Шляхи подолання мовних та



Сторінка5/12
Дата конвертації29.05.2017
Розмір2.33 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тематика и статистика сокращений (включая акронимы) в разных функциональных стилях, дискурсах самая разнообразная, например: профессиональный роман – 1200 аббревиатур, 5834 стр. (И.В.Варфоломеева); современные журналы для подростков – 2000 единиц, 1300 стр., 1600 минут фильмов (Жигалова М.Д.); лексикографический и учебный деловой дискурс – 12500 единиц (Т.В.Искина); информационно-политический, научный, деловой, бытовой дискурс – 35 тыс. единиц, 900 усл.-печ.л. (М.А.Ярмашевич); аббревиированные юридические термины – 2100 единиц, 9000 стр. (Ю.А.Мазнева); космическая терминология – 4182 единицы (Кубышко И.Н.) и др.

Существенным моментом в анализе акронимов является выяснение их жизненности (viability), т.е. их лексикализации и продуктивности. Адаптация акронимов может проходить несколько этапов. Они могут терять точки после прописных букв. Другая фаза – это замена прописных букв строчными («loss of capitalization”). Вхождение акронимов в языковую систему может выявляться в словообразовательном аспекте: в создании от них производных или в образовании по их модели новых слов. Классический пример, приводимый многими исследователями, это акроним snafu (situation normal all fucked up) (1941г.), от которого образован глагол (1943г.) и прилагательное (1942г.). Ср. также fubar (‘fouled up beyond all recognition’), tarfu (‘things are really fouled up’), janfu (‘joint army-navy foul-up’), fubb (‘fouled up beyond belief’).

UFO (1953г.) как алфавитизм и как акроним в процессе адаптации в языке дал такие производные: ufology (1959), ufological, ufologist. Встречается и множественное число: UFOs. Адаптация акронимов может быть продемонстрирована в тaк назывемых макронимах, образованиях, состоящих из акронимов. Википедия приводит такой пример: «... RARA is the ‘Regional ATOVS Retransmission Service’, ATOVS is Advanced TOVS, TOVS is TIROS operational vertical sounder and TIROS is Television infrared observational satellite”.

Акроним может полностью заменить свой прототип, как в случаях с radar, laser, AIDS, scuba. Никто практически не помнит, что scuba это сокращение ‘self-contained underwater breathing apparatus’.



Выживаемость акронимов легче всего видна в сравнении их встречаемости в разные периоды времени и их регистрации в словаре (мы для этой цели использовали Merriam-Webster’s Collegiate-11). Англоязычная пресса 70-х годов 20 века фиксировала множество таких образований, в подавляющем числе случаев с расшифровкой. Отсутствуют в указанном словаре , например, такие акронимы, как ACCESS (Action Coordinating Committee to End Segregation in the Suburbs), ACTION (American Council to Improve Our Neighbourhood), AIMS (American Institute for Marxist Studies), ALVA (Afro-Latin Veteran Association), APEX (Association of Professional, Executive, Clerical and Computer Staff). Это примеры только на первую букву алфавита.Это образования ad hoc, на случай, окказионализмы. Зафиксированы в словаре отмеченные в прессе лишь ACE (American Council of Education), AIM (American Indian Movement).

Отношение широкой публики и лингвистов к процессу создания и использования акронимов разнится. Еще в 1975 г. Дж.Алджео признался к своей любви к акронимам: «Acronyms are one way language has of paying homage to its written mode. They are works of art to be constructed and secrets to be unravelled. They communicate in the briefest possible way. They are secret passwords by which the user can identify one of the ingroup. They are playthings for the poet, icons for the mystic, tools for the bureaucrat and data for the linguist. And anything that can serve all those ends has its future assured” (Algeo J. The Acronym and its Congeners // The First LACUS Forum 1974. Columbia, 1975:232). Другие лингвисты, отмечая творческий характер акронимии, использование акронимов в прагматических стилистических целях, в языковой игре и т.п.,относятся к акронимам как к явлению, подлежащему анализу. Есть, однако, критики чрезмерного использования акронимов, например, в медицинской литературе. Х.Л.Фред и Е.О.Ченг характерно озаглавили свою статью в этой связи: “Acronymesis. The exploding Misuse of Acronyms” (Texas Heart Institute Journal, 2003; 30(4). Во времена президентства Ф. Рузвельта для осуществления политики “New Deal” было создано много фирм, офисов, организаций, часто получавших сокращенное наименование, в том числе с использованием акронимов. Изобилие таких сокращений получило ироническое название “alphabet soup”.


Ганна Кузнєцова

канд. філол. наук, доцент, м. Житомир
Деякі види прихованого смислу в когнітивному аспекті

(на матеріалі художнього дискурсу)

Інтендовані приховані смисли в художньому тексті/ дискурсі неодноразово були предметом дослідження, хоч і не в когнітивно-прагматичній парадигмі. Важливою ознакою таких смислів є їх подвійна когнітивна завантаженість, вони декодуються двічі: з одного боку, всередині відповідної комунікативної ситуації, з іншого – читачем-інтерпретатором, для якого відповідний комунікативний акт є частиною художнього твору. Ядром таких смислів називають оцінку та іронію [2, c. 76-77 ], проте уявляється, що встановлення прагматичного набору інтенціональних чинників іще попереду. Невирішеною наразі є проблема системи й класифікації лінгвістичних засобів вираження імпліцитних смислів, дослідники вивчають, зазвичай, певну групу або групи таких засобів.

Вивчення інтендованості прихованих смислів доцільно проводити в когнітивно-прагматичній парадигмі, оскільки саме чинник інтендованості вводить людський фактор (у тому числі чинник адресованості) до конститутивних параметрів прагмалінгвістики. Дослідники наголошують на домінуванні саме когнітивного вектора у сучасній прагмалінгвістиці, який розуміється як когнітивне пояснення процесів розпізнавання висловлювань.

Пропонуємо дослідження таких видів прихованого смислу як натяки і додаткові нюанси смислу, що є вельми характерними для художнього дискурсу.



Натяк характеризується багатством імпліцитного потенціалу. Натяк, як правило, розуміємо як слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для здогадування; те, що нагадує собою про когось або щось, як щось сказане у дуже непрямий спосіб, але так, щоб можна було зрозуміти, що мається на увазі. В останніх дослідженнях мовленнєвий акт натякання вивчається у межах когнітивно-комунікативної парадигми як імплікований мовленнєвий акт, що реалізований в особистісно-орієнтованому дискурсі. Слід зауважити, що питання про систему класів або видів натяку щодо англомовного матеріалу залишається значною мірою невирішеним. Одним з найвиразніших засобів натякання є алюзія. Сучасна вітчизняна лінгвістика розуміє під алюзією мовленнєвий засіб – стилістичний прийом, пов’язаний із використанням у тексті фольклорного, літературного, історичного, чи побутового факту, а також відомого афористичного вислову, крилатого слова, ідіоми. Алюзія органічно пов’язана з першоджерелом, де зафіксована її поява. Розглянемо здатність алюзій виражати приховані смисли, натякаючи на них.

(1) “My name is Bernard,” he beamed like the Cheshire cat, “and heartiest welcome to the Irish contingency” (C. Ahern).

(2) A face appeared in the window, a very familiar face, and I immediately stopped laughing, feeling as though I’d seen a ghost. He was young – nineteen by now, if I calculated correctly. He gave me a cheeky grin, waved and disappeared from the window, and appeared at the now open door like the Cheshire cat. So this was the Bobby from Lost and Found that Helena and Wanda had mentioned (C. Ahern).

У наведених прикладах використано одну й ту саму літературну алюзію the Cheshire cat у функції художнього порівняння, проте вона активізує різні слоти відповідного концепту: у прикладі (1) маємо концепт ПОСМІШКА (широка), що виступає прихованою характеристикою Бернарда, тоді як у прикладі (2) активізується слот НЕСПОДІВАНКА. У цьому прикладі алюзія слугує імпліцитною характеристикою емоційного стану (переляк) персонажа- оповідача. Однак в обох прикладах зустрічаємо подібний натяк: йдеться про казковий, неіснуючий персонаж і таким чином імплікується нереальність описуваної дійсності, адже оповідач потрапляє до місця, якого насправді немає. В такий спосіб спостерігаємо опосередковану актуалізацію концепту НЕРЕАЛЬНІСТЬ, НЕПРАВДА.

Розглянемо прагматичний потенціал додаткових нюансів смислу. Нюанси смислу – це вид непрямого мовлення, що розглядається як приховане явище прагмалінгвістики, оскільки для нюансів смислу характерна відсутність чітких структурних критеріїв виділення. Побудова додаткових нюансів смислу розглядається як мовлен­нє­ва тактика прихованого впливу мовця/письменника на адресат, яка актуа­лі­зу­ється мовцем і адресатом миттєво і підсвідомо. В конкретній мовній ситуації адресат (читач) підсвідомо накопичує численні та різноманітні мовленнєві сигнали нюансів смислу, сприймаючи таким чином приховані інтенції мовця/автора. Нюанси смислу – це конотативні елементи у складі змістовної сутності [3, с. 236], але, реалізуючись тільки в дискурсі, вони не можуть бути співвіднесені з конотативним компонентом значення будь-якої окремої мовної одиниці.

Цікаво прослідкувати прагма-когнітивну роль використання пісенних алюзій (назв музичних груп та окремих пісень) для характеризації головного персонажа роману Exit Music (I. Rankin) Джона Ребуса. У розмові головного персонажа – інспектора поліції Джона Ребуса з колегою знаходимо:

(3) ‘What’s the music you’re playing?’

It’s called Little Criminals. There’s a track on it called “Jolly Coppers on Parade”.’

Not someone au fait with police then …’

It’s Randy Newman. There’s another title of his I like: «You Can’t Fool the Fat Man».’

And would the fat man be yourself, by any chance?’

Maybe I’ll keep you guessing.’ He let the silence linger for a moment. (I. Rankin).

Тут слід відзначити похмуру тональність текстів пісень, які називає Ребус. Аналіз концептів, актуалізованих у другій з названих пісень, наступний: My brother’s in the armed forces (Я НЕСЧАСЛИВИЙ)/ My sister is in jail (Я НЕСЧАСЛИВИЙ)/ Won't you give me fifty dollars/ So I can pay her bail? (ПРОХАННЯ-ОБМАН)/ He said ‘You Can’t Fool The Fat Man/ No, you can’t fool me’ (ВІДМОВА-ВІДЧУЖЕНІСТЬ)/ You're just a two-bit griftet/ And that’s all you ever be (ОБРАЗА). Тексти пісень не наводяться у романі, проте вони достатньо відомі для того, щоб активізувати у свідомості читача асоціації, що пов’язують виражені в піснях поняття з персонажем, який ці пісні слухає. Таким чином, ці пісенні алюзії в тексті роману виступають як смисловий і когнітивний сигнал, що породжує асоціації та створює додатковий смисловий нюанс, який прихованим чином характеризує персонаж – Джона Ребуса.

Викладене вище дозволяє зробити наступні висновки:


  • подальше вивчення мовленнєвих засобів та видів імпліцитного мовлення уявляється актуальним і перспективним напрямком мовознавчих досліджень;

  • використання операцій і тактик прагмакогнітивного аналізу є доцільним для висвітлення характеристик імпліцитного мовлення як лінгвістичної царини.


Юлія Кузнєцова

канд. філол. наук, доцент, м. Полтава
ПРО ЧАСТИНОМОВНУ ВИБІРКОВІСТЬ ПРЕФІКСАЛЬНІХ ФОРМАНТІВ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ)

Префіксація визнається продуктивним засобом поповнення словникового складу мови, хоча Ш. Баллі наводить деякі ознаки послаблення префіксації – злиття префікса з основою, нестійкість префіксальних форм, заміна “книжних слів” типу collaborer, superposer зворотами з постпозитивними прийменниками (travailler avec, mettre dessus). Більшість же романістів відзначають активність префіксальної деривації в утворенні не лише суспільно-політичних та термінологічних, але й стилістичних неологізмів.

Французька деривація володіє досить багатою префіксальною системою. Так, Dictionnaire du Français Vivant наводить 43 основних префіксальних формантів. Взагалі серед найбільш розповсюджених налічують 50-60 префіксів (з варіантами типа tra-/ trans-; tre-/tres-), а Grand Larousse містить близько 260 префіксів. Французька мова має лише 1 власний префікс (le prefixe autochton) me-/mes- від давньофранцузького mis і тому використовує префікси латинського та грецького походження, серед яких розрізняють “народні” і “вчені”. Вважається, що “народні” більш продуктивні, але мова науки і техніки віддає перевагу останнім.

Лінгвісти зазначають, що суфіксація збагачує в першу чергу іменники, а префіксація є найбільш плідною для дієслівних утворень. Дослідження похідних будівельних термінів демонструє продуктивність цього засобу деривації і для інших частин мови. Більшу частину префіксальних утворень становлять субстантиви – 122 лексичних одиниць (ЛО ) із загальної кількості проаналізованих префіксальних дериватів у 239 ЛО, що є виявом предметності будівельної термінології (БТ) . Дієслівні утворення посідають друге місце – 74 похідних терміни, тоді як ад’єктивні становлять лише 43 ЛО. Основними словотвірними моделями (СМ) утворення префіксальних дериватів у французькій БТ відповідно є:

1. pr. + N  N;

2. pr. + V  V;

3. pr. + Adj  Adj

У французькій лінгвістиці не зустрічається чіткого розподілу префіксів на субстантивні, вербальні або ад’єктивні, але аналіз префіксальних СМ демонструє певну частиномовну вибірковість формантів. Так, серед префіксів з найвищою продуктивністю переважно субстантивними виявили себе:



  • contre- (у СМ contre- + N  N) – 34 деривати (contre-poid, contre-porte, contre-canal, contre-corbeau);

  • pre- (у СМ pre- + N  N) – 15 дериватів (premoulage, pretaillage, pretraitement);

  • micro- (у СМ micro- + N  N) – 10 дериватів (microcorrosion, microfracture, microporosite);

  • entre- (у СМ entre- + N  N) – 8 дериватів (entre-poutre, entretoise, entrepilastre);

вербальними:

  • de- (у СМ de- + V  V) – 25 дериватів (deboucher, decaler, defaire);

  • en- (em-) – (у СМ en- (em-) + V  V) – 10 дериватів (entailler, emmurailler, enceindre);

  • re- (у СМ re- + V  V) – 15 дериватів (raffinir, reagir, retomber).

Переважно ад’єктивним виявився префікс in- (im-) у СМ in- (im-) + Adj  Adj (13 ЛО): inoxydable, immobile, incompressible. Ці дані дозволяють говорити про певну тенденцію, а не про існування виключно субстантивних, вербальних або ад’єктивних префіксів, оскільки більшість префіксів задіяна не в одній, а в кількох СМ. Так, префікс anti2- бере участь в СМ anti2- + N  N і anti2- + Adj  Adj з приблизно однаковою кількістю похідних, відповідно 7 і 6 ЛО. Префікс contre- задіяний не лише у субстантивній СМ, а й в СМ contre- + V  V (contre-murer, contre-plaquer), в СМ contre- + Adj  Adj (contre-coude), пре­фікс re- в СМ re- + N  N (recuisson) і т.ін.

Дані аналізу словотвірної структури префіксальних дериватів указують на те, що існує певний зв’язок між структурою твірного слова і його здатністю до утворення префіксальних похідних. Виявлено, що найвищу потенцію до участі в префіксальних процесах демонструють похідні слова – переважно суфіксальні, рідше префіксальні або парасинтетичні. Від них утворено 72 % (172 ЛО) префіксальних дериватів: gazon  gazonner  engazonner, vis  visser  dévisser, boulon  boulonner  déboulonner, long  allonger  rallonger, sec  secher  désecher. Від непохідних слів та слів із зв’язним коренем утворено 27,2 % (65 ЛО) дериватів: meuble  immeuble, mobile  immobile, action  interaction, rapid  ultra-rapid. У окремих випадках префікси приєднуються до композитів (0,8 % – 2 ЛО): polyvinilchlorure, semi-porte-à-faux.

Графічна форма префіксальних дериватів визначається недискретністю, що реалізується у злитному написанні або написанні через дефіс, інколи можливі обидві графіки: extra-dos/extrados; intra-dos/intrados; entre-axe/entraxe; pre bati/prebati, що свідчить на користь їх структурної та змістовної цілісності в синхронному плані.

Префіксальні похідні будівельні терміни виявляють здатність до подальшого утворення похідних засобами суфіксації (167 ЛО): indissouble  indissoubilité, contrevent  contreventer  contreventement,



déboucher  débouchement

 débouchage,



parachever  parachevement

 parachevable,



входячи до лінійних і віяльних парадигм, або конверсії: non-absorbant adj (неабсорбуючий)  non-absorbant m (неабсорбуючий матеріал), anticorrosif adj (антикорозійний)  anticorrosif (антикорозійний засіб), antiplastifiant adj (той, що підвищує жорсткість)  antiplastifiant m (домішка, що підвищує жорсткість у бетоні).
Віктор Кульчицький

канд. філол.наук, доцент, м. Київ
СУФІКСАЦІЯ У СФЕРІ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Cуфіксація уможливлює семантичну диференціацію словникового складу німецької мови згідно з магістральними напрямками творчого пошуку мовного мислення, забезпечує розвиток класифікаційних принципів мови. Вона ґрунтується на таких властивостях сприйняття та пізвавально-класифікаційної діяльності людини, як селективний пошук та ціннісна спрямованість. Номінативна сутність суфіксації полягає в семантичній субкатегоризації елементів об’єктивної дійсності, що супроводжується, переважно, категорійною транспозицією суфіксального слова.

Дві моделі – віддієслівних іменників з суфіксом -ung та відприкметникових/ віддієприкметникових іменників з суфіксом -heit/ -keit – з погляду власне словотвірного значення, позбавленого лексичних нашарувань, що з’являються під тиском лексико-семантичної системи при вживанні у різноманітному лексичному оточенні, реалізують лише функцію категоріальної транспозиції з однієї частини мови в іншу. Їх можна було б назвати моделями «суфіксальної конверсії». Саме тут пролягає зона взаємопроникнення та перетинання двох суміжних способів словотвору. Вкрай абстрактне значення суфіксів -ung, -heit/ -keit, яке майже дорівнює категорійному значенню іменника, сполучуваність суфікса -ung з будь-яким перехідним дієсловом, а суфіксів -heit /-keit з основою будь-якого дієприкметника II зумовлюють надзвичайно високу продуктивність цих моделей, котра перевищує потреби лексемотворення та спричинює появу великої кількості новотворів. І хоча лексикографічна фіксація «суфіксальних конверсивів» є значно ретельнішою і детальнішою, порівняно з власне конверсивами, вона все ж не в змозі повністю охопити всі подібні словотвірні інновації, порівняйте: die Ausbilanziertheit, die Bemühtheit, die Einspielung, die Führbarkeit, die Lackierfähigkeit, die Langfristigkeit, die Nachbearbeitung, die Planbarkeit, die Roboterisierung, die Saturiertheit тощо.

Взаємодіючи за своїми вторинними функціями, конверсація та суфіксація відрізняються одна від одної за основними. Для першого способу словотворення − це категорійна транспозиція, для другого − семантична субкатегоризація фундаментальних когнітивних мовних категорій предметності (субстанціональності), ознаковості та процесуальності. Відповідно класифікація суфіксальних моделей, що активно діють у сучасній німецькій мові, здійснюється в розрізі чотирьох основних частин мови – іменника, прикметника, дієслова, прислівника.

1. -ung: VN. Високопродуктивна іменна суфіксальна модель сучасної німецької мови, за якою практично від основи будь-якого nepexідного дієслова може бути утворене похідне слово з суфіксом -ung. Семантичні обмеження, хоча й незначні, поширюються на вузькі групи дієслів з неповною парадигмою формотворення, зокрема на дієслова явищ природи та метеорологічних явищ (Witterungsverben), дієслова, що позначають фізичний, біологічний, психологічний, емоційний стан, або дієслова чуттєвого сприйняття (Zustandeverben), дієслова з констатуючою статичною семантикою (Geschehenisverben), куди належать і так звані «псевдоперехідні» дієслова типу: fassen, enthalten, bekommen, erhalten, kriegen, aufnehmen тощо. Peшта обмежень – наслідок наявності іншого похідного слова, близького за семантикою: *BeginnungBeginn; *DankungDank; *HeiratungHeirat; *VerbietungVerbot «всього 122 слова за даними дослідження К.І. Маслової. Обмеження накладаються й на дієслова з фамільярним забарвленням, на більшість дієслів руху та дієслів, що позначають технічні процеси. З двох тисяч простих дієслів, за підрахунками Р. Курта, що зафіксовані в словнику Дудена, п’ята частина утворює похідні слова з суфіксом -ung однак ці дані не варто переоцінювати, зважаючи на те, що головна сфера активності моделі -ung: VN − власне похідні дієслова, що засвідчується також і морфологічною структурою новотворів, 99% з яких мають твірною основою саме похідне дієслово.

До дериваційного процесу може залучатись дієслово будь-якої морфологічної структури, а всі віддієслівні іменники реалізують спільне системне значення «опредметненої дії». Точна фіксація непомітних, на перший погляд, семантичних розходжень похідних слів на -ung типу перехідність/неперехідність опредметненої дії, процесуальність/процесу-альність, що приводить до результативного стану, є семантичним спадком дієслівної основи, а не функцією словотвірної моделі. Вторинні значення «результат», «результативний стан дії», «предметність» виникають унаслідок лексико-семантичного переосмислення основного словотвірного значення.

2. -er: VN. Надзвичайно продуктивна модель з численними типами семантичної субкатегоризації. Загальне словотвірне значення − «характеристика агенса за процесуальними функціями». Поняття агенса реалізується у двох основних варіантах: істота/неістота, котрій відповідають похідні слова зі значенням «характеристика особи за процесуальними функціями» та «найменування інструмента». З погляду синтагматики така класифікація неприйнятна, бо спростовується наявністю двох різних семантичних (глибинних) відмінків: агенса та інструмента. Однак з погляду словотвірного моделювання семантична спорідненість значень діяча та інструмента і генетичний родовід − останнього значення від першого підтверджується спільним набором словотвірних моделей. У семантиці багатьох девербативів значення агенса та інструмента можуть суміщатись: der Anbauberater, der Kupfermischer, der Winkelschleifer, і тоді їх «розводить» лише контекст, бо поза його межами однозначне вирішення на користь того чи того варіанта неможливе. Твірною основою таких дериватів може бути дієслово будь-якої морфологічної структури або й дієслівне словосполучення: der Anwender, der Emporkletterer, der Glüher, der Talenteförderer, der Korb-wieder-ganz-Macher тощо.

Агентивні функції приписуються в словотвірних процесах тваринам, а внаслідок антропонімізації, й рослинам або предметам, порівняйте: der Blütenbestäuber (про бджолу), der Windbestäuber (про рослину), der Devisenbringer (про каву), der Publikumsrenner (про спектакль, що користується популярністю) тощо.



Окрему групу формують похідні слова від порівняно малочисельної групи дієслів стану ча проявів стану, які можуть бути сприйняті на зір або слух, наприклад: Ächzer, Ansauser, Hopser, Jauchzer, Jodler, Seufzer, Versager тощо. Вони виражають продукт відповідного стану чи дії, пов’язаної з його проявами.

Продуктивність моделі -er: VN, як і всякої іншої словотвірної моделі, обмежується, передусім, семантичними та прагматичними чинниками. У цікавому дослідженні саме такої спрямованості Л.Ф. Пономарьової здійснена класифікація подібних обмежень. Зокрема, досить точно вказано на основну семантичну ознаку, що блокує участь дієслів у дериваційних процесах за моделлю: -er: VN. Це − відсутність у семантичній структурі твірного дієслова семи «лице» (статальні дієслова внутpішнього або зовнішнього стану, чуттєвого сприйняття, емоцій, всі безособові дієслова з формальним підметом es). Інші обмеження пов’язані або з унікальністю суб’єкта при певних дієсловах наприклад scheinen (Sonne), або характером дії, що відбувається поза волею суб’єкта наприклад, beben, fallen, sterben, zittern тощо. Проте деякі обмеження, названі в цьому дослідженні, спростовуються мовною дійсністю, зокрема висновок про неможливість утворення похідних слів з суфіксом -er від дієслів blühen, duften, leuchten, nisten у зв’язку з унікальністю їх суб’єктів (Blume, Mond, Sterne, Vogel). З одного боку. констaтація унікальності суб’єкта при вказаних вище дієсловах не зовсім правільна у зв’язку з наявністю численних різновидів птахів, квітів тощо, з другого боку, вона просто не відповідає дійсності, бо дієслово leuchten, наприклад, пов’язується не лише з природними, а й зі штучними джерелами світла. Тому в сучасній німецькій мові знаходимо похідні слова der Frühjahrsblüher, der Leuchter, der Wassernister. У спеціальній літературі часто вказується на відсутність слів з суфіксом -er від складних дієслів у зв’язку з тим, що сучасна німецька мова в таких випадках віддає перевагу субстантивованим дієприкметникам, порівняйте: *der Heranwinkerder Heranwinkende; *der Beiseitesteher der Beiseitestehende тощо. Однак активізація словотвірної моделі -er: V→N проходить якраз у напрямку утворення дериватів, що характеризують діючу особу за швидкоплинними, ситуативними ознаками, порівняйте: der Bildsinnerklärer, der Fortentwickler, der Geierabschießer, der Händeringer, der Händespreizer, der Hervorbringer, der Kleinbeigeber, der Nachdichter, der Überquerer, der Untersucher тощо.

3. -er/ -ler: NN. Словотвірна модель, що активно використовується і в номінативній, і в мовленнєвій діяльності. Загальне словотвірне значення – «характеристика агенса за сферою його діяльності». Суфікс -er при творенні похідних слів за цією моделлю найчастіше поєднується з основами субстантивних композитів, пopівняйте: der Gebäudewirtschaftler, der Meilenläufer, der Möbeltransporter, der Pflanzenbauer, der Pioniereisenbahner тощо.

Окремого розгляду заслуговують відсубстантивні похідні назви з твірною основою − географічним поняттям. Вони позначають осіб за місцем їх проживання або продукти людської діяльності за місцем їх виготовлення. У межах класу геграфічних понять словотворення за моделлю -er: NN не обмежене будь-якими чинниками. Численні морфонологічні зміни, що спостерігаються при цьому, детально описані в спеціальній літературі.
Lutz Kuntzsch

Ph.D, Wiesbaden
SIND DIE DROHNEN EINE GEFAHR FUER DEN FRIEDEN?

AKTUELLE WOERTER BLEIBEN INTERESSANT UND SIND FUER DEN DAF-UNTERRICHT NUETZLICH

(Umlaute werden in der Schreibung ä – ae, ö – oe, ü – ue wiedergegeben)

Die Taetigkeit als Deutschdozent im Ausland bringt es insgesamt mit sich, die zu behandelnden Themen mit aktuellem Sprachmaterial anreichern zu muessen.

Die Bemuehungen in Kiew in den verschiedenen Einrichtungen wurden in den Publikationen der vergangenen Jahre sowie besonders auf verschiedenen Konferenz seit meiner Lektorenzeit 1989 bis 1994 und in der Arbeit des GfdS-Zweiges seit dem Jahre 2000 dokumentiert. Sicher wird von vielen Deutschlehrenden das eine oder andere neue Wort aufgegriffen bzw. diese oder jene sprachliche Tendenz beobachtet und vermittelt – eine fundierte und vor allem zeitnahe Aufbereitung des aktuellen Wortschatzes kann allerdings nur mit komplexeren Zugaengen wie beispielsweise der didaktisch aufbereiteten aktuellen Lexik garantiert werden.



1. Immer aktuelle Lexik

Deshalb moechten wir die gute Tradition der Wortschatzdarstellung fortsetzen – mit drei neuen sprachwissenschaftlichen Aspekten (Abschnitt 3), einer Zusammenstellung der Woerter des Jahres 2002 bis 2012 (Abschnitt 4) und der Aktualisierung durch die Woerter des Jahres 2013 (Abschnitt 5).

Zwei Beispiele sollen das Anliegen mit Woertern verdeutlichen, die frueher zumeist nur im Tierreich anzutreffen waren, und nun zu unterschiedlichen Zeiten den Weg in die gesellschaftliche Diskussion fanden.

Heuschrecke:

1.Tier


neu:

2. (lexikalisiert): jmd., der Heuschreckenkapitalismus betreibt

Heu|schre|cken|ka|pi|ta|lis|mus, der [von dem deutschen Politiker Franz Muentefering (* 1940) gepraegtes politisches Schlagwort mit Bezug auf Heuschreckenplagen und die daraus folgenden Verwuestungen] (umgangssprachlich abwertend): (besonders von internationalen Finanzinvestoren betriebene, oft den Verlust von Arbeitsplaetzen mit sich bringende) Strategie, in Unternehmen zu investieren, sie rasch (z. B. durch Verlagerung der Produktion in Niedriglohnlaender) profitabel zu machen und dadurch moeglichst hohe Gewinne fuer den Investor zu erzielen [Duden 2012].

Drohne [aus dem Niederdeutschen < mittelniederdeutsch drone, drane, lautmalend; verwandt mit droehnen]:

1. Maennchen der Honigbiene …

2. (abwertend) fauler Nutznießer fremder Arbeit

neu:

3. unbemanntes militaerisches Aufklaerungsflugzeug [Duden 2012].



2. Zum Ablauf der Aktion „Woerter des Jahres“

Eine Jury der GfdS waehlt aus den mehreren tausend Vorschlaegen, die die wissenschaftlichen Mitarbeiter und Mitarbeiterinnen im Laufe des Jahres in den Medien gesammelt haben und zu denen auch viele externe Vorschlaege gehoeren, die „Woerter des Jahres“ im Diskussions- und Abstimmungsverfahren aus. Die Hitliste fuer ein Jahr umfasst jeweils meist zehn praegnante Woerter.

Oft wird nach Kriterien gefragt. Bei den (ernsten) Spielen gibt es keine scharfen Auswahlkriterien, denn Sprache hat oft auch spezifische Wirkungsprinzipien. Dennoch richtet sich die Auswahl nach folgenden drei Kriterien, die sich in der Vergangenheit bewaehrt haben:

• Signifikanz: das Wort ist fuer das vergangene Jahr (oder mehrere Jahre ) gesellschaftlich und (vermutlich) historisch relevant;

• Verbreitung in den Medien und im allgemeinen Sprachgebrauch (Reihen bildend);

• Sprachliche Praegnanz, relative Neuheit, Originalitaet.

Auf eine Auflistung der Woerter des Jahres seit 1971 wird an dieser Stelle verzichtet, diese sind unter www.gfds.de/aktionen abzurufen; Erlaeuterungen und Hintergruende gibt gern die Sprachberatung der GfdS.

3. Sprachwissenschaftlich Aspekte zur Erforschung der Jahreswoerter Rahmenbedingungen fuer die Wortschatzentwicklung lassen sich abstecken, indem auf die Wirkung von Faktoren auf die DaF-Taetigkeit und die Lehrerfortbildung, aber auch auf einzelne Elemente der Sprache von der Text- bis zur Wort(schatz)ebene verwiesen wird. Da jeder – politischer, wirtschaftlicher, literarischer, wissenschaftlicher – Text diverse Kulturspezifika (diverse Ausdruecke, Sprichwoerter, sprichwoertliche Redensarten, Phraseologismen, Realienwoerter (Kultursymbole, verschiedenartige Praezedenzphaenomene u. a. m.) aufweist, d. h. verschiedene intertextuelle Bezuege beinhaltet, sind landeskundliche Bindung und Intertextualitaet als wichtiger Faktoren zu behandeln, der nicht eliminierbar ist.

Wenngleich die Behandlung der Realienwoerter oft landeskundliche Bezuege herstellt, dienen explizite Darstellungen einer vertieften historischen Sicht; moegliche Themen koennen sein: Kremlflieger (87), chinesische Loesung (89), Preußenfieber (91), gaucken (92), Osterweiterung (94), der 11. September (01), das alte Europa (03) oder Finanzkrise (2008).

Bevor wir zu einer linguolandeskundlichen Darstellung der „Woerter des Jahres“ kommen, sollen anhand dreier Grundthesen fuer den DaF-Unterricht die lexikalischen kommunikativen und didaktischen Potenzen werden. Auf die Herausstellung des Merkmals linguolandeskundliche Aktualitaet wird dabei verzichtet, weil es als Wesenmerkmal der Woerter immanent ist und alle Bereiche durchdringt:

a) Dialogizitaet

Deutschlehrende und -lernende sind in ihrer Taetigkeit mit den angesprochenen Phaenomenen beim Verinnerlichen von Lexik im fremdsprachigen Umfeld konfrontiert, denn sie sind mit Codieren und Decodieren von kulturspezifischen Wissensbestaenden betraut. Sie sind an dem interkulturellen Wissenstransfer ohne Zweifel die am aktivsten mitbeteiligten Personen, die Entscheidungen treffen, ob und unter welchen Bedingungen der so genannte „Dialog der Kulturen“ stattfindet, die die Interkulturellen Kommunikation als solche in die Wege leiten ... und diese bedeutend durch ihre Persoenlichkeit praegen koennen, die einen unmittelbaren Einfluss darauf haben, welche (axiologischen) Stereotype, die in der Ausgangs- und Zielkultur gaengig sind, abzubauen sind bzw. durch diese oder jene Taetigkeit gestaerkt oder aber positiv/negativ beeinflusst werden koennen, welche Themenbereiche in beiden Kulturen zu bestimmten Zeiten miteinander im Einklang stehen und an welchen sich die Sprach- und Kulturteilhaber eher stoßen, welche Themenbereiche bei den Sprach- und Kulturteilhabern kaum ankommen etc.

Kreativ erweisen sich Lernende bei der Erarbeitung und Darstellung von Dialogsituationen, die mit dem realen Leben verbunden sind: Diskussionsrunden zu einem historischem Thema (Formulierungen aus einem Wettbewerb): „Perestroika (1987) – großes Wort: Viel Verheißung, wenig Brot.“ oder einem persoenlichen: „Frau zu kriegen hab kein Lust – Single (1978) sein ganz ohne Frust“; auch moeglich sind Kurzvortraege zu Themen wie: Welche Folgen hat die BSE-Krise (2000) fuer die OEffentlichkeit und fuer mich persoenlich? Auch eine Talkrunde: SMS (00) – Erleichterung oder Stress? Wie oft pro Tag haben Sie gesimst (91) oder gegoogelt (03)? Probleme Cyberkrieg, (2010), Netzhetze (2012).

b) Risikofaktoren

Als Folge dieser Erkenntnis ist es angebracht, die Risikofaktoren in mehr oder weniger homogene Gruppen einzuteilen, vor allem in kognitive, interaktionale, sozialpsychologische, soziokulturelle und sprachliche, je nachdem, welcher Natur die entsprechenden Risikofaktoren sein moegen. Außerdem ist es zweckmaeßig, sie alle wiederum in zwei groeßere Gruppen aufzugliedern: in nicht eliminierbare, d. h. auf die in keiner Interaktion zu verzichten ist, und eliminierbare, die unter bestimmten Bedingungen so oder anders zu vermeiden sind. ... Die durchgefuehrte Zweiteilung von Risikofaktoren fuehrt in der Lehrtaetigkeit notgedrungen zu verschiedenen vorbeugenden Maßnahmen, mit denen die betreffende Interaktionsstrategie erfolgreich angewendet werden kann.

Am Beispiel der gerade jetzt auch in Russland und dem hier besonders im Zusammenhang mit den Olympischen Spielen diskutierten Thema „Homosexualitaet“ sollte vermutet, keinesfalls festgeschrieben werden, welche sprachlichen Risikofaktoren damit verbunden sind, auch hierfuer gibt ein kurzer Text einen Impuls:

Ein Spruch laeuft durch Berlin: „Und das ist auch gut so (2001) – diese Formel eines beruehmten Coming-outs als Schwuler ist und bleibt ein markanter Satz. Ein gefluegeltes Wort inzwischen: Schauspieler flechten es ein, Gespraeche werden damit gewuerzt, es steht auf ultramarineblauen T-Shirts ... Es ist zum Claim geworden. Dieser Werbespruch lief wie ein Lauffeuer durch die Stadt. Selbst bei der Bestellung in der Eckkneipe wird er zum Brueller: Noch zwei Bier – und das ist auch gut so. Und der Broiler auch – und das ist noch besser.

Es kann (auch als Wettbewerb) aufgerufen werden, zu einem „Wort des Jahres“ so viele andere Jahreswoerter wie moeglich mit semantisch-logischen Verbindungen zu finden und die Relationen zu beschreiben:



Fluechtlingsstrom (89) – Rechtsruck (92) --- (Ursache-Wirkung)

Globalisierung (96) – gegen Rechts (00) --- (Reaktion).

Als moeglicher UEbungsbaustein sollten muendliche und schriftliche Texte produziert werden, um Bedeutungen und Verwendungsmoeglichkeiten der Jahreswoerter darzustellen und ggf. auch abzufragen. Wichtig ist hierbei der situative, U. U. durch das Wort selbst gepraegte kontextuelle Bezug, der mit seinen außersprachlichen Faktoren die Textproduktion determiniert, so die Diskussion in einer Schuelerzeitung: Was war frueher „aufmuepfig“ (71) – und heute?



c) Intertextualitaet

Somit ist klar, dass die Faehigkeit der Deutschlehrenden und -lernenden, intertexuelle Bezuege als solche zu erkennen und diesen sprachlich und interaktional angemessen zu begegnen, zu den zu erlernenden Grundfaehigkeiten gehoert. Zugleich ist die Entwicklung dieser Kompetenz zu den wichtigen didaktischen Aufgaben von Lehrenden zu zaehlen, die Deutschlernenden fuer Intertextualitaet durch eine Reihe von darauf ausgerichteten Aufgaben zu sensibilisieren. Mit anderen Worten ist diese Aufgabe eine notwendige und hinreichende Bedingung im DaF-Unterricht. Deshalb ist es offensichtlich, dass von der Beschaffenheit der intertextuellen Bezuege, dem Wissen ueber deren Funktions- und Wirkungsbereich, ueber die eventuelle Spezialisierung auf den Anwendungsbereich und Interaktion etc., welches der Deutschlehrende besitzen muss, das Aufgabenrepertoire beim Sensibilisieren fuer die Intertextualitaet und bei der Auswahl von entsprechenden Interaktionsstrategien abhaengt.

Zur Schulung der Intertextualitaet sind verschiedene Textsorten mit historischen Wissensbereichen zu nutzen.

Einzusetzen sind: Verpackungsflut, Sommertheater, Verkehrsinfarkt, Trabis, Bananenrepublik, Stasisyndrom, Ostalgie, Vereinigung).

Reales aus dem Jahre 1990

Das Ganze wirkte wie ein großes ..., da fuhren noch ... durch die ..., ein ... und eine ... suchten die Straßen heim, unter den Leuten machte sich ein ... breit, von anderen wurde eine ... entgegengesetzt. Alles Anzeichen, die eine ... am 3. Oktober nicht mehr aufhalten konnten.

4. Immer am Wort – Linguolandeskunde und Woerter des Jahres

Mit diesem Wissen ausgeruestet wenden wir uns den Woertern in verschiedenen Kontexten und mit speziellen Bezuegen zu. Im Kern versucht folgender Vorschlag eine systematische Darstellung nach dem landeskundlichen und innersprachlichen Gehalt bzw. Wesen der WdJ, was die Grundlage fuer die Vermittlung und vor allem fuer die UEbersetzung bietet und Erkenntnisse der Kulturologie und des interkulturellen Vergleichs dabei einschließt.

Gruppierung der linguolandeskundlichen Lexik: „Woerter der Jahre“ 2000-2012 (Auswahl)

a) Typisch deutsche Sache und typisch deutsches Wort

Ab jetzt wird geliefert!, Abwrackpraemie, Agenda 2010, Alcopops, Alles wird Knut, arm durch Arbeit, Arzneimittelausgabenbegrenzungsgesetz, aufgestellt, Bildungsabwendungspraemie, Bundeskanzlerin, Bundestrojaner, brutalstmoeglich, Deutschland ist Europameisterin, Ein-Euro-Job, Ekelfernsehen, Es gibt nur ein' Rudi Voeller!, Fanmeile, Fluch-Hafen, guttenbergen, Herdpraemie, hessische Verhaeltnisse, Heuschrecke, hoyzern, Ich-AG, Jahrtausendflut, Kanzlerpraesidentin, Klinsmaenner, Luderliga, Maut-Desaster, Pisa-gebeutelte Nation, PISA-Schock, Praxisgebuehr, Prekariat, Problembaer, Rechtsschreibfrieden, Rehakles, Riester-Rente, Sarrazin-Gen, Schlecker-Frauen, schottern, schwarz-rot-geil, spritdurstig, Steuerbeguenstigungsabbaugesetz, Stuttgart 21, Teuro, Und das ist (auch) gut so!, verhunzingern, Wachstumsbeschleunigungsgesetz, Wir sind Papst, wulffen, Wutbuerger, ziemlich beste ...



b) Aehnliche Sache in verschiedenen Kulturen und typisch deutsches Wort

Agrarwende, Anti-Terror-Krieg, Arabellion, Big-Brother-Haus, Bildungsfruehling, BSE-Krise, Bush-Krieger, Dopingbeichte, Ekelfernsehen, FC Deutschland 06, Gammelfleisch, gefuehlte Armut, Generation Praktikum, Gottesteilchen, hebeln, Homo-Ehe, Jahrhundertglut, Jamaika-Koalition, Job-Floater, Kampfhund, Killersprossen, Leitkultur, Lustreisen, Merkozy, Nacktscanner, Netzhetze, Parallelgesellschaften, Poloniumspuren, Reformstreit, Rettungsroutine, Rettungsschirm, Schlafmuenzen, Schwarzgeldaffaere, simsen, Stresstest, suboptimal, Studium Bolognese, unter den Eurorettungsschirm schluepfen, verzockt



c) Allgemeingut in vielen Kulturen mit gleichem oder aehnlichem Wort

Aschewolke, Bezahlstudium, Burnout, Cyberkrieg, Datenklau, das alte Europa, der 11. September, eingebettete Journalisten, Fukushima, Haste mal ’ne Milliarde?, Femitainment, Finanzkrise, gefuehlte Armut, gegen Rechts, googeln, Greencard, Karikaturenstreit, Klimakatastrophe, kriegsaehnliche Zustaende, Leitkultur, Milzbrandattacke, multipolare Welt, Punk-Gebet, Raucherkneipe, Reformstreit, Schlaefer, Schweinegrippe, Second Life, Stammzellenimport, SARS/Sars, SMS, ... & mehr, Telenovela, Tsunami, twittern, Umweltzone, Weltklimagipfel, Wir sind die 99 %



d) Allgemeines Wort in vielen Sprachen und typisch deutsche Verwendung

Bad Bank, basta, Kakophonie, Yes, we can, Vuvuzela, Wikileaks



5. Die Woerter des Jahres 2013

Sie wurden am 13. Dezember 2013 von der Gesellschaft fuer deutsche Sprache (GfdS) bekannt gegeben. Wie in den vergangenen Jahren waehlte die Jury, die sich aus dem Hauptvorstand sowie den wissenschaftlichen Mitarbeiterinnen und Mitarbeitern der Gesellschaft zusammensetzt, aus diesmal knapp 2500 Belegen jene zehn Woerter und Wendungen, die den oeffentlichen Diskurs des Jahres wesentlich gepraegt und das politische, wirtschaftliche und gesellschaftliche Leben sprachlich in besonderer Weise begleitet haben.

Nicht die Haeufigkeit eines Ausdrucks, sondern seine Signifikanz bzw. Popularitaet stehen bei der Wahl im Vordergrund: Auf diese Weise stellen die Woerter eine sprachliche Jahreschronik dar, ihre Auswahl ist dabei jedoch mit keinerlei Wertung oder Empfehlung verbunden.

Woerter des Jahres 2013 (Auszug aus der Pressemitteilung)


1. GroKo  

 

6. Ausschließeritis 

2. Protz-Bischof  

 

7.Generation Sandsack 

3. Armutseinwanderung  

 

8. Auslaendermaut 

4. Zinsschmelze  

 

9. falsche Neun 

5. Big Data  

 

10. »Freund hoert mit« 

Wort des Jahres 2013 ist GroKo. Das Kurzwort, meist mit dem auffaelligen großen „K“ im Wortinneren, steht fuer die neue „Große Koalition“. Das Thema hat das Wahljahr beherrscht. Das Wort zeigt in seinem Anklang an „Kroko“ bzw. „Krokodil“ eine halb spoettische Haltung gegenueber der sehr wahrscheinlichen Koalition aus CDU/CSU und SPD auf Bundesebene und hat die Presse bereits zu neuen Bildungen wie GroKo-Deal animiert.

Fuer sehr viele sprachliche Kreationen hat im Jahr 2013 auch die katholische Kirche gesorgt. So gelangte auf Platz 2 der als Protz-Bischof weit ueber die Grenzen des Bistums Limburg bekannt gewordene Franz-Peter Tebartz-van Elst.

Auf Platz 3 steht sozusagen als Gegenpol zu Protz und Prunk die Armutseinwanderung, einerseits aus Krisengebieten in Afrika nach Europa, andererseits innerhalb Europas aus Laendern wie Rumaenien und Bulgarien, aus denen sich viele Menschen auf die Suche nach einer besseren Zukunft in Deutschland oder einem anderen wohlhabenden Land machen.

Aber auch in den wohlhabenderen EU-Staaten machen sich viele Menschen Sorgen, weil die Eurokrise kein Ende nehmen will. Im Fokus der Medien standen in diesem Jahr oft die Folgen der Geldpolitik fuer die Buergerinnen und Buerger, denen die Maßnahmen der EZB sinkende Sparzinsen oft unter der Inflationsrate bescheren und somit auf Platz 4 unserer Liste fuer eine Zinsschmelze sorgten.

Ein Thema, von dem sich viele Menschen eigentlich nicht betroffen fuehlten, war die UEberwachung ihrer persoenlichen Daten durch Geheimdienste. Im Zuge der NSA-Affaere rueckte in diesem Jahr stark ins allgemeine Bewusstsein, wie sich das UEberwachen, Zusammentragen und Zusammenfuehren von Daten, Big Data (Platz 5), auch auf das Leben jedes Einzelnen auswirken kann.

Auf Platz 6 steht ein Wort, das in innenpolitischen Zusammenhaengen sehr haeufig verwendet wurde: Ausschließeritis. Die Bildung erinnert an Bezeichnungen von Krankheiten, die ja haeufig auf -itis enden, und beschreibt im uebertragenen Sinne auch so etwas wie eine politische Krankheit: Wenn eine Partei ihre eigenen (Ver-)Handlungsmoeglichkeiten dadurch beschraenkt, dass sie schon vor den Wahlen bestimmte Buendnisse kategorisch ausschließt, leidet sie an: Ausschließeritis, was im Jahr 2013 zunehmend als zu ueberwindendes UEbel angesehen wurde.

Auch in diesem Jahr gab es in Deutschland wieder Unwetter mit großer Zerstoerungskraft, unter anderem die Flut in Bayern und oestlichen Bundeslaendern. Im Unterschied zu den letzten großen UEberschwemmungen formierte sich in diesem Jahr mit Hilfe von Social Media neben der offiziellen Hilfe eine „Welle“ der Solidaritaet vor allem durch junge Menschen, die als Generation Sandsack (Platz 7) schnell dort half, wo große Not war.

Ein besonderes Aufregerthema in der Politik und in der Bevoelkerung war die Auslaendermaut auf Platz 8, die im Wahlkampf fuer großes Gezerre sorgte. Zwar sollten deutsche Autofahrer (und mithin Waehler) dadurch beruhigt werden, dass sie als Einheimische ja nicht fuer die Benutzung deutscher Autobahnen zur Kasse gebeten wuerden, aber die Diskussion um die formale und juristische Umsetzung duerfte uns – ob Aus- oder Inlaender – im kommenden Jahr weiterhin beschaeftigen.

Ein Blick sowohl in die juengere sportliche Vergangenheit als auch voraus in das Jahr der Fußball-WM 2014: Platz 9 belegt – die falsche Neun. Diese strategische Spielweise ohne klassischen Mittelstuermer hat die spanische Nationalmannschaft zum Welt- und Europameisterschaftssieg gefuehrt und wird mittlerweile von vielen Vereinsmannschaften praktiziert. Taktisch ist die so genannte falsche Neun also offenbar nicht so falsch, wie die Bezeichnung vermuten laesst.

Die NSA-Affaere war wohl eines der Ereignisse, die das Jahr 2013 am meisten gepraegt haben. In Abwandlung des Slogans »Feind hoert mit« aus dem Dritten Reich, der in der DDR auf ironische Weise auch auf die Stasi angewendet wurde, erfreute sich die Variante „Freund hoert mit“(Platz 10) – in diesem Fall bezogen auf US-amerikanische und britische Geheimdienste – in den Medien großer Beliebtheit.


Юлія Лісова

канд. філол. наук, м. Житомир
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ САМОТНОСТІ ПЕРСОНАЖА

У світлі загальних завдань, що виділяються сьогодні при дослідженні мови та тексту, центральне місце посідають питання виходу за межі власне мовних знань і звернення до знань енциклопедичного характеру, які беруть участь у формуванні смислу, "проблема трансцендентних смислів, що перебувають за межами мови". У цьому руслі саме метафоризація як пізнавальний процес виступає одним із найбільш евристично й методологічно ефективних засобів вивчення психоемоційних станів. Процес пошуків таких засобів досить актуальний, оскільки мовний спосіб об’єктивації психоемоційних станів не репрезентує когнітивні процеси, але перетворює каузальні зв’язки між мозком, тілом і світом. Метафора, таким чином, виступає "життєво важливим" для функціонування досліджуваного феномена механізмом, що центрує емоційну концептосферу відносно її антропогенної мовної реалізації, створюючи й експлікуючи наявність аксіологічних, цільових, вікових та інших "когнітивних дзеркал" локалізованих у мовній свідомості потенційно вербалізованих когнітивних утворень.

У порівнянні з власне емоційними станами, де переважає безпосереднє переживання, у психоемоційному стані самотності переважає оцінка. Відповідно до цього розглядаємо самотність як вторинний, окультурений стан. Такі стани мотивовані інтелектуальною оцінкою ситуації як бажаної чи небажаної для суб’єкта і тому приписуються лише людині.

Завдяки когнітивно зорієнтованим лінгвістичним дослідженням, метафора набуває сьогодні іншого значення і є результатом репрезентації знань про одну концептуальну область у термінах іншої. Згідно з теорією концептуальної метафори, концептуалізації піддаються в основному абстрактні сфери, зокрема, час, простір, а також життя людини, її соціальний статус, інтерперсональні стосунки, емоції, розумова діяльність, котрі репрезентуються у мові через добре відомі з емпіричного досвіду картини, що підлягають візуальному спостереженню.

Саме через набір концептуальних тропів, переважно метафор, здійснюються концептуалізація і вербалізація психоемоційних станів.

Описи і словесна образність, на базі яких реконструюються відповідні концептуальні метафори, спрямовані на відображення стану самотності персонажа як віддзеркалення внутрішніх фізіологічних змін у його організмі, специфіки його розумової діяльності та поведінки.

Основна причина невід’ємної присутності метафори у концептуальній системі полягає у тому, що більшість життєво важливих для людини та її діяльності концептів (таких як стан, емоції, ідеї) є абстрактними або недостатньо дискретними і структурованими, у результаті чого виникає необхідність використовувати для їх концептуалізації більш чітко організовані, доступні для розуміння концепти (наприклад, просторові орієнтири, об’єкти тощо). Саме ця необхідність осмислення й переживання явищ одного виду в термінах іншого і веде до поширення метафори у концептуальних структурах мислення.

У результаті опрацювання ілюстративного матеріалу з опорою на теорію концептуальної метафори Дж. Лакоффа і М. Джонсона нами було визначено, що фізична основа людського досвіду слугує важливим фактором при реконструкції первинної концептуальної метафори (див. табл.).


Таблиця

Мовне вираження фізичної основи людського досвіду при реконструкції первинних концептуальних метафор



Фізична основа

(за Дж. Лакоффом і



М. Джонсоном)

Мовне вираження / вербалізація

Первинна метафора

Переможець у боротьбі зазвичай знаходиться зверху, переможений - унизу

divorce,

séparer,

ne pas avoir d’homme dans sa vie,

fatigué,

épuisé,

malheur,

souffrance

Підкорення контролю – униз


Схилена поза людини співвідноситься із смутком і депресією

m’interdisais de boire seule,

j’étais épuisé,

vidé,

à bout de forces,

les nerfs,

au bord des larmes

Смуток – унизу

Серйозні хвороби змушують людину лежати. Мертвий падає, лежить в могилі.

après la mort d’Adèle,

j’ai passé quinze années en enfer,

mon ange perdu au milieu de tous ces zombies,

perdue dans son lit minuscule,

je suis tombée malade

Хвороба і смерть – унизу

Пряма поза людини співвідноситься із позитивним моральним і фізичним станами

Philibert m’a portée dans les escaliers,

je fais le mur comme au temps des mobylettes,

mes deux chiens me sautent dessus,

je me sens mieux

Здоров’я і життя – угору

Стан самотності у такому контексті постає більш багатогранно, охоплюючи емоційні переживання, фізичний стан, поведінку постмодерністського персонажа.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Шляхи подолання мовних та iconВідділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні
Шляхи подолання мовних та комунікативних бар’єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін
Шляхи подолання мовних та icon1. Підготовчий період
Створення малих груп, вибір керівника групи, розподіл навантаження на кожного учасника. Складання алгоритма для розв'язання проблемних...
Шляхи подолання мовних та iconСоціальні аспекти подолання наркоманії
...
Шляхи подолання мовних та iconІv міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка 2013 – 2014 н р. клас Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи»
Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи» О. Іваненко. Підкресліть головні та другорядні члени речення, надпишіть, якими частинами...
Шляхи подолання мовних та iconТема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми
М о в н а н о р м а – це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному...
Шляхи подолання мовних та iconО. Генрі. Новела «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів

Шляхи подолання мовних та iconРайонний методичний кабінет о. Генрі. «Останній листок»
Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів
Шляхи подолання мовних та iconПрофілактика та подолання стресових станів
Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу, бейджі, стікери, плакати, дошки, роздаткові матеріали
Шляхи подолання мовних та iconТема: О. Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів. Втілення в образі Бермана найкращих людських рис. Гуманізм новели

Шляхи подолання мовних та iconФахових вступних випробувань
Мета завдань – комплексна перевірка знань форм, значень й функцій опрацьованих мовних (граматичних та лексичних) явищ та вмінь вживати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка