Шляхи подолання мовних та



Сторінка9/12
Дата конвертації29.05.2017
Розмір2.33 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МЕТАФОРИ

У ТВОРІ Ж.-П. САРТРА «СЛОВА»

Видатний французький письменник Ж-П. Сартр користується популярністю в Україні, вивчення його творчості з лінгвістичних позицій сприятиме значному поглибленню знань про французький літературний процес, систему цієї мови та її норму, оскільки остання, як відомо, формується письменниками. У повісті «Слова», за яку Сартр отримав Нобелівську премію, наявна як глибока семантична структура, так і дуже складна образна форма, що, окрім виконання функції уточнення авторської ідеї, сприяє кращому сприйняттю семантики читачем. Велику роль у побудові цього твору відіграє метафорика, переклад якої представляє неабиякі труднощі для перекладача, зважаючи на значну багатошаровість семантики.

На сучасному рівні для правильної інтерпретації тексту оригіналу потрібен його семантичний аналіз, а, враховуючи такі особливості твору «Слова», як інтертекстуальність, надзвичайно важливим є також концептуальний аналіз.

Серед авторських тропів у цьому творі найбільшу вагу має метафора. Повість «Слова» має зокрема такі шари сенсу, як власне літературний та філософський. У філософському сенсі автор використовував метафору для натяку на свої філософські ідеї, які прямо не можуть бути виражені словами. Одна з ідей, прихованих за метафорами, є страх бути похованим під лаврами. Б. -А. Леві пише, що у Сартра було переконання у творі «Слова», що «є різні способи спекатися письменника, і після спроб його висміяти, розвінчати […] залишається […] поховати його під почестями». Метафори у цьому творі є потужним засобом створення інтертекстуального контрапункту.

Для Сартра як для письменника взагалі дуже характерні метафори, але у «Словах» вони відіграють основну роль при відтворенні глибинного смислу тексту. Здатність метафори брати участь у процесах вторинної та непрямої номінації можна визначити як її номінативну функцію, що властива метафорам усіх типів. Окрім номінативної, образної (зображально-виражальної), експресивно-оцінної, метафори виконують у мові концептуальну функцію, що базується на їх здатності формувати нові концепти на основі вже сформованих понять. Найповніше ця функція виступає в тих випадках, коли вона використовується на позначення непредметних сутностей. У повісті «Слова» зустрічаються усі категорії метафор з погляду стилістичного забарвлення :

1) ті, що втратили образність: «l'argent de poche» - «кишенькові гроші»;

2) ті, які зберігають образність на мовному рівні: «Son orgueil négatif et son égoïsme de refus la dévorèrent» – «її пожирали пиха всезаперечення й егоїзм спротиву»;

3) авторські, індивідуально-стилістичні метафори: «je ne suis pas rongé par le chancre du pouvoir» – «виразка владолюбства мене не підточує».

Метафора у Сартра також виконує концептуальну роль при позначенні непредметних сутностей. Значна кількість лексичних одиниць, що функціонують тут, є метафоричними за походженням. Направленість на формування концептів обумовлює суміщення в метафорах на позначення непредметних сутностей двох наступних функцій: номінативної та концептуальної.

Номінативна виражається у наданні імені, що базується на переносі назви з початкового, речового денотату на новий, абстрактний. Однак, якщо в індикативній метафорі, що позначає предметні об’єкти, переважає «технічна» номінативна направленість, заснована на фіксації зорової подібності між двома предметами, то при позначенні непредметних сутностей прийом переносу імені слугує для вербалізації поняття матеріалізації в мовному аспекті властивостей об’єктів. Результатом метафори в цьому випадку є не тільки нове мовне значення слова, що служить допоміжним компонентом, але і розширення смислового апарату мови.

Специфіка комунікативної настанови, галузі позначуваних об’єктів, сфери функціонування, а також особливості логічної граматики та способів розвитку в мові дають підстави виокремлювати концептуальну метафору до особливого типу. У творі «Слова» майже всі концепти знаходять своє вираження у концептуальних метафорах. Розглянемо труднощі перекладу концептуальних метафор цього твору.

Найчастіше концептуальні метафори представляють концепт слова.

У фразі «je prêtais ma guenille aux basses contrées mais mon corps glorieux ne quittait pas son perchoir, je crois qu'il y est encore» бачимо, що український перекладач вдало відтворив метафору, використавши семантичний зсув: в оригіналі була дослівно метафорична пара «лахміття» – «тіло», а в цільовій мові з’явилося «пуста оболонка» – ««я»» і в перекладі маємо: «я дозволяв споглядати цим нікчемним краєвидам лише свою оболонку, моє славетне «я» не покидало свого сідала, гадаю, що воно й понині там».

Як зазначає Ж.-Ф. Лует з приводу сприймання людей і речей, «далекі від досконалості речі та люди зовсім не є необхідними, вони існують за фактом, а не по праву». Художній, образний нюанс відзначає Ж. Дріссен: «Подібно до змішання Сартром реальності та вигадки у літературі, його змішання реальності та вигадки в своїй ролі в родині є симптомом хвороби, яку він називає своєю маячнею». Також тут можна застосувати і інші синонімічні конструкції: «я залишав низинам своє нікчемне тіло, в той час, як мій дух не зходив зі свого олімпу, здається, він там і дотепер», «на відміну від того, що бачили низини, справжній я був нагорі завжди, мабуть і зараз».

Труднощі перекладу цієї метафоричної пари полягають у наявності тут прихованої іронії. Ми бачимо тут насмішку над недалекими людьми, над буржуазією та всіма тими, хто дбав лише про свій власний добробут. Для того, щоб точно передати ступінь кепкування Сартра, не підвищити його до людиноненависництва з одного боку і не звести до простої обмовки, потрібно надзвичайно уважно поставитися до семантичного значення українських відповідників.

У цьому прикладі окрім власне іронічного смислу ми маємо самоіронію та гру загальновживаних смислів слова «guenille». Тлумачний словник «Dictionnaire encyclopédique» пояснює цю лексему як «vêtement fruste, en lambeaux. (synonymes: haillon, harde)». Самоіронія полягає в усвідомленні Пулу себе як кволого хлопчика, якого однолітки навіть не запрошували до своїх ігор. Це ми бачимо у значенні слова «guenille» «жалюгідна, хвора людина». Гра смислів проявляється у тому, що «guenille» ще означає «непотрібна річ», що підкреслює певну зневагу малого Сартра до буржуа-обивателів, він ніби зверхньо лише дозволяє їм бачити те, що не потрібно йому самому.

Ця зневага підтверджується також звинуваченням буржуазії у фальші: «...si seulement j'eusse été en âge de les comprendre – toutes les maximes de droite qu'un vieil homme de gauche m'enseignait par ses conduites: que la Vérité et la Fable sont une même chose, qu'il faut jouer la passion pour la ressentir, que l'homme est un être de cérémonie. On m'avait persuadé que nous étions créés pour nous donner la comédie...» – «Якби я тільки доріс до того, щоб їх зрозуміти, то був би готовий погодитися з усіма приписами моралі консерваторів, наглядним прикладом якої була поведінка старого радикала: Правда і Вигадка – те саме; якщо хочеш відчути пристрасть, то слід лише вдати, ніби відчуваєш її; людина – істота, створена для ритуалу. Мене переконували, що ми на те й народжені, аби розігрувати комедію...».

Перекладацький варіант «guenille» – «нікчемне тіло» передає метафоричний образ, іронію, самоіронію, гру смислів, зверхнє ставлення до буржуазії. На противагу цьому образу бачимо образ «corps glorieux», у якому маємо конотацію хвастощів, вивищення над загальною людською масою (з одного боку через прагнення головного героя до високого, літературної діяльності, а з іншого – відокремлення його від людей, дітей «нижчого класу»), духовної частини сартрової особи. Тут можна вжити українською слово «дух», оскільки йдеться саме про ту частину особистості героя, яка проявлялася на самоті або в сімейному колі, але яка не знаходила на той час вираження у спілкуванні з однолітками, а пізніше – з громадськістю та знайомими (згадаймо, що Сартр усе життя був для всіх загадкою).

У своїй оповіді автор широко використовує асоціативність та експресивний момент, що визначили надання переваги при доборі саме таких образних слів (зокрема метафор) та синтаксичних конструкцій. Ми розглянули образні засоби мовлення, які слугували для вираження ключових концептів Сартра. Свої образні уявлення автор подає за допомогою зміни семантики слів у результаті нового смислового поєднання у словосполученнях, у контексті речень, фрагменту та, відповідно, усього тексту.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що саме в метафориці Сартр у зазначеному творі досяг формальних вершин досконалості художнього вираження. Треба зауважити, що лексеми, які отримали таким чином образне, більш абстрактне значення, частково відійшли від звичної номінативної функції через нову контекстуальну взаємодію з іншими словами.

Цим засобам властива лаконічність та значна змістовність, адже вони передають цілісне уявлення автора, яке знаходиться в асоціативному зв’язку з іншими.
Євгенія Тимченко

канд. філол. наук, доцент, м. Київ
ПИТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА

ХV МІЖНАРОДНОМУ КОНГРЕСІ ВИКЛАДАЧІВ

НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Про зростання ролі інформаційних технологій у практиці вивчення та викладання німецької мови свідчить той факт, що на ХV Міжнародному конгресі викладачів німецької мови, який проходив у місті Больцано (Південний Тіроль, Італія) з 29.07. до 3.08.2013, ці питання розглядалися в основній доповіді та п’яти секціях блоку F Medien in Kommunikation und Unterricht.

Відомий науковець зі Швейцарії Christa Dürscheid присвятила свою доповідь використанню на заняттях з німецької мови СМС-повідомлень, текстів з соціальної мережі Facebook та чатів. До позитивних моментів такої роботи належить технічна грамотність сучасної молоді, яка не уявляє собі життя без смартфонів, планшетів та інших електронних пристроїв і досконало ними володіє, внаслідок чого їх використання в навчальному процесі сприяє підвищенню мотивації та інтересу до навчання. Писемна мова чатів має всі стилістичні ознаки усного мовлення, тому слугує розвитку навичок розмовного мовлення з використанням еліптичних речень, часток та ін. Було окреслено також негативні сторони роботи з такими матеріалами: порушення граматичних, орфографічних та пунктуаційних норм, логічних зв’язків, відсутність когерентності тощо.

У найбільшій секції F1 E-Learning u Blended-Learning було заслухано 45 доповідей щодо окремих аспектів навчання з використанням електронних засобів. Значна частина доповідей присвячувалася роботі з інтерактивною дошкою, віртуальною класною кімнатою тощо. Особливий інтерес викликала розроблена Tamara Zeyer, Lara Bernhardt інтерактивна анімаційна граматика для початківців. Irina Agranovskaya представила інтерактивні вправи на засвоєння лексики та граматики, а також навчальні ігри, зокрема, до тем Jahreszeiten, Verbformen, Präpositionen (їх можна знайти в Інтернеті за адресою learningapps.org/userapps.php?user=79059). Riechert Rüdiger продемонстрував можливості роботи з платформами Moodle, Mashups und Web 2.0., роботу з корпусами лексики.

В секції F 2 Mobiles Lernen розглядалися можливості використання смартфонів та планшетів для віртуальної іншомовної комунікації, для роботи над лексикою, аудіювання, демонструвалися конкретні приклади роботи з додатками для початківців.

В секції F 3 Authentische Lehrmaterialien було представлено медійні пакети до окремих тем, онлайн-курси, стратегії використання рекламних роликів, навчальних Інтернет-ігор та проектів.

В секції F 4 Korpora im Sprachunterricht було узагальнено досвід у роботі з банками даних, зокрема банком німецьких текстів, німецькомовних фахових текстів, технік створення корпусів слів до конкретних тем, контекстів, а також перекладу.

Темою секції F 5 Reale und virtuelle Lernumgebungen були блоги як засоби міжкультурної комунікації, доповіді було присвячено дидактичному потенціалу Інтернет-форумів та чатів, веб-сторінок та веб-квестів.

Крім того, на конгресі було представлено численні матеріали Гете-Інституту, видавництв, радіостанції «Deutsche Welle» («Німецька хвиля»), що призначаються для різного рівня володіння німецькою мовою – від початківців до компетентних користувачів.

Великим успіхом користувалася інтерактивна дидактична майстерня Уве Кінда, присвячена інтеграції музики, співу, ритму та руху в навчальний процес (див. www.lingotech.net).

Робота з такими матеріалами на уроці вимагає високої медійної компетенції викладача та оснащення навчальних закладів сучасною технікою. Оскільки можливості наших вищих навчальних закладів обмежені, надзвичайно ефективним є використання цих матеріалів насамперед у самостійній роботі студентів над лексикою, граматикою, для розвитку навичок аудіювання, читання та письма, розвитку міжкультурної компетенції майбутніх фахівців.


Ірина Томаз

Ірина Мірошниченко

м. Харків
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОГО ЧИТАННЯ У НЕМОВНОМУ ВНЗ

Ніде так не відбувається зміна цілей і умов навчання іноземній мові в методиці, як при навчанні читанню. Те, що читання є найважливішою мовленнєво-розумовою діяльністю, підтверджує і наявність видів читання. Під видом читання розуміється система і група прийомів у залежності від завдання навчання читанню.

Номенклатура назв читання багаточисленна і включає наступні позиції:


  • читання вголос / читання мовчки;

  • читання зі словником / читання без словника;

  • перекладне / безперекладне;

  • аналітичне / синтетичне;

  • читання як ціль навчання / читання як засіб навчання;

  • навчальне / зріле;

  • читання з загальним охопленням змісту / читання з повним розумінням;

  • пошукове / переглядове;

  • читання для задоволення / професійно-орієнтоване, тощо.

Усього нараховується близько 100 видів читання.

Під час вирішення проблеми мети навчання іншомовному читанню варто розрізняти навчання іноземній мові (ІМ) студентів і вивчення ІМ студентами. Говорячи про навчання, ми говоримо про ті завдання, що ставить перед вищою школою суспільство, держава з предмету «іноземна мова». Говорячи про вивчення ІМ, ми маємо на увазі мету, що ставить перед собою студент. Ці цілі суспільства і індивідуума не завжди збігаються, про що викладачі ІМ повинні мати чітке уявлення.

Метою навчання іншомовному читанню в немовному ВНЗ повинно стати формування зрілого читання, тобто, такого читання, що дозволяє тому, кого навчають, користуватися своїм умінням читати англійською мовою як засобом вписатися в навколишній світ, як засобом одержання знань про цей світ; для майбутнього інженера, це, у першу чергу, необхідно для виконання своїх професійних обов’язків.

Таким читанням студент зможе оволодіти вже в стінах технічного ВНЗ, якщо навчання буде йти в три етапи:



  1. підготовчий, що готує до смислового читання, коли читач сприймає текст не послівно, а синтагмами, осмисленими сполученнями;

  2. етап навчального читання, де іншомовне читання виступає як мета навчання, і під час якого студент, виконуючи навчальні завдання, освоює лексико-граматичні особливості стилю, жанру, термінологію, тобто формує власну комунікативну читацьку компетенцію;

  3. етап зрілого читання, де ця компетенція знаходить свій прояв і застосування в реальних діях і життєвих ситуаціях, чи то робота в бюро перекладів, анотування оригінальних статей чи пошук матеріалів для написання диплому.

Для навчання зрілому професійно-орієнтованому читанню у ВНЗ, що культивують академічні і науково-технічні регістри, які використовують автентичні тексти як навчальний матеріал, найбільш доречною формою навчання є когнітивно-комунікативна модель.

У методичному аспекті загальна схема формування когнітивної стратегії в студента під час професійно-орієнтованого читання наступна:



Передтекстовий етап

Включення інформативної основи, фонових знань з даної теми для контекстуалізації тексту в цілому (питання типу «What do you know about…»; складання лексичної (семантичної) карти тексту за допомогою інструкції «Make up the lexical map for…»; мозковий штурм; інтернаціональна лексика і т.д.



Робота з текстом

Контекстуалізація комунікативних фрагментів тексту на рівні речення (вибірковий перегляд комунікативних фрагментів з термінами; вибір правильного / неправильного твердження; prove or refute the following statements using the text; текстові вправи на основі множинного вибору типу Complete, Give the synonym (antonym); бесіда і т.д.

Післятекстова робота (трансформація текстової інформації)

Створення студентами вторинних текстів з метою «вбудовування» нової текстової інформації в інформативну основу читача (діалогізація; перекази; анотування; складання резюме; письмові композиції; рецензії; порівняльний аналіз авторів, текстів, ідей, інтерв’ю; реферат).

Створення студентами вторинних текстів на базі авторського збагачує концептуальну систему читача.

Навчання ІМ неможливе без оцінювання знань і вмінь студента. Для розкриття ступені прогресу студента в мові, його успіху американська методика пропонує портфоліо – набір зразків робіт студента, продукт його навчання у ВНЗ: від письмових перекладів до аудіокасет із записом переказів, і т.д.

Фізично студентське портфоліо являє собою папку, картонну коробку, швидкозшивач, якими він може скористатися в будь-який момент, не звертаючись за допомогою до викладача.

Що може включати портфоліо за ПОЧ, що найбільш часто зустрічається у навчанні ІМ у технічному ВНЗ?

Компонентами такого портфоліо можуть бути:

статті в іноземних журналах за фахом, обрані студентами для поза аудиторного і самостійного читання;

доповідь студента англійською мовою, прочитана ним на щорічній студентській конференції;

анкети-опитувальники, проведені викладачем в аудиторії;

анотації текстів, статей;

зразки жанрів (наприклад, резюме, листи з Америки, гумористичні картинки і т.д.);

плани текстів, досліджуваних аудиторно;

графіки, карти, таблиці, у тому числі і РМ (наприклад, реферат, у якому використовувалися джерела англійською мовою);

виконані вправи, тексти;

матеріали, скопійовані з Інтернету.

Американська методика пропонує поділяти матеріали, що включаються в портфоліо студента на обов’язкові (core entries) і додаткові, на вибір студента. До обов’язкових входить зошит письмових перекладів (виконаних студентами аудиторно, у порядку контролю), тексти з поза аудиторного читання. Однак обов’язкових матеріалів не повинно бути занадто багато.

Портфоліо збирається протягом усього навчання студента в технічному ВНЗ. Портфоліо – навчальний портрет студента.

Успіх навчання іншомовному читанню може бути досягнутий через втілення в життя основних принципів когнітивно-комунікативного підходу: інтерактивна взаємодія студента-читача з автентичним текстом, подолання інформаційного розриву між інформативними основами читача й автора тексту, особистісне залучення читача в контексті, застосування автентичних матеріалів у навчальному читанні, активне оволодіння базовою термінологією на кожному навчальному занятті, використання читачем текстової інформації в подальшій професійній діяльності. Усе це буде сприяти перетворенню іншомовного читання з навчального, читання як мети навчання, у зріле читання, як засіб навчання, як засіб особливого просування до успіху і спілкування зі світом.
Олег Туляков

канд. пед. наук, доцент, м. Суми
ЗАДАЧІ З ЛОГІКИ – ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД

ЗАСВОЄННЯМАТЕРІАЛУ СТУДЕНТАМИ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Ефективним шляхом подолання мовних бар’єрів у процесі викладання гуманітарних дисциплін студентам немовних спеціальностей вважається використання евристичних методів засвоєння знань. До таких методів ми відносимо задачі, котрі використовуються при освоєнні курсу «Логіка».

Ідейним джерелом такого твердження є таке положення: логічні форми за своєю сутністю не є формами мовного змісту. Вони існують у людській свідомості в уявних образах. Зокрема – у образах фігур простого категоричного силогізму (одного з виду дедуктивних умовиводів), колових діаграм (якими позначаються відношення між поняттями), логічних символів (ними виражається відношення між простими судженнями). Ця обставина свідчить про наявність додаткових можливостей у справі вирішення задачі забезпечення належного рівня знань з указаного курсу студентами немовних спеціальностей.

Варто зауважити, що таких студентів потрібно навчити способам ефективного засвоєння знань, які є предметом логічного дослідження. Серед них укажемо на способи:



  • правильного формулювання думки, послідовного, несуперечливого мислення;

  • використання логічних законів тотожності, несуперечності, виключеного третього та достатньої підстави;

  • надання визначення поняття (представлення його суттєвих ознак) та поділу поняття (розкриття його обсягу);

  • коректного використання форм мислення: поняття, судження, умовиводу;

  • вірної побудови логічного доведення та спростування, використання правил представлення аргументів.

Практика викладання курсу «Логіка» свідчить про ефективність задач як методу оволодіння вказаними способами. Справа у тім, що адекватне засвоєння цього курсу здійснюється на ступені абстрактного пізнання. Викладачу потрібно досягти необхідного рівня такого мислення у студентів. Так, засвоїти фундаментальні закони логіки, тобто розуміти та використовувати поняття, судження та умовивід саме як логічні форми мислення можливо, якщо мислити абстрактно у відповідній мірі.

Теоретична частина курсу формальної логіки невелика. Але при невдалому використанні методів викладання курс засвоюється недостатньо. Наявна дидактична проблема, котра полягає у нездатності студента абстрагуватися.



Як відомо, а б с т р а к т н е мислення – це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання. Студентам, яким ми викладаємо курс формальної логіки, необхідно представити матеріал так, щоб він був засвоєний абстрактно. Ефект приносять такі методи, які пов’язують чуттєве пізнання та пізнання абстрактне, тобто діють на кордоні чуттєвого та абстрактного. Такий ефект приносить використання логічних задач.

Має місце і така проблема. Як відомо, курс логіки взаємопов’язаний, органічний, структурований. Якщо студент не засвоїв тему «поняття», він майже не має шансів засвоїти тему «судження». Може трапитися так, що педагог на практичних заняттях буде працювати з певним «інтелектуальним активом» – колом студентів, яким вдалося засвоїти матеріал. При цьому згодом стане очевидною проблема не притягнутої до адекватного засвоєння матеріалу решти студентів. Здається, тільки використання логічних задач надасть змогу залучити до процесу засвоєння матеріалу усю групу.



Уже при розгляді теми «поняття» педагог намагається досягти здатності студентів до абстрагування. Приведемо елементарний приклад із практики викладання курсу. Як відомо, обсяг поняття – сукупність предметів, які мисляться у понятті. Визначаючи обсяг поняття «учасник бойових дій», студенти говорять про одну людину. Вони помиляються через те, що по «інерції» застосовують граматичну ознаку (слово ужито в однині) та ознаку логічну. Для правильного визначення обсягу треба абстрагуватися та зрозуміти, що мислиться сукупність осіб. А саме – ті, кому такий статус надано відповідно до Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Згідно з положенням цього законодавчого акту до учасників бойових дій належать особи, які брали участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини у складі Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і в мирний час.

Як відомо, допомагають студентам абстрагуватися і засвоїти сутність логічного обсягу поняття задачі, у яких використовуються запропоновані математиком Ейлером колові діаграми.

Є підстави виділити три типи задач з логіки:

  1. Задачі на перевірку знань. Приклад: дати логічну характеристику поняття, визначити терміни та вид судження, установити правильність використання умовиводу, довести або спростувати тезу відповідними способами. Такі задачі є необхідними, але вони найменш цікаві. Тому використовувати їх варто дозовано, аби не втратити увагу аудиторії.

Ступінь зацікавленості аудиторії можна підняти у такий спосіб: використовувати яскраві, виразні поняття, судження, умовиводи. «Усі люди смертні. Сократ людина. Отже, Сократ смертний». Цей простий категоричний силогізм невипадково так часто використовується у справі викладання логіки. У цьому твердженні ми бачимо не тільки вид умовиводу. Ми ще замислюємося над швидкоплинністю людського буття, згадуємо видатного давньогрецького мислителя Сократа, обставини його драматичної смерті.

  1. Задачі на використання знань. Найбільшу цінність представляють задачі на доказ тези прямим і непрямим способом. Такі задачі є найбільш важливими в усьому курсі. Факт вирішення таких задач студентом є виразним доказом адекватного засвоєння усього курсу логіки. Уміння довести істинність судження – це вміння правильно використовувати логічні форми мислення та логічні закони мислення. Тому саме таким задачам варто приділяти особливу увагу. Застосовувати їх можна тільки у кінці курсу логіки у процесі викладання основ теорії аргументації.

Наведемо приклад такої задачі. Доведіть тезу прямим способом: «Запорізька Січ – вільна козацька республіка». Для вирішення задачі студенти долучають знання із попередніх тем курсу. Так, зокрема, для доказу тези потрібно розкрити зміст понять «республіка», «вільне утворення», «Запорізька Січ», визначити вид тези як судження, його терміни, вид зв’язки та квантор. Головне, студенту потрібно правильно підібрати та використати логічні умовиводи. Ступінь виконання такої задачі демонструє ступінь засвоєння знань.

3. Задачі з розділу «Весела логіка». Цінність таких задач полягає у тому, що вони здатні позитивно «збудити» аудиторію, налагодити сприятливий піднесений психологічний клімат, дати студентам відпочити від напруженої розумової роботи. Ці задачі варто використовувати постійно впродовж курсу з метою заклику до абстрагування. Ось приклад такої задачі. «У Магомета було дев’ять корів. Усі, крім восьми, здохли. Скільки залишилося?». Зрозуміло, що при вирішенні задачі потрібно не квапитися математично віднімати вісім від дев’яти, а логічно уявити предмети обсягу поняття «жива корова Магомета» від предметів обсягу поняття «мертва корова Магомета».

Задача з логіки передбачає використання у я в л е н н я як форми чуттєвого пізнання, яка продукує інформацію про предмет у наочних образах. Такі образи педагог утворює, формуючи умову задачі.

Логіка таким чином із складної для окремих студентів філософської дисципліни перетворюється у цікаву подорож у світ уявних людей та обставин.  Обставини можна формувати з огляду на спеціальність студента. Так, майбутньому юристу цікаво та корисно вирішити задачу із життя, наприклад, слідчих прокуратури, роботи адвоката, нотаріуса, судді. Майбутній економіст із захопленням вирішує задачі, де фігурують податковий інспектор, керівник та головний бухгалтер фірми, працівник банку.

У процесі укладання задачі педагог не обмежений у своїх можливостях до фантазії. Тому він має змогу сформулювати таку задачу, яка буде адаптована до конкретної студентської аудиторії.

Отже, використання логічної задачі сприяє забезпеченню достатнього рівня засвоєння студентами немовних спеціальностей відповідних положень курсу формальної логіки.
О. Фенчук

м. Житомир



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Шляхи подолання мовних та iconВідділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні
Шляхи подолання мовних та комунікативних бар’єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін
Шляхи подолання мовних та icon1. Підготовчий період
Створення малих груп, вибір керівника групи, розподіл навантаження на кожного учасника. Складання алгоритма для розв'язання проблемних...
Шляхи подолання мовних та iconСоціальні аспекти подолання наркоманії
...
Шляхи подолання мовних та iconІv міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка 2013 – 2014 н р. клас Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи»
Спишіть уривок із твору «Тарасові шляхи» О. Іваненко. Підкресліть головні та другорядні члени речення, надпишіть, якими частинами...
Шляхи подолання мовних та iconТема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми
М о в н а н о р м а – це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному...
Шляхи подолання мовних та iconО. Генрі. Новела «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів

Шляхи подолання мовних та iconРайонний методичний кабінет о. Генрі. «Останній листок»
Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів
Шляхи подолання мовних та iconПрофілактика та подолання стресових станів
Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу, бейджі, стікери, плакати, дошки, роздаткові матеріали
Шляхи подолання мовних та iconТема: О. Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів. Втілення в образі Бермана найкращих людських рис. Гуманізм новели

Шляхи подолання мовних та iconФахових вступних випробувань
Мета завдань – комплексна перевірка знань форм, значень й функцій опрацьованих мовних (граматичних та лексичних) явищ та вмінь вживати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка