург. Відділ естампів Російської Національній бібліотеці .

Іл.№ 15. Невідомий художник. Публічна бібліотека у Санкт-Петербурзі. Початок ХIХ ст. (2 іл.)

Іл.№16. Захисники причетності Т.Шевченка до ілюстрації к «Циганам» О.С. Пушкіна: П.Я.Дашков, Е.Ф. Голлербах, І.А. Ефрон, П.О. Єфремов, С.О. Венгеров, М.Бессонов, О.Данілкин, Н.Потапова.

Іл. № 17. Обкладинка збірника «Рома в Україні». 2006.

Іл. № 18. Опоненти щодо авторства Т.Шевченко: Д.О.Ровинський, К.Я.Афанасьєв.

Іл. №19. Офорт «Циганський табір». Дзеркально обернене зображення.

Іл.№20. Майдель Л.Ф. Сцена перед шатром. Малюнок.

Іл.№.21. Циганський табір. Автоілюстрація О.С. Пушкіна. (2 іл.)

Іл. №22. Данілкин О. Циганська кібітка. 1997.

Іл.№23. 1.Леонардо да Вінчі. Мадонна Літта. Композиційна схема. Єрмітаж. Санкт – Петербург. 2.О.О.Пушкін. Автоілюстрація к «Циганам». Циганська Мадонна. Фрагмент. 3.Майдель Л.Ф. Сцена перед шатром. Циганська Мадонна. Фрагмент. 4.Офорт «Циганський табір». Циганська мадонна. Фрагмент. 5. Офорт «Циганський табір». Циганська мадонна. Фрагмент. Дзеркально обернене зображення.

Іл.№ 24. Циганський табір. Фрагмент. Монограма. Пряме зображення та дзеркально обернене .

Іл. № 25 . Солнцев Ф.Г. Циганський танок. 1830. Нью-Йорк.

Іл. № 26. Невінчана Г. Циганський танок. 2000.

Іл.№.27. Доменікіно. Сивіла. 1617. Рим. Галерея Боргезе.

Іл.№28. Кіпренський О.А. Портрет Н.С. Сємьонової у ролі сивіли Дельфійської. 1828.

Іл.№29. Автопортрети Тараса Шевченка. Прямі та дзеркально обернені зображення: а. Брюллов К. Автопортрет з пензлем. в. Шевченко Т. Автопортрет з пензлем. 1843. c. Шевченко Т. Автопортрет. 1840. d. Шевченко Т. 1845.

Іл.30. Шевченко Т. Портрети. Прямі та дзеркально обернені зображення : а. Портрет І.О.Ускова.1853 – 1857. Олівець. в. Портрет Ф.П. Толстого. Офорт. 1860. с. Портрет П.К. Клодта. Офорт. 1861. d. Портрет І.І.Горностаєва. Офорт.1861.

Іл. №31. Шевченко Т. Шатро. Циганський табір. 1846. Київ.

Іл.№32. Шевченко Т. Циган. Сепія. 1851. Київ.

Іл.№ 33. Залєський Б. Автопортрет. 1850. Сепія. Київ.

Іл. № 34. Шевченко Т. Г. Серед товаришів на засланні. 1851. Сепія. Київ. Іл. № 35. Шевченко Т. Г. Серед товаришів на засланні. Фрагмент.

Іл.№36. Шевченко Т. Програвся в карти. Сепія. 1856 –1857. Київ.

Іл. №37 . Шевченко Т. У хліві. Папір, туш, бістр. 1856 – 1857. Київ.

Іл.№ 38. Латур де Ж. Шулер з бубновим тузом. 1635. Париж. Лувр.

Іл. №39. Федотов П.А. Гравці. 1852. Музей російського мистецтва. Київ.

Іл.№40. Жуковський В.А. Комікс «Викуп Тараса Шевченка».

Іл.№41.Н.В.Потапова. Фотографія.

1 Андрущенко Тетяна. Національне в мистецькій спадщині Тараса Шевченка і сучасна образотворчість // Образотворче мистецтво. – 2000. – № 1 – 2 . – С. 22 – 25.

2 Кравець О.М. Діяльність Т.Г.Шевченко в галузі етнографії. – К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1961.

3 Усна бесіда з Олексієм Данілкиним [автор монографії: Данілкин О. Культура циган України: минуле і сучасність. – К.: МФ „Відродження”. – 2001.] і з Миколою Бессоновым [соавтор монографії: Деметр Н., Бессонов Н., Кутенков В. История цыган – новый взгляд. – Воронеж: ИПФ «Воронеж». – 2000.].

4 Петренко Н.В. Загадка цыган (биографический обзор) //Рома в Україні. Історичний та етнокультурний розвиток циган (рома) України (ХYI – ХХ ст.): Матеріали круглого стола.. – Севастополь: «Вебер», 2006. – С.105 – 109.

5 Толбин В. В. Ученики Брюллова. Шевченко. – Иллюстрация. – 1861. – № 180.

6 Біографія Т.Г. Шевченка за спогадами сучасників. – К: Вид-во АН УРСР, 1958. – С.48. Іван Микитович Скобелєв (1778 – 1849) у 1839 – 1840рр. комендант Петропавловської фортеці Санкт-Петербургу, генерал, письменник, дідусь Михайла Скобелєва, видатного російського військового генерала, визволителя Болгарії.

7 Біографія Т.Г. Шевченка за спогадами сучасників. – К.: Вид-во АН УРСР, 1958. – С.70-71. Відомо, що у Санкт-Петербурзі Тарас Шевченко перебував з 1831 року по 1843 рік, потім по декілька місяців у 1844, 1845, 1847 роках, останні 1858-1861 роки.

8 Паламарчук Г. П. Т.Г.Шевченко. „Циганка-ворожка”. – К.: Мистецтво, 1961; Яцюк В. Роздуми над назвою акварелі Т.Шевченко „Ворожіння” // НТ та Є. – 1992. – № 2. – С.50 – 58; Яцюк В. Малярство і графіка Тараса Шевченка: спостереження, інтерпретація. – К : «Рада», 2003. – С.38 – 51.

9 Тарас Шевченко. Альбом. – К.: Мистецтво, 1976. – С.181, 183, 235, 237, 257, 259 .

10 Столбова Е. Детский портрет в русской живописи XYIII – XIX веков. – Юный художник. – 1987. – № 2. – С. 14 – 18; Вона же: Детские образы в живописи. – Юный художник. – 1990. – № 10. – С.7 – 11; Вона же: Детский портрет в русском искусстве. – Юный художник. – 1990. – № 12. – С. 10.

11 Благовещенский А.А. Шевченко в Петербурге (1858 – 1861гг.)// Исторический вестник – СПб. – 1896. – Т.ХIY. – Июнь. – С.900.

12 Takacs Marianna H. Murillo. – Budapest: Corvina. – 1977. – Ill.22 (Cigany Madonna. 164 x 108 cm. 1675 – 1680. Roma, Galleria Corsini).

13 Паламарчук Г. П. Т.Г.Шевченко. „Циганка-ворожка”. – К.: Мистецтво, 1961; Яцюк В. Роздуми над назвою акварелі Т.Шевченко „Ворожіння” // НТ та Є. – 1992. – № 2. – С.50 – 58; Яцюк В. Малярство і графіка Тараса Шевченка: спостереження, інтерпретація. – К : «Рада», 2003. – С.38 – 51.

14 Вічний як народ: Сторінки до біографії Т.Г. Шевченка: Навч. посібник /Автори-упорядники О.І. Руденко, Н.Б. Петренко. – К.: Либідь, 1998. – С. 54.

15 Круглова В.А. Шебуев Василий Кузьмич (1777–1855). – Л.: ЛО «Искусство», 1982. – С. 22 – 26.

16 Там само: С.106. Авторка згадує про книгу: Петров П.Н. Сборник материалов для истории Санкт-Петербургской императорской Академии художеств за 100 лет ея существования: Спб., 1896. – Т. 1. – С.548.

17 Лувр // Калитина Н.Н. Музеи Парижа. – М.: Л.: «Искусство», 1969. – С. 88.

18 Баздирєва А. Караваджо – темний геній світового живопису та одна з найзагадковіших постатей в історії мистецтва// ART-UKRAINE. – 2011. – №2 (21). – С.124.

19 Деметр Н., Бессонов Н., Кутенков В. История цыган… – С. 253, С. 265.

20 Кирсанова Р.М. Розовая ксандрейка и драдедамовский платок. Костюм, вещь и образ в русской литературе XIX в. – М.: Книга, 1989. – С.27.

21 Словарь языка русских произведений Шевченко. К.:Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1986. – В 2-х т. – Т1. – С.160 («ВОРОЖИТЬ»).

22 Потапова Н., Савенкова В. До історії атрибуції і датування гравюри „Циганський табір” із зібрання Російської національної бібліотеки (Санкт-Петербург) // Мистецтвознавство України: Зб. наук.- пр. ст. – К.: СПД Кравчук В. К. – 2003. – Вип. 3. – С.61 – 72.

23 Межов В.И. PUSCHKINIANA. Библиографический указатель статей о жизни А. С. Пушкина. – СПб.: 1886. – № 3983. – С.263.

24 Пушкин. Библиотека великих писателей. /Под ред. С.А.Венгерова. В 3-х т. – СПб.: Изд-во Брокгауз – Эфрон, 1908. – Т. II. – Ч.1. – С. 241. [Иллюстрация № 2]

25 Бессонов Н. Цыганские мотивы в творчестве Т.Шевченко. – Ужгород.-Романи яг. – 2003. – №18 – 20.

26 Рома в Україні. Історичний та етнокультурний розвиток циган (рома) України (ХYI – ХХ ст.): Матеріали круглого стола.. – Севастополь: «Вебер», 2006. – С.105-109.

27 Потапова Н.В. До розробки теми «Т.Г.Шевченко і фотографія» (гальваноакустика «Король Лір» в Російській національній бібліотеці Санкт-Петербурга ) // Образотворче мистецтво. – 2001. – № 2. – С.12.

28А.С. Пушкин в изобразительном искусстве. – М.: Гос. изд-во изобр. ис-ва, 1961. – Ил. 52.

29 Цявловская Т.Г. Рисунки Пушкина. – 3-е изд.стереотип. – М.: Искусство, 1963. – С.74 – 75.

30 Біографія Т.Г. Шевченка за спогадами сучасників… - С.69.

31 Дэвис Р., Касинэк Э. Русские акварели в Нью-Йорке. – Наше наследие. – 1989. – YI. – С.40 – 41. Серія, яка мала декілька сотні малюнків одягу, включила чотири листи з циганської теми («Цигани». Іл. 173 – 176.).

32 Музеи Рима. Галерея Боргезе. Национальная галерея / Текст З. Борисова. – М.: Изобразительное искусство, 1971. – Іл. 54. Сивіла (1617). Доменікіно. (Доменіко Цампьєрі).1581 – 1641; Зименко В. М. Орест Адамович Кипренский. 1786 – 1836. – М.: Искусство, 1988. – Іл.193. «Дельфійськая сивіла» (Портрет Н. С. Сємьонової). 1828.

33 Трубецкой Б.А. Пушкин в Молдавии. – Кишинев: Изд-во «Картя Молдовеняскэ», 1976. – С.292 – 300.

34 Турчин В. Графический раздел на выставке «Автопортрет в русском и советском искусстве»// Сов. Графика-77. Сб. статей. – М.; Сов. художник, 1970. – С.165 – 178.

35 Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства. Сб. статей. – М.: Прометей, 1994.

36 Яцюк В. Таїна Шевченкових світлин. – К.: Вид-во КВИЦ, 1998.

37 Скиба М. Філософія світла у творчості Т.Шевченка: її композиційне та колористичне витлумачення // Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. – К .: СПД Кравчук В.К., 2004. – С. 269 – 276.

38 Посетите Лувр: Альбом / Авт текста Валерии Меттэ. – Версаль: Изд-во ART LYS, 2005. – С.64т – т -67.

39 Тарахан - Береза З.П. Шевченко – поет і художник. До проблеми єдності образного мислення. – К .: Наук. думка. – 1985. – С. 66 – 67. „Шатро. Циганський табір ”.

40 Тарас Шевченко. Альбом… – С. 210.

41 Курочкін О. Карнавальні «цигани»: етнічний стереотип і обрядова маска// Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім.. М.С. Грушевського НАН України. Т.15. Тематичний випуск «Роми України: із минулого в майбутнє». – К., 2008. – С. 255 – 269.

42 Шевченко Т.Г. Дневник. 1857 – 1858. – К.: Изд-во ЦК ЛКСМУ «Молодь». – 29[июля] – С. 77. Залєський Броніслав (1820 – 1880) - польський історик і художник, політичний засланець – за зв’язки з революційними гуртками був засланий в Оренбург.

43 Тарас Шевченко. Альбом … – С.262, 264.

44 Біографія Т.Г. Шевченка за спогадами сучасників… – С.28. Василь Андрійович Жуковський (1783-1852) – поет-романтик, перекладач, брав безпосередню участь у викупі Т.Г.Шевченка. Юлія Федоріна Баранова – статс-дама при дворі Олександри Федорівни, дружини Миколи Першого.

45 Презентація альбому «Шедеври українського живопису» (видавництво «Мистецтво»)// ART-UKRAINE. – 2010. – №2 (15) – С.184.

46Наприклад, див.: Россия и Запад: диалог культур (Материалы 2-ой международной конференции 28-30 ноября 1995 г.). – М.: Центр по изучению взаимодействия культур. – 1996.




Каталог: flash-point -> files -> web-site -> publication
publication -> Племянникова Андрія Васильовича портрет
publication -> Остафіїва Людмила
publication -> Думи Оссіана” Джеймса Макферсона
publication -> Бібліографічний покажчик
publication -> Надія Орлова Шевченкіана Лазаревських
publication -> Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок
publication -> Тема "блудного сина" у повісті "Близнецы"
publication -> Надія Орлова
publication -> Колектив Національного музею Тараса Шевченка бере активну участь у підготовці Повного зібрання творів Тараса Шевченка у 2 томах та Шевченківської енциклопедії у томах, що мають побачити світ до 2014 року
publication -> Національний музей Тараса Шевченка особливості зображення казахів на малюнках


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconЛітературний ерудит Шоу знавців життя І творчості Тараса Шевченка
Гора біля Канева, на якій похований Т. Шевченко, називалася … Тема Творчість Тараса Шевченка
Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconКонкурсу дослідницьких робіт «Шевченко явище незбагненне» Напрямок: «Стежками долі Кобзаря»
Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі І місця у процесі самовизначення українців; дослідження фактів, що пов’язують...
Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconЗагальноклубний творчий проект
Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України „Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження...
Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconУрок з укр літератури для учнів 6 класу. ( Стежками Великого Кобзаря ) Тема. Дитинство та юність Тараса Шевченка
Мета : поглибити знання учнів про дитячі та юнацькі роки Тараса Шевченка від народження до його відʼїзду з паном Енгельгардтом в...
Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconСекція: українська література художні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько роботу виконала
Розділ народна та романтична спрямованість у творчості Тараса Шевченка
Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка icon«З високим іменем Кобзаря» (до 50 річчя заснування Національної премії імені Тараса Шевченка) Бібліографічний список літератури Київ, 2011
Тараса Шевченка. Список складається з чотирьох розділів, а саме: законодавчі документи, матеріали про історію створення Національної...
Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconТема. Т. Шевченко. Розповідь про письменника. Україна часів Т. Шевченка. “В бур’янах” С. Васильченка – один з найкращих художніх творів про дитинство Тараса Шевченка. Мета

Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconУроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, тема першого уроку для учнів початкової та основної школи присвячена життю й творчості Тараса Шевченка

Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка iconУрок з української літератури 6 клас (слайд 1) Тема уроку: Відображення історії українського козацтва в поемах Тараса Шевченка "Іван Підкова", "Тарасова ніч"
Тема уроку: Відображення історії українського козацтва в поемах Тараса Шевченка “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка