Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах



Сторінка1/6
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.11 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КАФЕДРА ДЕРМАТОЛОГІЇ, ВЕНЕРОЛОГІЇ



ШКІРНІ ТА КОСМЕТИЧНІ СТИГМИ ПРИ ДЕЯКИХ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБАХ (ДИФУЗНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ, ФОТО-, ФІТОДЕРМАТОЗИ, АЛЕРГОДЕРМАТОЗИ)



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ЕЛЕКТИВНОГО КУРСУ

«КОСМЕТОЛОГІЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ЛЬВІВ – 2017

Методичні рекомендації підготували:

доцент О.О. Сизон,

доцент О.А.Білинська,

доцент І.Д. Бабак,

доцент Г.Є. Асцатуров,

асистент І.Я. Возняк,

асистент М.О. Дашко,

асистент І.О. Чаплик-Чижо

асистент У.В.Федорова

асистент І.С.Дісковський



Укладач методичних рекомендацій:

доцент І.Д. Бабак,

асистент І.Я.Возняк

Методичні рекомендації підготовлені згідно з вимогами, передбаченими типовою програмою для студентів медичних і стоматологічних факультетів вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації «Шкірні та венеричні хвороби» (МОЗ України, 2014р., відповідно,2012р.).


Відповідальний за випуск:

проректор з навчальної роботи

Львівського національного

медичного університету

імені Данила Галицького,



д-р мед.наук,професор М.Р.Гжегоцький

Рецензенти: д-р.мед.наук, професор Р.Я.Дутка,

канд.мед.наук, доцент Х.О.Ліщук-Якимович


Методичні рекомендації затверджені на засіданні профільної методичної комісії факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
(Протокол №____ від «______»______________20____р


ЗМІСТ



  1. Вступ……………………………………………………………

  2. Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах…………………………………………………………

    1. Дифузні захворювання сполучної тканини…………….

    2. Шкірні стигми при ендокринопатіях……………………

    3. Шкірні стигми при патології шлунково кишкового тракту………………………………………………………

  3. Фото- та фіто дерматози……………………...………………...

  4. Алергодерматози…………….…………………………………..

  5. Запитання для самоконтролю…………………………………..

  6. Список рекомендованої літератури……………………………



  1. ВСТУП

Шкіра – індикатор стану внутрішніх органів та систем, а обличчя — це дзеркало їх стану. Будь-які захворювання знаходять відображення всередині організму, а потім виявляють себе в стані зовнішнього вигляду.

До сигнальних шкірних стигм відносяться не тільки елементи висипу, але і колір шкірного покриву. Досвідченому лікареві багато що розповість стан шкіри обличчя, її колір, вологість, судинний малюнок, розташування і глибина зморшок. При виникненні в органах порушень на шкірі у визначених, відповідних даним органам місцях, можуть виникнути висипання. Шкіра обличчя, як лакмусовий папірець, реагує на стан організму. Наприклад: у випадках проблем з кишечником або нирками, шкіра, як важливий орган виділення, бере на себе додаткову функцію - виводити продукти обміну речовин. І в цьому випадку на шкірі можуть з`явитися вугрі, комедони, а також набряклість, блідість, тощо. Вугровий висип на спині може свідчити про хвороби дихальної та серцево-судинної системи, на ділянці лоба – про слабку роботу кишечника, на ділянках, розташованих навколо губ – про патологічні процеси в статевих органах. Значна рослинність біля верхньої губи і на щоках сигналізує про гормональні порушення.

Сьогодні в світі неухильно частішають і поширюються алергічні захворювання шкіри, на які, за даними різних дослідників, хворіє до 25% населення. В загальній структурі алергічних захворювань алергодерматози становлять 20%, а в структурі алергопатології дитячого віку – від 50 до 60%. На виникнення сенсибілізації впливає генетично детермінована схильність, тривалий контакт із алергенами, порушення обміну речовин (екземи в осіб із порушенням вуглеводневого, мінерального обмінів), стан ендокринної системи (наприклад, виникнення екземи в період клімаксу). Виникненню екземи сприяють захворювання ШКТ – гастрит, ентерит, холецистит, тощо. Окрім цього, збільшується частота реєстрації випадків тяжкого перебігу та резистентності алергодерматозів до проведеної терапії. Динаміка зростання цієї групи захворювань зумовлена низкою причин: забруднення екологічного середовища, контакт у побуті і на виробництві з різноманітними хімічними речовинами (продукти побутової хімії, косметичні засоби, будівельні матеріали, метали, синтетичні матеріали одягу та взуття); вживання великої кількості ліків, зокрема вітамінів і харчових додатків, консервів і продуктів швидкого харчування.

Дерматологічні розлади мають негативний вплив на тактильну комунікацію, сексуальний контакт та тілесну взаємодію через страх, особливість, тривогу, сором. На відміну від більшості внутрішніх хвороб, шкірні хвороби здебільшого зразу помітні, саме тому такі хворі страждають від соціальних та емоційних наслідків. Тому, щоб надати кваліфіковану дерматологічну та естетичну допомогу й вилікувати, або полегшити протікання шкірних захворювань, необхідно знайти причину проблеми функціонування внутрішніх органів.
Запропоновані методичні рекомендації складені на сучасному професійному рівні з елементами міжпредметної інтеграції та дають змогу оцінити професійне мислення студентів за відповідями на запитання для самоконтролю.


  1. ШКІРНІ ТА КОСМЕТИЧНІ СТИГМИ ПРИ ДЕЯКИХ

ВНУТРІШНІХ ХВОРОБАХ
Умовним дзеркалом, що відображає внутрішній стан організму, можна назвати шкіру. Розпізнати, що «віддзеркалює» шкіра та про що хоче повідомити існують наступні орієнтовні ознаки:

1. Шкіра стала жовтуватого відтінку, необхідно терміново обстежити печінку і жовчний міхур (можливі застій жовчі і запальні процеси).

2. Молочна блідість шкірних покривів може свідчити про дві проблеми: анемію, пов’язану з дефіцитом заліза, а також про хвороби легень і бронхів.

3. Загальна блідість у поєднанні з синюшним відтінком, особливо в ділянці носо губного трикутника і нігтів – сигнал про проблеми з серцем.

4. Мармуровість шкіри свідчить про ламкість судин і утворення підшкірних гематом.

5. Жирна шкіра свідчить про прояв гіперфункції сальних залоз або порушення ліпідного обміну, необхідно обстежити травну систему.

6. Червонуватий плямистий висип на шкірі тулуба, обличчя та шиї — найчастіший прояв алергії на харчові продукти або на лікарські препарати.

7. Висипання червоних акне на обличчі та тілі означають проблеми зі шлунково-кишковим трактом, частіше з кишечником, що дають інтоксикацію, або прояв гіперандрогенії (надлишок чоловічих гормонів у жінок).

8. Ділянки сухої шкіри на ліктях часто є ознакою загального зниження імунітету й авітамінозу, зокрема нестачі вітамінів групи В.

9. Бліда, злегка набрякла шкіра, особливо на обличчі і литках є сигналом про захворювання нирок та інші розлади видільної системи.

10. Поява телеангіектазій на шкірі свідчить про хвороби підшлункової залози та печінки.

11. Горбиста шкіра з нерівним кольором — реакція на надлишок в організмі шлаків і токсинів.

12. Свербіж шкіри може свідчити про наявність алергії або інші негаразди з внутрішніми органами. У разі виявлення серйозних змін чи проблем зі шкірою, варто звернутись до дерматолога, який ретельно огляне, проведе діагностику призначить лікування та подальший догляд за нею, за необхідності призначить консультацію в суміжних фахівців.

Навчальні та виховні цілі:

• визначати шкірні й косметичні стигми та трактувати їх при дифузних

захворюваннях шкіри, ендокринопатіях, захворюваннях кишечника, фото- і фіто дерматозах, алергодерматозах;

• визначати шляхи та ймовірні умови сенсибілізації організму;

• узагальнювати характерні особливості клінічного перебігу при цих захворюваннях;

• визначати загальні принципи диференційної діагностики та лікування;

• використовувати морально-етичні принципи спілкування з хворими, враховувати психологічний стан пацієнтів і деонтологічно виважено визначати тактику ведення пацієнтів.
З Н А Т И :

- шкірні та косметичні стигми при дифузних захворюваннях шкіри, ендокринопатіях, патології кишечника, фото- та фіто дерматозах, алергодерматозах;

- фактори, що впливають на перебіг цих захворювань;

- системні ознаки захворювань;

- принципи та особливості дерматологічних тестів, що допомагають визначити захворювання;

- загальні принципи диференційної діагностики;

- загальні принципи лікування та профілактики при цих захворюваннях.


У М І Т И :
- правильно провести огляд і зібрати анамнез у пацієнта;

- оцінити ступінь тяжкості шкірного процесу та сформулювати діагноз на основі клінічної картини;

- провести діагностичні тести для підтвердження діагнозу;

- проводити диференційну діагностику захворювання у пацієнта;



- трактувати отримані дані для рекомендацій щодо лікування та профілактики рецидивів.

МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ:



№№

з/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1.


Епідеміологія


Епідеміологічні фактори в розвитку поширення дифузних захворювань сполучної тканини, ендокринопатій, фото- та фіто дерматозів, алергодерматозів

Розпізнавати той чи інший епідеміологічний чинник в розвитку цих захворювань

2.

Внутрішні хвороби


Шкірні стигми при дифузних захворюваннях сполучної тканини, кишечника, печінки

Розпізнавати шкірні стигми при перебігу та розвитку цих захворювань

3.

Ендокринологія

Шкірні стигми при ендокринопатіях

Розпізнавати шкірні стигми при перебігу та розвитку ендокринопатій

4.

Дерматологія

Клінічна діагностика шкірних та косметичних стигм при дифузних захворюваннях сполучної тканини, ендокринопатіях, кишечника, печінки, фото- та фіто дерматозах, алергодерматозах.

Розпізнавати шкірні та косметичні стигми при перебігу цих захворювань

5.

Лабораторні методи діагностики

Методи лабораторної діагностики при дифузних захворюваннях сполучної тканини, ендокринопатіях, кишечника, печінки, алергодерматозах.

Оволодіти технікою лабораторних методів діагностики цих захворювань

6.

Імунологія, алергологія

Сучасні дані про шкіру як імунний орган, аспекти імуногенезу алергодерматозів, фото- та фіто дерматозів.

Правильно трактувати дані імунограм



Навчальне завдання

Вказівки до виконання завдання

примітка

1. Поняття про будову, функції шкіри, слизових оболонок порожнини рота

Повторити анатомію та фізіологію шкіри, слизових оболонок порожнини рота




2.Особливості шкірних змін при дифузних захворюваннях сполучної тканини, ендокринопатіях, кишечника, печінки, фото- та фіто дерматозах, алергодерматозах

Знати шкірні та косметичні стигми при цих захворюваннях

Дотримуватись деонтологічних правил

3.Методи догляду та профілактики

Вміти проводити бесіду з пацієнтами






ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ:

« ШКІРНІ ТА КОСМЕТИЧНІ СТИГМИ ПРИ ДЕЯКИХ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБАХ (ДИФУЗНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ, ФОТО-, ФІТОДЕРМАТОЗИ, АЛЕРГОДЕРМАТОЗИ »


з/п


Основні етапи заняття, їх функції і зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час, хв.


І.Підготовчий етап: 5 хвилин


1.

Організація заняття










5

2.

Постановка навчальних цілей







Див. пункт

«навчальні цілі»






3.

Контроль початкового рівня знань, навичок і вмінь

3.1.Етіопатогенетичне значення шкірних стигм при деяких захворюваннях внутрішніх органів та алергодерматозах

3.2. Клініка шкірних стигм при захворюваннях внутрішніх органів і алергодрматозах

3.3.Діагностика шкірних та косметичних стигм при патології внутрішніх органів і алергодерматозах.

3.4.Профілактичні міроприємства


І,ІІ


ІІ

ІІ-ІІІ


ІІІ




Методи І рівня

1.Фронтальне теоретичне експрес-опитування

2.Тестовий контроль І рівня
Методи ІІ рівня

1.Індивідуальне усне опитування

2.Розв'язання типових задач

3.Письмове теоретичне опитування

4.Тестовий контроль ІІ рівня
Методи ІІІ рівня

1.Рішення нетипових задач

2.Тестовий контроль ІІІ рівня




Наочність

Питання Таблиці, муляжі, праперати, прозірки, структурнологічні схеми


Питання.


Задачі ІІ рівня.

Письмові теоретичні завдання

Тести ІІ рівня

Задачі ІІІ рівня


Тести ІІІ рівня


15 хв.

45 хв.




ІІ. Основний етап: 60 хвилин

ІІІ Заключний етап: 25 хвилин

1

2

3



Контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок
Підведення підсумків заняття (теоретичного, практичного, організа-ційного).
Домашнє завдання: учбова література по темі основна,доповнююча

ІІІ

Метод контролю навичок.

Індивідуальний контроль практичних навичок або їх результатів.



Метод контролю вмінь:

а)рішення нетипових ситуаційних задач

б)контроль результатів лабораторного дослі-дження


1.Обладнання.

2.Тестові ситуаційні задачі.

3. Результати курації хворого

4.Орієнтовна карта (алгоритми) самостійної роботи з літературою.




ЗМІСТ ТЕМИ



    1. ШКІРНІ СТИГМИ ПРИ ДИФУЗНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

(червоний вовчак, скелодермія, дерматоміозит)
Дифузні захворювання сполучної тканини (син.: колагенози, колагенові хвороби) - групове поняття, що об'єднує декілька захворювань, при яких відзначається дифузне ураження сполучної тканини і судин. У 1942 році Клемперер (P. Klemperer) запропонував називати дифузійною коллагеновою хворобою захворювання, які анатомічно характеризуються генералізованою альтерацією (пошкодженням) позаклітинних компонентів сполучної тканини, в першу чергу колагенових волокон і об’єднують: системний червоний вовчак (СЧВ), дерматоміозит , дифузний фасціїт, системну склеродермію, змішані захворювання сполучної тканини.

Об’єднання названих нозологічних форм в одну групу пояснюється наступними положеннями:

-відсутність моноетіологічного фактору;

-спільність патогенезу (імунні, аутоімунні механізми розвитку);

-спільність патоморфології (ураження сполучної тканини, фібриноїдний некроз, дезорганізація колагену, васкуліти, лімфоїдні плазмоцитарні інфільтрати).

Спільність клінічних симптомів і синдромів:

-тривалий поліциклічний прогресуючий перебіг;

-стійка гарячка неправильного типу, зумовлена резорбцією продуктів деструкції сполучної тканини;

-клінічні ознаки алергії і параалергії, розвиток або загострення яких наступає під дією різних розрішаючих факторів;

-артралгії, артрити;

-виражене похудання, порушення трофіки;

-системність ураження сполучної тканини.

Лабораторні критерії: диспротеїнемія (різко виражена гіпергамма- глобулінемія). Збільшення плазматичних клітин у кістковому мозку.

Позитивний ефект терапії глюкокортикоїдами, цитостатиками, еферентними методами.

Для ревматичних захворювань характерним є хронічне запалення з відсутністю чітких етіологічних факторів, з порушенням імунних механізмів, які забезпечують елімінацію потенційно патогенних агентів і зменшують вираженість запальних реакцій.

До теперішнього часу єдиної класифікації немає. Кожен вчений вважає, що запропонована ним класифікація найбільш раціональна.

Класифікація:

I. Хронічна форма (або дискоїдна).

II. Проміжні форми (названі так тому, що вони частіше трансформуються в системний червоний вовчак) :

Дисемінована форма.

III. Системний червоний вовчак.

Проміжні форми:

Дисемінована (у 12-22% хворих). Схожа на дискоїдну форму , тільки осередки менше за розмірами, але їх чисельність більше.

Системний червоний вовчак (СЧВ) – захворювання сполучної тканини, що проявляється ураженням ряду органів та систем. Зустрічається у 3-6% хворих . Дуже важке полісиндромне захворювання. Зміна шкіри дуже поліморфна (можуть з'являтися пухирі, вузлики або папури, плями). Не типової локалізації висипання, можуть виникати де завгодно. Розвивається переважно у молодих жінок і дівчат на тлі генетично зумовленої недосконалості імунорегулярних процесів. Це призводить до неконтрольованого продукування антитіл до власних клітин та їхніх компонентів з розвитком аутоімунного й імуннокомплексного хронічного запалення, наслідком якого є ушкодження шкіри, опорно-рухового апарату і внутрішніх органів.

Велике значення в розвитку СЧВ мають гормональні чинники. Підтвердженням цього є:

- істотно вищий рівень захворюваності у жінок;

- негативний вплив на перебіг хвороби естрогену, про що свідчить переважання захворюваності на СЧВ у жінок дітородного віку, а також значне погіршення стану хворих у перед менструальний період, під час вагітності і після пологів.

Тригерними пусковими чинниками є інсоляція, переохолодження, гострі інфекції, психічні й фізичні травми, вагітність, пологи, щеплення, непереносимість лікарських препаратів ( антибіотики, сульфаніламіди, вітаміни, сироватки, пероральні контрацептиви тощо).

До найважливіших чинників патогенезу СЧВ відносять порушення процесів, які забезпечують розвиток толерантності до ауто антигенів, закономірним наслідком чого є патологічне продукування високого спектра ауто антитіл. Можливими причинами розвитку дефектів толерантності можуть бути як Т-, так і В-залежні порушення.

Серологічні прояви присутніх у 98% хворих у вигляді загальних антитіл і рибосомальних антитіл.

Клінічна картина СЧВ характеризується значним поліморфізмом. Хвороба починається переважно з поступового розвитку суглобового синдрому, який нагадує ревматоїдний артрит, нездужання і слабкості (астеновегетативний синдром), підвищення температури тіла, різних шкірних висипок, трофічних розладів, швидкої втрати маси тіла.

Захворювання зустрічається в 5-6 разів частіше у дівчаток, ніж у хлопчиків.

Відомі дві форми вовчака: дискоїдна «доброякісна» хронічна, яка характеризується ізольованим ураженням шкіри (еритема, гіперкератоз, атрофія), і дисемінована з поліморфізмом клінічних симптомів,залученням внутрішніх органів, суглобів, лімфатичних вузлів та ін., прогресуючим перебігом, нерідко зі смертельним кінцем. Остання в деяких випадках має гострий початок, але частіше починається з поступового розвитку суглобового синдрому (80-86%).

Ураження шкіри спостерігається у 80-85% хворих. Шкірний синдром може бути найпершою ознакою хвороби або з’явитися на різних її етапах.

Описано близько 28 варіантів шкірних симптомів при СЧВ.

Дискоїдна форма - найбільш частий клінічний різновид. Вражає найчастіше шкіру обличчя, частіше у вигляді метелика (спинка цього "метелика" знаходиться на носі, а "крила" на щоках). Крім цього уражається лоб, брови, вушні раковини, червона облямівка губ, слизова порожнини рота, волосиста частина голови.

Перебіг хронічний, лабораторні дані мають невелике відхилення від норми. Діагноз дискоїдний червоний вовчак будується на трьох симптомах:

1. Еритема.

2. Фолікулярний гіперкератоз.

3. Рубцева атрофія.

Відповідно до цих симптомів виділяють три стадії перебігу цього захворювання:

I. Еритематозна стадія. На зазначених вище місцях з'являються первинні елементи, які представляють собою набряклі плями, округлої форми, з чіткими обрисами, рожево-червоного кольору, які поступово збільшуються в розмірах і ущільнюються.

II. Інфільтративно-гіперкератотична. Центр бляшки покривається щільно прилеглими, дуже жорсткими сіруватими лусочками. Пошкрябування нігтем по цьому вогнищу, або проведення шпателем для хворого неприємне, болісне, що отримало назву симптом Беньє- Мещерського, також як і зняття лусочок. Якщо лусочку насильно видалити, то на зворотному боці спостерігається феномен гіперкератотичного нашарування у вигляді конуса, що нагадує дамський каблучок, за рахунок фолікулярного гіперкератозу. Якщо зняти багато лусочок, то оголиться поверхня вогнища, яка буде нагадувати лимонну або апельсинову кірку - симптом Хачатуряна.

III. Рубцева атрофія. Центр бляшки починає розсмоктуватися, шкіра стоншується, легко збирається в складку. На волосистій частини голови рубцева атрофія розвивається дуже швидко з незворотним зникненням волосяних фолікулів. Таким чином, в сформованому вогнищі виділяємо три зони:

1. Центральна частина - рубцева атрофія.

2. Середня - інфільтративно-гіперкератотична.

3. Периферія - еритематозна частина.

Є ще ознаки, які дуже часто зустрічаються, але не завжди, на відміну від вищеперелічених. Поверхня вогнища являє собою дольчасте строкате явище за рахунок телеангіоектазій, точкових геморагій і ділянок пойкілодермії ("шкіра леопарда" - ділянки гіпер-і депігментації). Об'єктивно хворих турбує легкий свербіж і відчуття стягування, але зазвичай відчуття мінімальні. Дуже характерна наступна гістологічна картина:

Фолікулярний гіперкератоз - феномен "дамського каблучка".

Атрофія мальпігієвого шару (перші три шару це мальпігієві) епідермісу.

Вакуольна дегенерація в клітинах базального шару (базальних епідерміцітов).

Потужний лімфоцитарний інфільтрат навколо придатків шкіри (волосся, сальних і потових залоз).

Набряк сосочкового шару дерми, розширення капілярів, великих судин, набряк їх.

Уражається і червона облямівка губ – «люпус-хейліт» (застійна гіперемія зі щільними сухими сіруватими лусками, іноді кірками й ерозіями, після яких залишаються атрофічні рубчики). Часто виникають трофічні порушення: деформація та ламкість нігтів, сухість шкіри, алопеція з ураженням не тільки волосся голови, але й брів, вій тощо. Характерні телеангіектазії, капілярити пальців і долонь.

Васкуліти шкіри представлені ураженням артерій середнього та дрібного калібрів у вигляді еритематозного васкуліту, капіляритів, ішемічних некрозів кінчиків пальців кисті та сітчастого ліведо. Синдром Рейно у вигляді вазо спастичних кризів (збліднення, ціанозу, відчуття заніміння, парестезії пальців рук, рідше ніг) спостерігається близько у 20% хворих на СЧВ.



Діагностика :

При підозрі на системний червоний вовчак пацієнта направляють на консультацію ревматолога і дерматолога. Діагностують червоний вовчак по наявності проявів у кожній симптоматичній групі.

Критерії для діагностики з боку шкірних покривів: еритема у формі метелика, фото дерматит, дискоїдний висип;

із боку суглобів: симетричне ураження суглобів, артралгії, синдром «перлинних браслетів» на зап’ястях через деформацію зв’язквого апарату;

із боку внутрішніх органів: різної локалізації серозіти, в аналізі сечі персистуюча протеїнурія і циліндрурія;

збоку центральної нервової системи: судоми, хорея, психози та зміна настрою; зі сторони функції кровотворення червоний вовчак проявляється лейкопенією, тромбоцитопенією, лімфопенією.



Лабораторні дані.

Діагностично важливе значення має виявлення LE-клітин, антинуклеарних антитіл до двоспіральної ДНК, гранулоцитів, В-клітин, Т-клітин, кріопреципітатів, ЦІК у сироватці та плазмі, а також РФ у низьких титрах.

З інших лабораторних показників характерні : анемія, лекопенія (особливо лімфоцитопенія), тромбоцитопенія, тобто панцитопенія і збільшення ШОЕ. З ураженням шкіри призначають делагіл або плаквеніл ізольовано або в комбінації з глюкокортикостероідами.

Перспективним є використання моноклональних антитіл до TNF-а (ФНП-а) – інфліксимабу (ремікейду) – і до поверхневих рецепторів В-лімфоцитів - СD20 (ритуксимаба), а також простагландину Е (вазапростану).




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconМіністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ
Для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування I–viі категорії посад
Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconПриклади тестових завдань з української мови
старілий, (пре-,при-) ємний, (пре-, при-) дорогий, (пре-, при-) лютий
Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconРозглянути біографії деяких вчених, які зробили значний внесок у вивчення електричних явищ

Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconНаціональна академія внутрішніх справ
Професор кафедри оперативно-розшукової діяльності навс, кандидат юридичних наук, доцент Любченко Д.І
Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconМетодичні рекомендації з елективного курсу «косметології» для студентів / магістрів вищих навчальних закладів львів 2017
Методичні рекомендації підготовлені згідно вимог, які передбачені типовими навчальними програмами для студентів медичних І стоматологічних...
Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconНавчання дітей читання за методикою Миколи Зайцева
Як обрати методику? Починаючи навчати дитину читання, слід дотримуватися деяких принципів
Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconОбдарованість це виняток чи закономірність?
В даному випадку важливим є той факт, що у деяких дітей І, відповідно, дорослих рівень здібностей значно відрізняється від середнього....
Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconЗасоби виготовлення документів
До цього класу належать такі пристрої, як персональний комп’ютер, ноутбук, нетбук І т п. Як правило, через них координується робота...
Шкірні та косметичні стигми при деяких внутрішніх хворобах iconНаціональна академія внутрішніх справ
Підсумковою формою контролю знань є екзамен, в якому передбачається відповідь на теоретичні питання, а також виконання завдань, запропонованих...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка