Шляхи подолання мовних та



Сторінка4/12
Дата конвертації29.05.2017
Розмір2.33 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

РІЗНОВИДИ МЕТОДИК ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ


Вивчення іноземної мови має таку ж довгу традицію, як і сама мова. Протягом всього часу утримувався контакт між групами людей, які розмовляли різними мовами. Бажання спілкуватися з іншими завжди було притаманне людській натурі, хоча різні були наміри і цілі, які спонукали людину до утворення діалогу. І тут виникає питання – які взагалі є методики викладання англійської мови? І навіщо взагалі стільки різних методик, якщо англійська мова лише одна. Сьогодні існують дві найпопулярніші методики викладання: класична та комунікативна

Класичну методику найчастіше використовують викладачі вузів та шкіл. Вивчення англійської мови за допомогою цього підходу починається з «нуля», алфавіту та фонетики. Увага рівномірно приділяється усім чотирьом аспектам вивчення мови: граматиці, читанню, говорінню, аудіюванню. За цією методикою викладач не повинен бути носієм мови. Цей підхід дає стабільні фундаментальні знання, які допомагають розуміти інформацію і висловлювати свої власні думки англійською мовою. Одразу можна виділити переваги й недоліки цієї методики. Переваги: фундаментальний підхід, комплексне вивчення усіх аспектів мови, довгостроковий результат. Недоліки: великі затрати часу на вивчення, багато залежить від викладача, недостатньо уваги приділяється спілкуванню. Комунікативна методика, є однією з найпопулярніших методик вивчення англійської мови (та й інших іноземних мов у світі). Найбільшої популярності вона набула спочатку в США та в Європі а тоді дійшла й до нас. В цій методиці найбільше уваги приділяється спілкуванню та аудіюванню, отже, основна частина уроку буде присвячена спілкуванню. Тоді викладач, хоча й носій мови менше уваги буде приділяти рідній мові і якомога більше іноземній. Тобто основною метою цієї методики є занурити студента в англомовне середовище, навчити спілкуватися і розуміти англійську мову та доповнити свій словниковий запас вивченої лексики. Комунікативний підхід передбачає багато взаємодії між студентами на уроці, парні та групові завдання. Багато завдань з аудіювання. Знову ж таки слід виділити переваги та недоліки. Переваги: формування навичок спілкування, неформальна форма навчання. Недоліки: менше уваги приділяється граматиці та вивченню складної лексики. Але слід також зазначити, що існують також безліч інших нетрадиційних методик, розроблених філологами або безпосередньо викладачами шкіл, заснованих на вже існуючих методиках або повністю унікальних. Наприклад, метод професора Китайгородської Г.А. Навчання за цією методикою проводиться в умовах «real life». Адже на вступному тестуванні кожному студенту присвоюється певна роль (менеджер, директор, бізнесмен), якої він повинен притримуватися протягои всього курсу. Самі уроки проходять не як заняття, а як наприклад «business meeting». Недоліки: навчання можливе з 16 років та не підходить замкнутим людям. Метод Шехтера базується на спілкуванні англійською між студентами. Вивчення мови відбувається через відтворення етюдів (рольових ігор) на заняттях, за допомогою яких студенти не бояться спілкуватися один з одним з самого першого уроку. Метод Каллана дозволяє вивчити англійську у чотири рази швидше ніж традиційні методики. Основною метою цієї методики є те, що студент повинен весь час або спілкуватися англійською або слухати що говорить англійською викладач. Починаючи з першого заняття викладач звертається до студентів зі швидкістю 200-240 слів/хвилину. Недоліки: величезне значення відіграє викладач, якщо його рівень низький, то користі не буде ніякої. Методика Дениса Рунова дозволяє оволодіти мовою на гарному рівні вже за 8 місяців. Оскільки, вся інформація, яку потрібно вивчити стискається до таких розмірів, які може сприйняти мозок людини. За цією методикою задіяні всі аспекти мовлення (спілкування, аудіювання, граматика, читання) подані за досить стислою системою, якої потрібно дотримуватись для досягнення бажаного результату. Недоліки: навчання починається з 14 років. Ще одним із недоліків методів, які дозволяють вивчити англійську за досить короткий проміжок часу, є те, що їх дію вважають також короткостроковою. Отримані знання та досвід за цим методом дуже швидко зникнуть за відсутності практики. Слід зазначити, що згадані вище методики далеко не всі існуючі. Коли питання постає щодо обрання курсів, когось взагалі не цікавить методика викладання мови, а хтось обирає собі школу саме за цим критерієм. Існує безліч методик, але є більш універсальні, які підходять для більшості людей, але є й такі, які орієнтовані саме на певні категорії людей. Сучасна комунікативна методика пропонує широке впровадження в навчальний процес активних нестандартних методів і форм роботи для кращого свідомого засвоєння матеріалу. У практиці виявили досить високу ефективність таких форм роботи як індивідуальна, парна, групова і робота в команді. Основні відомі форми парної і групової роботи:

  • внутрішні(зовнішні) кола (inside|outside circles)

  • мозковий штурм (brain storm)

  • читання зигзагом (jigsaw reading)

  • обмін думками (think-pair-share)

  • парні інтерв’ю (pair- interviews)

Психологам та педагогам давно відомо, що ефективність навчання та запам’ятовування суттєво залежить від власної практичної діяльності людини на лекційному рівні. Коли сприймається інформація лише на слух ефективність навчання складає лише 10% від загального обсягу матеріалу. При застосуванні у навчанні семінарів ( тобто обговорення та аналіз інформації) людина опановує 30% пропонованого матеріалу. За умови, що людина в процесі навчання зможе випробувати отриману інформацію ( лабораторна, імітація практичної діяльності), спробує її застосувати та набути власний досвід по її використанню, - ефективність засвоєння матеріалу зростає до 70% від пропонованого обсягу. Більший відсоток (до 80-100%) володіння певними знаннями та навичками можливий за умови повсякденного їх застосування у практичній діяльності спілкування з носіями мови або проживання в англомовній країні).

Для поліпшення процесу навчання та підвищення ефективності вивчення англійської мови існує віртуально-тренінгова методика, яка дозволяє опанувати англійську мову на бажаному рівні у мінімальні сроки. Заняття проходять у вигляді семінарів-тренінгів, 75% навчального часу приділяється розмовній практиці, а саме формуванню та розвитку навичок застосування англійської в реальних життєвих ситуаціях. Цей метод навчання давно вже успішно використовується провідними школами світу і зарекомендував себе як найефективніший серед відомих на сьогодні. Невеликі групи по 8-12 осіб дозволяють створити комфортну атмосферу для спілкування – так зване мовне середовище. Така кількість людей у групі стає передумовою створення продуктивної конкурентно-групової діяльності та оптимального робочого навантаження. Весь процес навчання заснований на максимальній участі студентів у груповій діяльності , на засвоєнні матеріалу під час занять. Це дає змогу скоротити до мінімуму кількість домашніх завдань. Вся методика навчання побудована на принципі частотності. Лексика та граматика, яка найчастіше використовується в живій мові, вивчається й тренується в першу чергу. Було підраховано. Що пересічний англієць протягом життя застосовує для свого повсякденного спілкування не більше п’яти тисяч слів, - це приблизно одного проценту всього словникового запасу англійської мови.

Отже, всі методики спрямовані звичайно на розвиток чотирьох навичок: читання, письма, говоріння та аудіювання. При цьому великий акцент робиться на використанні аудіо-, відео- та інтерактивних ресурсів. Завдяки різноманітності методичних прийомів формуються навички, необхідні в сучасному діловому житті: уміння робити доповідь, проводити презентації, вести переписку і т.ін. Інтерактивні методи мають значний потенціал для досягнення практичної мети заняття з англійської мови. Якщо заняття спрямоване на закріплення нового лексичного, граматичного матеріалу, можна використовувати метод «мозкового штурму», роботу в парах», роботу в малих групах», метод незакінчених речень». Беручи все вище сказане до уваги можна зробити висновок, що комунікативна методика навчання англійській мові є найефективнішою, особливо коли йдеться про організацію навчання в освітніх закладах. Реалізація цієї методики повною мірою залежить від бажання, компетенції та ерудиції викладача.
Юлия Жароид

г. Киев
ВЛИЯНИЕ ИНТЕРАКТИВНЫХ МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ НА ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ

КОМПЕТЕНЦИЙ

В последнее время широко обсуждается вопрос о качестве образования в украинских вузах. Одним из основных путей совершенствования подготовки студентов в современном вузе является внедрение интерактивных форм обучения, т.к. в условиях развивающего обучения необходимо обеспечить максимальную активность самого студента в процессе формирования ключевых компетенций, так как последние формируются лишь в опыте собственной деятельности.

Само понятие «ключевые компетенции» (key skills) предопределяет то, что они являются ключом, основанием для других, специальных, предметно-ориентированных компетенций. Кроме того, владение ими позволяет человеку быть успешным в любой сфере практической деятельности.

Интерактивное обучение подразумевает вполне конкретные и прогнозируемые цели. Одна из таких целей состоит в создании комфортных условий обучения, при которых студент чувствует свою успешность, свою интеллектуальную состоятельность, что делает продуктивным сам процесс обучения. Так же важно, чтобы в работе группы были задействованы все ее члены, не было подавления инициативы или возложение ответственности на одного или нескольких лидеров. Активность преподавателя уступает место активности студентов, его задачей становится создание условий для их инициативы.

Интерактивные методы («Inter» – это взаимный, «act» – действовать) – означают взаимодействовать, находится в режиме беседы, диалога с кем-либо. Другими словами, в отличие от активных методов, интерактивные ориентированы на более широкое взаимодействие студентов не только с преподавателем, но и друг с другом и на доминирование активности обучающихся в процессе обучения.

Интерактивная деятельность на занятиях предполагает организацию и развитие диалогового общения, которое ведет к взаимопониманию, взаимодействию, к совместному решению общих, но значимых для каждого участника задач. Интерактивное обучение исключает доминирование как одного выступающего, так и одного мнения над другим. В ходе диалогового обучения студенты учатся критически мыслить, решать сложные проблемы на основе анализа обстоятельств и соответствующей информации, взвешивать альтернативные мнения, принимать продуманные решения, участвовать в дискуссиях, общаться с другими людьми. Для этого на занятиях организуются индивидуальная, парная и групповая работа, применяются исследовательские проекты, ролевые игры, идет работа с документами и различными источниками информации, используются творческие работы. Место преподавателя в интерактивных занятиях сводится к направлению деятельности учащихся на достижение целей занятия. Главной отличительной чертой интерактивных методов обучения является инициативность студентов в образовательном процессе, которую стимулирует педагог из позиции партнера-помощника.

Существует определённая статистика, которая утверждает, что после того, как вы что-то прочитали, вы запомните 10%; после того, как вы что-то услышали, вы запомните 20%; после того, как вы что-то увидели, вы запомните 30%; после того, как вы что-то увидели и услышали, вы запомните 50%;после того, как вы что-то сделали сами, вы запомните 90%. Следовательно, оптимальное обучение возникает тогда, когда у людей есть возможность проявлять активность.

Исследовательская деятельность позволяет сформировать такие ключевые компетенции, как умения творческой работы, самостоятельность при принятии решений, развивает наблюдательность, воображение, умение нестандартно мыслить, диалектически воспринимать явления и закономерности окружающего мира, выражать и отстаивать свою или групповую точку зрения, а также выйти на уровень осознанной компетентности студента.  

Учебные дискуссии представляют собой такую форму познавательной деятельности обучающихся, в которой субъекты образовательного процесса упорядоченно и целенаправленно обмениваются своими мнениями, идеями, суждениями по обсуждаемой учебной проблеме.  Дискуссии как форма взаимодействия субъектов обучения в последнее время находят все большее применение в практической деятельности преподавателей в профессиональных образовательных учреждениях различной степени подготовки. Их целесообразно использовать при проведении проблемных учебных конференций, симпозиумов, в обсуждении проблем, имеющих комплексный межпредметный характер. Содержание докладов, сообщений может быть связано с изучаемым материалом, но может и выходить за рамки программы, в том числе  иметь профессиональную направленность.

Применение этих методов позволяет:



      • активизировать и повысить качество процесса обучения;

      • сформировать высокий уровень знаний, умений и практических навыков использования информационных технологий  обучаемыми;

      • создать и обеспечить доступ для студентов и преподавателей к информационным образовательным ресурсам;

      • применять индивидуальный подход к обучаемым;

      • расширить возможности самостоятельной работы студентов;

      • использовать современные способы контроля знаний.

Во время дискуссии формируются следующие компетенции: коммуникативные (умения общаться, формулировать и задавать вопросы, отстаивать свою точку зрения, уважение и принятие собеседника и др.), способности к анализу и синтезу, брать на себя ответственность, выявлять проблемы и решать их, умения отстаивать свою точку зрения, т.е. навыки социального общения и др.

Важным видом деятельности является также игра. Это вид деятельности, который присущ и детям, и взрослым, и его использование в образовательном процессе известно давно, однако важным является применение такого аспекта этой деятельности, который способствует появлению непроизвольного интереса к обучению. При этом должно происходить серьезное и глубинное восприятие изучаемого материала. Игра не должна привести к неправильному пониманию той или иной проблемы, обучающиеся должны проникнуться сложностью изучаемого материала и понимать, что процесс учения является не только интересной игрой. Использование разных типов игр – деловых, имитационных, ролевых для разрешения учебных проблем вносит разнообразие в течение предметного образовательного процесса, вызывает формирование положительной мотивации изучения данного предмета. Игра стимулирует активное участие обучающихся в учебном процессе и вовлекает даже наиболее пассивных.

Актуальной задачей в современных условиях является формирование творческой личности, обладающей креативным мышлением. В связи с этим всё более предпочтительными становятся поисковые методы: исследовательский и эвристический (частично-поисковый), в основе которых лежит проблемное обучение. Эти методы в наибольшей степени удовлетворяют требованиям компетентностного подхода, направленного на развитие активности, ответственности и самостоятельности в принятии решений.

Преподавателю теперь недостаточно быть просто компетентным в области своей дисциплины, давая теоретические знания в аудитории. Необходимо несколько иначе подходить к современному учебному процессу. Интерактивные методы обучения являются одним из важнейших средств совершенствования профессиональной подготовки студентов в высшем учебном заведении.


Марина Желуденко

канд. пед. наук, доцент, м. Київ
ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ДРУГОЇ ПІСЛЯ

АНГЛІЙСЬКОЇ

У методиці вивчення мови поняття «друга мова» означає, що студент уже вивчав принаймні одну іноземну мову. Кожну наступну іноземну мову розглядаємо як другу іноземну.

Раніше вважали, що під час вивчення двох іноземних мов потрібно очікувати негативних наслідків. Однак останні двадцять років учені вважають, що «контакт» двох іноземних мов має позитивні сторони. Йде мова про досвід вивчення першої іноземної мови, що сприяє розвитку рецептивних і продуктивних умінь під час опанування ДІМ (другої іноземної мови), і не тільки шляхом перенесення значення слів, що також полегшує семантизацію лексичного матеріалу. При цьому величезне значення має те, що можна провести паралелі між першою іноземною мовою і наступною, або навпаки – простежити відмінності, що слугують контрастом, для наочності. З досвіду вивчення першої іноземної мови студенти вже знають, як загалом вивчати іноземну мову, мають свою стратегію запам’ятовування лексичних одиниць.

Різними аспектами методики навчання ДІМ займалися вітчизняні й зарубіжні науковці: І. Бім, М. Баришнікова, Н. Гальскова, Б. Лапідус, І. Дубко, G. Neuner, B. Hufeisen та ін.

Однак, процес навчання ДІМ, вибір відповідних методичних принципів потребують удосконалення. Досвід викладання ДІМ, а саме німецької,свідчить про те, що процес оволодіння другою іноземною мовою є багатоаспектним явищем, яке складається з багатьох взаємопов’язаних факторів: лінгвістичних, психологічних та ін.

Результативність вивчення іноземної мови, на нашу думку, залежить від сукупності таких факторів:

  • ефективності провідної методики викладання,

  • адекватної оцінки цільової аудиторії та її потреб щодо вивчення іноземної мови,

  • позитивного психологічного настрою,

  • мотивації студентів.

Практика викладання ДІМ протягом 10 років у ВНЗ свідчить про те, що негативний психологічний настрій є основним бар’єром у вивченні мови, зокрема німецької. Серед основних чинників можна виділити наступні:

  1. традиційно вважають, що англійська мова є легшою порівняно з німецькою;

  2. англійська мова, як найпоширеніша у світі, потребує набагато більшої уваги, ніж друга іноземна мова;

  3. німецьку мову сприймають як дуже важку через ті граматичні явища, які відсутні в англійській мові та викликають труднощі, особливо на початковому етапі;

Паралельно з тим, є інші об’єктивні фактори, які ускладнюють процес засвоєння ДІМ:

  1. постійне скорочення кількості годин на вивчення другої іноземної мови;

  2. велика кількість студентів у групі.

Отже, можна зробити висновок про те, що викладання другої іноземної мови має відбуватися на основі тих самих принципів, які використовують при оволодінні першою іноземною мовою, але через обмежену кількість годин темп заняття з ДІМ має бути набагато швидшим, аніж з першої іноземної мови, а робота із вправами – інтенсивнішою; пояснення нового граматичного матеріалу має бути максимально лаконічним і стислим; доречним є застосування граматичних та лексичних паралелей з першою іноземною мовою. Завдання і вправи мають бути орієнтовані на порівняння та обговорення аналогій і розбіжностей, мета яких полягає у встановленні зв’язків між рідною мовою, першою та другою іноземною.

Як свідчить практика навчання німецької мови на базі англійської, успішному оволодінню другою мовою на початковому етапі сприяють такі лінгвістичні особливості:

  1. генетична спорідненість німецької та англійської мов;

  2. латинська спорідненість;

  3. деякі спільні моменти у вимові;

4. наявність спільного пласту лексики германського походження. Існують таблиці й списки відповідності схожих слів у англійській і німецькій мовах. Їх слід використовувати для швидкого збагачення лексичного запасу учнів.

5. аналогічні граматичні явища, близькі за структурою та значенням;

6. схожі мовленнєві зразки, що вивчають на початковому рівні.

Але не слід розраховувати лише на паралелі та відповідності між німецькою та англійською мовами. У німецькій мові є багато тем, які на будь-якому рівні викликають певні труднощі у студентів:

  1. вживання та відмінювання артикля;

  2. відмінювання прикметників;

  3. утворення і вживання пасивного стану дієслів;

  4. утворення і вживання форм умовного способу;

  5. порядок слів у німецькому реченні, особливо у складнопідрядному.

Окрім того, слід звернути увагу на подібні за звучанням або написанням слова, які мають протилежне значення, а тому можуть бути неправильно вжиті або розпізнані (bekommen – become, toll–tall, fast – fast).

Отже, враховуючи вищезазначене, можемо зробити такі висновки:

  1. Навчання німецької мови як другої іноземної здійснюємо через усі види мовленнєвої діяльності.

  2. Навчання ДІМ здійснюємо на порівнянні або протиставленні фонетики, лексики, граматики рідної мови, першої та другої іноземної мов. Це означає, що слід враховувати знання і досвід, набуті при вивчені першої іноземної мови, а також рівень знань рідної мови.

  3. Важливу роль при вивченні німецької мови відіграє оволодіння граматикою. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення потрібно засвоювати безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння тематичним лексичним і граматичним матеріалом. Згідно з комунікативним підходом до навчання, новий мовний матеріал (лексичний і граматичний) подаємо в певному контексті, а вже потім активізуємо в усному і писемному мовленні за допомогою відповідних вправ і завдань.

При цьому особливо важливим є підбір сучасного й аутентичного матеріалу, що сприяє розвитку мотивації та свідчить про актуальність обраної мови, її популярність. При вивченні німецької мови як ДІМ доречним є використання матеріалів DW. Запропоновані DW навчальні матеріали є методично вдалими. Вони містять вправи з лексики, граматики, фонетики для різних рівнів навчання – від А1 до С2. Водночас несуть дуже великий виховний потенціал, оскільки в основу покладено країнознавчий матеріал, що сприяє розвитку кругозору та міжкультурної компетенції. Позитивним є також застосовування під час оволодіння ДІМ методу читання Іллії Франку, що сприяє ефективному оволодінню та засвоєнню лексики.

Незважаючи на всі суб’єктивні та об’єктивні труднощі при викладанні та оволодінні німецькою мовою як другою іноземною, хочемо зазначити, що більшість студентів мають високий інтелектуальний та лінгвістичний потенціал щодо вивчення мови. У свою чергу, цей факт ми розглядаємо як важливий стимул до вдосконалення власних знань та мотивації у професійній діяльності. Проте основне завдання вбачаємо не у вивченні певної сукупності граматичних явищ та лексичних одиниць, а в тому, щоб пробудити й розвинути інтерес до мови, країни, культури.
Ольга. Зубрицька

Ольга Федотова

м. Харків
СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

ЕКОНОМІЧНИХ ТЕКСТІВ

Економічна наука, як і будь-яка інша, має свої власні терміни. Проте в чистому вигляді терміни зустрічаються рідко. Найчастіше слово-термін має декілька значень.

Наприклад, термін «economy»: 1. Наука (political economy) 2. Економіка (народне господарство). 3. Економія (кошти).

Велика кількість термінів і спеціальної лексики є кальками, тобто це відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови, наприклад: economic growth – економічне зростання, global downturn – глобальний економічний спад, industrial production – промислове виробництво, gross domestic product – внутрішній валовий продукт.

В економічних статтях, крім спеціальної лексики і термінів, зустрічається й загальновживана лексика, але тут потрібно враховувати наступні моменти: одна частина загальновживаних слів (work, company, office) не викликає труднощів при перекладі, іншу частину можна розділити на такі групи:


  1. Слова, що вживаються у значеннях, відмінних від повсякденного вжитку. Наприклад, дієслово to offer у спеціальному тексті часто вживається у значенні чинити (опір), а не пропонувати, дієслово attack – приступити до вирішення (завдання), а не нападати, дієслово to happen – виявлятися, а не відбуватися, випадково опинитися.

  2. Слова і словосполучення, що використовуються для вираження ставлення автора до викладених фактів або для уточнення цих фактів. Наприклад: needless to say – не викликає сумніву, unfortunately – на жаль, in a sence – у відомому сенсі, at most – в кращому випадку та ін.

  3. Необхідно підкреслити, що існує велика група слів і термінів, які отримали назву "помилкових друзів перекладача" (наприклад, data – дані, instance – приклад, simulation – моделювання), транслітераційний переклад яких призводить до спотворення змісту текста.

Одним з найцікавіших аспектів теорії перекладу є проблема передачі стилістичних прийомів.

Досвідчений перекладач користується способами передачі певних стилістичних прийомів оригиналу для того, щоб надати тексту більшої яскравості та виразності. У цьому випадку у перекладача є вибір: спробувати скопіювати прийом оригіналу, або, якщо це неможливо, створити в перекладі власний стилістичний засіб, який би мав аналогічний емоційний ефект. Для перекладача важлива не тільки форма, але й функція стилістичного прийому в тексті. Це означає певну свободу дій: граматичні засоби виразності можливо передавати лексичними і навпаки.

Усі лінгвісти підкреслюють необхідність збереження образу оригінала в перекладі, справедливо вважаючи, що, перш за все, перекладач повинен відтворити функцію прийому, а не самий прийом.

Використання метафори в сучасних науково-технічних текстах наближає їх за стилем до художніх, робить більш цікавими та "живими", але при перекладі образність часто втрачається через те, що картини світу двох мов не збігаються, або неможливо зберегти цю образність у рамках наукового стилю української мови.



Переклад фразеологізмів і кліше.

Під фразеологізмом (фразеологічною одиницею) слід розуміти семантично вільне словосполучення, яке сприймається, як щось ціле з точки зору змістового значення та лексико-граматичного складу. Основні труднощі при перекладі фразеологічних одиниць полягають в тому, що жоден словник не може передбачити всі можливості використання фразеологізму в контексті.

При перекладі фразеологічної одиниці, перекладачу необхідно зберегти стилістичну та жанрову однорідність фразеологізму оригіналу, знайти в українській мові фразеологічну одиницю, характерну для аналогічної ситуації.

Фразеологічні словосполучення або сталі вирази, а іноді цілі речення зазвичай мають повністю або частково переносне значення. Основною особливістю фразеологізмів, на думку багатьох сучасних дослідників, є невідповідність плана змісту плану висловлення, що визначає специфіку фразеологічної одиниці, надає глибини та гнучкості її значенню.

Переклад фразеологізмів вимагає від перекладача знань, досвіду та вмінь.

Практично в усіх статтях зустрічаються сталі словосполучення: generation gap (конфлікт поколінь), government reshuffle (перестановка в уряді), labour marketинок робочої сили), to lose job, the bare truth, financial market, global capital, financial crises, economical problems, economic bubble, central bank.

Наприклад, добре відомий фразеологізм generation gap можна перекласти: розбіжність у поглядах між поколіннями, проблема поколінь, проблема батьків та дітей.

Сьогодні використання слова gap для вираження «дефіциту», «розбіжності», «відсутності чогось» стало характерним для англійскої мови:



credibility gap -- криза довіри;

financial gap - дефіцит платіжного балансу, фінансова криза,

development gap – відставання у розвитку;

сommunication gap взаємне нерозуміння

Найпоширенішим способом перекладу кліше є підбір аналогічних українських еквівалентів. Деякі англійські фрази-кліше або слова-кліше мають аналогічні українські відповідності, отже, їх переклад не викликає труднощів.

Наведемо декілька прикладів таких кліше:

apple of discord, bone of contention – яблуко розбрату;

armed to the teeth – озброєний до зубів;

burning question – наболіле питання.

Для перекладу кліше Where it's at перекладачу необхідно знати особливі випадки вживання цього виразу. Ця фраза дуже часто використовується в американській рекламі. Її ситуативний зміст: «де відбувається щось важливе», «там, де по-справжньому цікаво», «у центрі подій». Таким чином, під where it's at можуть розумітися найрізноманітніші ситуації.



Переклад метафор

Метафора – перенос значення, вживання старого, відомого слова в новому значенні. В економіці, як і в інших галузях науки (юриспруденції та інших), існує два основних джерела запозичень метафор – повсякденна і літературна мова.

Серед метафор є як короткі професійні терміни – односкладове слово або сполучення з двох-трьох слів, так і розгорнуті висловлювання – від частини фрази до абзацу чи сукупності близьких за змістом фраз та їх компонентів в різних частинах одного тексту. При створенні терміну використовують схожість одного предмету або явища з іншим. У цьому випадку в основі термінологізації лежить метафора, іншими словами, відбувається перенесення найменування, і термін виступає як метафора по відношенню до відповідного слова літературної мови.

У сучасній науці метафори лежать в основі нових формулювань. Саме за допомогою несподіваних та точних образних словосполучень видатні вчені створюють незвичні образи та поняття. Наприклад, економічні терміни можуть бути запозичені з різних галузей науки, культури, побуту. Чому метафора зручна для мови науки? Тому що використання старого терміну в новому (метафоричному) значенні дозволяє висловити невідоме через відоме, через те, що ми вже освоїли завдяки власному мовному досвіду.

Навряд чи можна сказати, що переклад економічних метафор є чимось особливим, відмінним від перекладу метафор взагалі. На наш погляд, такої специфіки немає, хоча проблема якісного перекладу метафор в економічних текстах лишається актуальною. Труднощі полягають у тому, що, якщо текст перекладають економісти, які не мають лінгвістичної освіти або перекладацького досвіду, метафори з англійської часто перекладаються дослівно та невдало. Якщо економічні тексти перекладають грамотні перекладачі без економічної освіти, можлива протилежна ситуація – утворюється красива метафора, але зміст може бути втрачено чи перекручено. Відомий приклад − переклад фрази Дж. М. Кейнса «In the long run we are all dead», яку переклали: «з висоти пташиного польоту всі ми здаємося мертвими». Перекладач не знав, що long run − це «тривалий період», проміжок часу, протягом якого, згідно з класичною економічною теорією, настане рівновага з повною зайнятостю. Кейнс хотів сказати, що «ми всі помремо, поки настане цей тривалий період» і треба не чекати, а втручатися в розвиток економіки.

Багато метафор перекладається цікаво, але іноді дається дослівний переклад. Наприклад, "yellow dog contract" перекладається як «контракт жовтої собаки». На наш погляд, цей переклад не передає змісту, а в новому он-лайн словнику «Менеджмент і економіка праці» зустрічаються також інші варіанти – «боягузливий контракт» і «контракт дворняжки». У цьому випадку необхідно давати пояснення, що це незаконний контракт між працедавцем та робітником, за яким працівник зобов’язується не вступати в профсоюз, не брати участі в страйках і т. п.)

Варто відмітити, що метафори в статтях з економічної тематики використовуються дуже часто, надаючи тексту яскравості та колоритності.

Економічні тексти, до яких відносяться і статті із спеціалізованих економічних видань, мають свої особливості, які необхідно враховувати при перекладі. Ці особливості розкриває спеціальна теорія перекладу, яка, на відміну від загальної теорії перекладу, розкриває особливості процесу перекладу текстів різних жанрів.


Евгений Иванов

г. Киев
ИНТЕРНЕТ В МЕТОДИКЕ ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫМ ЯЗЫКАМ

В последние годы всё чаще поднимается вопрос о применении новых информационных технологий в высшей школе. Это не только новые технические средства, но и новые формы и методы преподавания, новый подход к процессу обучения. Основной целью обучения иностранным языкам является формирование и развитие коммуникативной культуры студентов, обучение практическому овладению иностранным языком.

Формы работы с компьютерными обучающими программами включают: изучение лексики, отработку произношения, обучение диалогической и монологической речи, обучение письму, отработку грамматических явлений.

Возможности использования Интернет-ресурсов огромны. Глобальная сеть создаёт условия для получения любой необходимой учащимся и преподавателям информации, находящейся в любой точке земного шара: страноведческий материал, новости, статьи из газет и журналов, специализированные статьи, профессионально-ориентированную информацию, необходимую литературу и т.д. Содержательная основа массовой компьютеризации образования, безусловно, связана с тем, что современный компьютер представляет собой эффективное средство оптимизации условий умственного труда вообще, в любом его проявлении.

Р. Вильяме и К. Макли в статье "Компьютеры в образовании" пишут об одной из особенностей компьютера, которая раскрывается при использовании его как устройства для обучения других и как помощника в приобретении знаний – это его неодушевленность. Машина может "дружелюбно" общаться с пользователем и в какие-то моменты "поддерживать" его, однако она никогда не проявит признаков раздражительности и не даст почувствовать, что ей стало скучно. В этом смысле применение компьютеров является, возможно, наиболее полезным при индивидуализации определенных аспектов преподавания.

Как информационная система, Интернет предлагает своим пользователям многообразие информации и ресурсов. Базовый набор услуг может включать в себя: возможность публикации собственной информации, электронную почту (e-mail); телеконференции (usenet), видеоконференции, создание собственной домашней странички (homepage) и размещение ее на Web-сервере, доступ к информационным ресурсам: справочные каталоги (Yahoo!, LookSmart, Galaxy); поисковые системы (AltaVista, HotBob, WebCrawler); разговор в сети (Chat). Эти ресурсы могут быть использованы преподавателем в процессе обучения.

Овладение коммуникативной и межкультурной компетенцией невозможно без практики общения, и использование ресурсов Интернет непосредственно на занятии в этом смысле просто незаменимо: виртуальная среда Интернет позволяет выйти за временные и пространственное рамки, предоставляя ее пользователям возможность аутентичного общения с реальными собеседниками на актуальные для обеих сторон темы. Однако нельзя забывать о том, что Интернет - лишь вспомогательное техническое средство обучения, и для достижения оптимальных результатов необходимо грамотно интегрировать его использование в процесс занятия.

Обучение аудированию. Сайт компании Lucent Technologies, ее подразделение Bell Labs позволяет услышать, как звучит любая фраза на иностранном языке. Здесь разработан синтезатор речи, который превращает печатный текст в звук. На некоторых сайтах можно выбрать один из семи языков - английский, немецкий, французский, итальянский, испанский, затем нужно вписать в окошко что-нибудь на выбранном языке. Через несколько секунд написанное будет произнесено пусть и несколько механическим, но все же голосом. То есть озвучить можно любую фразу из учебника или любого другого пособия, и особенно подойдут онлайновые пособия, откуда можно запросто копировать куски текста, не утруждая себя перепечатыванием. Все произнесенное можно не просто прослушать, но и сохранить у себя на диске, чтобы при необходимости вернуться к прослушиванию, не заходя в Интернет.

Обучение чтению. Практически все значимые газеты в мире имеют свои web-страницы. Для того, чтобы узнать, где и какие существуют газеты, можно предложить студентам посетить страничку MEDIA LINKS, предлагающую ссылки ко множеству изданий. Все, о чем можно прочитать в газете, видно на первой странице - она представляет собой комбинацию рекламной афиши и содержания. Здесь представлены названия наиболее важных статей с выдержками из них, которые, по мнению авторов, должны привлечь внимание читателей, и основными в них обсуждаемыми положениями. Как любое издание периодической печати, web-газеты разделены на рубрики, т.е. имеют дружественный к пользователю интерфейс, позволяющим нажатием кнопки мыши перейти непосредственно к нужному разделу и интересующей статье.

В плане овладения межкультурной компетенцией онлайновая газета является незаменимым помощником. Особенно ценными для такой работы является ссылка – send us feedback, осуществляющая интеракцию читателя с издательством. Высказать свое мнение относительно прочитанного и лично побеседовать с автором определенной статьи можно благодаря разделу "сегодняшние журналисты" ("Today's Columnists"), где выбор определенной фамилии свяжет вас с ним непосредственно. Иногда может появляться экстра-связь с главным действующим лицом статьи. Большинство новостных агентств имеют удобную для пользователя структуру дерева ссылок. Название и количество рубрик может варьироваться от издательства к издательству, однако все они охватывают основные сферы жизнедеятельности человека. ВВС World Service предоставляют возможность не только прочитать, но и прослушать новост, на многих языках, причем можно даже выбрать для себя подходящий уровень владения английским и прослушать новости в режиме LEARNING ENGLISH. Интересной может показаться двойная классификация статей – по темам и по континентам. Обратная связь с издательством осуществляется с помощью ссылки CONTACT US. ABC News сопровождает свои публикации помимо звукового еще и видео сопровождением. Возможна также беседа на предложенную тему среди читателей в разделах CHAT. CNN World News также предоставляют информацию на нескольких языках и двойную классификацию статей. Интеракция читателей с редакцией и между собой возможна в рамках рубрики DISCUSSION (дискуссия), где есть своя доска объявлений (MESSAGE BOARDS), комната для беседы (CHAT) и связь с редколлегией (FEEDBACK).

Интернет может использоваться активно, когда учащиеся могут попробовать себя в роли поставщиков информации. Сайт THE YOUNG VOICES OF THE WORLD – открытый форум, где желающие могут опубликовать свои работы, сделав их достоянием многомиллионной аудитории и высказав на обсуждение свое мнение. Все работы сопровождаются электронным адресом их создателя, что позволяет установить обратную связь и завязать дискуссию.

Обучение письму. Общение в виртуальной реальности осуществляется с помощью электронной почты, которая может использоваться для установления дружеской переписки с целью овладения межкультурной компетенцией. Международный обмен письмами можно осуществлять в любой группе и на любом уровне владения языком. Помимо целенаправленного использования изучаемого языка для установления дружеских контактов и изучения культуры, электронная переписка имеет свои преимущества по сравнению с бумажной: она быстрее, удобнее и дешевле. Найти партнеров по переписке можно следующим образом:

1. Обратиться с соответствующим запросом в TESL-L (computer-assisted language learning sub-branch (listserv@cunvvm.cunv.edu);

2. Обратиться к лист-серверу для межкультурных связей (Intercultural E-Mail Classroom Connections), предлагающим установление переписки с различными целями: для выполнения совместных проектов, обсуждения насущных проблем, ведения дискуссий между целыми группами;

3. Посетить домашнюю страничку E-mail for ESL/L1NC Students. Она предлагает помощь и инструкции по использованию e-mail, доступ к электронной почте, помогает найти друзей по переписке, предлагает участие в групповых проектах, предлагает ссылки к разным полезным ресурсам.

Проанализировав опыт использования электронной почты в процессе

обучения иностранным языкам, Марк Варшауэр и другие преподаватели пришли к следующим выводам:

1. Предпочтение отдается работе в небольших группах, без жесткого контроля со стороны преподавателя. Наилучшие результаты достигаются за счет возможности студентов самим выбрать тему для обсуждения, а не беспрекословно следовать указаниям преподавателя и большинства группы.

2. Электронная коммуникация – прекрасная практика языка, где осуществляется переход от формы к содержанию – в сторону истинного общения и свободного полета мыслей. Присутствие реальной публики обеспечивает повышение качества письма – речь студентов становится более выразительной, к обычным повествовательному и описательному жанрам добавляется аргументация.

3. Изменяется процесс письма – больше внимания уделяется редактированию и исправлению ошибок, даже для составления монологов студенты нередко обращаются за мнением или советом к своим партнерам – такая работа представляет собой воплощение принципа интерактивности.

4. Использование e-mail повышает интерес к процессу изучения языка.

Помимо формального языкового опыта, приобретенного при помощи телекоммуникаций, нельзя отрицать и развитие межкультурной компетенции. Можно смело утверждать, что на сегодняшний день использование ресурсов Интернет – наиболее эффективный и доступный способ овладения кросс-культурной грамотностью в условиях реального общения.


Жанна Іванова

м.Київ
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ

КОЛОКАЦІЙ

Переклад колокацій становить для перекладача певні труднощі, наприклад, речення неможливо інтерпретувати лише через значення одного слова; лише поєднання,що простежується у відповідних словниках, дозволяє перекласти колокацію функціональним відповідником. Тому знання фразеологічних колокацій (як і лексики загалом) складає частину базової підготовки перекладача.

Колокації найбільше пов'язані з фаховими фразеологічними термінами. Фразеологічні колокації – це такі регулярні словосполучення, один із компонентів яких не стільки метафоризований, скільки повністю десемантизований, що надає лише додаткову інформацію про напрям дії, можна з певними втратами замінити дієсловом (пор. укр. контролювати – узяти під контроль).

Фахові фразеологічні вирази, компоненти яких нейтрально переосмислені, нормовано вживаються в межах фахової лексики. Ці терміни можна виявити, наприклад, завдяки популяризації в засобах мас-медіа, усе більше вони поширюються в побутовому мовленні. Частина з них, уживана фахово, метафорично переосмислюється, наближаючись до ідіом. Як правило, їх перекладають з допомогою лексикографічних засобів, підбираючи функціональні відповідники. Кліше – це стереотипні метафоричні вирази літературного походження, які образно характеризують конкретну політичну чи економічну ситуацію, як правило, переклади подібних кліше мають давні літературні традиції, що ґрунтуються на використанні функціональних відповідників.

Інтернаціоналізми – комунікативні терміни, спільні для багатьох мов, що стосуються актуальних понять науки й техніки. Серед інтернаціоналізмів виділяється група «несправжніх друзів перекладача» – слів та словосполучень, які, збігаючись за формою з українськими інтернаціоналізмами, виражають досить відмінний зміст. «Несправжні друзі перекладача» стають джерелом багатьох перекладацьких ляпсусів, яких можна було б уникнути, якщо своєчасно зазирнути у словник несправжніх друзів перекладача чи німецький тлумачний словник, інтуїтивно відчувши певну змістову невідповідність.

Класифікація словотвірних типів термінів:

1) терміни – кореневі слова;

а) власна непохідна лексика; б) запозичена непохідна лексика;

2) похідна лексика;

а) терміни, утворені шляхом суфіксації; б) терміни, утворені шляхом префіксації;

3) терміни – складні слова;

4) терміни – словосполучення;

5) терміни – абревіатури;

6) буквенні умовні позначення;

7) символи (знаки) – математичні, хімічні, астрономічні та інші;

8) номенклатура.

Правильним є розмежування професіоналізмів і термінів, які разом складають поняття спеціальної підмови. Розташовуючись поряд один з одним, терміни, однак, мають більш упорядкований і нормалізований характер, тоді як професіоналізми є напівофіційними лексичними одиницями, які застосовуються вузьким колом фахівцтів, причому винятково в розмовній мові. Уживання цих термінів зумовлюється не лише намаганням відтворити певні, інколи тимчасово відсутні у цій мові реалії, але й прагненням надати фразі більшої милозвучності,уникнути у висловлюванні непотрібних асоціацій, чіткіше виразити абстрактні міркування, тобто оптимально забезпечити комунікацію нейтральним мовним матеріалом. Проте елементарне зіставлення цих слів за тлумачними словниками показує, що їх обсяги значень для української та німецької мов рідко коли збігаються. За тлумачними словниками слово піонер в українській мові має рідко вживане значення «першопроходець» та «член молодіжної організації комуністичного спрямування», що стало історизмом, у німецькій мові (за зразком англійської) цей інтернаціоналізм отримав ще інше значення «мінер, військовослужбовець саперних частин».

Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів найважливіші вимоги :

1) термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови;

2) термін має бути систематичним і точним ;

3) кожен термін співставляється з чітким окремим визначенням, яке орієнтує на відповідне поняття (характерна дефінітивність);

3) терміну властива відносна незалежність від контексту;

5) термін має бути коротким, хоча ця вимога часто вступає в протиріччя з вимогами точності, тобто повноти терміна;

6) термін має прагнути до однозначності;

7) для термінології характерна синонімічність, що заважає взаєморозумінню;

8) терміни мають бути експресивно нейтральними,уникати прагнення підкреслити елітарність того, хто говорить, або ж спробу приховати свої наміри (наприклад, «чорна діра», «чорна скринька»);

9) термін повинен бути милозвучним (тобто відповідати вимогам евфонії); тому не слід заохочувати створення термінів, утворених із діалектизмів і просторікувань.

Терміни не є ізольованими, незалежними, «відбірними» одиницями загальновживаного мовлення, що мають лише їм притаманні якості, а складають повноцінну частину загального складу мовлення, де властивості слів проступають більш визначено, регламентовано, відповідаючи вимогам професійного спілкування і взаєморозуміння.


Елена Конакова

канд. филол. наук, доцент, г. Харьков
ХИМЕРЫ И СИМВОЛЫ В ПОЭЗИИ Ф. Г. ЛОРКИ

Мультикультурализм как один из основных принципов развития человеческой цивилизации стимулировал интерес к изучению взаимодействия языка и культуры, а также к функционированию языка в пространстве определенной культуры (Лотман, Лихачев, Борев).

В данной статье предпринята попытка рассмотрения некоторых испанских символов в поэзии Ф. Г. Лорки и их перевод на русский язык. Целью статьи является определение принципиальной возможности / невозможности перевода исходя из соответствия / несоответствия символов-коррелятов языка оригинала и языка перевода. Материалом исследования данной статьи служат два стихотворения Ф. Г. Лорки «Naranja у Limόn» (Апельсин и лимон. Перевод В. Андреева) и «Flor» (Цветок. Перевод В. Михайлова).

Под термином «культура» в данной статье понимается «система норм и ценностей, выраженная через соответствующий язык, песни, танцы, обычаи, традиции и манеры поведения, с помощью которых упорядочивается жизненный опыт, регулируется взаимодействие людей».

Язык вербализует культуру, представляя собой культурно-символический код, то есть набор культурных архетипов, свойственных конкретному языку.

Языки отличаются друг от друга: номенклатурой символов; количеством символов; способом вербализации символов.

Символ рассматривается как предметный или словесный знак, условно выражающий сущность какого-либо явления с определенной точки зрения, которая и определяет характер и качество символа.

Конвенциональность символов, их «привязка» к определенной культуре делает процесс перевода сложным, а при лакунарности и вовсе невозможным.

Поэтическая речь являет собой последовательность символов кода, не выводимого непосредственно из «общеязыковой» конвенциональной символики или, вернее, несводимого к ней, при этом художественное произведение понимается как случай символической репрезентации жизни.

Как известно, процесс перевода включает: автора - создателя текста; реципиента – адресата; переводчика.

Задача переводчика – исследуя текст, понять его, то есть, текст должен быть осмыслен в контексте иного языка, иной национально-культурной картины мира. Целью деятельности переводчика являются: декодирование текста (Ті); осмысление; интерпретация; создание текста перевода (Т2).

Поэзия Ф. Г. Лорки – больше чем поэзия, это миг и вечность, водоворот любви и страданий, буйство плоти и вознесение в горние миры; это белое и черное, пульсирующий контраст и замедленная отрешенность.

Предлагаемая статья не претендует на академический анализ творчества великого испанского поэта, но в ней впервые предпринята попытка анализа неудачных, на наш взгляд, переводов.

Сложность перевода заключается в принципиальной невозможности «войти в одну и ту же реку дважды», поскольку «перевод не есть восстановление того душевного состояния, в котором находился когда-то пишущий, но воспроизведение самого текста, руководствующееся пониманием смысла, сказанного в этом тексте. Не может быть сомнений, что речь идет об истолковании, а не о простом повторении того же самого процесса»

Роль переводчика как интерпретатора текста очень велика, поскольку он должен декодировать символы – синкретичные мыслеобразы, найдя им соответствующий коррелят в языке перевода, потому «собственные мысли переводчика с самого начала участвуют в создании смысла текста перевода. Требование верности оригиналу, которые мы предъявляем к переводу не снимает принципиального различия между языками»

Для иллюстрации вышесказанного рассмотрим стихотворение «Naranja у limon» (Апельсин и лимон) и его перевод.




«Naranja у Limόn» (Апельсин и лимон)

Оригинал

Перевод

Naranja у limόnj

Ay de la nina del mal amor!

Limon у naranja.

і Ay de la niña, de la niña blanca!

Limόn.

(Como brillaba el sol.)



Naranja.

(En las chinas del agua.)




Апельсин и лимон

Ax, я любовью сражен!

Лимон, апельсин.

Ax, лишь она -властелин!

Лимон.

(Как лучист небосклон!)



Апельсин.

(Над водою Долин.)



Известно, что в испанском языке существительное «naranja» -(апельсин) - женского рода, является ядерным компонентом фразеологической единицы «media naranja» – дражайшая половина, жена, супруга. Подтверждением этому служит строка, выпавшая из перевода «la nina blanca» (девушка в белом), что является символом невесты через ассоциацию с цветением апельсина (ср. рус. сравнение невесты с белым цветом вишни и яблони). Второй элемент пары «limon» (лимон) – существительное мужского рода, поэтому уже само название является символом двух влюбленных.

Русский перевод сводится к перечню цитрусовых.

Более того, существительное «limon» является ядерным компонентом фразеологической единицы «exprimir limon» – выжать слезу

Последняя строчка переведена не точно «En las chinas del agua» - в шелке воды, а не над водою долин; шелк воды – как символ струящихся одежд невесты.

Общее печально-ностальгическое настроение стихотворения индуцируется фразеологической единицей «exprimir limon».

Следует признать, что стихотворение просто не понято переводчиком, поскольку ключевые слова-символы стихотворения в испанском языке «naranja» и «limon» не имеют эквивалентов-символов в русском языке.

Рассмотрим еще одно стихотворение «Flor» (Цветок).

Flor Цветок

El magnifico sauce de la lluvia, caia. Плакучая ива дождем легла.

jOh la luna redonda sobre las ramas Над белою кроной луна кругла.

blancas!

«El sauce» в испанском языке (существительное мужского рода) обозначает в русском переводе «ива, ветла, ракита, верба». Данное существительное входит в состав фразеологической единицы «llorar mas que un sauce» – плакать навзрыд, лить горькие слезы, плакать в три ручья.

Для русского читателя данный символ воплощается в женском образе «плакучая ива, верба», но для испанского читателя – это образ страдающего мужчины, которому противопоставлен женский образ «luna» (луна).

Маленькая трагедия несостоявшейся любви, расставания возлюбленных – вот настоящий смысл этого стихотворения. Название стихотворения «flor» (цветок) также нуждается в переосмыслении, так как лексема «flor» включает в себя ряд компонентов значения, основными из которых являются 1. цветок; 2 налет, пушок (на плодах); 3. обман, жульничество; данная лексема также входит ядерным элементом в ряд фразеологических единиц, таких как «caer uno en flor» – погибнуть во цвете лет, безвременно умереть (см. «саег» – во второй строке).

Данный анализ является дискуссионным, поскольку прочтение переводчиком поэтического текста является достаточно субъективным, а сам поэтический текст полифоническим произведением, при переводе которого воспроизводится только один из голосов. Проанализированный материал позволяет сделать несколько рабочих выводов, а именно:


  • полифония поэтического текста разрушается при переводе;

  • символы в культурном пространстве языка могут бытьэквивалентами (например lima);

  • образовывать лакуну (naranja, limon);

  • иметь диаметрально противоположное денотативное значение (sauce (м. р.) – ива (ж. р.)).


Вадим Косолапов

г. Ровно
АКРОНИМИЯ КАК СПОСОБ СОЗДАНИЯ ОККАЗИОНАЛИЗМОВ В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ

Середину ХХ и начало ХХ1 века справедливо называют периодом акронимов. Указывают на такие лингвистические и внелингвистические причины популярности акронимии, как все убыстряющийся темп жизни, что обусловливает необходимость быстрой передачи информации; их броскость (catchiness), привлекательность, экспрессивность, эмоциональность; экономия языковых усилий; новизна способа описания; иное восприятие мира; эвфемизация и табуирование; мода; легкость запоминания и произношения; зрительный образ; демократизация, проявляющаяся в определенном снижении требований к правильности речи и письма; обозначение принадлежности к определенной профессиональной группе; тенденция в английском языке к моносиллабизму и др.

Возникновение термина «акроним» в английском языке относят к 1943г., хотя практика создания таких слов (первоначально окказионализмов) возникла значительно раньше. Г. Кэннон приводит такой пример из английского языка 17-го столетия: “The seventeenth-century English cabal was associated with five committee members’ names ... (Clifford, Arlington, Buckingham, Ashley and Lauderdale)...” (G.Cannon. Abbreviations and acronyms in English word-formation // American Speech 64.2, 1989:99).

Выяснение сути акронимов требует их отграничение от сходных явлений, таких, как инициализм, алфавитизм, усечение, бленд и др. Ср. определение акронима в Merriam Webster’s Collegiate Dictionary-11, 2004:12: “a word (as NATO, radar, or snafu) formed from the initial letter or letters of each of the successive parts or major parts of a compound term; also an abbreviation (as FBI) formed initial letters: initialism”. В этом определении логичнее было бы вместо термина “abbreviation” употребить термин “alphabetism”, оставив термин “initialism” как гипероним для акронимов (типа NATO или radar) и алфавитизмов (типа BBC или FBI). Термин “abbreviation” как суперордината удобен для описания всех видов сокращений. В выше приведенном определении не указана такая важная характеристика акронима, как его произношение не по алфавитному звучанию отдельных букв, а как отдельного слова.

Анализ лингвистической литературы свидетельствует об определенной терминологической непоследовательности в трактовке акронимов. Объяснение этому, возможно, в существовании пограничных случаев. Г. Кэннон, например, отмечает: “The boundary between clippings and acronyms requires further defining...” (op.cit.:108). Cокращения VAT и UFO могут произноситься либо побуквенно, либо как слова, т.е. они алфавитизмы, в первом случае, и акронимы, во втором. Ср. также высказывание в энциклопедии Wikipedia: “There is ... some disagreement as to what to call abbreviations that some speakers pronounce as letters and others pronounce as words”.

Важным в определении акронимов является указание на то, что акроним как минимум должен состоять из трех букв от слов источника. Ср. у Кэннон: “... an acronym must come from a source with at least three constituents” (op.cit.:108).



Место акронимов в системе сокращений лучше всего демонстрирует таксономия, предложенная П. Лопез Руа. Вершиной таксономии является термин “abbreviations”, включающий “complex shortenings” и “simple shortenings”. Simple shortenings, по терминологии Лопез Руа, это “proper abbreviations”: dr., prof. Complex shortenings подразделяются на “initialisms”, “clippings” (lab), “blends”(brunch). Initialisms – это общий термин для «alphabetisms” (BBC) и “acronyms” (NATO, radar). (Lopez Rua P. Acronyms & Co: A typology of typologies // Estudios Ingleses de la Universidad Complutense 12,2004).

Суть акронимии выясняется в анализе структуры и семантики акронимов. Обычно акроним состоит из начальных букв слов прототипа –номинативного словосочетания, хотя по мнению Кристала, “the acronyms are no longer restricted to words or short phrases, but can be sentence-length” (D.Crystal. Language and the Internet. Cambridge, 2001:86) и возникает после создания словосочетания, хотя имеются случаи, противоположные этому, когда словосочетание или фраза подгоняется под акроним. Это так называемая реверсивная аббревиация.

Длина акронима может быть от трех и более букв: ROM (GIGO (AWACS (SALUTE (COMPACT (laser (light amplification by stimulated emission of radiation) (графическое сужение). В структуру акронима возможно добавление гласного или согласного звуков, т.н. явление эпентезации: BASE (Акронимы в целом не являются обычными словами как с точки зрения структуры, так и в отношении произношения и орфографии.

Исследователи отмечают, что акронимы обычно пишутся с использованием прописных букв (capitalization), но их адаптация, т.е. лексикализация, приводит к употреблению строчных букв (laser, sonar, modem, etc). В ряде случаев во избежание конфликта омонимов пишут WASP (wasp (“any of numerous social or solitary winged hymenopterous insects ...”). В этой связи подчеркивают: «Трудно представить большего разнообразия и отсутствия каких-либо критериев употребления в инициализмах строчных или прописных букв, с одной стороны, и наличия или отсутствия точек после каждой буквы – с другой» (Т. Максимова. Современные тенденции развития сокращения как способа словообразования в английском языке // Вестник Волгоградского ГУ. Серия: Языкознание. Вып.№ 3, 2003).

Относительно роли семантики в создании акронимов следует сказать, что исследований в этом плане немного. В основном, они касаются анализа роли метафоры и метонимии в семантических сдвигах, когнитивно-прагматических аспектов.

Семантический аспект исследования акронимов связан также с анализом явления омоакронимии, что вытекает из самого определения акронимов, т.е. их произношения как слов, существующих или потенциальных. Это касается, в определенной степени, и реверсивных акронимов в связи с потерей ими первоначальной мотивации и с последующей реинтерпретацией. Ср. у И.Фандрих: «Some consciously formed, intentional acronyms are coined for effect by exploiting the homonymy with existing words which are seen as semantically related and/or which give the acronym and additional semantic (and often ironic) ‘twist’. Examples from the BNC include SCUM (‘Society for Cutting Up Men’) and CREEP (‘Committee to Re-Elect the President’)” (I.Fandrych. Small is beautiful: from initials to words // Miranda. 7 (2012):9). Омоакронимия встречается и в других языках, например, в русском языке: МАРС (машина автоматической регистрации и сигнализации), АИСТ (автоматическая информационная система), КАКТУС (класс активного усвоения либо класс автоматического контроля текущей успеваемости студентов).

Комплексная классификация акронимов содействует более правильному пониманию сути акронимии как относительно нового метода словообразования и неологизации, включая создание окказионализмов.

Выделяют такие виды акронимов, как “backronyms” (фактически реверсивные акронимы), “contrived acronyms”, “macronyms/nested acronyms”, “numeronyms”, “netronyms”. Иногда к акронимам относят эмотиконы.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Шляхи подолання мовних та iconВідділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні
Шляхи подолання мовних та комунікативних бар’єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін
Шляхи подолання мовних та icon1. Підготовчий період
Створення малих груп, вибір керівника групи, розподіл навантаження на кожного учасника. Складання алгоритма для розв'язання проблемних...
Шляхи подолання мовних та iconСоціальні аспекти подолання наркоманії
...
Шляхи подолання мовних та iconІv міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка 2013 – 2014 н р. клас Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи»
Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи» О. Іваненко. Підкресліть головні та другорядні члени речення, надпишіть, якими частинами...
Шляхи подолання мовних та iconТема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми
М о в н а н о р м а – це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному...
Шляхи подолання мовних та iconО. Генрі. Новела «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів

Шляхи подолання мовних та iconРайонний методичний кабінет о. Генрі. «Останній листок»
Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів
Шляхи подолання мовних та iconПрофілактика та подолання стресових станів
Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу, бейджі, стікери, плакати, дошки, роздаткові матеріали
Шляхи подолання мовних та iconТема: О. Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів. Втілення в образі Бермана найкращих людських рис. Гуманізм новели

Шляхи подолання мовних та iconФахових вступних випробувань
Мета завдань – комплексна перевірка знань форм, значень й функцій опрацьованих мовних (граматичних та лексичних) явищ та вмінь вживати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка