Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма



Сторінка1/6
Дата конвертації17.10.2017
Розмір1,38 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії політичної науки

ЗАТВЕРДЖУЮ


Проректор

з навчально-педагогічної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
галузі знань 0301 – соціально-політичні науки

напряму підготовки 6.030104 – політологія


спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси
факультету філософського

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2011

Історія України. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки спеціальності 6.030104 – політологія філософського факультету. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011 - __ с.

Розробники: кандидат політичних наук, асистент кафедри теорії та історії політичної науки Шипунов Геннадій Володимирович.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедрою теорії та історії політичної науки – доктор політичних наук, професор
Денисенко В.М. (__________________)

(підпис)

“_____”___________________ 20___ р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__

 __________, 20__


  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Історія України”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0301 – соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

6.030104 – політологія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 5

Спеціальність (професійне спрямування)

політологія

1







Семестр

Загальна кількість годин – 126

1




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента - 4


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

36 год.




Практичні, семінарські

18 год.




Лабораторні

год.



Самостійна робота

72 год.



ІНДЗ:

Вид контролю: іспит



Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:2.



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: розглянути етапи політичної історії України, визначити та проаналізувати основні закономірності становлення української державності. На цій основі сформувати у майбутніх політологів відчуття причетності до тисячолітньої історії українського народу, розвинути у них патріотичні, державницькі та морально-етичні переконання.

Завдання: визначити та дослідити у політико-історичному контексті основні етапи становлення української держави від стародавніх часів до сучасності; встановити історичні спроби українського народу утворити свою державу та проаналізувати причини невдач; відстежити загальноісторичні тенденції виникнення та становлення української нації; визначити основні історичні фактори, які вплинули на формування та зумовили особливості ментальності українського народу.

За результатами вивчення курсу студент повинен



знати: основні періоди історії України; особливості кожного з історичних періодів, їхні спільні та відмінні риси, а також значення з точки зору українського державо- та націотворення.

вміти: аналізувати історію України як історію окремого народу та його держави, так і в контексті загальноєвропейської та світової історії; здійснювати періодизацію української історії та компаративний аналіз різних епох; екстраполювати окремі історичні події на сучасний історико-політичний процес; прогнозувати можливі варіанти майбутнього суспільно-політичного розвитку України.
Міжпредметні зв’язки:
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Історія України” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” та пов’язана з такими дисциплінами як “Історія політичної думки України”, “Основи етнополітології”, “Історія та теорія демократії”, “Місцеве самоврядування”, “Партійна система України”.


  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Вступ до навчального курсу „Історія України”.

Стародавня історія України.
Тема 1. Історія України – наука і навчальний курс.

Предмет і завдання курсу. Історія України як історія окремого народу і його держави та в контексті світової історії. Її періодизація. Труднощі на шляху вивчення вітчизняної історії., їх об’єктивний і суб’єктивний характер. «Темні плями» в історії України і потреба їхнього всебічного висвітлення.

Традиція дослідження і викладання історії України у Львівському університеті. Кафедра історії України філософського факультету – перша в історії України офіційно затверджена кафедра з вивчення вітчизняної історії. Діяльність М. Грушевського, його попередників та наступників. Львівська школа істориків.

Структура курсу і методика його викладання. Значення курсу для фахової підготовки майбутніх політологів, виховання в них почуття патріотизму. Міжпредметні зв’язки у вивченні історії України. Форми і методи проведення занять. Рекомендована література загального характеру, підручники, довідники.
Література

Антонович М. Історія України: В 4т.- Прага, 1941-1942.

Аркас М. Історія України-Русі. – К., 1990.

Багалій Д. Історія Слобідської України. – Харків, 1993.

Багалій Д. Нарис історії України. Доба натурального господарства.-К. 1994.

Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навчальний посібник. – К., 1995.

Брайчевський М. Конспект з історії України. – К.,1993.

Голубець М. Велика історія України: В 2 т. – К.,1993.

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.,1992.

Грушевський М. Історія України-Русі: В 11 т., 12кн. – К., 1991-98.

Грушевский М. Очерк истории украинского народа. – К., 1991.

Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923рр: В 2 т. – Ужгород, 1923,1930.

Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів,1991.

Єфименко О. Історія України та її народу. – К.,1992.

Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів,1996.

Коваль М. Україна:1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. - К.,1995.

Кокотюха А. Почему Украина не Россия. – Харьков, 2005.

Крип’якевич І. Історія України. – Львів.1990.

Крупницький Б. Основні проблеми історії України. – Авсбург,1947.

Лаврів П. Історія Південно-Східної України. – Львів.1992.

Липинський В. Релігія і церква в історії України. К.,1995.

Минуле України: відновлені сторінки. – К., 1991.

Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ ст.. – К.,1994.

Нариси історії Закарпаття . – Ужгород,1993-1995. – Т. 1-2.

Нартов В. Видатні особистості України. Факти, документи, оцінка. – Харків,2007.

Нартов В. Історія України з давніх-давен до сьогодення. – Харків,2006.

Полонська-Василенко Н. Історія України.: В 2 т.- К., 1992.

Попович М. Нарис історії культури України. – К., К.,1999.

Славінський М. Історія України: Курс лекцій. – Подєбради,1934.

Субтельний О. Україна: Історія. – К.,1991.

Терещенко Ю., Курило В. Історія України. Навчальний посібник. – К., 1995.

Терлецький О. Історія України: З багатьма образками та мапами. – Львів, 1938.

Терлецький О. Історія української держави. – Львів, 1939. – Т.1-2.

Томашівський С. Українська історія. Нарис 1.: Старинні і середні віки. – Львів,1919.

Чугуєнко М. Україна, яка шокує. Лабіринти історії. – Харків, 2005.

Шурхало Д. Українська «якбитологія». Нариси альтернативної історії. – Львів, 2007.

Українська культура. Лекції за ред.. Д. Антоновича. – К., 1993.

Фреїшин-Чировський М. Нарис політичної історії України. – Львів, 1997.

Ястребов Ф.,Гуслистий К. Нариси з історії України. – К., 1937 – Вип..1.

Енциклопедія Українознавства: В 10 т. – 2-ге вид. словникове. – Львів,1993-1999.

Історія України: нове бачення. – К., 1995-1996.- Т.1-2.

Історія України/Під редакцією Ю.Зайцева. – Львів,1996.

Історія українського війська. – Львів,1992.-Т.1; 1996. – Т.2.

Історія Української культури/ Під заг. ред. д-ра І.Крип’якевича. – Львів,1937.

Історія української культури. – К.,1994.

Українська минувшина. Ілюстрований енциклопедичний довідник. – К., 1993.




Тема 2. Джерельна база та історіографія минулого України. Розвиток української історичної науки.

Джерела для вивчення стародавньої історії України. Матеріали археологічних розкопок. Праці Геродота, Гесіода, Корнелія Непота, Плінія, Таціта, Птоломея. Роботи Йордана, П.Кесарійського, М. Страгета, Джейхані, Мохамеда Бен Істона, Ібн-Даста, Ібн-Хордадбека та «Псевдо Захарія» . «Велесова книга». Дослідження українських і зарубіжних археологів та істориків.

Княжий період. Літописні зведення і літописи. Берестяні грамоти і графіті. «Руська правда». «Поученіє» В.Мономаха. «Слово про закон і благодать» . «Слово о полку Ігоревім». Інші вітчизняні пам’ятки. Билини. Дані патріарха Фотія, М. Пафлагонського, К. Багрянородного, Л. Диякона, С. Логофета, Аль-Масуді, Ібн-Хаукала. Хроніки М. Галла, К.Празького, Аноніма, Л.Кремонського. Бертинські аннали та інші західноєвропейські хроніки. Скандинавські та ісландські саги. Дані археологічних досліджень. Історіографія періоду.

Литовсько-польська доба. Супрасльський, Баркулабівський, Густинський, Межигірський, Добромильський, Львівський, Хмельницький, Авраамки, Биховця літописи. Хроніки Я. Длугоша, М. Стрийковського, Й. Більського. Щоденники і мемуари західноєвропейських та східних авторів. Історіографія доби.

Козацько-гетьманська держава. Літописи Самовидця, С. Величка, Г. Грабянки. «Краткое описание Малоросии», «Повесть о том, что случилось на Украине». «Летописец в руских и полских сторонах». «Краткое описание» П.Симоновського. «Собрание историческое» С.Лукомського. «Описание о Малой Руси» Г. Покаса. «Летописное повествование»О. Рігельмана. «Записки о Малоросии» Я. Марковича. Щоденники М. Ханенка, Я. Марковича, П.Апостола, П.Орлика. Документи українських, польських, російських, турецьких, шведських держустанов. Діаріуші. Документація магістратів, судові справи. Офіційне та приватне листування. Преса. «Історія Русів» - найважливіша пам'ятка української політичної думки кінця XVIII ст. – початку ХІХ ст. Красне письменство, народні думки і пісні. Щоденники і мемуари, листування західноєвропейських і східних авторів. Історіографія доби.

Джерельна база і розвиток історичної науки в Україні кінця XVIII ст. – початку ХХ ст. Класифікація джерел та їхня загальна характеристика. Специфіка офіційного діловодства в Російській та Австро-Угорській імперіях. Історичні дослідження М. Берлінського, Є.Балховітінова, М.Закревського, Г.Квітки, Г.Данилевського, М.Максимовича, О.Бодянського. Перші спроби наукового узагальнення історії України – Д.Бантиш-Каменський, О.Мартос, М.Маркевич, А.Скальковський. М.Костомаров і зародження народницького напрямку в українській історіографії. Історичні праці П.Куліша. В.Антонович, його учні і послідовники – Д.Багалій, І.Линниченко, О.Андріяшев, П.Голубовський, М.Довнар-Запольський, В.Ляскоронський, М. і О.Грушевські. Роботи Ф.Вовка, Д.Яворницького, І.Попка, Ф.Щербини і П.Короленка з історії козацтва. Історичні погляди М.Драгоманова. О.Лазаревський.

Діяльність «Общества истории древностей», «Временной комиссии для разбора древних актов», «Исторического общества Нестора-летописца», «Харьковского историко-филологического общества», «Українського наукового товариства» та губернських комісій. «Киевская старина» і «Україна». Їхні співробітники. Дослідження О.Левицького, І. Каманіна, М.Біляшівського, М.Петрова, В.Перетца, Л.Падалки, Ю.Сіцінського, В.Біднова, М.Слабченка, П.Клепатського. Узагальнюючі праці з історії України О.Єфименко і М.Аркаса.

Зародження державного напрямку в українській історіографії. Ф.Уманець. перші наукові публікації В.Липинського і Д.Дорошенка.

Зародження історичної науки в Західній Україні. Д.Зубрицький, А.Петрушевич, Ю.Целевич, В.Ільницький, О.Партицький, К.Заклинський, А.Добрянський. О.Барвінський і «Руська історична бібліотека». М.Грушевський і «Історія України-Руси». «Записки НТШ» і «Джерела до історії України-Руси». Львівська школа істориків. І.Крип’якевич, І.Джиджора, С.Томашівський, М.Кордуба, І.Кревецький, Б.Баррвінський, О.Терлецький, В.Герасимчук. Суперечності між державницьким і народницьким напрямками в західноукраїнській історичній науці.

Питання української минувшини в російській (С.Соловйов, Г.Карпов, В.Мякотін, С.Голубєв, Ф.Тітов) та польській (К.Шайноха, О.Яблоновський, М.Роллє, Р.Равіта-Гавронський) історичній науці.

Здобутки і втрати української історичної науки вХХст.

а) Розквіт і криза історичної науки в радянській Україні 20-30-х років. Діяльність М.Грушевського на чолі історичних установ ВУАН. Часописи «Україна». «За сто літ», «Український архів», «Первісне громадянство». Роботи О.Гермайзе, О.Грушевського, В.Данилевича, В.Щербини, К.Лазаревської,С.Шамрая, В.Юркевича, М.Ткаченка. Наукова продукція «кафедри Багалія». Публікації членів «Комісії для вивчення історії українського права». Наукова діяльність М.Слабченка, О.Оглобліна, Н.Полонської-Василенко, О. Рябініна-Скляревського, Д.Яворницького, В.Пархоменка, П.Клепатського, М.Петровського, В.Отамановського, Є.Сіцинського. М.Яворський. Роботи з історії ВКП(б) і КП(б)У.

Репресії 30-х рр. і примусове впровадження в історичну науку марксистсько-ленінської методології. Історія України і концепції «старшого брата», «спільного історичного минулого» та «вікової дружби братніх слов’янських народів».

б) Розвиток історичної науки в Західній Україні та на еміграції в 20-30-х роках. НТШ і діяльність І.Крип’якевича, О.Терлецького, Т.Коструби, М.Чубатого, В.Герасимчука. «Записки НТШ», «Записки ЧСВВ», «Богослов»,Історико-видавнича діяльність УВУ та Музею визвольної боротьби (Прага), УНІ (Берлін), УНІ та Українського воєнно-історичного товариства (Варшава). Фундаментальні дослідження Д.Дорошенка, С.Томашівського, В.Липинського. Історичні праці О.Шульгіна, І. Борщака, В.Біднова, С.Наріжного, А.Яковліва, Р.Лащенка, М.Антоновича, Д.Олянчина, Б.Крупницького, С.Шелухіна, О.Доценка, О.Лотоцького, А.Крезуба,. Мемуари учасників доби визвольних змагань 1917-1921рр. «Табор», «За державність» та інші періодичні військово-історичні видання. Історична тематика на сторінках українських емігрантських видань. Історичні календарі-альманахи, їхній зміст і автори.

в) Історична наука в УРСР, на еміграції та в діаспорі післявоєнного періоду. Повне підпорядкування історії України історії «единой и неделимой» в УРСР. Тенденційний характер «Історії УРСР»(в 2т.) та інших публікацій українських радянських істориків. Роботи О.Касименка, В.Дядиченка, Ф.Лося, В.Голобуцького, М.Котляра. П.Толочка. Дослідження Ф.Шевченка, О.Апанович, О.Компан, М.Брайчевського, С.Кульчицького. Розвиток історичної науки в західних областях УРСР. «Український історичний журнал» та «Архіви України». Публікації збірників архівних документів. Роботи з історії КПРС і КПУ. Довідкова та енциклопедична література з історії України.

Нова хвиля українських істориків-емігрантів. О.Оглоблін, І.Витанович, М.Андрусяк, В.Дубровський, Л.Окіншевич, І.Назарко, Н.Полонська-Василенко, Й.Скрутень. Історико-видавнича діяльність УВУ та УВАН: «Український історик» і «Записки ЧСВВ». Українське минуле на сторінках українських емігрантських та діаспорних періодичних видань. Інститут українознавства Гарвардського університету – важливий центр історичних студій в США. Енциклопедична література.

г) Історична наука в Україні на сучасному етапі. Стан та перспективи розвитку історичної науки в Україні після здобуття нею державної незалежності. «Темні плями» в історії України та необхідність їхнього висвітлення. Перевидання робіт дореволюційних, емігрантських та діаспорних істориків. Праці В.Барана, І.Біласа, Г.Касьянова, С.Кульчицького, Ю.Шаповала, Н.Яковенка. відродження історико-видавничої діяльності НТШ у Львові.
Література

Антонович В. Источники для истории Южной и Западной Росии. – К., 1881.

Багалій Д. Нарис української історіографії. – К., 1923-1926. – Т.І-ІІ.

Грушевський М. Об украинской историографии XVII в./Известия АН СССР. – М.,1934.

Дорошенко Д. Огляд української історіографії. – К.,1996.

Дядиченко В.,Лось Ф., Сербей В. Розвиток історичної науки в УРСР (1945-1970).- К., 1970.

Калинович І. Українська мемуаристика (1914-1924): Бібліографічний реєстр. – Львів,1925.

Клепатський П. Огляд джерел до історії України. – Кам’янець-Подільський,1920.- Т.1.

Котляр М. Історичне минуле українського народу і зарубіжні фальсифікатори .- К.,1974.

Кравецький І. Українська історіографія на переломі/Записки НТШ.- Львів,1924. – Т.134-135.

Крип’якевич І. Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1927р.). – К.,1962.

Крупницький Б. Українська історична наука під Совєтами. 1920-1950.- Мюнхен,1957.

Литвиненко М.А.Джерела історії України XVIII ст. – Харків,1970.

Марченко М.І. Українська історіографія (З давніх часів до середини ХІХ ст.). – К.,1959.

Оглобин О. Думки про сучасну українську совітську історіографію. – Нью-Йорк,1973.

Санцевич А.В. Джерелознавство з історії УРСР післявоєнного періоду (1945-1970). – К.,1972.

Чубатий М. Українська історична наука. Її розвиток та досягнення. – Філадельфія,1971.
Тема 3. Найдавніші цивілізації на терені України.

Палеоліт. Ранній палеоліт (200 000 – 100 000 рр. до Р.Х.). Стоянки – Киїк-Коба(Крим), Амвросіївка (Приазов’я), Круглик (Подніпров’я). Збиральництво. Середній палеоліт (100 000 – 40 000 рр. до Р.Х.). Стоянки – Киїк-Коба, Старосілля (Крим), Кодак (Подніпров’я), Молодове І (Подністров’я). Полювання і збиральництво. Пізній палеоліт ( 40 000-10 000 рр. до Р.Х.). Стоянки - Молодове V (Подністров’я), Радомишль ( р-н р.Тетерев), Мізин, Пушкарі, Чулатів (р-н р. Десни), Кирилівка (Київ), Гінці (Полтавщина). Відкриття способу штучного добування вогню. Перехід від первісного стада до родоплемінного ладу. Матріархат.

Мезоліт (10 000 – 7 000 рр. до Р.Х.). Стоянки-Мурзак-Коба, Заміль-Коба (Крим), Гребеники (Подністров’я), Журавська (Чернігівщина). Рибальство, мисливство, приручення собаки.

Неоліт (6 000 – 3 000 рр. до Р.Х.). Стоянки - Савранська (Одещина), Торська (Тернопільщина). Перехід від збиральництва, рибальства і мисливства до землеробства і скотарства. Винайдення керамічного посуду і ткацтва.

Енеоліт (4 000 – 3 000 рр. до Р.Х.). Пам’ятки трипільської культури – Маріупольський могильник, Кам’яна могила біля Мелітополя, Лука Врублівецька і Зенківці (Подністров’я), Трипілля, Червоний хутір, урочище Коломийщина (Київщина), Щипинці (Буковина). Розвиток гончарства, землеробства, садівництва. Тваринництво. Поява виробів з міді. Релігійні вірування. Перехід від матріархату до патріархату.

Епоха бронзи (3 000 рр. до Р.Х. – поч.. 1 тис. п.Р.Х.). Суспільні поділи праці: причини, суть, наслідки. Племена ямної, катакомбної та шнурової кераміки культур. Поява виробів із заліза. Криза первіснообщинного ладу і початки соціальної диференціації суспільства.
Література

Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

Курінний П. Передісторія та рання історія України на підставі археологічних джерел. -

Мюнхен,1970.

Пассек Т. Трипільська культура. – К., 1940. – Т.1.

Пастернак Я. Археологія України і Первісна, давня та середня історія України за

археологічними джерелами. – Торонто,1961.

Шовкопляс І.Г. Стародавній кам’яний вік на Україні. – К.,1995.


Тема 4. Перші державні обєднання на землях України.

Найдавніші народи та державні об’єднання на терені України. Кіммерійці (1500 -700 рр. до Р.Х.) Їхнє життя, діяльність, війни з Урарту, Ассирією, Лідією. Таври (ХІХ – ІІІ ст.. до Р.Х.). Заняття скотарством, землеробством, рибальством. Соціальна диференціація. Війни з сусідами. Скіфи (VII-III ст.. до Р.Х.). Їхнє життя, діяльність, війни з кіммерійцями, таврами, персами, Македонією, гетами. Мала Скіфія і Неаполь Скіфський, Скіфські кургани. Сармати (ІІІ ст. до Р.Х. – ІІІ ст.. п. Р.Х.). Їхнє життя і діяльність. Війни зі скіфами, Римом, готами, гунами.

Грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я (VII- ІІІ ст. до Р.Х.).

Причини їх заснування, господарське і політичне життя. Стосунки з сусідніми народами. Культура.



Держава готів у Північному Причорномор’ї (ІІІ – ІV ст.) Війни з гунами, сарматами і антами. Прийняття християнства.

Першопочатки українознавства. Питання «прабатьківщини» слов’ян. Їх розселення та міграції.

Виокремлення східних слов’ян з загальнослов’янського середовища. Схема «діди – батьки – діти» і проблема генези та ідентифікації української та інших східнослов’янських народностей. Племена Зарубинецької (ІІІ ст.. до Р.Х.- ІІ ст. п.Р.Х.) та Черняхівської (ІІ – V ст.) культур. Їхні звичаї, вірування, побут.

Анти і антські племінні союзи (ІІІ – VІІ ст.) Їхні правителі. Війни з готами, Візантією, аварами.

Розселення, побут, світогляд літописних східнослов’янських племен. Територіальна община. Розвиток приватної власності. Перші спроби державного творення в післяантський період (VІІ – VІІІ ст.).


Література

Баран В. Давні слов’яни. – К.,1998.

Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян. – К.,1991.

Баран В. Д. Ранні слов’яни між Дніпром і Прип’яттю. – К.,1972

Василенко Г.К. Велика Скіфія. К.,1991.

Геродот із Галікарнасу. Скіфія. Найдавніший опис України з V ст. перед Христом. - К,,1992.

Каллістов Д.П. Північне Причорномор’я в античну епоху – К.,1954.

Котляр М. Русь язичницька. Біля витоків східнослов’янської цивілізації. – К.,1994.

Мозолевський Б.М. Скіфський етап. – К.,1983.

Федоренко Д. «Велесова книга» - найдавніший літопис України. – К.,1999.

Щербаківський В. Формація української нації. Нарис праісторії України. – Нью-Йорк,1958.
Змістовий модуль 2. Україна в добу середньовіччя.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма iconКраєзнавці Сумщини Геннадій Петров
Біобібліографічний покажчик «Геннадій Петров: до 75-річчя від дня народження» присвячений творчому доробку відомого краєзнавця України,...
Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни «Іноземна мова
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри “Соціально-гуманітарних дисциплін
Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) радіомовлення І телебачення
Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма iconЗашкільняк Леонід Опанасович робоча програма
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки
Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма iconГалета Олена Ігорівна робоча програма
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0203 «Філологія», спеціальністю 02030305 «Літературна...
Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни «канонічне право»
Робоча програма з «Канонічного права» для студентів з напряму підготовки 030401 Правознавство, освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр»...
Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма iconРобоча програма навчальної дисципліни політичний аналіз І прогнозування
Робоча програма “Політична влада” для студентів галузі знань 0301 “Соціально-політичні науки” напряму підготовки 030104 “Політологія”....
Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма з дисципліни «Професійна підготовка: практика pr-діяльності» для студентів напряму підготовки 030302 «бакалавр»...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка