Шляхи подолання мовних та



Сторінка6/12
Дата конвертації29.05.2017
Розмір2.33 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Наталія Ляпунова

канд. філол. наук, м. Київ




ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ В ОРГАНІЗАЦІЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У НЕМОВНОМУ ВНЗ


Наразі в світі спостерігається стійкий послідовний рух до побудови інформаційного суспільства. Основою цього процесу є швидкий розвиток комп’ютерних та телекомунікаційних технологій та створення розвинутого інформаційного середовища. Ці чинники ведуть до необхідності активного використання інформаційних технологій в освіті. Різноманітні засоби мультимедійних технологій розширюють можливості викладача, оптимізуючи вивчення іноземних мов. Лідером серед телекомунікаційних технологій на даний момент є всесвітня мережа Інтернет.

Дидактичні властивості мережі Інтернет базуються на двох її функціях – інформаційній та комунікативній. Ці функції визначають завдання навчального процесу, які можуть бути вирішені за її допомогою. Серед них можна назвати наступні:



    1. формування та вдосконалення мовних навичок;

    2. формування та вдосконалення мовленнєвих навичок

    3. розвиток навичок самостійної та дослідницької роботи студентів;

    4. підвищення мотивації за рахунок створення потреби у вивченні іноземної мови;

    5. розвиток комунікативних вмінь та навичок;

    6. спостереження за функціонуванням мови в процесі спілкування її носіїв.

Одним з важливих резервів підвищення ефективності вищої освіти є оптимізація самостійної роботи студентів. В умовах інформатизації освіти та обмеженої кількості навчальних годин, що відводяться на вивчення іноземної мови в технічних внз, підвищення якості викладання іноземних мов можливе за рахунок того, що основний акцент при навчанні іноземних мов робиться не на аудиторні заняття, а на самостійну діяльність студентів, яка в свою чергу поєднується з використанням сучасних інформаційних технологій, зокрема – мережі Інтернет.

Самостійна робота студентів в мережі Інтернет може бути аудиторною та поза аудиторною. Аудиторна робота передбачає виконання студентами завдань в комп’ютерному класі під безпосереднім спостереженням та керівництвом викладача. Позааудиторна самостійна робота студентів передбачає виконання попередньо поставлених завдань при широкому використанні заздалегідь обговорених можливостей мережних технологій. В цьому випадку самостійна робота організована в такий спосіб, що дає студенту можливість виконувати учбові завдання в будь-якому місці, обладнаному точкою доступу до мережі Інтернет. Така робота дозволяє реалізувати ряд завдань:

- враховувати індивідуальні особливості студентів, надаючи їм більшу свободу у виборі часу та інформації;

- врахувати різницю у рівні володіння комп'ютером та навичках роботи в Інтернеті;

- оптимально інтегрувати форми використання учбових мережних технологій з урахуванням основних аспектів учбового процесу при навчанні іноземних мов;

- навчити студентів ефективно організовувати власний час, оцінювати корисність інформації для виконання завдання та обирати найдоцільнішу форму представлення матеріалу.

Специфіка навчання іноземних мов в немовному внз створює усі необхідні передумови для впровадження мережних те6хнологій в учбовий процес в якості інструменту самостійної діяльності. При цьому планування та контроль такої діяльності вимагає від викладача особливих знань, умінь та навичок роботи комп’ютером та мережею Інтернет, а також знання методик використання та інтеграції мережних технологій в процес навчання іноземних мов.

Необхідно виділити два основні види самостійної діяльності із вивчення іноземнрих мов, здійснюваної студентами в мережі Інтернет:

1) Самостійна робота з електронними ресурсами, в яку входять спеціально організований пошук, аналіз та обробка інформації, а також спеціально організована участь у веб-проектах.

В першому випадку інформація, знайдена на мережних ресурсах в умовах немовного внз може бути використана в якості додаткових матеріалів з тем, що вивчаються. Пошук може здійснюватися студентами самостійно за допомогою пошукових систем (Yandex, Rambler, Yahoo, Google и т.п.), за конкретними адресами, наданими викладачем, або комбінованим способом, коли студентам надається перелік посилань на мережні ресурси, відібрані викладачем, і додаткове завдання для самостійного пошуку. Третій шлях є найбільш оптимальним.

Ефективна інтеграція інформації, зібраної в Інтернеті, в значній мірі залежить від вміння викладача об’єктивно оцінити потенційні електронні ресурси з точки зору їхньої актуальності, відповідності рівню студентів та якості представленої на них інформації, що дозволяє надалі успішно використовувати цю інформацію в якості допоміжних матеріалів в навчальному процесі. При корректному підході самостійна робота студентів з пошуку, аналізу та обробки інформації дозволяю розвинути вміння з оцінки, аналізу, синтезу інформації та навичок її застосування на практиці.

Веб-проект, в свою чергу, є результатом об’днання проектної методики з можливостями мережі Інтернет. Веб-проект представляє собою довготривале проблемне завдання, метою якого є розвиток мовних та комунікативних навичок, а також формування соціокультурної компетенції. Веб-проекти вимагають від викладача високого рівня предметної та інформаційної компетентності, а від студентів – розвинутих навичок та вмінь роботи з інформацією та інформаційними технологіями, а також відповідного рівня володіння мовою для роботи з аутентичними мережними ресурсами.

2) Мережна комунікація, що передбачає спеціально оргапнізоване спілкування за допомогою чатів, форумів, електронної пошти.

Мережна комунікація може бути синхронною та асинхронною. Асинхронною комунікацією, або комунікацією в режимі відкладеногог часу, називають таку, в якій репліки учасників рознесені у часі на період більший, ніж того вимагає реакція в межах усної розмови. До асинхронної відносять комунікацію за допомогою електронної пошти, форумів, асинхронних конференцій, блогів, соціальних мереж.

Міжкультурна цінність комунікативних ресурсів відкладеного доступу зумовлена такою їхньою властивістю, як інтерактивність. Дії користувача безпосередньо впливають на результат комунікації, але при цьому ресурс часу на підбір адекватних мовних та позамовних засобів вираження думки є значно більшим, ніж при неопосередкованому спілкуванні. Таке спілкування дозволяє значно розширити знання про культуру та життя країни, мова якої вивчається, при цьому іноземна мова слугує не метою, а засобом спілкування. Тематичний форум, при цьому, дозволяє зосередити спілкування на певній темі, що є особливо актуальним у навчальному процесі.

Синхронна комунікація, або комунікація в режимі реального часу, це така комунікація, яка за темпоральним режимом наближається дро неопосередкованої, тобто передбачає мінімальну затриму між репліками. Засобами синхронної комунікації є чати та програми-месенджери, що поєднують можливості текстового та голосового спілкування і максимально наближують умови мережної комунікації до реальної бесіди із носієм мови. Таке спілкування вимагає розвинутих мовних і комунікативних навичок, і є ефективним засобом зняття комунікативних бар’єрів.

Таким чином, доцільне застосування нових видів самостійної роботи студентів з залученням мережних технологій при навчанні іноземних мов дозволяє значно оптимізувати навчальний процес, а також штучно створювати аутентичні ситуації спілкування з носіями мови, що в значній мірі сприяє підвищенню рівня мотивації студентів при вивченні іноземних мов.
Світлана Мірошник

м. Київ
КОНТЕКСТНА РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПАРАТИВНИХ ФО ТА ЇХ ЕКСПРЕСИВНА РОЛЬ

Порівняльним фразеологізмам в іспанській мові притаманне не лише денотативне значення, але і коннотативне. Це проявляється в тому, що вони, крім своєї основної номінативної і комунікативної функції, виконують у мові, у будь-якому художньому творі стилістичні функції.

Виразні засоби компаративних ФО дуже різноманітні. Вони розрізняються за своїм характером та за ступенем виявлення. Як яскравий стилістичний засіб вони можуть зробити мову більш емоційною та яскравою, образною та переконливою. В умілих руках художника ФО-порівняння стають одним з найбільш ефективних засобів для створення того чи іншого образу, для окреслення мовного портрету героїв, для підсилення загальної експресивності та емоційності оповідання. Для ФО-порівнянь характерне вираження думок в експресивно насиченій формі. Виражаючи поняття або судження, відрізок думки або цілу думку, такі ФО дозволяють якнайяскравіше і коротко дати оцінку тому чи іншому явищу, персонажу, факту, події. Іншими словами, компаративні ФО мають оцінюючи ознаки. Ці ознаки у них більш виражені, ніж у ФО іншого структурного типу, проте стилістична роль ФО-порівнянь менше вивчена. Стилістична роль ФО зазначеної групи особливо значна тому, що вони дають не лише експресивну характеристику визначеному, але і створюють його зоровий образ, виражають відношення того, хто говорить , до предмету мови або співбесідника.

Володіючи абсолютними (тобто парадигматичними) експресивними засобами, при використанні в мові компаративні ФО часто виявляють свої потенційні засоби, особливо тоді, коли входять у незвичайний для них контекст, коли змінюється звичайне середовище їх використання, а також унаслідок семантичного та формального перетворення. Стилістичний паспорт порівняльних фразеологічних одиниць, який використав письменник, діє на стиль його твору, одночасно включаючись у контекстну стилістичну систему, чим і визначається художня функція конкретної ФО в мовному стилі твору.

Порівняльні фразеологізми, як і інші групи ФО, використовуються в мові для опису та характеристики різноманітних рис характера особистості, його емоцій, дій, взаємовідносин з іншими діючими особами. Людина з її складним світом почуттів та емоцій завжди знаходиться в центрі художнього відображення дійсності. Одним із яскравих засобів створення таких описів і є порівняльні ФО. У цьому ми переконалися, проаналізувавши наш матеріал з точки зору їх контекстної реалізації в художніх цілях. Контекстуальні функції порівняльних ФО поділяються на такі групи:


  1. Риси характеру людини, персонажів літературних творів дуже різноманітні. Різноманітна і фразеологія, що відбиває ці риси. Більшість із цих ФО не лише позначають якусь окрему рису людини, але і виражають її оцінку, або ж оцінюють усю особистість, образно змальовуючи її слабкі та сильні сторони, чесноти та вади. Порівняльні ФО у цьому плані є готовими фразеологічними характеристиками:

Dona Eleuteria que era igual, que un asno, solo que menos furte. (Cela).

У цьому випадку порівняльна ФО виражає впертість героїні, а також негативну авторську оцінку цієї риси характеру.



Don Evaristo creia que tenia siete vidas como los gatos. (Galdos).

У цьому прикладі за допомогою порівняльної ФО підкреслюється така риса героя, як його фізичний стан. Український еквівалент цієї ФО виконує аналогічну стилістичну функцію у контексті. Різноманітні риси характеру отримують і розрізняють оцінку авторів твору, викликають різноманітне відношення до себе, захоплення, жартівливу іронію, відкрите засудження. Такі риси характеру, як доброта, чутливість, чуйність, хоробрість, рішучість, викликають до себе найкраще відношення та оцінку.



Benina era tan buena como el pan. (Galdos).

Письменник захоплений героїнею, яка була втіленням доброти.



El nino seguia haciendo muecas, como el oye llover. (Galdos)

У цьому прикладі той, хто говорить, засуджує хлопця, який ігнорує зауваження, тобто веде себе – як з гуся вода.

Серед порівняльних ФО є і заперечні характеристики, які засуджують такі риси, як жадібність, дурість, боязливість, балакучість. Такі ФО часто бувають побудовані на асоціаціях з тваринами, у їх компонентному складі є зоолексеми:

Sin ser peluquero Vicente hablaba mas que una cotorra y nunca daba meter palabra a nosotros. (Cela)

У цьому прикладі не прихована негативна оцінка балакучості.



Era deficil ocultar que despues de lo ocurrido don Palomo se mostraba como una mula. (Cofino Lopez).

Цей фразеологізм дає однозначну характеристику розумових здібностей героя, який, на думку співбесідника, був дурним, як сивий кінь.

2. Людину можуть характеризувати і її вчинки та дії, її поведінка в певних умовах. Порівняльні ФО виражають не лише самі дії та вчинки персонажу, але містять його оцінку, у зв’язку з чим і надають зацікавленості письменнику. ...

Al cabo de una semana a los jefes enemigos parecio haberselos tragado la tierra. (Puzo).

Компоративна ФО соmo si les hubiera tragado la tierra в даному контексті в жартівливій формі створює образ боягузливих утікачів французьких командирів. З’являється зневажливе ставлення до персонажів через їхній вчинок: ... merendando o jugando a la brisa como en su propia casa. (Cela).

У цьому контексті ФО характеризує вчинок героїв, який свідчить про безцеремонність, невихованість, розпущеність. Цей вчинок і засуджує за допомогою компаративної оцінюючої ФО.


  1. За допомогою порівняльних ФО можуть передаватися взаємовідносини персонажів, а також їхні відносини до різних обставин, фактів:

... puso a la chiquilla como hoja de perejil, Mamandola puerca y desenidad. (Galdos).

Компаративна ФО poner a alguien como hoja de perejil в аналізованому контексті розкриває недружелюбність, ворожнє ставлення до дівчинки. Водночас відчувається співчуття до ображеної, засудження цієї несправедливості.

Нерідко сам вибір порівняльних ФО не лише розкриває характер взаємовідносин між персонажами, але і несе ідею про авторське відношення до нього. Такі думки виникають при аналізі такої ілюстрації:

Fortunata lloraba como una Magdalena, olvidando que el llanto afeaba mucho su linda cara. (Galdos).

З усіх ФО, які є в іспанській мові з значенням “дуже плакати”, письменник вибрав саме цей компаративізм, так як він найбільше підходить для передачі авторського співчуття до героїні. ФО знижені за своєю стилістичною забарвленістю і не можуть бути використані для вираження позитивного відношення.



  1. Крім експресії, порівняльні ФО мають також елемент емоційності. Емоція – це переживання людини свого відношення до світу, до всього оточуючого. У цьому і полягає індивідуальність емоційного відбитку дійсності через лексику і фразеологію, так як людина – істота дуже емоційна, яка не лише пізнає світ, але й переживає радості та переживання свого особистого життя. Усе, що б не сприймала людина, її хвилює, сприймається через кольорову призму власного самопочуття – на фоні власних переживань та хвилювань. Складний світ людських емоцій закарбований у фразеології іспанської мови, серед яких багато і компаративних одиниць.

Аndaban como gallinas asustadas. (Marques).

Автор жартує над емоційним станом героїв, які переповнені страхом.



Eso lo sabemos todos, pues de otro modo seriamos mas pobre que los ratos. (Puzo).

Персонажі заклопотані своїм матеріальним положенням, і вживання ФО виконує стилістичну функцію передачі їх емоційного стану стурбованості.

Частіше всього порівняльні ФО передають негативні людські емоції:

Dona Zupe se puso como un basilisco al descubrir el cuarto vacio. (Galdos)

Героїня дуже розгнівалася, переконавшись, що її син її не послухав, утікши з дому.

Розглянувши стилістичні функції порівняльних ФО, ми приходимо до висновку, що вони здатні виступати в якості ефективного стилістичного засобу всебічного опису діючих осіб та персонажів. Вони створюють практично нові та достовірні образні характеристики особистості в складному світі їх емоцій, почуттів та вчинків. Порівняльні ФО використовуються як у мові автора, так і у мові персонажів. Хоча вони не закріплені за певним стилем, усе ж таки більше всього за своїми коннотаціями вони відносяться до розмовної та фамільярної фразеології, яка широко використовується в художньому стилі.
Олександр Мосейчук

канд. філол. наук, доц., м. Житомир
ДО ПИТАННЯ ПРО МЕХАНІЗМ ДИСКРИМІНАТИВНОГО ВПЛИВУ: КОНФЛІКТ СТЕРЕОТИПУ І СОЦІАЛЬНОЇ РОЛІ

Обов’язковою та необхідною підставою для дискримінації є упередженість, що формується завдяки стереотипам, які, у свою чергу, є результатом процесу розрізнення та категоризації. Гордон Олпорт був першим, хто спробував визначити упередженість через кореляцію цих понять. Він стверджував, що стереотип діє у якості механізму, який виправдовує категоріальне прийняття або неприйняття певної групи, та як вибірковий механізм, що спрощує процеси сприйняття та мислення.

Визначивши упередженість як “негативне ставлення, основу якого складає хибне інваріантне узагальнення”, Г. Олпорт звужує весь механізм упередження до антипатії. Критерій “антипатії” є вкрай сумнівним для визначення, наприклад, вікової дискримінації, сексизму, дискримінації людей з обмеженими можливостями тощо.

Виникає запитання, чому, незважаючи на позитивне ставлення, жінки й досі зазнають значного дискримінативного впливу? Якщо у структурі дискримінативного впливу може бути присутнім і позитивне і негативне ставлення, то оцінний компонент стереотипного уявлення, взятий окремо, не може функціонувати у якості механізму дискримінації. Саме тому визначення упередженості через призму антипатії вимагало негайного перегляду.

Як правило, суспільство позитивно сприймає жінку у контексті традиційних для жіночої статі соціальних ролей (наприклад, матері, домогосподарки, секретарки, вчительки тощо). Таким чином, відповідність базових характеристик стереотипу до певної соціальній ролі оцінюється позитивно, як норма, а невідповідність традиційного уявлення до соціальної реалізації викликає дисонанс та сприймається як порушення норми. Покарання порушень такого роду, відповідно, може актуалізуватися у вигляді дискримінативної діяльності.

Отже, природу дискримінації слід шукати у взаємодії стереотипів та соціальних ролей. За таких обставин слід зазначити, що упередженість як основна ознака дискримінативної діяльності породжується неузгодженістю між комплексом якостей, що приписуються групі (тобто стереотипом), та функціональними характеристиками (які визначаються суспільством як істотні та необхідні) соціальних ролей.

Незалежно від точності стереотипів, механізм упередженості полягає у зниженні оцінки членів певної групи внаслідок можливості їх сприйняття у якості агресора, або потенційного агресора, що претендує на невідповідну для нього/неї соціальну роль, у порівнянні з оцінкою членів інших груп, які, на думку суспільства, підходять для виконання цієї ролі. А оскільки за кожною соціальною роллю закріплено певні вимоги до претендентів, що складають стереотипне уявлення соціальної ролі, можна говорити про конфлікт стереотипу групи, до якої належить претендент, зі стереотипними уявленнями, що вимагаються для виконання цієї ролі. Ця невідповідність породжує упередженість до претендентів через загрозу руйнації традицій розподілу соціальних ролей, оскільки соціальні зміни асоціюються з певною дестабілізацією суспільства, порушенням соціокультурної рівноваги.

Г. Олпорт не заперечував контекстуальної природи дискримінації, ілюструючи її прикладами “парадоксальних моделей” (curious patterns): “a Negro to work in my kitchen but not a Jew” (на кухні має працювати негр, а не єврей), але “a Jew but not a Negro may sit in my parlor” (єврей, а не негр, може сидіти у моїй вітальні). Намагаючись визначити природу упередженості, Г. Олпорт торкався питання соціокультурних передумов упередженого ставлення і вказував, що між різкими соціальними змінами та породженням упередженості існує причино-наслідковий зв'язок, але так і не спромігся довести цю думку до логічного розвитку.

Окрім класифікації стереотипів на точні і неточні, їх можна розподілити за характером загальної оцінки групи. Внаслідок цього можна виокремити негативні, позитивні та суперечливі (амбівалентні) типи. До позитивних стереотипів можна віднести загальні уявлення про дітей (з такими домінуючими позитивними ознаками як “грайливий”, “смішний”, “ніжний”, “тендітний”, “щастя”, “турбота”, “радість”, “маленький”, “жвавий” тощо), жінок (“гарна”, “тендітна”, “ніжна”, “кохана”, “турботлива”, “матір”, “сестра” тощо). До негативно забарвлених стереотипних уявлень можна віднести стереотипізацію євреїв (з такими домінуючими негативними атрибутами як “підступний”, “зрадник”, “неохайний”, “нечепурний”, “хитрий”, “слизький”, “жадібний”, “скнарий”, “корисливий”, “чужий” тощо).

Прикладом амбівалентної (суперечливої) стереотипізації можуть слугувати уявлення американських залицяльників про російських жінок (10 Most Frequent Stereotypes About Russia and Russian Women), які складаються водночас з ознак, що викликають негативне та позитивне, або співчутливе ставлення:



  • Росіянки готові одружитися з будь-ким аби залишити країну.

  • Усі росіянки гарні.

  • Усі російські жінки страждають через жорстоке ставлення та алкоголізм збоку своїх чоловіків.

  • Росіянки постають смиренними, покірними у шлюбі, що нагадує рабство.

  • Російські жінки практичні : : меркантильні.

  • Росіянки бідні.

  • Усі російські жінки носять великі хутрові шапки та шуби.

Оскільки дискримінативний вплив завжди реалізується у конкретному контексті відповідності соціальних ролей, негативно марковані стереотипи не мають обов’язкового безпосереднього зв’язку з механізмом дискримінації. Це означає, що для кожної соціальної ролі у конкретній ситуації висуваються вимоги, що можуть співвідноситися як з позитивними так і з негативними атрибутами стереотипу. Тобто, якщо конкретна соціальна роль вимагає, скажімо, риси характеру, що загалом (у абстрактному розгляді) вважаються негативними, то стереотипи з домінуючими позитивними ознаками, особливо такими, що вступають в опозицію до зазначених позитивних атрибутів, будуть підставою для негативної оцінки цієї позитивної ознаки у даному контексті.

Таким чином, дисонанс ознаки стереотипу з ознакою соціальної ролі у конкретному контексті здатний формувати підґрунтя для упередженості та проявлятися у вигляді дискримінативного акту. Наприклад, позитивні атрибути стереотипу жінки (тендітна, емоційна, співчутлива, ніжна) можуть бути перешкодою та, відповідно, підставою для дискримінації у контексті соціальної ролі керівника, прокурора, тюремника, військового, оскільки ці ролі вимагають якостей (незалежний, авторитарний, категоричний, неемоційний, суворий, грубий, непоступливий, безкомпромісний), що вважаються негативними поза межами контексту.

Упередженість є реакцією на соціальний контекст, оскільки виникає на перетині стереотипних уявлень про групу та вимог до соціальних ролей. Отже, упереджене ставлення має недовільний, невипадковий характер через передбачуваність на основі загальновідомих вимог до соціальних ролей та їх відповідності/невідповідності ознакам певного стереотипу.

За умов контекстуального дисонансу соціальних ролей та ознак стереотипу стає можливою навіть дискримінація домінуючих соціальних груп (групи традиційної сексуальної орієнтації, чоловіки, домінуючі етноси тощо). Конфлікт ролей та стереотипних атрибутів знижує оцінку традиційно домінуючої групи у відповідному контексті. Але відсоток таких випадків є незрівнянно нижчим, оскільки члени домінуючої групи, які претендують на соціальну роль, традиційну для меншин, “грають” на пониження власного соціального статусу.

Отже, ступінь упередженості та, відповідно, сила зворотної реакції на дискримінацію визначається ступенем (не)відповідності стереотипу соціальній ролі. Внаслідок цього можна диференціювати відсутність упередження, його слабку, помірну та сильну ступені. Тобто, якщо атрибути стереотипу повністю відповідають вимогам соціальної ролі, можна прогнозувати потенційну відсутність упередження та будь-якої діскримінативної діяльності. У випадку часткової та значної невідповідності атрибутів стереотипу вимогам соціальної ролі виникає можливість слабкого та помірного ступеня упередження відповідно. Сильний ступінь упередження та дискримінативного впливу спостерігається за умов максимально повної невідповідності ознак стереотипу до вимог соціальної ролі.
Юлія Нідзельська

канд. філол. наук, доц., м. Житомир



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Шляхи подолання мовних та iconВідділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні
Шляхи подолання мовних та комунікативних бар’єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін
Шляхи подолання мовних та icon1. Підготовчий період
Створення малих груп, вибір керівника групи, розподіл навантаження на кожного учасника. Складання алгоритма для розв'язання проблемних...
Шляхи подолання мовних та iconСоціальні аспекти подолання наркоманії
...
Шляхи подолання мовних та iconІv міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка 2013 – 2014 н р. клас Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи»
Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи» О. Іваненко. Підкресліть головні та другорядні члени речення, надпишіть, якими частинами...
Шляхи подолання мовних та iconТема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми
М о в н а н о р м а – це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному...
Шляхи подолання мовних та iconО. Генрі. Новела «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів

Шляхи подолання мовних та iconРайонний методичний кабінет о. Генрі. «Останній листок»
Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів
Шляхи подолання мовних та iconПрофілактика та подолання стресових станів
Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу, бейджі, стікери, плакати, дошки, роздаткові матеріали
Шляхи подолання мовних та iconТема: О. Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів. Втілення в образі Бермана найкращих людських рис. Гуманізм новели

Шляхи подолання мовних та iconФахових вступних випробувань
Мета завдань – комплексна перевірка знань форм, значень й функцій опрацьованих мовних (граматичних та лексичних) явищ та вмінь вживати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка