Шляхи подолання мовних та



Сторінка8/12
Дата конвертації29.05.2017
Розмір2.33 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ У ВИВЧЕННІ

ІСПАНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ

Процеси глобалізації суспільства зумовлюють не лише процеси конвергенції, але й загострюють дивергентні процеси, унаслідок чого важливим аспектом у викладання іноземної мови стає не лише набуття мовної та комунікативної компетенції студентів, але й на вкрай важливий чинник для майбутньої професійної діяльності перетворюється та частина лінгвокраїнознавчої компетенції, яка відповідає за розуміння динаміки розвитку національної концептосфери народу. Зміни в процесах мислення та світосприйняття призводять до змін понятійного та ціннісного, а подекуди й асоціативного наповнення національно-маркованих концептів, що яскраво відображається у семантичному та енциклопедичному змісті лексичних одиниць мови.

Наявність національного компоненту концептосфери народу як специфічної й значущої частки свідомості, яка суттєво впливає на внутрішні механізми формування іспанської мовної картини світу та має свої особливості розвитку в кожній історичній епосі, визначає пріоритети та цінності, якими живе це суспільство.

Динамічний характер національної концептосфери можна встановити через кореляцію між понятійним наповненням кожного значущого концепту та взаємодією цих концептів між собою. Установлення місця національно-маркованих концептів у концептосфері окремого народу ускладнюється відсутністю єдиного погляду науковців та уніфікованої термінології на позначення національно-вагомих складових концептосфери народу. Йдеться про універсальні концепти, які набувають певної специфіки у кожному конкретному суспільстві: libertad, religión, honor, mujer, lengua, toro, patria. Лінгвокультурні концепти, які є властивими певній культурі, можуть значно відрізнятися у суспільстві, яке складається з кількох етнічних груп, як, наприклад, в Іспанії, де етнічні групи – андалузці, баски, галісійці, каталонці, валенсійці – мають власні культурні спадки, властиві лише окремому регіону.

Проте, будь-який іспанець асоціює себе із цією великою нацією, що має давню та героїчні історію. Закладені у свідомості та менталітеті поняття честі, гідності, гордості властиві будь-якому іспанцю, незалежно від його етнічного походження, саме у властивому іспанській концептосфері ціннісному аспекті. Ці поняття є частиною національно-маркованих концептів, що вербалізуються лексичними одиницями honor, honra, bravura, valentía, orgullo, caballero, hidalgo тощо. Національно-марковані концепти можна визначити як центральні мисленнєві одиниці, навколо яких організовуються цілі області національної культури. Вивчивши динамку їхнього розвитку у синхронічно-діахронічному аспекті визначаємо загальні організаційні принципи, що формують структуру та єдність національно-культурної сфери іспанського народу вцілому і часто пояснюють цілу низку понять, що існують у різноманітних сферах суспільного життя. Адже цінності та установки, що є загальноприйнятими в розмовній практиці іспанців, зумовлюються наповненням національно-маркованих концептів як на сучасному етапі розвитку нації, так і містять у собі попередні, часто збережені лише підсвідомістю носіїв мови, асоціативні та оцінні уявлення.

Найяскравішою складовою національної концептосфери є безеквівалентні концепти, які можна виявити через безеквівалентні мовні одиниці. Адже ці мовні одиниці завжди є показниками певної унікальності, національної своєрідності концепту в свідомості народу: corrida, flamenco, paella, castellano, café cantante, hidalgo, caballero, infanta, caudillo, autarquía, independentismo.

Проте, не будь-яка безеквівалентна лексика є іменами національно-маркованих концептів, що складають вісь/ядро національної свідомості, завдяки якій існує національна єдність держави, що плекає свою культуру і самобутність. Якщо встановлення національної специфіки концептів вимагає опису концептів двох культур і співставлення когнітивних ознак цих концептів та їхнього статусу, то безеквівалентні концепти вимагають детального когнітивного, культурологічного та історичного аналізу.

Причинами змін наповнення матриці національно-маркованих концептів змістовними, понятійними, асоціативними та аксіологічними компонентами є зовнішні – історичні, культурні, етичні, психологічні – чинники, а також взаємодія концептів між собою всередині концептосфери, що можна назвати внутрішньо концептуальним чинником її розвитку, змін якісної структури концептів, тобто їхнього об’єму та наповнення.

Іспанська мова набула статусу національної мови в XVI столітті після закінчення Реконкісти та завдяки об’єднанню усіх земель Піренейського півострова, окрім Португалії, під владою Католицьких королів – подружньої пари Фернандо та Ісабель, які сприяли не лише політичному й економічному розвитку Іспанської монархії, але й підтримували розвиток культури, науки й мистецтва. Надання мові статусу національної було не лише свідченням її розвитку й розповсюдження, але й важливим кроком для об’єднання до того розрізнених територій в єдину державу. Переломним моментом для розвитку іспанської мови як національної став 1942 рік: рік закінчення Реконкісти, рік відкриття Х. Колумбом Америки та рік, коли А. Небриха написав першу іспанську граматику. Особливо важливими для розвитку іспанської концептосфери стали два перших факти, оскільки змінилася політична орієнтація, та відкриття Америки розкрило перед іспанцями цілий невідомий континент, який у майбутньому став батьківщиною для багатьох з них. Останній же факт – поява першої національної граматики серед усіх романських мов – заклав тверду основу для сучасної літературної мови Іспанії, дав можливість зафіксувати в тогочасній мовній картині світу тогочасну концептосферу іспанського народу.

У епоху Відродження іспанська мовна картина світу значно розширилася, про що свідчить входження в мову великої кількості пізніх запозичень з латинської мови, яку вже не використовували – латинізмів (voces cultas). Окрім того іспанська мова значно збагатилася за рахунок італійських запозичень, оскільки в епоху Відродження італійська мова слугувала зразком для усіх романських народів. Італійські запозичення збагатили сферу мистецтва (ópera, sonata), торгівлі та промисловості (banco, negociante), військової справи (batallón, saldado), мореплавства (galera, piloto), суспільного життя (gaceta, mascarada) тощо.

У зв’язку з колонізацією Америки спостерігалося широке входження американізмів у іспанську мову, що свідчить про появу нових понять у концептуальній картині світу іспанців: piragua, maiz, tabaco, cacao, hamacа, quina тощо.

Завдяки тому, що в XVI – XVII століттях остаточно склалася та граматична структура мови, яка була зафіксованою в граматиці А. Небрихи, національна словесність наприкінці XVI – у першій половині XVII століття досягла свого найвищого розквіту в творах Лопе де Руеди, Мігеля Сервантеса (розквіт іспанського лицарського роману), Лопе де Вега, Луїса Гонгори, Тірсо де Моліна, Хуана Луїса де Аларкона, Франсіско Кеведо й Педро Кальдерона. “Золотий вік” в Іспанії чітко зафіксував тогочасну мовну картину світу в багатьох письмових творах. Це дає нам можливість відтворити концептуальну картину світу тогочасного іспанського суспільства і, відповідно, шляхом порівняння з наступними періодами, стверджувати, що їй властивий динамічний розвиток.

Значна кількість дослідників писала про роль Сервантеса у розвитку національної/літературної іспанської мови. Проте, не менш важливим є той факт, що тогочасні письменники змогли зафіксувати у своїх творах особливості національного світосприйняття та світобачення, які було зафіксовано в тогочасних концептах їхнього народу.

XVIII століття та більша частина XIX століття характеризується глибоким занепадом літератури та наслідуванням французьких, англійських, німецьких тенденцій. Проте занепад літератури зовсім не свідчить про відсутність якісних змін у концептосфері іспанського народу. До неї увійшли нові концепти, що з’явилися в інших країнах та видозмінилися, адаптуючись до національного світосприйняття та реалій іспанського суспільства. Понятійні складові концептів епохи Романтизму свідчать про універсальний характер даних концептів. Проте ціннісна та асоціативна складові концептів отримують специфічно-національні риси під впливом національної концептосфери іспанців, доказом чого є твори таких представників Романтизму в Іспанії, як есеїст Мар’яно Хосе де Ларра (1809–1837), поет Густаво Адольфо Бекер (1836–1870), прозаїк Беніто Перес Гальдос (1843–1920), автор багаточисельних історичних романів. Ведучі позиції в літературі XIX століття займає так званий костумбризм – зображення побуту та норовів з акцентуванням місцевого колориту. У таких творах автори фіксують індивідуальну концептосферу, яка одночасно є колективною концептосферою (терміни В. В. Красних), оскільки колективне складається з індивідуального, що, у свою чергу, дає можливість зафіксувати зміни у якісному наповненні національно-маркованих концептів. Натуралістичні та реалістичні тенденції яскраво проявляються в творчості романістів Еміліо Пардо Басана (1852–1921) і Вісенте Бласко Ібаньєса (1867–1928).

Оскільки яскраві якісні зміни у національній концептосфері супроводжуються їх фіксуванням у мовній картині світу, можемо стверджувати, що XIX стало саме такою епохою, оскільки “Срібний вік” іспанська література пережила завдяки відродженню національної літератури письменниками “покоління 1898 року”. Далі концептуальна картина світу іспанського народу фіксувалася у творах так званого “покоління 1927”. Наступним періодом відродження національної літературної традиції стали 50-60ті роки ХХ століття після тривалої перерви, спричиненої приходом до влади диктатора Франко. Проте в цей період відбувається переоцінка національних цінностей, яка зафіксована в творах Каміло Хосе Сели, Семьї Паскуаля Дуарте, Улея, Анни Марії Матуте, Хуана Гойтісоло та інших.

Після зміни політичного устрою – смерті Франко та переходу до демократії – спостерігається значне пожвавлення літературного життя: нова повсякденність та світосприйняття фіксуються у творах прозаїків ХХ століття. Окрім того, це століття як вік технологічного прогресу та глобалізації характеризується появою величезної кількості друкованих, аудіо- та відеоматеріалів, що фіксують зміни у національній мовній картині світу Іспанії, а отже, і в її концептосфері.

І хоча мовна система є значно менш рухливою, ніж концептуальна, будь-які зміни останньої відображаються у асоціативних зв’язках та ціннісному наповнення мовних одиниць, форма яких часто залишається незмінною. Ось чому на особливу увагу у процесі викладання іспанської мови заслуговує когнітивний аспект – спосіб мислення та сприйняття реальності представниками даного народу, – відчути який студент у межах навчального процесу може читаючи оригінальну літературу різних епох, якщо живе спілкування за певних причин є обмеженим.
Алла Сабітова

м. Київ
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У

ЦЮРИХСЬКОМУ ІНСТИТУТІ ПИСЬМОВОГО ТА

УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ

Розширення границь ЄС, міграція населення та обмін на різних рівнях призвели до значного збільшення попиту на перекладацькі послуги в сфері юриспруденції, охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення. Хоча через велику кількість мов та сфер перекладу на ринку праці бракує висококваліфікованих фахівців, замовники очікують надання якісних та коректних перекладацьких послуг. Ускладнюючим фактором є нестабільність політичної ситуації, яка призводить до постійної зміни актуальних мов. Унаслідок цього виникає термінова потреба в підвищенні кваліфікації для перекладачів.

З часу створення у Швейцарії фахових ВНЗ підвищення кваліфікації повністю інтегрувалося у систему вищої освіти Швейцарії . Не є виключенням Інститут письмового та усного перекладу (ІПУП) Цюрихської вищої школи прикладних наук (ЦВШПН). Підвищення кваліфікації ґрунтується на освітніх та наукових цілях інституту. Але на відміну від загальноінститутських курсів навчання, для курсу підвищення кваліфікації характерним є більш тісний зв'язок з професійними об’єднаннями, представниками мовних служб, підприємствами, державними установами тощо.

Незважаючи на те, що перекладацька наука з середини 20 століття збагатилася багатьма галузями дослідження, нові виміри отримала у міждисциплінарному контексті робота з фаховими текстами, у Швейцарії з’явилася можливість отримання додаткової післядипломної освіти у сфері усного та письмового перекладу лише починаючи з 2003 року.

Очевидною стала потреба практикуючих перекладачів у коротких одно- або дводенних курсах підвищення кваліфікації, а також у тривалих курсах з отриманням сертифікату (CAS). Ми розглянемо один із таких курсів з отриманням сертифікату «Фаховий переклад», що був розроблений ІПУП ЦВШПН та з 2003/2004 року регулярно викладається у цьому інституті.

До початку розробки концепції курсу «Фаховий письмовий переклад» був проведений аналіз попиту серед замовників курсу та перекладачів з метою виявлення вимог до перекладачів, які ставляться різними мовними закладами, професійними об’єднаннями та іншими замовниками, а також галузей, у яких є необхідним додаткова кваліфікація перекладача (Аналіз попиту MEUM-WB 2005). Поряд із необхідністю постійної актуалізації знань іноземних мов, учасники опитування називали наступні знання та компетенції, які у першу чергу потребують поглиблення: знань у галузі економіки, фінансів, права та (дещо в меншій мірі для Швейцарського ринку перекладачів) техніки; знання рідної мови, необхідні для написання/перекладу та редагування фахових текстів; знань з професійної сфери, які є підґрунтям для розвитку вміння користуватися пошуковим та термінологічним інструментарієм, використання перекладацьких комп’ютерних стратегій тощо. Перекладачі, що працюють на контрактній основі, додатково висловилися щодо необхідності практичних тренінгів за участі досвідчених професійних перекладачів у конкретних мовних парах.



На основі цього аналізу були окреслені передумови та разом з тим розроблений оптимальний курс професійного підвищення кваліфікації. Курс орієнтується також на вимоги, які висуває до перекладачів професійний світ у кваліфікаційному, методичному та технічному аспектах. Це дає учасникам змогу йти в ногу зі змінами у сучасному світі, у першу чергу стосовно сфери економіки, фінансів та права, а також пошуку в Інтернеті та програмного забезпечення.

Цілі курсу. Учасники розширюють теоретичні знання про основи перекладацької теорії, фахові знання з техніки, права, економіки та поглиблюють знання про типи текстів, норми тощо; отримують навички у застосуванні певного інструментарію, що допомагає здобути знання та полегшує і прискорює процес перекладу; покращують перекладацьку компетентність у специфічній для себе мовній парі; мають можливість побудувати мережу, яка допомагатиме їм у професійному контексті. Вони мають контакт з викладачами теорії та практики, з фахівцями з різних галузей, з професійними об’єднаннями та з досвідченими письмовими та усними перекладачами.

Теми курсу: 1.Базовий курс: усний переклад у суді та державних закладах і установах. 2. Просунутий курс: усний переклад у суді та державних закладах і установах. 3. Сертифікат просунутого курсу (CAS): усний переклад у суді та державних закладах і установах. 4. Сертифікат просунутого курсу: фаховий письмовий переклад. 5. Усний переклад у сфері охорони здоров’я – комунікація у стресових ситуаціях. 6. Редагування і ведення переговорів. 7. Риторика: знайти правильний тон. 8. Мовні тести для визнання іноземних дипломів учителів (німецька, французька, італійська). 9. Переклад свідоцтв.

Цільова аудиторія. Курс розроблено для перекладачів, що мають потребу у додатковій кваліфікації. Серед слухачів курсу – випускники перекладацького відділення ЦВШПН, інших ВНЗ та університетів, перекладачі, що працюють на контрактній та на постійній основі, фахівці з інших галузей, у тому числі ті, які працюють перекладачами на підприємстві, не маючи відповідної освіти. Головна умова – наявність професійного досвіду.

Викладачі. Поряд з доцентами ІПУП ЦВШПН на курсі викладають науковці з теорії перекладу та досвідчені практикуючі фахівці, наприклад, юристи, економісти, професійні перекладачі. Завдяки цьому у навчальному процесі виникає неперервний дискурс, у якому різні теоретичні фахові області переплітаються з практикою перекладу. Обмін знаннями відбувається в обох напрямках – від ВНЗ у практику, а також від практики у основні курси підвищення кваліфікації. Компетенції з навчання та дослідження, отримані у курсі підвищення кваліфікації, упроваджуються у практику, з іншого боку, обмін компетенціями відбувається через самих учасників курсу, які збагачують навчальний процес своїм професійним досвідом, виявляють зовнішні перспективи дискусії з дослідницьких питань та ініціюють теми дослідження та дослідницькі проекти. До того ж, викладачі курсу розробляють модулі підвищення кваліфікації у співпраці з клієнтами (наприклад, мовними службами) з метою використання у курсі підвищення кваліфікації практичного та методичного досвіду, підкріпленого практикою.

Зміст та структура курсу. Курс «Фаховий переклад» поділено на п’ять модулів, які можуть змінюватися в залежності від потреб цільової аудиторії та практики, але у своїй основній структурі залишилися з 2003 року незмінним.

Модуль 1. Поглиблення перекладацьких та мовних компетенцій (аналіз тексту, створення фахового тексту, науковий текст, перевірка, практичні вправи на переклад).

Модуль 2. Комп’ютерний сервіс перекладача.

Модуль 3. Професійні знання з права, техніки, економіки.

Модуль 4. Дослідницькі технології (Інтернет) та комунікація.

Модуль 5. Основи термінології.



Пропоновані мови: 2003/04 – німецька, французька; 2004/05 – арабська, німецька, англійська, французька, італійська, російська, іспанська; 2005/06 – німецька, французька, італійська, російська; 2006/07 – німецька, англійська, французька, японська, хорватська, російська/чеська; 2007/08 – німецька, французька, італійська, російська; 2008/09 – німецька, англійська, французька, італійська, португальська, російська, іспанська; 2009/2014 –– німецька, англійська,французька, італійська, іспанська.

Сертифікат. Учасники курсу після захисту курсової роботи отримують сертифікат САS. Курсова робота – це переклад з коментарями або робота з теорії перекладу.

Евалюація шляхом опитування випускників. З метою забезпечення та покращення якості курсу «Фаховий переклад» проводиться письмове опитування випускників та випускниць курсу через два роки після отримання ними сертифікату САS. Центральне місце у опитуванні поряд з соціально-демографічними та організаційними питаннями передусім займають питання змісту курсу та впливу отриманих знань, умінь та навичок на професійну діяльність. Загалом випускники курсу поставили оцінку «задоволені» або «дуже задоволені», жоден випускник не дав оцінку «середньо», або «не задоволений». Щодо оцінювання окремих модулів за шкалою «корисний», «скоріш корисний», «скоріш непотрібний», «непотрібний», випускники віддали 87% голосів за Дослідницькі технології, 76% – Перекладацьку майстерню, 47% – Комп’ютерний сервіс перекладача, 33% опитуваних оцінили цей курс як «скоріш потрібний» Останнім часом інтерес до модулю Комп’ютерний сервіс перекладача значно зріс. Фахові знання (Право/Економіка/Техніка), а також знання з теорії перекладу заслуговують з точку зору слухачів курсу на меншу увагу – менше половини опитуваних (27%) оцінили модуль з Теорії перекладу як «корисний» або «скоріш корисний» (20%). Найбільше протиріччя у оцінюванні виявив модуль Економіка – 33% визнали його «корисним», 40% – «скоріш зайвим». Особливу перевагу опитувані надають модулям, що мають практичне значення, таким чином, кількість годин модулю Перекладацька майстерня на сьогодні подвоєна. З’ясувалася потреба як у запровадженні нових модулів (Редагування/Редакція, Фахові знання на додаткових мовах з економіки, техніки, медицини, мистецтв, усний переклад), так і у розширенні вже існуючих (Програмне забезпечення, Дослідницькі технології, Теорія перекладу, Перекладацька майстерня). Частково пропонуються модулі з інших курсів навчання або підвищення кваліфікації ІПУП. Це стосується Програмного забезпечення, Редагування/Редакції та Усного перекладу.

Безперечна перевага курсу полягає в тому, що додаткова кваліфікація пропонується працюючим фахівцям. Це стосується не тільки випускників ВНЗ, а в усе більшій мірі тих, хто працює у сфері перекладу та зацікавлений в отриманні додаткової кваліфікації, тих, хто не має змогу навчатися у ВНЗ. Умови зарахування на курс підвищення кваліфікації більш гнучкі, ніж для курсу навчання у ВНЗ, що стосується вікових обмежень, попередньої освіти та мовного портфоліо кандидата. Курс підвищення кваліфікації здатен швидко та гнучко реагувати на суспільні зміни та на мінливі потреби ринку. Сильна сторона курсу – зв'язок між учасниками курсу з одного боку та між студентами та викладачами з іншого боку.


Оксана Скобнікова

м. Київ
ВИКОРИСТАННЯ ВЕБІНАРІВ У ВИКЛАДАННІ

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Останнім часом стрімкого розвитку набули інформаційно-комунікаційні технології, які дають змогу здійснювати пошук та організацію нових форм та засобів навчання, зокрема таких, що виходять за межі навчальної аудиторії. Однією з інформаційно-комунікаційних технологій навчання є вебінар.

Термін «вебінар» уперше увійшов у вжиток у 1998 році і використовувався в сфері підприємництва та комерції. Саме слово «вебінар» є скороченням від англ. «web-based seminar» та походить від двох слів «web» – мережа та «seminar» – семінар. З часом технологію вебінару почали ефективно використовувати в галузі освіти, зокрема у викладанні іноземної мови. Серед вітчизняних науковців, що досліджували науково-теоретичні основи та методичні особливості застосування вебінарів у вищій школі, можна зазначити Н. Морзе, О. Ігнатенко, які вважають, що ця технологія є сумісною з багатьма організаційними формами та методами навчання. М. Морозов також розглядав особливості використання мережевих віртуальних середовищ при вивченні учнями різних предметів. Різні аспекти використання середовищ проведення вебінарів (віртуальних класів) у навчанні висвітлені у роботах закордонних авторів (Д. Кеган, Є. Швенке, Х. Фрітч, Р. Гріфін та інших).

Вебінар є технологією колаборативого (спільного) навчання у мережі Інтернет і характеризується активним обміном інформацією між викладачем та всіма учасниками групи та спільним конструюванням знань. Такий вид навчання поєднує в собі всі найкращі здобутки традиційної освіти та новітні інформаційні технології. Можна зазначити, що в організаційному плані вебінари досить схожі на традиційні семінари у вишах – тут наявні такі складові, як подання матеріалу викладачем, доповіді учасників, презентації, питання та відповіді, опитування студентів. Проте все це відбувається в режимі реального часу через мережу Інтернет. Головна особливість вебінарів – це їх інтерактивність, можливість демонструвати, сприймати та обговорювати інформацію.

До переваг використання вебінарів належать:


  • можливість демонстрації електронних ресурсів різноманітних форматів: презентацій, веб-сторінок тощо;

  • можливість зворотнього зв’язку як у приватному (викладач – студент), так і в груповому спілкуванні в режимі реального часу;

  • можливість отримання запису семінару, який можна використовувати для закріплення поданої інформації або для подальшого обговорення;

  • можливість участі з будь-якого куточка країни або світу;

  • комфортні умови навчання та економія часу.

До недоліків можна віднести:

  • відсутність емоційного зв’язку, який встановлюється між викладачем та студентами в реальному спілкуванні, що може призвести до втрати контакту з аудиторією;

  • викладачеві, як і студентам, необхідно оволодіти спеціальними технічними навичками, необхідними для роботи в цьому режимі;

  • існує можливість технічних несправностей, таких як Інтернет-зв'язок та інші, які можуть завадити проведенню вебінару.

У викладанні іноземної мови вебінари можуть надати суттєву допомогу як викладачеві, так і студентам. Проте проведення такого заходу є досить складним та потребує старанної підготовки та досконало відпрацьованої техніки проведення. Необхідним є також ретельний підбір навчального матеріалу, що слугуватиме найкращому засвоєнню поданої інформації.
Микола Стрижньов

м. Київ



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Шляхи подолання мовних та iconВідділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні
Шляхи подолання мовних та комунікативних бар’єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін
Шляхи подолання мовних та icon1. Підготовчий період
Створення малих груп, вибір керівника групи, розподіл навантаження на кожного учасника. Складання алгоритма для розв'язання проблемних...
Шляхи подолання мовних та iconСоціальні аспекти подолання наркоманії
...
Шляхи подолання мовних та iconІv міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка 2013 – 2014 н р. клас Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи»
Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи» О. Іваненко. Підкресліть головні та другорядні члени речення, надпишіть, якими частинами...
Шляхи подолання мовних та iconТема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми
М о в н а н о р м а – це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному...
Шляхи подолання мовних та iconО. Генрі. Новела «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів

Шляхи подолання мовних та iconРайонний методичний кабінет о. Генрі. «Останній листок»
Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів
Шляхи подолання мовних та iconПрофілактика та подолання стресових станів
Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу, бейджі, стікери, плакати, дошки, роздаткові матеріали
Шляхи подолання мовних та iconТема: О. Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів. Втілення в образі Бермана найкращих людських рис. Гуманізм новели

Шляхи подолання мовних та iconФахових вступних випробувань
Мета завдань – комплексна перевірка знань форм, значень й функцій опрацьованих мовних (граматичних та лексичних) явищ та вмінь вживати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка